ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 р. Справа № 480/1780/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, м. Суми, повний текст складено 19.05.23 по справі № 480/1780/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання протиправним і скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області і просить суд визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Сумській області №110 від 31.01.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Охтирського РВП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу , вважає , що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права; має місце невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи. Наводить обставини справи, зазначені ним у позовній заяві. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, прийняти нове, яким позов задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження позивача, наведені в апеляційній скарзі, є хибними, спростовуються дійсними обставинами справи та положеннями чинного законодавства України. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копії апеляційних скарг, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ОСОБА_1 проходить службу в поліції на посаді заступника начальника Охтирського РВП - начальника сектору кримінальної поліції.

До ГУНП в Сумській області надійшов лист Сумського управління ДВБ НПУ від 13.12.2022 № 1697/42-18/01-2022 «Про організацію проведення службового розслідування» щодо можливого порушення статті 28 Закону та можливого вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП поліцейськими Охтирського РВП під час проведення службового розслідування, а саме: включення до складу дисциплінарної комісії керівництвом Охтирського РВП заступника начальника Охтирського РВП - начальника сектору кримінальної поліції (далі - начальник СКП) капітана поліції ОСОБА_1 , який є зацікавленим у результатах розслідування, зокрема, у встановленні причин та умов, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку, оскільки в нього існує приватний інтерес щодо уникнення дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов`язків (а.с.89-90).

Начальником ГУНП видано наказ від 19.12.2022 № 867 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (а.с.17).

Висновок службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Сумській області від 19.12.2022 № 867 (продовженого наказом ГУНП в Сумській області від 30.12.2022 №895 (а.с.96)), затверджений начальником ГУНП в Сумській області полковником поліції С.Чижом 13.01.2023 (а.с.20-36).

У подальшому наказом начальника ГУНП в Сумській області №110 від 31.01.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Охтирського РВП», застосовано, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді суворої догани за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, в частині неналежної організації проведення службового розслідування, пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції", а саме не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів (а.с.33-36).

Не погодившись із вказаним наказом в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що обставини, які передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження матеріалами справи, дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани є прямо пропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, а, відтак, оскаржуваний наказ ГУНП в Сумській області від 31.10.2023 № 110 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відповідає критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Конституцією України, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут, Статут) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, за приписами ст.1 ч.ч. 1, 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупереджєного і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ст. 11 ч. 1 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що службове розслідування в органах поліції є комплексом заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції та з метою збирання, перевірки і оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що цьому сприяли, а також ступеня вини особи, яка його вчинила, і визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.

Таким чином, мета службового розслідування полягає у повному, об`єктивному та всебічному встановленні обставин (часу, місця), наслідків правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у його вчиненні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявності причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причин правопорушення та умов, що йому сприяли; законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступеня вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки поліцейського і його ставлення до вчиненого.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).

Так, відповідно до п. 1, 2 Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з положеннями Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» (п. 2 Розділу II).

Як вбачається з наказу № 867 від 19.12.2022 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» підставою для призначення службового розслідування є лист Сумського управління ДВБ НПУ від 13.12.2022 №1697/42-18/01-2022.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги, позивач, зокрема, вказує на те, що Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, на лист якого посилається відповідач у наказі про призначення службового розслідування, не є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, за поданням якого може бути проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції».

На думку апелянта, відповідачем не підтверджено наявності підстав для призначення службового розслідування, визначених ч. 2, 3 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», та видання наказу № 867 від 19.12.2022, оскільки зазначений закон є спеціальним та має пріоритет у застосуванні, порівняно з загальними нормами, що регулюють призначення та проведення службових розслідувань, а саме: Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України.

Колегія суддів вважає такі твердження апелянта помилковими, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося, підставою для призначення службового розслідування став лист Сумського управління ДВБ НПУ від 13.12.2022 №1697/42-18/01-2022 «Про організацію проведення службового розслідування» щодо можливого порушення статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та можливого вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП поліцейськими Охтирського РВП під час проведення службового розслідування.

Згідно положень ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У пункті 2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893), конкретизовано, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

У позовній заяві, пославшись на наведену норму Порядку №893, яка кореспондує приписам частини третьої статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» щодо проведення службового розслідування за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, представник позивача дійшли висновку, що подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припис НАЗК є вичерпними підставами для призначення службового розслідування в разі вчинення поліцейським указаних правопорушень.

Разом з тим, аналіз пункту 2 розділу II Порядку №893 і частини третьої статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», у взаємозв`язку з положеннями пунктів 5-1, 5-3, 5-4, 11-1 частини першої, частини шостої статті 12, частини другої статті 18-3 цього Закону дає підстави для висновку, що НАЗК або інші спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції (органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України) ініціюють проведення службового розслідування шляхом внесення керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припису (подання) у разі, якщо корупційне чи пов`язане з корупцією правопорушення виявлено цими органами під час реалізації покладених на них законом спеціальних повноважень у сфері запобігання і протидії корупції.

У той же час, зі змісту частини першої, пунктів 4, 6, 8 частини шостої статті 13 і Закону України «Про запобігання корупції» вбачається, що з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, в апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції, до основних завдань яких, зокрема, віднесено: здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання; здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях; інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Згідно з вимогами частини 4 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Саме безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, володіє ситуацією у підконтрольній чи підпорядкованій сфері, обізнаний з обсягом повноважень підлеглих осіб та способами реалізації таких повноважень, уповноважений ухвалювати рішення щодо підлеглих, в тому числі щодо вжиття необхідних заходів для врегулювання конфлікту інтересів та притягнення осіб, винних у порушенні відповідних обмежень, до дисциплінарної відповідальності.

Отже, підставою для призначення керівником органу поліції службового розслідування може бути безпосереднє виявлення органом поліції (його структурним підрозділом або посадовою особою) факту порушення поліцейським встановленого Законом України «Про запобігання корупції» обмеження щодо недопущення реального конфлікту інтересів, що узгоджується з приписами частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 у справі № 600/2019/21-а (провадження № К/990/18454/22).

За приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до п. 1 розділу І Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 09.11.2015, в редакції наказу Національної поліції України від 31.07.2019 № 765 (далі - Положення, є у вільному доступі на сайті за посиланням http://tranzit.ltd.ua/nakaz/) Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який здійснює свою діяльність у напрямі дотримання внутрішньої безпеки у Національній поліції України.

Згідно п. 2 розділу II Положення до основних функцій Департаменту внутрішньої безпеки НПУ належить запобігання, виявлення, попередження і припинення кримінальних, корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, що готуються або вчинені поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками поліції.

Відповідно до п. З розділу IV Положення Департамент внутрішньої безпеки НПУ має право здійснювати перевірки за фактами скоєння поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками поліції корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, дисциплінарних проступків.

Згідно наказу Національної поліції України від 16.09.22 № 661 , відповідно до Кримінального кодексу України, Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 4, 5, 9, 11 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, з метою забезпечення виконання органами та підрозділами Національної поліції України законодавства України у сфері протидії корупції установлено, що в системі Національної поліції України до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції належать, крім інших, Департамент внутрішньої безпеки.

Тобто, Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції єспеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції , що надходження листа Сумського управління ДВБ НПУ від 13.12.2022 № 1697/42-18/01-2022 «Про організацію проведення службового розслідування» є підставою для призначення службового розслідування відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту та Порядку № 893.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 560/1779/19 до уваги судом не приймаються, оскільки фактичні обставини цих справ, що характеризують зміст правовідносин та впливають на застосування норм матеріального права, не є подібними до обставин справи, що розглядається (стосуються несвоєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані).

Щодо посилання позивача на грубе порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, оскільки позивачу не було відомо про факт призначення та початку службового розслідування, а також про підстави такого розслідування, а тому він фактично був позбавлений можливості реалізувати надані йому права, в тому числі право на захист, колегія суддів зазначає наступне.

Положення Дисциплінарного статуту та Порядку № 893 не передбачають обов`язку ознайомлювати поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, з наказом про призначення службового розслідування.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.12.2022 та від 11.01.2023 з яких вбачається, що уповноважена особа під час відбирання письмових пояснень ознайомила позивача з питаннями, які були предметом дослідження в рамках проведення службового розслідування, що у свою чергу свідчить про забезпечення права позивача надати письмові пояснення під час проведення службового розслідування.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо порушення його права на захист під час службового розслідування, оскільки ОСОБА_1 приймав участь у цьому розслідуванні, про що свідчать його пояснення, мав можливість наводити свої міркування і зауваження, подавати документи, що стосуються предмету дослідження.

Твердження позивача про необізнаність щодо факту та підстав службового розслідування є такими, що спростовуються матеріалами справи.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного суду у справі № 818/1274/17, оскільки при розгляді даної справи спірні правовідносини щодо порядку проведення службового розслідування врегульовані положеннями Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230. Натомість, порядок проведення службового розслідування у даній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 врегульований положеннями Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.

Відтак, процедурні порушення порядку проведення відповідачем службового розслідування відносно позивача, на які посилається останній у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Щодо вчинення позивачем порушення службової дисципліни, за яке оскаржуваним наказом до нього застосоване дисциплінарне стягнення, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом начальника ГУНП в Сумській області №110 від 31.01.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Охтирського РВП», застосовано, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, в частині неналежної організації проведення службового розслідування, пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції", а саме не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів.

У ході проведення службового розслідування, яке передувало виданню спірного наказу, членами дисциплінарної комісії ГУНП встановлено, що до Охтирського РВП 25.10.2022 із Охтирської окружної прокуратури надійшло доручення від 24.10.2022 в порядку ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності.

У дорученні зазначалося про те, що Охтирського окружною прокуратурою вивчено стан додержання законів підрозділами Охтирського РВП при провадженні оперативно-розшукової діяльності і виявлено ряд грубих порушень чинного законодавства. Так, оперативними працівниками порушуються вимоги чинного законодавства, не ведеться належним чином робота щодо встановлення злочинців та безвісно зниклих громадян.

Всупереч вимогам ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» керівництвом СКП ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП та СКП Охтирського РВП, усі необхідні заходи до усунення наявних порушень та покращення роботи щодо виявлення та документування злочинів не вживаються, вказівки в ОРС керівниками оперативних підрозділів надаються рідко, контроль за їх виконанням не забезпечується.

Керівництвом територіальних підрозділів поліції, всупереч ст.9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», належний відомчий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю не забезпечується, що має наслідком поверхове проведення щомісячних взаємозвірок керівником підрозділу поліції спільно з керівниками органу досудового розслідування (дізнання) та оперативного підрозділу із залученням представників підрозділів інформаційного забезпечення кількості підозрюваних, оголошених у розшук, та заведених ОРС.

По кожному факту порушення чинного законодавства, провести службове розслідування. Вжити невідкладних заходів щодо усунення виявлених порушень закону, причин та умов, що їм сприяють.

У зв`язку із надходженням вказаного доручення, наказом начальника Охтирського РВП від 31.10.2022 № 213, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію у складі: голови дисциплінарної комісії - заступника начальника Охтирського РВП - начальника сектору кримінальної поліції капітана поліції ОСОБА_1 , та членів дисциплінарної комісії: старшого оперуповноваженого СКП Охтирського РВП майора поліції ОСОБА_2 , начальника режимно - секретного сектору Охтирського РВП капітана поліції ОСОБА_3 (а.с.101).

У рамках проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії Охтирського РВП розглянуто лише дії оперуповноваженого СКП капітана поліції ОСОБА_4 та оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП майора поліції ОСОБА_5 . Матеріали службового розслідування знаходяться в дисциплінарній справі Охтирського РВП № 51.

Про вжиті заходи реагування листом від 23.11.2022 № 9722 повідомлено Охтирську окружну прокуратуру із направленням копії наказу від 23.11.2022 №241 про застосування дисциплінарних стягнень до оперативних працівників ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП та Охтирського РВП.

Опитаний в рамках службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що він ознайомлювався з дорученням, яке надійшло з Охтирської окружної прокуратури. Безпосереднім його керівником - начальником Охтирського РВП ОСОБА_6 було видано наказ та створено дисциплінарну комісію, де він був головою дисциплінарної комісії. Відповідно до посадових інструкцій в його обов`язки входить організація роботи сектору кримінальної поліції Охтирського РВП, розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених на території обслуговування, ведення сектором оперативно-розшукової діяльності, та інше. При ознайомленні з наказом про наявний конфлікт інтересів не повідомляв, так як він був відсутній. Опитування поліцейських проводилось шляхом прийняття пояснень, хто проводив опитування, не пам`ятає. Рішень відносно себе з питань виконання чи не виконання службової діяльності, не приймав. Питання розгляду та оцінки дій керівництва СКП ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП та СКП Охтирського РВП у не забезпеченні належного відомчого контролю за оперативно - розшуковою діяльністю в рамках проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією не розглядалось. Ні він, ні керівництво СКП ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського ВП та Охтирського РВП пояснення в рамках вищезазначеного службового розслідування не надавали, тому що перевірка відносно керівництва не проводилась, а проводилась лише в рамках наданих йому повноважень. Питання щодо перевірки належності відомчого контролю з його боку за оперативно-розшуковою діяльністю СКП ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ні він, ні члени дисциплінарної комісії не розглядали. У ході проведення службового розслідування приватного інтересу не було, конфлікт інтересів був відсутній. Також ОСОБА_1 пояснив, що по факту неналежного контролю керівництвом Охтирського РВП за веденням ОРС та розслідування кримінальних проваджень проводилась службова перевірка працівниками ГУНП в Сумській області, в якій він надавав особисте пояснення (а.с.127-130).

Дисциплінарною комісією встановлено, що 04.11.2022 на адресу СУ ГУНП надійшов лист керівника Охтирської окружної прокуратури від 24.10.2022, скерований Сумською обласною прокуратурою, щодо питань дотримання вимог Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» при оголошенні у розшук підозрюваних, та під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, у яких підозрюваних оголошено у розшук слідчими Охтирського РВП.

Відповідно до вказаного листа, працівниками СУ та УКР ГУНП на підставі наказу ГУНП від 30.11.2022 № 815 у період з 30.11.2022 по 13.12.2022 проведено службове розслідування (тобто тільки через місяць, після проведення службового розслідування Охтирським РВП за поданням Охтирської окружної прокуратури).

За результатами проведення службової перевірки за наказом ГУНП від 30.11.2022 №815, дисциплінарною комісією, за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст.1 Дисциплінарного статут Національної поліції України, що виразилось у порушенні вимог статей 1, 2, 6, 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», прийнято рішення про попередження старшого оперуповноваженого СКП Охтирського РВП ОСОБА_4 про необхідність дотримання службової дисципліни. Заступнику начальника Охтирського РВП - начальнику СКП Охтирського РВП ОСОБА_1 звернути увагу на недоліки, виявлені під час перевірки з боку Охтирської окружної прокуратури в діяльності СКП Охтирського РВП при здійсненні розшуку злочинців та безвісти зниклих громадян, попередити про недопущення в подальшому аналогічних випадків. За необхідності з підлеглим особовим складом вивчити положення Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність», КПК України, Інструкції з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи, невпізнаних трупів, затвердженої наказом МВС України від 05.01.2005 № 3 дск.

Тобто, членами дисциплінарної комісії СУ та УКР ГУНП оцінено дії тільки слідчих Охтирського РВП в частині ненадання вказівок по кримінальним провадженням. Питання щодо дій чи бездіяльності керівництва сектору кримінальної поліції Охтирського РВП не розглядалось взагалі.

У той же час, відповідно до розділу III Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.02.2018 № 893, голова дисциплінарної комісії забезпечує організацію роботи дисциплінарної комісії, організовує та веде засідання дисциплінарної комісії, тощо.

Відтак, на момент початку проведення службового розслідування члени дисциплінарної комісії були ознайомлені з поданням прокуратури та чітко розуміли, які саме питання будуть досліджуватись в рамках проведення службового розслідування. Однак, всупереч вимогам законодавства, дисциплінарною комісією Охтирського РВП не розглядалось питання щодо виявлених порушень працівниками Охтирської окружної прокуратури в частині: «керівництвом СКП ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП та СКП Охтирського РВП, всупереч ст.9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»: усі необхідні заходи до усунення наявних порушень та покращення роботи щодо виявлення та документування злочинів не вживаються, вказівки в ОРС керівниками оперативних підрозділів надаються рідко, контроль за їх виконанням не забезпечується; належний відомчий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю не забезпечується, що має наслідком поверхове проведення щомісячних взаємозвірок керівником підрозділу поліції спільно з керівниками органу досудового розслідування (дізнання) та оперативного підрозділу із залученням представників підрозділів інформаційного забезпечення кількості підозрюваних, оголошених у розшук, та заведених ОРС, що має наслідком не встановлення злочинців та безвісно зниклих громадян». А також є одним із порушень вимог Інструкції з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнанних трупів, затвердженої наказом МВС від 05.01.2005 № 3дск.

Відповідно до витягу з посадової інструкції заступника начальника Охтирського РВП - начальника СКП ОСОБА_1 (а.с.111) останній:

- здійснює керівництво діяльністю відділу у межах делегованих начальником повноважень;

- забезпечує ефективне виконання покладених на відділ завдань щодо розкриття та запобігання злочинам і правопорушенням на підвідомчій території, дотримання прав і свобод людини і громадянина;

- організовує роботу структурних підрозділів відділу із своєчасного запобігання, припинення і розкриття злочинів, розшуку злочинців та осіб, які пропали без вісти.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи головою дисциплінарної комісії, неналежним чином організував проведення службового розслідування, а саме: в частині не з`ясування умов та причин, допущених при здійсненні оперативно - розшукової діяльності працівниками СКП ВП №1 (м. Тростянець).

Охтирського РВП та СКП Охтирського РВП, тобто об`єктивно, неупереджено, всебічно не проаналізовано, хто саме із керівників ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП та Охтирського РВП повинні вивчати або вивчали оперативно-розшукові справи, з якою періодичністю, чи надавали конкретні вказівки з встановленням строків виконання тощо, виконуючи при цьому свої прямі посадові інструкції.

При цьому, також не вивчена керівна роль начальника СКП ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП Кірічка Т.В. та заступника начальника СКП Охтирського РВП ОСОБА_7 , які є підлеглими голови дисциплінарної комісії, які відповідно до посадових інструкцій організовують роботу структурних підрозділів відділу із своєчасного запобігання, припинення і розкриття злочинів, розшуку злочинців та осіб, які пропали без вісти.

Членами дисциплінарної комісії Охтирського РВП здійснювалось дослідження лише службової діяльності оперативних працівників ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ОСОБА_5 та Охтирського РВП Гуцал А.В., а керівна роль СКП ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП та СКП Охтирського РВП залишилась поза увагою дисциплінарної комісії.

Відповідно до п.п. 3 п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.

Таким чином начальник СКП Охтирського РВП капітан поліції Притака П.А. є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

У пункті 8 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень (пункт 12 статті 1 Закону).

Відповідно до розділу 2 п. 2.3 Методичних рекомендацій від 21.10.2022 №13 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (далі - Методичні рекомендації), приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Згідно п. 2.3.1 Методичних рекомендацій дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи без діяти, а якщо діяти - у виборі варіанта рішення чи дії серед варіантів, що прямо чи опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанта вибору із будь-ким.

Згідно п. 2.5. Методичних рекомендацій реальний конфлікт інтересів виникає коли є приватний інтерес і службові/представницькі повноваження реалізовані або мають бути реалізовані особою, у зв`язку з чим виникає суперечність. В той же час в вищезазначеному пункті вказано, що при реальному конфлікті інтересів особа реалізує або повинна реалізувати свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес.

Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об`єктивність вчинення чи невчинення дій або прийняття чи неприйняття рішень.

Вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів стосується як працівника поліції, у якого можливе виникнення реального конфлікту інтересів при проведенні (участі у проведенні) службового розслідування або розгляді (участі у розгляді) звернень громадян, так і у керівника, який зобов`язаний уникати прийняття рішень або вчинення дій, що можуть створити передумови для виникнення конфлікту інтересів у підлеглих йому працівників поліції.

Невиконання вказаного обов`язку працівником поліції є свідомим створенням ним обставин реального конфлікту інтересів, стосовно якого у подальшому необхідним буде вжиття заходів щодо його врегулювання.

Відповідно до п.1 р. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Таким чином, відповідно до вищевказаної норми право визначення щодо кола питань, які підлягають встановленню під час проведення службового розслідування належать до повноважень керівника, що має право підписання наказу на призначення такого службового розслідування, у даному випадку начальник Охтирського РВП.

У свою чергу дисциплінарна комісія призначена для проведення службового розслідування з метою встановлення причин та умов, проводить його стосовно кола питань визначених керівником, тобто, у даному випадку у комісії відсутні дискреційні повноваження у визначенні кола питань, що необхідні для встановлення факту наявності або відсутності дисциплінарного проступку, проте наявна дискреція щодо оцінки своїх дій та підлеглих осіб, які призвели до порушення службової дисципліни, а саме; неналежний відомчий контроль з боку керівництва СКП ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП та СКП Охтирського РВП за оперативно-розшуковою діяльністю, поверхневе проведення щомісячних взаємозвірок слідчих та оперативних підрозділів, не надання керівниками оперативних підрозділів вказівок по оперативно- розшуковим справам, не забезпечення контролю за виконанням всіх необхідних оперативно-розшукових дій працівниками СКП в рамках оперативно-розшукових справ.

ОСОБА_1 , як заступник начальника Охтирського РВП - начальник сектору кримінальної поліції, відповідно до посадових інструкцій, здійснює керівництво діяльністю відділу у межах делегованих начальником повноважень, організовує роботу структурних підрозділів відділу із своєчасного запобігання, припинення і розкриття злочинів, розшуку злочинців та осіб, які пропали без вісти.

Крім того, під час проведення службового розслідування в якості голови дисциплінарної комісії, начальник сектору кримінальної поліції Охтирського РВП ОСОБА_1 мав приватний немайновий інтерес, що полягав у власній (особистій) зацікавленості у результатах проведення службового розслідування, зокрема, у не встановленні причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку та уникнення дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов`язків, неналежного контролю за дотриманням службової дисципліни його підлеглими.

Складові конфлікту інтересів, такі як службові/представницькі повноваження та вплив (або можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час реалізації таких повноважень, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 дискреційних повноважень щодо не розгляду своїх дій та дій своїх підлеглих начальника СКП ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ОСОБА_8 та заступника начальника СКП Охтирського РВП ОСОБА_7 .

Враховуючи вищезазначене та встановлені судом обставини по справі, суд зауважує, що дисциплінарна комісія обґрунтовано дійшла до висновку про те, що головою дисциплінарної комісії заступником начальника Охтирського РВП - начальником сектору кримінальної поліції капітаном поліції ОСОБА_1 не організовано належним чином проведення службового розслідування, що призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, а також пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 28 Закону, в частині не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів; неповідомлення про наявний реальний конфлікт інтересів; вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, під час проведення службового розслідування, а також участі у прийнятті рішення у формі висновку службового розслідування в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 28 Закону особа (в тому числі і поліцейський) зобов`язана не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону особа зобов`язана повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

Закон не визначає чітку форму повідомлення, тобто допускає здійснення такого повідомлення і усним шляхом.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону особа зобов`язана вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Згідно п. 13.3 Методичних рекомендацій за невжиття керівником заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у підлеглого передбачена дисциплінарна відповідальність.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що під час службового розслідування, призначеного Наказом від 31.10.2022 № 213, у ОСОБА_1 , як члена дисциплінарної комісії, виник реальний конфлікт інтересів.

Оскільки зобов`язання, встановлені статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 не виконав, висновки службового розслідування, призначеного Наказом від 19.12.2022 № 867, є обґрунтованими та підтвердженими відповідними матеріалами.

З приводу посилання апелянта на те, що ч.1,ч.2 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за правопорушення пов`язаного з корупцією, разом з тим,адміністративний протоколза даною статтею відносно ньогоне складався,необхідно вказати наступне.

Так, сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Водночас, як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 липня 2022 року у справі № 160/11795/20, вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Таким чином, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності не ставиться у залежність до факту притягнення чи не притягнення його до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вище встановлене , доведеність підтвердження матеріалами справи обставин, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани є прямо пропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, відповідно оскаржуваний наказ ГУНП в Сумській області від 31.10.2023 № 110 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відповідає критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи та аргументи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, та з урахуванням яких судом першої інстанції вже надано оцінку встановленим обставинам справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача стосовно неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки такі зводяться лише до суб`єктивних суджень заявника та правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо посилання скаржника на правові позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, викладені в їх рішеннях, то колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції враховує посилання на правові позиції Європейського суду з прав людини та Верховного суду, зазначені скаржником, та зауважує, що судові рішення у цій справі є такими, що їм не суперечать.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Зважаючи на результат апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 по справі № 480/1780/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош