РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 р. Справа № 120/14087/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування постанови і рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

12.09.2023 поштою до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Миропольця Д.О., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі відповідач 1, ЦВЛК ЗС України), військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі відповідач 2, ВЛК в/ч НОМЕР_1 МО України) про:

- визнання протиправною та скасування постанови відповідача 2, оформленої довідкою № 2338 від 14.04.2023;

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1, оформленого листом за вих. № 598/5021 від 07.06.2023;

- зобов`язання відповідача 1 повторно провести медичний огляд позивача з метою встановлення причинного зв`язку захворювання та визначення придатності до військової служби згідно Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, та прийняти нову постанову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно діагнозу та постанови, визначених у довідці ВЛК № 2338 від 15.04.2023, позивач визнаний придатним до військової служби. Однак, в порушення, зокрема, п. 1.2 ч. 1 розділу ІІ Наказу від 14.08.2008 № 402 Міністерства оборони України "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", у вказаній довідці не зазначено, на підставі якої статті графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, позивачу встановлена придатність до військової служби, чим допущено процедурне порушення. Відтак позивач звернувся до ЦВЛК ЗС України із заявою про перегляд постанови ВЛК. Однак рішенням, оформленим листом за вих. № 598/5021 від 07.06.2023, позивача було повідомлено про відсутність підстав для перегляду постанови ВЛК.

Позивач вважає протиправними оскаржувані постанову та рішення відповідачів, оформлені довідкою/листом, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Разом з позовною заявою представником позивача також подано заяву про забезпечення позову у спосіб зупинення оскаржуваних постанови і рішення відповідачів до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Ухвалою суду від 14.09.2023 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою суду від 15.09.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.10.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 1 зазначає, що ЦВЛК ЗС України розглянуто заяву позивача про перегляд постанови ВЛК та визнано, що встановлений діагноз відповідає формулюванню, в якому прийнята постанова "Придатний до військової служби". Не зазначення у довідці № 2338 від 14.04.2023 статті Розкладу хвороб є механічною помилкою та для її виправлення позивачу необхідно звернутися до ВЛК в/ч НОМЕР_1 МО України.

Відповідач 1 зауважує, що позивачем не надано доказів про надання медичних документів до ВЛК в/ч НОМЕР_1 МО України, які були б підставою для прийняття оскаржуваної постанови в іншому формулюванні.

Крім того, відповідач 1 вважає, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

16.10.2023 поштою до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що позивач не просить суд визначити або змінити діагноз та ступінь придатності позивача до військової служби. Разом з тим вказує на те, що дотримання процедур, встановлених Положенням № 402, носить імперативний характер і покликане забезпечити однаковий підхід для визначення ступеню придатності військовослужбовців усіма військово-лікарськими комісіями, чого відповідачами зроблено не було.

25.10.2023 поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 зазначає, що ВЛК надано виключне право визначення наявності підстав для встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, прийняття постанови або надання письмового роз`яснення, визнання придатним або непридатним до подальшого проходження військової служби та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК.

Відтак за результатами проходження ВЛК позивачу надано довідку № 2338 від 14.04.2023, яка повною мірою відповідає вимогам законодавства та наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Інших заяв по суті спору не надходило.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив такі обставини справи.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2023 № 817 позивач ОСОБА_1 за призовом перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

Під час проходження служби, 03.03.2023 позивач отримав поранення та в подальшому був направлений до військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби.

Зі змісту довідки ВЛК в/ч НОМЕР_1 МО України № 2338 від 15.04.2023 вбачається, що діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) стан після легкої вибухової травми (03.03.2023), акубаротравми у вигляді посттравматичної лівобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови AD =6м,AS= 1м, головний біль напруги. Травма, Так, пов`язана з проходженням військової служби. Захворювання, НІ не пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статті графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ придатний до військової служби.

27.04.2023 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою, в якій просив переглянути постанову ВЛК, затверджену довідкою № 2338 від 15.04.2023, та провести контрольне обстеження та медичний огляд лікарями ЦВЛК, або направити у військовий лікувальний заклад на відповідне контрольне обстеження.

Листом від 07.06.2023 за № 598/5021 відповідач 1 повідомив позивача про те, що за встановленого йому діагнозу постанову ВЛК про ступінь придатності до військової служби згідно довідки від 15.04.2023 № 2338 прийнято вірно. Зауважив, що діагностовані після медичного огляду ВЛК наслідки акубаротравми у вигляді посттравматичної лівобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови 0 метрів на ліве вухо і 4 метри на праве вухо підпадають під статтю 36 "в" Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, але це не змінює ступінь придатності до військової служби. Підстав для перегляду постанови ВЛК або проведення повторного медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає.

Позивач вважає протиправними постанову та рішення відповідачів, оформлені вищезазначеними довідкою та листом, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до адміністративного суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Турбота про збереження та зміцнення здоров`я військовослужбовців - обов`язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов`язків військової служби (абзац 2 частини перша статті 11 Закону № 2011-XII).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800 (далі Положення № 402).

Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктом 1.2. глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі ДІВ), компонентами ракетного палива (далі КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно з пунктом 1.3. глави 1 розділу І Положення № 402, є: визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Згідно із пунктом 6.10. глави 6 розділу II Положення № 402, медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

За змістом пункту 6.17. глави 6 розділу II Положення № 402 медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

Згідно з пунктом 1.1. глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема: військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Відповідно до пункту 1.2. глави 1 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі ТДВ) (додаток 3).

За змістом пункту 20.3. глави 20 розділу II Положення № 402 постанова про придатність (непридатність) до навчання (служби) за військовою спеціальністю, служби у спеціальних спорудах, до участі у ММО, миротворчому персоналі тощо, згідно з вимогами ТДВ, приймається за такою формою: "На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці ____ додаткових вимог, придатний (непридатний) до _________ (вказати)".

Пунктом 20.4. глави 20 розділу II Положення № 402 передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби".

У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.

Згідно із пунктами 21.1. - 21.2. глави 21 розділу II Положення № 402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Отже, серед основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, а також визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби, для проведення якої створюються військово-лікарські комісії (ВЛК). До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать гарнізонні ВЛК, на які покладається проведення медичного огляду осіб військовослужбовців з метою визначення ступеня придатності до військової служби та які мають право приймати постанови відповідно до Положення № 402.

Суд зауважує, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, який підлягає застосуванню в силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Згідно із статтею 43 Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог перенесені хронічні форми геморою передбачають індивідуальне визначення непридатності/обмеженої придатності військовослужбовця визначається індивідуально.

Графи II та III (військовослужбовці) щодо даного хронічного захворювання передбачають такі статуси: "придатний до військової служби" або "обмежено придатний до військової служби" (у військовий час).

Індивідуальна оцінка придатності/непридатності або обмеженої придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби". При цьому метод індивідуальної оцінки придатності військовослужбовців до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я. (Розділ II, глава 6 пункт 6.9).

За правилами пункту 20.3. глави 20 розділу II Положення № 402 постанова про придатність (непридатність) до навчання (служби) за військовою спеціальністю, служби у спеціальних спорудах, до участі у ММО, миротворчому персоналі тощо, згідно з вимогами ТДВ, приймається за такою формою: "На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці ____ додаткових вимог, придатний (непридатний) до _________ (вказати)".

Разом з тим, всупереч формі, визначеної у пункті 20.3. глави 20 розділу II Положення № 402, у довідці ВЛК № 2338 від 14.04.2023 не вказано, на підставі якої статті, якої графи Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог прийнятий висновок про придатність позивача до військової служби

Відповідач не навів аргументів, якими він керувався при прийнятті свого рішення. Водночас суд не вбачає, що відповідачем була здійснена індивідуальна оцінка придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби у порядку та формі передбачених Положенням № 402.

Водночас загальне посилання відповідача 2 в оскаржуваному рішенні на встановлений діагноз та висновок про придатність позивача до військової служби, без зазначення на підставі якої статті, якої графи Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог цей висновок зроблений, а також без урахування фактичної працездатності позивача та його можливості подальшого проходження військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я, не свідчить про обґрунтованість такого рішення, ставить заявника у стан правової невизначеності, що є неприпустимим.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що постанова ВЛК в/ч НОМЕР_1 МО України, оформлена довідкою № 2338 від 14.04.2023, прийнята не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, та без урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування рішення відповідача 1, оформленого листом за вих. № 598/5021 від 07.06.2023, то суд виходить з таких міркувань.

Згідно з п. 2.3 розділу І Положення № 402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Судом встановлено, що позивач, користуючись своїм правом, оскаржив висновок ВЛК до Центральної ВЛК ЗС України.

За результатом розгляду зазначеної скарги листом від 07.06.2023 за № 598/5021 відповідач 1 повідомив позивача про те, що постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки від 15.04.2023 № 2338 прийнято вірно. Діагностовані після медичного огляду ВЛК наслідки акубаротравми у вигляді посттравматичної лівобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови 0 метрів на ліве вухо і 4 метри на праве вухо підпадають під статтю 36 "в" Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, але це не змінює ступінь придатності до військової служби.

З цього приводу суд зазначає, що у відповідності до вищезазначеного положення, ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу.

Відповідно до п. 2.3.5. Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою, з викладенням всіх обставин та аргументів.

Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Отже, у цьому разі має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5. Положення № 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 була розглянута відповідачем 1 не у відповідності до приписів Положення № 402.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача 1 повторно провести медичний огляд позивача з метою встановлення причинного зв`язку захворювання та визначення придатності до військової служби згідно Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби та прийняти нову постанову, то суд зазначає, що за встановлених у справі обставин суд не уповноважений втручатись у діяльність відповідача шляхом його зобов`язання повторно проводити медичний огляд та за результатами проведення приймати відповідне рішення про непридатність/обмежену придатність до військової служби, в якому вказувати, які види служби та роботи протипоказані військовослужбовцю.

Тому у задоволенні позовних вимог цій частині слід відмовити.

Належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах суд вважає зобов`язання ЦВЛК повторно розглянути заяву позивача.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Таким чином, оскільки позовні вимоги мають немайновий характер, а позов задоволено частково, на користь позивача належить стягнути половину понесених ним судових витрат зі сплати судового збору, тобто 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів порівно.

При цьому суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто при зверненні до суду з цим позовом позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2147,20 грн.

Проте згідно з квитанцією № 2753-2197-3396-3182 від 07.09.2023 позивач сплатив судовий збір в розмірі 3220,80 грн.

Таким чином, позивач вніс судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, та переплатив 1073,60 грн.

Однак з власної ініціативи суд не може вирішити питання про повернення позивачу вказаної суми, оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України переплачена сума судового збору може бути повернута за ухвалою суду тільки на підставі клопотання особи, яка його сплатила.

Питання про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу судом не вирішується через відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження понесення позивачем відповідних витрат та їх розміру.

Втім, з огляду на часткове задоволення позову та враховуючи зроблену позивачем заяву у позовній заяві, питання про розподіл витрат позивача на правову допомогу адвоката може бути вирішене судом шляхом прийняття додаткового рішення, як це передбачено частиною четвертою, п`ятою статті 143 КАС України, за умови дотримання позивачем вимог абз. 2 ч. 7 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлену довідкою № 2338 від 15.04.2023.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.04.2023 про перегляд постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлену довідкою № 2338 від 15.04.2023.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 24983094, місцезнаходження: вул. Личаківська, 26, м. Львів, 79008).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

2) представник позивача: адвокат Мирополець Денис Олександрович (адреса для листування: вул. Жилянська, 68, офіс 202, м. Київ, 01033);

3) відповідач 1: Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 08356179, місцезнаходження: вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133);

4) відповідач 2: військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Повне рішення суду складено 16.11.2023.

Суддя Сало Павло Ігорович