ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 року м. Дніпро Справа № 904/8756/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Соловйова А.Є.) від 15.06.2023р. у справі № 904/8756/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор", м. Кам`янське, Дніпропетровська обл.

до боржника Корпорації "Інформаційні системи України" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 24737811)

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/8756/21:

- затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Корпорації "Інформаційні системи України" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 24737811);

- ліквідовано юридичну особу - Корпорацію "Інформаційні системи України" (49094, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 24737811);

- провадження у справі закрито.

Не погодившись з вказаною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, недоведення обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/8756/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги узагальнено зводяться до наступного:

- судом першої інстанції в порушення функцій судового контролю не було перевірено здійснення ліквідаторм детального та повного дослідження підстав та причин, що призвели до неплатоспроможності боржника та не дотримано принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора, адже не враховано, що ліквідатором не було вчинено дій зі звернення до господарського суду з заявою про приягнення винних осіб (засновників та керівника банкрута) до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута у зв`язку із доведенням його до банкрутства, необхідність чого підтверджується практикою Верховного Суду;

- судом першої інстанції не було надано оцінки бездіяльності ліквідатора щодо не звернення до господарського суду в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства з заявами про визнання недійсним договору, укладеного банкрутом 25.07.2019р., тобто у трирічний період до відкриття провадження у справі про банкрутство, який має ознаки фраудаторності, оскільки банкрутом було продано нерухоме майно за зниженою вартістю та пов`язаній особі;

- судом першої інстанції не враховано, що ліквідатором неналежним чином було проаналізовано фінансовий стан банкрута, зокрема те, що вірний період фінансового аналізу мав проводитись за показниками на кінець 2018, 2019, 2020 років, тобто за останні три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а ліквідатором при здійсненні аналізу бралися показники на кінець 2019, 2020, 2021 років.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/8756/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.09.2023р.

У судовому засіданні по справі оголошувались перерви з 19.09.2023р. по 24.10.2023р. та з 24.10.2023р. по 07.11.2023р.

Представник апелянта в судовому засіданні по справі доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсягу та просила її задовольнити.

Ліквідатор - арбітражний керуючий Шевченко В.Є. у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги банку заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною, посилаючись при цьому на виконання ним повноважень ліквідатора у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, а також не встановлення під час розгляду даної справи про банкрутство обставин фіктивного банкрутства, приховування банкрутства, доведення боржника до банкрутства, та відповідно підстав для звернення з заявою до посадових осіб банкрута в порядку ст.ст. 34, 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, на підтвердження фактів фіктивного банкрутства чи доведення боржника до банкрутства ліквідатор посилається на здійснений ним ще під час проведення процедури розпорядження майном аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута та аналіз з виявлення ознак приховуваного банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, якими не встановлено таких ознак, про що був обізнаний апелянт, втім не ініціював питання про притягнення третіх осіб до субсидіарної відповідальності, як і не оскаржував дій чи бездіяльності ліквідатора в ліквідаційній процедурі.

Також, ліквідатор вказує, що апелянтом не наведено конкретних обставин, які-б свідчили про фіктивне банкрутство чи доведення боржника до банкрутства, а звіт ліквідатора за наслідками ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута погоджений комітетом кредиторів.

За результатом здійснення аналізу правочинів боржника, яким судом першої інстанції надано належну оцінку, не встановлено ліквідатором і підстав для звернення до суду з заявами про визнання їх недійсними. Щодо договору купівлі-продажу, укладеного боржником 25.07.2019р., то ліквідатор вказує, що до нього не можуть застосовуватись приписи ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а ціна продажу майна боржника визначалася у відповідності до Звіту про оцінку від 24.07.2019р., який є чинним та ніким не спростований. Не доведено апелянтом і укладення цього договору боржником із пов`язаною особою.

Стверджує ліквідатор і про здійснення ним аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, в т.ч. і щодо періоду проведення, у повній відповідності з Порядком проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2000 № 3105/5.

Апелянтом подані додаткові пояснення по справі, згідно з якими він вказує про невідповідність висновку Звіту про оцінку від 24.07.2019р. ринковій вартості нерухомого майна, яке було продано боржником за договором купівлі-продажу від 25.07.2019р. пов`язаній особі та необхідність замовлення його рецензування ліквідатором.

Також, апелянтом 06.11.2023р. подано до апеляційного суду Рецензію від 30.10.2023р. на Звіт про оцінку від 24.07.2019р., яка не підлягає розгляду апеляційним судом в силу ч. 3 ст. 269 ГПК України, адже цього доказу не існувало на час постановлення оскаржуваної ухвали, як і не підлягають розгляду подані ліквідатором докази згідно з клопотанням від 23.10.2023р.

Кредитори банкрута - ТОВ «Дніпровський елеватор» та ПрАТ СК «Інгосстрах» подали до апеляційного суду відзиви на апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк», згідно з якими підтримують доводи ліквідатора, вказують про належне здійснення ліквідатором заходів ліквідаційної процедури, наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідації банкрута, просять у задоволенні апеляційної скарги банку відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021р. відкрито провадження за заявою ТОВ «Дніпровський елеватор» у справі № 904/8756/21 про банкрутство Корпорації "Інформаційні системи України"(49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 24737811).

Визнані грошові вимоги ТОВ «Дніпровський елеватор» в сумі 76 700,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 8 205 658,59 грн - основний борг, 829 328,28 грн - інфляційні збільшення (за період з 01.09.2018 по 11.03.2020), 20 100 159,67 грн -160% річних за договором (за період з 01.09.2018 по 11.03.2020) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 07.05.2022.

Призначено розпорядником майна боржника Корпорації "Інформаційні системи України" Шевченка Віталія Євгеновича (49008, м. Дніпро, вул. Театральна,2), який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1231 від 24.07.2013.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2022р. завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредиторів у наступній черговості:

- грошові вимоги ТОВ «Дніпровський елеватор» в сумі 76 700,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 8 205 658,59 грн - основний борг, 2 004 342,99 грн - інфляційні збільшення (за період з 01.09.2018 по 04.10.2021), 40 610 141,58 грн -160% річних за договором (за період з 01.09.2018 по 04.10.2021) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгострах" в сумі 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 10 126 000,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" в сумі 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 5 429 949,21 грн (5 100 000, 00 грн. - заборгованість за кредитом, 249 650, 44 грн. - заборгованість по процентам (як за правомірне, так і за неправомірне користування кредитом), 80 298,77 грн - судовий збір у справі № 904/5892/19) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8756/21 від 04.05.2022р. припинено процедуру розпорядження майном Корпорації "Інформаційні системи України", припинено повноваження арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича як розпорядника майна Корпорації "Інформаційні системи України", визнано Корпорацію "Інформаційні системи України" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 04.05.2023, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича.

30.12.2022 ліквідатором Корпорації "Інформаційні системи України" арбітражним керуючим Шевченко В.Є. подано до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання вих. № 02-17/51 від 30.12.2022 про затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора Корпорації "Інформаційні системи України" та звіту про нарахування та виплату винагороди ліквідатору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/8756/21: затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Корпорації "Інформаційні системи України"; ліквідовано юридичну особу - Корпорацію "Інформаційні системи України"; провадження у справі закрито.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість зазначеної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 року, яка і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час відкриття провадження у даній справі набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

За ч.ч. 1, 2, 3 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника.

Таким чином, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про ліквідацію банкрута та закриває провадження у справі. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу приймається за наслідком проведення судового засідання, заслуховування думки учасників провадження у справі, в тому числі кредиторів боржника.

Ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, а й підсумовує хід усієї процедури банкрутства, починаючи від порушення провадження, та закриває провадження у справі про банкрутство.

Розглянувши звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута місцевий господарський суд встановив здійснення ліквідатором наступних заходів ліквідаційної процедури.

В результаті процедури розпорядження майном та ліквідації ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість:

1) ТОВ «Дніпровський елеватор» в сумі 76 700,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 8 205 658,59 грн - основний борг, 2 004 342,99 грн - інфляційні збільшення (за період з 01.09.2018 по 04.10.2021), 40 610 141,58 грн -160% річних за договором (за період з 01.09.2018 по 04.10.2021) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

2) Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгострах" в сумі 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 10 126 000,00 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

3) АТ КБ "Приватбанк" в сумі 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 5 429 949,21 грн (5 100 000, 00 грн. - заборгованість за кредитом, 249 650, 44 грн. - заборгованість по процентам (як за правомірне, так і за неправомірне користування кредитом), 80 298,77 грн - судовий збір у справі № 904/5892/19) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Вживаючи заходів спрямованих на пошук, виявлення і повернення майнових активів (майна та майнових прав) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання та формування ліквідаційної маси, визначення стану його фінансово-господарського становища ліквідатором надіслано запити до контролюючих/реєструючих установ та отримані наступні відповіді.

1) Відповідно до листа від 01.06.2022 №12/12.5-1089-22 Державної авіаційної служби України повітряні судна за Банкрутом не зареєстровані.

2) Відповідно до листа від 01.06.2022 №2167--3.3 Державного космічного агентства України відсутня реєстрація за Банкрутом унікальних об`єктів космічної діяльності.

3) Відповідно до листа від 30.05.2022 №ДН/1/590-22 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за Банкрутом великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування не зареєстровані.

4) Відповідно до листа від 19.05.2022 №7.5-08-01-4/27/8.19/2644 Державної митної служби України Дніпровської митниці Банкрут не заходиться на обліку, не здійснював зовнішньоекономічну діяльність та не здійснював оформлення товарів.

5) Відповідно до листа від 11.05.2022 №02-17/13 Національного депозитарію України інформації щодо Банкрута інформація відсутня.

6) Відповідно до листа від 08.06.2022 №10/02/4982 Національної комісії з цінних паперів фондового ринку Банкрут серед власників голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, відсутній.

7) Відповідно до листа від 06.06.2022 №02-06/1251 Головного Управління статистики у Дніпропетровській області в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Дніпропетровській області філії (інші відокремлені підрозділи) для яких Банкрут є головним підприємством не значаться.

8) Відповідно до листа від 30.05.2022 №50/649 АТ Українська залізниця вагони за Банкрутом не значаться. Також Банкрут відсутній в Довіднику Власники вантажних вагонів держав-учасників Співдружність.

9) Відповідно до листа від 15.09.2022 №4372/03/15-22 Державної служби Морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України в реєстрі відсутні відомості щодо зареєстрованих суден, власником або судновласником яких є Банкрут.

10) Відповідно до листа від 08.09.2022 вих.№8403/2022 ДП Український інститут інтелектуальної власності відомостей щодо об`єктів інтелектуальної власності зареєстрованих за Банкрутом не виявлено.

11) Відповідно до листа від 19.08.2022 №вих.-15/7043 у Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області відсутня реєстрація сільськогосподарської техніки за Банкрутом.

12) Відповідно до листа від 30.08.2022 №43801/6/04-36-12-04-04 ГУ ДПС в Дніпропетровській області свідоцтво платника податку ПДВ Боржника анульовано.

13) Відповідно до листа від 03.06.2022 №33-4-0.223-2179/2-22 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області відомості щодо реєстрації земельних ділянок на праві власності чи праві користування за Банкрутом відсутні.

14) Відповідно до листа від 25.05.2022 №31/2307-1370-2022 Головного сервісного центру МВС транспортні засоби за Банкрутом не зареєстровано.

Ліквідатором Корпорації Інформаційні системи України забезпечено відкриття та використання ліквідаційного рахунку в АТ А-Банк № НОМЕР_1 .

Забезпечено закриття рахунків Банкрута: № НОМЕР_2 в АТ КБ ПриватБанк; № НОМЕР_1 в АТ А-Банк.

Проведення інвентаризації активів банкрута призначено та фактично проведено 05.06.2022. Відповідно до інвентаризації відомостей та актів від 05.06.2022 балансова вартість активів Банкрута склала 16 752 493,56грн.

За підсумками інвентаризації, а також додаткових даних була сформована ліквідаційна маса, до якої віднесено 9 активів оціночною вартістю 15 994 725,72грн.

Відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси.

Ліквідатором банкрута погоджено з комітетом кредиторів (протокол КК від 08.07.2022 №2) умови продажу майна Банкрута.

Ліквідатором банкрута погоджено з комітетом кредиторів (протокол КК від 17.08.2022 №3) умови продажу майна Банкрута.

Ліквідатором банкрута організовано проведення аукціонів, за наслідками яких було визначено переможців з якими укладені Акти про продбання майна на аукціонах.

1) Акт про придбання майна на аукціоні від 08.08.2022 № 24737811-1 з ТОВ Долма;

2)Акт про придбання майна на аукціоні від 01.09.2022 № 24737811-2 з ТОВ Цукорпром;

3) Акт про придбання майна на аукціоні від 24.10.2022 №24737811-3 з ТОВ Дніпро Сіті - Естейт;

4) Акт про придбання майна на аукціоні від 24.10.2022 №24737811-4 з ТОВ Дніпро Сіті - Естейт;

5) Акт про придбання майна на аукціоні від 24.10.2022 №24737811-5 з ТОВ Дніпро Сіті - Естейт;

6) Акт про придбання майна на аукціоні від 24.10.2022 №24737811-6 з ТОВ Дніпро Сіті - Естейт;

7) Акт про придбання майна на аукціоні від 17.10.2022 №24737811-7 з ТОВ Аграрні Технології України;

8) Акт про придбання майна на аукціоні від 24.10.2022 №24737811-8 з ТОВ Аграрні Технології України;

9) Акт про придбання майна на аукціоні від 24.10.2022 №24737811-9 з ТОВ Дніпро Сіті - Естейт.

Отже, ліквідатором забезпечено реалізацію усієї ліквідаційної маси, що дало можливість акумулювати кошти в сумі 688 428,19грн.

Розподіл коштів отриманих в ліквідаційній процедурі та здійснення поточних витрат:

Кошти від реалізації ліквідаційної маси були спрямовані на погашення вимог кредиторів:

Назва кредитора Перша черга Сума погашених вимог грн.1ТОВ Дніпровський елеватор76 700,00 76 700,002АТ КБ ПриватБанк 4 540,00 4 540,003ПрАТ СК Інгосстрах4 540,00 4 540,00 Всього 1 черга : 85 780,00 85 780,00 Назва кредитора Четверта черга% 1ТОВ Дніпровський елеватор50 820 143,1676,56285 683,64 2АТ КБ ПриватБанк 5 429 949,218,1830 523,673ПрАТ СК Інгосстрах10 126 000,0015,2656 942,69 Всього 4 черга:66 376 092,37100%373 150,00 Всього розрахунок з кредиторами :458 930,00

Витрати в ліквідаційній процедурі №Отримувач коштів Вид витрат Сплачено 1АТ А БанкКомісія банку 1 426,502ДП УкрпатентПошук інтелектуальних прав 864,003.ТОВ Центр Відновлення платоспроможностіФінансовий аналіз 15000,004ТОВ ПМ АрхіваріусАрхівація документів23 207,695АК Шевченко В.Є. Основна винагорода 189 000,00 Всього: 229 498,19Арбітражним керуючим Шевченко В.Є. регулярно (щомісяця) готувалися та надавалися звіти про проведену роботу та нараховану винагороду у повній відповідності до вимог КУзПБ. Ліквідатором банкрута організовано проведення Комітетів кредиторів 08.07.2022 №2 та 17.08.2022 №3.

Відповідно до наказу від 06.06.2022 №1/20-Б єдиного співробітника Банкрута, а саме директора Варфоломєєву І.В. було звільнено.

Документи Банкрута, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню та потребують передачі до архівної установи були передані на зберігання до архівної установи, що підтверджується довідкою ТОВ ПМ Архіваріус від 21.10.2022.

Ліквідатором Корпорації Інформаційні системи України забезпечено проведення аналізу фінансово господарської діяльності Банкрута, наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. Отримано відповідний Звіт складений ТОВ Центр відновлення платоспроможності.

Так, відповідно до аналізу фінансового стану (фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища) Банкрута, зобов`язання Корпорації Інформаційні системи України (66 461 872,37грн) перевищує статутний фонд компанії (7 910 098,00 грн) більш ніж в 8 разів.

Корпорація Інформаційні системи України не володіє об`єктивами нерухомого майна, а отже не має засобів, для виконання свого основного виду діяльності: КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

В результаті проведеного аналізу фінансово-господарського стану на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, дій з приховування банкрутства, або фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства встановлено наступне.

Ознаки фіктивного банкрутства згідно з проведеним аналізу відсутні, у зв`язку з тим, що підприємство не має можливості задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі через відсутність активів.

Крім того, ознаки фіктивного банкрутства відсутні через те, що ініціатором відкриття провадження у справі про банкрутство був кредитор Корпорації Інформаційні системи України, а не керівництво Корпорації Інформаційні системи України.

Ознаки дій з приховування банкрутства не виявлені, так як з проаналізованої інформації та документації не було встановлено подачу недостовірних відомостей про його фінансовий та майновий стан у фінансовій звітності або в інших документах.

Під час аналізування інформації та отриманих документів ознак дій з доведення до банкрутства, а саме умисного з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору встановлено не було.

З проаналізованої інформації та отриманих документів умисного приховування громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей виявлено не було.

Стосовно санації боржника або укладання мирової угоди до Ліквідатора Корпорації Інформаційні системи України станом на 30.11.2022 ніхто не звертався.

Аналіз активів Корпорації Інформаційні системи України та зобов`язань перед кредиторами свідчить про наявність непокритого дефіциту активів у Корпорації Інформаційні системи України для розрахунку з кредиторами. Вказані дані, свідчать про явну неплатоспроможність та об`єктивну неможливість розрахуватись з кредитором. За викладених обставин, враховуючи незадовільне фінансове становище Банкрута, відсутність потенційних інвесторів, неможливість відновлення платоспроможності Банкрута власними силами, з точки зору Ліквідатора Корпорацію Інформаційні системи України слід ліквідувати з внесенням в єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань запису про припинення компанії.

Провадження у справі про банкрутство Корпорації Інформаційні системи України було відкрито Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 18.11.2021. За час виконання повноважень ліквідатора Корпорації Інформаційні системи України арбітражним керуючим Шевченко В.Є. проаналізований рух коштів по рахунках боржника за 2018, 2019, 2020, 2021 роки. Аналіз договорів укладених банкрутом не призвів до виявлення правочинів які б підпадали під критерії визначені ч. 1 ст. 42 КУзПБ. За викладених обставин, заходи щодо визнання правочинів недійсними ліквідатором Банкрута не вживались. Крім викладеного, не було відповідних ініціатив чи запитів від кредиторів Банкрута з приводу наявності ознак та необхідності визнання правочинів недійсними.

Як зазначалось вище, ліквідатором Банкрута вчинені заходи по пошуку, виявленню, поверненню, оцінці та відчуженню активів Банкрута.

Зазначені заходи призвели до виявлення та інвентаризації активів Банкрута з балансовою вартістю 16 752 493,56 грн. За підсумками інвентаризації, а також додаткових даних була сформована ліквідаційна маса, до якої віднесено 9 активів оціночною вартістю 15 994 725,72 грн.

Заходи по поверненню активів Банкрута, а також заходи по реалізації активів Банкрута призвели до отримання коштів в сумі 688 428,19 грн.

Отримані грошові кошти були спрямовані на поточні витрати 229 498,19 грн та погашення вимог кредиторів 373 150,00 грн.

Отже, непогашений розмір вимог кредиторів складає 66 461 872,37 - 373 150,00 = 66 088 722,37 грн.

В той же час, підстав подання заяв з вимогами до третіх осіб, щодо притягнення до солідарної та субсидіарної відповідальності ліквідатором Корпорації Інформаційні системи України ліквідатором не виявлено.

01.12.2022 були проведені збори комітету кредиторів у справі № 904/8756/21 про банкрутство Корпорації "Інформаційні системи України", що підтверджується Протоколом № 4.

За результатами проведених зборів комітету кредиторів було прийнято рішення погодити ліквідаційний баланс Корпорації "Інформаційні системи України". Визнати роботу арбітражного керуючого Шевченка В.Є. такою, що відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства. Схвалити та погодити Звіт ліквідатора Корпорації "Інформаційні системи України" та Звіт з нарахування та виплати винагороди за період з 18.11.2021 по 03.05.2022 в розмірі 53 816,13 грн в стадії розпорядження майном та за період з 04.05.2022 по 30.11.2022 в розмірі 135 183,87 грн в стадії ліквідації, а також визнати повноту дій ліквідатора Шевченка В.Є. Визнати недоцільним здійснення заходів по притягненню третіх осіб до солідарної чи субсидіарної відповідальності, визнати повноту дій ліквідатора Корпорації "Інформаційні системи України" щодо проведення ліквідаційної процедури, погодити звіт ліквідатора та звіту з нарахування та виплати винагороди Корпорації "Інформаційні системи України", прийняти рішення про звернення до Господарського суду Дніпропетровської області щодо припинення Корпорації "Інформаційні системи України" та внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про його припинення.

Згідно ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, на підставі вищенаведених доказів судом першої інстанції встановлено, що після завершення ліквідаційної процедури майно у банкрута, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси, відсутнє, продовження його підприємницької діяльності є неможливим.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського щодо здійснення ліквідатором банкрута усіх можливих заходів ліквідаційної процедури, наявності підстав для затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута, ліквідації підприємства банкрута та закриття провадження у справі.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо не дотримання судом першої інстанції принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора через не врахування того, що ліквідатором не було вчинено дій зі звернення до господарського суду з заявою про приягнення винних осіб (засновників та керівника банкрута) до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута у зв`язку із доведенням його до банкрутства, а також з заявою про визнання недійсними правочинів банкрута з підстав, встановлених ст. 42 КУзПБ, зокрема договору купівлі-продажу, укладеного банкрутом 25.07.2019р.

Так, щодо передумов для порушення процедури притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаними боржника у справі про банкрутство колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 12 КУзПБ на арбітражного керуючого, серед іншого, покладено обов`язок проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

За змістом статі 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Окремо у межах функцій та повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі боржника законодавець передбачив можливість застосування у межах справи про банкрутство субсидіарної відповідальності.

Загальні умови для притягнення до цього виду відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та КУзПБ.

Частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 215 Господарського кодексу України (ГК України) у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною третьою цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Частиною другою статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, окрім інших, саме функції ліквідатора зі здійснення інвентаризації, виявлення майна банкрута та аналізу фінансово-господарського стану боржника є взаємопов`язаними та базовими для забезпечення ефективності ліквідаційної процедури, адже належне їх виконання є запорукою досягнення її основної мети якнайповнішого задоволення вимог кредиторів, як за рахунок продажу активів банкрута, так і шляхом притягнення до солідарної та субсидіарної відповідальності керівника, засновників (учасників, акціонерів) боржника за його зобов`язаннями.

При цьому з`ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання щодо покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є невід`ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Водночас, оскільки частина друга статті 61 КУзПБ не визначає ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості перед кредиторами та сукупності правочинів, інших юридичних дій, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника дозволить ліквідатору банкрута виявити ознаки доведення до банкрутства у діях засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

Тому, перш ніж погодитися з висновками ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури, господарський суд має перевірити повноту та обґрунтованість здійсненого арбітражним керуючим аналізу фінансового-господарського стану боржника, серед іншого, на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства.

Звідти, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, як підсумкові документи, що подаються ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не можуть бути затверджені господарським судом за відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16 від 08.12.2022 у справі № 904/4387/19).

Поряд з викладеним, попри наведені законодавцем функції та повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі та вимоги до звіту ліквідатора, апеляційний суд у цій справі ураховує встановлені обставини:

- відсутність скарг на дії/бездіяльність ліквідатора, зокрема, стосовно виконання ним окремих функцій та повноважень як загалом впродовж ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, так і на окремих її етапах (під час проведення ним дослідження та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства тощо). Тобто кредиторами, зокрема й АТ КБ Приват Банк, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство не було вчинено дій, спрямованих на поставлення під сумнів роботу арбітражного керуючого, не подано запитів про надання інформації, адвокатського запиту, звернення кредитора, тощо;

- відображення у звіті ліквідатора (з доданням доказів) відповідних досліджень, процесів та аналізів: проведення ліквідатором аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, наведення ним детального опису відповідних відомостей стосовно боржника;

- висновок ліквідатора про відсутність підстав звернення до суду про притягнення керівника ТОВ Корпорація «Інформаційни системи України» до солідарної відповідальності обґрунтоване рішенням кредиторів (у тому числі про відстрочення виконання зобов`язань), та вжитими заходами до відновлення платоспроможності боржника його керівником;

- висновок про невиявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства тощо, який не спростований ні учасниками провадження у справі, ні апеляційним судом.

Вказане у сукупності виключає можливість примушення ліквідатора боржника до порушення у цій справі процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності.

Застосування судом такого примусу лише на підставі припущень, однак без очевидної необхідності порушення процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності, без спростування відповідних відомостей та досліджень у звіті ліквідатора (щодо відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства), а також без спростування висновку у звіті ліквідатора боржника про відсутність підстав для порушення процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, тобто для порушення у цій справі процедури притягнення до субсидіарної відповідальності заради самої процедури, є проявом формалізму, виходом за межі того судового контролю у справі про банкрутство, який закладений законодавцем у функції господарського суду у ліквідаційній процедурі згідно зі статтею 60 КУзПБ, а також порушує розумний баланс між цими функціями суду та повноваженнями ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 904/1334/18.

Колегія суддів наголошує, що процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Тобто під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі, свідчить про відсутність у нього зацікавленості в ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж така поведінка може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.

Стала судова практика свідчить про те, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (постанови Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16).

Водночас, доводи AT КБ ПриватБанк про неналежне виконання ліквідатором своїх обов`язків, зокрема й щодо встановлення наявності/відсутності вини засновників чи керівника боржника у доведенні останнього до банкрутства, не мають свого документального обґрунтування, а ґрунтуються лише на припущеннях.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що арбітражним керуючим Шевченко В.Є. як розпорядником майна Банкрута на етапі судової процедури розпорядження майном здійснювався аналіз з виявлення ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, який проводився у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністертва економіки України № 14 від 19.01.2006р. Зазначений аналіз розглядався комітетом кредиторів, і був однією з підстав для переходу до ліквідаційної процедури.

Під час судової процедури ліквідації Банкрута, арбітражним керуючим Шевченко В.Є. залучено для проведення аналізу з виявлення ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства профільну експертну компанію ТОВ "Центр відновлення платоспроможності". За підсумками аналізу даних та арифметичних розрахунків ТОВ "Центр відновлення платоспроможності" прийшов до наступних висновків:

4.1. Визначення ознак фіктивного банкрутства.

За наслідками аналізу станом на дату визнання неплатоспроможним Корпорації "ІСУ" коефіцієнт покриття (0,25) не перевищує одиницю при негативній рентабельності. Забезпечення зобов`язань боржника всіма активами (0,25) також не перевищує одиницю.

Це свідчить про відсутність ознак фіктивного банкрутства на підприємстві.

4.2. Визначення ознак дій з доведення до банкрутства.

Зробити висновок про наявність економічних ознак дій з доведення Корпорації "ІСУ" до банкрутства з боку його керівництва під час проведення аналізу немає підстав.

4.3. Визначення ознак дій з приховування банкрутства.

Під час проведення аналізу на підставі наданих документів не встановлено завідомо неправдивої інформації про фінансово-господарський стан підприємства, яка б створювала оманливе враження про нормальний фінансовий стан підприємства і таким чином приховувавала стійку фінансову неспроможність Корпорації "ІСУ".

За таких обставин можна зробити висновок про відсутність економічних ознак дій з приховування банкрутства з боку керівництва Корпорації "ІСУ".

Отже, в матеріалах справи наявні два аналізи (зробленого Арбітражним керуючим Шевченко В.Є. та ТОВ Центр Відновлення платоспроможності) з однаковими висновками, що відповідно до Аналізу приведеного у відповідності до Методичних рекомендацій від 19.01.2006 № 14 ознак фіктивного банкрутства Банкрута або приховування чи доведення його до стану банкрутства не виявлено, а апелянтом вказаних висновків належними та допустимими доказами не спростовано.

З матеріалів справи також не вбачається, що AT КБ ПриватБанк протягом розгляду справи оскаржувало дії чи бездіяльність арбітражного керуючого Шевченка В.Є. під час виконання останнім повноважень розпорядника майна та ліквідатора у справі, або іншим чином активно спонукало його, зокрема під час засідання комітету кредиторів, до звернення до суду з заявою про притягнення третіх осіб до субсидіарної відповідальності. Відповідні заперечення були висунуті AT КБ ПриватБанк лише під час розгляду судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Крім цього, висновки щодо дотримання/недотримання судом правил та підстав для застосування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство можуть бути оцінені лише у разі порушення у справі відповідної процедури (подання та розгляд по суті у справі про банкрутство заяви про застосування субсидіарної відповідальності до конкретних осіб), що не мало місце у цій справі.

Щодо передумов для порушення процедури притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаними боржника у справі про банкрутство колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:

- боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

- боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Ліквідатором був проведений аналіз договорів Банкрута за останні три роки перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, зокрема договору купівлі-продажу 52/100 частки нерухомого майна, укладеного 25.07.2019р. з ТОВ «Аграрні технології України». За результатами цього аналізу договорів з ознаками фраудаторності ліквідатором не виявлено.

При цьому, як вбачається з Аналізу від 10.04.2023р., ліквідатор встановив, що договір купівлі-продажу від 25.07.2019р. є оплатним, його укладення не призвело до втрати коштів боржника та його неплатоспроможності, керівник ТОВ «Інформаційні системи України» Варфоломєєва І.В., на час укладення договору, не була керівником ТОВ «Аграрні технології України», тобто ці особи не були пов`язаними, а продаж майна відбувався за ринковими цінами, що підтверджується Звітом про оцінку від 24.07.2019р., складеним ТОВ «Атланта Експерт».

Апелянтом вищенаведені обставини належними та допустимими доказами у суді першої інстанції не спростовані.

З урахуванням викладеного апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність в ліквідатора підстав, встановлених ст. 42 КУзПБ, для звернення до господарського суду з заявою про визнання недійсним вказаного договору.

Також, як вже вище зазначалось, участь кредитора у проваджені в справі про банкрутство не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому числі правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство, зокрема, із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

У контексті зазначеного, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване банком судове рішення, колегія суддів виходить з того, що як вбачається з матеріалів справи, AT КБ ПриватБанк не було вчинено ні дій, направлених на визнання правочинів боржника недійсними, право на що кредитор має в силу ст. 42 КУзПБ, ні оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора - арбітражного керуючого Шевченка В.Є. щодо вчинення таких дій.

Безпідставними є і доводи апелянта щодо невірного періоду здійснення ліквідатором аналізу фінансового стану банкрута, а саме проведення його за період 2019, 2020, 2021 років, замість 2018, 2019, 2020 років, адже провадження у справі про банкрутство ТОВ «Інформаційні системи України» було відкрито ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 року, відтак виходячи з норм Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністертва економіки України № 14 від 19.01.2006р. та Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2000 № 3105/5, які передбачають проведення фінансового аналізу за останні три роки, які передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, аналізу підлягали показники діяльності банкрута за 2019-2021 роки.

Враховуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги апелянта є безпідставними та не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржувана ухвала відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у даній справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 684,00грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/8756/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/8756/21 залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 15.11.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль