ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/9622/23Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Альонішко С.І.,

за участю апелянта ОСОБА_1 ,

представника апелянта Подчахи О.В.,

представника відповідача Горнецької М.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Олександра Козленка №53-ос/дск від 17.04.2023 року про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення, яким на ОСОБА_1 , старшого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність;

- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом директора ТУ ДБР у місті Миколаєві на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. При цьому, копія вказаного наказу позивачу вручена не була. Позивач вказує, що накладаючи дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, відповідач не зазначає час, місце та інші обставини вчинення дисциплінарного проступку. Зокрема, з наданого ТУ ДБР у місті Миколаєві витягу з оскаржуваного наказу є незрозумілим якими саме діями позивач порушив вимоги абзаців 2-4, 8, 10, 14 пункту 32 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 року № 743 (зі змінами), пунктів 2.1, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021 року, введених в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 року №30, та пунктів 2.1, 2.3, 2.4, 2.8 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку. Вказані обставини свідчать про те, що оскаржуваний наказ директора ТУ ДБР у місті Миколаєві є необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідач, посилаючись на порушення позивачем правил внутрішнього трудового розпорядку на протязі 19 робочих днів у січні-лютому 2023 року, не склав жодного акту про встановлення факту відсутності позивача на роботі. Також, до матеріалів службового розслідування не долучені відомості електронної системи перепусток в адміністративній будівлі ТУ ДБР у м. Миколаєві, які б надали можливість встановити точний час прибуття позивача на робоче місце та його залишення. Долучені до матеріалів службового розслідування пояснення та рапорти посадових осіб ТУ ДБР у м.Миколаєві: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не є належними та допустимими доказами порушення позивачем розпорядку робочого дня. Апелянт вказує, що відеозаписи від 30.01.2023 року та 31.01.2023 року взагалі не мають доказового значення, оскільки згідно висновку Дисциплінарної комісії у ці дати не зафіксовано порушення позивачем розпорядку робочого дня. Посилання відповідача на постанови у справах про адміністративні правопорушення ЕАР №6387704 від 09.01.2023 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП, серії БАБ №532514 від 09.01.2023 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, серії ЕАР №6398014 від 12.01.2023 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП, складених відносно позивача, не можуть вважатись доказами порушення позивачем розпорядку робочого дня, оскільки вказані постанови у справах про адміністративні правопорушення відсутні в матеріалах службового розслідування. Апелянт зазначає, що у даній справі відповідач вказуючи на порушення позивачем правил внутрішнього трудового розпорядку на протязі 19 робочих днів жодного разу не відібрав у позивача пояснення, що свідчить про відсутність порушення трудової дисципліни з боку позивача. Наданий відповідачем скріншот повідомлення у програмі \не може вважатись належним доказом повідомлення позивача про дату та час засідання Дисциплінарної комісії, оскільки у ньому не зазначено реквізити матеріалів службового розслідування розгляд яких буде здійснюватися, незрозуміло кому належить телефонний номер з якого здійснювалось надіслання повідомлень, не вказано прізвище, ім`я та посаду особи яка надіслала повідомлення. Строк дії суворої догани накладеної наказом ТУ ДБР у м. Миколаєві №116-ос/дск від 10.08.2022 року сплив 10.12.2022 року, в той час як порушення розпорядку робочого дня, які нібито вчинив позивач мали місце в січні-лютому 2023 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що, як встановлено під час службового розслідування ОСОБА_1 протягом тривалого часу систематичного порушував Правила внутрішнього розпорядку, а саме з 09.01.2023 по 07.02.2023 прибував на службу із запізненням та залишав робоче місце до закінчення робочого часу, що підтверджується відеозаписами з камер відеоспостереження. При цьому, у вказаний проміжок часу старший слідчий ОСОБА_1 був відсторонений від виконання своїх службових обов`язків, у зв`язку з проведенням відносно нього службових розслідувань, та мав перебувати на своєму робочому місці (протягом робочого часу з 09.00 до 18.00) та сприяти проведенню службового розслідування. В матеріалах службового розслідування наявні пояснення ОСОБА_1 з приводу прибуття на робоче місце з запізненням та з подальшим його завчасним залишенням за період з 09.01.2023 по 13.01.2023, з 16.01.2023 по 20.01.2023, з 23.01.2023 по 26.01.2023 та з 02.02.2023 по 03.02.2023, відповідно до яких позивач зазначає, що, на його думку, запізнювався з об`єктивних причин. Відбирання відповідачем пояснень у позивача за кожним фактом порушення, як на це посилається представник позивача, не має обґрунтованих підстав, оскільки вказані дії мають вчиняються працівниками Управління внутрішнього контролю виключно в межах службового розслідування у визначеному Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань, затвердженою наказом ДБР від 14.01.2020 № 9 порядку. Досліджувати відомості з електронної системи перепусток, як про це зазначає представник позивача у апеляційній скарзі, немає необхідності, оскільки є візуальне підтвердження прибуття та залишення робочого місця ОСОБА_1 у вищезазначені періоди. Представник відповідача зазначає, що наказом ДБР від 04.03.2022 № 124 затверджено форму Відомостей про облік проходження служби особами рядового та начальницького складу у Державному бюро розслідувань, відповідно до якого не передбачено відображення відміток про запізнення позивача або завчасне залишення робочого місця. З огляду на зазначене, представник відповідача просить за результатами розгляду апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного бюро розслідувань зазначає, що застосовуючи до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність директором ТУ ДБР у м. Миколаєві дотримано положення статті 19 Статуту, зокрема, ураховано обставини, за яких вчинений проступок, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, його попередню поведінку та ставлення до служби в цілому. Відсутність старшого слідчого ОСОБА_1 на робочому місці підтверджується відеозаписами з камер відеонагляду, які розміщені на території адміністративної будівлі ТУ ДБР у м. Миколаєві. Представник третьої особи зазначає, що застосовуючи до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність директором ТУ ДБР у м. Миколаєві дотримано положення статті 19 Статуту, зокрема, ураховано обставини, за яких вчинений проступок, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, його попередню поведінку та ставлення до служби в цілому. Згідно із службовою характеристикою ОСОБА_1 за час роботи в ДБР зарекомендував себе негативно, безвідповідально ставиться до виконання поставлених завдань, допускає порушення службової дисципліни та прорахунки при виконанні службових обов`язків. У відносинах з громадянами, колегами по службі та працівниками з інших правоохоронних органів часто поводить себе нестримно, конфліктує. Постійно нехтує Правилами професійної етики працівників ДБР, що нівелює впровадження високих етичних стандартів поведінки працівників ДБР. Позивач регулярно допускає неналежне виконання своїх службових обов`язків, не реагує на зауваження керівництва ігноруючи при цьому Правила професійної етики працівників ДБР, що нівелює впровадження високих етичних стандартів поведінки працівників ДБР. З огляду на зазначене, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору просить за результатами розгляду апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві № 25-ос від 23.11.2018 року призначений на посаду слідчого Другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.

Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві № 29-ос від 28.11.2018 року ОСОБА_1 переведено на посаду слідчого Другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.

Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві № 11-ос від 02.03.2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.

30.01.2023 року керівником Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві на ім`я директора ТУ ДБР у м. Миколаєві направлено рапорт щодо систематичного порушення норм трудового розпорядку ОСОБА_1

06.02.2023 року керівником Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві на ім`я директора ТУ ДБР у м. Миколаєві направлено рапорт щодо систематичного порушення норм трудового розпорядку ОСОБА_1

08.02.2023 року на ім`я директора Державного бюро розслідувань надійшла службова записка № 87/10-6/6/23 від керівника Управління внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань щодо проведення службового розслідування за фактом можливого порушення ОСОБА_1 правил професійної етики, Правил внутрішнього розпорядку, невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків як працівником ДБР.

08.02.2023 року ДБР прийнято наказ № 8-ср «Про проведення службового розслідування» щодо проведення службового розслідування на предмет можливого порушення правил професійної етики, невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків як працівником ДБР, та інших вимог, встановлених нормативно-правовими актами, старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_1 .

13.02.2023 року директору ТУ ДБР у м. Миколаєві направлено лист-повідомлення № 10-06-01-3233 в якому повідомлялося про початок службового розслідування з 13.02.2023 року стосовно старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_1 .

21.02.2023 року ОСОБА_1 направлено лист про прибуття до відділу внутрішнього контролю ТУ ДБР у м. Миколаєві з метою ознайомлення та отримання наказу № 8-ср від 08.02.2023 року «Про проведення службового розслідування».

21.02.2023 року ОСОБА_1 направлено лист щодо надання пояснень в рамках службового розслідування від 08.02.2023 року №8-СР.

23.02.2023 року ОСОБА_1 надано пояснення, в яких зазначено, що він дійсно запізнювався на роботу з об`єктивних причин, оскільки добирається на роботу в м. Миколаєві з м. Одеси. Також зазначив, що залишав своє робоче місце в особистих справах але не більше ніж на годину. Безпосереднього керівника не попереджав про запізнення та про залишення свого робочого місця протягом робочого дня, оскільки у них склалися неприязні відносини.

Відповідно до висновку службового розслідування № 11/10-6/8/23дск від 03.04.2023 року ОСОБА_1 систематично порушував Правила внутрішнього розпорядку, а саме за період з 09.01.2023 по 11.01.2023 року, 13.01.2023 року, з 16.01.2023 по 20.01.2023 року, з 23.01.2023 по 26.01.2023 року, з 01.02.2023 по 03.02.2023 року, та з 06.02.2023 по 07.02.2023 року прибував на робоче місце з запізненням та з подальшим його завчасним залишенням (до завершення робочого дня). 12.01.2023 року та 27.01.2023 року взагалі був відсутній на робочому місці. За результатами службового розслідування в діях старшого слідчого ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного правопорушення.

03.04.2023 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд Дисциплінарною комісією ДБР матеріалів службового розслідування о 13:00 год. 08.04.2023 року.

08.04.2023 року Дисциплінарною комісією ДБР за результатами розгляду матеріалів службового розслідування в діях ОСОБА_1 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у неналежному виконанні службових обов`язків, порушенні абзаців 2-4, 8 пункту 32 Положення № 743, пунктів 2.1, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників ДБР та рекомендувала накладання (застосування) на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в Державному бюро розслідувань.

Висновком Державного бюро розслідувань від 08.04.2023 року № 6 дск, встановлено в діях ОСОБА_1 ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні абзаців 2-4, 8, 10, 14 пункту 32 Положення № 743, пунктів 2.1, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників ДБР, та пунктів 2.1, 2.3, 2.4, 2.8 розділу II Правил внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, затверджених наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 24.02.2021 року № 14 (зі змінами), та рекомендовано накладання (застосування) на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві № 53-ос/дск від 17.04.2023 року за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у неналежному виконанні своїх службових обов`язків, порушені абзаців 2 - 4, 8, 10, 14 пункту 32 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 (зі змінами), пунктів 2.1, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021, введених в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 №30, та пунктів 2.1, 2.3, 2.4, 2.8 розділу II Правил внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, затверджених наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 24.02.2021 № 14 (зі змінами), на майора Державного бюро розслідувань Фатєєва Андрія Вікторовича, старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову.

17.04.2023 року складено Акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 17.04.2023 року № 53-ос/дск «Про накладення (застосування) дисциплінарного стягнення до працівника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві».

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки оскаржуваний наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві прийнятий на підставі висновку Дисциплінарної комісії ДБР, а також із дотриманням вимог положень Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року № 794-VIII (далі- Закон № 794-VIII), Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 року № 743 (далі - Положення № 743), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників Державного бюро розслідувань, затвердженою наказом Державного бюро розслідувань від 14.01.2020 № 9 (далі - Інструкція № 9) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.1 Закону № 794-VIII Державне бюро розслідувань (далі - ДБР) є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону № 794-VIII Державне бюро розслідувань організовується і діє на засадах: 1) верховенства права, відповідно до якого людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; 2) законності; 3) справедливості; 4) неупередженості; 5) незалежності і персональної відповідальності кожного працівника Державного бюро розслідувань; 6) відкритості та прозорості діяльності Державного бюро розслідувань для суспільства та демократичного цивільного контролю, підзвітності і підконтрольності визначеним законом державним органам. Державне бюро розслідувань діє гласно тією мірою, що не порушує права і свободи людини і громадянина, не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства та законодавства про державну таємницю; 7) політичної нейтральності і позапартійності. Використання Державного бюро розслідувань у партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність політичних партій у Державному бюро розслідувань забороняється; 8) єдиноначальності у реалізації повноважень Державного бюро розслідувань. Принцип єдиноначальності не заперечує принципу процесуальної самостійності слідчого органу Державного бюро розслідувань.

Частиною 1 ст.14 Закону № 794-VIII передбачено, що до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.

Відповідно до ч. 3 ст.14 Закону № 794-VIII на службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки.

Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу державного бюро розслідувань, їх права та обов`язки визначає Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, а для державних службовців порядок проходження служби врегульовано положеннями Закону України «Про державну службу».

Відповідно до положень пункту 32 Положення № 743, особи рядового та начальницького складу, зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися присяги, Конституції та законів України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки, накази безпосередніх та прямих керівників (начальників); додержуватися правил професійної етики; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; берегти та підтримувати в належному стані передані їм у користування майно, озброєння і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу; не рідше одного разу на рік проходити психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа, комплексний медичний огляд, а у разі потреби - цільовий медичний огляд; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатися із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до прямого керівника (начальника); доповідати своїм безпосереднім керівникам (начальникам) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; повідомляти безпосереднього керівника (начальника) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному, тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Згідно з ч.6 ст. 14 Закону № 794-VIII на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців Державного бюро розслідувань здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Стаття 13 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону № 794-VIII, з метою запобігання і виявлення правопорушень у діяльності працівників Державного бюро розслідувань у складі центрального апарату Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь діють підрозділи внутрішнього контролю.

Згідно з ч.2 ст. 24 Закону № 794-VIII підрозділ внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань має такі обов`язки: 1) запобігання вчиненню правопорушень працівниками Державного бюро розслідувань згідно з вимогами законів України "Про запобігання корупції" та "Про державну службу"; 2) здійснення контролю за дотриманням працівниками Державного бюро розслідувань правил етичної поведінки, вимог щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів; 3) проведення перевірок працівниками Державного бюро розслідувань на доброчесність та моніторингу способу їх життя; 4) проведення з особами психофізіологічних інтерв`ю із застосуванням поліграфа під час вступу на службу та проходження служби в Державному бюро розслідувань; 5) перевірка інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, медіа, інших джерелах, у тому числі отриманої через спеціальну телефонну лінію, сторінку в мережі Інтернет, засоби електронного зв`язку Державного бюро розслідувань, щодо причетності працівників Державного бюро розслідувань до вчинення правопорушень; 6) проведення службового розслідування стосовно працівників Державного бюро розслідувань; 7) проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на призначення на посади в Державному бюро розслідувань; 8) вжиття заходів щодо захисту працівників Державного бюро розслідувань, які повідомляють про вчинення протиправних дій чи бездіяльність інших працівників Державного бюро розслідувань; 9) консультування працівників Державного бюро розслідувань щодо правил етичної поведінки, конфлікту інтересів, декларування майна, доходів, видатків та зобов`язань фінансового характеру.

Підстави та порядок проведення службового розслідування (перевірки) стосовно працівників ДБР та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, посадових та інших осіб при його проведені визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників ДБР, затвердженого наказом ДБР від 14.01.2020 року №9.

Службове розслідування проводиться з метою встановлення: неправомірних дій працівника Бюро, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням працівником Бюро своїх обов`язків; наявності або відсутності вини працівника Бюро; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства, організаційно-розпорядчих документів тощо; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Службове розслідування відносно працівників Бюро проводиться Управлінням внутрішнього контролю Бюро.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону № 794-VIII Підставами для притягнення працівника Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності є: 1) невиконання чи неналежне виконання обов`язків; 2) незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала відома працівнику у зв`язку з виконанням ним своїх повноважень; 3) перевищення своїх повноважень, якщо таке перевищення не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 4) публічне висловлювання, що є порушенням презумпції невинуватості; 5) негативні результати перевірки на доброчесність або моніторингу способу життя працівника; 6) порушення правил професійної етики; 7) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних особистих інтересах інших осіб; 8) інші підстави, передбачені Законом України "Про державну службу" для працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, Дисциплінарним статутом Національної поліції України для працівників Державного бюро розслідувань, які є особами рядового і начальницького складу, та Кодексом законів про працю України.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало порушення ним абзаців 2-4, 8, 10, 14 пункту 32 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 року № 743 (зі змінами), пунктів 2.1, 2.8, 2.13 Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, затверджених рішенням Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань від 15.01.2021 року, введених в дію наказом Державного бюро розслідувань від 16.01.2021 року №30, та пунктів 2.1, 2.3, 2.4, 2.8 розділу II Правил внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, затверджених наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 24.02.2021 року № 14 (зі змінами).

Відповідно до пп. 21, 22 п.3 Службових обов`язків старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, затверджених директором ТУ ДБР у м. Миколаєві 22.08.2022 року, старший слідчий забезпечує неухильне дотримання службової дисципліни та вимог нормативно-правових актів із зазначеного питання, у тому числі й відомчих, а також тих, що регулюють діяльність відділу; неухильно дотримується Правил професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, Правил внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу ТУ ДБР у м. Миколаєві.

Згідно з пп.2, 6 п.4 Службових обов`язків, старший слідчий несе відповідальність за порушення вимог чинного законодавства про державну таємницю, невиконання, неякісне або несвоєчасне виконання своїх службових обов`язків, бездіяльність або невиконання наданих йому прав, порушення правил етичної поведінки та обмежень, пов`язаних з прийняттям на службу до Державного бюро розслідувань та її проходження; несе відповідальність за порушення службової та трудової дисципліни.

ОСОБА_1 ознайомлений із Службовими обов`язками 24.08.2022 року, що підтверджується особистим підписом.

Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу ТУ ДБР у м. Миколаєві, затверджених наказом ТУ ДБР у м. Миколаєві від 24.02.2021 року № 14, перебування осіб рядового та начальницького складу ТУ в робочий час за межами розташування підрозділу дозволено лише з дозволу керівника та з метою вирішення службових питань.

Також, в матеріалах справи наявні розписки від 02.03.2021 року про ознайомлення ОСОБА_1 із Правилами професійної етики працівників Державного бюро розслідувань, Правилами внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу ТУ ДБР у м. Миколаєві та змінами до Правил внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу ТУ ДБР у м. Миколаєві від 23.08.2022 року та від 02.01.2023 року.

Колегія суддів зазначає, що Правила професійної етики ДБР встановлюють основні принципи, моральні норми, загальні вимоги до етичної поведінки працівників ДБР та його територіальних управлінь - осіб рядового та начальницького складу, державних службовців та працівників, що працюють за трудовими договорами у ДБР, якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків.

Згідно з п. 1.6. Правил професійної етики ДБР, працівник ДБР має дотримуватися встановлених цими Правилами принципів етичної поведінки, а також загальновизнаних норм моралі, дбати про власну репутацію, поважати честь і гідність інших службових та посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, утримуватись від дій, заяв чи вчинків, що компрометують його самого, колег, інших осіб, з якими взаємодіє працівник ДБР, а також компрометують ДБР та державу.

Відповідно до пункту 1.7. Правил професійної етики ДБР, дотримання працівниками ДБР вимог Правил оцінюється та враховується їх керівництвом як обов`язковий елемент трудової та службової дисципліни.

Поряд з цим, відповідно до пункту 2.1. Правил професійної етики ДБР, встановлений принцип законності, який передбачає те, що працівник ДБР зобов`язаний дотримуватись та керуватись під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, Законами України «Про Державне бюро розслідувань», «Про запобігання корупції», іншими законодавчими актами, що регулюють сферу його службової діяльності, організаційно-розпорядчими документами ДБР, положеннями про структурні підрозділи та посадовою інструкцію (службовими обов`язками), своєчасно і точно виконувати накази ДБР, доручення та вказівки керівників, надані на підставі та у межах їх повноважень.

Відповідно до службової характеристики майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, за час роботи в ДБР зарекомендував себе негативно, як працівник, що безвідповідально ставиться до виконання поставлених завдань, допускає порушення службової й виконавської дисципліни та прорахунки при виконанні службових обов`язків. Має низьку службову працездатність. Допускає тяганину при здійсненні досудового розслідування кримінальних правопорушень, процесуальні рішення приймає з порушенням строків. Показники службової діяльності незначні, що не відповідає навантаженню порівняно з іншими слідчими. У відносинах з громадянами, колегами по службі та працівниками з інших правоохоронних органів часто поводить себе нестримно, конфліктує. Постійно нехтує Правилами професійної етики працівників ДБР та Правилами внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу ТУ ДБР у м. Миколаєві.

Колегія суддів зазначає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання особи, яка його вчинила, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до особи, вина якої у вчинені дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 09.01.2023 по 07.02.2023 року, прибував на роботу після 09:00 години ранку та залишав своє робоче місце до закінчення робочого часу, тобто до 18.00 год., а 27.01.2023 року взагалі був відсутній на робочому місці.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що позивачем вказані обставини не спростовуються. Позивач в поясненнях зазначив, що він дійсно прибував на роботу із запізненням, однак посилається на об`єктивні ознаки, які стали причиною таких запізнень, а саме: технічні зупинки, у зв`язку із завантаженням автошляхів, ДТП за участі інших учасників дорожнього руху. Також, позивач не заперечує щодо залишення свого робочого місця протягом дня для вирішення особистих питань. Жодного разу позивач не попередив свого безпосереднього керівника про запізнення чи передчасного залишення свого робочого місця, що також підтверджується самим позивачем, оскільки у нього склалися неприязні відносини з безпосереднім керівником ОСОБА_5 .

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 систематично порушував Правила внутрішнього розпорядку для осіб рядового та начальницького складу ТУ ДБР у м. Миколаєві, які виразилися у несвоєчасному прибутті на робоче місце та залишенням робочого місця до завершення робочого дня.

Колегія суддів звертає увагу, що присяга, яку складено позивачем 02.03.2021 року, передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Порушення етичних, правових та службово-дисциплінарних норм поведінки утворює факт порушення Присяги.

Невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. При цьому, хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна позиція до застосування норм матеріального права при розгляді даної категорії справ висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 02.10.2018 у справі № 9901/454/18 та від 26.03.201-9 у справі № 9901/544/18, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 26.07.2019 у справі № 815/5156/16 та від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що до позивача вже застосовувався такий вид дисциплінарного стягнення як «сувора догана» на підставі Наказу № 32-ос/дск від 09.03.2023 року.

Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення обґрунтувань неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

При вирішенні вказаного питання Директор ТУ ДБР у м. Миколаєві наділений дискреційними повноваженнями, що дозволяє йому на власний розсуд визначати вид дисциплінарного стягнення в залежності від скоєного працівником дисциплінарного проступку та застосовувати до працівників ДБР обране ним дисциплінарне стягнення.

З огляду на фактичні обставини справи та надані докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, прийнятий на підставі висновку Дисциплінарної комісії ДБР, а також із дотриманням вимог положень Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р., заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.11.2023 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик