Єдиний унікальний № 946/6161/23

Провадження № 1-кп/946/548/23

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

01 листопада 2023 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №42023162300000030, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого:

13.03.2007 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 Кримінального кодексу України (далі КК) до позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст.ст. 75, 104 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на два роки;

24.09.2007 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК до позбавлення волі на строк п`ять років, звільнений 17.04.2012 за відбуттям строку покарання;

11.12.2012 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.289, ст.70 КК до позбавлення волі на строк п`ять років шість місяців, звільнений 08.09.2017 за відбуттям строку покарання;

17.08.2021 Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК до позбавлення волі на строк три роки, звільнений 07.03.2022 за відбуттям строку покарання;

06.01.2023 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 125 КК до громадських робіт на строк 120 годин,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту:обвинувачений ОСОБА_3 , захисниця ОСОБА_5 ,

інші учасники судового провадження: потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_6 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.12.06.2023 приблизно о 22:00 години під часдії натериторії Українивоєнного стану ОСОБА_3 , знаходячись біля магазину «Корона», розташованого за адресою: вул. Героїв Азовсталі, 60, м. Ізмаїл Одеської області (далі м. Ізмаїл), діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, підійшов до ОСОБА_6 , який спав на лавочці біля вказаного магазину, й таємно викрав в останнього чоловічу сумку чорного кольору вартістю 550 грн, яка була поряд з ним, в якій знаходилися мобільний телефон марки «ОРРО А53» вартістю 3518,66 грн та особисті документи потерпілого. Також ОСОБА_3 дістав з внутрішньої кишені сумки ОСОБА_6 належні останньому дві банківські картки АТ «Райффайзен Банк», які надають доступ до банківських рахунків потерпілого у цьому банку, а саме № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , та які згідно ст.1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, п.п. 56, 63 ч. 1 ст. 1, п. 3 ч. 1 ст. 34, ст. 36, п. 4 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021, ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 є офіційними документами, тобто електронними платіжними документами, платіжними інструментами для виконання платіжних операцій, засобами доступу до банківського рахунку. Після цього ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном та вказаними офіційними документами на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4068,66 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК, а саме викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

2.Крім того, 12.06.2023 та 13.06.2023, точний час не встановлений, під час дії на території України воєнного стану ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу за допомогою мобільного телефону потерпілого ОСОБА_6 , який він викрав разом з банківськими карками, перерахував на електронні гаманці ігрових сайтів грошові кошти з належних потерпілому ОСОБА_6 банківських рахунків АТ «РайффайзенБанк» № НОМЕР_2 в сумі 3370 грн та № НОМЕР_1 в сумі 28636,26 грн, а в загальному розмірі 32006,26 грн, протиправно заволодівши чужим майном у виді грошових коштів та розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений

3.Кримінальний кодекс України

«Стаття 185. Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка)

…

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб,

…

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану,

карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.»

«Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

1. Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах,

караються штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг та порядок дослідження яких був визначений судом з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у висунутому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 13.06.2023 до нього прийшов його знайомий ромської національності ОСОБА_7 , та запропонував придбати мобільний телефон за 1500 грн. Після того він пішов до своєї матері, попросив гроші та купив собі телефон марки «ОРРО» чорного кольору в чохлі, у телефоні не було жодної інформації. Мобільний телефон перебував у нього в користуванні майже 1,5 місяці, після чого приїхали працівники поліції та повідомили, що цей телефон крадений. При цьому коли ОСОБА_7 запропонував йому купити телефон, він не пояснював звідки саме він його взяв, тому працівникам поліції він ( ОСОБА_3 ) пояснив, що цей телефон він придбав у свого знайомого. На той момент він перебував під цілодобовим домашнім арештом по іншій справі, а тому він не міг перебувати біля магазину «Корона» в той момент, коли у ОСОБА_6 викрали його особисті речі.

Крім того, ОСОБА_3 не підтримав дані слідчого експерименту, зазначивши, що він показував все так, як йому сказали працівники правоохоронних органів.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди не визнав.

6.Але, незважаючи на невизнання вини у висунутому обвинуваченні, вина ОСОБА_3 у таємних викраденнях майна та офіційних документів потерпілого ОСОБА_6 повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

7.Так, потерпілий ОСОБА_6 під час судового розгляду пояснив, що 12.06.2023, повертаючись додому приблизно о 18:00 годині, він зустрів свого знайомого, з яким вони поїхали до магазину «Корона», що розташований по вул. Захисників Азовсталі в м. Ізмаїлі, де придбали спиртні напої, які розпивали біля цього ж магазину. Після цього йому стало погано і він заснув на лавочці, розташованій біля магазину «Корона», де він сидів зі своїм знайомим. При собі він мав сумку чорного кольору, в якій лежали мобільний телефон, банківські картки та паспорт громадянина України. Приблизно о 23:00 00:00 годині його розбудив перехожий ОСОБА_8 , після чого він виявив, що його сумка зникла. При цьому чоловік, який його розбудив, нічого не бачив. ОСОБА_8 допоміг йому дістатися дому. При ОСОБА_9 не було його сумки: він був вдягнений у легкий одяг та було видно, що у нього сумки немає. А вже наступного дня зранку він звернувся до поліції та у відділення банку, розповівши про те, що його банківські картки викрали, на що працівник банку порекомендував зателефонувати на гарячу лінію. Згодом, зателефонувавши на гарячію лінію банку, йому повідомили, що всі гроші, які були у нього на рахунку, зняті. Приблизно через місяць йому повернули сумку з банківськими картками та телефоном, паспорт громадянина України був спалений, а викрадені грошові кошти з карточок так і не були відшкодовані. Жодних даних, які були раніше в телефоні, на момент повернення не було, вони були знищені. Також він підтримав цивільний позов та просив його задовольнити.

8.Згідно рапорту чергового інспектора Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 13.06.2023, того ж дня, 13.06.2023 о 13:28 годині надійшла заява про те, що 13.06.2023 за адресою: АДРЕСА_2 надійшла заява від ОСОБА_6 із проханням допомогти в пошуках його майна, яке він втратив з власної необережності (а.п. 81).

9.Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.06.2023, ОСОБА_6 просив допомогти із пошуками його барсетки з особистими речами, яку він втратив 12.06.2023 у вечірній час біля магазину «Корона», що розташований по вул. Краснодонській в м.Ізмаїл (а.п. 82).

10.Також, згідно рапортів старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 13.07.2023, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до ЄРДР за №42023162300000030 були виявлені ознаки інших кримінальних правопорушень (а.п. 131 132).

11.Вказані повідомлення, заява та рапорти стали підставою для внесення 13.06.2023 та 13.07.2023 відповідних відомостей до ЄРДР за № 42023162300000030 та початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (а.п. 60 61).

12.Про те, що телефон ОРРО А53 належить потерпілому ОСОБА_6 свідчать дані наданих останнім документів про купівлю телефону із зазначенням його ідентифікаційних номерів ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 (а.п. 70 75).

13.Саме той мобільний телефон марки «ОРРО А 53» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , та сумку-барсетку марки «Polo GSN» чорного кольору, про які потерпілий вказав при зверненні в поліцію ще 13.06.2023, були добровільно видані ОСОБА_3 10.07.2023, що вбачається з відповідної власноручно написаної обвинуваченим заяви (а.п. 87), та які згідно протоколу від 10.07.2023 були оглянуті і встановлені їх ідентифікаційні ознаки, у тому числі номери ІМЕІ (а.п. 88 96). Крім того, під час огляду телефону були встановлені ознаки його використання саме обвинуваченим ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що у додатку Facebook на телефоні здійснена аутентифікація особового профілю та активований аккаунт Google саме обвинуваченого ОСОБА_3 , а також в телефоні містилися фотографії паспортів самого обвинуваченого ОСОБА_3 , його батьків, у тому числі матері ОСОБА_10 , що була допитана під час судового розгляду, та містяться SMS-повідомлення від 15.06.2023 та від 28.06.2023 про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області відповідно на 24.07.2023 на 11:00 год. як потерпілого та на 25.09.2023 на 09:00 год. як обвинуваченого у інших кримінальних провадженнях.

14.Крім того, саме ту сумку, яку видав обвинувачений ОСОБА_3 , відповідно до протоколу пред`явлення речей для впізнання від 13.07.2023 потерпілий ОСОБА_6 впізнав серед інших пред`явлених йому сумок, як таку, що йому належить (а.п. 114 117), після чого тоді ж і була йому повернута разом з мобільним телефоном (118).

15.Ринкова вартість мобільного телефону «ОРРО А 53 4/64GB» у розмірі 3 518,66 грн та чоловічої сумки для документів «COSSNI POLO» у розмірі 550 грн встановлені даними висновків судових товарознавчих експертиз № СЕ-19/116-23/11344-ТВ від 14.07.2023 (а.п. 101 104) та № СЕ-19/116-23/11345-ТВ від 14.07.2023 (а.п. 109 112).

16.Те, що грошові кошти були перераховані з належних потерпілому ОСОБА_6 банківських рахунків АТ «РайффайзенБанк» № НОМЕР_2 в сумі 3370 грн 12.06.2023 та № НОМЕР_1 в сумі 28636,26 грн 13.06.2023 підтверджується даними наданих потерплім банківських документів про рух коштів на них (а.п. 119 129).

17.Крім того, під час проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_3 у присутності двох понятих за участю захисниці ОСОБА_5 , показав та розказав про обставини вчинення кримінальних правопорушень, згідно відповідного протоколу від 19.07.2023 з додатком у виді фототаблиці. Так, ОСОБА_3 показав як він прямував по вул. Героїв Азовсталі в м. Ізмаїл до магазину «Корона». Далі, показав на місце біля магазину «Корона», де лежав ліворуч від входу в магазин потерпілий ОСОБА_6 та розташування на столику ліворуч від входу в магазин чоловічої сумки з мобільним телефоном, банківськими картами та документами, які він викрав. Після цього, ОСОБА_3 показав напрямок, куди він поїхав з викраденими речами, а саме до себе додому. Далі, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 вказав на хвіртку, яка веде до його будинку, перед цим показавши, звідки він рухався додому. Зайшовши у двір, він підійшов до дверей, які ведуть у будинок, зайшов до хати, одразу повернувши праворуч та зайшов у ванну кімнату, де показав на конфорку котла, де він спалив банківські картки та інші документи, які знаходилися у викраденій сумці (а.п. 141 149).

18.При цьому обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він дійсно приймав участь у слідчому експерименті, але під час цієї слідчої дії він усе показував так, як напередодні йому вказала слідчий.

19.З дослідженого протоколу з додатком випливає, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 проводився саме з метою та у формі відтворення дій, обстановки та обставин події, та відповідний протокол не посвідчує виключно проголошення обвинуваченим зізнання у вчиненні злочину з метою його процесуального закріплення. При цьому слідчий експеримент був проведений з дотриманням встановленого порядку, із забезпеченням реалізації прав обвинуваченого як процесуальних гарантій. Так, з протоколу слідчого експерименту та додатку до нього у виді фототаблиці вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно взяв участь у ньому, йому були роз`яснені процесуальні права, а також була забезпечена участь його захисника. Тому обвинувачений ОСОБА_3 був повністю вільним у виборі своєї процесуальної поведінки, у тому числі мав можливість відмовитися від участі у слідчому експерименті або ж у присутності понятих та захисниці заявити, що його нічого не відомо. Але ж він самостійно, добровільно вирішив приймати участь у слідчому експерименті та на місці події відтворив обставини крадіжки ним майна потерпілого. З урахуванням цього та правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.09.2020 у справі №740/3597/17, суд вважає, що слідчий експеримент не слід розцінювати як допит, а тому не вважає його недопустимим як доказ з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

20.Як вказав Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 у справі №761/10306/15-к, зміна обвинуваченим в судовому засіданні своїх показань, не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент та показання є окремими процесуальними джерелами доказів.

21.Отже, дані вказаного протоколу слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 повністю співвідносяться з показаннями потерпілого ОСОБА_6 , а також з даними його заяви про вчинене кримінальне правопорушення, наданими потерпілим документами на телефон, даними власноручно написаної заяви ОСОБА_3 про видачу ним телефону та сумки, які належать потерпілому, і повністю спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_3 , наданими ним під час судового розгляду про те, що він не вчиняв викрадення сумки з телефоном та банківськими картками потерпілого.

22.Зазначені докази у сукупності свідчать про те, що саме обвинувачений ОСОБА_3 ввечері 12.06.2023 таємно викрав сумку потерпілого ОСОБА_6 з мобільним телефоном та банківськими картками. А враховуючи, що після цього і мобільний телефон, і банківські картки потерпілого знаходилися у володінні та під контролем обвинуваченого ОСОБА_3 , то очевидним є те, що саме він і здійснив перерахування грошових коштів з належних потерпілому ОСОБА_6 банківських рахунків АТ «РайффайзенБанк» № НОМЕР_2 в сумі 3370 грн та № НОМЕР_1 в сумі 28636,26 грн.

23.Вказані висновки суду не спростовуються і показаннями свідків захисту ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , наданими останніми під час судового розгляду.

24.Так, свідок ОСОБА_11 під час судового розгляду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_3 є його знайомим. Чи то 13.09.2023, чи то 13.08.2023, точної дати не пам`ятає, але приблизно місяць тому, приблизно о 19:00 годині він прийшов до будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_3 . Він неодноразово приїжджав до будинку останнього, оскільки він працював у «М`ясо-маркеті», де зі складу купував м`ясо, після чого продавав його, у тому числі й матері обвинуваченого ОСОБА_10 . Того дня він перебував на роботі, заздалегідь здзвонився чи то з ОСОБА_10 , чи то з обвинуваченим ОСОБА_3 та домовився, що приїде до них ввечері й привезе свинину. Крім того, він по телефону домовився зі своєю дівчиною ОСОБА_12 аби вона підійшла до будинку ОСОБА_3 . Чим в той день займалася його дівчина та звідки вона прийшла йому невідомо. Наблизившись до будинку ОСОБА_3 , він побачив хлопця, якого він раніше не бачив. Чи тримав чоловік щось в руках він навіть не звернув уваги. Там же він зустрівся зі своєю дівчиною ОСОБА_12 . Біля будинку ОСОБА_3 він разом зі своєю дівчиною простояв близько 30 хвилин, при цьому на вулиці було вже темно. Він приніс у пакеті близько п`яти кілограмів м`яса, а саме свинини. ОСОБА_10 одразу розплатилася, але скільки вона дала коштів він не пам`ятає. Він чув як ОСОБА_3 попросив у своєї матері ОСОБА_10 1500 грн начебто для купівлі мобільного телефону та, як він зрозумів, мати дала йому гроші, оскільки через деякий час він побачив у ОСОБА_3 мобільний телефон. Але що це за мобільний телефон він не пам`ятає. Що відбувалося далі йому невідомо, оскільки, отримавши гроші за м`ясо, він разом з ОСОБА_12 пішов.

25.Свідок ОСОБА_12 під час судового розгляду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 є його знайомим. Влітку 2023 року, 13-го числа, місяць не пам`ятає приблизно о 20:00 год. вона разом зі своїм хлопцем ОСОБА_11 прийшла до будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_3 , щоб продати матері останнього м`ясо, а саме свинину у кількості більше одного кілограма, яку вони несли у пакеті. Того дня вона знаходилася на роботі, звідки пішла приблизно о 14:00 15:00 годині до матері додому, де вона мешкає і на теперішній час, в якої пробула близько двох годин. Від матері вона направилася до бабусі, де вона на той час проживала зі своїм хлопцем ОСОБА_13 , за адресою: АДРЕСА_3 , де і зустрілася з ОСОБА_11 , який у той день весь день був вдома. Ініціатором піти до ОСОБА_10 аби продати м`ясо був саме ОСОБА_11 . Вона знайома з ОСОБА_10 протягом двох років, вона часто приходила до нього додому, спілкувалася з його матір`ю. На той момент ОСОБА_11 працював в магазині «М`ясо-маркет», де він купував м`ясо, після чого продавав його за більшу ціну. Прийшовши до будинку ОСОБА_3 , вони побачили хлопця, який стояв поруч з будинком спиною до них, тому вона не розгледіла його обличчя, проте чула як він гукав ОСОБА_3 . Після того вона разом з ОСОБА_11 зайшла у двір, де й залишилася чекати останнього, а ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 зайшов у будинок, щоб розібратися з м`ясом. На вулиці ще було світло. Поки вона стояла у дворі в очікуванні ОСОБА_11 , мати ОСОБА_3 виходила у двір та щось робила протягом 20 30 хвилин, однак вона не бачила, що саме. В будинку, окрім них з ОСОБА_11 , обвинуваченим ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_10 , нікого не було. Коли вони уходили, вона також зайшла до будинку, щоб попрощатися з ОСОБА_10 , у якої вона запитала останню про її здоров`я. Їй відомо, що ОСОБА_10 давала гроші синові: вона чула як ОСОБА_3 просив гроші у матері, але сам момент передачі коштів вона не бачила, але згодом, коли вона говорила з ОСОБА_10 , остання їй сказала, що дала ОСОБА_3 1500 грн на купівлю телефону. Звідки ОСОБА_3 взяв той телефон вона не знає, чи підходив останній до чоловіка, який стояв біля його будинку, вона також не бачила.

26.Свідок же ОСОБА_10 під час судового розгляду пояснила, що 13.06.2023 приблизно о 19:00 19:30 годині, коли було вже темно на вулиці, вона давала гроші синові ОСОБА_3 на телефон. Тоді їй було погано, оскільки вона хворіє, ОСОБА_3 зайшов до неї в будинок та почав просити гроші у неї на телефон, але у неї усієї суми не було, а було тільки 1000 грн, ще 500 грн надала її донька ОСОБА_10 . Спочатку свідок пояснила, що гроші вона надала синові у своїй кімнаті, а у кінці допиту пояснила, що вона передала доньці 1000 грн, попросила, що та додала ще 500 грн, і саме донька ОСОБА_10 віддала гроші синові ОСОБА_3 . На той час у ОСОБА_3 був свій телефон, але він був розбитим. Вона запам`ятала цю дату, оскільки після цього приходили поліцейські, але коли саме вони приходили і коли вони забрали її сина з будинку і затримали його, вона не пам`ятає, можливо у липні 2023 року. Тоді до них також прийшли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які принесли їй м`ясо, а саме курячі спинки та ще щось було, як їй здається котлети. М`ясо принесли їй у пакеті, який ОСОБА_11 дістав з рюкзака. ОСОБА_11 працював на підприємстві, де цей товар списують, і він приносив його їм. Усього ОСОБА_11 приносив їм м`ясо три рази і жодного разу свинину не приносив. Скільки коштів тоді дала вона за м`ясо не пам`ятає, але оплачувала не вона, а її донька. У цей день вона не зв`язувалась ані з ОСОБА_11 , ані з ОСОБА_12 по телефону і не домовлялася про те, щоб їй принесли м`ясо. ОСОБА_11 сам приходив, коли у нього було м`ясо. Також свідок зазначила, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та її син ОСОБА_3 знаходились у той день у них вдома 2 3 години: вони знаходились у кімнаті чи то сина, чи то доньки, слухали музику та спілкувалися.

27.Так, вказані показання свідків не спростовують дані вищенаведених доказів щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 крадіжки сумки з мобільним телефоном та банківськими катками потерпілого ОСОБА_6 12.06.2023, а також про перерахування після цього грошових коштів з належних потерпілому ОСОБА_6 банківських рахунків, а свідчать лише про те, що після вчинення ОСОБА_3 вказаних кримінальних правопорушень, а саме ввечері 13.06.2023, до останнього приходила невідома особа, у якої ОСОБА_3 , начебто, придбав телефон. Але даних про те, який саме телефон був, начебто, придбаний ОСОБА_3 ввечері 13.06.2023 у невідомої особи, чи то той, що належить потерпілому, чи інший, вказані показання не містять.

28.Тому суд не приймає до уваги вказані показання свідків захисту. Крім того, вказані показання свідків захисту суд не приймає до уваги також у зв`язку з тим, що вони є явно суперечливими та недостовірними. Так, як було вище наведено, свідок ОСОБА_11 пояснив, що він зустрівся після роботи зі своєю дівчиною ОСОБА_12 вдома у обвинуваченого ОСОБА_3 , тоді як свідок ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_11 у той день на роботу не ходив, а був удома, де вони й зустрілися після того, як вона прийшла з роботи та від матері, і вони вдвох пішли з м`ясом додому до обвинуваченого ОСОБА_3 та до матері останнього. Свідок ОСОБА_11 та ОСОБА_10 пояснили, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 прийшли з м`ясом близько 19:00 19:30 години, коли вже було темно, а свідок ОСОБА_11 близько 20:00 години, коли ще було світло. Тоді як захід сонця 13.06.2023 почався о 20:54 годині, що є загальновідомим фактом, і саме тільки тоді почало сутеніти, тобто значно пізніше за 19:00 19:30 годину. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що вони побували вдома у сім`ї ОСОБА_14 лише 30 хвили, тоді як ОСОБА_10 пояснила, що вони були у них вдома 2 3 години. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що принесли м`ясо свинини вагою 3 5 кг та більше 1 кг відповідно у пакеті, тоді як ОСОБА_10 зазначила, що їй принесли курячи спинки та якісь котлети у рюкзаку, і жодного разу свинину їй не приносили. ОСОБА_11 зазначив, що ОСОБА_10 одразу розплатилася за м`ясо, при цьому не назвавши суму, а ОСОБА_10 пояснила, що гроші за м`ясо віддавала її донька. Також показання свідка ОСОБА_10 суперечать показанням обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що вона надала не 1500 грн, а лише 1000 грн, решту 500 грн додала донька, і саме донька передала ОСОБА_3 усю суму. Крім того, у показаннях свідків є ще багато інших розбіжностей, які суд не вбачає за доцільне надалі перелічувати, адже й наведені істотні розбіжності дають підстави для висновку про абсолютну суперечність показань усіх свідків захисту. Єдині обставини, що сходяться у показаннях свідків, є те, що ці обставини мали місце саме 13-го числа влітку, в червні, 2023 року, близько 19:00 20:00 години, коли до ОСОБА_3 прийшов якийсь хлопець і пропонував йому купити телефон, гроші на який останній взяв у своєї матері. При цьому жодний свідок не зміг пояснити, чому їм запам`яталося саме число «13-те», тоді, коли свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 навіть місяць не могли назвати, свідок ОСОБА_11 крім того зазначив, що це відбулося один місяць тому саме 13-го числа, тобто у вересні, можливо, у серпні. Крім того, жодний з двох свідків захисту, що, начебто, бачили хлопця, який, начебто, пропонував ОСОБА_3 купити телефон, не змогли його описати: як він виглядає, у чому був одягнений, навіть не зазначили якої він був національності.

29.З огляду на наведені істотні суперечності в показаннях свідків захисту щодо ключових обставин, які, начебто, відбувалися 13.06.2023, дають підстави суду дійти висновку про недостовірність показань усіх свідків, в цілому, у зв`язку з чим суд не приймає їх до уваги.

30.Більше того, під час допиту свідок ОСОБА_11 пояснив, що він не спілкувався з обвинуваченим ОСОБА_3 за час тримання останнього під вартою, тоді як обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні 25.10.2023 при з`ясуванні причин неявки свідка ОСОБА_11 до суду та місця його знаходження заявив, що 24.10.2023 спілкувався зі свідком ОСОБА_11 по телефону та останній запевнив його, що прийде до суду.

31.В абз. 9 розділу ІІ Переліку продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув`язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі, що є додатком 1 до п. 5 глави 4 розділу I Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 14.06.2019 №1769/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.06.2019 за №633/33604, до заборонених предметів першої необхідності, засобів особистої гігієни, інших речей та предметів віднесені радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв`язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них.

32.Разом з цим, Порядком облаштування камер з поліпшеними умовами тримання та надання особам, взятим під варту, у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України платних послуг із забезпечення поліпшених умов тримання, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 15.09.2023 №3292/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.09.2023 за № 1641/40697 (далі Порядок), передбачена у чітко регламентованому порядку можливість надання ув`язненим платних послуг із забезпечення поліпшених умов тримання, у тому числі послуги з доступу до Інтернету та голосової електронної комунікації за допомогою засобів IP-телефонії.

33.Але за змістом абз. 2 п. 2 розділу ІІІ вказаного Порядку, особі, взятій під варту, не надається платна послуга з доступу до Інтернету та телефонного зв`язку в разі відсутності відповідного дозволу слідчого судді або суду, які здійснюють кримінальне провадження. Враховуючи, що судом у цьому кримінальному провадженні не надавався обвинуваченому ОСОБА_3 відповідний дозвіл на голосову електронну комунікацію за допомогою засобів IP-телефонії, то очевидним є те, що обвинувачений ОСОБА_3 зв`язувався зі свідком ОСОБА_11 в інший незаконний спосіб всупереч встановлених заборон чинним законодавством, що є порушенням режиму тримання під вартою.

34.Тому саме внаслідок такого телефонного зв`язку у незаконний спосіб свідки захисту напередодні були проінструктовані обвинуваченим про те, які саме показання вони мають надати у суді. І саме це пояснює таку істотну суперечність в показаннях свідків, адже ними були узгоджені лише ключові обставини, на які була звернута увага обвинуваченим, а саме на число (обов`язково після вчинення злочинів, тобто після 12-го), та на невідомого хлопця, який, начебто, продав обвинуваченому телефон. При цьому інші деталі, що, начебто, мали місце у той день, свідки між собою не узгодили, і саме з цим суд пов`язує такі істотні розбіжності в їх показаннях.

35.Давання неправдивих показань свідками захисту суд пов`язує з їх родинними та дружніми відносинами з обвинуваченим ОСОБА_3 та з їх бажанням сприяти обвинуваченому ОСОБА_3 уникнути відповідальності за вчинені злочини.

36.Також не спростовують висновків суду і дані протоколу обшуку від 10.08.2023, згідно яким за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 нічого не було виявлено (а.п. 152 158). З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3 спалив банківські картки та документи потерпілого ОСОБА_6 , які знаходилися в його сумці, на конфорці котла у ванній кімнаті його будинку, про що свідчать дані слідчого експерименту за участю обвинуваченого, сумка та мобільний телефон видані обвинуваченим поліцейським згідно відповідної заяви, а грошові кошті переказані на інші рахунки, то абсолютно передбачуваним є те, що за місцем проживання обвинуваченого нічого не було знайдено. Тому ці обставини не викликають жодних сумнівів у винуватості ОСОБА_3 у вчинених кримінальних правопорушеннях.

37.Також сумнівними є пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 і про те, що він видав поліцейським, окрім телефону потерпілого, також і сумку останнього, яку йому перед цим надали поліцейські. Враховуючи, що мобільний телефон був викрадений разом із сумкою, то тільки особа, яка вчинила крадіжку, могла видати обидві ці речі. Тому видача саме обвинуваченим і сумки, і телефону потерпілого безумовно свідчить про те, що саме він і вчинив розглядувані злочини.

38.Давання неправдивих показань обвинуваченим ОСОБА_3 суд пов`язує з обраною ним позицією захисту з метою уникнути відповідальності за вчинені ним злочини.

39.Отже, аналіз вищезазначених доказів, наданих стороною обвинувачення, дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ сторони обвинувачення є належним, допустимим та достовірним, а показання свідків захисту є недостовірними. У сукупності всі вищезазначені докази сторони обвинувачення є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про те, що саме ОСОБА_3 поза розумним сумнівом 12.06.2023 та 13.06.2023 повторно вчинив таємні викрадення чужого майна (крадіжки), а також вчинив викрадення офіційних документів. Вказані докази сторони обвинувачення поза розумним сумнівом повністю спростовують висунуту обвинуваченим версію про те, що майно та грошові кошти потерпілого він не викрадав, а лише купив його телефон. Тому суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінальних правопорушень, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст.185, ч. 1 ст. 357 КК.

40.Тільки формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, підлягає деякому уточненню відповідно до встановлених судом обставин.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

41.Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає.

42.До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд відносить рецидив злочинів, оскільки він вчинив нові умисні злочини, маючи судимість за умисний злочин, у тому числі передбачений ч. 2 ст. 289 КК, який відповідно до примітки 1 до ст. 185 КК не утворює повторності для крадіжки і не впливає на її кваліфікацію.

Мотиви призначення покарання

43.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65 67 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

44.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні кримінальний проступок та тяжкі злочини проти власності.

45.З медичних довідок вбачається, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

46.Згідно абз.17ч.1ст.368КПК,ухвалюючи вирок,суд приймаєдо відомадосудову доповідьз інформацієюпро соціально-психологічнухарактеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як дуже високі. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю.

47.З урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що у нього відсутні обставини, що пом`якшують його покарання, натомість наявність обставини, що його обтяжує, а саме рецидив злочинів, даних досудової доповіді, дуже високих ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, того, що він, маючи п`ять непогашених судимостей за вчинення умисних кримінальних правопорушень, у тому числі тяжких злочинів проти власності, за які неодноразово відбував покарання у виді позбавлення волі, знову вчинив умисні тяжкі злочини також проти власності після нетривалого часу після відбуття попереднього реального покарання у виді позбавлення волі (через один рік три місяці), а також у той час, коли відносно нього на розгляді в Комінтернівському районному суді Одеської області та в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області вже знаходилися на розгляді інші кримінальні провадження про його обвинувачення у вчиненні у тому числі тотожних тяжких злочинів також проти власності, що свідчить про те, що його кримінально-правова поведінка чітко сформована і не піддається виправленню, та, у свою чергу, про підвищену суспільну небезпеку його особи, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання нових кримінальних правопорушень можливе лише з призначенням йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі ближче до верхньої межі санкції, за ч. 1 ст. 357 КК у виді обмеження волі в середніх межах санкції, а за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання повністю досягне мети його застосування. Водночас, суд з урахуванням встановлених обставин не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК.

48.При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує те, що він вчинив кримінальні правопорушення за цим вироком після ухвалення вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.01.2023, що набрав законної сили 07.02.2023, яким він засуджений за ч. 1 ст. 125 КК до громадських робіт на строк 120 годин, але до відбуття зазначеного покарання за вказаним вироком, яке ним повністю не відбуте (а.п. 183), у зв`язку з чим йому слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК, тобто за сукупністю вироків.

49.Тому, в силу ст. 71 КК обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, призначене йому за попереднім вироком у виді ста двадцяти годин громадських робіт, слід повністю приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, перевівши при цьому в силу ч. 1 ст. 72 КК менш суворий вид покарання у виді громадських робіт у більш суворий у виді позбавлення волі, виходячи з співвідношення, встановленого п/п «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, а саме одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

50.При вирішенні цивільного позову, пред`явленого потерпілим ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 32006,26 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 10000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, суд керується положеннями ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК), відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а також положеннями ч. 1 ст.1167 ЦК, згідно яким моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

51.З вказаних норм права випливає, що шкоду, завдану потерпілому, повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_3 , який вчинив кримінальні правопорушення, в результаті яких і виникли у потерпілого майнова та моральна шкода, вина обвинуваченого повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом.

52.Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинили таємне викрадення з рахунків потерпілого грошових коштів у загальній сумі 32006,26 грн, що підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, які і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .

53.При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_6 , суд враховує характер злочинів, глибину душевних страждань потерпілого, а також керується принципами розумності та справедливості, і вважає, що на користь потерпілого ОСОБА_6 підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 10000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього.

54.Судом установлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні був затриманий 21.07.2023, коли ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області відносно нього був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався у встановленому порядку.

55.Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, строк його тримання під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили.

56.У силувимог ч.5ст.72КК попереднєув`язнення з 21.07.2023 до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.

57.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

58.В силу ч. 2 ст. 124 КПК з ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових товарознавчих експертиз №СЕ-19/116-23/11344-ТВ від 14.07.2023 та №СЕ-19/116-23/11345-ТВ від 14.07.2023 у сумі по 717 грн кожна, а всього у загальному розмірі 1 534 грн.

Керуючись ст.ст. 369 371, 373 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд

ухвалив:

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК, та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців;

за ч. 1 ст. 357 КК у виді обмеження волі на строк два роки.

2.На підставі ст. 70 КК ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців.

3.У силу ст. 71 КК ОСОБА_3 повністю невідбуте ним покарання у виді ста двадцяти годин громадських робіт за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.01.2023 повністю приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, перевівши в силу ч. 1 ст. 72 КК менш суворий вид покарання у виді громадських робіт у більш суворий у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення, встановленого п/п «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК, та остаточно визначити до відбування ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців та п`ятнадцять днів.

4.Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

5.Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, тобто з 21.07.2023, зарахувавши йому таким чином згідно ч.5ст.72КК в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21.07.2023 до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.

6.Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 32006,26 грн (тридцять дві тисячі шість гривень 26 коп.) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн (десять тисяч гривень) у рахунок відшкодування моральної шкоди.

7.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 1534 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять чотири гривні).

8.З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.07.2023 арешт, та мобільний телефон «ОРРО А53» імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 та сумку барсетку марки «POLO CSN» чорного кольору, вважати повернутими потерпілому ОСОБА_6 , поновивши його право розпорядження цим майном.

9.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

10.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

11.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

12.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1