ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/2172/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Пасічнюк С.В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство "МЕГАБАНК",

представник позивача - Савчук О.Г., адвокат (довіреність від 21.09.2023 № 81),

відповідач-1 - СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED),

представник відповідача-1 - Мастістий І.А., адвокат (ордер від 18.10.2023 № 1217732),

відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Опціон-Трейд",

представник відповідача-2 - не з`явився,

третя особа на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

представник третя особа на стороні позивача - Кустова Т.В., адвокат (довіреність від 22.12.2022 № 602-12795/22),

третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович,

представник третя особа на стороні відповідача - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "МЕГАБАНК"

на рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2023 (головуючий суддя Лаврова Л.С.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 (головуючий Слободін М.М., судді: Гребенюк Н.В., Шутенко І.А.)

у справі № 922/2172/22

за позовом акціонерного товариства "МЕГАБАНК" (далі- Банк)

до: 1) СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED; далі - Компанія);

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Опціон-Трейд" (далі- Товариство)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович (далі - Нотаріус),

про визнання правочинів недійсними та зобов`язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

Банк звернувся до суду з позовом до Компанії та Товариства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Нотаріусу, про:

1) визнання недійсним договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 (далі - Договір), укладеного Банком, Компанією та Товариством;

2) визнання недійсним іпотечного договору від 01.02.2022 (далі - Іпотечний договір), укладеного Банком та Компанією, який посвідчений Нотаріусом та зареєстрований за номером 77;

3) скасування записів, вчинених Нотаріусом:

- запис № 46467238 від 01.02.2022 про державну реєстрацію іпотеки, запис № 46467245 від 01.02.2022 про державну реєстрацію обтяжень (нежитлові приміщення підвалу № 28-32, 41 загальною площею 158,1 кв.м, 1-го поверху №№ 8, 9, 2-14, 18, 60, 61 загальною площею 159.8 кв.м, 2-го поверху №№ 9-12, 15, 17-20, 38, 39 загальною площею 212,8 кв.м, 3-го поверху №№ 33, 35-40, 42, 57, 58 загальною площею 211,5 кв.м, 4-го поверху №№ 23-27,42 загальною площею 235,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-6", що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок 6/8);

- запис № 46467259 від 01.02.2022 про державну реєстрацію іпотеки, запис № 46467254 від 01.02.2022 про державну реєстрацію обтяжень (нежитлові приміщення підвалу №№ 1, 2, 2а, 3-:-5, 5а, 56, 6, 7-:-18, 1-го поверху №№ 1-:-6, 6а, 66, 6в, 9-:-22 у нежитловій будівлі літ. "К-3", що знаходяться за адресою; Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160);

- запис № 46467267 від 01.02.2022 про державну реєстрацію іпотеки, запис № 46467272 від 01.02.2022 про державну реєстрацію обтяжень (нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 7, 8, 8а у нежитловій будівлі літ. "К-3", що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160);

- запис № 46467281 від 01.02.2022 про державну реєстрацію іпотеки, запис №46467277 від 01.02.2022 про державну реєстрацію обтяжень (нежитлові приміщення 2-го поверху №№ 1-:-7, 7а, 8, 8а. 86, 9, 11-:-18, 18а, 186, 3-го поверху №№ 1-:-11 у нежитловій будівлі літ. "К-3", що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- угода про надання фінансового інструмента між Банком та Компанією (права за якою були предметом Договору,) є неукладеною, оскільки відсутня одна з істотних умов Договору - дозвіл Національного банку України;

- Договір має ознаки правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, при укладенні цього правочину сторонами не дотримано вимог статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", з огляду на що Банк вважав, що Договір є недійсним у силу закону;

- метою укладення оспорюваного Іпотечного договору було забезпечення банківських вкладів, а не забезпечення виконання зобов`язань Банком за Договором. На думку Банку, зазначене ним, а також те, що на його переконання Договір укладено з порушенням норм чинного законодавства, є підстави для визнання недійсним Іпотечного договору, як похідної вимоги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2023 було задоволено заяву Банку про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно вказане у резолютивній частині зазначеної ухвали суду та заборонено суб`єктам державної реєстрації прав, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії, перелік яких міститься в Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спрямовані на зміну, виникнення, перехід, припинення прав власності, реєстрацію обтяжень та арештів, реєструвати заяви в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єктів нерухомого майна та майнових прав на нього за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок 6/8, перелік якого міститься у вказаній ухвалі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.04.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2023, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2023 у справі № 922/2172/22.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- угода про надання фінансового інструменту з можливістю списання від 26.01.2022 не може вважатися неукладеною лише з підстав ненадання дозволу Національним банком України на включення залучених коштів на умовах капітального інструменту до капіталу Банку від інвестора-нерезидента Компанії;

- Договір є договором, що вчинений Банком, і він безпосередньо пов`язаний з наданням банківських та інших фінансових послуг, а саме: з правовідносинами щодо виконання умов угоди про надання фінансового інструменту із можливістю списання від 26.01.2022, яка у тому числі містить положення договору про надання банківського вкладу. Враховуючи зазначене, суди дійшли висновку, що положення статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення договорів, які мають ознаки заінтересованості, не можуть поширюються на Договір. Відповідно, недотримання такого порядку не може свідчити про недійсність даного Договору. Банком не доведено та не підтверджено належними доказами обставин ознак заінтересованості оспорюваного правочину;

- з огляду на те, що судами не було встановлено ознак недійсності Договору, який було забезпечено іпотекою, суди дійшли висновку про відсутність підстави для визнання Іпотечного договору недійсним, оскільки ці вимоги є похідними.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Банк звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги), посилаючись на те, що при ухвалені оскаржуваних судових рішень суди не врахували висновки, викладені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 456/2946/17, від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20, від 30.01.2020 у справі № 826/14930/18, від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18, від 18.05.2023 у справі № 910/19008/21, від 04.04.2023 у справі № 910/18801/16; Вищого господарського суду України від 17.02.2016 у справі № 910/17610/15, від 07.04.2017 у справі № 905/1680/16; пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 щодо застосування статей 212, 638, 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини першої статті 17 Закону "Про іпотеку", частини другої статті 19 Конституції України у подібних правовідносинах, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Фонд подав відзив на касаційну скаргу, в якому підтримує доводи Банку викладені у касаційній скарзі, просить її задовольнити у повному обсязі.

Від Фонду надійшли письмові пояснення, в яких він просить прийняти та врахувати письмові пояснення, до яких також долучено угоду про надання фінансового інструменту від 26.01.2022, укладену Банком та Компанією. При цьому Верховний Суд з урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та того, що вказана угода відсутня в матеріалах справи і не була предметом розгляду судів попередніх інстанцій, приєднується до матеріалів справи без надання їй правової оцінки.

Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Банку, Компанії та Фонду, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2021 Банком та Компанією (Вкладник) було укладено договір №75/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи (далі - Договір банківського строкового вкладу), відповідно до умов якого Вкладник розміщує у Банку грошові кошти (вклад) у розмірі 1 500 000,00 євро на строк з 29.12.2021 по 01.04.2022, а Банк зобов`язався повернути вклад та сплатити проценти у розмірі 0,10% річних на умовах та в порядку, встановлених Договором.

Банком та Вкладником 26.01.2022 укладено додаткову угоду № 1 до Договору банківського строкового вкладу, за умовами якого змінено пункт 1.1 договору, а саме було змінено строк розміщення вкладу з 29.12.2021 по 28.03.2072.

Банком та Вкладником 26.01.2022 укладено угоду про надання фінансового інструменту із можливістю списання (далі - Угода), за умовами якої Банк і Вкладник домовились, що 100% вкладу за Договором банківського строкового вкладу, що становить 1 500 000 євро, повинні бути конвертовані в фінансовий інструмент із можливістю списання відповідно до умов, визначених у цьому договорі.

Згідно з пунктом 2.1 Угоди з урахуванням положень цього договору Вкладник та Банк домовились, що починаючи з дати набрання договором чинності, вклад в сумі 1 500 000 євро перетворений в фінансовий інструмент з можливістю списання.

Пунктом 5.1.2 Угоди встановлено, що дострокове повернення вкладу не здійснюється за винятком ліквідації Банку, після задоволення вимог інших кредиторів Банку, уключаючи за субординованим боргом.

Відповідно до пункту 2.4 Угоди вклад не повинен бути забезпечений і не може бути предметом застави чи іншого обтяження.

Згідно з пунктом 9.1 Угоди кредитор може відступити, відчужити, обтяжити або делегувати будь-які свої права та зобов`язання за цим договором або сам договір чи його частину третій особі. У випадках, дозволених законом, Банк цим надає свою згоду, за умови, що новий Вкладник вчасно надає документи, необхідні для отримання дозволу. Банк докладає максимальних зусиль для виконання вимог щодо капіталу-1 рівня відповідно до застосованих законів і норм, а також отримує дозволи на заміну сторони та/або введення нового Вкладника в результаті будь-якого відступлення, передачі, відчуження, обтяження або делегування за цим пунктом до будь-якого такого відступлення, передачі, відчуження, обтяження або делегування.

Банком, Вкладником та Товариством укладено Договір, пунктом 3 якого передбачено:

?За ціною придбання та на Дату оплати, зазначену нижче, Правовласник цим безповоротно продає та передає Правонабувачу, а Правонабувач цим безповоротно купує та приймає у Правовласника, відповідно до Угоди станом на Дату оплати:

(і) всі права та обов`язки Правовласника в якості Кредитора згідно з Угодою та будь-якими іншими документами або інструментами, що надаються до неї, в обсязі, вираженому сумою та відсотками, визначеними нижче, від усіх таких діючих прав та обов`язків Правовласника, визначеними нижче, та (і) в обсязі, дозволеному для відступлення відповідно до чинного законодавства, усі вимоги, позови, причини для позову та будь-якого іншого права Правовласника (у якості Кредитора) проти будь-якої особи, будь то відомої чи невідомої, що виникають згідно або у зв`язку з Угодою, будь-які інші документи або інструменти, що надаються згідно з нею, або операції, що регулюються цією Угодою, або будь-яким способом зв`язаним з вищезазначеним, включаючи, але не обмежуючись цим, контрактні вимоги, деліктні вимоги, статутні вимоги та всі інші вимоги в рамках загального права або по праву справедливості, пов`язані з проданими та переданими правами та зобов`язаннями відповідно до пункту (і) вище (права та обов`язки, продані та передані Правовласннком Правонабувачу відповідно до пунктів (і) та (і) вище, спільно іменовані в цьому документі "Відступні вимоги".".

Пунктом 5 Договору передбачено, що виконання Правонабувачем зобов`язань за цим Договором забезпечується майном Позичальника шляхом укладення іпотечного договору між Правовласннком та Позичальником.

У пункті 12 Договору встановлена дата оплати: 01.02.2027.

Протоколом чергового засідання Правління Банку від 31.01 2022 вирішено укласти з Компанією іпотечний договір та передати в іпотеку певне нерухоме майно Банку в якості забезпечення виконання зобов`язань Банка за Договором банківського вкладу.

Банком та Компанією укладено Іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. за реєстровим № 77.

Відповідно до умов Іпотечного договору, договір забезпечує виконання Іпотекодавцем всіх у повному обсязі зобов`язань, які визначені у Договорі про відступлення та/або будь-яких додаткових угод до нього, укладеному між Іпотекодавцем, Іпотекодержателем та Товариством із сумою відступних прав 1 500 000,00 євро, строком оплати відступлених прав - 01.02.2027.

Відповідно до умов Іпотечного договору предметом іпотеки виступає нерухоме майно, що належить на праві власності Банку, а саме:

- нежитлові приміщення підвалу № 28-32. 41 загальною площею 158.1 кв.м, 1-го поверху № 8, 9, 2-14, 18, 60, 61 загальний площею 159,8 кв.м, 2-го поверху № 9-12, 15, 17-20, 38, 39 загальною площею 212.8 кв.м, 3-го поверху № 33, 35-40, 42, 57, 58 загальною площею 211,5 кв.м. 4-го поверху № 23-27, 42 загальною площею 235.9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-6". що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського. будинок 6/8. Загальна площа 973,1 кв.м. (об`єкт 1);

- нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 2а 3-:-5, 5а, 56, 6, 7-:-18, 1-го поверху №1-:-6, 6а, 6б, 6в, 9-:-22 у нежитловій будівлі літ. "К-3 ", що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 160. Загальна площа 1049,6 кв.м (об`єкт 2);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 7, 8, 8а у нежитловій будівлі літ. "К-3", що знаходяться за адресою - Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка будинок 160. Загальна площа 38,9 кв.м. (об`єкт 3);

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-:-7, 7а, 8, 8а, 8б, 9, 11-:-18, 18а, 18б, 3-го поверху № 1-:-11 у нежитловій будівлі літ. "К-3", що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 160. Загальна площа 1098,7 квюм. (об`єкт 4).

Загальна вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін склала 207 640 897,87 грн.

На підставі вказаного Іпотечного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. до Державного реєстр речових прав на нерухоме майно щодо вказаних об`єктів нерухомого майна внесено відповідні записи.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, встановили, що з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов`язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності, Національним банком України розроблено та затверджено постановою від 28.08.2001 № 368 Інструкцію про регулювання діяльності банків України (далі - Інструкція)

Пунктом 1.9 Інструкції визначено, що капітальний інструмент з умовами списання/конверсії - це капітальний інструмент зі строком погашення не менше ніж 50 років, який містить умови щодо припинення зобов`язань банку за інструментом шляхом списання або конверсії в разі настання тригерної події.

Джерелами формування коштів капітального інструменту з умовами списання/конверсії є власні та/або залучені кошти інвестора, крім коштів, отриманих інвестором унаслідок прямого/опосередкованого фінансування від банку-боржника.

Банк з метою включення капітального інструменту з умовами списання/конверсії до капіталу банку підтверджує джерела формування коштів цього інструменту.

Банк уключає капітальний інструмент з умовами списання/конверсії до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку.

Глава 7 розділу ІІІ Інструкції містить вимоги до капітального інструменту з умовами списання /конверсії для включення до капіталу банку.

У пункті 2 глави 8 Інструкції міститься перелік документів, які необхідно подати Банку до Національного банку України для отримання дозволу на включення Інструменту до капіталу банку (далі - Дозвіл на включення Інструменту).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 до таких документів належить копія договору.

В Інструкції чітко визначено, що подається саме копія договору, а не проект.

Отже, наведені положення Інструкції безумовно свідчать про те, що спочатку між сторонами укладається договір про надання капітального фінансового інструменту і лише після його укладення копія такого договору подається Банком разом з іншими документами до Національного банку України (НБУ).

Судами встановлено, що сторонами було дотримано такий порядок.

При цьому судами враховано, що згода НБУ необхідна не для укладення договору про надання капітального інструменту, а лише для використання залучених за таким договором грошових коштів від інвестора з метою включення їх до капіталу банку.

Також судами встановлено, що укладена між Банком та Компанією угода про надання капітального фінансового інструменту містить елементи договору банківського вкладу і є чинною, при цьому, Банком не наведено жодної норми чинного законодавства, яка б визначала порядок дій банку у разі негативного розгляду НБУ відповідного клопотання (відмові у наданні дозволу).

Судами зазначено, що Інструкція лише містить положення про те, що Банк у разі відмови НБУ у наданні дозволу не має право використовувати (залучати) такі кошти у власному капіталі. Тобто вклад не став частиною капіталу банку, однак ця обставина не впливає на дійсність договору вкладу.

У частині подальшого відчуження права за договором вкладу та забезпечення зобов`язань набувача права іпотекою судами встановлено, що як вбачається з Іпотечного договору він забезпечує виконання Іпотекодавцем всіх у повному обсязі зобов`язань, які визначені у Договорі.

З аналізу умов Договору судами встановлено, що за ним правовласник набуває право вимоги (стає новим кредитором у договорі банківського вкладу) і зобов`язується прийняти усі права з цього договору та оплатити їх.

Отже, суди дійшли висновку, що іпотека забезпечує не вклад, а зобов`язання набувача права, які виникають з договору про відступлення.

Також судами встановлено, що Банком недоведено наявності обставин щодо заінтересованості. Крім того, оспорюваний Договір пов`язаний з наданням банківських послуг, тому вимоги статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" не підлягає застосуванню.

Що ж до вимог про визнання недійсним Іпотечного договору та скасування записів про державну реєстрацію іпотеки, то судами встановлено, що такі вимоги є похідними від вимог про визнання недійсним Договору, про що зазначено і самим Банком у позовній заяві.

Враховуючи, що судами встановлено недоведеність Банком підстав для визнання недійсним Договору, тому вони дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про визнання недійсним Іпотечного договору та скасування відповідних записів про іпотеку в державному реєстрі речових прав, як похідних від вимог про визнання недійсним Договору.

При цьому інших (окремих) підстав для визнання недійсним Іпотечного договору Банком заявлено не було.

Водночас, Судом під час перевірки відповідності доводів та вимог касаційної скарги матеріалам справи встановлено відсутність у матеріалах справи угоди про надання фінансового інструменту із можливістю списання від 26.01.2022, укладеної між Банком та Компанією, натомість у матеріалах справи наявна копія угоди про надання фінансового інструменту від 26.01.2022, яка укладена Банком та SIA ?Royal Pay Europe?, яке не є стороною у даній справі. Тобто судами попередніх інстанцій були встановлені обставини справи на підставі неналежних та недопустимих доказів, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.

Крім того та з огляду на те, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитова переходять права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, то судам при вирішенні даної справи, слід було встановити наявність та обсяг прав первісного кредитора за правочином, на підставі якого між Банком та Компанією виникали спірні правовідносини, а також встановити правову природу такого правочину та оспорюваних правочинів і навести відповідне правове регулювання, а саме, які норми права підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що не було дотримано судами попередніх інстанцій.

Водночас, відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Таким чином, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд зазначає, що без встановлення судами попередніх інстанцій обставин, які мають значення для справи на підставі дослідження доказів і без наведення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, не вбачається можливим визначення подібності/неподібності правовідносин у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі з правовідносинами сторін у даній справі.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що доводи касаційної скарги Підприємства знайшли часткове підтвердження, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені у даній постанові, об`єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Оскільки справа направляється на новий розгляд, розподіл судових витрат у ній не здійснюється.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 922/2172/22 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос