Дата документу 09.11.2023

Справа № 501/1064/23

2/501/786/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засіданняТимко М.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

До Іллічівського міського суду Одеської області звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовом, в якому просять визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пантаївка міста Олександрія, Кіровоградської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 сплачений судовий збір. (а.с.3-6).

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що їм на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , в якій було зареєстровано відповідача, який приходився чоловіком позивачки ОСОБА_2 . В 2019 році шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 розірвано. З часу припинення шлюбу відповідач за вказаною вище адресою не проживає. Однак відповідач у добровільному порядку з реєстрації місця проживання за вказаною адресою не знявся. При зверненні позивачів із заявою, як власника житла про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача, Відділ реєстрації обліку осіб УЗД ЦНАП у місті відмовив у знятті з реєстрації місця проживання на підставі абз.1 ст. 13 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». В свою чергу, реєстрація відповідача за вищевказаною адресою створює позивачам ряд незручностей і перешкоджає розпоряджатись своєю власністю на власний розсуд, а тому вони були змушені з даним позовом звертатись до суду.

Представник позивачів адвокат Латій О.В. надала заяву, в якій підтримала в повному обсязі позовні вимоги, розгляд справи просить провести без її участі за наявними матеріалми (а.с.65-67).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, 03.07.2023 просив відкласти розгляд справи в зв`язку з перебуванням поза місцем проживання (а.с.57), що свідчить про обізнаність відповідача про перебування даної справи на розгляді в Іллічівському міському суді Одеської області.

Суд, дослідивши та перевіривши докази, приймаючи до уваги заяви сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннямист.4 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 21 липня 2005 року, виданого на підставі розпорядження № 217 від 20.07.2005 р. (а.с.24).

Відповідно до копії будинкової книги, довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №227 від 25.02.2021 (а.с.30-35), за адресою: АДРЕСА_2 з 25.05.2011 року зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 розірвано, про що 17 травня 2019 року складено відповідний актовий запис № 39 (а.с.29).

Відповідно до Акту про підтвердження непроживання в житловому приміщені від 17.11.2021 (а.с.36), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , - з травня 2019 року (а.с.36).

Позивачі звертались із заявою від 21.02.2022 як власники житла про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача, однак Відділ реєстрації обліку осіб УЗД ЦНАП у місті Чорноморську ВК Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області відмовив, посилаючись на абз.1 ст. 13 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» № 1871-ІХ від 05.11.2021 (а.с.37).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів станом на 20.03.2023 ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-205, виданого 18.08.2022 р. Чорноморською державною нотаріальною конторою Одеської області (а.с.38-42).

Відповідно достатті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з положеннями ч.1ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі змістомст.317 Цивільного кодексу Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповіднодо статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1статті 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписамистатті 379 Цивільного кодексу Українипередбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такою особою жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71,72,116,156 ЖК України; ст.405 ЦК України).

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття особиіз задекларованогоабо зареєстрованогомісця проживання(перебування)у разізвернення дооргану реєстраціїабо черезцентр наданняадміністративних послугза місцемзадекларованого абозареєстрованого місцяпроживання (перебування)здійснюється: 1)за заявоюпро зняттяособи іззадекларованого абозареєстрованого місцяпроживання (перебування),поданою упаперовій формітакою особою,її законнимпредставником абопредставником; 2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

За змістом частини 1статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 в зв`язку з розірванням шлюбу із співвласницею квартири та позивачкою ОСОБА_2 перестав бути членом сім`ї останньої, за адресою своєї реєстрації не проживає понад встановленого законом строку, договору найму цього житла з позивачами не укладав, має у власності інше житло, а його реєстрація обмежує права позивачів у володінні, користуванні і розпорядженні своєю власністю, чим порушується право власності на житло, яке гарантованеКонституцієюта законами України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

В порядкуст.141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пантаївка, м.Олександрія, Кіровоградської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя