-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
31.10.2023Справа № 910/10866/23Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом комунального підприємства Дунаєвецької міської ради "Лісовик"
до Хмельницької обласної військової адміністрації
Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державне підприємство "Кам`янець-Подільське лісове господарство"
про визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування рішення та визнання права постійного користування
При секретарю судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Заремба Олександр Іванович - представник за ордером серія АТ №1049209 від 02.09.2023;
Підопригора Роман Борисович - представник за ордером серія ВХ №1050574 від 30.06.2023;
від відповідача-1 (в режимі відеоконференції): Антонюк Назар Васильович - посадова особа (витяг з ЄДР)
від відповідача-2 (в режимі відеоконференції): Талалай Андрій Славомирович - представник за довіреністю №307 від 22.05.2023
від третьої особи: не з`явилися.
встановив :
Комунальне підприємство Дунаєвецької міської ради "Лісовик" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Хмельницької обласної військової адміністрації, Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування рішення та визнання права постійного користування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
27.07.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 05.09.2023. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державне підприємство "Кам`янець-Подільське лісове господарство".
08.08.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
10.08.2023 на електронну адресу суду від відповідача-2 надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
11.08.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив.
22.08.2023 на адресу суду від відповіда-1 надійшов відзив.
24.08.2023 на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення.
29.08.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
31.08.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
01.09.2023 на адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 задоволено клопотання Хмельницької обласної військової адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
05.09.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення доказів.
У підготовче засідання 05.09.2023 не з`явилась третя особа, хоча про місце, дату та час засідання повідомлена належним чином.
Представники учасників справи не заперечували щодо закриття підготовчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 26.09.2023.
08.09.2023 до канцелярії суду від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення.
26.09.2023 до канцелярії суду від відповідача 1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.
У судове засідання 26.09.2023 не з`явилась третя особа, хоча про місце, дату та час засідання повідомлена належним чином.
В судовому засіданні 26.09.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 31.10.2023.
В судовому засіданні 31.10.2023 представники позивача просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача 1 просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача 2 просив суд відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Позивачем зазначено, що 10.12.2000 створено Спеціалізоване госпрозрахункове лісогосподарське комунальне підприємство «Лісовик» (код ЄДРПОУ: 31162226), власником якого виступала Дунаєвецька районна рада.
06.09.2006 Спеціалізоване госпрозрахункове лісогосподарське комунальне підприємство «Лісовик» (код ЄДРПОУ: 31162226) змінило найменування на комунальне підприємство Дунаєвецької районної ради «Лісовик» (код ЄДРПОУ: 31162226).
10.12.2020 у зв`язку із міною власника комунальне підприємство Дунаєвецької районної ради «Лісовик» (код ЄДРПОУ: 31162226) змінило назву на комунальне підприємство Дунаєвецької міської ради «Лісовик» з тим самим кодом ЄДРПОУ: 31162226.
Рішенням Хмельницької обласної ради «Про припинення права користування та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування» №19 від 28.12.2000 року припинено право сільськогосподарських підприємств (згідно із додатками 1-10) щодо користування земельними ділянками лісового фонду на території окремих районів області та надано указані земельні ділянки у постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, зокрема - Спеціалізованому госпрозрахунковому лісогосподарському комунальному підприємству «Лісовик» (на даний час: комунальне підприємство Дунаєвецької міської ради «Лісовик») загальною площею 5586,2 га.
Пунктом 4 наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про віднесення лісів Хмельницької області до відповідних категорій» №111 від 07.04.2016 та додатку 4 про перелік ділянок комунальне підприємство Дунаєвецької міської ради «Лісовик», що відносяться до відповідних категорій лісів по Хмельницькій області», зобов`язано ВО «Укрдержліспроект» забезпечити проведення лісовпорядкування і розроблення проектів організації та розвитку лісового господарства відповідних об`єктів з врахуванням цього наказу.
На виконання вимог зазначеного наказу ВО «Укрдержліспроект» у 2014 році провело роботи з базового лісовпорядкування.
Тобто, у встановленому законодавством порядку позивач із залученням ВО «Укрдержліспроект» на указаних вище землях лісового фонду провело роботи з лісовпорядкування, у зв`язку з чим на ділянки лісового фонду, які зазначені у рішенні Хмельницької обласної ради від 28 грудня 2000 року №19, виготовлені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які затверджені у встановленому законом порядку та є чинними на дату подання позову.
Відповідно до вищевказаних матеріалів лісовпорядкування 2014 року (які чинні до 2024 року) квартали 5, 6, 7, 14, 15, 16, 23, 24, 25, 26, 29, 34, 35, 39, 40, 42, 45, 46, 55, 57, 58, 59, 67, 68, 76, 78, 88, 87,90, 93, 94, 95, 101, 102, 108, 109, 11, 112, 113, 114 та межі їх таксаційних виділів відповідають 26 земельним ділянкам з кадастровими номерами: 6821882100:04:001:0033, 6821882600:04:001:0003, 6821884400:02:003:0001, 6821885300:05:008:0001, 6821885900:08:008:0001, 6821889500:05:013:0002, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821888300:03:011:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821882400:09:006:0001, 6821882400:08:006:0001, 6821882600:04:001:0001, 6821887600:06:002:0002, 6821882500:02:004:0003, 6821882400:07:013:0001, 6821889700:04:013:0035, 6821886800:04:001:0453, 6821887400:04:006:0001, 6821889200:03:005:0001, 6821889200:04:006:0001, 6821885000:05:004:1199, 6821888700:03:001:0001, 6821885000:05:004:0199, 6821855700:04:004:0559, 6821885700:05:008:0001.
У відповідності до вимог п. 5 Розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Позивачем зазначено, що вищевказані земельні ділянки до даного часу на законних підставах перебувають у постійному користуванні КП ДМР «Лісовик», при цьому - вилучення таких земельних ділянок у позивача у встановленому земельним законодавством не проводилося.
Розпорядженням Хмельницької обласної військової адміністрації «Про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» №513/2022-р від 01.12.2022, надано в постійне користування державному підприємству «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельні ділянки державної власності загальною площею 2141,4569 га (землі лісогосподарського призначення) для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, які розташовані за межами населених пунктів на території Кам`янець-Подільського району, згідно з додатком.
Ознайомившись із вищезазначеним розпорядженням та додатком до нього позивач з`ясував, що відповідач передав ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» 6 земельних ділянок з кадастровими номерами: 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035, 6821889200:04:006:0001, які відповідають лісовим кварталам 6, 26, 34, 35, 57, 58, 59, 67, 68, 93, 94, які у свою чергу з 2000 року перебувають у постійному користуванні позивача, що у свою чергу підтверджується матеріалам лісовпорядкування 2014 року (які чинні до 2024 року) та інформацією ВО «Укрдержліспроект» №198 від 14.03.2023 з відповідними додатками до неї - витягами картографічної бази.
Позивачем зазначено, що будь-які підстави щодо припинення позивачу права використання лісових ресурсів та припинення права постійного користування вищевказаними земельними ділянками як на дату прийняття оскаржуваного розпорядження так і на даний час - відсутні.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 141 Земельного кодексу України та ст.ст. 22, 78 Лісового кодексу України, на момент прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження право постійного користування позивача вищезазначеними земельними ділянками не припинялося, лісові ресурси у позивача не вилучалися, внаслідок чого відповідач, передаючи вищевказані земельні ділянки третій особі діяв з перевищенням наданих законом повноважень.
А тому, позивач звернувся в суд з позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Хмельницької обласної військової адміністрації «Про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» №513/2022-р від 01.12.2022 в частині передачі ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельних ділянок з кадастровими номерами: 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035, 6821889200:04:006:0001;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права постійного користування Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України»: на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035, 6821889200:04:006:0001;
- визнати за комунальним підприємством Дунаєвецької міської ради "Лісовик" (код ЄДРПОУ: 31162226, юридична адреса. 32400, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, місто Дунаївці, вулиця Шевченка, будинок 50) право постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035,6821889200:04:006:0001.
Відповідно до ч.1 статті 58 Конституцію України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Хмельницької обласної ради «Про припинення права користування та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування» №19 від 28.12.2000, датоване 28 грудня 2000 року, тому правовідносини, що стосуються надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування, виникли на підставі цього рішення та мають врегульовуватись нормативно-правовими актами, що діяли на момент їх виникнення.
Відповідно до висновків тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин мають визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства та інших нормативно-правових актів.
Отже під час вирішення наявності права позивача на постійне користування земельними ділянками лісового фонду з кадастровими номерами 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035, 6821889200:04:006:0001 слід керуватись Земельним кодексом України від 12.07.2000, Лісовим кодексом України від 11.05.2000, Положенням «Про порядок ведення державного земельного кадастру» від 18.10.1999 затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12 січня 1993 р. № 15 (далі-Положення), Інструкцією «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 № 43 (далі - Інструкція»).
Щодо порядку отримання та реєстрації державного акту на постійне користування земельними ділянками суд зазначає наступне.
Пунктом 1 рішення Хмельницької обласної ради від 28 грудня 2000 року № 19 «Про припинення права користування та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування» припинено право постійного користування земельними ділянками лісового фонду на території 10 районів, зокрема Дунаєвецькому, на території якого знаходилось спеціалізоване госпрозрахункове лісогосподарське комунальне підприємство «Лісовик».
Пунктом 2 рішення ради спеціалізованому госпрозрахунковому лісогосподарському комунальному підприємству «Лісовик» (Дунаєвецький район) було надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 5586,2 га.
Пунктом 3 рішення Дунаєвецьку районну раду було зобов`язано видати користувачам земельних ділянок лісового фонду державний акт на право постійного користування землею.
Суд зазначає, що ні рішення ради, ні додаток № 9 до даного рішення ради не містить кадастрових номерів земельних ділянок лісового фонду, які були передані у постійне користування КП ДМР «Лісовик», що унеможливлює встановлення факту надання земельних ділянок лісового фонду саме з кадастровими номерами: 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035, 6821889200:04:006:0001.
Згідно з пунктом 2 Положення «Про порядок ведення державного земельного кадастру» від 18.10.1999, що діяло на момент виникнення правовідносин Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.
Пункт 5 Положення зазначено, що ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних робіт, ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацією права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням ґрунтів, зонуванням територій населених пунктів та економічною оцінкою земель. Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмічних зйомок та застосуванням методів дистанційного зондування земної поверхні.
Відповідно до п. 6 Положення документація державного земельного кадастру ведеться по територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областей, Республіки Крим і України в цілому з урахуванням природно-сільськогосподарського і лісогосподарського районувань та функціонального зонування територій населених пунктів.
Згідно п. 7 Положення до земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно - територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.
Земельно-кадастрова документація ведеться згідно з інструкцією ведення державного земельного кадастру, затверджуваною Держкомземом.
Так, пунктом 3 рішення Хмельницької обласної ради № 19 від 28.12.2000 року було зобов`язано Дунаєвецьку районну раду видати користувачам земельних ділянок лісового фонду державний акт на право постійного користування землею. Таким користувачем на момент зобов`язання мало бути спеціалізоване госпрозрахункове лісогосподарське комунальне підприємство «Лісовик».
Згідно з пунктом 1.1 Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 № 43, яка діяла на момент виникнення правовідносин, право постійного користування землею посвідчується державним актом на право постійного користування землею.
Відповідно до п. 1.4 вищевказаної інструкції державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.
Частиною 1 статті 1 Лісового кодексу України (у редакції від 07.12.2000 року, що діяла на момент виникнення правовідносин) передбачено, що лісові відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, іншими актами законодавства України.
Відповідно до ч.2 статті 9 Лісового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) у постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 4 статті 9 Лісового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) передбачено, що право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.
Відповідно до статі 22 Земельного кодексу України (у редакції від 12.07.2000 року, що діяв на момент виникнення правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Згідно з ч.1 статті 23 Земельного кодексу України (у редакції від 12.07.2000 року, що діяв на момент виникнення правовідносин) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Процес розробки та отримання державного акту який посвідчує право постійного користування землею передбачений Інструкцією «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах в редакції від 04.05.99 № 43.
Відповідно до п.1.1 Інструкції право постійного користування землею посвідчується державним актом на право постійного користування землею.
Згідно з п. 1.4 Інструкції державний акт на право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.
Розробку технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації за формою згідно з додатком 8, яка видається районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему України на підставі доручення відповідного органу, яким було прийнято рішення про передачу, надання або продаж земельної ділянки (п.1.15 Інструкції).
Пунктом 1.16 Інструкції передбачено, що технічна документація зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею включає:
- виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки;
- заяву власника землі або землекористувача про складання державного акта;
- технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта;
- висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявність обмеження на використання земельної ділянки;
- висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження навикористання земельної ділянки;
- журнал польових вимірювань;
- кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки;
- збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів;
- відомість обчислення площі земельної ділянки;
- відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки;
- експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.
Пункт 3.5 Інструкції зобов`язує реєструвати державні акти, що посвідчують право постійного користування землею у книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею (юридичними особами) за формою згідно з додатком 5.
Таким чином, аналізуючи вимоги нормативно-правових актів, які діяли на момент виникнення правовідносин, саме лише рішення Хмельницької обласної ради від 28.12.2000 року № 19 «Про припинення права користування та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування» не є документом, що посвідчує право постійного користування, а лише є підставою для набуття спеціалізованим госпрозрахунковим лісогосподарським комунальним підприємством «Лісовик» права постійного землекористування земельними ділянками лісового фонду.
Тому, спеціалізоване госпрозрахункове лісогосподарське комунальне підприємство «Лісовик» було зобов`язане отримати акт на право постійного користування землею після чого такий акт мав бути зареєстрований у державному земельному кадастрі.
Судом враховано, що п. 1 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями) зазначено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.
Проте, ч. 1 статті 125 Земельного кодексу України (в редакції від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Тому, тільки після отримання та реєстрації відповідного державного акту позивач мав би належний правовстановлюючий документ, що посвідчував би право постійного користування земельними ділянками лісового фонду.
В позовній заяві позивач посилається на п.5 Розділу VІІІ Прикінцевих положень Лісового кодексу України в якому зазначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Проте, суд зазначає, що відповідні зміни Лісового кодексу України набрали чинності з 10.07.2022 року у редакції Закону №2321-ІХ від 20.06.2022.
До зазначених змін була наступна редакція: «до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним Кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».
Враховуючи статтю 58 Конституції України, а також позицію Конституційного суду України, щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, то оскільки пункт 5 Розділу VIII Прикінцевих положень набрав чинності після виникнення обов`язку отримати акт на право постійного користування, то його дія має поширюватись лише на ті відносини, які виникли після набуття вказаною редакцією закону чинності.
Позаяк до події, факту чи правовідносин застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, то дія пункту 5 Розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України у редакції від 10.07.2022 не може поширюватися на правовідносини, які виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом.
Щодо посилання позивача на практику Верховного Суду в якому зазначено, що належними доказами обставин землекористування лісогосподарськими підприємствами є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, то суд зазначає наступне.
Так, всі висновки які викладені у постановах Верховного суду, на які посилається позивач, стосуються виключно державних лісогосподарських підприємств. В усіх згаданих позивачем постановах суди дійшли висновків, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування можуть бути належним доказом права постійного користування до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками.
Суд зазначає, що навіть на момент проведення ВО «Укрдержліспроект» робіт з базового лісовпорядкування у 2014 році, у пункті 5 Розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України в редакції, що діяла на момент проведення таких робіт, не зазначались комунальні підприємства, навпаки було чітко зазначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
В свою чергу КП ДМР «Лісовик» з моменту його створення було зареєстроване саме як спеціальне госпрозрахункове лісогосподарське комунальне підприємство «Лісовик» З моменту його реєстрації і до моменту звернення до суду з позовною заявою КП ДМР «Лісовик» не проводило реорганізації.
Отже, згідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення правовідносин, а також висновків Верховного Суду у вищезгаданих постановах, планово-картографічні матеріали не можуть бути доказом права постійного користування земельними ділянками для комунального підприємства ДМР «Лісовик».
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного розпорядження голови Хмельницької обласної військової адміністрації «Про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП «Кам`янець Подільське лісове господарство»» № 513/2022-р від 01.12.2022 в частині передачі ДП «Кам`янець Подільське лісове господарство» земельних ділянок з кадастровими номерами: 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035, 6821889200:04:006:0001, відомості про вищезазначені земельні ділянки лісогосподарського призначення в Державному земельному кадастрі, відомості про право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України, в редакції до 01.01.2002 (відсутні відомості про правовстановлюючі документи, що посвідчують таке право), а також відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельною ділянкою відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України були відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2021 року на адресу Хмельницької обласної державної адміністрації надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вих. № 13-22-0.61-3539/2-21 від 12.07.2021 року (вх. № 68/5633-11-26/2021) в якому останній просив надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності лісогосподарського призначення орієнтовно площею 19502 га, що розташовані на території Хмельницької області.
Хмельницькою обласною державною адміністрацією видано розпорядження від 29.07.2021 року № 634/2021-р «Про проведення інвентаризації земель державної власності за категорією земель - землі лісогосподарського призначення на території Хмельницької області».
В результаті проведеної інвентаризації було сформовано 418 земельних ділянок загальною площею 13266,8023 га (відомості про право власності держави на зазначені земельні ділянки було внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно).
Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг було затверджено розпорядженнями голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 902/2021-р від 28.12.21, № 905/2021-р від 28.12.2021, № 906/2021-р від 28.12.2021, № 907/2021-р від 28.12.2021, №908/2021-р від 29.12.2021, № 909/2021-р від 29.12.2021, № 910/2021-р від 29.12.2021, № 918/2021-р від 30.12.2021.
У додатках до вищевказаних розпоряджень «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг (КВЦПЗ 09.01)» міститься перелік та кадастрові номери земельних ділянок, в такому переліку є відомості щодо спірних земельних ділянок, а саме:
у додатку до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №902/2021-р від 28.12.21 - земельна ділянка з кадастровим номером 6821889700:04:013:0035;
у додатку до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №905/2021-р від 28.12.2021 - земельна ділянка з кадастровим номером 6821885300:05:008:0001;
у додатку до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №906/2021-р від 28.12.2021-р земельні ділянки з кадастровим номером 6821880900:02:002:0001, 6821889200:04:006:0001;
- додатку до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 909/2021-р від 29.12.2021-р земельна ділянка з кадастровим номером 6821882400:07:008:0001;
- у додатку до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 910/2021-р від 29.12.2021-р земельна ділянка з кадастровим номером 6821883000:04:007:0001.
Таким чином, було проведено державну інвентаризацію земель у 2021 року, до Державного земельного кадастру внесено відомості, зокрема про земельні ділянки лісогосподарського призначення.
Проведення інвентаризації земельних ділянок, що розташовані за межами населених пунктів та віднесення їх до державної форми власності відповідає вимогам чинного законодавства та у судовому порядку незаконним не визнавалось.
Відповідно до статті 8 Лісового кодексу України (в редакції чинній на 01.12.2022) у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.
Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
У підпункті «в» пункту 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України зазначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.
Статтею 122 Земельного кодексу України визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
Частина 5 статті 122 Земельного кодексу України встановлює, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
30.09.2022 року Хмельницька обласна військова адміністрація звернулась з листом (вихідний № 58/34-26-6209/2022) до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з проханням надати роз`яснення щодо необхідності погодження Міндовкілля, відповідно до частини третьої статті 17 Лісового кодексу України, рішень обласної військової адміністрації про передачу у постійне користування земельних ділянок лісогосподарського призначення.
05.10.2022 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України листом № 25/7-34/13390-22 надало відповідь, у якій посилаючись на положення статтей 57, 122, 123 Земельного кодексу України, зазначило, що Кодексом не передбачено погодження Міндовкілля рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання земельних ділянок лісогосподарського призначення у користування.
17.11.2022 державне підприємство «Кам`янець-Подільське лісове господарство» звернулося до Хмельницької обласної військової адміністрації з клопотанням № 391 про надання права постійного користування земельними ділянками.
Відповідно до ч.1 статті 16 Лісового кодексу України (в редакції чинній на 01.12.2022) право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Згідно ч.1 статті 17 Лісового кодексу України (в редакції чинній на 01.12.2022) у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
01.12.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій", на підставі статей 6, 21, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації статей 17, 57, 92, 122, 123, 125, 126 Земельного кодексу України, листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 05.10.2022 25/7-34/13390-22, розглянувши клопотання ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство", зареєстровані в обласній військовій адміністрації 17.11.2022 року за № 99/11626-26/2022, 99/11627-26/2022, було прийнято розпорядження № 513/2022-р від 01.12.2022 «Про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», а саме: надано в постійне користування державному підприємству «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельні ділянки державної власності загальною площею 2141,4569 га (землі лісогосподарського призначення) для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, які розташовані за межами населених пунктів на території Кам`янець-Подільського району, згідно з додатком.
Таким чином, після проведення інвентаризації, після надходження клопотання від ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» та на момент прийняття оскаржуваного розпорядження голови Хмельницької обласної військової адміністрації «Про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП «Кам`янець Подільське лісове господарство»» № 513/2022-р від 01.12.2022 в частині передачі ДП «Кам`янець Подільське лісове господарство» земельних ділянок з кадастровими номерами: 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035, 6821889200:04:006:0001, відомості про вищезазначені земельні ділянки лісогосподарського призначення в Державному земельному кадастрі, відомості про право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України, в редакції до 01.01.2002 (відсутні відомості про правовстановлюючі документи, що посвідчують таке право), а також відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельною ділянкою відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, в редакції Закону № 1066-VI від 05.03.2009, були відсутні.
Отже, Хмельницька обласна військова адміністрація підчас прийняття розпорядження, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, діяла виключно в межах та у спосіб передбачений законодавством. Оспорювані земельні ділянки було передано у постійне користування лише після проведення інвентаризації, проведення реєстрації речових прав та отримання відомостей про те, що такі земельні ділянки не знаходяться у постійному користуванні чи власності інших осіб.
У зв`язку з чим, вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування розпорядження начальника Хмельницької обласної військової адміністрації «Про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» №513/2022-р від 01.12.2022 в частині передачі ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельних ділянок з кадастровими номерами: 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035, 6821889200:04:006:0001 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Також, суд звертає увагу на те, що Хмельницька ОВА не могла виконати вимоги статті 141 Земельного кодексу України та статті 22 Лісового кодексу України, на які посилається позивач, оскільки не можливо припинити відсутнє право постійного користування.
Оскільки вимога про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права постійного користування Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України»: на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035, 6821889200:04:006:0001 є похідною вимогою, то остання не підлягає задоволенню з огляду на законність розпорядження начальника Хмельницької обласної військової адміністрації «Про передачу в постійне користування земельних ділянок ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» №513/2022-р від 01.12.2022.
Враховуючи вищезазначене вимога позивача щодо визнання за комунальним підприємством Дунаєвецької міської ради "Лісовик" (код ЄДРПОУ: 31162226, юридична адреса. 32400, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, місто Дунаївці, вулиця Шевченка, будинок 50) право постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6821885300:05:008:0001, 6821882400:07:008:0001, 6821883000:04:007:0001, 6821880900:02:002:0001, 6821889700:04:013:0035,6821889200:04:006:0001 є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 79, ст.ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення: 16.11.2023 року.
Суддя С. М. Мудрий
скопійовано
-
скопійовано
-
