П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/11634/21

Категорія: 113060000Головуючий в 1 інстанції: Фульга А.П.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту:31.01.2023 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

при секретарі Чоран А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до приватного орендного підприємства "ЛАН" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі ГУ ДСНС) у Миколаївській області звернулося до суду з позовом до приватного орендного підприємства (далі ПОП) "ЛАН" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю):

-у спосіб: у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: вул. Ковпака, буд.78, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область;

-у порядок: зобов`язання відповідача повністю зупинити роботу вказаного об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами проведеної перевірки ПОП "ЛАН" посадовими особами ГУ ДСНС у Миколаївській області виявлено значні порушення нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою дня негайного застосування до зазначеного підприємства вказаних заходів реагування.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що жодного належного та допустимого доказу можливості спричинення загрози життю та здоров`ю людей встановленими порушеннями до позову не додано.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року позов ГУ ДСНС у Миколаївській області до ПОП "ЛАН" задоволено.

Застосовано до ПОП "ЛАН", код ЄДРІІОУ 31332389, (що розташовано за адресою: вул. Ковпака, буд.78, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область) захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації, об`єктів, будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу ПОП "ЛАН" залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року залишено без змін.

31 липня 2023 року ОСОБА_1 , скориставшись правом визначеним ст. 293 КАС України, подала апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року, в якій апелянт вказує про успадкування частини об`єктів нерухомості, щодо яких застосовано засіб реагування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги:

-у рішенні суду першої інстанції від 31 січня 2023 року не вказано щодо яких об`єктів застосовано захід реагування, чи належить майно в якому проведено перевірку на праві власності відповідачу, що є підставою для скасування такого рішення;

-акт перевірки не містить посилання на матеріали перевірки, які саме документи досліджувалися контролюючим органом, щоб встановити де встановлено порушення, щодо якого нерухомого майна, на якій підставі це майно можна вважати таким, що воно перебуває у користуванні, розпорядженні ПОП "ЛАН", що підприємство його використовує, несе відповідальність за його облаштування, забезпечення дотримання усіх правил та норм;

-суд першої інстанції не встановив щодо конкретно якого майна, та за якою адресою проводилась перевірка, чи належить це майно на праві власності відповідачу;

-суд першої інстанції не врахував, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не є ані юридичною адресою ПОП "Лан" на сьогодні, ані перебуває у власності чи користуванні вказаного підприємства;

-приміщення, що розташоване за вказаною адресою належить на праві власності апелянту, а не ПОП "Лан";

-позивач не обґрунтував необхідність саме повного зупинення роботи підприємства, а не його частини, або заборону експлуатації його частини.

У відзиві ГУ ДСНС у Миколаївській області на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є правильним, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів констатує, що 20 червня 2023 року під час розгляду апеляційної скарги ПОП "ЛАН" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року, що на даний час набрало законної сили, П`ятим апеляційним адміністративним судом вже було встановлено обставини у даній справі, які, згідно ч.4 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

Так, згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, ПОП "ЛАН" зареєстроване 11 січня 2001 року за №15161200000000270.

Згідно Акту, складеного за результатами огляду (обстеження) порушень, викладених у позовній заяві ГУ ДСНС від 29 жовтня 2021 року №357 (Акт наявний у матеріалах справи), залишається не усунено наступні порушення:

1. На вхідних дверях до приміщень не позначено категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1- 36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" порушено ст.ст. 20, 55 KЦ3 України, п.2.9 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України, відповідно до яких для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони за "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі НПАОП 40.1-1.32-01);

2. Дерев`яні елементи горищних покриттів адміністративної будівлі, складів №1, 2 (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту (порушено ст.ст. 20. 55 КЦЗ України, п.2.5 глави 2 розділу ІV Правил пожежної безпеки України відповідно до якого дерев`яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисному оброблянню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів);

3. Допускається прокладення тимчасових електромереж по дерев`яних конструкціях ваговою контролю на території підприємства порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, п.1.8 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки України відповідно до якого улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняється;

4. Не проведено замір опору ізоляції і перевірю спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено ст. 55 КЦЗ України, п.1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України, відповідно до якою замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки);

5. Не виконано захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушено ст.ст. 20. 55 КЦЗ України, п.1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України, глави 6 та 8 ДСТУ EN62305- 1:2012, ДСТУ EN62305-2:2012, відповідно до яких необхідно забезпечити захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів);

6. Приміщення адміністративної будівлі, зернових складів №1, 2 та гаражних боксів не обладнано системами протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація, система оповіщення про пожежу) відповідно ДСТУ-11 CEN/TS54-14:2009 "Системи пожежної сигналізації та провіщування" (порушено ст.ст. 20, 55 КЦЗ України, п.1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки України, відповідно до якого приміщення об`єкту повинні обладнувати автоматичною пожежною сигналізацією);

7. Біля місць розташування пожежних водойм №1,2 не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежної водойми літерним індексом ПВ. цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми (порушено ст.ст. 20, 55 КЦЗ України №5403-VI, пп.10 п.2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України, відповідно до якого біля місць розташування пожежних водойм повинні бути встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежної водойми літерним індексом ПВ цифровими значеннями запас) води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми);

8. Приміщення об`єкту не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (порушено ст.ст. 20, 55 КЦЗ України, п.3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки України відповідно до якого територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку);

9. Пожежні щити не укомплектовані згідно вимог норм (порушено ст.ст. 20, 55 КЦЗ України, п.3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки України відповідно до якого пожежні шині укомплектувати згідно вимог норм, а саме: вогнегасники 3 шт., ящик з ліском 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки 3 шт., лопати 2 шт., ломи 2 шт., сокири 2 шт.);

10. Не здійснено технічне обслуговування наявних вогнегасників (порушено ст.ст.20, 55 КЦЗ України, п.3.17 глави З розділу V Правил пожежної безпеки України відповідно до якого технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року №152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за №555/9154, а також ЛСТУ4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги";

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що по суті виявлених порушень відповідач своїх заперечень не навів, як і не надав будь-яких доказів усунення виявлених позивачем порушень. Існуючий стан пожежної та техногенної безпеки відповідача зумовлює перебування відвідувачів та персоналу закладу в умовах реальної загрози їхньому життю та здоров`ю.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. абз.1 ч.5 ст. 4, ч.7 ст. 7, ч.2 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V), п.п.29, 33 та 43 ч.1 ст. 2, п.п.1, 3 та 4 ч.1 ст. 7, п.21 ч.1 ст. 20, п.12 ч.1 ст. 67, ч.ч.1, 2 ст. 68, ст. 70 КЦЗ України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Приписами ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно абз.1 ч.5 ст. 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно ч.7 ст. 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 2 ст. 12 Закону №877-V встановлено, що у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Відповідно п.п.29, 33 та 43 ч.1 ст. 2 КЦЗ України об`єкт підвищеної небезпеки об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно п.п.1, 3 та 4 ч.1 ст. 7 КЦЗ України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Пунктом 21 ч.1 ст. 20 КЦЗ України визначено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно п.12 ч.1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Отже, за положеннями КЦЗ України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 КЦЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Відповідно ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Підставою для звернення до суду із цим позовом є виявлена позивачем під час проведення планової перевірки ПОП "ЛАН" низки порушень КЦЗ України, та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту.

Так, згідно Акту від 29 жовтня 2021 року №357, на день проведення перевірки позивачем було зафіксовано 28 порушень відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, тоді як 10, на думку позивача, є особливо небезпечними.

Разом з тим, на день розгляду даної справи вищевказані порушення відповідачем залишені не усунутими.

А тому, колегія суддів повністю згодна з позивачем щодо правомірності застосування до ПОП "ЛАН" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, довід апелянта про те, що позивач не обґрунтував необхідність саме повного зупинення роботи підприємства, а не його частини, або заборону експлуатації його частини є спростованим.

Колегія суддів звертає увагу, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень відповідача є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №826/1024/18.

Окрім того, колегія суддів враховує, що такий захід реагування, як зупинення експлуатації приміщення загального використання має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ПОП "ЛАН" виявлених порушень.

З огляду на викладене, оскільки виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів дійшла висновку про те, що заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) пожежної та техногенної безпеки застосовані ГУ ДСНС України у Миколаївській області правильно та обґрунтовано.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим довід ОСОБА_1 про те, що у рішенні суду першої інстанції від 31 січня 2023 року не вказано щодо яких об`єктів застосовано захід реагування та чи належить майно в якому проведено перевірку на праві власності відповідачу, оскільки з акту від 29 жовтня 2021 року №357 вбачається факт проведення перевірки на об`єктах (адміністративні будівлі, зернові склади, гаражні бокси), які розташовані за юридичною адресою ПОП "ЛАН": АДРЕСА_2 ).

Більш того, при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянтом ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи свідоцтво про право власності від 20 лютого 2023 року, яке є підтвердженням того, що комплекс нежитлових будівель №31С, що знаходиться за вказаною адресою, належав ОСОБА_2 (нині належить його спадкоємцям, серед яких дружина/апелянт ОСОБА_1 ), який відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час перевірки був засновником, власником та директором ПОП "ЛАН. Місцезнаходженням вказаного підприємства є: Україна, 55601, Миколаївська обл., Баштанський р-н, місто Новий Буг, вул.Ковпака, буд.31С (а.с.94).

Колегія суддів також зазначає, що перевірка ПОП "ЛАН" проведена за участю ОСОБА_2 , який не заперечував наявність його прав на об`єкти перевірки.

Окрім того, акт складений за результатами проведення перевірки 29 жовтня 2021 року, тобто за час життя директора/власника підприємства ОСОБА_2 .

Більш того, колегія суддів також враховує наявне в матеріалах справи Свідоцтво від 01 червня 2022 року №114, за яким на підставі ст. 61 Закону України "Про нотаріат" для управління корпоративними правами ПОП "ЛАН" призначено з числа спадкоємців управителя спадщини ОСОБА_3 (сина ОСОБА_2 ) (а.с.90).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, у відповідності до вказаної ст. 1216 ЦК України, саме спадкоємець після вступу у спадок по вказаним об`єктам буде зобов`язаний усунути вищевказані порушення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 07 листопада 2023 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.