Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2023 р. № 520/18474/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83,м. Одеса,Одеська область,65012), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №20495001796 від 24.03.2023 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до спеціального страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи, а саме: 20.09.2003 по 31.12.2003 на посаді лікаря - фтизіатра міжобласної туберкульозної лікарні у складі Жовтневської виправної колонії (№17); 01.01.2004 по 10. 07.2015 з яких: 01.01.2004 по 27.02.2004 на посаді лікаря - фтизіатра міжобласної туберкульозної лікарні у складі Жовтневської виправної колонії (№17); 27.02.2004 по 08.04.2006 на посаді начальника туберкульозного відділення лікувального закладу при установі для чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз при Жовтневській виправні колонії (17), на правах лікувальної; 08.04.2006 по 18.03.2011 на посаді лікаря - терапевта медичної частини Харківського слідчого ізолятора управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області; 18.03.2011 по 10.08.2011 на посаді начальника туберкульозного відділення лікар фтизіатр спеціалізованої туберкульозної лікарні при установі для чоловіків засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз Жовтневської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (№17); 10.08.2012 по 14.03.2014 на посаді начальник відділення -лікар фтизіатр туберкульозного відділення спеціалізованої туберкульозної лікарні при установі для чоловіків засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз Жовтневської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (№17); 14.03.2014 по 10.07.2017 на посаді заступника начальника лікарні з медичних питань - лікар спеціалізованої туберкульозної лікарні при установі для чоловіків засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз Жовтневської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№17) - спеціалізованої туберкульозної лікарні; - 21.07.2015 по 08.02.2016 на посаді лікаря -фтизіатра відділення легеневого туберкульозу №2 в Комунальному закладі охорони здоров`я «Обласного протитуберкульозного диспансеру №1»;09.02.2016 по 31.05.2018 з яких: з 09.02.2016 по 01.03.2016 на посаді начальника туберкульозного відділення спеціалізованої туберкульозної лікарні при установі Жовтневська виправна колонія (№17); з 01.03.2016 по 31.05.2018 на посаді лікаря - фтизіатра; - 01.06.2018 по 31.10.2018 з яких: 01.06.2018 по 12.03.2019 на посаді лікаря - фтизіатра Покровської спеціалізованої туберкульозної лікарні №17 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально -виконавчої служби України в Харківській та Луганській області;12.03.2019 01.09.2019 на посаді завідувача відділення Покровської спеціалізованої туберкульозної лікарні №17; 01.09.2019 по 01.12.2020 на посаді відділення для хворих на заразну форму туберкульозу (хіміорезистентний туберкульоз з бактеріовиділеннями); 01.12.2020 по 01.10.2021 на посаді завідувача відділення для хворих на хіміорезистентний туберкульоз з бактеріовиділеннями зі стійкістю до фторхінолоні; 01.10.2021 по 06.02.2023 на посаді завідувача відділення для хворих на лікарсько - стійкий туберкульоз з бактеріовиділенням зі збереженою чутливістю до фторхінолонів до страхового стажу в подвійному розмірі та призначити пенсію з 17.03.2023 року.

3. Стягнути на мою користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області ЄДРПОУ 20987385 та Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області ЄДРПОУ 14099344.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №20495001796 від 24.03.2023 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за вислугу років є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 17.07.2023 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, 03.08.2023 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №20495001796 від 24.03.2023 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за вислугу років є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , 17.03.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пп.2 п.4.2 Порядку №22-1 заява на призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Тобто, після реєстрації звернення (заяви) ОСОБА_1 в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення пенсії, було розглянуто головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 20495001796 від 24.03.2023 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки відповідачем було встановлено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 38 років 10 місяців 27 днів, спеціальний стаж - 17 років 07 місяців 16 днів.

Не погодившись з зазначеним рішенням, 13.04.2023 року позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою роз`яснити підстави відмови у призначенні пенсії за вислугу років.

04.05.2023 року листом Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області №11886-12820/Х-03/8-2000/23 позивачу було повідомлено, що згідно з пунктами 2-1 та 1б Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено, що особи, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-УШ мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52,54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та необхідний для призначення такої пенсії (на 01.11.2017 року)

Пункт «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров`я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що завт. у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого - анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Періоди роботи у вищезазначених закладах (відділеннях) до 01.01.2004 року зараховується до страхового стажу для обчислення розміру пенсії в подвійному розмірі.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно наданих мною до заяви документів до страхового стажу та спеціального стажу за вислугу років зараховано всі періоди роботи. Страховий стаж складає 38 років 10 місяців 27 днів, спеціальний стаж за вислугу років - 17 років 7 місяців 16 днів.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Окрім іншого під час розгляду справи судом встановлено, що за наслідками звернення позивача від 13.04.2023 року Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 20495001796 від 24.03.2023 було переглянуто та винесено нове рішення № 20495001796 від 24.07.2023 яким встановлено, що загальний страховий стаж позивача становить 25 років 4 місяці 19 днів, спеціальний стаж - 13 років 11 місяців 14 днів.

До спеціального стажу за вислугу років не враховано період роботи з 04.01.1992 по 23.01.1996, з 01.07.1999 по 30.06.2001, 01.07.2001 по 10.09.2001, згідно довідки від 15.07.2022 № 44, оскільки інститут хребта і суглобів імені М .І. Ситенко, що надав довідку, не відноситься до закладу охорони здоров`я.

Також судом встановлено, що до загального страхового та спеціального стажу не було зараховано період проходження військової служби з 01.01.2004 року по 10.07.2015, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості на особу за цей період та надані довідки № 2/9- 199/к1 та № 2/9-200/к1 від 13.03.2023 та довідка № 9-649/5р від 01.03.2023 не відповідають встановленій формі.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частинами 1- 3 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 20495001796 від 24.03.2023 було самостійно переглянуте пенсійним органом та винесено нове рішення № 20495001796 від 24.07.2023, а отже оскаржуване рішення є скасованим та таким, що не порушує права позивача.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83,м. Одеса,Одеська область,65012), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.