open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 рокуСправа № 160/6274/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1.30.03.2023 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , підписана та направлена його представником адвокатом Хоменком Андрієм Семеновичем, до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення № 12031500047178 від 13.09.2022.

2.Ухвалою суду від 03.04.2023 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору, витребувано докази у відповідача.

3.20.04.2023 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, до якого відповідачем долучено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, оскільки така особа володіє необхідною інформацією для правильного вирішення та результату розгляду даної справи.

4.Ухвалою суду від 01.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залучення до участі у справі третьої особи.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

5.Позивач є громадянином Російської Федерації, перебуваючи на території України на законних підставах, 01.11.2019 уклав шлюб з громадянкою України ОСОБА_2 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син.

6.У грудні 2019 року позивачу було видано посвідку на тимчасове проживання в Україні, у подальшому в листопаді 2020 року та жовтні 2021 року позивачу видавались повторні посвідки.

7.Починаючи з березня 2022 року позивач намагався подати документи для отримання дозволу на імміграцію, однак в усному порядку працівники відповідача повідомили йому, що дозволу на імміграцію через війну з російською федерацією він не отримає, а тому позивач почав періодично відвідувати відповідача з метою подання документів на нову посвідку на тимчасове проживання в Україні, у видачі якої відмовлено оскаржуваним рішенням.

8.Зважаючи на те, що позивач не згоден з таким рішенням відповідача, оскільки він має повноцінну сім`ю в Україні, яка складається з дружини та малолітнього сина, які є громадянами України, звертається до суду із цим позовом.

9.На думку позивача, відповідачем підмінено поняття «загрожують національній безпеці» та «становлять потенційну загрозу національній безпеці». Оскільки Порядок дає право скасувати посвідку саме тоді коли дії загрожують національній безпеці (тобто загроза вже встановлена і дії вже загрожують) і не дозволяє скасовувати посвідки тоді коли дії можуть становити загрозу (потенційна загроза це та загроза, яка ще не настала, а тому може і не настати).

10.Відповідачем всебічно не з`ясовано обставини, які дають можливість не скасовувати посвідку на тимчасове проживання, зокрема, наявність у позивача дитини, яка народилась в Україні і яка знаходиться на її утриманні та потребує її допомоги, тривалість терміну перебування позивача та його сина на території України, шлюб із громадянкою України, який на момент прийняття оскаржуваного рішення вже триває більше трьох років, їх соціальні зв`язки, можливі негативні наслідки у разі розлучення дитини з батьком, право на набуття громадянства України, з метою дотримання положень статей 9, 26 Конституції України, норм Закону України «Про охорону дитинства» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», які не допускають протиправного втручання в сімейне життя та розлучення дітей з батьками та відсутність будь-яких дій, які є підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні.

11.В основу оспорюваного рішення покладений лист УСБУ в Дніпропетровській області від 08.09.2022, тобто відповідачем всього за п`ять днів було вирішено порушити усі права позивача навість не запитуючи його про висунуті відносно нього «побоювання» співробітників СБУ. До того ж залишається незрозумілим на підставі чого УСБУ в Дніпропетровській області було вирішено, що дії позивача становлять потенційну загрозу національній безпеці України.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

12.Відповідач проти позову заперечив повністю, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначив, що відповідно до інформації, наданої Управлінням у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, 09.09.2022 року на адресу ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшло клопотання від 08.09.2022 за вих. № 55/2-1928 Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, щодо скасування тимчасової посвідки.

13.ГУ ДМС у Дніпропетровській області не наділено повноваженнями роз`яснювати або тлумачити висновки чи твердження Служби безпеки України, також ГУ ДМС у Дніпропетровській області не наділено повноваженнями вчиняти будь-які дії що входять до повноважень органів СБУ, Національної поліції тощо.

14.Відповідно до підпункту 4 пункту 63 Порядку посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

15.Ті правові норми, що адресуються органам державної влади, їх посадовим особам, насамперед надають їм можливість робити тільки те, що прямо дозволено, що прописано законом.

16.Відповідно до пункту 1 Загальної частини Порядку, посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

17.На підставі подання від Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, щодо скасування тимчасової посвідки громадянину рф ОСОБА_1 та відповідно до підпункту 4 пункту 63 Порядку, ТУ ДМС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 12031500047178 від 13.09.2022 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.Враховуючи вищевикладене, у позивача наявна підстава для скасування посвідки на тимчасове проживання прямо передбачена нормами чинного законодавства, а саме підпунктом 4 пункту 63 Порядку, про що зазначено у клопотанні Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області від 08.09.2022 за вих. № 55/2-1928.

19.Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру» призупинено строки надання адміністративних послуг суб`єктами їх надання та видачу дозвільними органами документів дозвільного характеру на час дії воєнного стану в Україні, та зазначено про поновлення зупинених строків у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.

20.Приймаючи рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання гр. рф ОСОБА_1 відповідач жодним чином не позбавив позивача батьківських прав на дитину, не виносив заборони щодо перетину кордону членами сім`ї позивача чи будь-які інші рішення, що позбавили б позивача змоги бути із своєю сім`єю або здійснювати поїздки та перетин кордону разом із сім`єю.

21.Чинним законодавством України не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і не звільняють особу від відповідальності за вчинення порушення міграційного законодавства України. Факт батьківства позивача не спростовує встановлені порушення міграційного законодавства в діях останнього.

22.Після надходження подання від СБУ щодо скасування посвідки на тимчасове проживання, ГУ ДМС у Дніпропетровській області діяло відповідно до прямої норми Закону, яка вказує на вчинення певної дії.

23.Уповноважені особи ГУ ДМС у Дніпропетровській області мають право діяти лише в рамках чинного законодавства України.

24.Варто зауважити, на сьогодні Україна перебуває в умовах воєнного стану у зв`язку із повномасштабною збройною агресією зі сторони російської федерації. Позивач належить до громадянства країни-агресора. Згідно основних засад міжнародного права іноземець, який перебуває за кордоном, користується захистом та заступництвом держави свого громадянства, не втрачає юридичного зв`язку зі своєю державою та підпорядковується нормам законодавства країни свого громадянства.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин російської федерації, документований паспортом НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

26.01.11.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_3 ) Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 568 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .

27. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

28.26.10.2021 ОСОБА_1 отримав посвідку № НОМЕР_4 на тимчасове проживання в Україні, дата закінчення строку 25.10.2022.

29.Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області за вих. № 55/2-1928нт-вих від 08.09.2022 направлено начальну ГУ ДМС у Дніпропетровській області Богдану Чегілю клопотання «Щодо скасування тимчасової посвідки» (вх. № 9816/1/1201-22 від 09.09.2022), відповідно до якого:

-Управлінням, в ході оперативно-службової діяльності у встановленому законом порядку, отримано інформацію стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який може вчиняти дії направлені на дестабілізацію обстановки в Україні;

-зокрема, встановлено, що громадянин рф ОСОБА_1 , перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_4 , яка дійсна до 25.10.2022. При цьому, в ході спілкування з близькими йому особами, ОСОБА_1 виправдовує та заперечує збройну агресію російської федерації проти України, представляє її як внутрішній громадський конфлікт;

-також, ОСОБА_1 поширює інформацію проросійського характеру з використанням своїх акантів в соціальних мережах, при цьому ознак кримінального правопорушення дії ОСОБА_1 не містять, проте становлять потенційну загрозу громадському порядку та національній безпеці України;

-з огляду на викладене, та відповідно до пунктів 2, 13 статті 24 Закону України «Про Службу безпеки України» просимо прийняти рішення про скасування тимчасової посвідки на проживання в Україні громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі вимог пункту 4, 7 статті 63 ПКМУ № 322 від 25.04.2018 (дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадського порядку в Україні).

30.Головним управлінням Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області 13.09.2022 прийнято рішення № 12031500047178 про скасування посвідки на тимчасове проживання, видане громадянину російської федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що йому на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_4 .

31.Позивач ознайомлений з вказаним рішенням 23.11.2022 особисто під підпис.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

32.Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33.Відповідно до частини першої статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

34.Приписами статті 21 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VІІІ визначено, що правовий статус іноземців та осіб без громадянства, юридичних осіб іноземних держав, які перебувають на території України під час дії воєнного стану, визначаються Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

35.Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI).

36.Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону № 3773-VI визначено, що посвідка на тимчасове проживання документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

37.Відповідно до частини чотирнадцятої статті 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

38.Згідно частини першої статті 9 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

39.В`їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянами України здійснюється: за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання (абзац шостий частини першої статті 15 Закону № 3773-VI).

40.Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право» (частина чотирнадцята статті 5 Закону № 3773-VI).

41.Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок № 322).

42.Відповідно до підпункту 4 пункту 63 Порядку № 322 посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

43.Згідно з пунктами 64-66 Порядку № 322 рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.

44.Копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття.

45.Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування посвідки інформує про це ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.

46.Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого у подальшому був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022, з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022, з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022, з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022, з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023, Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023 з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023 з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

47.Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469-VІІІ (далі - Закон № 2469-VIII):

3) громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз;

6) загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України;

10) національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.

48.Відповідно до статті 3 Закону № 2469-VIII державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист: людини і громадянина - їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності; суспільства - його демократичних цінностей, добробуту та умов для сталого розвитку; держави - її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; території, навколишнього природного середовища - від надзвичайних ситуацій.

49.Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2469-VIII сектор безпеки і оборони України складається з чотирьох взаємопов`язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об`єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Функції та повноваження складових сектору безпеки і оборони визначаються законодавством України.

50.Частина другої вказаної статті передбачає, що до складу сектору безпеки і оборони входять, зокрема, Служба безпеки України, Державна міграційна служба України.

51.Згідно частини першої статті 19 Закону № 2469-VIII Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина: 1) протидію розвідувально-підривній діяльності проти України; 2) боротьбу з тероризмом; 3) контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, інформаційної безпеки держави, об`єктів критичної інфраструктури; 4) охорону державної таємниці.

52.Частиною четвертою статті 19 Закону № 2469-VIII визначено, що повноваження Служби безпеки України визначаються законодавством України.

53.Відповідно до статті 2 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-XII (далі - Закон № 2229-XII) на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

54.До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

55.Згідно статті 24 Закону № 2229-XII Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зокрема зобов`язана: здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов`язаних з національною безпекою України; виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються у зв`язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень; здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України; забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об`єднань; здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки; сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзвичайного стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій; брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

56.Судом встановлено, що рішення від 13.09.2022 № 12031500047178 про скасування посвідки на тимчасове проживання № 800245804, виданої видане громадянину російської федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було прийнято відповідачем на підставі підпункту 4 пункту 63 «Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, а саме на підставі клопотання Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 08.09.2022 № 55/2-1928нт-вих.

57.З вищевказаного подання вбачається вимога Управління СБУ у Дніпропетровській області щодо скасування тимчасової посвідки на проживання в Україні громадянину російської федерації, яке обґрунтовано тим, що в ході оперативно-службової діяльності у встановленому законом порядку Управлінням отримано інформацію стосовно громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який може вчиняти дії направлені на дестабілізацію обстановки в Україні.

58.Зокрема, встановлено, що громадянин рф ОСОБА_1 , перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_4 , яка дійсна до 25.10.2022. При цьому, в ході спілкування з близькими йому особами, ОСОБА_1 виправдовує та заперечує збройну агресію російської федерації проти України, представляє її як внутрішній громадський конфлікт. Також, ОСОБА_1 поширює інформацію проросійського характеру з використанням своїх акантів в соціальних мережах, при цьому ознак кримінального правопорушення дії ОСОБА_1 не містять, проте становлять потенційну загрозу громадському порядку та національній безпеці України

59.Проаналізувавши вищевказані норми та обставини справи, суд зазначає, що подання Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області «Щодо скасування тимчасової посвідки» від 08.09.2022 № 55/2-1928нт-вих підготовлене та подане в межах компетенції, визначеної Законом України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-XII.

60.Оформлення, видача, обмін, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання є дискреційними повноваженнями Державної міграційної служби України.

61.У свою чергу, чинним законодавством не передбачено повноважень органів Державної міграційної служби України щодо здійснення перевірки інформації, наданої уповноваженим органом, адже така інформація сприймається як достовірна.

62.За встановлених вище обставин, суд не вбачає протиправності рішення відповідача у спірних правовідносинах, оскільки таке прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що визначені законодавством України, та з урахуванням усіх обставин необхідних для прийняття відповідного рішення.

63.Суд наголошує, що чинним законодавством не передбачено виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України. Факт батьківства позивача не виключає необхідність додержання законодавства України.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

64.Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

65.Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

66.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_5 ; АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код 37806243; вул. В. Липинського, буд. 7, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

67.Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба

Джерело: ЄДРСР 114553437
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку