ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/10939/22

Провадження № 12-53гс23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Власова Ю. Л.,

суддів Банаська О. О., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Іванцової Марини Валеріївни на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01 травня 2023 року (у складі колегії: головуючий суддя Мальченко А. О., судді Агрикова О. В., Скрипка І. М.)

у справі

за позовом фізичної особи - підприємця Іванцової Марини Валеріївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіоніт Груп»

про визнання договору недійсним.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваного судового рішення

1. У жовтні 2022 року фізична особа - підприємець Іванцова Марина Валеріївна (далі - ФОП Іванцова М. В., позивачка, скаржниця) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіоніт Груп» (далі - ТОВ «Тіоніт Груп», відповідач) про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2018 року.

2. Разом із позовною заявою позивачка заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору або його зменшення, посилаючись на те, що її доходу недостатньо для утримування родини та сплати судового збору в такій значній сумі. На підтвердження цього позивачка надала довідку з Державної податкової служби України № 2653-22-04605 від 15 вересня 2022 року.

3. Ухвалою від 09 листопада 2022 року Господарський суд міста Києва звільнив Іванцову М. В. від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та відкрив провадження у справі № 910/10939/22.

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13 березня 2023 року в задоволенні позовних вимог Іванцової М. В. відмовлено повністю. Додатковим рішенням від 21 березня 2023 року стягнуто з позивачки на користь відповідача 37 313,72 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Позивачка звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції від 13 березня 2023 року, в якій просила скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2023 року апеляційну скаргу ФОП Іванцової М. В. залишено без руху, оскільки скаржниця не надала доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів направлення відповідачу копії скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення. Позивачці надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

7. 24 квітня 2023 року до суду апеляційної інстанції від скаржниці надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в тексті якої викладено клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги. Зокрема, позивачка вказала, що має скрутне матеріальне становище, що підтверджується довідками з Пенсійного фонду України за формою ОК-5 від 19 квітня 2023 року та з Державної податкової служби України № 2653-22-04605 від 15 вересня 2022 року, а тому її доходу недостатньо для утримування родини і сплати судового збору.

8. Ухвалою від 01 травня 2023 року Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви ФОП Іванцової М. В. про звільнення від сплати судового збору та повернув її апеляційну скаргу без розгляду.

9. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована так:

- довідка Державної податкової служби України № 2653-22-04605 від 15 вересня 2022 року не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відображені у ній відомості підтверджують відсутність доходу за період з І кварталу 2021 року по ІІ квартал 2022 року, але не відображають відсутність доходу позивачки за 2022 календарний рік у цілому;

- довідка Пенсійного фонду України за формою ОК-5 від 19 квітня 2023 року відображає інформацію щодо доходів позивачки за звітні періоди з 2017 по 2018 роки, що унеможливлює встановити факт відсутності в неї доходу за 2022 рік;

- можливість звільнення від сплати судового збору передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір», частина перша якої визначає однією з таких підстав випадок, коли розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Оскільки позивачка не надала доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 % її річного доходу за весь попередній календарний рік (2022), то підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні;

- оскільки скаржниця не усунула недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2023 року в цій справі, апеляційна скарга підлягає поверненню позивачці на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Зміст вимог касаційної скарги, аргументи сторін

10. Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивачка звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01 травня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

11. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції вимог статті 8 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», положень ГПК України, оскільки, відмовляючи у задоволенні заяви позивачки про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційній господарський суд зробив припущення, що надані нею документи не відображають відсутність доходу за 2022 рік.

12. Але в довідці Пенсійного фонду України за формою ОК-5 зазначено дату її формування - 19 квітня 2023 року, тобто якщо б у позивачки був дохід за 2022 рік, його було б зазначено в цій довідці.

13. Натомість колегією суддів апеляційної інстанції було одразу відмовлено позивачці в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та постановлено ухвалу про повернення без розгляду її апеляційної скарги. Хоча суд міг збільшити термін для усунення недоліків апеляційної скарги та надати позивачці можливість долучити додатково відповідні докази щодо її сукупного доходу за 2022 календарний рік.

14. Позивачка акцентує увагу на тому, що вона надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2022 рік станом на момент подання позовної заяви та довідку з Пенсійного фонду України, при цьому скаржниці було невідомо про необхідність подання таких відомостей за весь 2022 рік, суд апеляційної інстанції їй цього не роз`яснив та передчасно прийняв рішення про повернення її апеляційної скарги, не давши можливості позивачці долучити документи, необхідні для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

15. Ухвалою від 27 липня 2023 року Касаційний господарський суд звільнив скаржницю від сплати судового збору та відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

16. ТОВ «Тіоніт Груп» надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01 травня 2023 року.

17. Відповідач вважає, що скаржниця на порушення приписів статті 74 ГПК України не надала належних та допустимих доказів, а також не довела обставин, які б давали підстави для її звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Надходження справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

18. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

19. 06 вересня 2023 року Касаційний господарський суд ухвалою передав справу № 910/10939/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною третьою статті 302 ГПК України.

20. Касаційний господарський суд указав на те, що в касаційних судах існує неоднакова практика застосування аналогічних за своїм змістом положень процесуального закону під час вирішення такого питання: якщо апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору і в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги заявлено клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, чи можливо вдруге залишити апеляційну скаргу без руху з наданням часу для усунення її недоліків у разі, коли в задоволенні клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору було відмовлено.

21. З метою забезпечення однакового правозастосування в цьому питанні Касаційний господарський суд вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний цивільний суд) від 06 травня 2020 року у справі № 758/8383/15-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 128/1213/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 216/4979/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 755/17444/20, від 30 листопада 2022 року у справі № 185/463/22 та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) від 17 лютого 2022 року у справі № 500/1704/21, від 19 грудня 2022 року у справі № 280/10087/21, від 02 лютого 2023 року у справі № 320/2083/21, щодо застосування статей 127, 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), статей 121, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (зміст яких є аналогічним змісту статей 119, 174 ГПК України) у подібних правовідносинах, про те, що одночасна відмова в задоволенні клопотання про зменшення суми судового збору (звільнення від його сплати) та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги чи іншого процесуального звернення (у разі коли таке клопотання заявлено не в апеляційній скарзі, а в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги) є невиправданим, оскільки в разі відмови в задоволенні клопотання про зменшення суми судового збору суд може продовжити заявнику строк для сплати судового збору. Тому в таких випадках суд має продовжити строк на усунення недоліків, а не одразу повертати апеляційну скаргу заявнику.

22. Ухвалою від 20 вересня 2023 року Велика Палата Верховного Суду прийняла справу № 910/10939/22 та призначила її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги

23. У цій справі виникло питання про те, чи має суд застосувати положення статті 119 ГПК України у такому випадку:

1) заявниця апеляційної скарги не виконала вимог процесуального закону, вказаних у статті 258 ГПК України, не додала до апеляційної скарги доказів сплати судового збору та не заявила в апеляційній скарзі клопотання про звільнення її від сплати судового збору;

2) після залишення судом апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору заявниця подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору;

3) якщо суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, чи має він у цьому випадку продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

24. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

25. За статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

26. За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.

27. Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

28. З наведених норм права вбачається, що за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення скаржник повинен сплатити судовий збір. Проте суд за клопотанням такого скаржника може звільнити його від сплати судового збору в разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу цього скаржника.

29. Згідно з пунктом 7 частини другої та пунктом 2 частини третьої статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу; до апеляційної скарги додаються, в тому числі, докази сплати судового збору.

30. Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

31. Згідно із частинами першою - четвертою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених процесуальним законом вимог, протягом п`яти днів з дня надходження її до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

32. Аналогічні положення містить стаття 185 ЦПК України і стаття 169 КАС України.

33. Відповідно до частин першої, другої статті 119 ГПК України (стаття 127 ЦПК України та стаття 121 КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

34. Згідно із частинами четвертою, шостою, сьомою статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк.Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

35. Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

36. Таким чином, скаржник має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору. У випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника - фізичної особи за попередній календарний рік, він може клопотати про звільнення його від сплати судового збору. Таке клопотання скаржник повинен заявити в апеляційній скарзі. Тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання апеляційної скарги.

37. У разі пропущення скаржником зазначеного процесуального строку подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору він може подати до суду заяву про поновлення такого строку одночасно з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору та доказами, що підтверджують таке клопотання.

38. Якщо суд визнає причини пропуску скаржником указаного строку поважними, він може поновити пропущений строк та розглянути клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового зборупо суті. В іншому випадку таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.

39. У разі коли суд поновив пропущений строк та розглянув клопотання по суті, він постановляє ухвалу про звільнення скаржника від сплати судового збору або відмову у задоволенні вказаного клопотання.

40. Якщо апеляційна скарга залишається судом без руху, то скаржнику надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

41. Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги до десяти днів є строком, що встановлюється судом, відповідно може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом із тим строк для усунення недоліків апеляційної скарги понад десять днів є строком, встановленим законом, відповідно може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

42. У разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.

43. У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.

44. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

45. Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

46. Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу.

47. У цій справі позивачка звернулась до суду з апеляційною скаргою 27 березня 2023 року. До апеляційної скарги позивачка не додала доказів сплати судового збору та не заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

48. Ухвалою суду від 17 квітня 2023 року апеляційну скаргу позивачки було залишено без руху та наданий їй строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвалу позивачка отримала 18 квітня 2023 року, отже, повинна була усунути недоліки апеляційної скарги до 28 квітня 2023 року.

49. 19 квітня 2023 року позивачка подала заяву про звільнення її від сплати судового збору з доказами відсутності доходів для сплати судового збору, яку апеляційний суд отримав 24 квітня 2023 року.

50. Ухвалою від 01 травня 2023 року апеляційний суд розглянув по суті заяву позивачки про звільнення від сплати судового збору, відмовив у задоволенні цієї заяви за недостатністю доказів та повернув апеляційну скаргу позивачці у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору.

51. З наведеного вбачається, що апеляційний суд одночасно постановив ухвалу про відмову позивачці в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та повернення апеляційної скарги. Внаслідок цього позивачка була позбавлена можливості дізнатись про те, що їй відмовили у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, та відповідно не змогла сплатити судовий збір і усунути недоліки апеляційної скарги.

52. Слід зауважити, що апеляційний суд отримав заяву позивачки про звільнення від сплати судового збору 24 квітня 2023 року, коли до кінця строку на усунення недоліків залишалось чотири дні. Якщо б позивачка дізналась про відмову їй у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору раніше 01 травня 2023 року, в неї була б можливість сплатити судовий збір та подати суду відповідні докази в межах установленого строку або клопотати про його поновлення.

53. Також Велика Палата Верховного Суду враховує, що місцевий суд звільнив позивачку від сплати судового збору на підставі того ж доказу, який був нею доданий до заяви про звільнення від сплати судового збору в апеляційному провадженні. Оскільки місцевий суд визнав цей доказ достатнім для звільнення позивачки від сплати судового збору, вона могла очікувати, що цього доказу буде достатньо і для апеляційного суду.

54. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у звільненні позивачки від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її позивачці та переконатись, що вона отримала цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

55. Оскільки апеляційний суд неправильно застосував наведені процесуальні норми ГПК України Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду від 01 травня 2023 року про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Щодо відступу від висновків касаційних судів

56. У своїй ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в постановах Касаційного цивільного суду від 06 травня 2020 року у справі № 758/8383/15-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 128/1213/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 216/4979/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 755/17444/20, від 30 листопада 2022 року у справі № 185/463/22 та постановах Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 500/1704/21, від 19 грудня 2022 року у справі № 280/10087/21, від 02 лютого 2023 року у справі № 320/2083/21, щодо застосування статей 127, 185 ЦПК України, статей 121, 169 КАС України (зміст яких є аналогічним змісту статей 119, 174 ГПК України) у подібних правовідносинах, про те, що одночасна відмова в задоволенні клопотання про зменшення суми судового збору (звільнення від його сплати) та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги чи іншого процесуального звернення (у разі коли таке клопотання заявлено не в апеляційній скарзі, а в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги) є невиправданим, оскільки у разі відмови в задоволенні клопотання про зменшення суми судового збору суд може продовжити заявнику строк для сплати судового збору. Тому в таких випадках суд має продовжити строк на усунення недоліків, а не одразу повертати апеляційну скаргу заявнику.

57. Велика Палата Верховного Суду вважає, що наведені висновки касаційних цивільного та адміністративного судів суттєво не суперечать наведеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду, тому підстав для відступу від них не вбачає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

59. За змістом статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, в тому числі, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

60. Згідно із частиною шостою статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

61. Велика Палата Верховного Суду вважає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу від01 травня 2023 року у цій справі, Північний апеляційний господарський суд неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

62. Тому ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01 травня 2023 року у справі № 910/10939/22 слід скасувати, а справу повернути до цього суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 300-302, 304, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Іванцової Марини Валеріївни задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01 травня 2023 року у справі № 910/10939/22 скасувати.

3. Справу № 910/10939/22 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ю. Л. Власов Судді: О. О. Банасько Л. М. Лобойко І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв І. В. Григор`єва К. М. Пільков М. І. Гриців О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима О. М. Ситнік І. В. Желєзний І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук С. І. Кравченко В. Ю. Уркевич Г. Р. Крет Н. В. Шевцова