КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 752/21611/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2388/2023Головуючий у суді першої інстанції - Волошин В.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просило стягнути з відповідача на користь позивача:

- заборгованість за спожиті до 30.04.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 14 879 грн. 40 коп.;

- інфляційну складову боргу у розмірі 1 130 грн. 83 коп. та 3 % річних у розмірі 781 грн. 47 коп., а всього 16 791 грн. 71 коп.;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 939 грн. 61 коп.;

- 3 % річних у розмірі 121 грн. 13 коп., а всього 10 060 грн. 74 коп.;

- витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33 грн. 00 коп.4

- судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

11.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 року до дати укладення цього договору.

При цьому, відповідно до Додатку № 1 та/або Додатку № 2 цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 14879 грн. 40 коп. за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає відповідач, який є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Крім того, відповідач своєчасно не сплачував за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилася заборгованість за послуги з централізованого опалення, яка станом на 01.09.2020 року складає 9939 грн. 61 коп.

За вказаних обставин, а також посилаючись на положення ст. 625 ЦК України, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просив задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за надані послуги: з центрального опалення, спожиті за період часу з листопада 2017 року по травень 2018 року у розмірі 4 894 грн. 97 коп., інфляційні втрати у розмірі 526 грн. 54 коп., три відсотки річних у розмірі 343 грн. 32 коп., судовий збір у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Так, в обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про не користування відповідачем послугою з централізованого опалення через зміну статусу квартири на житлове приміщення, адже відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували факт відключення від мереж центрального опалення та гарячого постачання, а також встановлення автономного (індивідуального) опалення в квартирі.

При цьому, вказував на неврахування судом першої інстанції того, що оскільки відповідач з приводу неправомірного нарахування заборгованості та/або перерахунку до підприємства не звертався, розрахунок заборгованості за централізоване опалення та постачання гарячої води за період з 01.05.2018 року по 01.09.2020 року у квартирі АДРЕСА_2 здійснювався у відповідності до чинного законодавства України.

Також, зазначав, що судом першої інстанції безпідставно було застосовано строк позовної давності до частини пред'явлених позовних вимог, оскільки позивачем не були пропущені строки на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача.

У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення з 1-5 (гр. пр. № 16 та АДРЕСА_2 , про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

11.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат.

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

При цьому, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги від 11.10.2018 року, укладеного з ПАТ «Київенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 14 879 грн. 40 коп.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, станом на 01.09.2020 року за відповідачем обліковується заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 939 грн. 61 коп.

Разом з тим, згідно з вказаним розрахунком, починаючи з травня 2018 року та до 01.09.2020 року відповідачем було спожито 0 Гк за послуги з централізованого опалення.

Будь-яких доказів, які б спростували факт не користування відповідачем з 01.05.2018 року послугами з централізованого опалення, матеріали справи не містять.

Натомість, заперечуючи щодо пред'явлених позовних вимог, відповідачем було подано до суду наступні докази:

- Договір між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 за № 114/С від 13.07.2015 року, предметом якого є виконання робіт по відключенню стояків теплопостачання в багатоповерховому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Акт виконаних робіт за договором № 114/С від 13.07.201 року про те, що 13.07.2015 року виконавцем виконані роботи з відключення стояків, передбачені умовами вищевказаного договору;

- Акт попереднього огляду від 13.07.2015 року;

- Акт обстеження від 22.03.2018 року, складений комісією у складі голови комісії інженера з ремонту та експлуатації житлового фонду Степанишена Ю.Я., інспектора т/д № 3 Лебеденко Л.Ф., слюсаря-сантехніка Кандиба Р.А. , що призначена директором ПП «НТП «УЦНП» Ковтуном С.О., про те, під час обстеження квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 , які знаходяться на 1-му поверсі чотирьохповерхового будинку, було виявлено, що працівниками обслуговуючої організації 10.07.2015 року були виконані роботи по демонтажу радіаторів централізованого опалення в цих квартирах та встановлені заглушки. На час обстеження централізоване опалення по цих квартирах відсутнє.

Так, правовідносини між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, чинної на час виникнення спірних правовідносин (далі - Правила).

Вказані Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

Правилами надання послуг з централізованого опалення встановлено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 2 статті Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлені обов`язки індивідуального споживача, зокрема оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями ч. 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Наявність правовідносин між сторонами за договорами теплопостачання, отже і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого теплопостачання, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Відповідно до п. 11 вищезазначених Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Пунктом 20 Правил встановлено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Пунктом 21 Правил визначено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, частиною 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року №1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року №2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року №1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року №2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року №1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що матеріалами справи в їх сукупності підтверджується факт того, що з 01.05.2018 року відповідач фактично не користувався послугами з централізованого опалення, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у вказаній частині.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягнення відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення за період з листопада 2017 року по травень 2018 року, суд першої інстанції, врахувавши заяву відповідача про застосування строків позовної давності, дійшов висновку про застосування наслідків пропуску строку позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з опалення станом до листопада 2017 року.

Так, згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України).

У ч. 1 ст. 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, №22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), №66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Разом з тим, 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), відповідно до якого розділ "Прикінцеві положення" ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 року до 31.07.2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 року. З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 р. до 31 серпня 2021 р. на території України установлено карантин згідно з Постановами КМ України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 року.

Отже, оскільки з 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. ст.ст. 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про визнання таким, що пропущений позивачем трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період з липня 2015 року до березня 2017 року, а не до листопада 2017 року, як встановив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

У свою чергу, щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року по листопад 2017 року трирічний строк позовної давності не пропущений, оскільки на час подання позовної заяви такий строк був продовжений вищевказаним Законом.

Однак, при ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги зазначені вимоги закону, невірно застосував норми матеріального та процесуального права і помилково зазначив про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості до листопада 2017 року.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, за період з квітня 2017 до 01 травня 2018 року відповідачу нарахована заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 6 277 грн. 69 коп.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за період з квітня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 6 277 грн. 69 коп., а також відповідно до ст. 625 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню за період з травня 2018 року по вересень 2020 року 3 % річних у розмірі 440 грн. 81 коп. та інфляційні втрати у розмірі 675 грн. 20 коп.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості з липня 2015 року до квітня 2017 року задоволенню не підлягають, оскільки вони заявлені з пропуском строків позовної давності.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалює нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового судового рішення у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про перерозподіл судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання позовної заяви у розмірі 491 грн. 42 коп. та судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 796 грн. 04 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення, трьох відсотків річних та інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з центрального опалення за період з квітня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 6 277 (шість тисяч сімдесят сім) грн. 69 коп., 3 % річних за період з травня 2018 року по вересень 2020 року у розмірі 440 (чотириста сорок) грн. 81 коп. та інфляційні втрати за період з травня 2018 року по вересень 2020 року у розмірі 675 (шістсот сімдесят п`ять) 20 коп.

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 491 (чотириста дев`яносто один) грн. 42 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 796 (сімсот дев`яносто шість) грн. 04 коп.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.В. Гуль

Судді: Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник