Справа №303/7334/23

2-а/303/58/23

ряд. стат. звіту - 142

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Мирошниченка Ю.М.

за участю секретаря судових засідань Лукач К.М.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_9.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1) за № 2119 від 01 серпня 2023 року, якою на неї накладено адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини другої статті 210-1 КУпАП, за те, що вона як посадова особа відділу ЦНАП Чинадіївської селищної ради, відповідальна за надання до ІНФОРМАЦІЯ_1 відомостей про зміну місця реєстрації проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, неналежно виконувала службові обов`язки, внаслідок чого порушила вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідач позов не визнає. Стверджує, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

Позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене повторно протягом року після накладення на особу адміністративного стягнення за таке правопорушення, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Як убачається з матеріалів справи, розпорядженням селищного голови «Про призначення відповідальних за ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів та бронювання військовозобов`язаних у Чинадіївській селищній раді» № 06 від 13.01.2023 р. відповідальність за подання до ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлень про декларування/реєстрацію (зняття із задекларованого/зареєстрованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладено на керівника відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП ОСОБА_1 (а. с. 11-12).

Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 266 від 04.05.2023 р. зобов`язано реєстраторів не пізніше наступного дня надавати письмове повідомлення посадовій особи ОТГ відповідальній за ведення військового обліку про зміни військово-облікових даних громадян (реєстрації місця проживання/перебування особи чи зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, державної реєстрації юридичної особи (у тому числі громадського формування) видачі довідок про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, про державну реєстрацію шлюбу (розірвання шлюбу), смерті, зміни імені чи прізвища, вилучення військово-облікових документів, пільгових посвідчень призовників і військовозобов`язаних, а також зміну імені, прізвища (а. с. 13).

Розпорядженням селищного голови «Про виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 266 від 04.05.2023 року» № 48 від 05.05.2023 р. зобов`язано керівника відділу ЦНАП ОСОБА_1., реєстраторів відділу ЦНАП Скіба В.О. та Скіба М.М. , адміністратора відділу ЦНАП Лашкай Н.І., провідних спеціалістів з повноваженнями адміністратора ЦНАП (віддалене робочу місце) Химич О.І. , Береш Т.І. , Ганькович В.М. та Гудачок М.Р. не пізніше наступного дня надавати письмове повідомлення головному спеціалісту з питань надзвичайних ситуацій, мобілізації та оборонної роботи відділу містобудування, архітектури, земельних відносин, житлово-комунального підприємства, цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи Ільницькому Ю.Ю. про зміни військово-облікових даних громадян (реєстрація місця проживання/перебування особи чи зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, видачі довідки про взяття на обліку внутрішньо-переміщеної особи, щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів (а. с. 14-15).

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2191 від 01.08.2023 р. на ОСОБА_8 накладено стягнення у виді штрафу в розміні 5100 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП.

Згідно із зазначеною постановою під час перевірки стану військового обліку 14.07.2023 року у ЦНАП Чинадіївської селищної ради, було виявлено, що ОСОБА_1 , як посадова особа відповідальна за подання повідомлень щодо зміни місця реєстрації проживання, не виконала вимоги законодавства (п. 54 Постанови №1487 від 30.12.2022 року КМУ), а саме: у поданій звітності (додаток № 17 до постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року) відсутні реквізити військово-облікових документів, військове звання, ВОС, номер військового квитка, найменування РТЦК де перебуває на обліку, не проставлена категорія особи (а. с. 18).

Відповідно до положень статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з нормами статті 38 цього Закону органи реєстрації місця проживання чи перебування осіб (крім випадків, передбачених Кабінетом Міністрів України) зобов`язані здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов`язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання, а у разі декларування місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, органи реєстрації місця проживання чи перебування осіб здійснюють декларування місця проживання зазначених осіб відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

Органи реєстрації актів цивільного стану зобов`язані в семиденний строк надати відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відомості про події та дії, що нерозривно пов`язані з призовником, військовозобов`язаним, резервістом, його батьками та членами сім`ї (дружиною (чоловіком), дітьми) та підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (відомості про народження фізичної особи, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну прізвища, власного імені та по батькові, смерть).

Пунктом 54 Порядку № 1487 встановлено обов`язок органів реєстрації, з-поміж іншого , здійснюють реєстрацію/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням вимог щодо реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів; надсилають щомісяця до 5 числа до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлення про декларування/реєстрацію (зняття із задекларованого/зареєстрованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів; надсилати щомісяця до 5 числа до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлення про декларування/реєстрацію (зняття із задекларованого/зареєстрованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Проте позивачка стверджує, що їй ставиться у провину неповідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 про зняття із зареєстрованого місця проживання третіх осіб за заявами власників житла, котрі, зазвичай, не мають відомостей, що підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Ба більше, вони не зобов`язані надавати, а вона, за законом, не має права вимагати від них зазначені відомості.

Водночас, за словами позивачки, програма налаштована таким чином, що при знятті з реєстрації особи не за її персональним зверненням, а на підставі заяви власника житла внести відповідні дані неможливо, а отже вона не мала ані правових підстав, ані технічної можливості вчинити дії, зазначені в оскаржуваній постанові.

Правова позиція позивачки є переконливими, бо відповідно до статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:

1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.

Разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

За змістом норм статей 8, 9 цього Закону забороняється вимагати для декларування/реєстрації місця проживання подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 р., зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, зокрема на підставі: заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5; заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.

При цьому на відміну від заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (додаток 5) форма заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (додаток 6) не містить вимоги щодо зазначення окремого номеру запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) або відомості про військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Водночас пунктом 61 цього Порядку передбачено, що у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:

1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);

2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.

Суд погоджується з наданою позивачкою думкою Міністерства цифрової трансформації України про те, що зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а відмова у знятті з задекларованого або зареєстрованого місця проживання за заявою власника житла з причини не подання ним військово-облікового документу особи, яка знімається з реєстрації, є неправомірним.

Посилання на те, що вона не додала до звіту будь-яких пояснень щодо наведених нею в суді обставин та не підтвердила їх доказами, є неспроможними як такі, що не ґрунтуються на вимогах відповідного законодавства та суперечать презумпції невинуватості, за якою саме на суб`єкта адміністративно-деліктне провадження, покладається доведення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд звертає увагу на невідповідність протоколу про адміністративне порушення та оскаржуваної постанови, вимогам статей 256, 283 КУпАП з огляду на відсутність у них даних про час вчинення правопорушення та осіб, щодо яких позивачкою, за твердженням відповідача, не надані, передбачені нормами наведених вище законодавчих актів, відомості, що порушує право особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, на захист та унеможливлює повну та всебічну перевірку судом фактичних обставин висунутого проти неї обвинувачення.

Таким чином, відповідач всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України доводи позивачки не спростував і правомірності свого рішення не довів, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 286 КАС України суд, скасовуючи рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, закриває справу про адміністративне правопорушення.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн., який на підставі статей 132, 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2, як розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 72-78, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 2191 від 01.08.2023 року та закрити адміністративну справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 210-1 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2,ЄДРПОУ НОМЕР_2) 536 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Головуючий Юрій Мирошниченко