ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №826/1098/18

адміністративне провадження № К/9901/7575/19

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №826/1098/18

за позовом Приватного підприємства «Манускрипт» до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування наказу від 13 травня 2017 року №758, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року (суд у складі головуючого судді Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Бєлової Л.В., суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.) у справі №826/1098/18

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2018 року Приватне підприємство «Манускрипт» (далі по тексту - ПП «Манускрипт»), звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Фонду державного майна України, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 13 травня 2017 року №758 щодо анулювання сертифіката суб`єкта оціночної діяльності від 15 березня 2016 року №218/16, виданого ПП «Манускрипт».

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення пункту 3.4 та пункту 3.6 розділу III Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, здійснюючи рецензію копії звіту позивача про оцінку майнових прав від 19 березня 2014 року №70314МП, незаконно прийняв її до розгляду, оскільки вказана копія та додані до неї додатки, що були використані при рецензуванні, були неякісними, не придатні для читання та не засвідчені в установленому законодавством порядку, а отже підлягали поверненню заявнику для оформлення належним чином.

Cтосовно зауважень, зроблених в рецензії звіту про оцінку майнових прав від 19 березня 2014 року №70314МП щодо відповідності звіту вимогам Методичних рекомендацій до оцінки права вимоги зобов`язання, що виникає внаслідок здійснення банком кредитних операцій, позивач зазначив, що наказ Фонду державного майна України від 30 вересня 2011 року №1426, яким затверджені Методичні рекомендації, не набрав законної сили, а отже вони є незаконними та необґрунтованими.

Всупереч вимогам Положення про порядок анулювання сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та їх поновлення після анулювання, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27 березня 2006 року №513 (далі - Положення №513), Фонд протиправно анулював сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ПП «Манускрипт» незважаючи на рішення Екзаменаційної комісії щодо притягнення до відповідальності виконавця звіту ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 13 травня 2017 року №758 щодо анулювання сертифіката суб`єкта оціночної діяльності від 15 березня 2016 року №218/16, виданий ПП «Манускрипт».

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що копія звіту, яка надійшла до відповідача для проведення процедури рецензування, не відповідала вимогам, зазначеним в пункті 3.4 розділу III Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року №1585/1 (надалі - Положення).

Копія не була якісно виконаною та засвідченою в установленому законодавством порядку, а отже не повинна була прийматися до розгляду з наступним поверненням заявнику для оформлення її належним чином.

Відповідач в порушення вищезгаданих норм законодавства не вправі був приймати на рецензування копію звіту позивача у тому вигляді, в якому ця копія надійшла на рецензування. А приймаючи рішення і щодо позивача, і щодо оцінювача одночасно, відповідач порушив принцип пропорційності, зокрема, наведені вище вимоги Положення про порядок анулювання сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та їх поновлення після анулювання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись з судовими рішеннями, Фонд державного майна України направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року по справі №826/1098/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що копія звіту про оцінку майнових прав за кредитними договорами, виконаного ПП «Манускрипт», для проведення його рецензування, надійшла від Дніпровського управління Головного управління у місті Києві Національної поліції України в межах кримінального провадження, тому відповідно до пункту 3.4 Положення про рецензування, допускається рецензування таких копій.

У Фонду державного майна України були всі підстави взяти вказаний звіт про оцінку до розгляду та прорецензувати його на вимогу правоохоронного органу.

Скаржник також зазначив, що законодавством передбачена різна відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності і, як наслідок, різні процедури дисциплінарного впливу, що застосовується до кожного з них.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не містить норм щодо принципу пропорційності стосовно прийняття Фондом одного з таких рішень до оцінювача, або до суб`єкта оціночної діяльності, а чітко передбачає відповідальність і оцінювача, і суб`єкта оціночної діяльності.

Отже, вжиття заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_1 (оцінювача) та ПП «Манускрипт» (суб`єкта оціночної діяльності) не суперечить вимогам законодавства.

Касатор вважає, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають нормам матеріального права у сфері оцінки та фактично надають змогу суб`єкту оціночної діяльності уникнути відповідальності, визначеної законодавством, та позбавляють Фонд здійснення контролю за виконанням суб`єктами оціночної діяльності та оцінювачами вимог законодавства.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_2., суддів Бучик А.Ю., Гімона М.М.

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року по справі №826/1098/18.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року №926/0/78-23, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 , яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

5. Верховний суд ухвалою від 30 жовтня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 31 жовтня 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 24.03.2014 року ПП «Манускрипт» (ідентифікаційний код 31989258), а саме оцінювачем позивача ОСОБА_1 (сертифікат оцінювача ЕО-163 від 27 червня 2001 року) на замовлення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», відповідно до договору від 19 березня 2014 року №70314МП, виконано звіт про оцінку майнових прав за кредитними договорами.

23 січня 2017 року відповідач, а саме Відділ оцінки єдиних майнових комплексів та корпоративних прав Управління оціночної діяльності та майнових прав, на лист слідчого управління Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 21 грудня 2016 року №1559СВ/125/50-2016 здійснив рецензування копії вищевказаного звіту позивача.

За результатами рецензування встановлено, що звіт класифікується за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Керуючись абзацом другим частини першої статті 20 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», абзацом третім пункту 1 розділу II Положення про порядок анулювання сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та їх поновлення після анулювання, за наявності вищевказаного звіту, який за результатами рецензування рецензентом, що працює у штаті Фонду державного майна України, та рецензією члена Екзаменаційної комісії класифікується за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», наказом Фонду державного майна України від 13 травня 2017 року №758 анульовано сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 15 березня 2016 року №218/16, виданий ПП «Манускрипт» (ідентифікаційний код 31989258).

Вважаючи, що оскаржуваний наказ відповідача від 13 травня 2017 року №758 щодо анулювання сертифіката суб`єкта оціночної діяльності від 15 березня 2016 року №218/16, виданий ПП «Манускрипт», є протиправним та безпідставним, оскільки він ґрунтується на рецензії від 23 січня 2017 року, яка була здійснена з порушенням вимог законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року №2658-III (далі по тексту - Закон №2658-III).

У відповідності до приписів статті 3 Закону №2658-III оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Статтею 9 Закону №2658-III передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

За статтею 12 Закону №2658-III звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до статті 13 Закону №2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями.

Згідно статті 5 Закону №2658-III суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

За статтею 18 Закону №2658-III сертифікат суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб`єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб`єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб`єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

9. За змістом оскаржуваного наказу відповідача від 13 травня 2017 року №758 вирішено анулювати сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 15 березня 2016 року №218/16, виданий приватному підприємству «Манускрипт» (код ЄДРПОУ 31989258), зокрема згідно з абзацом третім пункту 1 розділу II Положення №513, а саме за наявності у Фонді звіту про незалежну оцінку права вимоги за кредитними договорами, який за результатами рецензування рецензентом, що працює у штаті Фонду, та рецензією члена Екзаменаційної комісії класифікується за абзацом п`ятим пункту 67 Національного стандарту №1 - звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

10. Пункт 1.1 розділу I визначає процедуру проведення рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав (далі - звіти про оцінку майна) рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв (далі - регіональних відділень), з метою забезпечення процедури рецензування з дотриманням вимог статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон), положень пунктів 62-67 Національного стандарту №1.

За пунктом 2.1 розділу II Положення (в редакції, чинній на момент складання рецензії відповідача від 23 січня 2017 року) відповідно до вимог пункту 62 Національного стандарту №1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на підставі письмового запиту особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до пункту 3.1 розділу III Положення у випадках, передбачених пунктом 2.1 розділу II цього Положення, до письмового запиту на проведення рецензування додається оригінал звіту про оцінку майна, який має бути прошитий (прошнурований), пронумерований, скріплений підписом суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, що проводив оцінку. Винятки можуть стосуватися лише випадків, передбачених пунктами 3.4 і 3.6 цього розділу.

Згідно пункту 3.4 розділу III Положення у разі надходження запитів від правоохоронних та контролюючих органів державної влади щодо проведення процедури рецензування звітів про оцінку майна допускається рецензування копій таких звітів.

Текст документа відтворюється повністю.

Обсяг копії звіту про оцінку майна має бути однаковим з оригіналом звіту (описова частина, розрахункова частина та всі додатки).

У копіях повинні відображатися всі виправлення, зроблені в оригіналі.

Копія звіту про оцінку майна має бути виконана якісно: всі аркуші копії звіту про оцінку майна (з додатками до нього у повному обсязі, що містить оригінал звіту), мають бути чіткими.

Копія звіту про оцінку майна не може містити у додатках інших документів, окрім тих, що містить оригінал звіту про оцінку майна.

Замовники рецензії не можуть доповнювати копію звіту про оцінку майна, що додається до запиту про рецензування, іншими документами.

Копія звіту про оцінку майна виготовляється та засвідчується в установленому законодавством порядку.

Надіслана копія звіту про оцінку майна, що не відповідає зазначеним вище вимогам, до розгляду не приймається та повертається заявнику для оформлення її належним чином.

Згідно пункту 3.6 розділу III Положення у разі прийняття Фондом або його регіональним відділенням рішення про проведення рецензування звіту про оцінку майна, який надходить від юридичної особи (у статутному капіталі якої відсутня державна частка) або фізичної особи, до звернення має бути доданий оригінал звіту про оцінку майна або нотаріально засвідчена копія звіту про оцінку майна. Надіслана копія звіту про оцінку майна після рецензування зберігається в державному органі приватизації як додаток до рецензії. Надісланий оригінал звіту про оцінку майна повертається заявнику.

11. Суди попередніх інстанцій встановили, що у пункті 10 «Склад вихідних даних, копії яких містяться у додатках до звіту про оцінку майна, та інша інформація, використовувана у звіті про оцінку майна, фотографії об`єкта оцінки та його складових» рецензії на Звіт про оцінку майнових прав за кредитними договорами (99-17-0036) від 23 січня 2017 року зазначено, що майже всі копії є неякісними і непридатними для читання.

Доводи, викладені у касаційній скарзі про те, що зауваження рецензента Фонду, вказані у пункті 10 рецензії, стосуються лише деяких документів, колегія суддів оцінює критично, оскільки Положення передбачає, що всі аркуші копії звіту про оцінку майна (з додатками до нього у повному обсязі, що містить оригінал звіту) мають бути чіткими.

12. З огляду на викладене, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що копія звіту позивача, яка надійшла до Фонду для проведення процедури рецензування, не відповідала вимогам, зазначеним в пункті 3.4 розділу III Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, тобто не була якісно виконаною в установленому законодавством порядку, а отже не повинна була прийматись до розгляду, а в подальшому повернуто заявнику для оформлення її належним чином.

13. Стосовно висновку судів попередніх інстанцій про порушення Фондом державного майна України принципу пропорційності під час прийняття рішення і щодо позивача, і щодо оцінювача одночасно, колегія суддів звертає увагу на таке.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» розрізняє суб`єктів оціночної діяльності (статті 5 Закону) та оцінювачів (стаття 6 Закону). До суб`єктів оціночної діяльності належать, зокрема, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Право на здійснення оціночної діяльності суб`єкта оціночної діяльності засвідчується сертифікатом (стаття 18 Закону №2558).

Повноваження відповідача щодо здійснення контролю за виконанням оцінювачами та суб`єктами оціночної діяльності умов здійснення оціночної діяльності, за додержанням законодавства під час проведення оцінки майна передбачені у статті 23 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

Статтею 20 цього Закону визначено вичерпні підстави анулювання сертифікатів оціночної діяльності. Серед них - наявність порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, які призвели до визнання неякісною оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, або оцінювачами, які працюють у його штатному складі.

Поновлення сертифікатів відбувається у порядку, встановленому цим Законом для їх видачі.

Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що порядок розгляду питань про анулювання сертифіката та його поновлення встановлюється Фондом державного майна України.

14. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення №513 за результатами рецензування звітів про оцінку майна, майнових прав (далі - оцінка майна), що здійснюється відповідно до вимог законодавства з оцінки майна та професійної оціночної діяльності, Фонд приймає одне з таких рішень:

попереджає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо недопущення у подальшому порушень нормативно-правових актів з оцінки майна та професійної оціночної діяльності у разі наявності одного звіту про оцінку майна, що класифікується згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1);

анулює сертифікат у разі наявності одного і більше звітів про оцінку майна, що класифікуються згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту № 1, або якщо один і більше звітів про оцінку майна класифікуються за абзацом п`ятим пункту 67 Національного стандарту № 1;

звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання щодо позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв або інших кваліфікаційних документів оцінювача, який безпосередньо склав звіт про оцінку майна;

звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність пройти підвищення кваліфікації оцінювачем за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження;

звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність надати Екзаменаційній комісії для рецензування додатково декілька звітів про оцінку майна за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження.

15. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, згідно протоколу засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України від 25 березня 2017 року №95 у відношенні оцінювача позивача, ОСОБА_1 прийнято рішення про необхідність позачергового проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації за відповідним напрямом та спеціалізацією.

Відповідно до зазначеного протоколу та у відповідності до листа заступника Голови Фонду державного майна України члену Екзаменаційної комісії, за результатами рецензування копії звіту позивача рецензентом, що працює у штаті Фонду встановлено, що зазначена копія звіту класифікується за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту №1, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

16. На думку позивача, з якою погодилися суди попередніх інстанцій, зазначення у пункті 1 розділу ІІ Положення №513 словосполучення «приймає одне з таких рішень» дає право Фонду обрати лише один з наведених варіантів поведінки. Тому застосування санкцій до суб`єкта оціночної діяльності після звернення до Екзаменаційної комісії з пропозицією про необхідність пройти підвищення кваліфікації оцінювачем за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження, є протиправним.

17. Колегія суддів КАС ВС вважає такий висновок помилковим, з огляду на наступне.

Суди не звернули увагу, що Положення №513 є підзаконним нормативно-правовим актом, який встановлює лише порядок розгляду питань про анулювання сертифіката та його поновлення. Натомість підстави анулювання сертифіката визначені статтею 20 Закону №2558.

За цим Законом Фонд має повноваження здійснювати контроль за виконанням умов здійснення оціночної діяльності як з боку оцінювачів, так і з боку суб`єктів оціночної діяльності.

Притягнення до відповідальності оцінювача (стаття 16 Закону №2558) та анулювання Фондом державного майна України сертифіката суб`єкта оціночної діяльності (стаття 20 Закону №2658) є різними юридичними процедурами, вони мають різні наслідки та право прийняття відповідних рішень належить різним суб`єктам.

Рішення про притягнення до відповідальності оцінювача приймається Екзаменаційною комісією, тоді як, анулювання сертифікатів оціночної діяльності здійснюється Фондом державного майна України.

При цьому, в анулюванні сертифіката суб`єкта оціночної діяльності Екзаменаційна комісія участі не приймає, в той час як рішення Екзаменаційної комісії стосовно відповідальності оцінювача не потребує видання наказу Фондом державного майна України.

Відповідно, зазначені заходи впливу застосовуються до різних суб`єктів та з різних підстав, а тому їх одночасне застосування не суперечить закону.

18. Отже, прийняття рішення про необхідність пройти підвищення кваліфікації оцінювачем за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження не є перешкодою для вирішення питання про анулювання сертифікату суб`єкта оціночної діяльності ПП «Манускрипт».

Правову позицію аналогічного змісту викладено Верховним Судом у постановах від 20 березня 2019 року по справі №826/12728/17 та від 28 травня 2020 року по справі №804/4376/16.

19. Разом з тим, враховуючи прийняття Фондом до розгляду копії звіту позивача, який не відповідав вимогам пункту 3.4 розділу III Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, та обгрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про задоволення позову.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

20. Колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу Фонду державного майна України слід задовольнити частково, а судові рішення змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення судів залишити без змін.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 349, 350, 351, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року по справі №826/1098/18 змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.