ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.10.2023Справа № 910/12968/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Українського державного геологорозвідувального інституту
про стягнення 2.101,01 грн
Представники сторін: не викликались
СУТЬ СПОРУ:
16.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Українського державного геологорозвідувального інституту про стягнення 2.101,01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 03146/5-09 від 22.07.2010. Відповідно до умов договору позивач зобов`язується надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені передбаченими законодавством правилами. Так, Правилами приймання стічних вод абонементів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1879 від 12.10.2011 (далі - Правила № 1879), регламентовано, що правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонементів і водоканалу порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у каналізацію, порядок контролю за виконанням цих правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог Правил 1879, а саме здійсненням скиду стічних вод з об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Радищева, 5 із перевищенням допустимих концентрацій, що підтверджується протоколом вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 15.04.2021, позивачем направлено на адресу відповідача лист-попередження від 14.06.2021 та вимогу № 1971/15/15/02-23 від 17.05.2023 про сплату заборгованості у розмірі 2.101,01 грн.
Враховуючи те, що відповідачем не було виконано вимоги викладені позивачем у листі-попередженні та вимозі, останній звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 2.101,01 грн боргу за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
У поданій позивачем до суду позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Суд розглянувши дане клопотання відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне
Згідно з частинами 3,5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справи незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частина 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що частина друга-шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Переданий на вирішення суду спір входить до переліку, встановленому ч. 5 ст. 12 вказаного Кодексу для розгляду справи, що розглядаються виключно в порядку спрощеного позовного провадження.
Частина 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд з огляду на ціну позову та незначну складність справи, дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/12968/23, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
Електронна копія ухвали про відкриття провадження у справі № 910/12968/23 від 23.08.2023 була надіслана відповідачу в його Електронний кабінет.
Згідно ч. 4 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 18.10.2023) Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Частино 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електрону адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначає, що офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/12968/23 від 23.08.2023 доставлено до Електронного кабінету відповідача 24.08.2023 о 18:45 год, що підтверджується повідомленням Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 09.09.2023 включно.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 23.08.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
22.07.2010 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник, позивач) та Науково-впроваджувальним центром Українського державного геологорозвідувального інституту, змінило найменування на Український державний геологорозвідувальний інститут (абонент, відповідач) укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 09146/5-09 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (в подальшому - місцеві правила приймання), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах Країни, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2022 за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно з п. 1.5 договору абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження дозволу на скид стічних вод згідно із вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотримання допустимих концентрацій (далі - ДК) забруднюючих речовин.
Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору здійснив скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у зв`язку з чим позивачем нараховано 2.101,01 грн плати за скид стічних вод з перевищенням ДК, яку відповідачем сплачено не було.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (в редакції, що діяла на момент укладення договору) його дія поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Відповідно до п 7.1 договору він укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.
Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір є чинним.
Відповідно до п. 3.2.1 постачальник має право вимагати від абонента дотримання ним Правил користування, Правил приймання, місцевих правил та інших нормативних документів, зазначених у п.1.1 цього договору.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що у випадку прийняття органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо змін порядку розрахунків між суб`єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.
Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням № 1879 від 12.10.2011 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879).
Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879 останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Разом з цим, 21.06.2017 набрала чинності нова редакція Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 11 якого затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Закон було доповнено статтею 13-1, згідно з якою місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
За змістом абзацу 6 ст. 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» у разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Суд зазначає, що як станом на дату відбору проб стічних вод, так і станом на даний час Правила № 1879 є чинними, а тому підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
На період розроблення нової редакції місцевих правил приймання стічних вод, діють місцеві правила, що не суперечать чинним нормам законодавства із застосування ДК, які розраховані для забезпечення встановлених підприємству нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. (Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 920/528/19 від 05.06.2020)
Крім того, як вбачається з п. 1.1 Правил № 1879, останні були розроблені відповідно до статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України; статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; статей 30, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; статей 19, 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»; пунктів 1, 5, 8 розділу 1, пункту 21 розділу 3, пунктів 33, 34 розділу 6 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених Постановою Верховної Ради України від 05.03.98 № 188/98-ВР; Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 № 465; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.
Згідно з п. 1.6 Правил № 1879 контроль за виконанням абонентами цих правил здійснюють контролюючі служби.
Пунктом 1.3 Правил № 1879 визначено, що контролюючі служби - це Державна екологічна інспекція в м. Києві, Київська міська санітарно-епідеміологічна станція та ПАТ «АК «Київводоканал».
Відповідно до п. 2.1 Правил № 1879 водоканал зобов`язаний, зокрема здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають абоненти, а також режимом та обсягом скидання.
Відтак, Правилами № 1879 визначено право відповідача здійснювати контроль якості, кількості та режиму скиду стічних вод, зокрема шляхом відбору проб стічних вод з контрольних колодязів юридичних осіб, які скидають свої стічні води до міської каналізаційної мережі міста Києва.
Пунктом 1.5 Правил № 1879 встановлено, що вони встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Згідно з п. 3.3.6 договору абонент зобов`язаний забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показів засобів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі.
15.04.2021, з метою контролю якості стічних вод, що надходять від абонента - Українського державного геологорозвідувального інституту у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал» було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Радищева, 5, з контрольного колодязя 1/11 для вимірювання показників їх складу та властивостей.
Присутність представника відповідача під час вказаного відбору проб стічних вод підтверджується витягом з Журналу-Акту № 5 відбору проб стічних вод споживачів, де міститься запис про здійснення такого відбору у споживача з кодом № 6/144 (Український державний геологорозвідувальний інститут) та підпис представника споживача - механіка ТГД Лохмана В.В.
Пунктом 6.2.5 Правил № 1879 передбачено, що проба для абонента відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої групи.
Матеріали справи не містять доказів виявлення бажання абонента на здійснення відбору проби для нього.
За результатом лабораторного дослідження проб стічних вод, відібраних 15.04.2021, Департаментом екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал» був складений протокол, у висновку якого встановлено, що дана проба стічної води за своїм хімічним складом не відповідає Правилам приймання стічних вод абонентів у систему каналізації у м. Києві, а саме п.п. 7, 11 Результатів вимірювань (завислі речовини та окислювальність (ХСК).)
Відповідно до п. 6.2.17 Правил № 1879, у разі виявлення перевищення допустимої концентрації, встановлених правилами приймання:
- у 14-денний термін з моменту відбору робочої проби стічних вод Департамент екологічного нагляду направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення ДК у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу;
- після визначення обсягів водовідведення абонента за розрахунковий період, Департамент екологічного нагляду направляє абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК та відповідний рахунок.
21.04.2021 позивач звернуся до відповідача з листом-повідомленням про порушення при скиді стічних вод № 15/7494-Т від 21.04.2021, разом з яким надано відповідачу протокол вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 15.04.2021.
Заперечень щодо отримання листа-повідомлення про порушення при скиді стічних вод № 15/7494-Т від 21.04.2021 відповідачем не подано.
Матеріали справи містять лист-попередження від 14.06.2021 на ім`я Українського державного геологорозвідувального інституту, в якому міститься вимога в 10-ти денний термін сплатити 2.101,01 грн за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин.
Заперечень щодо отримання листа-попередження від 14.06.2021 відповідачем не подано.
Відповідно до п. 4.5 договору за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин абонент сплачує додаткову плату, передбачену чинними законодавством.
Разом з листом-попередженням від 14.06.2021 відповідачу надано розрахунок № 15/ДК-2021-04-06/144-Ф від 15.04.2021 на суму 2.101,01 грн та виставлено рахунок на оплату № 06005370 від 20.05.2021 на суму 2.101,01 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2023 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 1971/15/15/02-23 від 17.05.2023 про сплату грошових коштів за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у сумі 2.101,01 грн.
Разом з вимогою № 1971/15/15/02-23 від 17.05.2023 позивачем повторно направлено відповідачу наступні документи: копія листа-повідомлення № 15/7494-Т від 21.04.2021; копія протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 15.04.2021; копія листа-попередження від 14.06.2021; копія розрахунку № 15/ДК-2021-04-06/144-Ф від 15.04.2021; копія рахунка на оплату № 06005370 від 20.05.2021.
Докази направлення на адресу відповідача вимоги № 1971/15/15/02-23 від 17.05.2023 наявні в матеріалах справи (опис вкладення у цінний лист за № 0504574207299 та список згрупованих відправлень).
Заперечень щодо отримання вимоги № 1971/15/15/02-23 від 17.05.2023 відповідачем не подано.
Вимога № 1971/15/15/02-23 від 17.05.2023 відповідачем залишена без задоволення.
Згідно з п. 7.5. Правил № 1879 плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього відбору разової проби, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об`єкта.
На підставі п. 7.5 Правил № 1879 позивачем здійснено розрахунок № 15/ДК-2021-04-06/144-Ф від 15.04.2021, відповідно до якого за 90 днів (за період з 16.01.2021 по 15.04.2021) об`єм стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 175 куб.м., загальною вартістю 2.101,01 грн.
Статтею 44 Водного кодексу України визначені обов`язки водокористувачів, які зобов`язані, зокрема, дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин.
Статтею 70 Водного кодексу України встановлено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Відповідно до пункту 6.2.18 Правил № 1879 абонент зобов`язаний оплатити наданий Водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.
Доказів оплати рахунку на оплату № 06005370 від 20.05.2021 у сумі 2.101,01 грн відповідачем не надано.
Постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2019 у справі № 920/730/16 визначено, що плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов`язанням, що виникає на підставі договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно-господарською санкцією.
Матеріалами справи належним чином підтверджується, що відповідач в порушення умов договору та Правил № 1879 здійснював скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а тому позивачем правомірно нарахована плата за період з 16.01.2021 по 15.04.2021, що становить 2.101,01 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання зі сплати заборгованості у розмірі 2.101,01 грн не подано.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2.101,01 грн.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Українського державного геологорозвідувального інституту (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78-А, код ЄДРПОУ 01432032) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 2.101 (дві тисячі сто одна) грн 01 коп. боргу та 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова