Справа № 307/2392/20

Провадження № 2/307/1302/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 року м. Тячів

Тячівський районнийсуд Закарпатськоїобласті вскладі головуючогосудді ЧопикВ.В.,при секретаріТомишинець А.В.,з участюпредставника позивачів ОСОБА_1 ,законного представника ОСОБА_2 неповнолітньої відповідача ОСОБА_2 ,її представника ОСОБА_3 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Тячів цивільнусправу запозовом ОСОБА_4 до Тересвянської селищноїради, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 провизнання незаконнимита скасуваннярішень Кривськоїсільської радита скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , звернулися в суд до Тересвянської селищної ради, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень Кривської сільської ради та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 19 грудня 2006 року №102 «Про надання дозволу на збір матеріалів щодо передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого сільського господарства» отримала дозвіл на збір матеріалів щодо передачі у власність земельної ділянки в с. Крива ур. «Довгі Ниви» площею 0,05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,14 га для ведення особистого сільського господарства.

Рішенням Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 20 березня 2008 року №308/11 «Про внесення змін до рішення №102 від 19.12.2006 року четвертої сесії п`ятого скликання Кривської сільської ради» внесено зміни в рішення №102 від 19 грудня 2006 року в такій редакції: «надати дозвіл гр. ОСОБА_4 на збір матеріалів щодо передачі у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 , площею 0,20 га для будівництва та обслуговування житлового будинку».

Рішенням Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 06 квітня 2008 року №320/23 «Про затвердження кадастрових справ із технічної документації щодо передачі земельних ділянок у приватнувласність»: 1) затверджено кадастрову справу із технічної документації щодо передачі земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , площею 0,1719 га для будівництва та обслуговування житлового будинку; 2) надано гр. ОСОБА_4 у власність земельну ділянку в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку; 3) видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

На підставі вказаного Закарпатським обласним управлінням Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт» виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, стверджує, що правомірність належності їй зазначеної вище земельної ділянки також підтверджена рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2009 року, ухваленого у цивільній справі №22ц-3 89/09 під час розгляду цивільної справи за позовом гр. ОСОБА_6 до Кривської сільської ради та ОСОБА_4 .

Також, вказаним судовим рішенням підтверджено неправомірність користування ОСОБА_6 частиною земельної ділянки, наданою їй у власність вищевказаними рішеннями Кривської сільської ради.

27 вересня 2018 року Відділом у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про її земельну ділянку за кадастровим номером 2124483400:04:004:0009, площею 0,1719 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_2 внесено відомості до Державного земельного кадастру.

Стверджує, що незважаючи на викладене, її протиправно позбавлено правомочностей на частину названої вище земельної ділянки та вчинено дії по передачі її іншій особі ОСОБА_6 наступним чином.

22 грудня 2019 року Рішенням Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області №324 «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання дозволу сільській раді на розподіл земельної ділянки комунальної власності, що знаходиться в межах населеного пункту с. Крива» було доручено сільському голові ОСОБА_7 зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,1719 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2124483400:04:004:0009). При цьому, не вказано жодних підстав для вилучення цієї ділянки із її власності та не скасовано рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 06 квітня 2008 року №320/23, котрим цю ділянку надано їй у власність.

01 березня 2020 було прийнято рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області №338 (вісімнадцята сесія VII скликання), яким з її законного володіння безпідставно протиправно вилучено та передано громадянину ОСОБА_6 частину земельної ділянки площею 0,1006 га. ЇЇ земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0009, площею 0,1719 га було поділено на дві ділянки площею 0,1006 га (кадастровий номер 2124483400:04:004:0018) та 0,0713 га (кадастровий номер 2124483400:04:044:0017).

Стверджує, що на момент прийняття вказаного рішення її право власності на земельну ділянку площею 0,1719 га не було скасовано та існувало судове рішення, яким таке право власності підтверджено.

У відповіді на запит її адвоката, з метою з`ясування підстав передачі земельних ділянок (в тому числі їй та ОСОБА_6 ), сільський голова ОСОБА_7 зазначив, що до сільської ради за період 2018-2020 рр. надходили заяви від гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а також їх офіційних представників, що стосувалися оформлення у власність земельних ділянок, які перебували у їх користуванні. Однак, від неї, ОСОБА_4 , заяви в цей період не подавались та, відповідно, до Кривської сільської ради не надходили, оскільки земельна ділянка вже була передана їй у власність рішенням Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 06 квітня 2008 року №320/23.

Разом з цим, звертає увагу суду на те, що рішення ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після його обговорення.

Відповідно до п.17 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством.

Незважаючи на зазначену вимогу Закону та на той факт, що рішення від 22 грудня 2019 року №324 та від 01 березня 2020 року №338 стосуються її прав та законних інтересів, їй не було забезпечено право бути присутнім на засіданні ради під час їх прийняття. Крім того, про факт прийняття таких рішень їй доведено до відома не було, вказані рішення не були їй надіслані.

Про те, що Кривською сільською радою було прийнято рішення від 01.03.2020 року, вона дізналась випадково, а те, що радою було прийнято рішення від 22 грудня 2019 року №324 їй стало відомо лише після надання відповідної інформації (а з нею і копії вказаного рішення) на адвокатський запит її представника.

Крім цього їй стало відомо, що окремі депутати Кривської сільської ради (зокрема - ОСОБА_8 ), які зазначені в Протоколі поіменного голосування засідання ХУИ сесії Кривської сільської ради УІІ скликання з питання «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання дозволу сільській раді на розподіл земельної ділянки комунальної власності, що знаходиться в межах населеного пункту с.Крива» від 22 грудня 2019 року та Протоколі поіменного голосування засідання ХУІІ сесії Кривської сільської ради УІІ скликання з питання «Про затвердження матеріалів технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності та передачу земельних ділянок у приватну власність» від 01 березня 2020 року, які зазначені у названих Протоколах як такі, що голосували «за» прийняття рішень Кривською сільською радою із вищеназваних питань, насправді участі у голосуванні не приймали і свій голос «за» прийняття вказаних рішень не віддавали.

Таким чином, стверджує, що у Протоколах зазначено неправдиву інформацію. Такі твердження доводяться письмовою заявою депутата Кривської сільської ради ( ОСОБА_8 ), яка долучена до матеріалів даного позову. Крім того, не всі депутати, зазначені в Протоколах, були присутніми на засіданні зазначених вище сесій Кривської сільської ради.

Тому, посилаючись на ч.2 ст.19, 41 Коституції України, ст. ст. 3,12,78,79,81,116,122, ч.2 ст.ст.152,158 Земельного кодексу України, ст.ст.316,317,319, ч.1 ст321, ст.391 Цивільного кодексу України, п.26 ч.1 ст.26, та п17 ст46 ЗУ « Про місцеве самоврядування» та збільшуючи позовні вимоги, просить суд : визнати незаконним та скасувати рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області №324 (сімнадцята сесія VII скликання) від 22 грудня 2019 ; визнати незаконним та скасувати рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області №338 (вісімнадцята сесія VII скликання) від 01 березня 2020; скасувати рішення державного реєстратора (індексний номер 51572250 від 12.03.2020) про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0018 розміром 0,1006 га; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0018 розміром 0,1006 га;

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просять їх задовольнити.

На подальший розгляд справи представник позивача не з`явився, надав заяв про розгляд справи у його відсутності, а тому суд продовжив розгляд справи у відсутності представника на підставі ст.. 223 ЦПК України.

Законний предстаник ОСОБА_2 неповнолітньої відповідачки ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні відносно позову ОСОБА_4 заперечили, посилаючись на те, що земельна ділянка, яка надавалась для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 знаходилась у користуванні у ОСОБА_6 - батька ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , які вступили в спадок після його смерті, відповідно до рішення виконкому Кривської сільської ради від 16.03.2002 року №23.

Тому, з приводу врегулювання спору щодо земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 було здійснено виїзд комісії з питань дотримання регламенту, депутатської етики, контролю за виконанням рішень сесій ради, законності та правопорядку, запобігання та виявлення корупції, з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів Кривської сільської ради, якою було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124483400:04:004:0009 загальною площею 0,1719 накладається на земельну ділянку громадянина ОСОБА_6 .

Таким чином, враховуючи висновки комісії Кривською сільською радою не погоджено заяву ОСОБА_4 , щодо затвердження технічної документації із землеустрою по АДРЕСА_1 , а прийнято рішення встановити фактичні межі і вирішити земельний спір шляхом поділу земельної ділянки між сторонами в розмірах фактичного використання земельних ділянок.

Тому просять у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень Кривської сільської ради відмовити повністю.

На подальший розгляд справи законний предстаник ОСОБА_2 неповнолітньої відповідачки ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, представник надав заяву про розгляд справи у їх відсутності., а тому суд продовжив розгляд справи на підставі ст.. 223 ЦПК України.

Предстаник Тересвянської селищної ради в судове засідання не зв`явився, однак надіслав до суду відзив на позов, у якому зазанчив, що даний позов є безпідставним та не підлягає до задоволення, так як земельна ділянка, яка надавалась для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 була самовільно вилучена від ОСОБА_6 , що користувався даною земельною ділянкою відповідно до наданого йому рішення виконкому Кривської сільської ради від 16.03.2002 року №23, площею 0, 11 га в урочищі "Довгі Ниви", якою після вилучення в натурі користувався, доки не довідався, що земельна ділянка (вже площею 0,19 га) надана позивачці ОСОБА_4 , що порушило його законні права та інтереси.

Посилається ч.1 ст.12, ст. 92, ч.2 ст.116 Земельного Кодексу України, ч. 2 ст. 19 ч.1 ст.144 Конституції України та зазанчає, що вирішуючи спори про спірну земельну ділянку орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установленому законом випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5- рп/2005.

Наведений правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 року у справі № 906/392/18, від 23.06.2020 року у справі № 922/989/18.

Таким чином, з приводу врегулювання спору між позивачем і відповідачем, щодо земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 в присутності сторін було здійснено виїзд комісії з питань дотримання регламенту, депутатської етики, контролю за виконанням рішень сесій ради, законності та правопорядку, запобігання та виявлення корупції, з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів Кривської сільської ради, де встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124483400:04:004:0009 загальною площею 0,1719 накладається на земельну ділянку громадянина ОСОБА_6 .

Враховуючи такі обставини та врахування висновків комісії Кривською сільською радою не погоджено заяву ОСОБА_4 , щодо затвердження технічної документації із землеустрою по АДРЕСА_1 , а прийнято рішення встановити фактичні межі і вирішити земельний спір шляхом поділу земельної ділянки між сторонами в розмірах фактичного використання земельних ділянок.

Відтак, спірна земельна ділянка комунальної власності Кривської сільської ради була передана у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на підставі і у спосіб не порушуючи норми Земельного законодавства.

Тому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень Кривської сільської ради відмовити повністю.

Представник відповідача Тересвянської селищної ради та відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце справи повідомлені належним чином, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.

Ухвалою суду від 26 серпня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04 листопада 20202 року задоволено клопотання про витребування доказів з Державної прикордонної служби.

Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року задоволено заяво про забезпечення позову та накладено арешт на майно. ( т-1 а.с.60)

Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року замінено відповідачів : Кривську сільку раду на правонаступника Тересвянську селищну раду, ОСОБА_6 на спадкоємців ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (.Т-1 а.с.144).

Протокольною ухвалою від 02.05.2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши учасників процесу, світка ОСОБА_9 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно довідки Кривської сілької ради №22/2009 від 11.01.2009 року позивачка ОСОБА_4 з 1992 року користується земельною ділянкою в урощищі «Довгі Ниви» вул. Народна б/н, площею 0.1719 га.

Рішенням Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 19 грудня 2006 року №102 «Про надання дозволу на збір матеріалів щодо передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого сільського господарства» позивачка ОСОБА_4 отримала дозвіл на збір матеріалів щодо передачі у власність земельної ділянки в с. Крива ур. «Довгі Ниви» площею 0,05 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,14 га для ведення особистого сільського господарства.

Рішенням Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 20 березня 2008 року №308/11 «Про внесення змін до рішення №102 від 19.12.2006 року четвертої сесії п`ятого скликання Кривської сільської ради» внесено зміни в рішення №102 від 19 грудня 2006 року в такій редакції: «надати дозвіл гр. ОСОБА_4 на збір матеріалів щодо передачі у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 , площею 0,20 га для будівництва та обслуговування житлового будинку».

В 2008 на замовлення ОСОБА_4 ТзОВ «Експер» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право влансоті на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ,

Рішенням Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 06 квітня 2008 року №320/23 «Про затвердження кадастрових справ із технічної документації щодо передачі земельних ділянок у приватнувласність»: 1) затверджено кадастрову справу із технічної документації щодо передачі земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , площею 0,1719 га для будівництва та обслуговування житлового будинку; 2) надано гр. ОСОБА_4 у власність земельну ділянку в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку; 3) видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

Витягом із Державного земельного кадастру про земельну діялнку №НВ-2103737192019 від 06.09.2019 року стверджено, що Відділом у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській облатсті зареєстровано вказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі за ОСОБА_4 , дата державної реєстрації 27.08.2018 року, кадастровий №2124483400:04:004:009.

Крім цього, судом встановлено, що 22 грудня 2019 року рішенням Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області №324 «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання дозволу сільській раді на розподіл земельної ділянки комунальної власності, що знаходиться в межах населеного пункту с. Крива» було доручено сільському голові ОСОБА_7 зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,1719 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2124483400:04:004:0009).

01 березня 2020 рішенням Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області №338 (вісімнадцята сесія VII скликання), земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0009, площею 0,1719 га поділено на дві ділянки, а саме : площею 0,1006 га (кадастровий номер 2124483400:04:004:0018) та 0,0713 га (кадастровий номер 2124483400:04:044:0017).

Інформацією із Реєстру нерухомості №96690511 від 03.02.2021 року стверджено, що земельна ділянка площею 0,1006 га (кадастровий номер 2124483400:04:004:0018) передана у власність ОСОБА_6 .

Архівним витягом Тячівської районної війської адміністарції від 31.08.2023 року №01-11/201. та копією проколу засідання п`ятнадцятої сесії двадцять першого скликання Кривської сілької ради народних депутатів від 28.04.1992 року також стверджено, що ОСОБА_6 уже виділялась земельна ділянка площею0,10 га під будівництво та користування в урощищі «Піддубинка».

Також, рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2009 року, ухваленого у цивільній справі №22ц-3 89/09 під час розгляду цивільної справи за позовом гр. ОСОБА_6 до Кривської сільської ради та ОСОБА_4 стверджено про те, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вже відбувався спір сприводу земельної ділянки кадастровий №2124483400:04:004:009, а саме : предметом оскарження було рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 19 грудня 2006 року №102 «Про надання дозволу на збір матеріалів щодо передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_4 в с.Крива ур. «Довгі Ниви» для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого сільського господарства»

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно дочастини першоїта другоїст..118ЗК України(уредакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем знаходження земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Законом України «Про землеустрій» визначено, що документація із землеустрою - це затвердженні в установленому порядку текстові та графічні матеріали , якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно частини першої та другої ст..25 ЗК «Про землеустрій» (уредакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин) документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Види документації із землеустрою:

а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель;

б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальнихутворень;

в) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень;

г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

ґ) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів;

д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;

є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання

сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі робочі проекти землеустрою);

и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення земельної ділянки в натурі (на місцевості);

і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.

У частині першій статті 50 Закону України «Про землеустрій» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

А участині другій ст.55ЗУ «Про землеустрій» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051 затвердив Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі Порядок), згідно з пунктом 107 якого державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Частинами п`ятою, шостою статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Згідно змісту статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі..Земельна ділянкавважається сформованоюз моментуприсвоєння їйкадастрового номера. Формуванняземельних ділянок(крімвипадків,визначених участинах шостій-сьомій цієїстатті)здійснюється запроектами землеустроющодо відведенняземельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Як встановлено судом позивачка, у відповідності до вище наведених норм закону, звернулася до Кривської сільської ради із заявою про надання їй дозволу на збір матеріалів щодо передачі у власність спірної земельної ділянки, яка перебувала у її користуванні, і до прийняття оскаржуваних рішень Кривською сільською радою, на підставі її технічної документації із землеустроющодо складаннядокументів,що посвідчуютьправо власностіна земельнуділянку була сформована вказана земельна ділянка та зареєстрована Відділом уТячівському районі Головногоуправління Держгеокадаструу Закарпатськійобласті за нею, а також цій земельній ділянці присвоїно кадастровий номер 2124483400:04:004:009, а тому ОСОБА_4 має першочергове право на отримання спірної земельної ділянки.

Таким чином, під час прийняття оскаржуваних рішень органом місцевого самоврядування було порушення вимоги статті 79-1 ЗК, метою яких і є уникнення конфлікту між заінтересованими особами, так і положень Конституції України щодо обов`язку органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, забезпечувати рівність конституційних прав і свобод громадян.

Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 472/1286/17-ц (провадження № 61-42797св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17 (провадження № 61-41390св18).

Також, про порушення обов`язку Кривської сілької ради діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, при прийнятті оскаржуваних рішень, вказує і той факт, що рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2009 року, ухваленого у цивільній справі №22ц-3 89/09 під час розгляду цивільної справи за позовом гр. ОСОБА_6 до Кривської сільської ради та ОСОБА_4 , уже було підверджено неправомірність користування ОСОБА_6 частиною земельної ділянки, на яку першочергове право має ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першоїст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналогічні положення містяться у частині першійст. 4 ЦПК України.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Гарантованест. 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У постанові від 16 жовтня 2020 року у справі N 910/12787/17 Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду вказала на те, що захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення (чи його окремих положень) органу місцевого самоврядування, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.

Обґрунтовуючи позов у цій справі, позивачка зазначила, що її законний інтерес полягає у можливості скористатись своїм правом на отримання земельної ділянки.

Як встановлено судом, порушення законного інтересу ОСОБА_4 відбулось внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування неправомірних рішень №324 (сімнадцята сесія VII скликання) від 22 грудня 2019 та №338 (вісімнадцята сесія VII скликання) від 01 березня 2020, які стосуються процедури передачі у власність відповідачу земельної ділянки, на яку вона має першочергове право.

За змістом пункту "г" ч. 3ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, суд вважає, що оскаржені рішення №324(сімнадцятасесія VIIскликання)від 22грудня 2019та №338(вісімнадцятасесія VIIскликання)від 01березня 2020Кривської сільськоїради є незаконним, з огляду те , що під час їх прийняття Кривською сільською радою було порушення вимоги статті 79-1 ЗК, та такими порушується законний інтерес позивачки, що полягає у можливості скористатись своїм правом на отримання земельної ділянки.

З огляду на наведене, суд вважає, що вимоги позивачки щодо визнання незаконними та скасування рішення Кривської сільської №324 (сімнадцята сесія VII скликання) від 22 грудня 2019 та №338 (вісімнадцята сесія VII скликання) від 01 березня 2020 є належним способомзахисту,оскільки позивачкане євласником спірноїземельної ділянки,а лишемає першочерговеправо наїї отримання.Наслідком задоволеннятакої вимоги євідсутність перешкод для оформлення позивачкою увстановленому закономпорядку відповідногоправа наспірну земельнуділянку.Отже,ефективним способомзахистом порушенихправ єсаме визнаннянезаконним та скасуваннярішення органумісцевого самоврядування,а відтакпозов вцій частиніпідлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про скасувати рішення державного реєстратора (індексний номер 51572250 від 12.03.2020) про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0018 розміром 0,1006 га та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0018 розміром 0,1006 га, то суд вважає, що такі вимоги є також ефкетивним способом захисту, така позиція Верховного Суду заначена у постанові від 20 вересня 2020 року в справі № 307/624/17.

Так, відповідно до частини другоїстатті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяження - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною тринадцятоюстатті 79-1 ЗК Україниземельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно доЗакону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до абзацу 3 частини третьоїстатті 26 статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, чинній з 26 липня 2022 року, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомоїстатті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому, дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, в розумінні положень наведеної норми, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, за змістом вказаної норми наразі виконанню підлягають судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Судувід 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19,№ 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19,від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі№ 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц (провадження№ 61-13586св20), від 06 жовтня 2021 року у справі № 754/8547/19 (провадження№ 61-10163св21), від 30 листопада 2022 року у справі № 466/5453/19 (провадження 61-14528св21).

Тобто, одночасне звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/ або скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є належним способом захисту порушених прав позивача на таке майно.

Отже, враховуючи, що вимоги позивачки ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень Кривської сільської рада, які стосуються процедури передачі у власність відповідачу земельної ділянки, судом задоволено, то і вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, підлягають задоволенню.

За такихобставин,суд вважає,що позов слідзадовольнити, визнати незаконним та скасувати рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області №324 (сімнадцята сесія VII скликання) від 22 грудня 2019 ; визнати незаконним та скасувати рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області №338 (вісімнадцята сесія VII скликання) від 01 березня 2020; скасувати рішення державного реєстратора (індексний номер 51572250 від 12.03.2020) про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0018 розміром 0,1006 га; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0018 розміром 0,1006 га.

Судові витрати покласти на відповідачів.

А тому, керуючись ст.ст.258,259,264,265ЦПК України ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області №324 (сімнадцята сесія VII скликання) від 22 грудня 2019 ; визнати незаконним та скасувати рішення Кривської сільської ради Тячівського району Закарпатської області №338 (вісімнадцята сесія VII скликання) від 01 березня 2020; скасувати рішення державного реєстратора (індексний номер 51572250 від 12.03.2020) про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0018 розміром 0,1006 га; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0018 розміром 0,1006 га

Стягнути з Тересвянської селищної ради, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 540,5 грн. з кожного.

Скасувати арешт накладений ухвалою Тячівського районного суду від 02 грудня 2020 року на земельну ділянку з кадастровим номером 2124483400:04:004:0018 розміром 0,1006 га., яка розташована в АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днівз дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Тересвянська селищна рада, місце розташування: смт. Тересва, вул. Народна, 83, Тячівського району, Закарпатської області.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: В.В. Чопик