П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/14944/22

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,

повний текст судового рішення

складено 20.12.2022, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» (надалі позивач, товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (надалі відповідач, ДІАМ), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення (індивідуальний акт), прийняте Державною інспекцією архітектури та містобудування України та відображене у витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 25.05.2022 року, згідно з яким повернуто на доопрацювання (відмовлено у видачі) повідомлення ТОВ «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 року реєстраційний номер ІУ051220429553 «Будівництво складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області»;

- визнати протиправним та скасувати рішення (індивідуальний акт), прийняте Державною інспекцією архітектури та містобудування України та відображене у витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 26.05.2022 року, згідно з яким повернуто на доопрацювання (відмовлено у видачі) повідомлення ТОВ «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 року реєстраційний номер ІУ051220429299 «Будівництво критого складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м.Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003»;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у вигляді невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації, зазначеної у повідомленні ТОВ «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 року реєстраційний номер ІУ051220429553 «Будівництво складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м.Рені Одеської області»;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у вигляді невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації, зазначеної у повідомленні ТОВ «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 року реєстраційний номер ІУ051220429299 «Будівництво критого складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м.Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003»;

- зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути повідомлення ТОВ «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 року реєстраційний номер ІУ051220429553 «Будівництво складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області» та внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію, зазначену у цьому Повідомленні;

- зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути повідомлення ТОВ «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 року реєстраційний номер ІУ051220429299 «Будівництво критого складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м.Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003» та внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію, зазначену у цьому Повідомленні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 28.04.2022 року ТОВ «АГРО-РЕНІ» через Центр надання адміністративних послуг Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області подало два повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) щодо будівництва складів зерна на території Ренійського морського торгівельного порту в м.Рені Одеської області. Однак Державною інспекцією архітектури та містобудування України зазначені повідомлення були повернуті на доопрацювання з посиланням на відсутність у товариства документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на території якої передбачається виконання будівельних робіт, зазначених у Повідомленнях. Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки товариством у поданих документах вказано на наявність договору оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року, укладеного з Державним підприємством «Ренійський морський торгівельний порт» (надалі РМТП), за яким позивачу передано у користування земельну ділянку площею 29093 кв.м., яка входить до складу загальної земельної ділянки, оформленої у постійне користування РМТП. Відповідна земельна ділянка знаходиться в спеціальній економічній зоні «Рені» і спеціальне законодавство про таку зону не передбачає необхідності реєстрації прав оренди такої ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 року позов задоволено у повному обсязі.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 року змінена мотивувальна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 року в частині підстав для задоволення позову, а в іншій частині це рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.07.2023 року скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами нового апеляційного розгляду колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прийшла до наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на території міста Рені Одеської області на земельній ділянці загальною площею 94,36 га, наданої у постійне користування Державному підприємству «Ренійський морський торговельний порт», відповідно до статті 1 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Рені» та пункту 2 Положення про спеціальну економічну зону «Рені», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2000 року №1344, створена і діє спеціальна економічна зона «Рені» (далі - СЕЗ «Рені»).

Позивач для отримання статусу суб`єкта спеціальної економічної зони (далі - СЕЗ), розробив інвестиційний проект з будівництва зернового комплексу, затверджений рішенням виконавчого комітету Ренійської міської ради №2 від 31.01.2014 року, та уклав інвестиційний договір з виконавчим комітетом Ренійської міської ради, затверджений рішенням виконкому цієї ради №3 від 31.01.2014 року.

07.02.2014 року позивач отримав Свідоцтво про реєстрацію суб`єктом СЕЗ «Рені» №13.

08.11.2018 року позивач та РМТП, як орган господарського розвитку та управління СЕЗ «Рені», уклали договір оренди землі №14/18, відповідно до умов якого ТОВ «Агро-Рені» отримало в оренду земельну ділянку площею 29093 кв.м., яка входить до складу загальної земельної ділянки, оформленої у постійне користування РМТП (кадастровий номер 5124110100:02:009:0003).

З метою здійснення будівництва зернових складів, як це передбачено інвестиційним проектом з будівництва зернового комплексу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ренійської міської ради №2 від 31.01.2014 року, позивач 28.04.2022 року через Центр надання адміністративних послуг Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області подав два повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), а саме:

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) реєстраційний номер ІУ051220429299 щодо об`єкта будівництва - «Будівництво критого складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003» ;

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) реєстраційний номер 1У051220429553 щодо об`єкта будівництва - «Будівництво складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області».

У цих повідомленнях позивач в розділі «Документ, що посвідчує право на земельну ділянку» зазначив, що договір оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року укладений з Державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт» як органом господарського розвитку і управління СЕЗ «Рені» відповідно до Закону України «Про спеціальну економічну зону «Рені» (т.1 а.с.12, 26)

За результатами поданих повідомлень відповідач оформив витяги з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 25.05.2022 року реєстраційний номер ІУ051220429553 та від 26.05.2022 року реєстраційний номер ІУ051220429299, якими зазначені повідомлення повернув позивачу на доопрацювання.

У цих витягах наведена наступна причина для повернення повідомлень: «неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу, а саме: Пунктом 5 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 року №466 передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію.»

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановленому законом порядку набув право користування на земельну ділянку, на якій ним планувалось розмістити об`єкт будівництва.

Такі висновки суд обґрунтував тим, що в силу приписів статті 368 Цивільного кодексу України, враховуючи презумпцію правомірності правочину, договір оренди землі, укладений між позивачем та РМТП, набув чинності з моменту його укладення, а обставин про встановлення на момент розгляду справи недійсності цього правочину законом або судом не встановлено.

Суд першої інстанції також вказав, що необхідність державної реєстрації речових прав користування (оренди) на земельні ділянки, набутих за спеціальним законодавством про спеціальні економічні зони, законом не передбачена та не вимагається, а реєстрація цих прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на думку суду, передбачена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виключно щодо загальної процедури оформлення прав на землю, відповідно, зокрема, до Земельного кодексу України. Посилаючись на це, у рішенні суду першої інстанції висловлена правова позиція про те, що вимоги вищевказаних актів законодавства України на спірні правовідносини не поширюється.

З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції констатував, що такий договір посвідчує право оренди позивача на земельну ділянку, у зв`язку з чим визнав протиправними дії відповідача щодо повернення поданого Товариством повідомлення про початок виконання будівельних робіт з підстав відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відведену під забудову.

З огляду на такі висновки щодо застосування норм права, суд першої інстанції відхилив аргументи відповідача про те, що відсутність реєстрації прав на нерухоме майно є підставою для фактичної відмови у реєстрації повідомлень позивача в Реєстрі будівельної діяльності Електронної системи.

Суд першої інстанції також відхилив посилання відповідача в судових засіданнях і в заявах по суті справи на те, що однією з підстав для повернення поданих Товариством повідомлень слугували обставини стосовно наявності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію обтяження стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5124110100:02:009:0003, здійсненого приватним нотаріусом, зазначивши, що, по-перше такі доводи не зазначені в якості підстави для повернення повідомлень, а по-друге - територія Ренійського морського порту, який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 5124110100:02:009:0003, має площу 94,3629 га і на ній виконуються будівельні роботи різними суб`єктами господарювання щодо спорудження різних об`єктів нерухомості, які не пов`язані між собою та не мають один до одного жодного відношення; по-третє - відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про обтяження 46784368 у вигляді заборони на нерухоме майно, на який посилається відповідач, пов`язаний з укладенням та нотаріальним посвідченням договору іпотеки від 18.02.2022 року між зовсім іншими суб`єктами, а предметом іпотеки є зовсім інший об`єкт - комплекс по перевалці наливних вантажів, який належить на праві власності ТОВ «Рені-Оіл».

Колегією суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду в постанові по цій справі від 14.03.2023 року зазначено, що чинне законодавство станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин не передбачало наявності у посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю повноважень повертати документи, зокрема повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на доопрацювання, тобто не здійснювати реєстрацію такого повідомлення, а Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, закріплюють єдиний можливий варіант поведінки органу державного архітектурно-будівельного контролю за наслідком подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у паперовій формі, а саме - внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднення її на порталі електронної системи. В цій же постанові апеляційної інстанції також зазначено, що у витягах з Реєстру будівельної діяльності відсутні жодні посилання на вказане відповідачем обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, у зв`язку з чим, за позицією суду апеляційної інстанції, відсутні підстави стверджувати, що програмними засобами електронної системи автоматично обрано критичний рівень ризику, що має наслідком автоматичне блокування можливості подання/внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи та передбачає припинення програмними засобами можливості подальшого заповнення документа замовником та його надсилання, а також надсилання повідомлення (попередження) про блокування замовнику. При цьому, апеляційним судом підкреслено, що ТОВ «АГРО-РЕНІ» повідомлено саме про повернення на доопрацювання повідомлень, а не про автоматичне блокування можливості подання таких повідомлень.

З цих підстав, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 року було змінено мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 року в частині підстав для задоволення позову Товариства, а в іншій частині це судове рішення залишено без змін.

Скасовуючи постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 року та повертаючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові по цій справі від 04.07.2023 року зазначив наступне:

- суб`єкт надання відповідної адміністративної послуги у сфері будівництва, визначеної Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у спірних відносинах ДІАМ при наданні послуги з подання та отримання документів у електронній формі, пов`язаних з отриманням права на виконання підготовчих та будівельних робіт), уповноважений залишати без розгляду та повертати суб`єкту звернення документи, якщо вони подані з порушенням вимог, визначених частиною четвертою статті 26-1 вказаного вище Закону;

- відповідач у спірних правовідносинах повинен був діяти згідно з вимогами абзаців першого - третього пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт й, не повертаючи позивачу документів, упродовж одного робочого дня з дня виявлення недостовірних даних у повідомленнях, поданих Товариством, письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомити про це замовникові, надавши таким чином останньому можливість усунути виявлені недоліки;

- водночас відповідач одразу відмовив у видачі Товариству повідомлень і повернув подані ним документи на доопрацювання, що, однак, не передбачено законодавством, яке врегульовує спірні правовідносини, у яких виник спір у справі, що розглядається;

- за таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо порушення ДІАМ передбаченої законом процедури розгляду документів, поданих позивачем для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- колегія суддів вважає, що такі процедурні порушення, допущені Інспекцією, є суттєвими і грубими, оскільки у разі дотримання відповідачем встановленої законом процедури й надання Товариству можливості подати відповідне повідомлення з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін, результат розгляду документів міг бути іншим;

- поряд із тим, колегія суддів вважає, що за таких обставин справи й зважаючи на закріплені у статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження суду при вирішенні справи, суди попередніх інстанцій, обираючи спосіб захисту прав Товариства, мали б врахувати, що перевірка повноти і достовірності даних, наведених у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, та документів, які подаються для отримання відповідної адміністративної послуги, належить до повноважень відповідних органів та їх посадових осіб (суб`єктів надання послуги), а не суду і повинна здійснюватися саме цими суб`єктами, а не судом під час розгляду справи. Суд не може підміняти цих органів (суб`єктів) та здійснювати повноваження, якими вони наділені за законом;

- оскільки обставини цієї справи підтверджують, що відповідач, допустивши порушення встановленої законом процедури, фактично позбавив Товариство можливості усунути виявлені Інспекцією недоліки та подати виправлені повідомлення із зазначенням у них достовірних даних (якщо недостовірність даних дійсно мала місце у спірних відносинах) й, відповідно, розгляд таких повідомлень не здійснив, колегія суддів переконана, що задоволення цього позову у повному обсязі судами попередніх інстанцій є передчасним;

- проте, з метою підтвердження або спростування обґрунтованості тверджень відповідача щодо наявності у поданих Товариством повідомленнях недостовірних даних, а отже й для встановлення того, чи є порушеними права Товариства у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції мав би надати оцінку аргументам учасників справи та висновкам суду першої інстанції стосовно того, чи потребувало державної реєстрації право користування (оренди) на земельну ділянку, набуте позивачем як суб`єктом спеціальної економічної зони «Рені» на підставі відповідного правочину з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 23.03.2000 року №1605-III «Про спеціальну економічну зону «Рені», а також встановити, чи може посвідчувати зазначений у повідомленнях ТОВ «АГРО-РЕНІ» договір оренди землі таке право у розумінні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» й приписів Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, з`ясувати у встановленому процесуальним законом порядку обставини справи в цій частині, перевірити їх доказами.

Згідно ч.5 ст.353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, під час нового апеляційного перегляду апеляційному суду з урахуванням вже наявних висновків Верховного Суд по цій справі про порушення відповідачем передбаченої законом процедури розгляду поданих позивачем повідомлень про початок виконання будівельних робіт, необхідно дати відповідь на такі питання:

- чи потребує державної реєстрації право позивача на користування (оренду) земельною ділянкою згідно договору оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року, укладеного позивачем з РМТП;

- чи може такий договір посвідчувати таке право в процедурі подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у розумінні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» й приписів Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт;

- якщо відповідь на попередні питання буде позитивною і буде встановлено порушення відповідачем права позивача на початок виконання будівельних робіт, то який спосіб судового захисту слід застосувати для відновлення такого права.

Відповідаючи на перше питання, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень статей 125, 126 Земельного кодексу України, статті 6 Закону України «Про оренду землі» та статті закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

При цьому, об`єктом оренди за вказаними законодавчими актами можуть бути лише ті земельні ділянки, які пройшли державну реєстрацію, як окремі об`єкти цивільного права, з присвоєнням їм кадастрового номеру, яким є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її формування як окремого об`єкту цивільного права, і зберігається за нею на весь час її існування.

Як слідує з матеріалів справи за Договором оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року об`єктом оренди є земельна ділянка площею 29093 кв.м., яка входить до складу загальної земельної ділянки площею 94,3629 га, яка знаходиться у постійному користуванні РМТП, має кадастровий номер 5124110100:02:009:0003, і на якій Законом України «Про спеціальну економічну зону «Рені» створена спеціальна економічна зона «Рені».

Отже, орендована позивачем земельна ділянка на території РМПТ не має власного кадастрового номеру, як самостійний об`єкт цивільного права в Державному земельному кадастрі не зареєстрована, і відповідно право оренди цієї ділянки не зареєстровано за позивачем згідно вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки таке право може бути зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно лише після реєстрації такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру.

Таким чином, можливість проведення державної реєстрації права позивача на оренду земельної ділянки за договором оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року напряму залежить від проведення реєстрації такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру.

Однак, проаналізувавши положення спеціального законодавства, яке врегульовує діяльність спеціальної економічної зони «Рені», колегія суддів приходить до висновку, що ті земельні ділянки, які знаходяться на території цієї СЕЗ та передаються в оренду суб`єктам цієї СЕЗ, не формуються як окремі самостійні об`єкти цивільного права з присвоєнням їм кадастрового номеру, і їх передача в оренду не здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України, тобто в загальному порядку.

Загальні правила регулювання відносин суб`єктів економічної діяльності спеціальних економічних зон з місцевими Радами народних депутатів, органами державної виконавчої влади та іншими органами врегульовувались Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», який був чинний на час виникнення спірних відносин та втратив чинність 27.07.2022 року, а особливості регулювання відносин суб`єктів спеціальної економічної зони «Рені та дії законодавства України у СЕЗ «Рені» регулюється Законом України «Про спеціальну економічну зону «Рені» (надалі - закон Про СЕЗ «Рені»).

Стаття 1 Закону Про СЕЗ «Рені» визначає наступне:

« 1. Спеціальна економічна зона «Рені» (далі - СЕЗ «Рені») створюється на строк 30 років на території міста Рені Одеської області загальною площею 94,36 гектара в межах земельної ділянки, наданої у користування Ренійському морському торговельному порту. Оригінал карти СЕЗ «Рені» зберігається в Ренійській міській раді.

2. Метою створення СЕЗ «Рені» є залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для збереження існуючих та створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв`язків та підприємництва, завантаження потужностей портового комплексу та розвитку його інфраструктури, збільшення поставок високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури.

3. На території СЕЗ «Рені» встановлюється та діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, визначений Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.».

Як вбачається з матеріалів справи, визначена статтю 1 Закону Про СЕЗ «Рені» земельна ділянка цієї економічної зони площею 94,36 гектара сформована як окремий об`єкт цивільного права, зареєстрована в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру 5124110100:02:009:0003, та передана у постійне користування Державному підприємству «Ренійський морський торговельний порт».

Виходячи з положень Земельного кодексу України, для надання позивачу в оренду земельної ділянки площею 29093 кв.м., яка є частиною земельної ділянки СЕЗ «Рені» площею 94,36 гектара, необхідно прийняття уповноваженим органом влади рішення про припинення права постійного користування РМТП на земельну ділянку площею 29093 кв.м. з наданням позивачу дозволу на розроблення відповідної технічної документації з передачі цієї ділянки в оренду, а в подальшому прийняття такими органом рішення про затвердження відповідної технічної документації та передачу земельної ділянки в оренду та укладення таким органом влади із позивачем договору оренди цієї ділянки, і в результаті виконання таких дій площа земельної ділянки, яка передана у постійне користування РМТП, повинна зменшитися на 29093 кв.м..

Однак це буде суперечити Закону Про СЕЗ «Рені», оскільки площа території СЕЗ «Рені» (94,36 гектара) чітко визначена статею1 цього закону, а тому така площа не може бути зменшена за рахунок виділення з неї, як окремих об`єктів цивільного права, тих земельних ділянок, які надаються в оренду суб`єктам СЕЗ «Рені» для реалізації на них затверджених інвестиційних проектів.

Колегія суддів вважає за необхідне навести наступні положення законодавства, яке регулювало діяльність спеціальних економічних зон на час виникнення спірних відносин, і які мають враховуватися судом при вирішенні тих питань, від яких залежить правильне вирішення цього спору.

Так, статтею 4 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» визначено, що на території спеціальної (вільної) економічної зони діє законодавство України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом або законом про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони. Закон про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони не може суперечити цьому Закону.

Відповідно до ст.3 Закону Про СЕЗ «Рені» органами управління СЕЗ «Рені» є: Одеська обласна державна адміністрація; Ренійська районна державна адміністрація; Ренійська міська рада та її виконавчий комітет у межах своїх повноважень; орган господарського розвитку і управління СЕЗ «Рені».

Згідно ч.2 ст.5 Закону Про СЕЗ «Рені» до компетенції органу господарського розвитку і управління СЕЗ «Рені» належать:

- організація облаштування території СЕЗ «Рені»;

- організація і контроль за будівництвом об`єктів виробничої та невиробничої інфраструктури та розвиток мережі комунікаційних зв`язків;

- укладення договорів на виконання підрядних робіт щодо облаштування території СЕЗ «Рені», будівництва об`єктів виробничої та невиробничої інфраструктури, розвитку мережі комунікаційних зв`язків;

- укладення в установленому порядку договорів про експлуатацію об`єктів інфраструктури СЕЗ «Рені»;

- укладення з суб`єктами СЕЗ «Рені» у межах повноважень, наданих Ренійською міською радою, договорів оренди земельних ділянок та використання природних ресурсів місцевого значення;

- видача дозволів суб`єктам СЕЗ «Рені» на будівництво нових господарських об`єктів, що реалізують на території СЕЗ «Рені» інвестиційні проекти, затверджені виконавчим комітетом Ренійської міської ради;

- підготовка пропозицій Ренійській міській раді щодо ставок орендної плати, розмірів плати за комунальні послуги, тарифів;

- здійснення разом з відповідними органами заходів щодо забезпечення законності і правопорядку, економічної та екологічної безпеки на території СЕЗ «Рені»;

- складання та подання статистичної звітності про функціонування СЕЗ «Рені» відповідно до законодавства України;

- виконання інших функцій та повноважень, визначених в положенні (статуті) та переданих до його компетенції іншими органами управління СЕЗ «Рені».

Отже, на відміну від положень Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», якими право на передачу земельних ділянок в оренду надано їх власникам, в тому числі органам державної влади та органам місцевого самоврядування, Закон Про СЕЗ «Рені» надає право на передачу в оренду земельних ділянок на території СЕЗ «Рені» органу господарського розвитку і управління СЕЗ «Рені», яким є Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт», і яке не є власником земельної ділянки цієї СЕЗ, а має її в постійному користуванні.

Таким чином, правила передачі земельних ділянок на території СЕЗ «Рені» в оренду суб`єктам такої СЕЗ відрізняються від загальних правил передачі землі в оренду, які визначені Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Виходячи з того, що на території СЕЗ «Рені» законодавство України дії з урахуванням особливостей, передбачених спеціальним законодавством про спеціальні економічні зони, колегія суддів приходить до висновку, що положення договору оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року відповідають діючому законодавству як стосовно предмету цього договору, яким є земельна ділянка на території цієї СЕЗ площею 29093 кв.м. без реєстрації її в Державному земельному кадастрі та без присвоєння їй кадастрового номеру, так і стосовно орендодавця, яким є РМТП, як уповноважений на то орган господарського розвитку і управління СЕЗ «Рені», а також і стосовно самої процедури укладення цього договору без застосування загального порядку, встановленого статтею 123 Земельного кодексу України.

З огляду на такі висновки колегія суддів підсумовує, що вищевказаний договір оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року є належним підтвердженням права позивача на оренду земельної ділянки, яка предметом цього договору, і таке право в силу наведених вище особливостей правового регулювання діяльності СЕЗ «Рені» не підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Що стосується питання підтвердження таким договором права позивача на користування земельної ділянки в процедурі подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у розумінні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» й приписів Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, то колегія суддів зазначає наступне.

Перш за все, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку тому положенню частини 2 ст.5 Закону Про СЕЗ «Рені», яким до компетенції органу господарського розвитку і управління СЕЗ «Рені» віднесено, зокрема, видача дозволів суб`єктам СЕЗ «Рені» на будівництво нових господарських об`єктів, що реалізують на території СЕЗ «Рені» інвестиційні проекти, у співвідношенні цього положення із законодавством у сфері містобудівної діяльності.

Згідно статті 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.

Статтю 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 7 ч.1 ст.7 цього закону встановлено, що надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), здійснюється:

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.

Наведеними законодавчими положеннями передбачений Законом Про СЕЗ «Рені» орган господарського розвитку і управління СЕЗ «Рені», тобто Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт», не віднесений до органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю, які мають право на надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Колегія суддів вважає, що передбачене частиною 2 ст.5 Закону Про СЕЗ «Рені» право РМТП на видачу дозволів суб`єктам СЕЗ «Рені» на будівництво нових господарських об`єктів на території СЕЗ «Рені» слід розглядати не в контексті виконання державою функцій державного архітектурно-будівельного контролю, а в контексті погодження органом господарського розвитку і управління СЕЗ «Рені» розміщення певного об`єкту нерухомості на території СЕЗ «Рені» з метою досягнення тих цілей та завдань, задля яких така створювалась така СЕЗ.

Виходячи з цього, колегії суддів вважає, що позивач повинен був дотримуватися процедури виконання будівельних робіт на території СЕЗ «Рені», яка передбачена Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим поставною КМУ від 13.04.2011р. №466 (далі Порядок №466) з урахуванням положень Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого поставною КМУ від 23.06.2021р. №681.

Як вже було зазначено вище, даний адміністративний спір виник на стадії отримання позивачем права на початок виконання будівельних робіт після розгляду відповідачем поданих позивачем двох повідомлень про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28.04.2022 року з реєстраційними номерами ІУ051220429553 та ІУ051220429299.

Обсяг нормативно-правого регулювання отримання замовником права на початок виконання будівельних робіт, полягає в наступному.

Пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

За нормами статті 36 зазначеного вище Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених частиною сьомою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, які подані в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

У повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, - за наявності) або відмітка про випадок, визначений частиною четвертою статті 34 цього Закону та/або частиною першою статті 12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;

3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об`єкта (у разі її проведення) у Реєстрі будівельної діяльності;

4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката у Реєстрі будівельної діяльності (у разі проведення енергетичної сертифікації);

5) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання повідомлення).

У день включення до Реєстру будівельної діяльності інформації про початок виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва.

Право на виконання будівельних робіт вважається припиненим з дати внесення/включення відомостей про припинення такого права до Реєстру будівельної діяльності.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (Порядок №466)

Пунктом 3 Порядку №466 визначено, що надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл) (пункт 4 Порядку №466).

За змістом пунктів 4-1, 5, 11, 13, 15 та 15-1 Порядку №466 документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю особисто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:

вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю») згідно з цим Порядком;

реєструє повідомлення та зміни до нього, подані щодо об`єкта, на який поширюється дія Закону України «Про державну таємницю», у журналі реєстрації повідомлень;

під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про виявлення недостовірних даних або самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні зобов`язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю») згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів.

Як зазначає відповідач, подані позивачем два повідомлення про початок виконання будівельних робіт надійшли до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва через центр надання адміністративних послуг і, відповідно, програмними засобами цієї електронної системи був здійснений автоматичний аналіз даних, зазначених позивачем у цих повідомлення на предмет їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності , в тому числі, шляхом перевірки таких даних у режимі реального часу за даними різноманітних інформаційних ресурсах, які передбачені у ч.6 ст.22-1Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.6 ст.22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Єдина державна електронна система у сфері будівництва створюється з використанням програмного забезпечення, яке забезпечує його сумісність і електронну інформаційну взаємодію у режимі реального часу з іншими електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, у тому числі Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Єдиним реєстром з оцінки впливу на довкілля, Єдиним державним реєстром судових рішень, Єдиним державним реєстром виконавчих документів, Державним реєстром нерухомих пам`яток України, Державним реєстром загальнообов`язкового державного соціального страхування, інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю). Програмне забезпечення електронної системи повинно забезпечувати можливість електронної інформаційної взаємодії у режимі реального часу з електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційні ресурси органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів надання вихідних даних, саморегулівних організацій.

Пунктом 27 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого поставною КМУ від 23.06.2021 року №681 (далі - Порядок №681) передбачено, що Аналіз поданих/внесених даних щодо їх достовірності проводиться шляхом порівняння, встановлення відповідності та підтвердження поданих/внесених даних з даними, визначеними додатками 3 і 4, та даними, що надходять у порядку електронної інформаційної взаємодії електронної системи з електронними інформаційними ресурсами та мережами.

Відповідач зазначає, що в результаті проведеного програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва автоматичного аналізу даних, зазначених позивачем у поданих ним повідомленнях, були виявлені дві причини для відмови у прийнятті таких повідомлень, а саме:

- наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію обтяження №46784368 від 18.02.2022 року, здійсненого приватним нотаріусом Чуловським В.А., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про договір оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року.

Відхиляючи посилання відповідача на наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію обтяження №46784368 від 18.02.2022 року, здійсненого приватним нотаріусом Чуловським В.А., як на підставу для відмови у реєстрації повідомлень позивача про початок виконання будівельних робіт, суд першої інстанції зазначив, що по-перше - така підстава не зазначена у спірних рішеннях і відповідач не підтвердив існування запису про таке обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме; по-друге - територія Ренійського морського порту, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003, має площу 94,3629 га., і на ній виконуються будівельні роботи різними суб`єктами господарювання щодо спорудження різних об`єктів нерухомості, які не пов`язані між собою та не мають один до одного жодного відношення; по-третє - в матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого номер запису про обтяження 46784368 у вигляді заборони на нерухоме майно, на який посилається відповідач, пов`язаний з укладенням та нотаріальним посвідченням договору іпотеки від 18.02.2022 року між зовсім іншими суб`єктами - фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «Рені-Оіл», а предметом обтяження (іпотеки) є зовсім інший об`єкт - комплекс по перевалці наливних вантажів, що знаходиться за адресою: м.Рені, будинок 188/В1, загальною площею 245,8 кв.м, реєстраційний номер майна 585697651241, який належить на праві власності ТОВ «Рені-Ойл».

Апелянт такі обґрунтування суду першої інстанції жодним чином не заперечив та не спростував.

Колегія суддів повністю погоджується з наведеними судом першої інстанції обґрунтуваннями для відхилення посилань відповідача на наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію обтяження №46784368 від 18.02.2022 року, здійсненого приватним нотаріусом Чуловським В.А., як на підставу для відмови у реєстрації повідомлень позивача про початок виконання будівельних робіт.

Що стосується такої підстави для відмови у реєстрації повідомлень позивача про початок виконання будівельних робіт, як відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про договір оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року, то оцінка такій підставі вже наведена вище, і полягає в тому, що такий договір був укладений у відповідності до положень спеціального законодавства про СЕЗ «Рені», яке передбачає інші правила передачі земельних ділянок в оренду на території цієї СЕЗ, які відрізняються від загальних правил передачі землі в оренду, визначені Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Саме цим обумовлений той факт, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року, не зареєстрована в Державному земельному кадастрі та не має кадастрового номеру, а відомості про цей договір відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Сам факт відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про договір оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року, який виявлений програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час перевірки поданих позивачем повідомлень, в розумінні положень Порядку №466 та Порядку №681 може вказувати на ознаки недостовірних даних у таких повідомленнях.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові по цій справі від 04.07.2023 року, відповідач у спірних правовідносинах повинен був діяти згідно з вимогами абзаців першого - третього пункту 15 Порядку №466 й, не повертаючи позивачу документів, упродовж одного робочого дня з дня виявлення недостовірних даних у повідомленнях, поданих Товариством, письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомити про це замовникові, надавши таким чином останньому можливість усунути виявлені недоліки. Водночас відповідач одразу відмовив у видачі Товариству повідомлень і повернув подані ним документи на доопрацювання, що, однак, не передбачено законодавством, яке врегульовує спірні правовідносини, у яких виник спір у справі, що розглядається.

Враховуючи вказаний висновок Верховного Суду у цій справі про неправомірність повернення відповідачем на доопрацювання повідомлень позивача про початок виконання будівельних робіт, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування відповідних рішень відповідача про повернення таких повідомлень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції задовольнив такі вимоги, однак в мотивувальній частині свого рішення не надав оцінку вказаному порушенню відповідачем вимог пункту 15 Порядку №466.

Повертаючись до поставленого Верховним Судом у постанові по цій справі питання про те, чи може договір оренди №14/18 від 08.11.2018 року посвідчувати право позивача на користування землею в процедурі подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт у розумінні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» й приписів Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, колегія суддів констатує, що запроваджений цими нормативними актами механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також визначений Порядком №681 алгоритм роботи Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, не враховують особливостей отримання в оренду земельних ділянок на території СЕЗ «Рені».

Тобто, має місце певна законодавча «прогалина», яка і стала причиною для відмови позивачу у реєстрації поданих ним повідомлень про початок виконання будівельних робіт.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що відмова позивачу 25.05.2022 року у реєстрації поданих ним 28.04.2022 року повідомлень про початок виконання будівельних робіт у вигляді їх повернення на доопрацювання не носила характер автоматичної відмови, здійсненою Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва без участі посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю. На це вказує той факт, що такі повідомлення перебували на розгляді відповідача майже місяць.

Як вже заначено вище, у своїх повідомленнях про початок виконання будівельних робіт позивач в розділі «Документ, що посвідчує право на земельну ділянку» зазначив, що договір оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року укладений з Державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт» як органом господарського розвитку і управління СЕЗ «Рені» відповідно до Закону України «Про спеціальну економічну зону «Рені».

Оскільки форма таких повідомлень не передбачає додатків до них, то в ході нового апеляційного перегляду колегія суддів перевірила факт того, чи були в розпорядженні відповідача на момент прийняття спірних рішень про повернення поданих позивачем повідомлень документи, які б підтверджували право позивача на оренду земельної ділянки за договором оренди №14/18 від 08.11.2018 року.

06.11.2023 року позивач долучив до матеріалів справи лист в адрес Голови Державної інспекції архітектури та містобудування від 21.02.2022 року вих. №01-15/12-1, з доказами його вручення, в якому виклав проблематику неузгодженості алгоритму роботи програмних засобів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час автоматичного аналізу даних, зазначених у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, які не враховують специфіку передачі в оренду земельних ділянок на території СЕЗ «Рені», і до якого був долучений пакет документів, який підтверджує реєстрацію позивача, як суб`єкта СЕЗ «Рені», затвердження інвестиційного проекту, затвердження інвестиційного договору, а також копія договору оренди №14/18 від 08.11.2018 та акту-приймання земельної ділянки від 08.11.2018 року (т.2 а.с.196-223).

Це підтверджує той факт, що на момент подання позивачем повідомлень про початок виконання будівельних робіт 28.04.2022 року та на момент прийняття спірних рішень 25 та 26 травня 2022 року про повернення позивачу цих повідомлень в розпорядженні відповідача вже були всі документи, які підтверджували право позивача на оренду земельної ділянки за договором оренди №14/18 від 08.11.2018 року, та пояснювали причини відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про такий договір.

Таким чином, до моменту прийняття спірних рішень у відповідача була можливість перевірити та підтвердити право позивача на оренду земельної ділянки за договором оренди №14/18 від 08.11.2018 року з урахуванням особливостей отримання в оренду земельних ділянок на території СЕЗ «Рені», які передбачені Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» та Законом України «Про спеціальну економічну зону «Рені».

При цьому, висновок судової колегії про можливість врахування відповідачем поданого позивачем 21.02.2022 року пакету документів в процедурі перевірки повідомлень позивача про початок виконання будівельних робіт також узгоджується і з положеннями Порядку №681.

Зокрема, цим порядком передбачено, що в кожному конкретному випадку програмні засоби Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва автоматично визначають відповідний рівень ризику з урахуванням критеріїв ризику, визначених пунктами 30-34 Порядку №681 та відповідний тип процедури розгляду документу, який прямо залежить від визначеного рівня ризику.

Проаналізувавши положення пунктів 30-34 Порядку №681, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що подані ним повідомлення про початок будівельних робіт не відносяться ні до високого, ні до критичного рівня ризику, враховуючи встановлену колегією суддів безпідставність посилання відповідача на наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію обтяження №46784368 від 18.02.2022 року, здійсненого приватним нотаріусом Чуловським В.А., як на підставу для відмови у реєстрації повідомлень позивача про початок виконання будівельних робіт. А враховуючи відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про договір оренди землі №14/18 від 08.11.2018 року, то подані позивачем повідомлення також не можуть бути віднесені і до низького рівня ризику, що в силу вимог пункту 33 Порядку №681 відносить ці повідомлення до середнього рівня ризику.

Відповідно до пункту 35 Порядку №681 для документів середнього рівня ризику обирається процедура розгляду та реєстрації документів у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, подані позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт повинні були бути розглянуті за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю та з врахуванням поданого позивачем 21.02.2022 року пакету документів, що підтверджують право позивача на оренду земельної ділянки за договором оренди №14/18 від 08.11.2018 року.

Виходячи з того, що відмова відповідача у прийнятті поданих позивачем повідомлень про початок виконання будівельних робіт обґрунтована з посиланням на пункт 5 Порядку №466, тобто на ненадання документів, що підтверджують право позивача на земельну ділянку за договором оренди №14/18 від 08.11.2018 року, а таке право підтверджується документами, які позивач надав відповідачу 21.02.2022 року, колегія суддів приходить до висновку про протиправність неприйняття відповідачем таких повідомлень, що має наслідком порушення права позивача на початок виконання будівельних робіт.

Вирішуючи питання про способи захисту, які підлягають застосуванню судом у цій справі з урахуванням з`ясованих фактичних обставин, колегія суддів виходить з наступного.

Колегія суддів вважає помилковим обрання позивачем, з яким погодився і суд першої інстанції, такого способу захисту, як визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації, зазначеної у повідомленнях, оскільки встановлені обставини справи вказують на неправомірність відмови у прийнятті відповідачем таких повідомлень, тобто на вчинення відповідачем активних дії стосовно цих повідомлень, що виключає в спірних правовідносинах наявність бездіяльності з боку відповідача.

При цьому, визнавши протиправними та скасувавши відповідні рішення відповідача про повернення таких повідомлень, суд першої інстанції одночасно застосував взаємовиключний спосіб захисту у вигляді визнання протиправної бездіяльності відповідача стосовно невнесення до Реєстру будівельно діяльності інформації, зазначеної у цих повідомленнях.

Виходячи з цього, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру будівельно діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації, зазначеної у повідомленнях, задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення цих вимог підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.3 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ вказав, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Сутність цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечать при цьому виконання своїх зобов`язань. Суд визнав, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачені національним законодавством (пункт 145 рішення).

Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції можливий за наявності двох обов`язкових умов: забезпечення поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відсутність «бажаного результату» виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки «бажаний результат» встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах.

Виходячи з суті спірних правовідносин, бажаним результатом для позивача є отримання права на початок виконання будівельних робіт, що згідно положень Порядку №466 відбувається після внесення відповідачем до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації, зазначеної позивачем у поданих ним повідомленнях про початок виконання будівельних робіт.

Частинами 3 та 4 статті 245 КАС України визначено наступне:

- у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

- у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд;

- у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Колегія суддів зазначає, що в процедурі розгляду та реєстрації документів у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи відповідач не наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями, які б надавали відповідачу на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, і кожне з яких буде правомірним.

У спірних правовідносинах відповідач не має права діяти на власний розсуд, оскільки відсутність правових підстав для відмови у прийнятті поданих позивачем повідомлень про початок виконання будівельних робіт зобов`язують відповідача вчинити конкретні дії, а саме внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію, зазначену позивачем у поданих ним повідомленнях про початок виконання будівельних робіт.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання відповідача повторно розглянути повідомлення позивача про початок виконання будівельних робіт не може вважатися ефективним засобом правого захисту, оскільки не призведе до отримання позивачем бажаного результату.

Застосування у спірних відносинах такого способу захисту було б можливим, якщо б мав місце розгляд відповідачем повідомлень позивача про початок виконання будівельних робіт без наявності у відповідача документів, які б підтверджували дотримання позивачем вимог пункт 5 Порядку №466, тобто без наявності документів, що підтверджують право позивача на земельну ділянку за договором оренди №14/18 від 08.11.2018 року.

Але враховуючи, що відповідач розглядав повідомлення позивача про початок виконання будівельних робіт на протязі майже місяця, маючи в своєму розпорядженні поданий позивачем 21.02.2022 року пакет документів, який підтверджує право позивача на оренду земельної ділянки за договором оренди №14/18 від 08.11.2018 року, і при цьому прийняв рішення про повернення таких повідомлень, пославшись на відсутність таких документів, то колегія суддів вважає, що за таких обставин єдиним ефективним засобом правого захисту, що забезпечить отримання позивачем бажаного результату, має бути зобов`язання відповідача внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію, зазначену позивачем у поданих ним повідомленнях про початок виконання будівельних робіт.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки рішення суду першої інстанції не містить оцінки допущеного відповідачем порушення процедури розгляду повідомлень позивача про початок виконання будівельних робіт, та містить певні способи захисту, які у спірних відносинах не підлягають застосуванню, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору за чотири позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 9924,00 грн. (т.1 а.с.77) стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ».

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України, відображене у Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 25 травня 2022 року, про повернення на доопрацювання Повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28 квітня 2022 року реєстраційний номер ІУ051220429553 «Будівництво складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області».

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України, відображене у Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 26.05.2022, про повернення на доопрацювання Повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28 квітня 2022 року реєстраційний номер ІУ051220429299 «Будівництво критого складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м.Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003».

Зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію, зазначену у Повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28 квітня 2022 року реєстраційний номер ІУ051220429553 «Будівництво складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м. Рені Одеської області».

Зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію, зазначену у Повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (CCI) від 28 квітня 2022 року реєстраційний номер ІУ051220429299 «Будівництво критого складу зерна ТОВ «АГРО-РЕНІ» на території Ренійського морського торгівельного порту в м.Рені, Одеської області, кадастровий номер 5124110100:02:009:0003».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної інспекції архітектури та містобудування України (ЄДРПОУ 44245840; 01133 м. Київ, б-р Лесі Українки, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» (ЄДРПОУ 37565261, 68800, Одеська область, м.Рені, вул. Дунайська, 188) судовий збір у сумі 9924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривень 00 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька