Справа № 626/2932/23

Провадження № 2-а/626/21/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

07.11.2023 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гусара П.І.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Лобач Н.І.,

представника відповідача Руденка В.О.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Костіна К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та заступника начальника управління начальника ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Козуба Вадима Олексійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача.

22 вересня 2023 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та заступника начальника управління начальника ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Козуба Вадима Олексійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в якому просить:

- скасувати постанову серія ХА №045890 від 22.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6120,00 грн, винесену заступником начальника управління начальником ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України в Харківській області Козубом Вадимом Олексійовичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, а провадження по даній справі закрити.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що 21.09.2023 року на його адресу АДРЕСА_1 , надійшов лист від Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області в якому містився протокол про фіксування адміністративного правопорушення відносно нього з ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, що начебто він 10.09.2023 року о 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював випалювання рослинності без дотримання порядку встановленого центральним органом влади. Повідомлено про розгляд матеріалу про адміністративне правопорушення 22.09.2023 року на 10:00 год. Його представник адвокат Лобач Н.І. о 10:00 год. прибула до Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області та подала заяву про закриття справи відносно нього у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, оскільки відсутня подія самовільного випалювання рослинності та надано письмові докази, зокрема документи на право власності на житловий будинок, технічний паспорт на житловий будинок та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. В ході розгляду справи було оглянуто відеозапис з камери працівника ДСНС, на якому вбачається, що співробітник ДСНС заходить з огороду та в дворі видно багаття, яке поливає водою жінка, з будинку виходить ОСОБА_1 та бере шлангу і поливає багаття. На питання працівника ДСНС, що це за багаття жінка повідомляє, що вони не будуть палити. Таким чином в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, оскільки він не здійснював самовільне випалювання рослинності, не був присутні біля багаття, зі слів невідомої жінки саме вона обіцяє не палити. Також з відео видно, що багаття горить на території домоволодіння тобто на землях житлової забудови, а не землях сільськогосподарського призначення, що не заборонено порядком.

Рух справи в суді.

Ухвалою судді від 03.10.2023 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

Від відповідачапо справіГоловного управлінняДержавної службиУкраїни знадзвичайних ситуаційу Харківськійобласті 11.10.2023 року надійшов відзив на позовну заяву в якому просять відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в повному обсязі з наступних підстав.

1.Щодо покладання обов`язку на позивача по забезпеченню охорони природи на земельній ділянці, якою він користується.

Позивач додав до матеріалів позову документи, які вказують на те, що горіння зафіксоване співробітником ДСНС України відбувалось на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно вказаних матеріалів на зазначеній території розташовані будівлі та споруди, які належать на правах приватної власності позивачу. Земельна ділянка, на якій розташовані ці будівлі та споруди, передана рішенням Піщанської сільської ради від 12.01.2004 року померлому батьку позивача ОСОБА_3 у приватну власність. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.07.2020 року земельній ділянці за вказаної адресою привласнений кадастровий номер 6223285501:04:0003:0099, земельна ділянка перебуває у комунальній власності, яка перебуває в користуванні позивача по справі. Таким чином, не має ніякої різниці підпалив або не підпалив позивач багаття з рослинністю або її залишками, підтримував її горіння або нічого не робив, при цьому знав, що на території відбувається процес горіння (бездіяльність). Головний аргумент Відповідача 1 це те, що позивач допустив випалювання рослинності або її залишків на даній території. За все це передбачена адміністративна відповідальність, у відповідності до вимог статті 77-1 КУпАП.

2.Щодо твердження представника позивача факту скоєного клієнтом порушення вимог законодавства.

Представник позивача до розгляду справи про адміністративне правопорушення надав 22.09.2023 року до Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області заяву, в якій основним аргументом про її закриття була відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки загоряння відбулося не на землях сільськогосподарського призначення, а на землях забудови та не зафіксовано факту підпалу цілеспрямованого. Відповідач 1 повідомляє, що представник позивача ніяким чином до розгляду справи про адміністративне правопорушення не виключав факту спалювання 10.09.2023 року позивачем на території, за адресою: АДРЕСА_1 , рослинності або її залишків. Даний факт вказує на те, що саме позивач на момент скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 77-1 КУпАП, допущено випалювання рослинності або її залишків. Таким чином, Відповідач 2 враховуючи оцінені ним за своїм внутрішнім переконанням наявні докази, що ґрунтувались на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керувався законом і правосвідомістю, виніс правомірно оскаржувану постанову. Також вказують, що 06.09.2023 року за допущене позивачем аналогічне адміністративне правопорушення у сфері охорони природи, за статтею 77-1 КУпАП, його було притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу на суму 3060 грн. Цей факт вказує на систематичне ігнорування позивачем вимог чинного законодавства. Враховуючи наявність обставини, що у відповідності до вимог статті 35 КУпАП, обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення (за статтею 77-1 КУпАП), за яке на особу вже було піддано адміністративному стягненню, на позивача 22.09.2023 року було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6120,00 грн.

3.Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення на відкритій території.

Позивач в позовній заяві заначив, що в статті 77-1 КУпАП не має посилання про заборону випалювання рослинності на території приватного домоволодіння. Відповідач повідомляє, що в частині першій статті 77-1 КУпАП чітко зазначено про те, що «Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянки із степовою, водно-болотного та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев`ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Аналізуючи вимоги вищевказаної норми можна прийти до висновку, що немає ніякої різниці де здійснювалось випалювання рослинності, на території приватного домоволодіння або за його межами, оскільки ця територія знаходиться у населеному пункті с. Піщанка, Красноградського району, Харківської області. Таким чином місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідає вимогам частини першої статті 77-1 КУпАП. Також, відповідач 1 повідомляє, що необхідно поділяти ініціацію горіння (розведення або розпалювання багаття) та його підтримання (випалювання горючого матеріалу, як приклад рослинності). Вказують, що займання (ініціація горіння) відбулося до моменту виявлення посадовою особою органу ДСНС України підтримання позивачем полум`я горіння. Таким чином відповідач 2 притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, оскільки на місці скоєння правопорушення було виявлено винну особу, яка безпосередньо допустила дії по підтриманню полум`яного горіння. Враховуючи вищевикладене уповноважена особа ДСНС України під час виявлення правопорушення, вірно ідентифікувала місце, обставини правопорушення, особу та її вину у скоєнні цієї події.

Від представникапозивача адвоката ЛобачН.І.13.10.2023року до судунадійшла відповідьна відзив в якій вказує, що співробітниками ДСНС зафіксовано адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП про те, що начебто він 10.09.2023 року о 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював випалювання рослинності без дотримання порядку встановленого центральним органом влади. 22.09.2023 року заступником начальника управління начальником ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Козубом Вадимом Олексійовичем було винесено постанову ХА №045890 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6120,00 грн. В постанові, як об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, за вчинення якого притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зазначено «здійснював випалювання рослинності без дотримання порядку встановленого центральним органом влади». В протоколі про адміністративне правопорушення «здійснював випалювання рослинності без дотримання порядку».

Відповідно до ст. 77-1 КУпАП штраф накладається за здійснення таких правопорушень за випалювання: стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах, без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 12.08.2021 року №541 цей порядок визначає основні положення щодо випалювання сухої рослинності або її залишків на території України.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

випалювання сухої рослинності - це контрольоване спалювання рослинного покриву на земельних ділянках, що призводить до його знищення;

випалювання залишків сухої рослинності - спалювання спеціально зібраного рослинного матеріалу у відведених для цього місцях;

суха рослинність - сукупність рослинних організмів з відмерлою надземною частиною на певній площі їх природного зростання, у тому числі після покосів;

рослинний покрив - сукупність рослинних угруповань на певній території.

Таким чином ОСОБА_1 інкримінується випалювання сухої рослинності тобто покриву на певній території.

Як вбачається з відео посеред двору горить багаття відповідно це не є випалювання рослинного покриву, а є саме спалювання зібраного матеріалу. Також на відео не видно чи саме це багаття є спалювання рослинних залишків чи багаття для приготування їжі і співробітником ДСНС який складав протокол ця інформація не встановлювалась.

Так на відео співробітник ДСНС заходить з задньої сторони двору, в дворі видно багаття, яке поливає водою жінка, з будинку виходить ОСОБА_1 та бере шлангу і поливає багаття. На питання співробітника ДСНС, що це за багаття, вона повідомила про те, що вони не будуть палити. Тобто в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, оскільки:

-не встановлено, що ОСОБА_1 здійснив самовільне випалювання рослинності, відсутній факт навіть присутності ОСОБА_1 біля багаття;

-виходячи із слів невідомої жінки саме вона обіцяє не палити;

-також з відео видно, що підтверджується наданими документами представником у заяві, що багаття горить на території домоволодіння тобто на землях житлової забудови, що не заборонено Порядком та саме, що горить багаття, а не здійснюється випалювання рослинного пориву.

На підставі вищевикладеного вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Від відповідача ГУ ДСНС України у Харківській області 30.10.2023 року надійшли заперечення на відповідь в яких вважать відповідь на відзив не обґрунтованою, виходячи з наступного.

1.Щодо правомірності зазначення в протоколі та постанові словосполучення «випалював рослинність»

Представник позивача в відповіді на відзив заначив, що «Як вбачається з відео посеред двору горить багаття відповідно це не випалювання рослинного покрову, а саме спалювання зібраного матеріалу».

10.09.2023 року під час проведення відпрацювання с. Піщанки Красногдського району Харківської області на відкритій території приватного домоволодіння по АДРЕСА_1 , уповноваженою особою органу ДСНС України був встановлений факт самовільного випалювання рослинності, у вигляді відкритого полум`я та диму. Під час встановлення даного факту зазначеною посадовою особою здійснювалась відеофіксація правопорушення, допущеного громадянином ОСОБА_1 .

За даним фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучено відеоматеріал. Позивач жодного клопотання під час складання протоколу не надав. Крім того позивач до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення жодного доказу відсутності своєї вини, не надав.

Під час аналізу відеоматеріалів, долучених до протоколу, було встановлено, що позивач спалював рослинність, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Вказують, що залишки рослинності це теж рослинність, у якої надземна частина знаходиться у відмерлому стані та у вигляді її решток. Рослинність відноситься до органічного матеріального світу природи. Таким чином, можна стверджувати, що визначення рослинності, яке має більш широке значення, відноситься поняття сухої рослинності та її залишків.

Враховуючи вищевикладене, можна стверджувати, що відповідач правомірно зазначив в матеріалах справи про адміністративне правопорушення посилання, що правопорушник «самовільно випалював рослинність без дотримання порядку встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища…».

Також представник позивача в своїх матеріалах не повідомив, який же саме горючий матеріал «зібраний матеріал» горів на території її клієнта.

2.Щодо невідомої особи, яка знаходилась на території, якою користується позивач та його відповідальність за спалювання рослинності на території домоволодіння.

Представник позивача у відповіді зазначив, що відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки:

- не встановлено, що ОСОБА_1 здійснив самовільне випалювання рослинності, відсутній факт навіть присутності ОСОБА_1 біля багаття;

- виходячи із слів невідомої жінки саме вона обіцяє не палити;

- також з відео видно, що підтверджується наданими документами представником у заяві, що багаття горить на території домоволодіння тобто на землях житлової забудови, що не заборонено Порядком та саме, що горить багаття, а не здійснюється випалювання рослинного пориву.

На відео чітко видно зафіксоване ім`я та по батькові «невідомої жінки», яка назвалась ОСОБА_4 . Також з даного відео можна встановити, що ця жінка дуже добре обізнана з попередньою ситуацією, за фактом якої на позивача співробітником ДСНС складалась попередня справа про адміністративне правопорушення за ст. 77-1 КУпАП. Крім того, саме вищевказана особа вказала за себе та за ОСОБА_1 , що вони більше не будуть розводити багаття. Таким чином можна стверджувати, що позивач дуже добре знає ОСОБА_5 , а тим самим представник позивача намагається ввести в оману суд щодо наявності на території клієнта, на момент виявлення правопорушення «невідомої жінки».

Також вказують, що не має ніякої різниці здійснював позивач дії по знищенню за допомогою вогню рослинності (в тому числі і її залишків) або ні, а має значення, що він допустив цю подію. Термін «допустив» має більше юридичне значення, оскільки воно відноситься як до дій та й до бездіяльності осіб, за яке передбачена відповідальність КУпАП (в тому числі і за ст. 77-1 КУпАП).

Позивач безпосередньо був на території домоволодіння, на якому знаходиться його житловий будинок. Враховуючи вищевикладене, мається доказ того, що позивач безпосередньо допустив випалювання на його території, оскільки перебував на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 .

Також повідомляють, що горючим матеріалом (без якого не можливо процес горіння) для горіння (багаття), яке відбувалося на території позивача, була саме рослинність (в тому числі її залишки), що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Позиція учасників судового процесу в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лобач Н.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповідних заявах по суті справи, зокрема вказали, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, оскільки відсутні докази щодо вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, зокрема, що саме він здійснював випалювання рослинності, без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, а тому заступник начальника управління начальник ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області не мав права виносити оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 . Крім того вказували на те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про час, дату та місце складання протоколу про адміністративне правопорушення. На його адресу було одразу направлено копію протоколу та повідомлення про його розгляд, а також постанову від 06.09.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 3060,00 грн. Вказаний штраф він одразу оплатив, щоб він не збільшився в двічі, який би він не зміг заплатити з урахуванням його майнового стану.

При цьому ОСОБА_1 в судовому засіданні з посиланням на статтю 63 Конституції України відмовився повідомити суду прізвище, ім`я та по батькові жінка, яка відповідно до відеозапису правопорушення також була біля багаття, мотивуючи це тим, що дана жінка є близькою йому родичкою та відповідно він не хоче, щоб її було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Крім того ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував того, що в багатті на території його домоволодіння спалювалось одночасно листя, солома, навоз та дошки, що на його думку не є випалюванням рослинності.

Відповідач заступникначальника управління начальникВЗНС КрасноградськогоРУ ГУДСНС Україниу Харківськійобласті КозубВ.О. в судовому засідання просив відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі, оскільки під час розгляду 22.09.2023 року справи про адміністративне правопорушення ним було досліджені усі докази, які вказують на вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП.

Представник відповідача головнийінспектор РуденкоВ.О.в судовомузасіданні просиввідмовити взадоволенні позовної заяви з підстав викладених в заявах по суті справи, вказав на те, що протокол про адміністративне правопорушення головним фахівцем складений відповідно до Інструкції з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення, а постанова винесена 22.09.2023 року уповноваженою особою органу ДСНС відповідно до чинного законодавства з урахуванням всіх доказів вчинення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, оскільки саме на території домоволодіння ОСОБА_1 здійснювалось випалювання сухої рослинності та її залишків без дотримання Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 12 серпня 2021 року № 541. Позивач до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення жодного доказу відсутності своєї вини, не надав.

Представник відповідачапровідний інспекторвідділу контролюзастосування санкційта аналітичноїроботи центрузабезпечення діяльностіГоловного управлінняДСНС Україниу Харківськійобласті КостінК.В. в судовому засідання просив відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі, оскільки під час розгляду 22.09.2023 року справи про адміністративне правопорушення було досліджені усі докази, які вказують на вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, зокрема було встановлено, що саме на території домоволодіння ОСОБА_1 відбувалось випалювання рослинності, зокрема її випалювання залишків сухої рослинності, без дотримання Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків. Також було переглянуте відео з камери співробітника ДСНС, який виявив адміністративне правопорушення, на якому видно, що здійснюється випалювання рослинності (залишків сухої рослинності) в дворі відповідного домоволодіння, біля багаття знаходиться жінка, в цей момент вийшов ОСОБА_1 і повідомив, що багаття розгорілось само та в процесі спілкування із співробітником ДСНС саме ОСОБА_1 залив багаття водою зі шлангу. Разом із жінкою обіцяли, що більше не будуть палити костри та будуть вивозити на смітник залишки з огороду, палили бо всі палять. Оскільки випалювання рослинності здійснювалось саме на території домоволодіння ОСОБА_1 , саме його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП. На відео фіксації адміністративного правопорушення ОСОБА_1 на питання фахівця ДСНС про те, чи буде він отримувати протокол, останній проігнорував це питання та пішов до себе у двір, у зв`язку із чим, при складанні протоколу було здійснено відповідний запис, що він від пояснень та підпису відмовився. При цьому під час розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення представник ОСОБА_1 не вказувала ніяких зауважень з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення було накладено на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 6120,00 грн П.О., оскільки він вже 06.09.2023 року за допущення аналогічного адміністративного правопорушення у сфері охорони природи за статтею 77-1 КУпАП, притягувався до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу на суму 3060,00 грн.

Суд вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позиція суду.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що головним фахівцем ВЦЗ та ОНПР Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області, щодо позивача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ХА №045881 за ч.1 ст.77-1 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 10.09.2023 року о 19:00 год. на території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно випалював рослинність без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 12 серпня 2021 року №541, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 р. за № 1311/36933, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог КУпАП.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ХА №045881 за ч.1 ст.77-1 КУпАП на адресу ОСОБА_1 направлена засобами поштового зв`язку разом з повідомлення про час, дату та місце розгляду протоколу.

Позивач ОСОБА_1 скористався своїм прав на отримання правничої допомоги під час розгляду вказаного вище протоколу (матеріалу про адміністративне правопорушення).

На підставі вказаного вище протоколу заступник начальника управління начальник ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Козуб Вадим Олексійович виніс щодо позивача ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення серії ХА №045890 від 22.09.2023 за ч.1 ст.77-1 КУпАП, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6120,00 гривень.

Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 10.09.2023 року о 19:00 год. на території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно випалював рослинність без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 12 серпня 2021 року №541, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 р. за № 1311/36933 за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог КУпАП та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.77-1 КУпАП.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Не погодившись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з цим позовом, вказує на те, що територія домоволодіння не є земля сільськогосподарського призначення, а також відсутні докази щодо вчинення ним вказаного правопорушення, зокрема, що саме він здійснював випалювання рослинності, без дотримання відповідно порядку, крім того вказує, що в постанові не вірно зазначена об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, оскільки, багаття яке горіло в його дворі не є випалюванням рослинного покрову в розумінні Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст.242-1 КУпАП передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, частиною першою статті 52 , статтями 53, 53-1, 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1, 79, 79-2, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, а також якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку та здійснює державний ринковий нагляд у сфері своєї відповідальності, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 278 КУпАП вирішують такі питання:

чи належить до їх компетенції розгляд цієї справи;

чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Слід вказати про те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справа № 463/1352/16-а.

Згідно статті 77-1 КУпАП, яка складається з двох частин, передбачено відповідальність за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (частина 1), а також за ті самі дії, вчинені в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду (частина 2).

Об`єктивна сторона полягає, зокрема, у вчиненні дій, спрямованих на випалювання сухої природної рослинності або її залишків без відповідного дозволу або з порушенням умов такого дозволу.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення може характеризуватися у формі умислу або необережності.

Згідно ч.3 ст.27 Закону України «Про рослинний світ» та ч.6 ст.39 Закону України «Про тваринний світ» випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, забороняється.

Порядок випалювання сухої рослинності або її залишків, затверджено наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 № 541 (далі також Порядок №541).

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Як встановлюється зі змісту постанови заступника начальника управління начальник ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Козуба Вадима Олексійовича серії ХА №045890 від 22.09.2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6120 грн.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою був протокол про адміністративне правопорушення серії ХА №045881 за ч.1 ст.77-1 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 10.09.2023 року о 19:00 год. на території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно випалював рослинність без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 12 серпня 2021 року №541, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 р. за № 1311/36933, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог КУпАП.

При цьому, в матеріалах справи наявна копія відеозапису з камери співробітника ДСНС України щодо фіксації вчинення ОСОБА_1 правопорушення, який є додатками до протоколу, з якого встановлюється, що на території домоволодіння спалювалась рослинність (залишки сухої рослинності), зокрема видно, що в багатті горять листя та гілки. ОСОБА_1 особисто почав тушити багаття при появі співробітника ДСНС. Свої дії мотивує тим, що само розгорілось. Жінка яка була біля багаття повідомила, про те, що палили бо всі в с. Піщанка палять, давала обіцянку проте, що більше палить не будуть, що свідчить про те, що вона не сама палила залишки сухої рослинності. Інших осіб на території домоволодіння крім неї та ОСОБА_1 зафіксовано не було. Крім того з її розмови можна зрозуміти, що вона є близькою особою ОСОБА_1 , оскільки була обізнана про його особисті справи, в тому числи щодо складання на ОСОБА_1 протоколу за вчинення аналогічного правопорушення, крім того вела себе на території домоволодіння як господиня, а не відома особа, яке запалила в чужому дворі багаття.

Крім того в судовому засіданні позивач також вказав, що в багатті горіло листя, солома, навоз, а також дошки.

Слід звернути увагу на те, що розділом ІІ Порядку №541 визначено, що випалювання сухої рослинності допускається виключно у випадку гасіння пожеж в екосистемах пожежно-рятувальними підрозділами (частинами) визначеними статтями 60-63 Кодексу цивільного захисту України за рішенням керівника гасіння пожежі у відповідності до Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за № 802/32254.

Випалювання залишків сухої рослинності допускається у наступних випадках:

для приготування їжі (у печі, на мангалі чи за допомогою іншого обладнання), обігріву оселі (дрова, хмиз, брикети);

у традиційно-культурних цілях (багаття на Івана Купала, тощо). Таке випалювання здійснюється за попереднім узгодженням місця та часу з органами місцевого самоврядування.

Забороняється проводити будь-які випалювання у вітряну погоду, окрім випалювання залишків сухої рослинності у закритих приміщеннях. Розпалювання багать для випалювання залишків сухої рослинності має проводитись у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 та інших норм законодавства.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що спалювання залишків сухої рослинності на відкритій території, не у печі, мангалі чи не за допомогою іншого обладнання, є прямим порушенням Порядку №541.

Крім того у відповідності до вимог пункту 2 розділу І Порядку випалювання сухої рослинності терміни вживаються у такому значенні:

У даному Порядку терміни вживаються у такому значенні:

- «випалювання сухої рослинності» - це контрольоване спалювання рослинного покриву на земельних ділянках, що призводить до його знищення;

- «випалювання залишків сухої рослинності» - спалювання спеціально зібраного рослинного матеріалу у відведених для цього місцях;

- «суха рослинність» - сукупність рослинних організмів з відмерлою надземною частиною на певній площі їх природного зростання, у тому числі після покосів;

- «рослинний покрив» - сукупність рослинних угруповань на певній території.

При цьому, залишки сухої рослинності це теж суха рослинність, у якої надземна частина знаходиться у відмерлому стані та у вигляді її решток. Рослинність відноситься до органічного матеріального світу природи. Таким чином, можна стверджувати, що до визначення природної рослинності, яке має більш широке значення, відносяться поняття сухої рослинності та її залишків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно зазначив в матеріалах справи про адміністративне правопорушення посилання, що правопорушник «самовільно випалював рослинність» без дотримання порядку встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища…».

Отже суд вважає, необґрунтованими доводи позивача, про те, що він не здійснював випалювання рослинності (залишків сухої рослинності), оскільки таке твердження спростовано відеозаписом, який наявний в матеріалах справи та з якого зокрема встановлюється паління залишків сухої рослинності, що відноситься також до випалювання рослинності.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач в порушення вимог закону притягнув його до відповідальності на підставі ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, оскільки випалювання сухої рослинності він здійснив на території домоволодіння на земельній ділянці для житлової та громадської забудови, а відтак така земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, до смуг відводу автомобільних доріг і залізниць, до парків чи інших зелених населеннь та газонів у населених пунктах.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що земельна ділянка, на якій відбулось випалювання рослини (залишків сухої рослинності) розташована в населеному пункті та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», які затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Зелені насадження обмеженого користування - насадження на територіях громадських і житлових будинків, шкіл, дитячих установ, вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, профтехучилищ, закладів охорони здоров`я, промислових підприємств і складських зон, санаторіїв, культурно-освітніх і спортивно-оздоровчих установ та інші.

Отже, відповідно до вищенаведеного, трав`яна, квіткова, чагарникова, деревна рослинність природного та штучного походження, що зростає на території житлового будинку (присадибній ділянці, ділянці для обслуговування житлового будинку) є зеленим насадженням у населеному пункті, на якому заборонено випалювання рослинності або її залишків та опалого листя.

Окрім цього, згідно цих Правил, на об`єктах благоустрою зеленого господарства, зокрема забороняється:

вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо;

спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

Частиною 1 ст. 77-1 КУпАП передбачено, що за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянки із степовою, водно-болотного та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев`ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи вимоги вищевказаної норми можна прийти до висновку, що не має ніякої різниці де здійснювалось випалювання рослинності, на території приватного домоволодіння або за його межами, оскільки ця територія знаходиться у населеному пункті с.Піщанка Красноградського району Харківської області.

Таким чином, місце скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідає вимогам частини першої статті 77-1 КУпАП.

Крім того суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 06.09.2023 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП за яке на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3060,00 грн.

Відповідно до постанови від 06.09.2023 року ОСОБА_1 на відкритій території поблизу приватного домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 самовільно випалював рослинність без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 12 серпня 2021 року №541, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 р. за № 1311/36933.

Вказана постанова ОСОБА_1 не оскаржувалась, тобто він погодився із аналогічним правопорушенням, яке було вчинено ним за тією самою адресою на земельній ділянці цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибній ділянці).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В даному випадку суд також враховує, що не має різниці здійснював позивач дії по знищенню за допомогою вогню рослинності (в тому числі і її залишків) або ні, а має значення, що він допустив цю подію на території власного домоволодіння. Термін «допустив» має більше юридичне значення, оскільки воно відноситься як до дій та й до бездіяльності осіб, за яке передбачена відповідальність КУпАП (в тому числі і за ст. 77-1 КУпАП).

Відтак, із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вина позивача у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, доведена повністю, факт порушення позивачем правил пожежної безпеки, підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи, що давало підстави для притягнення його до встановленої законом відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Такі докази, представлені відповідачем, в силу ст. ст. 251, 252 КУпАП суд вважає належними та допустимими.

Посилання позивача на процесуальні порушення при складенні протоколу та оскаржуваної постанови суд вважає, як намагання уникнути від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визначені у ч. 1 ст. 34 КУпАП до яких відносяться щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КУпАП законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення.

Враховуючи, те, що при винесенні постанови стосовно ОСОБА_1 заступник начальника управління начальник ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Козуб В.О. не в повній мірі з`ясував усіх обставин, визначених ст. 280 КУпАП, зокрема не врахував характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , майновий стан, обставини, які пом`якшують відповідальність, оскільки був винесений максимальний розмір штрафу, який передбачений санкція ч. 1 ст. 77-1 КУпАП.

Тобто оскаржувана постанова була винесена з урахуванням, обставин, які обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення про, що не заперечувалось в судовому засіданні відповідачем 2 та представниками відповідача 1 та в заявах по суті справи, але не були достатньо враховані обставини, які пом`якшують відповідальність, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини ОСОБА_1 та його майновий стан.

Зокрема не було враховано тієї обставини, що ОСОБА_1 відразу після виявлення співробітником ДСНС відповідного правопорушення вчинив відповідні дії на відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, а саме зі шлангу потушив багаття із залишків сухої рослинності, яке горіло на території його домоволодіння.

А отже суд вважає за доцільне змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення з урахуванням усіх встановлених обставин, зокрема з урахування обставин які пом`якшують та обтяжують відповідальність у справі, враховуючи ступінь вини та майновий стан позивача, та застосувати до ОСОБА_1 захід стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП.

Висновок за результатами розгляду справи.

Таким чином із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд також враховує, що положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись ст. ст.257-263, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та заступника начальника управління начальника ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Козуба Вадима Олексійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ХА №045890 року від 22.09.2023 року винесену заступником начальника управління начальником ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Козубом Вадимом Олексійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.77-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 6120 грн, змінити в частині накладення адміністративного стягнення та застосувати до ОСОБА_1 захід стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП.

В іншій частині постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ХА №045890 року від 22.09.2023 року - залишити без змін.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя