ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19714/21 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Єгорової Н.М.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2022 року, прийнятого у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві в якому просило суд визнати протиправною та скасувати Постанову № 25 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 13.05.2021, яка винесена відповідачем.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2022 адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджується з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2022 та просить скасувати таке, та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач вважає, що позивачем до суду першої інстанції були наданні документи які не можуть підтверджувати зірковість готелю Palace. По-перше: не дотримано вимог щодо затвердження копії документу. По-друге: в листі роздруківці та додатках до нього не можливо визначити чи відповідав даний готель 3* рівню чи ні, зокрема зазначено: «В 2019 году (с 01.01.2019 по 31.12.2019) отелю Palace было присвоєно 3*(экономический туристический класс)». Отже, виходячи зі змісту роздруківки можна зробити висновок, що 3* можливо було присвоєно готелю 31.12.2019 (після неналежного виконання договору) або у будь-яку іншу дату.

Відповідач звертає увагу, що в даному випадку відповідного законодавства приймаючої сторони (Ізраїль), яке регулює клас готелю за зірковістю не існує. Тому необхідно застосувати відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України аналогію закону, а саме ДСТУ 4269 та ГОСТ 28681.4-95. До того ж можна застосувати аналогію права а саме принципи добросовісності та розумності. До того ж, позивач не доводив вказану інформацію до споживача, а саме наявності іншої градації готелів в державі Ізраїль та невідповідності вимог, вимогам українського законодавства.

Отже, позивач зазначив зірковість готелю саме на підставі інформації з сайтів, які не можуть вважатися офіційним джерелом інформації через те, що на них може бути недостовірна інформації або така що може ввести в оману як споживача так і інших суб`єктів права.

Щодо матеріалів фотофіксації відповідач наголошує. що фотографії готелю Palace є додатком до скарги. Скаржник не зобов`язаний жодною нормою законодавства мати спеціальні технічні засоби, які можуть фіксувати геолокацію дату та час проведення фотозйомки.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції, в порушення вимог статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснив вихід за межі позовних вимог. Так, в рішенні суду першої інстанції зазначено наступне: «…Окрім того, що стосується доводів відповідача про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП» умов договору про надання туристичних послуг, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що у відповідача відсутні повноваження встановлювати факт порушення позивачем істотних умов договору, водночас доказів оскарження договору на туристичне обслуговування № К546/191002-1 чи визнання його недійсним відповідачем суду не надано…». В той же час, позивач не звертався до суду першої інстанції з вимогою встановлення відсутності компетенції відповідача відносно відсутності у останнього повноваження встановлювати факт порушення позивачем істотних умов договору, судовий збір, як за окрему вимогу не сплачував, а тому суд першої інстанції прийняв рішення яке підлягає скасуванню.

Також, відповідач просить здійснити розгляд справи за участю сторін та повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві про дату та час розгляду справи в судовому засіданні.

24.04.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

ТОВ "ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП" звертає увагу, що відповідач не раз зазначає, що надану позивачем довідку про зірковість готелю не можна вважати належним та допустимим доказом, при цьому єдиним доказом на противагу, відповідач надає нічим не підтверджене припущення Скаржника, що з її суб`єктивної точки зору це не був готель 3*. Позивач вважає, що він надав належні та допустимі докази зірковості готелю, що були прийняті судом першої інстанції та ніяк не спростовані відповідачем в апеляційній скарзі.

Також, відповідач в апеляційній скарзі припускає, що ТОВ "ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП" не доводив належну інформацію до споживача, знову ж таки не підкріплюючи дане твердження будь-якими доказами. Натомість, суд першої інстанції, на підставі належних та допустимих доказів, наданих позивачем, вірно встановив: «…З наведеного вбачається, що як Законом України «Про захист прав споживачів», так і Законом України «Про туризм» передбачено, що продавець (виконавець)/туроператор (турагент) повинен надавати споживачам інформацію про товар(послугу)/умови договору на туристичне обслуговування до моменту придбання послуги та укладення договору на туристичне обслуговування…».

Також, позивач просить здійснити розгляд справи № 640/19714/21 у судовому засіданні з викликом сторін та повідомити ТОВ «ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП» про дату та час розгляду справи в судовому засіданні.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві отримало доручення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів № 15.3-8/2/3749 від 06.03.2020 та звернення гр. ОСОБА_1 від 11.02.2020. В зверненні скаржниця зазначив, що 02.10.2019 вона уклала договір № IL20109034 з TOB «Тревел профешнл груп» (Туроператор) та TOB «Поїхали з нами» (Турагент) в особі ФОП ОСОБА_2 (Турсубагент) на туристичне обслуговування. У додатковій угоді до договору зазначалось розміщення в готелі Palace 3*; але під час заселення до номеру виявилось, що готель не відповідає рівню зірковості 3*. Скаржник зазначає, що на сайті Туроператора «Джоін ап» готель Palace має зірковість 1 *.

Як не заперечується учасниками справи, позивач співпрацює із ТОВ «франчайзингова мережа « Поїхали з нами » (надалі - Турагент) на підставі Агентського договору від 11.06.2018.

Відповідно до пункту 2.1.3 Агентського договору, Туроператор зобов`язаний в обсязі, передбаченому статтею 19-1 Закону України «Про туризм», надавати Турагенту актуальну, вичерпну, достовірну інформацію про умови надання туристичних послуг, що включаються до Турпродукту, зокрема, про порядок перетинання державного кордону, умови тимчасового розміщення, харчування, страхування, перевезення, ціни на Турпродукт, правила поведінки фізичних осіб на території місця надання туристичної послуги, ризик та засоби його запобігання щодо кожної конкретної туристичної послуги, правила одержання віз та іншу інформацію, необхідну Турагенту для виконання умов цього Договору та яка вимагається чинним законодавством України. Інформація про Турпродукт надається у вигляді друкованої продукції (каталогів, брошур, пам`яток), даних, розміщених на офіційному веб-сайті Туроператора http://tpg.ua, іншим способом, що забезпечить доведення її до відома Турагента та/або Замовника Турпродукту в обсязі, достатньому для здійснення Туру. Найбільш актуальна інформація про Турпродукт розміщується на офіційному веб-сайті Туроператора http://tpg.ua. Туроператор має право вносити зміни до інформації про Турпродукт та умови його надання, зокрема, до інформації про ціни на Турпродукт, шляхом розміщення нових даних на офіційному веб-сайті. Дата розміщення нових даних на веб-сайті Туроператора вважається датою набрання ними чинності.

Відповідно до пункту 2.8.8 Агентського договору, Турагент зобов`язується при укладенні Договору на туристичне обслуговування надавати Туристу (іншому Замовнику Турпродукту) повну і достовірну інформацію щодо Турпродукту, інформацію про безпеку Турпродукту в обсязі, що забезпечує виконання вимог Закону України «Про туризм».

02.10.2019 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , яка діє від імені та за дорученням Туристичного агента TOB «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», який в свою чергу діє від імені та за дорученням позивача, було укладено Договір на туристичне обслуговування № К546/191002-1.

Згідно з пунктом 4.15 Договору на туристичне обслуговування, категорія готелю зазначається в Заявці відповідно до класифікації готелів, яка надається готелями чи туристичними компаніями-партнерами, що забезпечують обслуговування Туриста на території країни тимчасового перебування. Будь-які скарги та претензії Замовника та/або Туриста щодо невідповідності готелю зазначеній категорії (кількості зірок) Туроператором до розгляду не приймаються. Такі скарги та претензії необхідно надсилати відповідним компетентним органам країни розташування готелю, які надали відповідні офіційні сертифікати та призначили ту чи іншу категорію (кількість зірок) даному готелю.

З додатків до договору на туристичне обслуговування вбачається, що гр. ОСОБА_1 було заброньовано проживання в готелі Palace 3* в номері категорії Sngl.

Відповідно до пункту 10.6 Договору на туристичне обслуговування, укладаючи цей договір, Замовник і Туроператор через Турсубагента чи Турагента узгодили всі істотні умови, в тому числі, які передбачені в статті 19-1, статті 20 Закону України «Про туризм» та не мають будь-яких зауважень, Замовник і Туроператор домовились, що характеристика, вид і категорія готелю, транспортних засобів, інформація щодо виду і способу забезпечення харчування, щодо умов проживання в обраному готелі, умов перебування у країні призначення, інших умов, передбачених статтею 19-1 Закону України «Про туризм» може бути зазначена у додатках до цього договору та/або у будь-яких рекламно-інформаційних матеріалах Туроператора. В будь-якому разі, підписуючи цей договір, Замовник підтверджує отримання вищезазначеної інформації у доступній та належній формі. Цей договір набирає чинності з моменту підтвердження Туроператором заявки. Після набрання чинності цим договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Туроператора і Замовника з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу.

25.11.2020 посадовими особами Головного Управління Держпродспоживслужби в м. Києві була здійснена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП» щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Головного Управління Держпродспоживслужби в м. Києві було складено Акт № 5660-1 від 25.11.2020 та виписано Припис № 606 про усунення порушень вимог законодавства від 25.11.2020, відповідно до якого TOB «ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП» порушило п. 3 ч. 2 ст. 19-1 Закону України «Про туризм», ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», та приписано усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, які зафіксовано в Акті.

06.05.2021 представником за довіреністю Задорожним Б.Ю. було отримано наручно повідомлення про розгляд справи відносно ТОВ «ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП» відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

13.05.2021 за результатами розгляду справи була винесена Постанова № 25 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою на позивача було накладено штраф у розмірі 8 292 грн.

Не погоджуючись з постановою від 13.05.2021 № 25, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої прийшов до висновку, що відповідачем не доведено обставин порушення позивачем приписів Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про туризм» станом на момент надання туристичних послуг гр. ОСОБА_1 , а тому не доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення від 13.05.2021 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо клопотання позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 та 3 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України.

Як вбачається з поданого клопотання позивача відповідача, в таких не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі;

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання позивача та відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначених клопотань необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.04.2017 № 209 (далі - Положення № 209), Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

На виконання пп. 8 п. 4 Положення № 209 Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує, реалізацію державної політики, зокрема, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів:

- перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг;

- здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України "Про рекламу" та "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" в межах наданих повноважень;

- проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону;

- накладає на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів;

- здійснює у межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної реклами;

- сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів;

- сприяє створенню необхідних умов для навчання та набуття населенням правових знань у сфері захисту прав споживачів;

- організовує надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав;

- сприяє реалізації в Україні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року;

- висвітлює у засобах масової інформації результати роботи з контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

- здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Абзацом 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V передбачено здійснення позапланових заходів на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

На виконання ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII) захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023-XII у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 № 324/95-ВР (далі - Закон № 324/95-ВР) визначає загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму, Закон спрямований на язабезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров`я, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей. Він встановлює засади раціонального використання туристичних ресурсів та регулює відносини, пов`язані з організацією і здійсненням туризму на території України.

На виконання ст. 19-1 Закону № 324/95-ВР будь-яка інформація, надана туроператором (турагентом), повинна містити достовірні відомості про умови договору на туристичне обслуговування.

Інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та містити відомості, зокрема, про характеристику готелів та інших об`єктів, призначених для надання послуг з тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, строки і порядок оплати готельного обслуговування.

Туроператор (турагент) зобов`язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору.

Частина 1 ст. 15 Закону № 1023-XII встановлює, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Проаналізувавши вказані норми, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом України «Про туризм» передбачено, що продавець (виконавець)/туроператор (турагент) повинен надавати споживачам інформацію про товар (послугу)/умови договору на туристичне обслуговування до моменту придбання послуги та укладення договору на туристичне обслуговування.

Як не заперечується учасниками справи та підтверджено матеріалами справи, в Акті перевірки від 25.11.2020 в графі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» відповідачем зазначено про порушення позивачем ч. 1 ст. 15 Закону № 1023-XII та пункту 3 ч. 2 ст. 19-1 Закону № 324/95-ВР та зазначено, що на момент перевірки суб`єктом господарювання не надано підтверджуючої інформації щодо виконання з його боку п.п. 2.11 пункту 2.1 договору на туристичне обслуговування в частині надання необхідної, доступної, своєчасної, достовірної інформації про зірковість готелю, заброньованого суб`єктом господарювання. В акті перевірки відповідачем зазначено, що на момент перевірки, згідно з інформацією на сайті суб`єкта господарювання готель Palace відповідав зірковості 2*, що підтверджується скріншотом в матеріалах звернення споживача та скріншотом, отриманим в процесі перевірки від суб`єкта господарювання.

Як встановлено вище, 02.10.2019 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , яка діяла від імені та за дорученням Туристичного агента TOB «Франчайзингова мережа «Поїхали з нами», який в свою чергу діяв від імені та за дорученням Туристичного оператора - TOB «ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП», було укладено Договір на туристичне обслуговування № К546/191002-1.

Інформації щодо зірковості готелю на момент укладання договору від 02.10.2019 № К546/191002-1 відповідач у вказаному Акті не вказав.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки приймаючої сторони від 02.12.2020 - Atlantis Travel and Tourism, яка містить печатку товариства, прізвище, ім`я та підпис відповідальної особи, яка її склала, відносно зірковості готелю Palace, в 2019 році (з 01.01.2019 по 31.12.2019) готелю Palace було присвоєно 3*, проте в 2020 році рейтинг готелю було переглянуто та у зв`язку з нездійсненням реновації, готелю було присвоєно 2*.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, відповідачем не спростовна інформація, наведена в довідці приймаючої сторони стосовно зіркової готелю Palace станом на момент укладання договору на туристичне обслуговування, крім недотримання порядку затвердження її копії та не спростовано той факт, що ним встановлювалась інформації щодо зірковості готелю станом на момент проведення перевірки.

Відтак. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не доведено обставин порушення позивачем приписів ч. 1 ст. 15 Закону № 1023-XII та пункту 3 ч. 2 ст. 19-1 Закону № 324/95-ВР станом на момент надання туристичних послуг гр. ОСОБА_1 , а тому не доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення від 13.05.2021 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону № 1023-XII.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко