ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 805/4821/17-а

касаційне провадження № К/9901/57045/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2018 (головуючий суддя - Черникова А.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді - Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "КДЗ" до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Красноармійський динасовий завод» (далі у тексті - позивач, ПАТ "КДЗ" Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі у тексті - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0004051403.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність прийнятого відповідачем рішення з огляду на відсутність у Товариства жодного з критеріїв, встановлених у підпунктах 39.2.1.1, 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39, з урахуваннями підпункту 39.2.1.4 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), який би відносив господарські операції, що мали місце з ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» у 2013 році, до контрольованих, ним законно та обґрунтовано не було подано звіт про контрольовані операції за 2013 рік, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 28.02.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що платник зобов`язаний був подати звіт про контрольовані операції за 2013 рік, оскільки, ним були проведені господарські операції з пов`язаною особою ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод», яке протягом 2013 року при відвантаженні товару на експорт застосовувало нульову ставку з податку на додану вартість, тобто, сплачувало податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена Податковим кодексом України, станом на початок податкового (звітного) року. Враховуючи, що платником в порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України не було надано до податкового органу звіту про контрольовані операції за 2013 рік, відповідачем правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги, позивач посилається на відсутність у платника жодного з критеріїв, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39, з урахуваннями підпункту 39.2.1.4 пункту 39.2 статті 39 ПК України, який би відносив господарські операції, що мали місце з підприємством ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» у 2013 році, до контрольованих, та відповідно, ним законно та обґрунтовано не було подано звіт про контрольовані операції за 2013 рік.

Скаржник доводить, що наявність експортних операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 0 відсотків не впливає на суму податкових зобов`язань і суму податкового кредиту звітного податкового періоду та не призводить до сплати податку до бюджету. Оскільки, положення підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (в редакції до 01.01.2015) встановлює саме факт сплати податку на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна) у якості обов`язкової ознаки контрольованих операцій, то його відсутність виключає можливість віднесення таких операцій платника податку до контрольованих.

У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.09.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.11.2023 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 08.11.2023.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань своєчасності складання та подання звіту про контрольовані операції для податкового контролю за 2013 рік, за результатами якої складено акт від 18.09.2017 №602/05-99-14-03/0019173 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в частині ненадання звіту про контрольовані операції за 2013 рік до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0004051403, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 344 100, 00 грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що у 2013 року позивач мав господарські правовідносини з ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод», яке є пов`язаною з позивачем особою, на загальну суму продажу та придбання товарів та послуг у розмірі 52 209 110, 00 грн, без урахування податку на додану вартість.

За даними АІС «Податковий блок» встановлено, що ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» надано до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику про контрольовані операції за 2013 рік. У звіті зазначено, що у 2013 році ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» здійснювало господарські операції з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та послуг з позивачем, що підпадають під ознаки контрольованих на загальну суму 52 209 110, 00 грн, у тому числі за період з 01.09.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 9 816 497, 00 грн. Проведення у бухгалтерському обліку ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» господарських операцій з позивачем на суму 52209110, 00 грн також підтверджується висновками акту виїзної планової документальної перевірки ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 від 28.05.2014 року №604/05-38/220/00191744.

За даними АІС «Податковий блок» встановлено, що ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» надано до ДФС України звіт про суми податкових пільг за 2013 рік, у якому зазначено, що платник у 2013 році користувався пільгою з податку на додану вартість (код пільги 14010394 за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту) на суму 208131,00 грн.

Відповідно до поданих у 2013 році декларацій з податку на додану вартість ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» при нарахуванні та сплаті податку застосовує іншу ставку, ніж базова (основна), оскільки здійснює експортну діяльність (ПДВ - 0%).

Позивач в період, що перевірявся, був платником податку на додану вартість на загальних підставах та не здійснював господарських відносин з ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» на пільгових умовах оподаткування, тобто ці господарські відносини оподатковувалися за базовою ставкою податку на додану вартість. В той же час, ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» при здійсненні експорту продукції, застосовувало пільгову ставку оподаткування податком на додану вартість, що складає 0% від бази оподаткування.

Станом на 15.09.2017 звіт про контрольні операції за 2013 рік позивачем до Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику і митну політику не надано.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення» від 13.05.2014 №1260-VII внесено зміни до ПК України, відповідно до яких звіт про контрольовані операції за 2013 рік подається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державну податкову і митну політику до 01.10.2014.

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України визначено, що контрольованими операціями є: - господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами; господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - резидентами, які: задекларували від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.

Таким чином, контрольованими, окрім іншого, визнаються господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - резидентами, які сплачують податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року.

За правилами підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.

Відповідно до підпункту «а» пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 17 відсотків.

Згідно з підпунктом 10 Підрозділу 2 Перехідних положень ПК України за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків.

Таким чином, базова ставка податку у спірному періоді становила 20 % від бази оподаткування.

В той же час, відповідно до вимог статті 195 ПК України операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, операції у митному режимі експорту оподатковуються за іншою ставкою, ніж базова (основна).

За приписами підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Пунктом 120.3 статті 120 ПК України передбачено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов`язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Таким чином, законодавець чітко визначив сукупність обставин, за якими господарська операція набуває ознак контрольованості.

Ураховуючи, що судовими інстанціями установлено та підтверджується матеріалами справи, що у 2013 році позивач мав господарські правовідносини з ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод», яке є пов`язаною з позивачем особою, на загальну суму продажу та придбання товарів та послуг у розмірі 52209110,00 грн без урахування податку на додану вартість, ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» у 2013 році при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість застосовує іншу ставку, ніж базова (основна), оскільки здійснює експортну діяльність (ПДВ - 0%), колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач зобов`язаний був подати звіт про контрольовані операції за 2013 рік.

Враховуючи, що позивачем в порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України не було надано до податкового органу звіту про контрольовані операції за 2013 рік, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Позивач касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства " Красноармійський динасовий завод " залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова