Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Тихонова І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,г

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 01 серпня 2023 року надійшов адміністративний позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі перший відповідач, ГУПФУ в Луганській області); Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі другий відповідач, ГУПФУ в Одеській області) з такими вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незарахування позивачу до його пільгового підземного стажу за Списком 1 період навчання в Лисичанському гірничому технікумі з 01.09.1985 по 12.06.1989, період роботи з 13.06.1989 по 14.06.1989 учнем гірника маркшейдерського відділу шахти ім.Д.Ф.Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» та період проходження строкової військової служби з 15.06.1989 по 16.05.1990р.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати позивачу до його пільгового підземного стажу за Списком 1 період навчання в Лисичанському гірничому технікумі з 01.09.1985 по 12.06.1989, період роботи з 13.06.1989 по 14.06.1989 учнем гірника маркшейдерського відділу шахти ім.Д.Ф.Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» та період проходження строкової військової служби з 15.06.1989 по 16.05.1990р;

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування позивачу до його пільгового підземного стажу за Списком 1 періоду роботи з 01.02.2020 по 31.12.2021 на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею на шахті ім.Д.Ф.Мельникова АТ «Лисичанськвугілля»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу перерахунок пенсії по його заяві від 22.02.2023р. з врахуванням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши при цьому до його пільгового підземного стажу за Списком 1 період роботи з 01.02.2020 по 31.12.2021 на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею на шахті ім.Д.Ф.Мельникова АТ «Лисичанськвугілля».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.02.2023 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії так як вважає, що на момент звернення набув понад 15 років пільгового підземного стажу, а тому набув право на перерахунок пенсії з врахуванням норм ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В порядку екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням ПФУ в Одеській області. За результатами розгляду відповідач здійснив перерахунок пенсії з додаванням до страхового стажу періодів роботи, які не були враховані раніше та за які роботодавцем сплачено страхові внески. Однак перерахунок здійснено без врахування норм ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Окреме рішення про відмову у перерахунку ГУ ПФУ в Одеській області не приймало так як перерахунок здійснено однак, як вже зазначалося, без врахування норм ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

ГУ ПФУ в Одеській області під час розгляду заяви про перерахунок пенсії не врахувало до пільгового підземного стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 01.02.2020 по 31.12.2021 - на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею на шахті ім.Д.Ф.Мельникова АТ «Лисичанськвугілля» без будь-якого обгрунтування, тобто було допущено протиправну бездіяльність.

Окрім іншого з листів ГУ ПФУ в Луганській області від 30.03.2023р. та від 09.08.2023р. стало відомо, що первинно під час розгляду документів про призначення пенсії Головним управлінням ПФУ в Луганській області було допущено протиправну бездіяльність щодо неврахування до пільгового підземного стажу за Списком №1 періоду навчання позивача з 01.09.1985 по 12.06.1989 у Лисичанському гірничому технікумі, період роботи з 13.06.1989 по 14.06.1989 учнем гірника маркшейдерського відділу шахти ім.Д.Ф.Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» та з 15.06.1989 по 16.05.1990 період проходження строкової військової служби. Окреме рішення про неврахування цих періодів до пільгового підземного стажу позивача не приймалося.

У своїх листах від 09.08.2023р. ГУ ПФУ в Луганській області зазначило, що період навчання в технікумі не враховано до пільгового підземного стажу так як відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України від 17.01.2002 No 2984-ІІІ «Про вищу освіту» технікум відноситься до вищих навчальних закладів 1 рівня акредитації, а період військової служби не враховано до пільгового підземного стажу у зв`язку з тим, що не підтверджено факт пільгової роботи на момент призову на строкову військову службу (довідка, уточнююча пільговий характер роботи, не надавалася).

Вказана бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області та ГУ ПФУ в Одеській області у своїй сукупності призвела до перерахунку пенсії позивача за його заявою від 22.02.2023р. без врахування норм ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Незарахування відповідачами зазначених спірних періодів роботи до пільгового підземного стажу призвело до неправильного розрахунку розміру пенсії під час звернення з заявою про перерахунок пенсії. Позивач вважає, що відповідач допустив грубе та протиправне втручання у право мирно володіти своїм майном.

Ухвалою суду від 07.08.2023 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.08.2023 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на три календарних дні з дня отримання даної ухвали суду.

Ухвалою від 11.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від ГУПФУ в Луганській області надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

За заявою від 06.02.2023 ОСОБА_1 з 11.11.2019 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058. Страховий стаж склав 32 роки 8 місяців 3 дні, у тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 10 років 2 місяці 15 днів.

Заяву від 22.02.2023, подану засобом вебпорталу, за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу за липень 2020 року відповідно до норм абзацу 4 частини 4 статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який склав 35 років 11 днів.

28.03.2023 ОСОБА_1 проведено допризначення пенсії, сплата внесків (з 11.11.2019), після чого страховий стаж склав 36 років 6 місяців 11днів, у тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 12 років 18 днів.

Підземний стаж позивача складає 12 років 18 днів (стаж враховано по 31.01.2020). Права на проведення розрахунку пенсії у розмірах, визначених нормами статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» у позивача немає, у зв`язку з відсутністю необхідного 15-ти річного пільгового стажу на підземних роботах.

Відповідач зазначив, що до пільгового підземного стажу за Списком № 1 не зараховано період з 01.09.1985 по 10.06.1989 - навчання у Лисичанському ордена трудового червоного прапору гірничому технікумі (диплом серії НОМЕР_1 від 12.06.1989), оскільки законодавством не передбачено зарахування навчання у технікумі до спеціального пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Технікум не є закладом професійно технічної освіти.

Період з 03.04.1989 по 03.05.1989 не можливо зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1, у зв`язку з відсутністю пільгової довідки виданої підприємством. Період з 12.06.1989 по 14.06.1989 також не можливо зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 у зв`язку з відсутністю пільгової довідки виданої підприємством, крім того згідно довідки № 854 від 26.12.2019 у період з 12.06.1989 по 14.06.1989 спусків під землю у заявника немає.

Період з 15.06.1989 по 16.05.1990 - військова служба (військовий квиток серії НОМЕР_2 від 08.06.1989). Підстав для зарахування до пільгового стажу на призначення пенсії на пільгових умовах не має, так як норми статті 8 Закону 2011 не виконуються. На момент призову на строкову військову службу, відсутні документи, що підтверджують факт роботи ОСОБА_1 з повним робочим днем під землею. Згідно довідки № 854 від 26.12.2019 у період з 12.06.1989 по 14.06.1989 спусків під землю у заявника немає.

Період з 01.02.2020 по 31.12.2021 - на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею на шахті ім. Д.Ф.Мельникова АТ Лисичанськвугілля не зараховано в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки підприємства, що передбачено пунктом 20 Порядку № 637 та відсутністю інформації про сплату страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб в період 01.07.2020 по 31.12.2021.

В задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Від ГУПФУ в Одеській області надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 11.11.2019 отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку № 1 (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058).

Розмір пенсії обчислено при страховому стажі 32 роки 8 місяців 11 днів (враховано по 31.03.2018), у т.ч. на підземних роботах - 10 років 2 місяці 19 днів.

З 01.04.2022 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058. Після перерахунку страховий стаж становив 34 роки 11 місяців 11 днів (враховано по 30.06.2020).

Позивачу з 11.11.2019 проведено допризначення пенсії відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1. Страховий стаж після вказаного перерахунку становить 36 років 6 місяців 11 днів, у тому числі стаж на підземних роботах 12 років 18 днів.

Також з 01.04.2022 проведено перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058, тривалість якого складає 36 років 11 місяців 11 днів, в тому числі, страховий стаж на підземних роботах 12 років 18 днів. Розмір пенсії з 01.03.2023 складає 3850,00 грн.

Позивач 22.02.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням вимог ст. 8 Закону №345.

За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута структурним підрозділом Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Після перерахунку пенсії страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 11 місяців 11 днів, у тому числі пільговий (на підземних роботах) 13 років 11 місяців 18 днів.

Відповідач зазначив, що права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345 у Позивача немає, оскільки стаж на підземних роботах становить менше 15 років.

Також відповідач вказав, що відповідно до п. 6 ст. 25 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2022 № 2984 технікум відноситься до навчальних закладів першого рівня акредитації, тому відсутні підстави для зарахування до стажу на підземних роботах періоду навчання Позивача з 01.09.1985 по 10.06.1989 в Лисичанському ордена Трудового Червоного Прапора гірничому технікумі. Згідно даних трудової книжки встановлено, що ОСОБА_1 до призову на строкову військову службу з 15.06.1989 по 16.05.1990 не працював на посадах, що передбачають право на пенсію на пільгових умовах. Отже відсутні підстави для зарахування вказаного періоду служби до стажу на підземних роботах.

Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV.

За наданою особистою заявою від 06.02.2020 Головним управлінням з 11.11.2019 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за нормами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

22.02.2023 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням норм ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

28.03.2023 позивачу проведено допризначення пенсії, сплата внесків (з 11.11.2019), після чого страховий стаж склав 36 років 6 місяців 11днів, у тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 12 років 18 днів.

Листом від 30.03.2023 за № 2063-1676/Я-02/8-1200/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на адвокатський запит повідомило, зокрема, що права на проведення розрахунку пенсії у розмірах, визначених нормами статті 8 Закону 345 позивач не має у зв`язку з відсутністю необхідного 15-ти річного пільгового стажу на підземних роботах (за попереднім розрахунком при додаванні пільгового стажу, відпрацьованого після попереднього перерахунку пенсії за період з 01.02.2020 по 31.12.2021, його загальна тривалість складатиме 13 років 11 місяців 18 днів). Додатково повідомило, що відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України від 17.01.2022 № 2984-III Про вищу освіту технікум відноситься до навчальних закладів першого рівня акредитації, тому підстави для зарахування до підземного пільгового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1985 по 10.06.1989 в Лисичанському ордена Трудового Червоного Прапора гірничому технікумі відсутні.

Листом від 09.08.2023 за № 1200-0202-8/15524 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на адвокатський запит повідомило, що за розглядом наданих до заяви документів до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1, не зараховано період навчання з 01.09.1985 по 10.06.1989 в Лисичанському ордена Трудового Червоного Прапора гірничому технікумі у зв`язку з тим, що відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України від 17.01.2002 № 2984-ІІІ «Про вищу освіту» технікум відноситься до вищих навчальних закладів 1 рівня акредитації. Зарахування навчання в гірничих технікумах до підземного стажу роботи не передбачено законодавством. Підземний стаж заявника складає 12 років 18 днів (стаж враховано по 31.01.2020), який обчислено на підставі довідок про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ВП Шахта імені Д. Ф. Мельникова ПАТ Лисичанськвугілля. Заяву від 22.02.2023, подану засобом вебпорталу, за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу за липень 2020 року відповідно до норм абзацу 4 частини 4 статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який склав 35 років 11 днів. Права на проведення розрахунку пенсії у розмірах, визначених нормами статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» немає, у зв`язку з відсутністю необхідного 15-ти річного пільгового стажу на підземних роботах.

Листом від 09.08.2023 за № 1200-0202-8/15525 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на адвокатський запит повідомило, що за розглядом наданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії Головним управлінням до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1, не зараховано період проходження військової служби з 15.06.1989 по 16.05.1990 у зв`язку з тим, що не підтверджено факт пільгової роботи на момент призову на строкову військову службу (довідка, уточнююча пільговий характер роботи, не надавалася).

У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначило, що до пільгового підземного стажу за Списком № 1 не зараховано періоди:

-з 01.09.1985 по 10.06.1989 - навчання у Лисичанському ордена трудового червоного прапору гірничому технікумі (диплом серії НОМЕР_1 від 12.06.1989), оскільки законодавством не передбачено зарахування навчання у технікумі до спеціального пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Технікум не є закладом професійно технічної освіти;

-з 03.04.1989 по 03.05.1989 - учнем гірника маркшейдерського відділу шахти ім. Д.Ф.Мельникова ВО Лисичанськвугілля, у зв`язку з відсутністю пільгової довідки виданої підприємством;

-з 12.06.1989 по 14.06.1989 у зв`язку з відсутністю пільгової довідки виданої підприємством, крім того зазначив, що згідно довідки № 854 від 26.12.2019 у період з 12.06.1989 по 14.06.1989 спусків під землю у заявника немає;

-з 15.06.1989 по 16.05.1990 - військова служба (військовий квиток серії НОМЕР_2 від 08.06.1989), оскільки підстав для зарахування до пільгового стажу на призначення пенсії на пільгових умовах не має, так як норми статті 8 Закону 2011 не виконуються. На момент призову на строкову військову службу, відсутні документи, що підтверджують факт роботи ОСОБА_1 з повним робочим днем під землею. Згідно довідки № 854 від 26.12.2019 у період з 12.06.1989 по 14.06.1989 спусків під землю у заявника немає;

-з 01.02.2020 по 31.12.2021 - на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею на шахті ім. Д.Ф.Мельникова АТ Лисичанськвугілля у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки підприємства, що передбачено пунктом 20 Порядку № 637 та відсутністю інформації про сплату страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб в період 01.07.2020 по 31.12.2021.

Дослідженням диплому від 12 червня 1989 року серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 в 1985 році вступив до Лисичанського ордена трудового червоного прапору гірничого технікуму і в 1989 році закінчив повний курс названого технікуму по спеціальності «Маркшейдерська справа». Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 10 червня 1989 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію «гірничого техніка-маркшейдера».

Згідно із трудовою книжкою від 12 червня 1989 року серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 у спірний період

-з 03.04.1989 по 03.05.1989 прийнятий учнем гірника маркшейдерського відділу шахти ім. Д.Ф.Мельникова ВО Лисичанськвугілля,

-з 04.05.1989 по 11.06.1989 перебував у відпустці без збереження заробітної плати для захисту дипломного проекту;

-з 12.06.1989 по 14.06.1989 після закінчення Лисичанського гірничого технікуму продовжив працювати учнем гірника 1р. маркшейдерського відділу шахти ім. Д.Ф.Мельникова ВО Лисичанськвугілля, звільнений у зв`язку із призовом на військову службу;

-з 15.06.1989 по 16.05.1991 служба в рядах радянської армії.

Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи на підставі яких зроблені відповідні записи.

Згідно довідки від 26.12.2019 №854 про спуски-виїзду в шахту, вбачається, що з 03.04.1989 по 03.05.1989, з 12.06.1989 по 14.06.1989 та з 23.01.1992 по 24.01.1992 позивач працював під землею.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 08.06.1989 позивач з 15.06.1989 по 16.05.1991 проходив строкову військову службу.

Згідно із даними довідки форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) від 23 лютого 2023 року в Реєстрі наявні відомості про роботу позивача на шахті ім. Д.Ф.Мельникова АТ Лисичанськвугілля з 10.07.2012 по 31.12.2021. На час формування довідки в Реєстрі відсутні відомості про сплату страхувальником страхових внесків за період з 01.08.2020 по 31.12.2021.

Дослідженням таблиці «Відомості по спеціальному стажу» довідки за формою ОК-5 встановлено, що робота позивача на шахті ім. Д.Ф.Мельникова АТ Лисичанськвугілля в період з 10.07.2012 по 31.12.2021 облікована за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А1 (згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб, який є додатком до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435, в редакції наказу Мінфіну від 15.05.2018 № 511, - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і за результатами атестації робочих місць; - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону № 1058-ІV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 20 Закону № 1058-ІV обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина десята статті 20 Закону № 1058-ІV).

Згідно з абзацом першим частини дванадцятої статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзаців першого та третього частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

Статтею 106 Закону № 1058-ІV визначено відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно із абзацом першим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Абзацами двадцять четвертим двадцять шостим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Абзацами першим та другим пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (пункт «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII).

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі Закон № 103/98-ВР) професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я (частина перша статті 17 Закону № 103/98-ВР).

Частиною першою статті 18 Закону № 103/98-ВР визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Відповідно до абзаців першого, другого, сьомого пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1).

Згідно із абзацом першим пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що позивачу з 11.11.2019 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058. Страховий стаж склав 32 роки 8 місяців 3 дні, у тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 10 років 2 місяці 15 днів.

ГУПФУ в Одеській області відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача про перерахунок пенсії від 22 лютого 2023 року та здійснено перерахунок пенсії, визначено, що страховий стаж позивача склав 36 років 11 місяців 11 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 13 років 11 місяців 18 днів.

Встановлено, що як при призначенні позивачу пенсії, так і при перерахунку пенсії до пільгового страхового стажу за Списком № 1 не зараховані періоди навчання позивача у Лисичанському ордена трудового червоного прапору гірничому технікумі з 01.09.1985 по 12.06.1989; період роботи з 13.06.1989 по 14.06.1989 учнем гірника маркшейдерського відділу шахти ім.Д.Ф.Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля»; період проходження строкової військової служби з 15.06.1989 по 16.05.1991 та період роботи з 01.02.2020 по 31.12.2021 на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею на шахті ім.Д.Ф.Мельникова АТ «Лисичанськвугілля».

Щодо незарахування відповідачем 1 до пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоду навчання позивача з 01.09.1985 по 12.06.1989 в Лисичанському ордена трудового червоного прапору гірничому технікумі суд зазначає таке.

Приписами підпунктів "з", "і" та "к" частини першої, частини третьої пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах "к" і "л", прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Пунктами "в" та "д" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до частин першої, другої статті 42 Закону Української РСР від 28 червня 1974 року № 2778-VIII "Про народну освіту" (який діяв на час навчання позивача) професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу. До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону Української РСР від 28 червня 1974 року № 2778-VIII "Про народну освіту" (який діяв на час навчання позивача) середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.

Статтею 34 Закону Української РСР від 23 травня 1991 року № 1060-XII "Про освіту", який введений в дію 26 червня 1991 року (в редакції, яка була чинною до 06 вересня 2014 року), до вищих навчальних закладів були віднесені технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 04 червня 1991 року № 1144-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про освіту":

1. Введено в дію Закон Української РСР "Про освіту" з дня його опублікування, а частину третю статті 11 і статтю 39 - з 1 серпня 1991 року; статті 18 і 19 - з 1 вересня 1991 року; статтю 12, частину п`яту статті 48 у питанні нових умов оплати праці учнів професійно-технічних училищ, частину першу статті 57 у питанні обсягів фінансування наукових досліджень - з 1 січня 1992 року; частину третю статті 27 - з 1 липня 1992 року, статті 24, 36, 37 в частині, що стосується нових документів про освіту та нових кваліфікацій і наукових ступенів, - з 1 вересня 1992 року; останній абзац частини першої статті 52 - з 1 січня 1993 року.

2. До приведення законодавства Української РСР у відповідність із Законом Української РСР "Про освіту" чинні законодавчі та інші нормативні акти Української РСР застосовуються, якщо вони не суперечать цьому Закону.

3. Закон Української РСР "Про освіту" застосовується до правовідносин в галузі освіти, що виникли після введення в дію Закону. У правовідносинах в галузі освіти, що виникли до введення в дію цього Закону, права й обов`язки, які виникнуть після введення його в дію, визначаються відповідно до цього Закону.

З урахуванням викладеного, суд не приймає доводи відповідача щодо неможливості зарахування періоду навчання позивача у Лисичанському гірничому технікумі ордену Трудового Червоного Прапору з 01 вересня 1985 року по 12 червня 1989 року з підстав навчання не в професійному (професійно-технічному) закладі.

Проте, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», система професійної (професійно-технічної) освіти складається з закладів професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є строк перерви між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу, який не повинен перевищувати трьох місяців, та зарахування на роботу за здобутою спеціальністю після закінчення навчання.

Згідно із дипломом від 12 червня 1989 року серії НОМЕР_1 позивач закінчив Лисичанський ордена Трудового Червоного Прапору гірничий технікум за спеціальністю «Маркшейдерьска справа», рішенням державної кваліфікаційної комісії від 10.06.1989 присвоєно кваліфікацію гірничого техніка маркшейдера.

З трудової книжки від 12 червня 1989 року серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 03.04.1989 прийнятий учнем гірника маркшейдерського відділу, з 04.05.1989 по 11.06.1989 перебував у відпустці без збереження заробітної плати для захисту дипломного проекту, з 12.06.1989 по 14.06.1989 продовжив працювати учнем гірника 1р. маркшейдерського відділу та 14.06.1989 звільнений у зв`язку із призовом на військову службу.

Також в матеріалах пенсійної справи позивача міститься довідка від 26.12.2019 №854 про спуски-виїзду в шахту, з якої вбачається, що у квітні 1989 року позивач працював під землею 15 робочих днів та 2 дні був в учбовому пункті шахти.

Отже, з огляду на період навчання позивача в Лисичанському ордена Трудового Червоного Прапору гірничому технікумі з 01.09.1985 по 12.06.1989 та зазначені вище записи трудової книжки позивача про прийняття його з 03.04.1989 на роботу учнем гірника маркшейдерського відділу, суд зазначає, що позивач вже під час навчання був зарахований на роботу.

Таким чином, період навчання позивача з 01.09.1985 по 12.06.1989 в Лисичанському ордена Трудового Червоного Прапору гірничому технікумі підлягає зарахуванню до пільгового стажу під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо не зарахування до пільгового підземного стажу за Списком 1 періоду роботи з 13.06.1989 по 14.06.1989 учнем гірника маркшейдерського відділу шахти ім.Д.Ф.Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» суд зазначає наступне.

Підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, […] на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців […].

Записи у трудовій книжці не містять відомостей щодо характеру роботи позивача на ім.Д.Ф.Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» учнем гірника маркшейдерського відділу у період з 03.04.1989 по 03.05.1989 та з 13.06.1989 по 14.06.1989, а саме у трудовій книжці відсутній запис про те, що позивач був зайнятий повний робочий день на підземних роботах

Водночас в матеріалах пенсійної справи позивача міститься довідка ВП «Шахта ім.Д.Ф.Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» від 26.12.2019 №854 про спуски-виїзду підземних робіт, з якої вбачається, що у період з 03.04.1989 по 03.05.1989, з 12.06.1989 по 14.06.1989 та з 23.01.1992 по 24.01.1992 позивач працював під землею.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до пільгового підземного стажу за Списком 1 періоду роботи з 12.06.1989 по 14.06.1989.

Щодо не зарахування до пільгового підземного стажу за Списком 1 періоду проходження строкової військової служби з 15.06.1989 по 16.05.1990 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаний із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (зі змінами та доповненнями), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у тих випадках, коли на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З трудової книжки ОСОБА_1 від 12 червня 1989 року серії НОМЕР_4 та військового квитка серії НОМЕР_2 від 08.06.1989 вбачається, що в період з 15.06.1989 по 16.05.1991 позивач проходив службу в лавах Радянської Армії.

До того ж, згідно з записами трудової книжки, позивач 03.04.1989 прийнятий учнем гірника маркшейдерського відділу, з 04.05.1989 по 11.06.1989 перебував у відпустці без збереження заробітної плати для захисту дипломного проекту, з 12.06.1989 по 14.06.1989 продовжив працювати учнем гірника 1р. маркшейдерського відділу та 14.06.1989 звільнений у зв`язку із призовом на військову службу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що безпосередньо перед призовом на строкову військову службу позивач навчався за фахом, і працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що є достатньою підставою для зарахування періоду військової служби з 15.06.1989 по 16.05.1991 до пільгового стажу роботи позивача.

Крім того, суд зауважує, що згідно трудової книжки та військового квитка підтверджено, що позивач проходив військову службу саме з 15.06.1989 по 16.05.1991, що складає 1 рік 11 місяців 2 дні, а не як вказує відповідач з 15.06.1989 по 16.05.1990 (11 місяців 2 дні).

Щодо незарахування ГУПФУ в Одеській області до пільгового стажу за Списком № 1, періоду роботи позивача з 01.02.2020 по 31.12.2021 на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею на шахті ім.Д.Ф.Мельникова АТ «Лисичанськвугілля» через відсутність уточнюючої довідки підприємства, що передбачено пунктом 20 Порядку № 637 та інформації в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхувальником страхових внесків в період з 01.07.2020 по 31.12.2021, суд зазначає таке.

Відповідно до підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, включені працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

Зі змісту частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01 січня 2004 року) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, а після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01 січня 2004 року) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Як встановлено судом, в Реєстрі застрахованих осіб з Державного реєстру загальнообов`язкового страхування наявні відомості про роботу позивача на шахті ім.Д.Ф.Мельникова АТ «Лисичанськвугілля» в період з 10.07.2012 по 31.12.2021, який обліковано як спецстаж за кодом ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А1. При цьому відомості про сплату страхувальником страхових внесків за період з 01.08.2020 по 31.12.2021 відсутні.

З положень статті 20 Закону № 1058-ІV судом встановлено, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Оскільки обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, яке здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи, а невиконання цього обов`язку страхувальником позбавляє працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, суд вважає це неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

У свою чергу відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не може бути підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 04 серпня 2018 року в справі № 482/434/17, від 01 листопада 2018 року в справі № 199/1852/15, від 17 липня 2019 в справі № 144/669/17.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Абзацом сьомим пункту 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як вбачається із записів трудової книжки від 12 червня 1989 року серії НОМЕР_4 позивач:

- 10.07.2012 прийнятий гірником підземним 3р. маркшейдерського відділу, зв`язаний з підземними роботами.

- 12.04.2010 на підставі наказу № 486 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення» Список 1.

- 04.04.2013 призначений гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею.

-10.04.2015 на підставі наказу 260 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення» Список 1.

Згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у період з 10.07.2012 по 31.12.2021 страхувальниками застрахованої особи ОСОБА_1 були: 26349183 відокремлений підрозділ «шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля».

У відомостях по спеціальному стажу за періоди з 10.07.2012 по 31.12.2021 облік спецстажу позивача проведено за кодами підстави ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А1.

Відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі Довідник), встановлено:

-код підстави ЗПЗ013А1 - Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» і від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», і за результатами атестації робочих місць;

-код підстави ЗПЗ014А1 - Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» і від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Разом з тим, при визначенні права позивача на перерахунок пенсії, вирішення питання щодо включення до пільгового стажу спірного періоду, відповідачем не прийнято до уваги відомості з Реєстру застрахованих осіб щодо спецстажу позивача, і не зазначено підстав такого неврахування, що свідчить про протиправність останнього.

Враховуючи нормативне врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що період роботи позивача на шахті ім.Д.Ф.Мельникова АТ «Лисичанськвугілля» з 01.02.2020 по 31.12.2021 безпідставно не зарахований ГУПФУ в Одеській області до страхового стажу та пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 .

Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача, бездіяльність відповідача при не зарахуванні певних періодів стажу, відсутність рішення суб`єкта владних повноважень та передчасні висновки про недостатність у позивача пільгового стажу, без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

Однак суд погоджується з твердженнями представника ГУПФУ в Одеській області щодо відсутності підстав для обчислення пенсії позивача згідно із статтею 8 Закону № 345-VI, якою встановлено додаткову гарантію для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, оскільки розрахованого відповідачем пільгового стажу за Списком № 1 (13 років 11 місяців 18 днів) та спірного стажу роботи позивача з 01.02.2020 по 31.12.2021 у ВП «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля» майстром гірничим з повним робочим днем під землею, який відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, станом на час розгляду заяви позивача від 22.02.2023 сукупно недостатньо для здійснення такого перерахунку.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Порушене право позивача полягає у фактичній відмові відповідача - суб`єкта владних повноважень перерахувати пенсію.

Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає, що у спірних правовідносинах достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є:

-визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незарахування позивачу до його пільгового підземного стажу за Списком 1 періоду навчання в Лисичанському гірничому технікумі з 01.09.1985 по 12.06.1989, періоду роботи учнем гірника маркшейдерського відділу шахти ім.Д.Ф.Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» з 12.06.1989 по 14.06.1989 та періоду проходження строкової військової служби з 15.06.1989 по 16.05.1991:

-зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати позивачу до його пільгового підземного стажу за Списком 1 періоду навчання в Лисичанському гірничому технікумі з 01.09.1985 по 12.06.1989, періоду роботи учнем гірника маркшейдерського відділу шахти ім.Д.Ф.Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» з 12.06.1989 по 14.06.1989, періоду проходження строкової військової служби з 15.06.1989 по 16.05.1991;

-визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування позивачу до його страхового стажу та пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.02.2020 по 31.12.2021 майстром гірничим з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля»;

-зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу перерахунок пенсії по його заяві від 22.02.2023 із зарахуванням до його страхового стажу та пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.02.2020 по 31.12.2021 у ВП «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля» майстром гірничим з повним робочим днем під землею, прийнявши рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1717,76 гривень.

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є неправильне обчислення страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено неправильне обчислення позивачу страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають частковому задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1717,76 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м.Одеса, вул.Канатна будинок 83, код за ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незарахування ОСОБА_1 до його пільгового підземного стажу за Списком 1 періоду навчання в Лисичанському ордена Трудового Червоного Прапору гірничому технікумі з 01.09.1985 по 12.06.1989, періоду роботи учнем гірника маркшейдерського відділу шахти імені Д.Ф.Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» з 12.06.1989 по 14.06.1989 та періоду проходження строкової військової служби з 15.06.1989 по 16.05.1991.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового підземного стажу за Списком 1 періоду навчання в Лисичанському ордена Трудового Червоного Прапору гірничому технікумі з 01.09.1985 по 12.06.1989, періоду роботи учнем гірника маркшейдерського відділу шахти імені Д.Ф.Мельникова виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля» з 12.06.1989 по 14.06.1989, періоду проходження строкової військової служби з 15.06.1989 по 16.05.1991.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування ОСОБА_1 до його страхового стажу та пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.02.2020 по 31.12.2021 майстром гірничим з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по його заяві від 22.02.2023 із зарахуванням до його страхового стажу та пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01.02.2020 по 31.12.2021 у ВП «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля» майстром гірничим з повним робочим днем під землею, прийнявши рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 858,88 (вісімсот п`ятдесят вісім грн 88 коп.) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 858,88 (вісімсот п`ятдесят вісім грн 88 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов

Джерело:ЄДРСР 114873192

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 10.11.2023 по справі № 360/845/23 Луганський окружний адміністративний суд

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

120 751 134

25 171

2 872

530 832

23 843 611

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 10.11.2023 по справі № 360/845/23 Луганський окружний адміністративний суд

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!