ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/2013/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Сергеєва Д.С.,

відповідача - Саніна А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 (головуючий суддя - Хачатрян В.С., судді: Россолов В.В., Склярук О.І.) та рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 (суддя Лавренюк Т.А.)

у справі №922/2013/21

за позовом Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД

до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи

1.1.Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (далі - ПрАТ "Харківенергозбут") про:

(1) визнання недійсними з моменту прийняття рішень засідання наглядової ради АТ "Харківенергозбут" від 23.03.2021, оформлених протоколом від 23.03.2021 №5/2021;

(2) визнання недійсними з моменту прийняття рішень річних загальних зборів акціонерів АТ "Харківенергозбут" від 28.04.2021, оформлених протоколом №5.

1.2.В обґрунтування недійсності рішень наглядової ради позивач посилався на те, що спірні рішення прийняті на засіданні наглядової ради, що відбулося з порушенням порядку її скликання та проведення, оскільки один з трьох членів наглядової ради не був повідомлений про дату, час та місце зборів, йому не були надані підготовчі матеріали та порядок денний засідання наглядової ради, що відбулося 23.03.2021; (2) у складі наглядової ради відповідача були відсутні незалежні директори, що свідчить про неправомочність наглядової ради.

1.3.В обґрунтування недійсності рішення річних загальних зборів позивач вказував на те, що ці рішення були прийняті внаслідок прийняття наглядовою радою відповідача недійсних рішень від 23.03.2021, тобто рішення річних загальних зборів були прийняті з порушенням наглядовою радою відповідача процедури ініціювання скликання загальних зборів акціонерів.

1.4.В обґрунтування наявності порушеного права, що підлягає судовому захисту, та права на звернення до суду з цим позовом позивач послався на те, що він є акціонером відповідача з часткою у статутному капіталі цього товариства у розмірі 29,795 % та як акціонер має право на оскарження до суду рішення наглядової ради, що відповідає висновкам Верховного Суду.

1.5.Господарський суд Харківської області рішенням від 21.10.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №922/2013/21, позов задовольнив повністю: визнав недійсним з моменту прийняття рішення засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 23.03.2021, оформлені протоколом від 23.03.2021 №5/2021, а також рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 28.04.2021, оформлені протоколом №5. Стягнув з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД 4 540 грн судового збору.

1.6.Верховний Суд постановою від 06.10.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 скасував; справу №922/2013/21 передав на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

1.7.Не ставлячи під сумнів вірність встановлених у справі обставин, Верховний Суд вважав висновки судів попередніх інстанцій неповними та передчасними, вказуючи на те, що за наведених судами висновків акціонер може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера, без обґрунтування, чим саме спірне рішення органів управління акціонерного товариства порушує його права та / або інтереси.

1.8.При цьому, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що законний інтерес позивача полягає у контролі за законністю обрання членів наглядової ради, залишив поза увагою ту обставину, що позивач станом на дату прийняття загальними зборами акціонерів відповідача рішення, оформленого протоколом від 30.05.2018, зокрема про формування складу наглядової ради товариства та обрання її членів, не був акціонером цього товариства, а це рішення загальних зборів не є предметом спору у цій справі.

1.9.Суд апеляційної інстанції не обґрунтував, яким чином недійсність спірних у цій справі рішень органів управління відповідача поновить цей порушений, на думку суду, інтерес позивача, не з`ясував, чи призведе це до формування наглядової ради у відповідності до закону.

1.10.Поза увагою судів попередніх інстанцій також залишилися і положення статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про АТ), які передбачають можливість та порядок скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонера (акціонерів), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, зокрема і для вирішення питання про обрання членів наглядової ради. У зв`язку з цим суди не з`ясували, чи існувала у позивача передбачена законом можливість відновлення порушених прав та / або інтересів у позасудовий спосіб, чи реалізував позивач цю можливість.

1.11.В контексті зазначеного, Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій не врахували та не з`ясували, зокрема:

(1) які конкретні (а не загальні, абстрактні) права та/або інтереси позивача як акціонера ПрАТ "Харківенергозбут" були порушені спірними у цій справі рішеннями наглядової ради та загальних зборів зазначеного товариства, на захист яких прав та/або інтересів позивача був поданий позов у цій справі;

(2)чи впливають прийняті органами управління відповідача спірні рішення на права та/або законні інтереси позивача, чи порушують їх прямо, а не опосередковано, тобто чи існує безпосередній зв`язок між наведеними позивачем порушеннями його прав та/або інтересів та прийнятими органами управління акціонерного товариства оскаржуваними ним рішеннями, які саме негативні наслідки для прав та/або законних інтересів позивача мають спірні рішення наглядової ради та загальних зборів (кожне рішення окремо), у зв`язку з цим не дослідили належним чином зміст прийнятих спірних рішень та їх значення як для позивача, так і для інших акціонерів ПрАТ "Харківенергозбут" та самого товариства;

(3) яка основна мета подання позивачем позову у цій справі, що саме прагне досягти позивач, звернувшись до суду з даним позовом, яке саме право та/або інтерес прагне захистити позивач,

(4) чи є обраний позивачем спосіб захисту (у вигляді заявлення позовної вимоги про визнання недійсними рішень наглядової ради та загальних зборів) співмірним зі стверджуваним позивачем порушенням його прав та/або інтересів,

(5) яке становище, що існувало до порушення прав та/або інтересів позивача, він прагне відновити, чи призведе задоволення позовних вимог у цій справі до відновлення порушених прав та/або інтересів позивача; яким чином визнання недійсними оскаржуваних рішень наглядової ради та загальних зборів (кожного окремого рішення) відновить права та законні інтереси позивача як акціонера ПрАТ "Харківенергозбут".

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.ПрАТ "Харківенергозбут" створене на підставі рішення позачергових загальних зборів Акціонерної компанії "Харківобленерго", оформленого протоколом від 13.03.2018 №25, та на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Харківенергозбут", оформленого протоколом від 30.05.2018 №1 (питання 4 порядку денного зазначеного протоколу), шляхом виділу з Акціонерної компанії "Харківобленерго" і передачі йому частини майна, прав та обов`язків Акціонерної компанії "Харківобленерго".

2.2.На загальних зборах акціонерів ПрАТ "Харківенергозбут", що відбулися 30.05.2018, був затверджений статут товариства, прийняті рішення про утворення органів товариства, а саме: загальних зборів як вищого органу товариства; наглядової ради як колегіального органу товариства у складі трьох членів, що здійснює захист прав акціонерів товариства, управління товариством, а також контролює та регулює діяльність дирекції; дирекції як колегіального виконавчого органу у складі трьох членів, що здійснює керівництво поточною діяльністю товариства.

2.3.На цих зборах були обрані члени наглядової ради товариства.

Відповідно до пункту 7 протоколу загальних зборів акціонерів ПрАТ "Харківенергозбут" від 30.05.2018 №1 до складу наглядової ради були обрані три члени, а саме: ОСОБА_1 як представник акціонера товариства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Меридіан"; ОСОБА_2 як представник акціонера товариства - Фонду державного майна України; ОСОБА_3 як представник акціонера товариства - Фонду державного майна України.

2.4.У подальшому акціонер ПрАТ "Харківенергозбут" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Меридіан" звернувся до ПрАТ "Харківенергозбут" з листом від 27.01.2020 №3, в якому повідомив про заміну члена наглядової ради товариства, а саме: відкликання ОСОБА_1 як члена наглядової ради товариства - представника акціонера Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Меридіан", та призначення членом наглядової ради представника акціонера Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Меридіан" ОСОБА_4

2.5.21.12.2020 акціонер ПрАТ "Харківенергозбут" Компанія Інтер Гроус Інвестментс Лімітед, як продавець, та Компанія Smart Holding (Cyprus) LTD (Лімасол, Кіпр), як покупець, уклали договір купівлі-продажу акцій ПрАТ "Харківенергозбут", відповідно до якого покупець протягом 3-х робочих днів після дозволу Антимонопольного комітету України надає депозитарній установі розпорядження про зарахування акцій і після зарахування набуває право власності.

2.6.28.01.2021 року на сайті Антимонопольного комітету України опубліковано рішення №50-р про надання дозволу Компанії Smart Holding (Cyprus) LTD (Лімасол, Кіпр) на придбання акцій управління ПрАТ "Харківенергозбут".

2.7.Компанія Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД набула права власності на 76 436 210 штук простих іменних акцій ПрАТ "Харківенергозбут", що становить 29,795% статутного капіталу цього товариства, та стала учасником ПрАТ "Харківенергозбут", що підтверджується виписками Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" про стан рахунку Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД в цінних паперах на 02.02.2021 та на 24.05.2021.

2.8. Державі Україна належить 65,001% акцій ПрАТ "Харківенергозбут".

2.9.23.03.2021 відбулося засідання наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут", в якому взяли участь два члени наглядової ради: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

2.10.Згідно з протоколом засідання наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" від 23.03.2021 №5/2021 член наглядової ради ОСОБА_4 на засіданні був відсутній. На зазначеному засіданні наглядової ради були прийняті рішення, оформлені протоколом №5/2021, а саме про:

1.Внесення на розгляд річних загальних зборів товариства питання №13: "Обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) товариства" та такий проект рішення:

"1.Уповноважити наглядову раду товариства на обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, для проведення аудиту фінансової звітності товариства за 2021 рік;

2.Доручити керівнику виконавчого органу товариства забезпечити відбір зовнішнього (незалежного) аудитора відповідно до вимог законодавства України";

2.Дистанційне проведення 28.04.2021 річних загальних зборів товариства та затвердження проекту порядку денного цих річних загальних зборів;

3.Визначення датою складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення річних загальних зборів товариства, дату засідання наглядової ради товариства, на якому прийнято рішення про дистанційне проведення 28.04.2021 річних загальних зборів товариства. Надання доручення керівнику виконавчого органу товариства вжити всіх, передбачених Законом про АТ, заходів щодо забезпечення повідомлення акціонерів товариства про дистанційне проведення 28.04.2021 річних загальних зборів товариства;

4.Визначення 22.04.2021 (станом на 24 годину) датою складення переліку акціонерів, які мають право на участь у дистанційних річних загальних зборах Товариства, які відбудуться 28.04.2021;

5.Обрання членів реєстраційної комісії для реєстрації акціонерів на дистанційних річних загальних зборах товариства, які відбудуться 28.04.2021;

6.Обрання членів лічильної комісії дистанційних річних загальних зборів товариства, які відбудуться 28.04.2021 , та припинення їх повноважень;

7.Обрання голови та секретаря дистанційних річних загальних зборів товариства, які відбудуться 28.04.2021;

8.Призначення уповноваженими особами на взаємодію з Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" при дистанційному проведенні 28.04.2021 позачергових загальних зборів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та встановлення терміну дії їх повноважень;

9.Затвердження повідомлення про дистанційне проведення 28.04.2021 річних загальних зборів товариства та визначення способу його подання акціонерам: шляхом розміщення повідомлення в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР, розміщення на веб сайті товариства, а також через депозитарну систему України не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення цих дистанційних річних загальних зборів товариства;

10.Затвердження форми і тексту бюлетенів з питань №№1-14, 16-20 для голосування на дистанційних річних загальних зборах товариства, що відбудуться 28.04.2021;

11.Взяття до відома звітів виконавчого органу товариства за 2019 та 2020 роки, затвердження заходів за результатами розгляду цього звіту.

2.11.28.04.2021 були проведені річні загальні збори акціонерів ПрАТ "Харківенергозбут".

Зазначені загальні збори акціонерів ПрАТ "Харківенергозбут" скликані та проведені на підставі зазначених вище рішень наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут", оформлених протоколом №5/2021. На річних загальних зборах акціонерів ПрАТ "Харківенергозбут" були прийняті рішення, оформлені протоколом №5, з таких питань:

1.Затвердження річного звіту товариства за 2019 рік. Рішення прийнято;

2.Затвердження річного звіту товариства за 2020 рік. З цього питання прийнято рішення про затвердження річного звіту товариства за 2020 рік з урахуванням обставин, що стали підставою для висловлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Дівайс-Груп" думки із застереженням під час проведення аудиту фінансової звітності за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2020 році;

3.Розгляд звітів наглядової ради товариства про роботу у 2019 та 2020 роках. З цього питання прийнято рішення взяти до відома звіти наглядової ради товариства про роботу у 2019 та 2020 роках;

4.Прийняття рішення за наслідками розгляду звітів наглядової ради та виконавчого органу про результати фінансово-господарської діяльності товариства у 2019 та 2020 роках. Затвердження заходів за результатами розгляду звіту наглядової ради. З цього питання прийнято рішення визнати роботу наглядової ради товариства у 2019 та 2020 роках задовільною та такою, що відповідає інтересам товариства; за наслідками розгляду звітів наглядової ради затвердити такі заходи, а саме: продовжити активну діяльність щодо виконання чітких цілей, встановлених для товариства, та подальшого впровадження заходів щодо підвищення рівня корпоративного управління у товаристві. Визнати роботу виконавчого органу товариства за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2019 та 2020 роках задовільною;

5.Затвердження звітів та висновків ревізійної комісії за 2019 та 2020 роки. Рішення не прийнято;

6.Розгляд висновків зовнішнього (незалежного) аудитора за 2019 та 2020 роки, затвердження заходів за результатами їх розгляду. З цього питання прийнято рішення взяти до відома висновки зовнішнього (незалежного) аудиту фінансової звітності товариства за 2019 та 2020 роки та доручити виконавчому органу товариства вжити заходів щодо виконання рекомендацій, наданих зовнішнім (незалежним) аудитором;

7.Розподіл прибутку і збитків товариства, отриманих за результатами діяльності товариства у 2019 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності товариства у 2019 році.

З цього питання прийнято рішення розподілити чистий прибуток, отриманий товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році, з урахуванням Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", наступним чином: 50% - на виплату дивідендів акціонерам товариства; 50% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом товариства на 2020 рік; до резервного капіталу товариства не нараховувати, оскільки його сформовано в повному обсязі. Затвердити загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи товариства за 2019 рік у розмірі 15647,817 тис. грн. Встановити, що виплата дивідендів здійснюється товариством через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

8.Розподіл прибутку і збитків товариства, отриманих за результатами діяльності товариства у 2020 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності товариства у 2020 році. Прийнято рішення визначити, що збитки, отримані товариством у 2020 році, будуть покриті за рахунок прибутків, отриманих товариством у майбутніх роках;

9.Внесення змін до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції. Рішення не прийнято;

10. Затвердження Положення про наглядову раду товариства. Рішення прийнято;

11.Визначення основних напрямів діяльності товариства на 2021 рік. Рішення прийнято;

12.Встановлення чітких цілей діяльності товариства на 2022 рік. Прийнято рішення встановити такі чіткі цілі діяльності товариства на 2022 рік: провадження товариства ринкової діяльності, забезпечення прибутковості та ефективності, нарощування темпів господарської діяльності;

13.Обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) товариства. Прийнято рішення уповноважити наглядову раду товариства на обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, для проведення аудиту фінансової звітності товариства за 2021 рік. Доручити керівнику виконавчого органу товариства забезпечити відбір зовнішнього (незалежного) аудитора відповідно до вимог законодавства України;

14.Прийняття рішення про припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства. Рішення не прийнято;

15.Обрання членів наглядової ради товариства. З цього питання запропоновано обрати членами наглядової ради товариства ОСОБА_7 - представника акціонера Товариства, юридичної особи - компанії Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД/ Smart Holding (Cyprus) LTD, ОСОБА_8 - представника акціонера Товариства, юридичної особи - компанії Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД/ Smart Holding (Cyprus) LTD. Проте, рішення не прийнято;

16.Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства. Рішення не прийнято;

17.Щодо доцільності внесення змін до Положення про винагороду членів наглядової ради товариства та Положення про винагороду членів виконавчого органу товариства. Рішення прийнято;

18.Внесення змін до Положення про винагороду членів наглядової ради товариства шляхом викладення його в новій редакції. Рішення прийнято;

19.Внесення змін до Положення про принципи формування наглядової ради товариства шляхом викладення його в новій редакції. Рішення прийнято;

20.Затвердження звітів про винагороду членів наглядової ради товариства за 2019 та 2020 роки. Рішення прийнято.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Харківської області рішенням від 23.03.2023 у справі №922/2013/21, яке Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 07.06.2023, у задоволенні позову відмовив повністю.

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів, які конкретні (а не загальні, абстрактні) права та/або інтереси позивача, як акціонера ПрАТ "Харківенергозбут", були порушені спірними у цій справі рішеннями наглядової ради та загальних зборів товариства, на захист яких прав та/або інтересів позивача був поданий позов у цій справі, як і не довів як впливають прийняті органами управління відповідача спірні рішення на права та/або законні інтереси позивача, чи порушують їх прямо, а не опосередковано, тобто не довів існування безпосереднього зв`язку між наведеними позивачем порушеннями його прав та/або інтересів та прийнятими органами управління акціонерного товариства оскаржуваними ним рішеннями; не зазначив, які саме негативні наслідки для прав та/або законних інтересів позивача мають спірні рішення наглядової ради та загальних зборів (кожне рішення окремо).

3.3.Оцінюючи ефективність обраного позивачем способу захисту його права, суду не зрозуміло основну мету подання позивачем відповідного позову, що саме прагне досягти позивач, звернувшись до суду з даним позовом і яке саме право та/або інтерес прагне захистити позивач, не зрозуміло яке становище, що існувало до порушення прав та/або інтересів позивача, він прагне відновити та як призведе задоволення позовних вимог у цій справі до відновлення порушених прав та/або інтересів позивача, як і не зрозуміло яким чином визнання недійсними оскаржуваних рішень наглядової ради та загальних зборів (кожного окремого рішення) відновить права та законні інтереси позивача як акціонера ПрАТ "Харківенергозбут".

Порушення прав позивача, на яке він посилається у позові та поясненнях по суті справи є неспівмірним із обраним позивачем способом захисту (у вигляді заявлення позовної вимоги про визнання недійсними рішень наглядової ради та загальних зборів).

3.4.Стосовно доводів позивача про те, що інтерес на отримання частини прибутку господарського товариства є тим конкретним, охоронюваним законом інтересом позивача, на захист якого заявлено позов, апеляційний суд зазначив, що на оскаржуваних загальних зборах акціонерів дійсно розглядалось питання розподілу дивідендів та прибутку товариства. Водночас з протоколу загальних зборів акціонерів вбачається, що на засіданні були присутні 97% акціонерів, тобто апелянт приймав участь на таких зборах та приймав участь у голосуванні. Незгода з результатами голосування не є підставою для скасування таких зборів. А те, що апелянт приймав участь у таких зборах акціонерів свідчить, що він вчинив активні дії для реалізації наданих йому корпоративних прав і досягнення необхідного інтересу.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 у справі №922/2013/21 і направити цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2.В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД посилається на порушення норм процесуального закону та неправильне застосування норм матеріального права та вказує на те, що судові рішення суперечать висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №910/16448/18, від 20.02.2019 у справі №522/3665/17, щодо визначення поняття "законний інтерес" (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК). Скаржник вказує на те, що в порушення вимог статей 310 та 316 ГПК, суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не виконали вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 06.10.2022 у цій справі, а також на те, що суд не дослідив зібраних у справі доказів, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) суд першої інстанції проігнорував надані позивачем письмові пояснення, в яких останній конкретизував відповіді на поставлені Верховним Судом питання. Апеляційний суд також не вдавався до аналізу аргументів апеляційної скарги позивача, обмежившись лише згадкою про те, що твердженням позивача (апелянта) не знайшлось підтверджень, а обраний спосіб захисту не є співмірним із заявленим порушенням;

(2) оскаржувані рішення прийняті без виконання обов`язкових вказівок Верховного Суду та з повним ігноруванням сталої практики Верховного Суду щодо визначення поняття "законний інтерес";

(3) нехтування судами їхнім обов`язком щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності призвело до ухвалення незаконних та необґрунтованих оскаржуваних рішень, які не відповідають вимогам статті 236 ГПК. Такі порушення є наслідком невиконання вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 06.10.2022.

4.4.У встановлений ухвалою Верховного Суду від 15.09.2023 строк, а саме до 02.10.2023, ПрАТ "Харківенергозбут" відзив на касаційну скаргу не подало, проте 13.10.2023 подало пояснення, в яких просило врахувати їх при остаточному прийнятті судового рішення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до пункту 8 частини першої статті 2 Закону про АТ корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

5.2.Згідно з частиною першою статті 25 Закону про АТ кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

5.3.Відповідно до частини першої статті 32 та частини першої статті 33 Закону про АТ загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом. Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом, для його вирішення загальними зборами.

5.4.Згідно з частиною другою статті 51 Закону про АТ у приватних акціонерних товариствах з кількістю акціонерів 10 і більше осіб обов`язково створюється наглядова рада.

5.5.Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу (частина перша статті 51 Закону про АТ).

5.6.За змістом частини другої статті 52 Закону про АТ до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом (пункт 3 частини другої статті 52 цього закону); розгляд звіту виконавчого органу та затвердження заходів за результатами його розгляду у разі віднесення статутом товариства питання про призначення та звільнення голови та членів виконавчого органу до виключної компетенції наглядової ради (пункт 11-4 частини другої статті 52 цього закону); обрання аудитора (аудиторської фірми) приватного акціонерного товариства для проведення аудиторської перевірки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (років); надання рекомендацій загальним зборам щодо підбору, призначення, перепризначення та звільнення зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) публічного акціонерного товариства; визначення умов договору, що укладатиметься з аудитором (аудиторською фірмою) товариства, встановлення розміру оплати його (її) послуг (пункт 13 частини другої статті 52 цього закону).

5.7.Рішення наглядової ради за результатом розгляду зазначених питань приймаються на засіданнях наглядової ради, які відповідно до статті 55 Закону про АТ проводяться в міру необхідності з періодичністю, визначеною статутом, але не рідше одного разу на квартал.

5.8.За змістом частин другої, четвертої та шостої статті 55 Закону про АТ засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів. Протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом п`яти днів після проведення засідання.

5.9.Згідно з частиною першою статті 50 Закону про АТ у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

5.10.У статті 50 Закону про АТ прямо та буквально не визначено, що порушення порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів (тобто, процедури, що передує прийняттю рішення) є безумовною підставою для визнання недійсним прийнятого рішення, оскільки в наведеній нормі зазначено, що акціонер має довести факт порушення рішенням акціонерного товариства своїх законних прав та охоронювані законом інтереси.

5.11.Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

5.12.Стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.13.Відповідно до частин першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.14.Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

5.15.Законодавець у частинах першій та другій статті 4 ГПК встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.16.При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

5.17.Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

5.18.Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 ЦК, статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК), або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

5.19.Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

5.20.Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

5.21.Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Таким чином, виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність); відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відтак, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 52), від 22.06.2021 у справі №220/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 76)

5.22.Отже, рішення загальних зборів та рішення наглядової ради товариства можуть бути оскаржені в судовому порядку акціонером товариства шляхом пред`явлення позову про визнання їх недійсними, якщо такі рішення не відповідають вимогам законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства або, якщо порушено порядок прийняття такого рішення, а також, якщо вони порушують права чи законні інтереси такого акціонера товариства. Водночас, позивач за таким позовом має довести спроможність судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів та/або рішення загальних зборів призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити його права та законні інтереси, на захист яких було подано такий позов. Також, виснуючи, чи підлягає захисту порушене право, суд має дати оцінку чи не спричинить задоволення позову порушення прав інших осіб, та чи не завдасть їм шкоди (частина третя статті 16, частини друга, третя статті 13 ЦК).

5.23.Скосовуючи судові рішення у цій справі та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що виходячи з положень, закріплених у статтях 15, 16 ЦК, частині першій статті 50 Закону про АТ та статті 4 ГПК, акціонер акціонерного товариства, який звертається до суду з таким позовом (про визнання недійсним рішень наглядової ради, загальних зборів акціонерів) має обґрунтувати, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене спірними рішеннями органів управління акціонерного товариства та зазначити, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення його порушеного права/інтересу. Натомість господарський суд при вирішенні такого корпоративного спору повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання щодо наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання спірними рішеннями.

5.24.Верховний Суд визнав неповним висновок про те, що обставини недотримання відповідачем в особі його органів управління положень статуту, тривале невключення в склад наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" незалежних членів і, як наслідок, її неправомочність, прийняття такою наглядовою радою рішень з питань, які не могли нею прийматись, включення до порядку денного питань, які не могли бути нею включені, порушення процедури скликання наглядової ради від 23.03.2021 та загальних зборів від 28.04.2021, свідчать про порушення корпоративних прав позивача як акціонера відповідача на управління ПрАТ "Харківенергозбут", зазначивши, що, виходячи з такого висновку, акціонер може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера, без обґрунтування, чим саме спірне рішення органів управління акціонерного товариства порушує його права та/або інтереси.

5.25.Верховний Суд зазначив, що право на судовий захист шляхом оскарження рішень органів управління акціонерного товариства пов`язане із порушенням не лише суб`єктивних корпоративних прав, а й охоронюваних законом інтересів (законних інтересів), які у свою чергу можуть становити самостійний об`єкт судового захисту. Водночас важливим є те, що особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, порушеного рішенням, що оскаржується.

5.26.Врахувавши вказані вказівки, суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що зміст поняття "охоронюваний законом інтерес" був визначений Конституційним Судом України у рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, відповідно до якого це поняття треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині зазначеного рішення вказав на те, що:

- поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним (абзац 3 підпункту 3.6 пункту 3);

- легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і засобів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси власника однієї акції та інтереси держателя контрольного пакету акцій, лабільні інтереси міноритарного (дрібного) акціонера, стратегічні інтереси акціонерного товариства у цілому тощо (абзац 1 підпункту 4.1. пункту 4);

- проблема правового захисту індивідуальних інтересів, особливо міноритарних акціонерів, як і виключення можливості зловживання такими інтересами, у сучасному законодавстві України ефективно не вирішена. В результаті акціонери, які мають незначний пакет акцій, взагалі не можуть впливати на діяльність товариства, їхні голоси фактично не враховуються на загальних зборах під час прийняття рішень, тобто законодавець свідомо допускає абсолютний пріоритет більшості голосуючих акцій, якими володіють кілька або навіть один акціонер, над меншістю голосуючих акцій, що належать переважній більшості учасників товариства - міноритарним акціонерам, і цим самим відбувається повне погашення законних індивідуальних інтересів останніх інтересами акціонерного товариства, формулювання яких залишається, як правило, прерогативою меншості учасників товариства (абзац 1 підпункту 4.3 пункту 4);

- акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом (абзац 1 підпункту 4.4 пункту 4).

5.27.Отже в акціонерному товаристві інтерес акціонера реалізується як безпосередньо через здійснення акціонером корпоративних прав, так і опосередковано - через діяльність самого товариства, учасником якого він є.

5.28.Будь-яке рішення, прийняте органами акціонерного товариства, так чи інакше стосується інтересу акціонера, який може бути прямим, опосередкованим чи потенційним. Кожний акціонер має (чи принаймні повинен мати, діючи добросовісно) інтерес у тому, щоб органи управління діяли відповідно до закону. Це так званий інтерес "всіх та кожного" у легітимності прийнятих рішень, який поряд з цим має абстрактний та загальний характер.

5.29.З огляду на функції наглядової ради, визначені у статті 51 Закону про АТ, а саме: здійснення захисту прав акціонерів товариства, управління акціонерним товариством, а також контроль та регулювання діяльності виконавчого органу, акціонер має безсумнівно законний інтерес в обранні членів наглядової ради.

5.30.Водночас, суди зазначили, що позивач не обґрунтував, яким чином визнання недійсними спірних у цій справі рішень органів управління відповідача поновить порушений, на думку позивача, інтерес, так як задоволення позову у цій справі не призведе до формування наглядової ради у відповідності до закону.

5.31.При первісному розгляді цієї справи Верховний Суд звертав увагу на положення статті 47 Закону про АТ, які передбачають можливість та порядок скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонера (акціонерів), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, зокрема і для вирішення питання про обрання членів наглядової ради.

5.32.В контексті цього, суди зазначили, що у позивача існувала передбачена законом можливість відновлення порушених прав та/або інтересів у позасудовий спосіб, однак доказів реалізації позивачем відповідної можливості суду надано не було.

5.33.У частині статті 15 ЦК, в якій йдеться про захист охоронюваного законом інтересу, законодавець визначив, що цей інтерес не має суперечити загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, таким як справедливість, добросовісність та розумність, а у частині першій статті 50 Закону про АТ наголошується на тому, що для того, щоб акціонер міг реалізувати своє право на оскарження, законний інтерес має бути порушений саме тим рішенням загальних зборів акціонерного товариства, що оскаржується. Наведене стосується також і рішень наглядової ради, які оскаржуються.

5.34.Принципи справедливості та розумності вимагають від держави, зокрема суду, забезпечення розумного співвідношення та дотримання справедливого балансу інтересу у корпоративних правовідносинах між акціонерами, а також між акціонерами та товариством. Діяльність акціонерного товариства має і публічні інтереси, що полягають у стабільному розвитку товариства в цілому з метою залучення інвестицій в економіку держави.

5.35.З огляду на зазначене, суди виснували, що акціонер не може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера без обґрунтування, чим саме оспорюване ним рішення органу управління акціонерного товариства порушує його права та/або законні інтереси. При цьому посилання позивача (акціонера) в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень наглядової ради та/або загальних зборів акціонерів на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивача є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення його прав та/або інтересів спірними рішеннями.

5.36.Разом з тим, колегія суддів зазначає, що визнання недійсними рішень наглядової ради, прийнятих у складі, який не відповідає вимогам частини четвертої статті 53 Закону про АТ, та рішень загальних зборів, скликаних неправомочною наглядовою радою, не є ефективним способом захисту прав позивача, оскільки задоволення таких вимог не призведе до усунення невизначеності у праві позивача на обрання членів наглядової ради у складі, який відповідає закону щодо необхідної кількості незалежних директорів. Відповідно, таке рішення безпосередньо не відновить позивача у праві корпоративного управління товариством, а лише створить ситуацію юридичної невизначеності повноважень наглядової ради, яка є відповідальною за результативність товариства. Отже, визнання недійсними спірних рішення може завдати шкоди товариству щодо результативності/ефективності його господарської діяльності.

5.37.Такий підхід, коли рішення наглядової ради можуть бути скасовані за позовом акціонера лише з підстав прийнятих їх у складі, який не відповідає вимогам частини четвертої статті 53 Закону про АТ, а рішення загальних зборів - з підстав скликання їх неправомочною наглядовою радою (без дотримання законодавства щодо кількості незалежних директорів), може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу підприємства та призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства (при тому, що суд позбавлений можливості і впливу щодо приведення складу наглядової ради у відповідність до норм діючого законодавства).

5.38.Вказуючи на порушення своїх прав на участь в управлінні товариством, позивачу варто врахувати, що він має реалізовувати таке право шляхом звернення до наглядової ради про скликання нею загальних зборів про приведення складу наглядової ради у відповідність до вимог закону, а саме про включення до її складу незалежних директорів. Адже в силу норм частини першої статті 53 Закону про АТ саме під час проведення загальних зборів товариства акціонерами обираються члени наглядової ради акціонерного товариства.

5.39.Неприведення складу наглядової ради до вимог Закону про АТ, а саме необрання до її складу необхідної кількості незалежних директорів, не є підставою для скасування всіх прийнятих нею рішень, навіть тих, які відповідають закону і не порушують прав позивача. Наведене також не може бути підставою для скасування рішень загальних зборів, скликаних такою наглядовою радою.

5.40.Оскаржуючи відповідні рішення, позивачу необхідно доводити, що вони суперечать закону та/або порушують його права та законні інтереси (із наведенням відповідного обґрунтування), що в силу норм закону може бути підставою для визнання недійсними таких рішень.

5.41.Проте, як вірно виснували суди попередніх інстанцій, позивач у цій справі не довів, які конкретні, а не загальні (абстрактні) права та/або інтереси позивача як акціонера ПрАТ "Харківенергозбут" були порушені спірними у цій справі рішеннями наглядової ради та загальних зборів товариства, на захист яких прав та/або інтересів позивача був поданий позов у цій справі, як не довів і того, як впливають прийняті органами управління відповідача спірні рішення на права та/або законні інтереси позивача, чи порушують їх прямо, а не опосередковано, тобто не довів існування безпосереднього зв`язку між наведеними позивачем порушеннями його прав та/або інтересів та прийнятими органами управління акціонерного товариства оскаржуваними ним рішеннями, а також не зазначив, які саме негативні наслідки для прав та/або законних інтересів позивача мають спірні рішення наглядової ради та загальних зборів (кожне рішення окремо). Отже, не вказав, у чому саме полягало порушення його прав та/або законних інтересів з урахуванням змісту ухвалених рішень та яким чином визнання їх недійсними може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача на управління товариством.

5.42.Посилання скаржника на те, що інтерес на отримання частини прибутку господарського товариства є тим конкретним, охоронюваним законом інтересом позивача, на захист якого заявлено позов, цілком обґрунтовано відхилені апеляційним судом з огляду на таке.

5.43.Як встановили суди попередніх інстанцій, на оскаржуваних загальних зборах акціонерів дійсно розглядалось питання розподілу дивідендів та прибутку товариства.

5.44.При цьому, позивач не довів, що згадуваними рішеннями загальних зборів розподіл прибутку і збитків товариства, а також затвердження розміру річних дивідендів здійснено на підставі невірно розрахованих показників фінансово-господарської діяльності товариства чи з іншими порушеннями вимог Закону про АТ та/або статуту товариства.

5.45.Водночас суд врахував, що з протоколу загальних зборів акціонерів вбачається, що на засіданні були присутні 97% акціонерів, тобто позивач приймав участь на таких зборах та у голосуванні, а отже мав можливість впливати на прийняття рішення в цій частині в порядку, передбаченому статутом товариства та Законом про АТ. Незгода з результатами голосування не є підставою для скасування таких рішень.

5.46.З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсними рішень наглядової ради АТ "Харківенергозбут" від 23.03.2021, оформлених протоколом від 23.03.2021 №5/2021, та рішень річних загальних зборів акціонерів АТ "Харківенергозбут" від 28.04.2021, оформлених протоколом №5.

5.47.Колегія суддів також відзначає, що скаржник, зазначаючи, що судами не дотримано вказівок Верховного Суду щодо дослідження обставин порушення спірними рішеннями його права/інтересу, не зазначає, що суди не дослідили певні докази або не виснували щодо певних аргументів позивача.

5.48.Ураховуючи вищевикладене у цій постанові, проаналізувавши судові рішення Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №910/16448/18, від 20.02.2019 у справі №522/3665/17, правові висновки щодо визначення поняття "законний інтерес" в яких, на думку скаржника, не було враховано судами у цій справі, Суд встановив, що оскаржувані судові рішення у цій справі не суперечать висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД залишити без задоволення.

2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 у справі №922/2013/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

І.Д. Кондратова