ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8035/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Гриценко А.О.,

представника позивача Мірошника М.О.,

представника відповідача 1 Жиделяєвої Ю.Г.,

представника відповідача 2 Дворцова В.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кам`янопотоківської сільської ради до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський гранітний кар`єр" про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Кам`янопотоківська сільська рада звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський гранітний кар`єр" про визнання протиправним та скасування Висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Видобування мігматитів з Чикалівського родовища" (номер реєстраційної справи 20229219975) виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Товариству з обмеженою відповідальністю "Придніпровський гранітний кар`єр" та оприлюднений в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 26 квітня 2023 року

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/8035/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12 жовтня 2023 року на 11 год. 30хв.

Протокольною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року оголошено перерву в судовому засіданні до 07 листопада 2023 року до 10 год. 00хв.

Аргументи учасників справи

Позовні вимоги Кам`янопотоківської сільської ради вмотивовані тим, що порушення відповідачем процедури оцінки впливу на довкілля (далі також ОВД) призвело до прийняття оскаржуваного висновку, який допускає діяльність, що по суті повинна бути недопустимою, оскільки буде відбуватись із численними порушеннями екологічного законодавства.

Аргументи позивача.

Кам`янопотоківська сільська рада зауважувала, що процедура надання висновку з оцінки впливу на довкілля передбачає розгляд та аналіз звіту з оцінки впливу на довкілля та громадських обговорень, врахування наведеної у цих документах інформації, і тільки після ґрунтовного розгляду цих документів є можливим надання мотивованого висновку. Відповідачем було формально враховано звіти про громадські обговорення та проігноровано всі зауваження громадськості з посиланням на те, що відповідальність за достовірність наведеної у звіті з ОВД інформації несе суб`єкт господарювання.

На думку позивача, відповідач формально підійшов до надання Висновку з ОВД, не дослідив належним чином звіт з оцінки впливу на довкілля, фактично не розглянув по суті зауваження громадськості до повідомлення про проведення планової діяльності та звіту з оцінки впливу на довкілля, не врахував їх під час надання Висновку з ОВД та жодним чином не обґрунтував підстави відхилення зауважень громадськості, пославшись лише на те, що відповідальність за достовірність наведеної у звіті з ОВД інформації несе суб`єкт господарювання.

Кам`янопотоківська сільська рада направила до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України зауваження до Звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський гранітний кар`єр". Однак жодне із зауважень не було належним чином розглянуте та враховане під час надання Висновку з ОВД.

Позивач у позовній заяві визначив такі підстави для скасування висновку:

- не проведено моніторинг рівня забруднення атмосферного повітря та пуму в межах СЗЗ Чикалівського кар`єру;

- не враховано вимоги щодо вибухонебехпечних зон для людей та фактичне розміщення житлових та дачних будинків із відображенням реальної відстані до них від місця проведення планової діяльності;

- звітом передбачено будівництво дробарно-сортувального заводу, уповноважений орган вказану обставину заперечує;

- звіт з оцінки впливу на довкілля не містить жодної інформації щодо заходів обліку, звітності та контролю відповідно до законодавства за небезпечними відходами;

- звіт з оцінки впливу на довкілля не враховує Регіональний та Місцевий план управління відходами;

- звіт містить недостовірну інформацію щодо відсутності електромагнітного випромінювання під час провадження планової діяльності;

- звіт не містить інформації про розроблений робочий проект землеустрою, який би передбачай зняття, складування, збереження та перенесення на порушені або малопродуктивні земельні ділянки родючого шару ґрунту;

- звіт не містить аналітичних матеріалів та досліджень, які б поза розумнів сумнівом доводили відсутність тектонічних, зсувних, карстових явищ, деформацій земної поверхні від роботи кар`єру явищ під час провадження планової діяльності;

- в процесі провадження планової діяльності належним чином не деталізовано негативний вплив на водопостачання населення, підземні води;

- у звіті відсутні будь-які дослідження щодо обсягів впливу на якість підземних вод та можливість їх використання населенням, суб`єктами господарювання після податки розробки Кар`єру;

- звіт не містить інформації щодо загального стану підземних вод та можливість їх використання у питних цілях.

- перешийок між діючим котлованом Кар`єру та річкою Дніпро в найвужчій точці становить приблизно 100 м, що не відповідає діючим нормам прибережно захисних смуг, обмеження доступу населення до водойми в результаті провадження планової діяльності;

- текстові додатки, зокрема Протокол ТР №21 від 17.03.1992 року указують на те, що "доразведка Чикаловского месторождения мигматитов была проведена, согласно техническому заданию Чикаловского спецкарьера, на юго-восточном фланге месторождения". В той же час, у звіті з ОВД вказується, що південно-східна частина Чикалівського родовища не буде розроблятися для забезпечення санітарних норм та правил.

- звіт з ОВД не містить детальної інформації про шляхи транспортування продукції з Чикалівського родовища для подальшої переробки чи кінцевого споживача, так само не містить будь-якої інформації щодо способу транспортування та задіяних при цьому транспортних засобів, їх габаритів, шумоутворення та вібрації. Використання великогабаритного вантажного транспорту буде сприяти швидкій руйнації існуючих доріг в територіальній громаді (адже Звіт не містить інформації про габаритно-ваговий контроль під час ПД);

- звіт не містить маршруту, яким буде здійснюватися рух великовантажного транспорту при транспортуванні корисної копалини з родовища;

- звіт з ОВД не містить обов`язку суб`єкта господарювання щодо моніторингу стану місцевих доріг, які будуть використовуватися в процесі діяльності кар`єру.

Звіт з ОВД не містить будь-якої інформації про проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, відповідних матеріалів, та рішень голови Держпродспоживслужби для визначення санітарно-захисної дони для ТОВ "Придніпровський гранітний кар`єр" по діяльності з видобування мігматів на Чикалівському родовищі.

Як зазначає Кам`янопотоківська сільська рада, що фактично, уповноважений орган погодився із викладеними зауваженнями до Звіту з оцінки на довкілля, які на думку позивача є суттєвим порушенням вимог Закону щодо змісту Звіту з ОВД, повноти досліджень та оцінки можливого впливу на довкілля та є підставою для скасування Висновку з оцінки впливу на довкілля. Відсутність зазначеної інформації також свідчить про те, що Звіт з ОВД фактично не відповідає ДБН А.2.2-1:2021 СКЛАД І ЗМІСТ МАТЕРІАЛІВ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (ОВНС).

Таким чином, позивач стверджував, що оскаржуваний Висновок з ОВД базується на Звіті з оцінки впливу на довкілля (далі по тексту Звіт з ОВД), що не відповідає вимогам чинного законодавства та не містить повної інформації про вплив на довкілля планової діяльності, а також на Звіті про громадське обговорення (далі по тексту також Звіт про ГО), який не враховує зауваження громадськості, а лише містить формальні "відписки" щодо зауважень, а тому, на думку позивача, наявні підстави для визнання Висновку з ОВД протиправним та його скасування.

Аргументи першого відповідача.

05 липня 2023 до суду надійшов відзив /том ІІ, а.с. 191-206/, у якому представник відповідача зазначив, що при видачі 26.04.2023 оскаржуваного висновку Міністерство діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

При цьому були враховані всі обставини, що мають значення для прийняття такого висновку, і ні процедура оцінки впливу на довкілля, ні права громадськості на участь у прийнятті рішень порушені не були, натомість при прийнятті рішення були враховані результати участі громадськості, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в повній мірі дотримано вимоги статті 9 Закону при наданні висновку з оцінки впливу на довкілля.

Представник відповідача також зауважив, що Висновок з ОВД є актом індивідуальної дії, який стосується виключно прав та обов`язків Служби, та жодним чином не порушує права, свободи, інтереси позивача.

Окремо звернув увагу суду, що оскаржуваний висновок сам по собі не є дозвільним документом, який дає право Службі на провадження планованої діяльності, а є лише однією з передумов для отримання дозвільного документа дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Твердження позивача про їх формальний розгляд та неврахування Відповідачем відображає лише незгоду позивача з рішенням, прийнятим Міндовкілля.

Відповідач не погодився з твердженням позивача, що при видачі оскаржуваного висновку Міндовкіллям не враховано зауваження громадськості до Звіту з ОВД та не наведено мотивів їх відхилення, з огляду на таке.

Крім того, представник відповідача наполягала на тому, що визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності, встановлення екологічних умов у Висновку з ОВД належить виключно до дискреційних повноважень відповідача. суд не може давати оцінку Звіту з ОВД планованої діяльності позивача, підготовленому фахівцями у сфері екології, оскільки не володіє відповідними знаннями. Таку оцінку уповноважені робити посадові особи Міндовкілля, які є спеціалістами у сфері екології та охорони навколишнього природного середовища.

07 липня 2023 до суду надійшла відповідь на відзив /том ІІІ, а.с. 55-60/, у якому представник позивача зазначив, що оскаржуваний Висновок з оцінки впливу на довкілля безпосередньо стосується права та інтересів Кам`янопотоківської територіальної громади, адже Висновок наданий щодо здійснення планової діяльності безпосередньо на території Кам`янопотоківської територіальної громади, екологічні права якої будуть істотно порушені плановою діяльністю.

Саме по собі зазначення у Звіті про громадські обговорення фраз "враховано частково" або "враховано повністю" жодним чином не свідчить про те, що зауваження дійсно були враховані. Формальне переписування загальних фраз, що свідчить про те, що оцінка впливу на довкілля, яка має бути спрямована на запобігання шкоди довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального відтворення та використання природних ресурсів, по суті не здійснювалась.

Щодо посилання відповідача на наявність у нього дискреційних повноважень на надання висновку з ОВД та відсутність у суду права надавати оцінку Звіту з ОВД, - таке твердження позивач вважав хибним.

Представник позивача стверджував, що суд має право перевіряти, чи відповідає висновок з оцінки впливу на довкілля вимогам чинного законодавства, чи була врахована думка громадськості в процесі оцінки впливу на довкілля, чи були допущені інші порушення чинного законодавства відповідачем, чи приймалось рішення відповідачем з дотримання вимог законності, добросовісності, розсудливості та обґрунтованості.

14 липня 2023 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд врахувати відзив на позовну заяву та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аргументи другого відповідача.

25 липня 2023 до суду надійшов відзив на позову заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський гранітний кар`єр" /том ІІІ а.с. 81-89/, у якому представник відповідача зазначив, що при видачі 26.04.2023 оскаржуваного висновку Міністерство діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відповідач наполягав на тому, що визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду. Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених частиною другою статті 12 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.

Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" передбачено, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця зі зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.

Отже, на думку представника відповідача, Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" передбачено як врахування зауважень громадськості так і їх відхилення. Відтак твердження позивача про те, що відповідач не досліджував зауваження громадськості, є таким, що не відповідає дійсності, оскільки результати розгляду усіх зауважень громадськості з урахуванням вимог статті 7 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" відображені у пункті 6 Звіту про громадське обговорення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом.

Листом № 01/02-2023 від 22.03.2023 ТОВ "Придніпровський гранітний кар`єр" надало до Кам`янопотоківської сільської ради Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля та звернулось щодо розміщення вказаного повідомлення на дошці оголошень. В Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля вказане оголошення про початок громадського обговорення було опубліковано 02.03.2023 року.

Листом від 30.03.2023 № 408/02-22 Кам`янопотоківська сільська рада звернулась до Відділу оцінки з впливу на довкілля Департаменту екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та направила рішення Кам`янопотоківської сільської ради від 30.03.2023 "Про обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля діяльності з видобування мігматитів Чикалівського родовища", яким було вирішено:

1. Повідомити уповноважений орган - Відділ оцінки з впливу на довкілля Департаменту екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про зауваження та пропозиції до Звіту з оцінки впливу на довкілля діяльності з видобування мігматитів з Чикалівського родовища.

2. Звернутись до Відділу оцінки з впливу на довкілля Департаменту екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо обов`язкового врахування поданих зауважень та пропозицій при підготовці Звіту про громадське обговорення.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні депутатські комісії.

26 квітня 2023 в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України були опубліковані Звіт про громадське обговорення та Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Видобування мігматитів з Чикалівського родовища.

Не погодившись з вищевказаним висновком, Кам`янопотоківська сільська рада звернулася до суду з позовом щодо визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.

Норми права, які підлягають застосуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України від 23 травня 2017 року №2059-VIII "Про оцінку впливу на довкілля" (далі Закон №2059-VIII) містить такі визначення:

1) вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

2) громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи;

3) планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України;

4) уповноважений територіальний орган - обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів;

5) уповноважений центральний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону. (частина перша).

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (частина друга).

Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава (частина третя).

Стаття 3 Закону №2059-VIII передбачає, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (частина перша).

Перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, будівництво: автомагістралей; автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше, за умови їхньої безперервної протяжності 10 кілометрів і більше; автомобільних доріг першої категорії; магістральних залізничних ліній загального користування; (пункт 7 частини другої).

Стаття 4 Закону №2059-VIII визначає порядок своєчасного, адекватного та ефективного інформування громадськості про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття).

У відповідності до частини першої статті 6 Закону №2059-VIII суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

За змістом статті 7 Закону №2059-VIII громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності (частина перша).

Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті (частина друга).

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля (частина третя).

Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля встановлює Кабінет Міністрів України (частина дев`ята).

Відповідно до статті 9 Закону №2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. (частина перша).

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності (частина друга).

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення (частина третя).

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про:

1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля;

2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля;

3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення (частина четверта).

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:

1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;

3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;

6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;

7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність:

здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів;

запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;

здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;

здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення (частина п`ята).

Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення (частина шостою).

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня його прийняття у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону, та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (частина сьома).

Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина десята).

За містом статті 12 Закону № 2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку (частина перша).

Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку (частина друга).

Висновки щодо правозастосування.

Таким чином, діяльність ТОВ "Придніпровський гранітний кар`єр" щодо видобування мігматитів з Чикалівського родовища підлягає оцінці впливу на довкілля. При цьому, звіт з оцінки впливу на довкілля готує суб`єкт господарювання та обов`язковою умовою процедури такої оцінки є проведення громадського обговорення.

Надаючи оцінку доводам відповідачів щодо наявності у Кам`янотоківської сільської ради порушеного права у цій справі та можливості оскаржити Висновок з ОВД, який є актом індивідуальної дії, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2022 у справі №120/2553/19-а тлумачить підстави для звернення з позовом до суду для захисту охоронюваного законом інтересу у сфері належного функціонування природних екосистем в світлі гарантій, закріплених в Орхуській конвенції - міжнародному договорі, який встановив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах.

У рішенні від 11.12.2018 у справі №910/8122/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що положення Орхуської конвенції треба тлумачити так, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися як особисто, так і шляхом участі представника громадськості.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України №832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Водночас відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов`язків різноманітних суб`єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є "національним законодавством, що стосується навколишнього середовища" у значенні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.

З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).

Таким чином, Висновок з ОВД стосується екологічних прав позивача, а тому, Кам`янопотоківська сільська рада має право оскаржити висновок з ОВД до суду.

Щодо твердження Кам`янопотоківської сільської ради про наявність підстав для скасування оскаржуваного ОВД, суд зазначає таке.

Згідно статті 12 Закону №2059-VIII, підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля є: а) порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля; б) безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості; в) інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Саме наведені критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля. При цьому, на думку суду, до інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля належать також порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, як це передбачено частиною другою статті 3 цього Закону.

Враховуючи наведені нормативно-правові акти, саме до компетенції відповідача - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, як уповноваженого органу, належить надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Таким чином, визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду. Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених частиною другою статті 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.

Дослідивши матеріали справи, суд контатує, що відповідач дотримався процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, передбаченої частиною першою статті 2 Закону №2059-VIII, а саме: суб`єкт господарювання підготував звіт з оцінки впливу на довкілля; відповідач оприлюднив в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень, зауваження та пропозиції до обсягу досліджень органу державної влади; на виконання вимоги Закону Повідомлення опубліковано Товариством в газетах "Сталий розвиток" від 23.09.2022 № 331, «Про вплив на довкілля» від 23.09.2022 № 31 (093) та розміщено на дошках оголошень, підтвердженням чого є фотофіксація; забезпечив громадські обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля; підготував та оприлюднив звіт про громадське обговорення планованої діяльності, який є невід`ємною частиною спірного висновку та до якого додано таблицю врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення.

Відповідно до вимог частин сьомої та десятої статті 5 Закону №2059-VIII, протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання. Суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №989 затверджений Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля (далі Порядок №989).

Пунктом 8 Порядку №989 передбачено, що кількість громадських слухань визначається суб`єктом господарювання з урахуванням масштабів очікуваного впливу, а також таких умов: якщо вплив планованої діяльності не поширюється за межі області, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності або в адміністративному центрі адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності.

Розглядаючи звіт з оцінки впливу на довкілля та готуючи висновок з оцінки впливу на довкілля, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган розглядає, повністю враховує, частково враховує або обґрунтовано відхиляє усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадських слухань та протягом усього строку громадського обговорення. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган складає таблицю зі зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій (пункт 28 Порядку №989).

Доводи представника позивача про те, що багато пропозицій та зауваження громадськості необґрунтовано відхилялись, більшість зауважень не бралися до уваги - спростовуються звітом з оцінки впливу на довкілля, таблицею врахування зауважень та пропозицій, у яких детально описані усі подані зауваження та пропозиції, частина з яких врахована, частина обґрунтовано відхилена. Незгода представника позивача з обґрунтуванням відхилення цих пропозицій та зауважень не свідчить про їх нерозгляд та відповідно про порушення процедури оцінки.

Наведене спростовує доводи представника позивача щодо порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля в частині проведення громадських слухань.

За результатом аналізу інформації, вказаної у Звіті з ОВД та звіті про громадське обговорення, Міністерством прийнято рішення про допустимість провадження вказаної планованої діяльності та видано Службі Висновок з ОВД.

При цьому, зауваження та пропозиції громадськості, викладені у пунктах 6-38 додатку до рішення Кам`янопотоківської сільської ради від 30.03.2023 відображені у таблиці врахувань наданих зауважень та пропозицій громадськості на сторінках 15-37 звіту про громадське обговорення (копія додається).

Відповідність Звіту з ОВД вимогам ДБН А.2.2-1:2021 склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) Законом не передбачено.

Приймаючи до уваги право відповідача враховувати, частково враховувати або обґрунтовано відхиляли усі зауваження і пропозиції, суд вважає, що під час розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля та підготовки висновку з оцінки впливу на довкілля Міністерство дотрималося вимог Закону щодо процедури здійснення оцінки впливу та проведення громадських слухань.

Щодо правомірності Висновку з ОВД та відсутності підстав для його скасування, відсутності порушення прав Позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У пункті 4.1 рішення від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Виходячи зі змісту абзацу десятого пункту 9 рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003, слід ствердити, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно, в т. ч., забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 9 частини п`ятої статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується чи спрямований на виникнення певних юридичних наслідків. Індивідуальні акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких передбачені суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їхня юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 9901/226/19).

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2018 по справі № 9901/415/18 висловила позицію відповідно до якої законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суд, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Однією з цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів. І така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто останнє є пропорційним переслідуваній меті.

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 у справі № 826/15514/16 вказав: «Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таке ж правило має застосовуватися і тоді, коли оскаржуються дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із підготовкою та прийняттям акта індивідуальної дії (постанова Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року; постанова Верховного Суду України від 30 березня 2016 року; постанова Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року; постанова Верховного Суду України від 5 листопада 2016 року, справа № 9901/864/1, провадження № 11-528заі19). Тому, як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові не можливо скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що зазнають впливу на їхнє правове становище (постанова Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року)».

З огляду на вищевказане убачається, що Висновок з ОВД є актом індивідуальної дії, який стосується виключно прав та обов`язків Товариства та жодним чином не порушує права Позивача.

Разом з тим, право Позивача на участь у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Товариства Відповідачем не порушено, оскільки Міндовкіллям забезпечено його участь у громадському обговоренні відповідно до вимог Закону, результатом чого є врахування зауважень та пропозицій Позивача шляхом викладення екологічний умов Висновку з ОВД, а позовні вимоги Позивача свідчать лише про його незгоду з рішенням прийнятим суб`єктом владних повноважень.

Пунктом 1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614 (далі Положення) визначено, що Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.

Згідно з підпунктами 35, 37 пункту 4 Положення, Міндовкілля відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до законодавства оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку, організовує, координує та контролює здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі оцінки транскордонного впливу на довкілля.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Враховуючи вищезазначене, Позивач надає свою суб`єктивну оцінку повноваженням Відповідача, зазначивши у позові: «Проаналізувавши Звіт з оцінки впливу на довкілля, Звіт про громадське обговорення та Висновок з ОВД, слід зробити висновок, що уповноваженим органом Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України було неналежним чином враховано результати участі громадськості в процесі обговорення Звіту з ОВД щодо висвітленої у ньому інформації про базовий стан довкіллята вплив планованої діяльності», оскільки аналіз Звіту з ОВД, звіту про громадське обговорення та надання оцінки Висновку з ОВД не відноситься до його повноважень ані Законом, ані Порядком № 1026, а державою вказані функції покладено на Міндовкілля.

Вимоги до Висновку з ОВД встановлені частиною четвертою статті 9 Закону.

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Громадське обговорення Звіту з ОВД завершилося 06.04.2023, Висновок з ОВД видано Міндовкілля - 26.04.2023, що вказує на дотримання Відповідачем строку при здійсненні оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Не погоджуємося з твердженням Позивача, що Міндовкілля не проведено аналіз інформації Звіту з ОВД відповідно до вимог Закону з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону Звіт з ОВД включає опис планованої діяльності, зокрема опис місця провадження планованої діяльності.

Суд зазначає, що опис місця провадження планованої діяльності Товариства наведено у підрозділі 1.1 Звіту з ОВД. Географічні координати кутових точок родовища у системі координат WGS-84 наведені у таблиці 1.1 Звіту з ОВД.

Відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 27.11.2007 № 4511, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, ліцензійна площа Чикалівського родовища складає 41,6 га.

На сторінці 18 Звіту з ОВД вказується, що розробка родовища здійснюється на земельній ділянці, загальною площею 47,3496 га відповідно до договору оренди землі, копію якого представлено у додатку А до Звіту з ОВД.

Водночас, відомості щодо необхідних земельних ресурсів надано у підрозділі 1.3 Звіту з ОВД, зокрема, на сторінці 19 Звіту з ОВД зазначається, що південна частина території ліцензійної площі родовища не відпрацьовуватиметься з метою дотримання санітарно-гігієнічних вимог, площа робочого контуру на кінець відпрацювання становитиме 36,5 га.

При цьому відомості від суб`єкта господарювання щодо використання земель сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території Кам`янопотоківської сільської ради у Звіті з ОВД не надавалися.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Суд зазначає, що зауваження Позивача враховані Відповідачем при встановленні Товариству екологічних умов Висновку з ОВД, зокрема:

-реалізацію планованої діяльності здійснювати відповідно до вимог Земельного кодексу України та кодексу України про надра;

-плановану діяльність здійснювати у відповідності до Законів України «Про охорону земель», «Про землеустрій» та згідно з Правилами розроблення робочих проектів землеустрою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 86;

-користування земельними ділянками здійснювати лише при наявності документів землекористування;

-здійснювати зберігання родючого шару ґрунту за межами ділянок провадження планованої діяльності лише при наявності документів землекористування;

-діяльність із видобування корисних копалин здійснювати в межах географічних координат ділянки надр, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами;

-забезпечити відпрацювання родовища на площі 36,5 га, залишивши цілик у межах південної частини ліцензійної площі родовища з метою дотримання санітарно-гігієнічних вимог;

-не здійснювати плановану діяльність у межах південної частини ліцензійної площі родовища.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 15 Закону правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності, підготовка завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи завідомо неправдивого висновку з оцінки впливу на довкілля.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

Згідно з інформацією, зазначеною у Звіті з ОВД плановану діяльність передбачено здійснювати на земельній ділянці комунальної власності з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.

Відповідно до пунктів 5, 6 договору оренди земельної ділянки від 23.10.2010 № б/н, укладеного з кременчуцькою районною державною адміністрацією (міститься у додатку А до Звіту з ОВД) на земельній ділянці, яка передається в оренду розташований кар`єр Чикалівського родовищамігматитів частково заповнений талими та ґрунтовими водами, що обумовлює часткове введення об`єкта в експлуатацію з подальшим виконанням комплексу підготовчих заходів (відкачка води) та інженерно-технічних облаштувань. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.

Відповідно до умов використання земельних ділянок, викладених у пункті 13 даного договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для земель промисловості, для розробки Чикалівського родовища мігматитів.

На сторінці 20 Звіту з ОВД Товариством зазначено, що у місці розташування Чикалівського родовища небезпечні геологічні процеси: затоплення, підтоплення, ерозії, схилові гравітаційні процеси зсуви, обвали і їх поєднання, відсутні.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб`єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроектного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля. За результатами післяпроектного моніторингу, за потреби, суб`єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

Також, що з метою урахування зауважень та пропозицій громадськості до планованої діяльності Товариства, зокрема, і зауважень Позивача Висновком з ОВД на Товариство покладено обов`язок із здійснення післяпроєктного моніторингу, а саме:

- до початку провадження планованої діяльності провести фахові дослідження щодо наявності водних біоресурсів у обводненому кар`єрі; у разі виявлення водних біоресурсів розробити перелік заходів щодо збереження таких, результати надати до Міндовкілля;

-до початку провадження планованої діяльності здійснити наукові дослідження стосовно можливого негативного впливу від розробки родовища на геологічне середовище, зокрема, ймовірного виникнення затоплення, підтоплення, ерозії, зсувів, обвалів тощо в межах зони впливу кар`єру та розроблених заходів, у разі необхідності, для уникнення такого впливу, результати надати до Міндовкілля

Крім того, Висновком з оцінки впливу на довкілля встановлено екологічні умови провадження планованої діяльності Товариства в частині впливу на геологічне середовище та тваринний світ:

-здійснювати плановану діяльність відповідно до Законів України «Про тваринний світ»;

-у разі виявлення видів флори та фауни, включених до Резолюції 6 (1998) Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (далі Бернська конвенція) та типів природних оселищ, включених до Резолюції 4 (1996) Бернської конвенції угрупувань Зеленої книги України, забезпечити їх збереження шляхом розроблення комплексу спеціальних заходів;

-передбачити компенсації за знищення або пошкодження водних біоресурсів за фактично виконаними роботами, що розраховуються в установленому законодавством порядку;

-забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань;

-виконувати заходи щодо запобігання або зменшення розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ.

Позивач у позовній заяві вказує, що зазначена у Звіті з ОВД інформація не відповідає дійсності, проте не надає належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів з урахуванням вимог статей 73-76 КАС України, які б вказували на недостовірність інформації наданої Товариством у Звіті з ОВД.

Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без провадження планованої діяльності наведені у розділі 3 Звіту з ОВД та відповідають пункту 3 частини другої статті 6 Закону.

Судом встановлено, що процедурою оцінки впливу на довкілля, встановленою статтею 2 Закону не передбачено визначення та встановлення санітарно-захисної зони підприємств, також не встановлено Товариству обов`язку надавати у Звіті з ОВД документу, який підтверджує встановлення санітарно-захисної зони підприємства.

Згідно з вимогами пункту 1.3 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 за № 379/1404 (далі ДСП 173-96) державний контроль за дотриманням вимог цих правил здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства.

Враховуючи вищевказане, визначення та встановлення санітарно-захисної зони підприємств не входить до повноважень Міндовкілля.

Суд зазначає, що згідно з вимогами пункту 1.2 ДСП 173-96 правила є обов`язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав, у зв`язку з чим, уповноваженим центральним органом на суб`єкта господарювання покладається обов`язок із здійснення післіпроєктного моніторингу, а саме:

-до початку планованої діяльності визначити та встановити санітарно-захисну зону з урахуванням даних про ступінь впливу на навколишнє середовище та відповідних розрахунків, зважаючи на технологію розробки родовища корисних копалин із застосуванням буро-вибухових робіт, результати надати до Міндовкілля.

Крім того, Висновком з ОВД встановлено екологічні умови провадження планованої діяльності:

-плановану діяльність здійснювати відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 за № 379/140;

-здійснювати провадження планованої діяльності за умови наявності та з дотриманням усіх документів, у т. ч. документів дозвільного характеру, які з огляду на законодавство регулюють зазначену діяльність;

-не перевищувати встановлені гранично допустимі концентрації по основним забруднюючим речовинам на межі санітарно-захисної зони та найближчої житлової забудови.

Так, зауваження та пропозиції громадськості, викладені у пунктах 6-38 додатку до рішення Кам`янопотоківської сільської ради від 30.03.2023 відображені у таблиці врахувань наданих зауважень та пропозицій громадськості на сторінках 15-37 звіту про громадське обговорення (копія додається).

Відповідність Звіту з ОВД вимогам ДБН А.2.2-1:2021 склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) Законом не передбачено.

Звіт з ОВД відповідає вимогам, наведеним у додатку 4 до Порядку № 1026, відповідно до якого Звіт з ОВД підписується усіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їх кваліфікації.

Так, наданий до Міндовкілля Звіт з ОВД підписаний виконавцями: Луцькою Оксаною Михайлівною екологом, провідним інженером проектувальником (сертифікат серія АР № 011845 від 07.04.2016) та ОСОБА_1 екологом.

Суд зазначає, що вимог щодо надання підтверджуючих документів щодо спеціальності, кваліфікації, відповідності критеріїв та можливості складання звіту з оцінки впливу на довкілля (на що вказує Позивач у позові) Законом та Порядком

№ 1026 не передбачено.

Також, судом встановлено, що 13.09.2022 у Реєстрі з ОВД оприлюднено Повідомлення щодо планованої діяльності з «Будівництва гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) потужністю 499 МВт на території Чикалівського родовища Кременчуцького району Полтавської області» (реєстраційний номер справи 2022989937). Громадське обговорення вищевказаного повідомлення тривало 20 робочих днів. На даний час, документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, визначеної пунктом 6 Порядку № 1026 від суб`єкта господарювання не надавалось, відповідно рішення про провадження планованої діяльності Відповідачем не приймалось.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Враховуючи вищевказане, безпідставним та необґрунтованим є твердження Позивача про те, що розглядається прийняття рішення про проведення іншої планованої діяльності.

Відповідно до пункту 7 частини п`ятої статті 9 Закону №2059-VIII якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - уповноважений центральний орган: визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;

Отже, спірним висновком з оцінки впливу на довкілля Міністерством встановлено необхідність здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля та встановлено строк - до початку провадження планованої діяльності.

Таким чином, доводи позивача щодо неможливості розташування планованої діяльності на території природно-заповідного фонду, є передчасними, адже після виконання Службою екологічних умов в частині проведення досліджень впливу планової діяльності на території природно-заповідного фонду, на флору та фауну Міністерством буде відбуватися додаткова оцінка впливу на довкілля за процедурою, передбаченою Законом №2059-VIII.

Оскаржуваний Висновок ОВД у цій частині в повній мірі відповідає Закону, оскільки відповідач мав право встановити обов`язок додаткової оцінки впливу на більш пізніх стадіях процедури.

Відповідно до вимог частини першої статті 9 Закону №2059-VIII при наданні висновку відповідач зобов`язаний враховувати: величину та масштаби такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності.

Суд наголошує, що до компетенції суду належить лише дослідження факту дотримання відповідачем вимог законодавства щодо процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Саму ж власне оцінку впливів зобов`язані робити посадові особи відповідача, які також є спеціалістами в області екології та охорони навколишнього середовища, та вони ж мають враховувати чи відхиляти їх під час надання висновку.

Однією із підстав для скасування висновку з ОВД представник позивача зазначив недоліки, неточності та суперечності Звіту з оцінки впливу на довкілля.

Однак, суд зазначає, що предметом позову є висновок з оцінки впливу на довкілля, який видав суб`єкт владних повноважень, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, а не Звіт з оцінки впливу на довкілля.

При цьому суд беззаперечно погоджується з доводами позивача щодо негативного впливу планованої діяльності на довкілля, однак зазначає, що будь-яка, визначена у статті 3 Закону №2059-VIII, планована діяльність має негативний вплив на довкілля. Саме для таких випадків і ухвалений цей Закон, який дає повноваження відповідачу оцінити ступінь такого негативного впливу на довкілля та надати обґрунтований висновок щодо можливості чи неможливості здійснення планованої діяльності у даному регіоні чи місцевості.

Дослідивши зміст Закону №2059-VIII, суд не вбачає в діях відповідача порушень норм цього нормативно-правового акту під час процедури надання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює імперативне правило щодо того, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Використаний у цьому рішенні підхід базується на висновках Верховного Суду у аналогічних справах: у постанові від 04.12.2019 року у справі №640/21828/18; у постанові від 13.04.2022 року у справі № 260/771/19 і суд не вбачає підстав для відступу від цих правових висновків.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин позивачем у ході розгляду справи не доведено, а судом не встановлено наявності достатніх підстав для скасування висновку з ОВД.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Кам`янопотоківської сільської ради (вул. Миру, буд. 19, с.Кам`яні Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область, рнокпп 22547199) до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, м.Київ, код ЄДРПОУ 43672853), Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський гранітний кар`єр" (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, м.Київ, код ЄДРПОУ 35425199) про визнання протиправним та скасування висновку повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 листопада 2023 року

Головуючий суддя Г.В. Костенко