РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року справа № 580/3626/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Каліновської А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, далі відповідач 2), в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії №124150000631 від 07.12.2022, видане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити позивачу інваліду ІІІ групи пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 годувальника ОСОБА_2 з 14.05.2022, провести перерахунок та здійснити виплату пенсії, із урахуванням фактично проведених виплат, з дати призначення тобто з 14.05.2022.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Ухвалою від 03.10.2023 суд здійснив перехід із спрощеного провадження до загального та призначив підготовче засідання.
Ухвалою від 15.11.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй була встановлена ІІІ група інвалідності до 28.02.2022, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №889401 від 22.04.2021. 02.12.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника. Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 124150000634 від 07.12.2022 про відмову у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника в зв`язку з тим, що на момент звернення з відповідною заявою (02.12.2022) позивач не є особою з інвалідністю та не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, адже матеріали електронної пенсійної справи містять довідку МСЕК серії 12 ААБ №889401 від 22.04.2021 відповідно до якої інвалідність встановлена по 28.02.2022.
Представником відповідача 1 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову. Також зазначив, що за результатами розгляду звернення позивача, встановлено, що на момент звернення з відповідною заявою (02.12.2022) позивач не є особою з інвалідністю та не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, адже матеріали електронної пенсійної справи містять довідку МСЕК серії 12 ААБ №889401 від 22.04.2021 відповідно до якої інвалідність встановлена по 28.02.2022. Таким чином, Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності винесено рішення № 124150000634 від 07.12.2022 про відмову у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника в зв`язку з відсутністю правових підстав.
Представником відповідача 2 до суду також подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивач 02.12.2022 звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника згідно зі ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Закон України від «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV) є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Відповідно до статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Таким чином, Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 124150000634 від 07.12.2022 про відмову у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника в зв`язку з тим, що на момент звернення з відповідною заявою (02.12.2022) позивач не є особою з інвалідністю та не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, адже матеріали електронної пенсійної справи містять довідку МСЕК серії 12 ААБ №889401 від 22.04.2021 відповідно до якої інвалідність встановлена по 28.02.2022.
Позивач та представники відповідачів подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
У відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
У позовній заяві позивачем вказано, що вона фактично проживає у м. Сміла, Черкаської області що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.04.2022 №7104-5001467955.
Також, позивачем вказано, що їй була встановлена ІІІ група інвалідності до 28.02.2022, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №889401 від 22.04.2021, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV.
Як зазначено позивачем, з 19.08.1989 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 14.05.2022.
02.12.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника.
Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 124150000634 від 07.12.2022 про відмову у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника в зв`язку з тим, що на момент звернення з відповідною заявою (02.12.2022) позивач не є особою з інвалідністю та не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, адже матеріали електронної пенсійної справи містять довідку МСЕК серії 12 ААБ №889401 від 22.04.2021 відповідно до якої інвалідність встановлена по 28.02.2022.
У позовній заяві позивача також вказує, що згідно довідки МСЕК серії 12 ААБ № 889401 від 22.04.2021 інвалідність III групи дійсно встановлена по 28.02.2022 включно, з датою чергового огляду 15.02.2022. Черговий огляд призначений на 15.02.2022 не відбувся з тих причин, що постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVІD-19 за № 211 від 11.03.2020 на всій території України введено карантин. Даний правовий режим постановою Кабінету Міністрів України за № 383 продовжено до 30 червня 2023 року.
Згідно положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVІD-19) Розділ XV "Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнені пунктом 14-6 такого змісту: «У разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю.»
З 09.02.2022 по 25.02.2022 позивач перебувала на лікарняному, хворіючи саме на короновірусну хворобу (СОVІD-19), що підтверджується електронними медичними висновками про тимчасову непрацездатність. У зв`язку зі збройним нападом РФ, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 390 від 30.03.2022 Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану постанову Кабінету Міністрів України № 225 від 08.03.2022 Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317; дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).
При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
Відтак, зазначене рішення відповідача 2, на переконання позивача, є таким, що підлягає скасуванню.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, процедури призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно зі ст. 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи згідно довідки МСЕК серії 12 ААБ № 889401 від 22.04.2021 ОСОБА_1 інвалідність III групи встановлена по 28.02.2022 включно, з датою чергового огляду 15.02.2022.
02.12.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника.
Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 124150000634 від 07.12.2022 про відмову у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника в зв`язку з тим, що на момент звернення з відповідною заявою (02.12.2022) позивач не є особою з інвалідністю та не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, адже матеріали електронної пенсійної справи містять довідку МСЕК серії 12 ААБ №889401 від 22.04.2021 відповідно до якої інвалідність встановлена по 28.02.2022, тобто станом на час звернення останньої, що відбулось 02.12.2022, позивач, не досягла необхідного пенсійного віку та не визнана особою з інвалідністю.
Суд зазначає, що Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначаються основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Згідно приписів ст.3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 875-XII визначено, що діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар`єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об`єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об`єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв`язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров`я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.
Згідно ч.ч.2 та 3 ст. 4 Закону № 875-XII соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.
Пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок оформлення та видачі відповідних посвідчень іноземцям, які відповідно до закону мають право на пільги, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Приписами ст. 36 Закону №875-ХІІ матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.
Як зазначено вище згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААБ № 889401 від 22.04.2021 позивачу встановлено інвалідність III групи по 28.02.2022 включно, з датою чергового огляду 15.02.2022.
Відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", якою установлено на усій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211.
У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", введеному в дію Указом Президента України від 13.03.2020 № 87 встановлено, що епідемічна ситуація в Україні у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набула надзвичайно загрозливого характеру.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-ІХ, серед інших заходів передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину, правил та норм, встановлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними.
Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я" основними принципами охорони здоров`я в Україні є, зокрема, гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами.
Згідно приписів ст. 5 Закону України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я" охорона здоров`я - загальний обов`язок суспільства та держави. Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що станом на визначену чергову дата переогляду позивача, яка була встановлена на 15.02.2022, в Україні було запроваджено карантинні заходи.
Водночас, суд зазначає, що у п. 31 ст. 18 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" установлено, що визначені частиною першою статті 5 цього Закону строки звернення за допомогою продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (CОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення.
У разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (CОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку переогляду особою з інвалідністю виплата державної соціальної допомоги не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю".
Також, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 року №540-ІХ у п.19 визначено, що Розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376 із наступними змінами) належить доповнити пунктом 14-6 такого змісту: "У разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю".
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338» і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
Також, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває станом на час розгляду справи.
Відтак, станом на звернення позивача із заявою від 02.12.2022 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника та до суду із даним позовом в Україні запроваджено дію карантину через COVID-19 та режим воєнного стану.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 року №390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» постанову Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 р. № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317; дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).
При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд».
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки станом на визначену позивачу дату чергового переогляду (15.02.2022) діяли карантинні заходи та в наступному режим воєнного стану, то строк дії статусу особи з інвалідністю ІІІ групи є продовженим на період до закінчення дії вказаних режимів.
Відтак, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії №124150000631 від 07.12.2022 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання, хто із відповідачів повинен прийняти рішення про призначення пенсію, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення пенсії позивачу є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, пропорційно задоволених позовних вимог.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії №124150000631 від 07.12.2022.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) інваліду ІІІ групи пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 годувальника ОСОБА_2 з 14.05.2022, провести перерахунок та здійснити виплату пенсії, із урахуванням фактично проведених виплат, з дати призначення тобто з 14.05.2022.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА
