Справа № 420/22975/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенніОдеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05583176, місцезнаходження: 67570, Одеська область, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 19) про визнання незаконним акту та незаконними дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 22 листопада 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05583176, місцезнаходження: 67570, Одеська область, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 19), в якій позивач просиввизнати рішення Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області № 250 від 07 жовтня 2021 року «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області» протиправним та скасувати рішення Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області № 250 від 07 жовтня 2021 року «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області».

Ухвалою суду від 10 грудня 2021 року після усунення недоліків у позовній заяві, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження відповідно до ст. 264 КАС України, розпочато підготовче провадження та призначене підготовче засідання на 26 січня 2022 року.Зобов`язано Чорноморську селищну раду Одеського району Одеської областіопублікувати оголошення про відкриття провадження у справі про оскарження рішення «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області» № 250 від 07 жовтня 2021 року в судовому порядку не пізніше ніж як за сім днів до підготовчого засідання у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений та надати докази оголошення до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача порушує конституційні права позивача на отримання безоплатно у власність земельної ділянки на якій, законним чином розміщено її індивідуальний гараж та якою позивач користується на протязі 11 років.

Так, позивач зазначив, що в назві оскаржуваного рішення, мова йде про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, але у пункті 1 цього рішення йде мова про заборону видачі будь-яких дозвільних документів (дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передача земельної ділянки у власність або користування, надання містобудівних умов та обмежень, нове будівництво та інше) на території, на якій розміщено гаражі, зазначену на картографічному матеріалі (додаток 1 до рішення), до моменту затвердження проектної документації в стадії Проекту та Робочого проекту, отримання висновків відповідних служб щодо стану зсувних процесів та проведення відповідних робіт з берегоукріплення.

Позивач звертає увагу, що земельна ділянка, на якій розміщено гаражі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі і її гараж, передбачена затвердженим Генеральним планом смт Чорноморське, не для проведення берегоукріплювальних робіт, а для розміщення гаражів і використовується мешканцями саме за її цільовим призначенням.

Також позивач звертає увагу, що вказана ділянка відноситься до земельних ділянок історичної забудови селища Чорноморське і мешканці користуються цією ділянкою з 70-х років минулого століття, що підтверджується в преамбулі рішення Чорноморської селищної ради № 414 від 29.03.2013 року «Про розробку проекту внесення змін до Генерального плану селища Чорноморське, та проект внесення змін до Генерального плану смт Чорноморське, в якому зазначено розміщення гаражів мешканців, затверджений рішенням Чорноморської селищної ради № 26 від 27.11.2015 року.

Земельна ділянка, надана мешканцям смт Чорноморське для розміщення гаражів рішенням Чорноморської селищної ради № 19/П від 07.09. 1994 року (історична забудова) має розмір 6 га та Чорноморська селищна рада, при розробці проекту внесення змін до Генерального плану збільшила об`єм цієї земельної ділянки та добавила додатково землі на схилах, маючи на меті здійснити забудову схилів об`єктами інфраструктури яхт-клубу.

Але згідно з Висновку інженерно-геологічних вишукувань, на досліджуваній ділянці, склад ґрунтів та близькість розташування підземних вод, особливо у прибережній зоні, не сприяє проведенню будівництва, тим більше багатоповерхового, тому для безпеки існування селища, доцільно не перевантажувати узбережжя висотними забудовами.

Таким чином, позивач вважає, що розташування гаражів на вказаній земельній ділянці історичної забудови селища Чорноморське, яка розташована на достатньо безпечній відстані від зони зсуву, є доцільним і достатньо безпечним для території та мешканців.

Позивач звертає увагу, що плани керівництва селищної ради щодо забудови спірної земельної ділянки об`єктами яхт-клубу та багатоповерховими житловими будинками, не виносились на громадське обговорення, отже рішення щодо таких планів є незаконними.

Також позивач звертає увагу, що в преамбулі рішення ЧСР № 26 від 27.11.2015 року сказано, що прийняття рішення про затвердження проекту внесення змін до Генерального плану смт Чорноморське, дасть можливість мешканцям смт Чорноморське оформити документи щодо права власності на гаражі.Разом з цим, на думку позивача, керівництво Чорноморської селищної ради з 2006 року, шляхом внесення недостовірних даних до офіційних документів та прийняття незаконних рішень, наполегливо намагається протиправним шляхом вилучити земельну ділянку, розташовану в межах АДРЕСА_2 , на якій законним чином розміщені гаражі мешканців селища, об`єднаних у громадську організацію «Товариство Автомобілістів «Гвардієць».

Таким чином, позивач вважає, що рішення Чорноморської селищної ради № 250 від 07 жовтня 2021 року «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області», не відповідає вимогам законодавства, не стосується земельної ділянки, щодо якої встановлено заборону та підлягає скасуванню.

На виконання ухвали суду від 10 грудня 2021 року відповідачем надано повідомлення, яке опубліковане на веб-сайті Чорноморської селищної ради 30.12.2021 року «Про оскарження рішення Чорноморської селищної ради «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області» № 250 від 07 жовтня 2021 року в судовому порядку (а.с. 56, т.1).

До суду 28 грудня 2021 року (вхід. № ЕП/37817/21) та від 06 січня 2022 року (вхід. № 905/22) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити,посилаючись на те, що позивач ОСОБА_2 уже зверталася до Чорноморської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради Лиманського району (на даний момент Одеський) Одеської області, та на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року та рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі від 19.11.2019 року по справі № 420/3719/19 Чорноморською селищною радою було прийнято рішення від 27.02.2020 року за №822- VII «надати громадянці ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах смт. Чорноморське), але з певними застереженнями, зазначеними у рішенні.

Таким чином, представник відповідача звертає увагу, що між позивачем ( ОСОБА_1 ) та Чорноморською селищною радою був уже судовий спір з приводу отримання земельної ділянки для введення гаражного будівництва ще у 2019 році.

Тому, на думку представника відповідача, трактування позивача, щодо «порушення її конституційних прав на отримання безоплатно у власність земельної ділянки на якій розташований індивідуальний гараж» є таким, що не відповідає дійсності. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що її законні права порушуються. Окрім цього, позивач навмисне вводить в оману суд щодо невикористання ним права на безоплатну приватизацію.

На думку представника відповідача, оскаржуване рішення фактично не створює для позивача обов`язків чи правових наслідків за результатами його прийняття, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Сама по собі суб`єктивна незгода позивача із оскаржуваним рішенням у випадку відсутності доказів щодо порушення прав та інтересів особи, не може бути підставою для скасування такого рішення.

Окрім цього, представник відповідача звертає увагу, що позивачка вказує, що на земельній ділянці розміщений її гараж. Однак, при подачі клопотання про відведення земельної ділянки для гаражного будівництва у 2018 році та при подачі позовної заяви 20.11.2021 року позивачкою не було зазначено дану обставину. Тим більше, позивачкою не надано жодних правовстановлюючих документів на гараж, з тим самим підтверджуючи факт про самовільне зайнятій нею земельної ділянки без будь-яких правових підстав.

Також представник відповідача звертає увагу суду, що повноваження органів місцевого самоврядування щодо здійснення обмежень забудови земельних ділянок передбачені безпосередньо підпунктом 9 пункту "а" частини першої статті 31 та підпунктом 9 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР.

Пунктом 9 частини другої статті 47 Закону № 3038-УІ з метою захисту земель від ерозії та зсувів у землевпорядній, містобудівній та іншій документації передбачаються заходи щодо забезпечення протиерозійної та протизсувної стійкості території.

Представник відповідача зазначає, що саме на виконання вищенаведених норм законодавства 07.10.2021 року Чорноморською селищною радою прийнято рішення за №250 «Про заборону надання дозвільних документів па земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області».

Підставою для винесення зазначеного рішення були: інженерно-геологічні вишукування, які проведенні Малим приватним підприємством «ТЕХНОПРОЕКТ».

За результатами інженерно-геологічних вишукувань був складений висновок, відповідно до якого на ділянці морського узбережжя в районі, де розміщено гаражі у смт. Чорноморське, стан зсуву оцінюється як активний, проведення будь-яких будівельних робіт можливо виключно після проведення заходів з інженерного захисту даної території. Категорія ґрунтових умов за сейсмічними властивостями третя.

Саме для запобігання подальшого знищення нерухомості на земельній ділянці, де відбуваються зсувні процеси, Чорноморською селищною радою прийнято оскаржуване рішення щодо заборони видачі дозвільних документів.

Представник відповідача зазначає, що це рішення передбачає заборону надання дозвільних документів (дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передача земельної ділянки у власність або користування, надання містобудівних умов та обмежень, нове будівництво та інше) на момент проведення протизсувних та берегоукріплювальних робіт, однак це не означає, що в майбутньому після проведення вищевикладених робіт дані дозволи не можуть бути надані.

Також представник відповідача зазначає, що правовою основою винесення оскаржуваного рішення є частина друга статті 19 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, згідно з якої до обов`язків органів місцевого самоврядування належать: - розроблення та забезпечення реалізації програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки; - контроль за етапом навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією.

Тому, на переконання представника відповідача селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення мала на меті забезпечити належні умови функціонування території Чорноморської селищної територіальної громади.

Також представник відповідача акцентував увагу суду на тому, що рішенням Чорноморської селищної ради народних депутатів від 07.09.1994 року №19/11 було вирішено: 1. Дозволити розпочати господарську діяльність па території Чорноморської селищної ради і створення гаражної стоянки СВК «Каскад»; 2. Матеріали попереднього відводу землі затвердити і передати в постійне користування СВК «Каскад» в розмірі 6 га.

Представник відповідача стверджує, що вищезазначена земельна ділянка немає жодного відношення до земельної ділянки, яка зазначена на картографічному матеріалі, яке додається до Рішення №250 від 07.10.2021 року, вказана в цьому рішенні земельна ділянка розташована в зовсім іншому місці, відмінному від місця розташування земельної ділянки площею 6 га.

Окрім цього, додатково інформовано суд, що рішенням виконкому Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області №58 від 17.03.2000 року «Про виділення земельної ділянки під гаражі» (яка безпосередньо має відношення до Рішення №250 від 07.10.2021 року) була дана згода на вибір земельної ділянки під гаражами в довгострокову оренду загальною площею 5,83 га строком на 10 років при умові надання головоютовариства автомобілістів «Гвардієць» проекту відводу земельної ділянки, однак так і не був наданий на затвердження раді, але право власності ані за СВЛ «Каскад», ані за її членами по вищевказаній земельній ділянці не зареєстровано.

Тобто, представник стверджує, що на території щодо якої було прийнято рішення №250 від 07.10.2021 року «Про заборону надання дозвільних документів па земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області» немає жодної ділянки, яка б була виділення під гаражне будівництво, а тому враховуючи висновки із інженерно-геологічних вишукувань проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, яка зазначена в вище згадуваному рішенні, до проведення берегоукріплювальних робіт є неможливим та є небезпечним.

Тому трактування позивача, що рішення Чорноморської селищної ради від 07.10.2021 року за №250 є таким, що порушує права власників гаражів є безпідставним та таким, що немає правової основи.

Ухвалою суду від 26 січня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/22975/21 на 30 днів.

До суду 10 лютого 2022 року (вхід. ЕП/5219/22) від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, до якої додано позовну заяву в новій редакції, відповідно до якої позивач просить:

визнати незаконним рішення Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області № 250 від 07 жовтня 2021 року «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області».

Визнати незаконними дії Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області щодо застосування рішення № 250 від 07 жовтня 2021 року «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області» в частині застосування його до земельної ділянки розміщення гаражів громадського об`єднання «Товариства автомобілістів «Гвардієць» де розташовано гараж ОСОБА_1 .

Свої уточнені позовні вимоги позивач обґрунтувала додатково тим, що згідно з Висновку інженерно-геологічних вишукувань на досліджуваній ділянці, склад ґрунтів та близькість розташування підземних вод, особливо у прибережній зоні, не сприяє проведенню будівництва, тим більше багатоповерхового.

Позивач вважає, що відповідач протиправно використав заборону йому будувати багатоквартирні житлові будинки для створення штучних перешкоду здійсненні громадянами права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки під гаражем.

Позивач звертає увагу, що плани керівництва ЧСР щодо забудови спірної земельної ділянки об`єктами яхт-клубу та багатоквартирними житловими будинками не вносились на громадське обговорення, отже рішення щодо таких планів є незаконним.

Також позивач зазначає, що з 2020 року вона замовила та розробила в МПП АН «ОБЕРІГ» Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення індивідуального гаражу по АДРЕСА_2 та до цього часу, з вини Чорноморської селищної ради, яка вчиняє незаконні дії з метою перешкоджання отримання позивачем кадастрового номера на вказану земельну ділянку, шляхом ненадання необхідних документів.

Позивач зазначає, що на звернення розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення індивідуального гаражу МПП АН «ОБЕРІГ» до відповідача щодо надання витягу із містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території в межах якої розташована земельна ділянка для індивідуальних гаражів, відповідач не надав Витяг, посилаючись на оскаржуване рішення № 250 від 07 жовтня 2021 року, як на заборону.

Також, на думку позивача, оскаржуване рішення є регуляторним актом, а тому під час його прийняття відповідач зобов`язаний був дотримуватися регуляторної процедури, передбаченої законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема оприлюднити проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу, організувати збір зауважень та пропозицій громадськості та врахувати їх при прийнятті рішення.

До суду 12 березня 2022 року від відповідача надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує права позивача на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для гаражного будівництва. Так, представник відповідача звертає увагу суду, що з 27.02.2020 року позивачка не надавала жодних документів і не направляла жодних листів, питань щодо затвердження проекту землеустрою. При цьому представник відповідача зазначає, що в рішенні від 27.02.2020 року № 822-УІІ про надання ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу було попереджено, що земельна ділянка розташована в зоні активного зсуву категорія складності інженерно-геологічних умов складні умови.

Представник відповідача звертає увагу, що мета прийняття оскаржуваного рішення забезпечення нормального функціонування території населеного пункту, запобігання зсувнонебезпечних явищ, які можуть призвести до летальних випадків.

Також представник відповідача зазначає, що є безпідставні доводи позивача про те, що оскаржуваний акт є регуляторним, оскільки він не спрямований на регулювання господарських відносин та не має безстроковий характер, оскільки вичерпує свою дію з моменту проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради.

Ухвалою суду, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 11 серпня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19 вересня 2022 року.

До суду 19 жовтня 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягала на задоволенні позовних вимог.

До суду 30 вересня 2022 року представник відповідача надав додаткові письмові пояснення (вхід. № 30782/22) із письмовими доказами.

Також до суду 27 жовтня 2022 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вхід. №ЕП/31533/22), відповідно до яких представник відповідача наполягав на відмові в задоволенні позову.

До суду 16 листопада 2022 року від відповідача надійшли пояснення про спростування слів позивача (вхід. № ЕП/34021/22).

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 рокуклопотання позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи, - задоволено.

Призначено у справі № 420/22975/21 судову земельно-технічну експертизу.

Проведення експертизи доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Судово-експертне бюро України», м. Львів, вул. Чайковського, 8, оф. 6, код ЄДРПОУ 40852855.

Перед експертами поставлено наступні питання:

-Чи існує накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122755900:02:001:0070 на земельну ділянку розміщення гаражів на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області розміром 8 га, функціональна зона якої визначена Проєктом внесення змін до генерального плану смт Чорноморське, відповідно до технічної документації наявної в матеріалах справи;

-Чи існує накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122755900:02:001:0070 на земельну ділянку площею 0,0078 га, розташовану на території розміщення гаражів партнерства автомобілістів «Гвардієць», щодо якої розроблено Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради (в межах смт Чорноморське) Лиманського району Одеської області, відповідно до технічної документації наявної в матеріалах справи.

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Зупинено провадження у справі до одержання судом результатів проведення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 08 лютого 2023 року поновлено провадження у справі, зі стадії на якій його було зупинено.

Зобов`язано учасників справи на вимогу судового експерта надати виконану сертифікованим інженером-геодезистом топографо-геодезичну зйомку розташування земельної ділянки к.н. 5122755900:02:001:0070 земельної ділянки розміщення гаражів на території Чорноморської селищної ради площею 8га функціональна зона якої визначена проектом внесення змін до генерального плану смт. Чорноморське та земельної ділянки площею 0,0078га, щодо якої розроблено Проект землеустрою для відведення гр. ОСОБА_1 для розміщення гаражу та каталог координат земельної ділянки розміщення гаражів на території Чорноморської селищної ради площею 8га функціональна зона якої визначена проектом внесення змін до генерального плану смт. Чорноморське.

Надано ТОВ «Судово-експертне бюро України» (код ЄДРПОУ 40852855, місцезнаходження: м. Львів, вул. Чайковського, 8, офіс 6) дозвіл на самостійне залучення інженера-геодезиста для проведення топографо-геодезичних робіт, у разі відсутності витребуваних документів.

Зупинено провадження у справі до одержання судом результатів проведення судової земельно-технічної експертизи.

До суду 17 квітня 2023 року від ТЗОВ «Судово-експертне бюро України» надійшов висновок експерта № 50 від 12.04.2023 року.

Ухвалою суду, що занесено до протоколу судового засідання від 17 серпня 2023 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій було зупинено.

Ухвалою суду, що занесено до протоколу судового засідання від 17 серпня 2023 року залучено до матеріалів справи висновок експерта № 50 від 12.04.2023 року та долучено до матеріалів за клопотанням позивача від 28.11.2022 року письмові докази по справі.

До суду 17 серпня 2023 року від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вхід. № ЕП/32177/23) з посиланням на протиправне формування земельної ділянки з кадастровим номером 5122755900:02:001:0070 з порушенням меж та накладенням на земельну ділянку площею 0, 0078 га щодо якою позивачем розроблено проект відведення. Тому позивач вважає, що висновок експерта є важливим доказом порушення відповідачем земельного законодавства, вчиненого з метою перешкоджання позивачці в отримані земельної ділянки для розміщення індивідуального гаражу у власність.

Також у цих поясненнях позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору та оплати судової земельно-технічної експертизи в загальній сумі 12208 грн.

У свою чергу до суду 05 вересня 2023 року за вхід. № ЕП/35135/23 та 11 вересня 2023 року за вхід. № 30593/23 від відповідача надійшли письмові пояснення на відповідь на пояснення позивача, в яких представник відповідача заперечував проти заявлених позивачем вимог з посиланням на безпідставність і необґрунтованість та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У свою чергу 08 вересня 2023 року від позивача надійшли до суду додаткові письмові пояснення (вхід. № ЕС/35870/23, вхід. № ЕС/10199/23) та продовження до пояснень (вхід. №ЕП/35890/23 від 11.09.2023), в яких позивач зазначила, що 20.05.2021 року позивач звернулась до відповідача з клопотанням про погодження відведення та 21.05.2021 року за вих. № О-235-3/020/02-14 Чорноморська селищна рада надала відповідь, в якій зазначила, що сектор містобудування, архітектури, просторового планування, землевпорядкування та комунальної власності Чорноморської селищної ради не має повноважень щодо погодження вищевказаної документації. Позивач вважає таку відповідь протиправною, оскільки вона суперечить ст. 186 Земельного кодексу України, відповідно до якої на Чорноморську селищну раду покладається обов`язок погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на її території. Таким чином, позивач вважає, що розроблений проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки для розміщення індивідуального гаражу було необґрунтовано та протизаконно затримано на стадії погодження. 07.06.2021 року позивач в черговий раз направила відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для підписання акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, проте проєкт повернуто без відповіді.

Також позивач зазначила, що 04.08.2021 року розробник проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки МПП АН «Оберіг» звернувся до відповідача з клопотанням вих. № 39/21 від 04.08.2021 щодо надання витягу із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та відповідь на це звернення МПП «Оберіг» не надано.

До суду 25 вересня 2023 року за вхід. № ЕП/38379/23 та 26 вересня 2023 року за вхід. № 32489/23 від відповідача надійшли пояснення, в яких представник відповідача звертає увагу, що порядок здійснення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з метою формування земельних ділянок комунальної власності, що перебувають у запасі Чорноморської селищної ради не є предметом спору у цій справі, а було предметом спору у справі № 420/21084/23 за позовом ОСОБА_1 , але ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження у цій справі.

На судовому засіданні від 27 вересня 2023 року судом заслухані вступні слова позивача та представника відповідача, досліджені письмові докази та оголошена перерва у справі до 05 жовтня 2023 року.

На судове засідання призначене на 05 жовтня 2023 року сторони не з`явилися, тому керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалою суду, що занесено до протоколу судового засідання від 05.10.2023 року продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 є членом Товариства автомобілістів «Гвардієць».

Так, матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Черноморської селищної ради від 07 вересня 1994 року № 19/П «Про відведення земельної ділянки розміром 6 га в районі смт Чорноморське СВА «Каскад» для гаражної діяльності, дозволено почати господарську діяльність на землях Чорноморської селищної ради та створення гаражної стоянки СВА Каскад» (а.с. 12, т.1).

Суд встановив, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року та рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі від 19.11.2019 року по справі № 420/3719/19 Чорноморською селищною радою було прийнято рішення від 27.02.2020 року за №822 -VII, якимнадано громадянці ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах смт. Чорноморське). В цьому рішенні містяться певні застереження.

Так, відповідно до п. 4 цього рішення ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до висновку із інженерно-геологічні вишукування в межах розроблення проекту «Протизсувні та берегоукріплювальні роботи на ділянці морського узбережжя в районі гаражів у смт Чорноморське Лиманського району зазначена у п. 1 цього рішення земельна ділянка знаходиться в зоні активного зсуву- категорія складності інженерно-геологічних умов- складні умови.

Та пунктом 5 цього ОСОБА_4 повідомлено, що надання земельної ділянки у власність під розміщення гаражу в цій зоні можливо тільки після проведення заходів із інженерного захисту території, створення берегозахисних споруд, проведення берегоукріплювальних робіт, затвердження та узгодження відповідної містобудівної документації план зонування або детальний план території, розробки та затвердження проекту ПЗС охорони Чорного моря та виконання інших вимог законодавства України, якщо інше не буде встановлено законодавством України.

Суд встановив, що Чорноморською селищною радою Одеського району Одеської області прийнято рішення № 250 від 07 жовтня 2021 року «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області», пунктом 1 якого заборонено видачу будь-яких дозвільних документів (дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передача земельної ділянки у власність або користування, надання містобудівних умов та обмежень, нове будівництво та інше) на території на якій розміщено гаражі визначену на картографічному матеріалі, до моменту затвердження проектної документації в стадії Проекту та Робочого проекту, отримання висновків відповідних служб щодо стану зсувних процесів та проведення відповідних робіт з берегоукріплення.

Пунктом 2 цього рішення встановлено, що у зв`язку з зсувними процесами у прибережній частині селища Чорноморське, зазначена територія підпадає під надзвичайну ситуацію регіонального рівня у відповідності до коду 2020 Класифікатора надзвичайних ситуацій, для стримання розвитку містобудівної діяльності та можливості стабілізації зсувних процесів вздовж побережжя, зменшення завданих зсувами матеріальних збитків для громадян та ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру встановити особливий режим користування земельними ділянками в зоні знаходження зсувних процесів: заборонити самовільну відсипку ґрунту у верхній частині зсувного схилу; користувачам гаражів, розташованих у зсувнебезпечній зоні заборонити будівництво будь-яких капітальних споруд для проведення робіт з берегоукріплення; для зменшення процесів навантаження на ґрунт та враховуючи зсувні процеси заборонити будівництво багатоповерхових гаражів.

Суд встановив, що підставою для винесення зазначеного рішення були інженерно-геологічні вишукування, які проведенні Малим приватним підприємством «ТЕХНОПРОЕКТ».

За результатами інженерно-геологічних вишукувань був складений висновок, відповідно до якого на ділянці морського узбережжя в районі, де розміщено гаражі у смт. Чорноморське, стан зсуву оцінюється як активний, проведення будь-яких будівельних робіт можливо виключно після проведення заходів з інженерного захисту даної території. Категорія ґрунтових умов за сейсмічними властивостями третя.

Як зазначив у відзиві на позовну заяву відповідач, саме для запобігання подальшого знищення нерухомості на земельній ділянці, де відбуваються зсувні процеси, Чорноморською селищною радою прийнято оскаржуване рішення щодо заборони видачі дозвільних документів.

Суд встановив, що ОСОБА_1 замовила та МПП АН «Оберіг» виробило проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради (в межах смт Чорноморське) Лиманського району Одеської області від 2020 року (а.с. 59-106, т.3).

У поясненнях позивач зазначала, що 20.05.2021 року вона звернулась до відповідача з клопотанням про погодження відведення та 21.05.2021 року за вих. № О-235-3/020/02-14 Чорноморська селищна рада надала відповідь, в якій зазначила, що сектор містобудування, архітектури, просторового планування, землевпорядкування та комунальної власності Чорноморської селищної ради не має повноважень щодо погодження вищевказаної документації.

07.06.2021 року позивач знову направила відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для підписання акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, проте проєкт повернуто без відповіді.

На судовому засіданні позивач зазначила, що не оскаржувала допущену бездіяльність відповідача в судовому порядку.

Також матеріалами справи підтверджено, що 04.08.2021 року розробник проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки МПП АН «Оберіг» звернувся до відповідача з клопотанням вих. № 39/21 від 04.08.2021 щодо надання витягу із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та відповідь на це звернення МПП АН «Оберіг» не надано.

МПП АН «Оберіг» знову звернувся із відповідною заявою від 06 грудня 2021 року та листом № 2072-01-18/34/2528 від 23.12.2021 року відповідач директору МПП АН «Оберіг» повідомив,що у відповідності до прийнятого рішення Чорноморської селищної ради № 250-УІІІ від 07.10.2021, будь-які дозвільні та інші документи на території позначеної у додатку до зазначеного клопотання тимчасово не надаються до виконання вимог даного рішення Чорноморської селищної ради (а.с. 39, т.3).

Суду не надано докази оскарження відмови у наданні витягу із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка.

Відповідно до висновку за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 12 квітня 2023 року суд встановив таке.

Так, ухвалою суду від 28 листопада 2022 року перед експертами поставлено наступні питання:

-Чи існує накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122755900:02:001:0070 на земельну ділянку розміщення гаражів на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області розміром 8 га, функціональна зона якої визначена Проєктом внесення змін до генерального плану смт Чорноморське, відповідно до технічної документації наявної в матеріалах справи;

-Чи існує накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122755900:02:001:0070 на земельну ділянку площею 0,0078 га, розташовану на території розміщення гаражів партнерства автомобілістів «Гвардієць», щодо якої розроблено Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради (в межах смт Чорноморське) Лиманського району Одеської області, відповідно до технічної документації наявної в матеріалах справи.

На перше запитання у висновку експерта зазначено, що у зв`язку з відсутністю інформації щодо координат земельної ділянки розміщення гаражів на території Чорноморської селищної ради розміром 8,0 га, встановити накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122755900:02:001:0070 на земельну ділянку розміщення гаражів, відповідно до технічної документації наявної в матеріалах справи, не надається можливим.

По другому питанню у висновку експерта зазначено, що відповідно до технічної документації, наявної в матеріалах справи, земельна ділянка з кадастровим номером 5122755900:02:001:0070 накладається на земельну ділянку площею 0, 0078 га, розташовану на території розміщення гаражів партнерства автомобілістів «Гвардієць», щодо якої розроблено Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для розміщення індивідуального гаражу. Площа накладання становить 0,0078 га.

Також судом досліджені витяг із рішення Чорноморської селищної ради «Про розроблення проекту внесення змін до Генерального плану селища Чорноморське Комінтернівського району Одеської області № 414-УІ від 29.03.2013 року; витягі із рішення Чорноморської селищної ради від 27.11.2015 № 26-УІІ «Про затвердження проекту «Внесення змін до генерального плану смт Чорноморське Комінтернівського району Одеської області у зв`язку з розміщенням об`єктів транспортної інфраструктури морського транспорту на земельній ділянці загальною площею 38,9994 га та розміщенням гаражів на земельній ділянці площею 8,00 га (в межах населеного пункту»; проект внесення змін до генерального плану смт Чорноморське Комінтернівського району Одеської області; копія рішення Чорноморської селищної ради № 110 від 20.05.2016 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності, які розташовані в межах населених пунктів Чорноморської селищної ради (з метою формування земельної ділянки комунальної власності): технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель з метою формування земельних ділянок комунальної власності, що перебувають в запасі Чорноморської селищної ради.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень передбачені статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ч. 2 ст. 264 КАС України).

Підставами для прийняття судом рішення щодо незаконності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є: невідповідність правовим актам вищої юридичної сили; порушення встановленої законом процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення повноважень при їх прийнятті.

При цьому обов`язковою умовою для визнання протиправним та нечинним такого акту є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до статті 144 Конституції України,органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно доч.ч. 1-2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»№ 280/97-ВР (далі-Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

У пункті 10 ст. 59 цього Закону зазначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт: повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання; не повинен містити повторів норм права, які містяться в інших нормативно-правових актах; не повинен дублювати однакові за змістом положення, які містяться в тексті цього нормативно-правового акта; повинен бути ясним, чітким, зрозумілим, стислим і послідовним;не повинен містити суперечливих норм права;не повинен включати положень, що належать до одного й того самого предмета правового регулювання; повинен бути внутрішньо узгодженим, мати логічно побудовану структуру.

Так, суд встановив, щоЧорноморською селищною радою Одеського району Одеської області прийнято рішення № 250 від 07 жовтня 2021 року «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області», пунктом 1 якого заборонено видачу будь-яких дозвільних документів (дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передача земельної ділянки у власність або користування, надання містобудівних умов та обмежень, нове будівництво та інше) на території на якій розміщено гаражі визначену на картографічному матеріалі, до моменту затвердження проектної документації в стадії Проекту та Робочого проекту, отримання висновків відповідних служб щодо стану зсувних процесів та проведення відповідних робіт з берегоукріплення.

Пунктом 2 цього рішення встановлено, що у зв`язку з зсувними процесами у прибережній частині селища Чорноморське, зазначена територія підпадає під надзвичайну ситуацію регіонального рівня у відповідності до коду 2020 Класифікатора надзвичайних ситуацій, для стримання розвитку містобудівної діяльності та можливості стабілізації зсувних процесів вздовж побережжя, зменшення завданих зсувами матеріальних збитків для громадян та ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру встановити особливий режим користування земельними ділянками в зоні знаходження зсувних процесів: заборонити самовільну відсипку ґрунту у верхній частині зсувного схилу; користувачам гаражів, розташованих у зсувнебезпечній зоні заборонити будівництво будь-яких капітальних споруд для проведення робіт з берегоукріплення; для зменшення процесів навантаження на ґрунт та враховуючи зсувні процеси заборонити будівництво багатоповерхових гаражів.

Суд встановив, що підставою для винесення зазначеного рішення були інженерно-геологічні вишукування, які проведенні Малим приватним підприємством «ТЕХНОПРОЕКТ», за результатами яких був складений висновок, про те, що на ділянці морського узбережжя в районі, де розміщено гаражі у смг. Чорноморське, стан зсуву оцінюється як активний, проведення будь-яких будівельних робіт можливо виключно після проведення заходів з інженерного захисту даної території, категорія ґрунтових умов за сейсмічними властивостями третя.

Вказане рішення прийнято Чорноморською селищною радою керуючись ст. ст. 3, 4, 19 Кодексу цивільного захисту України, ст. ст. 31, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, Законом України «Про охорону земель», Класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, прийнятого наказом Держспожистандарту України 11.10.2010 № 457.

Надаючи оцінку оскаржуваномурішенню Чорноморської селищної ради від 07 жовтня 2021 року № 250-УІІІ на предмет його законності, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключнона пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання,як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У статті 12 Земельного кодексу України перелічені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, до яких відносяться: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;д) організація землеустрою;є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;й) вирішення земельних спорів;к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, наведений перелік повноважень не містить повноважень на заборону видачі будь-яких дозвільних документів.

Отже, аналіз наведених норм права доводить, що відповідач, приймаючи п. 1 рішення від 07.10.2021 року № 250-УІІІ діяв не в межах наданих законом повноважень.

Суд враховує, що метою заборони видачі будь-яких дозвільних документів було проведення відповідних робіт з берегоукріплення, однак суд звертає увагу, що такі дії не можуть бути здійснені з істотним обмеженням прав, законних інтересів осіб, гарантованих Земельним кодексом України.

Так, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд вважає, що з прийняттям п. 1 оскаржуваного рішенням відповідач не дотримався необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та мети, на досягнення якої спрямоване це рішення, а саме: відсутність будь-якої можливості на отримання дозволу на розробку проектів землеустрою, передачі земельної ділянки у власність або користування тощо, тобто фактична заборона,до моменту затвердження проектної документації в стадії Проекту та Робочого проекту, отримання висновків відповідних служб щодо стану зсувних процесів та проведення відповідних робіт з берегоукріплення, без зазначення чіткого визначеного строку проведених робіт, є невиправданим обмеженням прав осіб.

Таким чином, суд доходить висновку, що несприятливі наслідки прийняття оскаржуваного рішення переважують його меті, а тому п. 1 рішення від 07 жовтня 2021 року № 250-УІІІ є непропорційним.

Суд вважає, що п. 1 оскаржуваного рішення порушує права позивача, оскільки матеріалами справи підтверджено, що Чорноморською селищною радою було прийнято рішення від 27.02.2020 року за №822- VII, яким надано громадянці України ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах смт. Чорноморське).

Та ОСОБА_1 замовила та МПП АН «Оберіг» виробило проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради (в межах смт Чорноморське) Лиманського району Одеської області від 2020 року (а.с. 59-106, т.3), який вона має намір подавати на затвердження Чорноморській селищній раді.

Також відповідно до висновку експерта на запитання - чи існує накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122755900:02:001:0070 на земельну ділянку площею 0,0078 га, розташовану на території розміщення гаражів партнерства автомобілістів «Гвардієць», щодо якої розроблено Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради (в межах смт Чорноморське) Лиманського району Одеської області, відповідно до технічної документації наявної в матеріалах справи, у висновку експерта зазначено, що відповідно до технічної документації, наявної в матеріалах справи, земельна ділянка з кадастровим номером 5122755900:02:001:0070 накладається на земельну ділянку площею 0, 0078 га, розташовану на території розміщення гаражів партнерства автомобілістів «Гвардієць», щодо якої розроблено Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для розміщення індивідуального гаражу. Площа накладання становить 0,0078 га.

Таким чином, враховуючи викладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що п. 1 рішення є незаконним, а тому позовні вимоги належать задоволенню шляхом визнання протиправним та нечинним пункту 1 рішення Чорноморської селищної ради № 250-VIII від 07 жовтня 2021 року«Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області».

Посилання представника відповідача на те, що на території щодо якої було прийнято рішення №250 від 07.10.2021 року «Про заборону надання дозвільних документів па земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області» немає жодної ділянки, яка б була виділення під гаражне будівництво, тому трактування позивача, що рішення Чорноморської селищної ради від 07.10.2021 року за №250 є таким, що порушує права власників гаражів є безпідставним та таким, що немає правової основи, суд вважає хибними, оскільки фактичне користування земельної ділянки під розміщення гаражів громадського об`єднання «Товариства автомобілів «Гвардієць» підтверджено наданими до суду доказами.

Так, матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Чорноморської селищної ради від 07 вересня 1994 року № 19/П «Про відведення земельної ділянки розміром 6 га в районі смт Чорноморське СВА «Каскад» для гаражної діяльності, дозволено почати господарську діяльність на землях Чорноморської селищної ради та створення гаражної стоянки СВА Каскад» (а.с. 12, т.1), та Чорноморською селищною радою було прийнято рішення від 27.02.2020 року за №822-VII, якимнадано громадянці ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах смт. Чорноморське).

Щодо пункту 2 цього рішення, суд зазначає таке.

Так, пунктом 2 цього рішення встановлено, що у зв`язку з зсувними процесами у прибережній частині селища Чорноморське, зазначена територія підпадає під надзвичайну ситуацію регіонального рівня у відповідності до коду 2020 Класифікатора надзвичайних ситуацій, для стримання розвитку містобудівної діяльності та можливості стабілізації зсувних процесів вздовж побережжя, зменшення завданих зсувами матеріальних збитків для громадян та ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру встановити особливий режим користування земельними ділянками в зоні знаходження зсувних процесів: заборонити самовільну відсипку ґрунту у верхній частині зсувного схилу; користувачам гаражів, розташованих у зсувнебезпечній зоні заборонити будівництво будь-яких капітальних споруд для проведення робіт з берегоукріплення; для зменшення процесів навантаження на ґрунт та враховуючи зсувні процеси заборонити будівництво багатоповерхових гаражів.

Тобто Чорноморською селищною радою встановлено особливий режим користування земельними ділянками в зоні знаходження зсувних процесів.

Надаючи оцінку п.2 оскаржуваного рішення, суд виходить із застосування таких норм права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель» охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно з ст. 12 цього Закону до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель на території сіл, селищ, міст належать:

розробка, затвердження і реалізація цільових програм та документації із землеустрою щодо охорони та використання земель відповідно до закону;

прийняття рішень про здійснення виконавчими органами сільських, селищних, міських рад державного контролю за використанням та охороною земель;

економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону;

вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про охорону земель» природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування (зонування) земель включають:

поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки;

установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони);

визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу;

установлення в межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень у використанні земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природно-кліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони).

Згідно з ст. 47 цього Закону використання ерозійно- та зсувонебезпечних земельних ділянок дозволяється за умови вжиття заходів щодо їх протиерозійного і протизсувного захисту, передбачених законодавством України.

З метою захисту земель від ерозії та зсувів у землевпорядній, містобудівній та іншій документації передбачаються заходи щодо забезпечення протиерозійної та протизсувної стійкості території.

Власники земельних ділянок та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані здійснювати ґрунтоохоронні заходи з метою запобігання погіршенню їх якісного стану та якісного стану суміжних земельних ділянок і довкілля в цілому.

Сукупний аналіз наведених норм доводить, що органи місцевого самоврядування в межах наданих повноважень мають право встановлювати особливий режим користування земельними ділянками з метою забезпечення протиерозійної та протизсувної стійкості території.

За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що пункт 2 рішення Чорноморської селищної ради від 07 жовтня 2021 року № 250 УІІІ прийнятий в межах повноважень ради, у порядок та спосіб визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в України», з дотриманням положень Закону України «Про охорону земель», а тому в цій частині позовні вимоги не належать задоволенню.

Посилання позивача на те, що плани керівництва селищної ради щодо забудови спірної земельної ділянки об`єктами яхт-клубу та багатоповерховими житловими будинками не виносились на громадське обговорення, є безпідставними та не підтверджені належними доказами, а тому такі доводи відхиляються судом.

Посилання позивача на те, що земельна ділянка, на якій розміщено гаражі «Товариства Автомобілістів Гвардієць», в тому числі і її гараж, передбачена затвердженим Генеральним планом смт Чорноморське, не для проведення берегоукріплювальних робіт, а для розміщення гаражів і використовується мешканцями саме за її цільовим призначенням, є теж хибними, оскільки берегоукріплювані роботи є заходом направленим на охорону земель та не впливають на зміну цільового призначення земельної ділянки, на який такі роботи проводяться.

Тому такі доводи позивача відхиляються судом.

Також, є безпідставними доводи позивача, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, з огляду на таке.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.

Зі змісту наведеної норми права слід дійти висновку, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ суб`єкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб); 3). спрямований на правове регулювання господарських відносин.

При цьому особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.

Господарський кодекс України (далі - ГК України) у статті 1 визначає господарських відносин як відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між суб`єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

При цьому, під господарською діяльністю відповідно до частини першої статті 2 ГК України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статей 42 та 52 ГК України визначено наступні види господарської діяльності: підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється для досягне економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку; некомерційна господарська діяльність - це господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Основними засобами регулюючого впливу держави є, зокрема: правила та процедури щодо входження на ринок і виходу з нього суб`єктів господарювання, їх створення та ліквідації; ліцензування певних видів господарської діяльності; дозвільна система на провадження певного виду господарської діяльності; правила та процедури, що регламентують певні види господарської діяльності, які не підпадають під дозвільну систему на провадження певного виду господарської діяльності; правила щодо обсягу та процедур подачі обов`язкової звітності; тарифне і нетарифне регулювання; організація державного контролю за господарською діяльністю; - отримання погоджень від органів державної влади або третіх осіб.

Разом з цим надаючи правовий аналіз зазначеним нормам та здійснивши аналіз оскаржуваного рішення, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення за своєю правовою природою не є регуляторним актом, оскільки він не спрямований на регулювання господарських відносин у вище наведеному розумінні.

Тому наведені доводи позивача відхиляються судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 265 КАС України, резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Стосовно позовної вимоги - визнати незаконними дії Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області щодо застосування рішення № 250 від 07 жовтня 2021 року «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області» в частині застосування його до земельної ділянки розміщення гаражів громадського об`єднання «Товариства автомобілістів «Гвардієць» де розташовано гараж ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, яка є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст.118 земельного кодексу України).

Однак, суду не надано докази звернення позивача до Чорноморської селищної ради із заявою про затвердження проєктуземлеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для розміщення індивідуального гаражу на території Чорноморської селищної ради (в межах смт Чорноморське) Лиманського району Одеської області від 2020 року, тому будь-які протиправні дії у застосовуванні, зокрема п. 1 рішення № 250 від 07 жовтня 2021 рок, доказами у справі не підтверджено.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, частково не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, в зв`язку з чим позовні вимоги належать задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, керуючись приписами ч. 3 ст. 139 КАС України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно до кількості задоволених позовних вимог у розмірі 908 грн.

Також у письмових поясненнях по справі (вхід. № ЕП/32177/23 від 17.08.2023 року) позивач просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судової земельно-технічної експертизи в сумі 11 300 грн.

Разом з цим позивач не надає докази понесених витрат, тому, керуючись приписами ч. 7 ст. 139 КАС України, суд не розглядає це питання разом з ухваленням рішення суду по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,264, 295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05583176, місцезнаходження: 67570, Одеська область, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 19) про визнання незаконним акту та незаконними дії,-задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення Чорноморської селищної ради № 250-VIII від 07 жовтня 2021 року«Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області».

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05583176, місцезнаходження: 67570, Одеська область, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 19) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Зобов`язати Чорноморську селищну раду Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05583176, місцезнаходження: 67570, Одеська область, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 19) резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним та нечинним пункт 1 рішення Чорноморської селищної ради № 250-VIII від 07 жовтня 2021 року «Про заборону надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області`невідкладно опублікувати у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України,.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко