Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2023 року Справа№200/4163/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 10.06.2023 він звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через вебпортал пенсійного фонду України. Зазначена заява була розглянута - Головним управлінням пенсійного фонду в Кіровоградській області та саме ним було прийнято спірне рішення про відмову в призначенні пенсії з підстави відсутності достатнього пільгового стажу на підземних умовах. Позивач зазначив, що він з цим не погоджується, оскільки вважає, що у нього є наявний достатній страховий та пільговий стаж, який підтверджується записами у трудовій книжці. Позивач зазначив, що рішенням відповідача №057250004927 від 16.06.2023 йому було відмовлено в призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на підземних роботах. При цьому пенсійним органом зазначено, що за наданими документами до страхового стажу позивача зараховано 27 років 01 місяць 15 днів, пільговий стаж становить 24 роки 9 місяців 3 дні. До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.04.2020 по 31.03.2023 року, з 01.04.2023 по 10.06.2023 року оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків. Позивач закцентував свою увагу на тому, що враховуючи наявність у нього достатнього стажу роботи за провідною професією відповідачем також повинно бути враховано Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач просив скасувати рішення відповідача від 16.06.2023 №057250004927, зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву від 10.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 усіх періодів роботи з повним робочим днем під землею згідно записів його трудової книжки та зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового та страхового стажу період роботи на ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2020 по 31.03.2023 року, з 01.04.2023 по 10.06.2023 року з врахуванням заробітної плати за цей період.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №1, за нормами Закону №1058 до територіальних органів Пенсійного фонду України 10.06.2023. Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області далі (відповідач) та за результатами розгляду заяви відповідачем було прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії від 16.06.2023 №057250004927. Відповідач зазначив, що страховий стаж позивача складає 27 років 01 місяць 15 днів, в тому числі пільговий стаж особи становить 24 роки 9 місяців 3 дні; як працівника провідних професій (20) - 18 років 6 місяців 29 днів; на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (25) складає 24 роки 4 місяці 13 днів; навчання за фахом - 4 місяці 20 днів. Відповідач додатково зазначив, що за період з 01.04.2020 по 31.03.2023 в індивідуальних відомостях реєстру застрахованих осіб Державного реєстру застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування по позивачу відсутня інформація про сплату страхових внесків. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на адресу суду були надані пояснення, в яких було зазначено, що підставою звернення до суду та предметом спору в даній справі є: рішення №057250004927 від 16.06.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Третьою особою було акцентовано увагу на тому, що ним не здійснювалось розгляд заяви позивача, не приймалось рішення про відмову у зарахуванні певного стажу позивача, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2023 залучене Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до участі у справі №200/4163/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Витребувано у третьої особи належним чином засвідчену копію пенсійної справи (або копію електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 з усіма наявними в ній матеріалами; розрахунок страхового та пільгового стажу (форма РС-право); довідку ППВП ПФУ форми ОК-5.

Відповідач про відкриття провадження у справі був повідомлений судом належним чином, про що свідчить наявність кабінету електронного суду у відповідача із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено - 08.08.2023.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявна в матеріалах справи картка обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2023 №200/4163/23, відповідно до якої копія ухвали суду була надіслана на зазначену електронну скриньку позивачем у його позонвій заяві - galina15061953@ukr.net.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 є громадянином України про що свідчить наявна копія в матеріалах справи паспорту серії НОМЕР_2 виданого Селидівським МВ УМВС України у Донецькій області від 22.07.1997 року.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ: 20632802) - в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, 10.06.2023 позивач із заявою про призначення пенсії звернувся засобами вебпорталу ПФУ за призначення йому пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, що підтверджується позовною заявою, відзивом відповідача на позовну заяву та насамперед рішенням №057250004927 від 16.06.2023.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рішення про відмову в призначенні пенсії прийнятому Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 16.06.2023 №057250004927, в якому зазначене наступне: звернення за призначенням пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 10.06.2023. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій - не менше 20 років. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим пункту 1 частини 2 статті 114 Закону, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону визначено, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, чоловікам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу, зокрема в період з 01.04.2023 по 31.03.2024 - не менше 24 років 6 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Вік заявника 43 р. 02 м. Працює. Страховий стаж заявника становить 27 р. 01 м. 15 д. Пільговий стаж особи становить 24 роки 9 місяців 3 дні, як працівника провідних професій (20) - 18 років 6 місяців 29 днів; на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (25) складає 24 роки 4 місяці 13 днів. Навчання за фахом - 4 місяці 20 днів. Додатково зазначаємо: за період з 01.04.2020 по 31.03.2023 в індивідуальних відомостях реєстру застрахованих осіб Державного реєстру застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату внесків. Права на призначення пенсії з урахуванням норм ч.3 ст.114 Закону заявник не має. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 дата заповнення 01.10.1998, він працював:

1. З 01.10.1998 - навчання в ПТУ №144 м. Горняк Донецької області, з 01.09.1995 по 30.06.1998 за професією тракторист-машиніст широкого профілю, слюсар ремонтник сільсько-господарських машин 2 розряду, водій категорії «С»;

2. З 01.10.1998 прийнятий слюсарем по ремонту автомобілів 3 розряду в ремонтні майстерні;

3. З 19.07.2000 звільнений за власним бажанням;

4. З 28.07.2000 прийнятий учнем собаковода на ділянку «охрана»;

5. З 09.10.2000 переведений собаководом на ділянку «охрана»;

6. З 02.01.2001 переведений охоронцем на ділянку «охрана»;

7. З 19.04.2002 звільнений за власним бажанням;

8. З 01.07.2002 прийнятий учнем горноробочого поверхні;

9. З 01.08.2002 переведений учнем машиніста підземних установок;

10. З 01.08.2002 направлений на курсове навчання в м. Селидове на 20 днів з відривом від виробництва;

11. З 29.08.2002 по 19.09.2002 пройшов практику по професії машиніста підземних установок з повним робочим днем у шахті;

12. З 25.09.2002 переведений машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем у шахті;

13. З 11.08.2003 переведений учнем прохідника з повним робочим днем у шахті;

14. З 13.08.2003 направлений на курсове навчання до м.Селідове з відривом від виробництва;

15. З 30.08.2003 по 05.11.2003 пройшов практику по професії прохідника з повним робочим днем у шахті;

16. З 05.11.2003 переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті;

17. Реорганізація підприємства;

18. Реорганізація підприємства;

19. З 10.05.2005 переведений машиністом гірських виїмкових машин учнем;

20. З 11.05.2005 направлений на курсове навчання з відривом від виробництва;

21. Реорганізація підприємства;

22. Перепідпорядкування підприємства;

23. З 19.08.2005 переведений машиністом гірських виїмкових машин 5 розряду з повним робочим днем під землею;

24. З 19.02.2009 переведений машиністом гірських виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем у шахті;

25. Перепідпорядкування підприємства;

26. Перейменування підприємства;

27. Перепідпорядкування підприємства;

28. Перепідпорядкування підприємства.

Тобто, враховуючи вищенаведені записи трудового стажу позивача в його трудовій книжці, судом було встановлено, що позивач з 19.02.2009 працює машиністом гірських виїмкових машин 5 розряду з повним робочим днем під землею по час звернення його до органів ПФУ з заявою про призначення пенсії тобто по 10.06.2023 року.

Вважаючи протиправним рішення відповідача від 16.06.2023 №057250004927, не зарахування до пільгового та страхового стажів період роботи на ВП «Шахта Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.04.2020 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 10.06.2023, а також не врахування при розгляді заяви про призначення пенсії Роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, відповідно до якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно п. а. ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Таким чином, зазначеною нормою встановлено, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем в трудовій книжці позивача містяться записи про періоди роботи на посадах, які дають право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Тобто, трудова книжка позивача містить записи про його роботу у спірні періоди зі шкідливими та важкими умовами праці, що дає йому право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки пільговий стаж роботи підтверджений належно оформленим записами у трудовій книжці, суд вважає неправомірною відмову відповідача в зарахуванні вищенаведених періодів роботи до пільгового стажу позивача.

Стосовно зазначеного відповідачем у спірному рішенні про відмову в призначенні пенсії від 16.06.2023 №057250004927, щодо «додатково зазначаємо: за період з 01.04.2020 по 31.03.2023 в індивідуальних відомостях реєстру застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату внесків», суд зазначає.

В дійсності, відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки Форми ОК-5 сформованої по позивачу за спірний період вбачається, з 01.04.2020 по 31.03.2023 включно, в графі де зазначено «позначка про сплату страхових внесків» відсутні дані про сплачені страхові внески, в той же час з цього приводу суд акцентує свою увагу на тому, що статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 18 статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» посадові особи суб`єктів солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування, винні в порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону № 2464, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3).

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10).

Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (пункт 12).

У пункті 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (пункт 1 частини 1 статті 6 Закону № 2464).

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до статті 3 Закону № 2464, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються, зокрема, за принципом відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Частиною 11 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 статті 26 Закону № 2464 передбачено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника (платника єдиного внеску), а не на застраховану особу.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником (платником єдиного внеску) свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості страхувальника по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Вказаний висновок узгоджується з висновками, викладеними в Постановах Верховного Суду у справах: від 02 серпня 2022 року №560/4616/20; від 27 березня 2018 року № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року; № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року № 199/1852/15-а; від 27 лютого 2019 року № 638/5795/17; від 31 жовтня 2019 року № 683/1814/16-а; від 23 березня 2020 року № 535/1031/16-а та від 26 березня 2020 року у справі № 299/3616/16-а.

Як свідчать матеріали справи, позивач у період часу з 19.02.2009 по 10.06.2023 працював на ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Котляревська», що вже було встановлено судом відповідно до наявної трудової книжки позивача.

Відповідачем, всупереч зазначеному в ухвалі суду по цій справі, при відкритті провадження щодо надання копії пенсійної справи позивача, не було надано довідки форми РС-право ППВП ПФУ або ж розрахунку пільгового та страхового стажів проведеному при розгляді заяви позивача про призначення йому пенсії від 10.06.2023.

Тож враховуючи, зазначене відповідачем у його спірному рішенні від 16.06.2023 суд вважає, що цей період не був врахований відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача, а тому зважаючи на те, що обов`язок щодо сплати страхового внеску так і обов`язок по його нарахуванню покладено саме на страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що внаслідок невиконання ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Котляревська» обов`язку по нарахуванню та сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві у спірний період, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Зважаючи на наведені вище правові норми, встановлені обставини та правові висновки Верховного Суду, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України є таким, що підлягають врахуванню, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до страхового та пільгового стажів не тільки період його роботи з 01.04.2020 по 31.03.2023, а й з 01.04.2023 по 10.06.2023 включно, тобто по дату звернення позивача до територіальних органів ПФУ з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Окремо суд зазначає, що у спірному рішенні не зазначено, які конкретно періоди роботи позивача враховані в загальний і спеціальний стаж і за якими підставами. Рішення повинно містити чіткі і зрозумілі, а також з посиланням на правові норми, критерії оцінки трудової діяльності особи, що звернулась за призначенням пенсії. В рішенні пенсійного органу за загальним правилом повинно бути надано оцінку всім періодам роботи особи, що вказані в трудовій книжці позивача, оскільки і особа, і суд (якщо рішення пенсійного органу оскаржено) повинен чітко розуміти періоди і підстави, що зараховані/не зараховані для призначення пенсії.

Щодо застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи прохідником - за 1 рік роботи 3 місяці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.

Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон № 1788), обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв`язку з тим, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.

Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281 /0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 враховують роз`яснення №8.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі № 242/5448/16-а.

При цьому, як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, позивач працював за провідною професією, що також зазначено та не оскаржується відповідачем відповідно до спірного рішення №057250004927 прийнятого відповідачем від 16.06.2023, з якого вбачається, що позивач має пільговий стаж за Списком №1 24 роки 9 місяців 3 дні, з яких як працівник провідних професій (20) - 18 років 6 місяців 29 днів, але судом було встановлено, що також не заперечується сторонами по справі, та на чому акцентує увагу позивач у своїй позовній заяві, відповідачем не були враховані роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.

Отже, враховуючи вищезазначене, позивач має повних 18 років підземних робіт, які зараховані відповідачем до його пільгового стажу за Списком №1 та з урахуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, відповідно до яких за кожний повний рік такої роботи зараховується додатково 3 місяці. Враховуючи зазначене, відповідач повинен додатково зарахувати позивачу до його пільгового стажу за Списком №1, 18 років х 3 місяці = 54 місяців, що складає 4 роки.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не були враховані роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 №8, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати позивачу додатково 4 роки за час роботи за провідною професією з урахуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 до його пільгового стажу за Списком №1.

Стосовно позовної вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на час звернення позивачем з заявою про призначення пенсії), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Отже, враховуючи спірне рішення №057250004927, яке було прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду в Кіровоградській області від 16.06.2023, позивач вже мав пільгового стажу за Списком №1 та як працівник провідних професій - 18 років 6 місяців 29 днів, та відповідно до висновків суду викладених в даній справі, стосовно не зарахованих періодів роботи з 01.04.2020 по 31.03.2023 та з 01.04.2023 по 10.06.2023, додаткових 4 роки відповідно до Роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992, суд дійшов висновку, що позивач маючи повних 20 років за провідною професією мав право на призначення йому пенсії за віком з моменту звернення з заявою від 10.06.2023.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.06.2023 №057250004927 та як наслідок зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового та страхового стажу період роботи машиністом гірських виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем у шахті на ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Котляревська» з 01.04.2020 по 31.03.2023 та з 01.04.2023 по 10.06.2023, а також з врахуванням та застосуванням Роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 щодо періодів праці на провідних професіях, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 15.07.2023, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1073,60 грн. судового збору.

Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд.7а ЄДРПОУ: 20632802), до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ: 20632802) від 16.06.2023 №057250004927.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ: 20632802) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 10.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового та страхового стажу період роботи машиністом гірських виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем у шахті на ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Котляревська» з 01.04.2020 по 31.03.2023 та з 01.04.2023 по 10.06.2023, а також з врахуванням та застосуванням Роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 щодо періодів праці на провідних професіях з урахуванням висновків суду в даній справі.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса:25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд.7а, ЄДРПОУ: 20632802) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 листопада 2023 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець