РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2023 року м. Рівне№460/20310/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури, будівництва та земельних відносин Дубенської міської ради про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління архітектури, будівництва та земельних відносин Дубенської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 з підстав невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, викладену у листі Управління архітектури, будівництва та земельних відносин Дубенської міської ради від 26.05.2023 № А3108998290230740438; 2) зобов`язати Управління архітектури, будівництва та земельних відносин Дубенської міської ради надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво індивідуального гаража по вул. Михайла Грушевського в м. Дубно Рівненської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у наданні містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки. Позивач вказує, що правових підстав такої відмови у відповідача не має, а посилання відповідача, як підставу для відмови, на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суперечить фактичним обставинам та положенням законодавства.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що земельна ділянка позивача, на якій останній планує збудувати гараж, згідно зонінгу розміщена в зону Ж-з (зона змішаної багатоквартирної забудови та громадської забудови), в якій переважними та супутніми видами розміщення гаражів не передбачено. Можливість будівництва наземних зблокованих та окремо розміщених гаражів передбачено в допустимих видах використання при умові отримання спеціального дозволу або погодження. Відповідно до цього було розроблено Детальний план території в АДРЕСА_1 , який затверджений рішенням Дубенської міської ради 03.05.2017 № 1638). Також відповідач стверджує, що невідповідність наміру забудови встановленим видами дозволеного використання земельних ділянок і об`єктів, зазначених у містобудівному регламенті означає, що його застосування у відповідній територіальній зоні не допускається. За таких обстави відповідач вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Позивач не скористався правом на подання до суду відповіді на відзив.

25.08.2023 позовна заява надійшла до суду.

28.08.2023 ухвалою суду позов залишений без руху.

04.09.2023 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22 квітня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

27 квітня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Обставини справи, встановлені судом:

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5610300000:02:001:0625, площею 0,0034га.

Цільове призначення такої земельної ділянки - для будівництва індивідуальних гаражів, місце розташування: АДРЕСА_1 .

В той же час, ОСОБА_2 належала земельна ділянка з кадастровим номером 5610300000:02:001:1297, площею 0,0054га, цільове призначення якої також для будівництва індивідуальних гаражів, місце розташування: АДРЕСА_1 .

На підставі заяви позивача, було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 06.04.2022, а саме: щодо об`єднання двох вищезазначених земельних ділянок (кадастровий номер 5610300000:02:001:1297 та кадастровий номер 5610300000:02:001:0625) в одну окрему земельну ділянку.

Такій земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 5610300000:02:001:4132, площею 0,0088га.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7100493492022 від 26.07.2022, підтверджується, що земельна ділянка кадастровий номер 5610300000:02:001:4132 площею 0,0088га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки: 02.05 Для будівництва індивідуальних гаражів.

Право власності позивача на вказану вище земельну ділянку підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності індексний номер 318250564 від 21.12.2022.

16.05.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, кадастровий номер 5610300000:02:001:4132 площею 0,0088га, на об`єкт будівництва гаража в м. Дубно, вулиця Михайла Грушевського, Рівненська область.

До заяви були додані документи: належним чином засвідчені копії паспорта та РНОКПП заявника; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 318250564 від 21.12.2022; витягу з ДЗК № НВ-7100493492022 від 26.07.2022; викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000).

Проте, 26.05.2023, листом № А3108998290230740438 Управління архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та земельних відносин Дубенської міської ради позивачу було відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень на підставі ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підставою для відмови зазначено наступне: невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій (рішень), на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд враховує наступне.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно із пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

План зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон; (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Частинами 1, 3 статті 18 Закону № 3038-VI визначено, що план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

Зонування території здійснюється з дотриманням вимог установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

У силу вимог частин 1, 2, 4 статті 26 Закону № 3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частинами 2, 3 статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Частиною 4 статті 29 Закону № 3038-VI визначено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання вимог статті 29 Закону № 3038-VI, до заяви про надання містобудівних умов і обмежень подано всі необхідні документи, перелік яких є вичерпним.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7100493492022 від 26.07.2022, підтверджується, що земельна ділянка кадастровий номер 5610300000:02:001:4132 площею 0,0088га, що розташована за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вулиця Грушевського Михайла, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки: 02.05 Для будівництва індивідуальних гаражів.

Право власності позивача на вказану вище земельну ділянку підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності індексний номер 318250564 від 21.12.2022.

Згідно з положеннями статті 38 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Зі змісту листа Управління архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та земельних відносин Дубенської міської ради № А3108998290230740438 від 26.05.2023 вбачається, що підставою для відмови є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з витягом з містобудівної документації, земельна ділянка позивача знаходиться в зоні Ж-3, і допустимими видами використання земельних ділянок у зазначеній зоні є наземні зблоковані та окремо розміщені гаражі.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону № 3038-VІ, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства..

Згідно із ч. 1. 3 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії земель: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 20 ЗК України, категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 передбачає, що за основним цільовим призначенням землі поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення (Секція А); землі житлової та громадської забудови (Секція В); землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (Секція С); землі оздоровчого призначення (Секція D); землі рекреаційного призначення (Секція Е); землі історико-культурного призначення (Секція G); землі лісогосподарського призначення (Секція Н); землі водного фонду (Секція І); землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Секція J); землі запасу, резервного фонду та загального користування (Секція К).

За функцією використання землі поділяються на: землі сільськогосподарського призначення (01); землі житлової забудови (02); землі громадської забудови (03); землі природно-заповідного фонду (04); землі іншого природоохоронного призначення (05); землі оздоровчого призначення (06); землі рекреаційного призначення (07); землі історико-культурного призначення (08); землі лісогосподарського призначення (09); землі водного фонду (10); землі промисловості (11); землі транспорту (12); землі зв`язку (13); землі енергетики (14); землі оборони (15); землі запасу (16); землі резервного фонду (17); землі загального користування (18); для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження і використання земель природно-заповідного фонду (19).

Тобто, поділ земель передбачено за цільовим призначенням і функцією використання, які не є тотожними.

Як наведено вище по тексту, у витязі від 26.07.2016 № НВ-7100493492022 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5610300000:02:001:4132 зазначено: категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки 02.05 Для будівництва індивідуальних гаражів.

Отже, земельна ділянка позивача за цільовим призначенням визначена саме для будівництва індивідуальних гаражів.

Відповідно до статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Оскільки земельна ділянка позивача за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, така земельна ділянка може використовуватись як для розміщення житлової забудови, так і для розміщення індивідуальних гаражів.

Статтею 39 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

План зонування території м. Дубно (зонінг) є містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Оскільки допустимим видом використання землі в зоні Ж-3 є будівництво наземних зблокованих та окремо розміщених гаражів, а земельна ділянка позивача відноситься за цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, то наміри забудови гаража відповідають її цільовому призначенню.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 по справі № 806/5308/15.

Відтак, висновки відповідача щодо невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, є помилковими.

Суд враховує, що підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17 та від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15.

Як встановлено судом, наміри забудови земельної ділянки відповідають містобудівній документації на місцевому рівні.

Отже, відмова відповідача у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є протиправною.

Щодо дискреційних повноважень суд зазначає наступне.

У даній справі повноваження щодо надання чи відмови у наданні містобудівних умов та обмежень регламентовані ст. 29 Закону № 3038-VІ.

Як встановлено судом та зазначено вище, для отримання містобудівних умов та обмежень позивач надав повний перелік документів, передбачених ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VІ. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, які передбачені ч. 4 ст. 29 зазначеного Закону, відсутні. Отже за законом, у органу, який вирішує питання про надання містобудівних умов та обмежень, немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження відповідача не є дискреційними і належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача надати позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 березня 2019 року у справі № 1640/2594/1828 .

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вказаних норм, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність та обґрунтованість відмови, суду не надав.

Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у наданні позивачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача, тому наявні правові підстави для повного задоволення позову.

Враховуючи положення ч.1 ст. 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

При цьому, як встановлено судом, за подання даного позову позивачем сплачений судовий збір у сумі 1073,60грн, в той час, як сума судового збору за даний позов мала б бути сплачена у розмірі 858,88грн (діє зменшена ставка судового збору у зв`язку із подання позову через систему «Електронний Суд»).

Отже, сума судового збору у розмірі 214,72грн сплачена позивачем надмірно та належить йому до повернення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Управління архітектури, будівництва та земельних відносин Дубенської міської ради у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво індивідуального гаража по вул. Михайла Грушевського в м. Дубно Рівненської області з підстав невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, викладену у листі від 26.05.2023 № А3108998290230740438.

Зобов`язати Управління архітектури, будівництва та земельних відносин Дубенської міської ради надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 56103000000:02:001:4132 на будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 858,88грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління архітектури, будівництва та земельних відносин Дубенської міської ради.

Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір у сумі 214,72грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 листопада 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Управління архітектури, містобудування житлово-комунального господарства та земельних відносин Дубенської міської ради (вул. Замкова, 4, м. Дубно, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35603, ЄДРПОУ/РНОКПП 25675957)

Суддя Т.О. Комшелюк