КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/12113/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 752/3497/21

26 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Ящук Т.І.

при секретарі - Смолко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Москвічова Андрія Сергійовича на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року, постановлену під головуванням судді Машкевич К.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила суд стягнути на свою користь грошові кошти набуті без достатньої правової підстави в сумі 140 000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27 вересня 2019 року між сторонами був укладений договір про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого ОСОБА_2 прийняв на себе зобов`язання надати позивачу ряд юридичних послуг, які полягають у надані детального опису принципів корпоративної реструктуризації Групи компанії «НІКМАС». Зазначає, що вартість юридичних послуг становить 280 000,00 грн.

Вказує на те, що 27 вересня 2019 року позивач сплатила відповідачу 140 000,00 грн. аванс, що підтверджується його розпискою. Однак, послуги надані не були, у зв`язку з чим позивач просила позов задовольнити.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 140 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 1 400,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2022 року в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, в липні 2022 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Григоренко Юрій Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року скасувати, та ухвалити нове судове рішення яким позов залишити без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Григоренком Юрієм Сергійовичем задоволено.

Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 2 100 (дві тисячі сто) грн. 00 коп.

У березні 2023 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокат Кравчуком Андрієм Сергійовичем було подано заяву про поворот виконання рішення суду .

В обґрунтування поданої заяви зазначав, що заочним рішенням Голосіївського районного суду від 16 червня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави у сумі 140 000 грн., та стягнуто судовий збір у розмірі 1 400 грн.

Вказує на те, що Голосіївський районним судом міста Києва 28 вересня 2021 року було видано виконавчий лист, який було пред'явлено до виконання та на підставі якого 06 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

Зазначає, що на підставі платіжної вимоги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича на примусове списання коштів, з депозитного рахунку ОСОБА_2 01 лютого 2022 року списано 5 425 доларів США, що підтвердження довідкою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 19 березня 2023 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року у справі №752/3497/21 скасоване та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави відмовлено, що і зумовило необхідність для відповідача звернутися до суду із заявою про поворот виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року.

Окрім того, зазначає, що на момент примусового списання коштів з депозитного рахунку відповідача курс долара США становив 28, 4555 грн., а на день подання заяви - 36, 5686 грн., здійснення повороту виконання за таким рішенням без врахування курсової різниці покладатиме на відповідача надмірний тягар.

З урахуванням вище викладеного, просив суд у порядку повороту виконання заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 425, 00 доларів США в перерахунку суми на гривні, виходячи з офіційного курсу НБУ на день ухвалення рішення за наслідками розгляду судом даної заяви.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кравчука Андрія Сергійовича задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок повороту виконання заочного рішення суду 5 425,00 доларів США.

В іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Москвічов Андрій Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду, відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального права та процесуального права.

Вказує на те, що суд першої інстанції належним чином не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду заяви про поворот виконання рішення суду, що в свою чергу призвело до позбавлення позивача можливості скористатися своїми процесуальними правами, надати заперечення. Суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу на підставі пояснень та доказів, наданих лише однією стороною провадження.

В рамках виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року по справі №752/3497/21 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. 06 січня 2022 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, в межах якого було стягнуто з депозитного рахунку ОСОБА_2 5 425,00 дол. США. 07 лютого 2022 року на рахунок позивача надійшли грошові кошти в межах виконавчого провадження в сумі 141 400 (сто сорок одна тисяча чотириста) грн. 00 коп.

Зазначає, що, враховуючи скасування Київським апеляційним судом рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року по справі № 752/3497/21 та відмову Верховного Суду у відкритті касаційного провадження, ОСОБА_1 25 квітня 2023 року самостійно повернула ОСОБА_2 стягнуті в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 грошові кошти, з урахуванням судового збору, який поніс відповідач при подачі апеляційної скарги, в сумі

142 500 (сто сорок три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Звертає увагу суду на той факт, що предметом позову по справі № 752/3497/21 було стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

140 000 (сто сорок тисяч) гри. 00 коп., в межах виконавчого провадження позивачу було перераховано 141 400 (сто сорок одна тисяча чотириста) грн. 00 коп.

Отже, апелянт отримав лише суму у гривні, яка була зазначена у судовому рішенні, яку потім повернув відповідачу.

Вказує на те, що, задовольняючи заяву ОСОБА_2 про поворот виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2021року та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті за рішення суду в сумі 5 425,00 дол. США, суд першої інстанції не врахував, що стягнута у процесі виконання рішення суду винагорода приватного виконавця 14 140 (чотирнадцять тисяч сто сорок) грн.00 коп. та 700,00 грн. витрат виконавчого провадження, були отримані приватним виконавцем з суми 5 425,00 дол. CIIIA., а не позивачкою у даній справі.

Звертає увагу суду на той факт, що на момент виконання рішення суду в межах

виконавчого провадження НБУ було встановлено курс долара США 28,1468 грн. Отже сума, яку стягнув приватний виконавець в доларовому еквіваленті на момент стягнення дорівнює 527,24 дол. США (14840 / 28,1468 = 527,24), та не є коштами, які були стягнуті за рішенням суду, яке скасовано за наслідками апеляційного перегляду, а тому вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду, а відповідач, звертаючись до суду з заявою про поворот виконання заочного рішення, намагається повернути собі кошти, які стягнув приватний виконавець.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Москвічов Андрій Сергійович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому порядку, причин неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Москвічова А.С., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у лютому 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила суд стягнути на свою користь грошові кошти набуті без достатньої правової підстави в сумі 140 000,00 грн.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 140 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 1 400,00 грн.

28 вересня 2021 року Голосіївським районним судом м. Києва було видано два виконавчих листа № 752/3497/21 відповідно до яких було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 140 000,00 грн. та 1 400,00 грн. судового збору.

06 січня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович виніс постанову по арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 відповідно до якої приватним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику. ОСОБА_2 .

Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_2 , наданої АТ КБ «ПриватБанк» 01 лютого 2022 року, з рахунку ОСОБА_2 було стягнуто 5 425,00 дол. США на підставі виконавчих листів № 752/3497/21.

Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № НОМЕР_1 завершено.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2022 року в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Григоренком Юрієм Сергійовичем задоволено.

Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 2 100 (дві тисячі сто) грн. 00 коп.

У березні 2023 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Кравчуком Андрієм Сергійовичем було подано заяву про поворот виконання рішення.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кравчука Андрія Сергійовича задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок повороту виконання заочного рішення суду 5 425,00 доларів США.

В іншій частині відмовлено.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду та, стягуючи з ОСОБА_1 5 425,00 грн. в рахунок повороту виконання заочного рішення, суд першої інстанції посилався на те, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем було стягнуто з депозитного рахунку відповідача грошові кошти в розмірі 5 425,00 дол. США, які були стягнуті на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року, яке було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, а тому зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 в рахунок повороту виконання заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі. Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Враховуючи зазначене, положення статті 444 ЦПК України про поворот виконання рішення необхідно розглядати як повернення (виконання) особою, на користь якої відбулось виконання у подальшому скасованого (зміненого) рішення, всього, що було на її користь виконано, тій особі, якою було здійснено таке виконання.

Судом встановлено, що грошові кошти у розмірі 5 425,00 дол. США на підставі платіжної вимоги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича на примусове списання коштів, були списані з депозитного рахунку ОСОБА_2 01 лютого 2022 року, що підтвердження довідкою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 19 березня 2023 року.

Вказані кошти були списані в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке було відкрито на підставі виконавчих листів, виданих Голосіївським районним судом м. Києва 28 вересня 2021 року на виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , грошових коштів в сумі 140 000,00 грн. та судового збору у розмірі 1 400,00 грн, яке в подальшому було скасовано постановою Київського апеляційного суду 14 березня 2023 року.

До апеляційної скарги позивачкою ОСОБА_1 було надано докази того, що в рамках виконавчого провадження приватним виконавцем Гненним Дмитром Анатолійовичем на рахунок позивачки 02 лютого 2022 року було перераховано грошові кошти у розмірі 137 070,21 грн. та 1 370,70 грн. та 07 лютого 2022 року було перераховано грошові кошти у розмірі 29,30 грн. та 2 929,79 грн. Загальна сума коштів, які були перераховані на користь позивача становить 141 400,00 грн.

З огляду на те, що за положеннями статті 444 ЦПК України поворот виконання рішення необхідно розглядати як повернення (виконання) особою, на користь якої відбулось виконання у подальшому скасованого (зміненого) рішення, всього, що було на її користь виконано, тій особі, якою було здійснено таке виконання, то поверненню ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають отримані нею на виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 16 червня 2021 року грошові кошти в сумі 140 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1400,00 грн., а не грошові кошти, списані приватним виконавцем з рахунку ОСОБА_2 в сумі 5 425,00 доларів США, як помилково зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Проте, з наданої до апеляційної скарги ОСОБА_1 копії квитанції АТ КБ " Глобус" від 25 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було перераховано грошові кошти у розмірі 143 500,00 грн. Призначення платежу: повернення коштів у межах справи № 752/3497/21.

Отже, вказаних доказів вбачається, що до постановлення ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року позивачем ОСОБА_1 в добровільному порядку було повернуто відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти, які вона отримала в рамках виконавчого провадження на виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 16 червня 2021 року в сумі 141 400,00 грн., а тому були відсутні підстави для задоволення заяви відповідача ОСОБА_2 про здійснення повороту виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києві від 16 червня 2021 року.

Також колегія суддів зазначає, що відповідності до ч.7 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. З вищезазначеної норми вбачається, що питання про повернення боржнику витрат, понесених під час виконання рішення суду, що виконувалось в примусову порядку, після закриття виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення суду, яке підлягало виконанню, вирішується державним чи приватним виконавцем в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», відтак до процесуальних повноважень суду за процедурою повороту виконання рішення суду не відноситься.

Сплачена відповідачем сума в якості виконавчого збору та витрат на виконавче провадження підлягає поверненню не в порядку вирішення питання про поворот виконання рішення суду (оскільки вони були отримані не стягувачем), а в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

На зазначені вище обставини суд першої інстанції уваги не звернув у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача ОСОБА_2 про поворот виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок повороту виконання заочного рішення суду 5 425,00 доларів США.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 444 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Москвічова Андрія Сергійовича задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 рокускасувати.

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про поворот виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2023 року.

Головуючий: Судді: