Єдиний державний реєстр судових рішень
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/3825/23
Провадження № 2-о/488/121/23
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03.11.2023 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючої по справі судді Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання Авдєєвій К.Р.,
присяжних Петрова В.М.та ТимощукА.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті у певний час шляхом оголошення померлим,
ВСТАНОВИВ:
27.09.2023 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті у певний час шляхом оголошення померлим, де заінтересованою особою виступає Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса). У своїй заяві заявник просила суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях померлим. Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати 23 березня 2023 року. Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт Богданівка, Бахмутського району, Донецької області.
В обґрунтування заяви зазначила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 .
Вказала, що ОСОБА_2 був призваний та направлений для проходження військової служби за призовом за мобілізацією з 21.09.2022 року до військової частини НОМЕР_1 в званні рядовий запасу.
29.03.2023 року сповіщенням сім`ї № 180 начальником Корабельного районного територіального центру комплектування та соціальної політики було повідомлено про те, що солдат ОСОБА_2 , 1977 р.н., вогнеметник 2 вогнеметного відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу 21.09.2022 року по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини поблизу п. Богданівка, Бахмутського району, Донецької області, в результаті бойового зіткнення зник безвісти.
30.03.2023 року ВП № 3 Миколаївським районним управлінням поліції ГУНП в Миколаївській області було зареєстровано кримінальне провадження №1202315205000031 за ч. 1 ст. 115 КК України за заявою ОСОБА_3 про те, що її брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовець, перебуваючи на посаді вогнеметника ВЧ НОМЕР_1 , 20.03.2023 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії РФ проти України поблизу с. Богданівка, Бахмутського району, Донецької області зник безвісти.
Заявник у своїй заяві також вказала, що відносно солдата ОСОБА_2 було призначено службове розслідування, за результатами якого було вирішено, що ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 429 «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю», або ст. 430 «Добровільна здача в полон», в діях солдата ОСОБА_2 не вбачається. Будь-яких інших неправомірних дій з боку солдата ОСОБА_2 , не встановлено. Подія сталась під час виконання бойового завдання та захисту Батьківщини 23.03.2023 року на позиціях зведених підрозділів військової частини НОМЕР_1 , району оборони військової частини НОМЕР_2 поблизу н.п. Богданівка Бахмутського району Донецької області, при здійсненні ними заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України, внаслідок артилерійського обстрілу в районі ведення бойових дій.
Причинами та умовами, що сприяли зникненню 23.03.2023 року безвісти солдата ОСОБА_2 є Збройна агресія російської федерації, протидія силам противника поблизу н.п. Богданівка Бахмутського району Донецької області, при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України, внаслідок артилерійського обстрілу в районі ведення бойових дій.
Службове розслідування було закінченим, прийнято рішення вважати зниклим безвісти 23.03.2023 року, під час виконання бойового завдання та захисту Батьківщини на позиціях зведених підрозділів військової частини НОМЕР_1 , району оборони військової частини НОМЕР_2 поблизу н.п. Богданівка Бахмутського району Донецької області, при здійсненні ними заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України, внаслідок артилерійського обстрілу в районі ведення бойових дій, солдата ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті брата ОСОБА_2 та отримати свідоцтво про його смерть у відділі ДРАЦС, оскільки він загинув у зоні бойових дій під час виконання службових обов`язків 23.03.2023 року, внаслідок чого неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", що позбавляє її можливості скористатися своїми цивільними і соціальними правами, пов`язаними зі смертю брата, зокрема оформити спадщину, отримати одноразову грошову допомогу, як член сім`ї загиблого військовослужбовця, а тому вона була змушена звернутися в суд з даною заявою.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27.09.2023 р. відкрито провадження у справі та повідомлено заінтересованих осіб про можливість надання до суду письмових заперечень проти заявлених вимог.
Сторони в судове засідання не з`явилися.
Представник заявника - адвокат Бєлова Р.В. надала суду заяву про слухання справи за відсутності заявника та її представника, вимоги заяви підтримала та просила їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи відділу ДРАЦ надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у відсутності представника відділу, заперечень проти задоволення заяви не мав.
Суд, взявши до уваги заяви сторін по справі, дослідивши письмові докази у справі, вважає що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27.12.1978 року, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 20.07.1977 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 27.12.2019 року виданого Корабельним районним у місті Миколаєві ВДРАЦС ГТУЮ у Миколаївській області та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
Судом встановлено, що з 21.09.2022 року ОСОБА_2 був призваний та направлений для проходження військової служби за призовом за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Витягу з наказу начальника Корабельного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з основної діяльності) № 212 від 21.09.2022 р.
З наданого суду Сповіщення сім`ї № 180 від 29.03.2023 р. вбачається, що солдат ОСОБА_2 , 1977 року народження, вогнеметник 2 вогнеметного відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу 21.09.2022 року по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини поблизу н.п. Богданівка, Бахмутського району, Донецької області, в результаті бойового зіткнення зник безвісти.
З Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження: 12023152050000313 від 30.03.2023 р. вбачається, що 30.03.2023 р. до ЧЧ відділення поліції № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що її брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець, перебуваючи на посаді вогнеметника військової частини № НОМЕР_1 , 20.03.2023 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії РФ проти України поблизу с. Богданівка Бахмутського району Донецької області зник безвісти.
Крім того, 20.05.2023 р. командиром військової частини НОМЕР_1 був затверджений Акт проведення службового розслідування за фактом безвісного зникнення 23.03.2023 року військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_2 , молодшого сержанта ОСОБА_5 . Відповідно до змісту вказаного Акту було встановлено, що ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 429 «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю», або ст. 430 «Добровільна здача в полон» в діях солдата ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_2 , молодшого сержанта ОСОБА_5 , не вбачається. Будь-яких інших неправомірних дій з боку солдата ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_2 , молодшого сержанта ОСОБА_6 , не встановлено.
Подія сталась під час виконання бойового завдання та захисту Батьківщини 23.03.2023 року на позиціях зведених підрозділів військової частини НОМЕР_1 , району оборони військової частини НОМЕР_2 поблизу н.п. Богданівка Бахмутського району Донецької області, при здійсненні ними заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України, внаслідок артилерійського обстрілу в районі ведення бойових дій.
Причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти 23.03.2023 року солдата ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_2 , молодшого сержанта ОСОБА_5 є: збройна агресія російської федерації, протидія силам противника поблизу н.п. Богданівка Бахмутського району Донецької області, при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України, внаслідок артилерійського обстрілу в районі ведення бойових дій.
25.04.2023 року Директором Департаменту моніторингу додержання прав у секторі оборони та прав ветеранів і військовослужбовців, полонених та членів їх родин - ОСОБА_7 було повідомлено ОСОБА_3 про те, що її звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений) стосовно розшуку зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , розглянуто.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист поновлення порушених прав і свобод. У порядку статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» інформує, що в державі сформовано структуру компетентних органів, кожним з яких виконуються окремі завдання для вирішення питань з встановлення долі зниклих безвісти військовослужбовців. Так, на сьогодні уся інформація про громадян України, що постраждали внаслідок збройної агресії рф проти. України (полонені, заручники, особи, зниклі безвісти тощо), у тому числі, яка надходить від Центрального агентства розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста (далі - ЦАР МКЧХ), накопичується в реєстрах Національного інформаційного бюро (далі - НІБ). При отриманні нової інформації, у тому числі про підтвердження перебування в полоні, місце перебування тощо. ЦАР МКЧХ та НІБ: невідкладно повідомляють родинам військовослужбовців, які потрапили в полон. Крім цього, згідно із частиною третього статті 17 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі - Закон), до органів, уповноважених на розшук, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також на виконання інших функцій, пов`язаних з реалізацією Закону, належить Національна поліція України. Також в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України призначено Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, на якого, відповідно до статті 10 Закону, покладено повноваження щодо координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, вирішення інших питань, пов`язаних із ним. Звертаємо Вашу увагу, до усі заінтересовані державні органи передають наявні в них відомості щодо зниклого безвісти військовослужбовця до НІБ, в реєстрах якого концентрується вся інформація про громадян України, що постраждали внаслідок збройної агресії (військовополонених, утримуваних цивільних заручників, що перебувають під контролем рф, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин).
Також заявника було інформовано, що Уповноваженим налагоджений канал перемовин з російською стороною - уповноваженим з прав людини в рф ОСОБА_8 та досягнуто домовленостей з питань обміну інформацією про осіб зникла безвісти. Повідомлено, що у випадку згоди ОСОБА_3 , дані про зниклого безвісти військовослужбовця будуть скеровані російській стороні для перевірки факту його перебування на території держави-агресора або тимчасово окупованих територіях.
Листом Миколаївської обласної прокуратури від 16.05.2023 року ОСОБА_3 було повідомлено, що на підставі ст. 218 КПК України для організації подальшого досудового розслідування матеріали кримінального провадження № 120231520500000313 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України були направлені Першому заступнику прокурора керівника Донецької обласної прокуратури - Денису Макашову. Постановою прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва підслідність у вказаному кримінальному провадженні визначена за СУ ГУНП в Донецькій області.
На виконання вимог пункту 9.13 наказу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», просили організувати підписання акту приймання-передачі кримінального провадження, один примірник якого повернути до обласної прокуратури. Другому адресату за фактом направлення даного кримінального провадження до іншого органу досудового розслідування необхідно забезпечити внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху цього кримінального провадження.
ОСОБА_3 позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті брата ОСОБА_2 та отримати свідоцтво про його смерть у відділі ДРАЦС, оскільки він загинув у зоні бойових дій під час виконання службових обов`язків 23.03.2023 року, внаслідок чого неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", що позбавляє її можливості скористатися своїми цивільними і соціальними правами, пов`язаними зі смертю брата, зокрема оформити спадщину, отримати одноразову грошову допомогу, як член сім`ї загиблого військовослужбовця.
Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір.
Відповідно до ч. 1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктами 3, 5 частини другої ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із п. 8, 9 ч. 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
З метою запровадження спрощеного порядку встановлення фактів народження або смерті особи в межах території, на якій діє воєнний чи надзвичайний стан, Законом України від 01 липня 2022року №2345-ІХ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» внесено зміни, зокрема, у ЦПК України та викладено в новій редакції ст. 317.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Нормами ст.ст. 43, 46 ЦК України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Крім того, ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступної після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.
Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною третьою ст.4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (ч. 2 ст. 46 ЦК).
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч. 3.ст46 ЦК).
Відповідно до ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Як роз`яснено у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто, доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Виходячи з обсягу досліджених судом доказів у їх сукупності, оцінивши наведені заявником обставини та мету, з якою заявниці необхідно оголосити особу померлою, дає підстави дійти висновку про наявність між заявником та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку.
Оскільки в судовому засіданні встановлено факт вірогідної загибелі ОСОБА_2 у зв`язку з воєнними діями, що підтверджується дослідженими письмовими доказами, відсутність останнього у місці постійного проживання та будь-яких відомостей про місце його перебування, зважаючи на всі обставини справи, значення даної справи для заявника, яка є рідною сестрою ОСОБА_2 , і якій, безумовно, в результаті даної події завдано невиправних страждань, суттєвих вимушених змін у життєвих стосунках та зв`язках, суд вважає за можливе вирішити питання про оголошення ОСОБА_2 померлим.
Враховуючи викладені обставини, з огляду на ч.3 ст. 46 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті, суд вважає що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має бути оголошений померлим з ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті вважати населений пункт Богданівка, Бахмутського району, Донецької області, тобто в день вірогідної його смерті, що сталась у зв`язку з воєнними діями, що підтверджено в судовому засіданні допустими та належними доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 317, 430 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_3 ,заінтересована особа:Корабельний відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану умісті МиколаєвіПівденного міжрегіональногоуправління юстиції(м.Одеса),про встановленняфакту смертіу певнийчас шляхомоголошення померлим задовольнити.
Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - померлим.
Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати 23 березня 2023 року.
Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважати населений пункт Богданівка, Бахмутського району, Донецької області.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони по справі:
Заявник ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа - Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ: 23038206, адреса: м. Миколаїв, пр. Богоявленський,340/2.
Суддя Я. А. Чернявська
Присяжні В.М. Петрова
А.В.Тимощук
