РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2023 року м. Рівне№460/10547/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ототрак» звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування:

картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2022/001030 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000054/2 від 01.11.2022;

картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2022/001016 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000053/2 від 31.10.2022.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подана до митного органу декларація з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості відповідно до митних декларацій. Тому, відповідач доводить, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 02.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ототрак» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ототрак» укладений контракт на поставку автомобільних запчастин із заводами виробниками MARTEX Sp.ZO.O. та Czesci Tir Chlebek Spolka Jawna.

З метою митного оформлення придбаного товару за вказаним вище Контрактом з MARTEX Sp.ZO.O. декларантом подано до митного оформлення митну декларацію МД №UA204020/2022/028189 від 01.11.2022 (а.с.21-37 т.1).

Декларантом подані до митного оформлення разом з декларацією МД №UA204020/2022/028189 від 01.11.2022 (MARTEX Sp.ZO.O.) такі документи: Контракт № 09/05/ЕХР/2022 від 09.05.2022р., Додаткова угода №1МО від 11.07.2022р. до Контракту № 09/05/ЕХР/2022 від 09.05.2022р., Специфікація № 10V1 від 24.10.2022р., Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 9/FAE/2022/00459 від 24.10.2022р., Декларація про походження товару №9/FAE/2022/00459 від 24.10.2022р., CMR№ 125674 від 25.10.2022р., Відвантажувальна специфікація від 24.10.2022р., Прайс лист з 17.10.2022р. по 31.10.2022р., Митна декларація країни відправлення MRN22PL331020E0985723 від 26.10.2022р., Квитанція SWIFT № 239 від 25.10.2022р., Заключна виписка з AT КБ «Приватбанк» за 25.10.2022р., Лист Вих. № 0111-1 від 01.11.2022р., Лист-опис товару від 31.10.2022р., Договір доручення № 19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019р., Договір № Д0210821 про перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні від 21.08.2021р., Рахунок-фактура РФ-ОТ002252 від 28.10.2022р., Прибуткова накладна № 109 від 05.10.2022р., Видаткова накладна № 289 від 22.09.2022р., Видаткова накладна № 318 від 06.10.2022р., Видаткова накладна №330 від 12.10.2022, Витяги з сайту щодо цінової інформації по товарах (а.с.38-139 т.1).

Рівненською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 01.11.2022 №UA204020/2022/000054/2 (далі Рішення №UA204020/2022/000054/2), яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів (а.с.141-142 т.1).

Рішення №UA204020/2022/000054/2 містить опис підстав для коригування митної вартості: при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів виявлені окремі неточності:

І.Митна вартість імпортованого товару №21,24,35,43,49 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1.Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

ІІ. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару

Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів за № 21 за МД UA100340/2022/518759 від 26.10.2022 за ціною 3,52 дол. США за кг;

№ 24 за МД UA209140/2022/112540 від 25.10.2022 за ціною 2,81 дол. США за кг;

№ 35 за МД UA209170/2022/57889 від 03.08.2022 за ціною 4,0693 дол. США за кг;

№ 43 за МД UA100340/2022/517651 від 05.10.2022 за ціною 6,67 дол. США за кг;

№ 49 за МД UA204020/2022/ 022436 від 08.09.2022 за ціною 6,70 дол. США за кг;

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: відповідна бухгалтерська документація. У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч. 18 ст.58 МКУ

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів:

товар №21 - (МД UA100340/2022/518759 від 26.10.2022), числове значення митної вартості товару становить 126969,3431 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення -3503,7914 EUR;

товар №24 - (МД UA209140/2022/112540 від 25.10.2022), числове значення митної вартості товару становить 4110,2249 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 113,4240 EUR;

товар №35 - (МД UA209170/2022/57889 від 03.08.2022), числове значення митної вартості товару становить 1644,1196 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 5636,0340 EUR;

товар №43 - (МД UA100340/2022/517651 від 05.10.2022), числове значення митної вартості товару становить 3160,5866 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення -87,2181 EUR;

товар №49 - (МД UA204020/2022/022436 від 08.09.2022 ), числове значення митної вартості товару становить 35123,3762 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної Декларації до митного оформлення - 969,2496 EUR.

Митним органом прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/001030, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД №UA204020/2022/000054/2 від 01.11.2022 (а.с.140 т.1).

З метою митного оформлення придбаного товару за Контрактом з контрагентом - Czesci Тіr Chlebek Spolka Jawna позивачем подано МД №UA204020/2022/028103 від 31.10.2022 (а.с.1-7 т.2).

Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2022/001016 (а.с.44-45 т.2). Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р., а подані до митного оформлення документи, в тому числі і на вимогу митниці, містять неточності.

У зв`язку з чим, прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000053/2 від 31.10.2022р.

Митному органу для розмитнення подано документи, а саме: МД № UA204020/2022/028103 від 31.10.2022 р., Контракт № 2 від 18.10.2022р., Специфікація №1 від 21.10.2022р., Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № FE/00000004/2022 від 21.10.2022р., Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) корект інвойс № FE/00000004/2022 від 26.10.2022р., Декларація про походження товару корект інвойс № FE/00000004/2022 від 26.10.2022р., CMR№ 125675 від 26.10.2022р., Відвантажувальна специфікація від 26.10.2022р., Прайс лист 18.10.2022р. по 31.10.2022р., Митна декларація країни відправлення MRN22PL335010E0986710 від 26.10.2022р., Квитанція SWIFT № 237 від 24.10.2022р., Заключна виписка з AT КБ «Приватбанк» за 24.10.2022р., Договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019р., Договір № Д0210821 про перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні від 21.08.2021р., Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг РФ-ОТ002251 від 28.10.2022р., Лист Вих. № 3110-1 від 31.10.2022р., Лист-опис товару від 31.10.2022р., Витяг з сайту щодо цінової інформації по товарах (а.с.8-43 т.2).

Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000053/2 від 31.10.2022 (а.с.46-47 т.2):

І. Митна вартість імпортованого товару №12 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

ІІ. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару

В корект інвойсі вказано умови поставки без вказання географічного пункту, з чого не можливо об`єктивно прийняти заявлену декларантом митну вартість

В МД країни відправлення відсутні умови поставки, з чого не можливо об`єктивно прийняти заявлену декларантом митну вартість

Митниця володіє інформацією щодо цін на товари схожими за призначенням та фізичними характеристиками, країною походження тощо: № 12 МД від 15.09.2022 UA209140/2022/95243 - 4,62 дол. США за кг;

III Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: відповідна бухгалтерська документація. У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів:

товар №12 - (15.09.2022 UA209140/2022/95243 4,62 дол. США/кг), числове значення митної вартості товару становить 5169,6779UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 141,9870 USD.

Позивач не погоджується з такими Рішеннями та Картками відмови, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Суд констатує, що доказів наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей відповідач не надав.

По декларації МД №UA204020/2022/028189 від 01.11.2022 (MARTEX Sp.ZO.O.), суд зазначає наступне.

Щодо коригування митної вартості товару №49 на підставі МД від № UA204020/2022/022436, то суд зазначає, що товар за МД від 08.09.2022 № UA204020/2022/022436 розмитнено з урахуванням картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA204020/2022/000635 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000038/2 від 07.09.2022р., тобто за резервним методом.

Дані рішення митного органу відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду справі № 460/5822/23 від 06.09.2023 визнані протиправними та скасовані.

Крім того, згідно рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000038/2 від 07.09.2022р. митну вартість було відкориговано, в тому числі, на підставі:

1. МД від 12.07.2022 № UA204020/2022/017262, товар за якою розмитнено з урахуванням картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2022/00461 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000018/2 від 12.07.2022р., тобто за резервним методом. Дані рішення митного органу є предметом розгляду Рівненському окружному адміністративному суді у справі № 460/664/23.

Разом із цим, згідно рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000018/2 від 12.07.2022р. митну вартість було відкориговано на підставі МД від 20.08.2021 № UA204020/2021/025754, товар за якою розмитнено з урахуванням картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2021/00745 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2021/000033/2 від 20.08.2021р., тобто за резервним методом. Дані рішення митного органу були визнані протиправними та скасовані рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 460/17442/21.

2. МД від 18.06.2020 № UA204020/2020/16537, товар за якою розмитнено з урахуванням картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000/2020/00161 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204000/2020/000119/2 від 17.06.2020р., тобто за резервним методом. Дані рішення митного органу визнано протиправними та скасовано рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 460/8227/20.

Інших митних декларацій, до ціни товару по яких прирівнювалася митна вартість імпортованих позивачем товарів, відповідач суду не надав, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість відповідних тверджень суб`єкта владних повноважень.

По МД №UA204020/2022/028103 від 31.10.2022 р. по контракту з Czesci Тіг Chlebek Spolka Jawna, суд зазначає наступне.

Митний орган в оскаржуваному рішенні вказав, що «В корект інвойсі вказано умови поставки без вказання географічного пункту» та «В МД країни відправлення відсутні умови поставки».

Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав відповідачу зовнішньоекономічний договір - Контракт № 2 від 18.10.2022, у пункті 5.1. якого вказано, що постачання товару здійснюється на умовах FCA чи EXW, ІНКОТЕРМС 2010 (відвантаження товару ul. Miliardowicka 73 43-518 Ligota). У цьому ж пункті визначено, що актуальні умови постачання будуть вказуватися в інвойсах.

Тобто, за положеннями Контракту №2 від 18.10.2022р. в інвойсах вказуються саме умови поставки, а географічний пункт визначено сторонами.

Так, відповідно до положень Контракту № 2 від 18.10.2022р., в рахунку-фактурі № FE/00000004/2022 від 21.10.2022р. та рахунку-фактурі корект інвойс № FE/00000004/2022 від 26.10.2022р. було вказано умови поставки, зокрема - FCA. Форма комерційного інвойсу не являється регламентованою, він складається за контрактом, який передбачає та містить в собі необхідні для постачання та оплати відомості. Окрім того, за умовами поставки FCA передається замитнений товар з супроводжуючими документами і відвантаження товару здійснювалося на складі продавця, адреса якого вказана на першій сторінці в рахунку-фактурі № FE/00000004/2022 від 21.10.2022р. та рахунку-фактурі корект інвойс № FE/00000004/2022 від 26.10.2022р. - ul. Miliardowicka 73 43-518 Ligota та співпадає з відомостями, зазначеними у пункті 5.1. Контракту № 2 від 18.10.2022.

Крім того, в Специфікації № 1 від 21.10.2022, яка є невід`ємною частиною Контракту № 2 від 18.10.2022, відвантажувальній специфікації від 26.10.2022, прайс листі з 18.10.2022 по 31.10.2022 вказано умови поставки - FCA-Лігота/Польща. У CMR № 125675 від 26.10.2022р. вказано місце завантаження товару - Ligota, Poland. У рахунку-фактурі РФ-ОТ002251 від 28.10.2022 щодо надання послуг перевезення вантажів вказано перевезення вантажів Ligota (Польща) - П/П Ягодин (Україна).

Відсутність в митній декларації країни експортера умов поставки обумовлена формою польської експортної митної декларації.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, експортну митну декларацію продавця законодавцем не включено. Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати виключно умовами, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, законодавець вважає митну декларацію країни відправлення виключно додатковим документом, який може бути витребуваний за наявністю розбіжностей

Митних декларацій, до ціни товару по яких прирівнювалася митна вартість імпортованих позивачем товарів, відповідач суду не надав, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість відповідних тверджень суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Поміж того, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент та умови поставок).

За наведеного спірні рішення відповідача не відповідають ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Посилання в оскаржуваних Рішеннях на інші митні декларації, за якими здійснене митне оформлення товарів за іншими ціновими показниками, не може бути підставою для коригування митної вартості заявлених позивачем товарів.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що оскаржувані Рішення не містять жодного опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4цього Кодексу або до суду.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних Рішень №UA204020/2022/000054/2 від 01.11.2022 та №UA204020/2022/000053/2 від 31.10.2022 та Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2022/001030 та № UA204020/2022/001016 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 8052 грн, сплачена відповідно до платіжних інструкцій від 25.04.2023 №ОТ00000552 та №ОТ00000553, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Також позивач просить суд стягнути на кого користь суму витрат на оплату послуг перекладача у розмірі 5700 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення суми витрат за послуги перекладача, суд зазначає таке.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України: до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Пункт третій вказаної статті містить визначення «пов`язані із залученням».

Стаття 65 КАС України «Свідок»: «Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання». «Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду».

Йдеться про компенсацію свідку витрат, пов`язаних із викликом до суду.

Стаття 70 КАС України «Спеціаліст»: «Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта. Спеціаліст зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз`яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду».

Йдеться про компенсацію витрат спеціалісту, пов`язаних із викликом до суду; оплата за виконану роботу не є поняттям «витрат».

Стаття 71 КАС України «Перекладач»: «Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду. Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов`язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право ставити питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду. Перекладач зобов`язаний з`являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції».

Йдеться виключно про питання залучення перекладача саме судом за ухвалою суду та лише про компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду; оплата виконаної роботи не входить до предмета «витрат».

Стаття 68 КАС України «Експерт»: «Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із проведенням експертизи і викликом до суду».

Йдеться про компенсацію витрат експерту, пов`язаних із проведенням експертизи і викликом до суду; оплата за виконану роботу не входить до предмета «витрат».

Суд зазначає, що витрати позивача з перекладу документів у розмірі 5700 грн не входять до витрат, які слід компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, оскільки у даному випадку суд не допускав до участі у справі за відповідною ухвалою перекладача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ототрак» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2022/001030 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000054/2 від 01.11.2022.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2022/001016 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000053/2 від 31.10.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ототрак» (суму судового збору у розмірі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн 00 (нуль) коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

У стягненні витрат на послуги перекладача у розмірі 5700 грн 00 коп відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 листопада 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Тиха, 7,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 42617033)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.М. Дуляницька