Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/17466/23 3/760/6305/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року суддя Солом`янського районного суду м.Києва Сергієнко Г.Л., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берегу) Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, -
ВСТАНОВИВ:
До Солом`янського районного суду м.Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берегу) Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - УПП в м.Києві ДПП НПУ), за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, який складається з адміністративної справи (протокол №5/2023 від 02.08.2023 року з додатками, складений старшим оперуповноваженим Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - КМУ ДВБ НПУ) Бойчуком М.В. стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берегу) УПП в м.Києві ДПП НПУ) та матеріалів кримінального провадження №42022100000000638 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України.
Виходячи з даного протоколу ОСОБА_1 відповідно до пп.з) п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюються норми цього Закону, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, та обізнаним щодо встановлених законодавством України обов`язків працівників поліції та встановлених стосовно них обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, перебуваючи на посаді інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берегу) УПП в м.Києві ДПП НПУ, в порушення ч.1 ст.61 та ст.66 Закону України «Про Національну поліцію» та п.1 ч.1 ст.25 Закону України «Про запобігання корупції» займався іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) діяльністю, за що отримував грошові кошти, тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-4 КУпАП.
Суд, дослідивши вищевказаний адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зокрема, оглянувши оптичний диск з відеозаписом з портативного реєстратора УПП в м.Києві ДПП НПУ №473431, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також прокурора Ониськіва А.М., захисника Андрєєва І.П., зазначає таке.
Суд виходить з ч.2 ст.19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч.ч.1-3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, як передбачено ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Отже, виходячи з Конституції України, КУпАП, суд доходить висновку, що матеріали кримінального провадження №42022100000000638 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України, хоча і були досліджені в наданому обсязі, не можуть бути доказами під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-4 КУпАП, оскільки дані матеріали кримінального провадження зібрані в межах зовсім іншої правової процедури, визначеної КПК України, що не є джерелом законодавства України про адміністративні правопорушення, та стосуються виявлення (встановлення) можливих ознак кримінального правопорушення, яке не є корупційним.
Разом з тим судом було досліджено протокол про адміністративне правопорушення №5/2023 від 02.08.2023 року, матеріали перевірки, проведеної КМУ ДВБ НПУ, висновок службового розслідування від 29.11.2022 року, затверджений начальником УПП в м.Києві ДПП НПУ Ю.Зозулею, оптичний диск з відеозаписом з портативного реєстратора УПП в м.Києві ДПП НПУ №473431, роздруківки скріншотів переписки в месенджері «Telegram» між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 23.09.2022 року, квитанції АТ КБ «Приватбанк» №Р24А267797358D16200 від 15.09.2022, виходячи з яких встановлено, що ОСОБА_1 надавав ОСОБА_2 платні послуги як водій таксі, в т.ч. в комендантську годину, зокрема в ніч з 14.09.2022 на 15.09.2022 (оплата становила 600 гривень з банківської картки ОСОБА_2 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 ), та 23.09.2022 року, коли о 23.55 год. (період дії комендантської години) за адресою: м.Київ, Харківське шосе, 53, працівниками УПП в м.Києві ДПП НПУ спільно з працівниками КМУ ДВБ НПУ було зупинено транспортний засіб марки «Chevrolet Lacetti» з н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував інспектор взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берегу) УПП в м.Києві ДПП НПУ ОСОБА_1. При цьому, в салоні цього транспортного засобу знаходилася ОСОБА_2 , яка, серед іншого, повідомила, що ОСОБА_1 надавав їй платні послуги як водій таксі, за цю поїздку вона мала б сплатити останньому за попередньою домовленістю 2 000 гривень.
Допитана як свідок ОСОБА_2 підтвердила вищевстановлені судом обставини та, зокрема, пояснила, що познайомилася з ОСОБА_1 як з водієм таксі 04.08.2022, коли користувалася послугами таксі через онлайн-сервіс «Uklon», під час цієї поїздки ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 надавати послуги таксі під час комендантської години, залишивши їй номери своїх телефонів, всього послугами вказаного водія вона користувалася чотири рази, три рази ці послуги оплачувалися, серед іншого, шляхом банківського переказу з її карткового рахунку на картковий рахунок Приватбанку на ім`я ОСОБА_1 , сума становила 600 грн., за поїздку 23.09.2022 року домовленість становила 2 000 гривень, однак не сплатила їх, оскільки автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , в якому вона знаходилася, був зупинений працівниками поліції.
Також в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила, що наявні в адміністративному матеріалі роздруківки скріншотів переписки в месенджері «Telegram» між нею та ОСОБА_1 від 23.09.2022 року, квитанції АТ КБ «Приватбанк» №Р24А267797358D16200 від 15.09.2022 зроблені з її телефону і відповідають фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні прокурор Ониськів А.М. зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, що підтверджується адміністративним матеріалом, який надійшов на розгляд суду; строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 мають визначатися на підставі ч.4 ст.38 КУпАп, тобто протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, а саме з 02.08.2023 року, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 8 500 грн.
ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнав, його захисник - адвокат Андрєєв І.П., посилаючись на ст.62 Конституції України, практику Європейського Суду з прав людини, ст.7, ч.4 ст.38, ст.ст.247, 256, 284 КУпАП, просив закрити справу про адміністративне правопорушення, зазначивши, зокрема, що станом на 25.08.2023 року строк для притягнення (накладення стягнення) до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією, визначений у ст. 38 КУпАП, - сплив (закінчився) та відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю; зібрані в рамках кримінального провадження докази не є належними і допустимими в адміністративній справі, а докази, зібрані працівниками КМУ ДВБ НПУ, не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, зокрема, сам протокол про адміністративне правопорушення за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення. Крім того, на думку захисника, у суду відсутні повноваження встановлювати винуватість особи у разі закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Суд виходить з пп.з) п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), згідно з яким поліцейські є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Статтею 25 Закону визначено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності для осіб, зазначених у п.1 ч.1 ст.3 Закону, зокрема згідно з п.1 ч.1 ст.25 Закону особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Відповідно до ч.3 ст.25 Закону обмеження, передбачені частиною першою цієї статті, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних, помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, працівників патронатних служб у державних органах, осіб, зазначених у підпункті "к" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону (крім осіб, зазначених в інших підпунктах пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону). Обмеження, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, не поширюються на осіб молодшого начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять службу в аварійно-рятувальних формуваннях та пожежно-рятувальних підрозділах у змінному режимі (за умови відсутності у таких осіб повноважень із здійснення заходів державного нагляду (контролю), реєстрації декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб`єктів господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, ліцензування), науково-педагогічних, наукових працівників та здобувачів вищої освіти, зокрема військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти), залучених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на оплатній основі до проведення акредитації.
Частиною 1 ст.172-4 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
Згідно з приміткою до цієї статті КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних, помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.
У п.9.2. Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.10.2022 № 13 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів визначено, що іншою оплачуваною діяльністю є будь-яка діяльність, що не містить ознак підприємницької та полягає у виконанні робіт та/або наданні послуг, які оплачуються або можуть бути оплачені у майбутньому.
Визначене п.1 ч.1 ст.25 Закону обмеження сфокусовано не на винагороді за результатами здійснення нею іншої, ніж виконання функцій держави або місцевого самоврядування, діяльності, а саме на зайнятті такою діяльністю, яка оплачується чи може бути оплачена.
Отже, власне факт зайняття особою іншою оплачуваною діяльністю (умови щодо здійснення певної діяльності на платній чи безоплатній основі можуть визначатися, у тому числі, законодавством, трудовим чи іншим договором, статутом та іншими документами юридичної особи), незалежно від фінансових результатів такої діяльності, свідчитиме про порушення зазначених вимог Закону.
Судом встановлено, що 06.10.2017 ОСОБА_1 відповідно до ст.64 «Про Національну поліцію» склав присягу на вірність Українському народові, відповідно до витягу з наказу ДПП НПУ № 775 о/с від 03.08.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берегу) УПП в м.Києві ДПП НПУ, яку він займав на час складання адміністративного матеріалу щодо нього, наказом ДПП НПУ № 463 о/с від 31.05.2021 ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання старший лейтенант поліції.
Виходячи з наведеного ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, в тому числі обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановлені п.1 ч.1 ст.25 цього Закону, які полягають у забороні займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Також ОСОБА_1 не є особою, на яку, згідно з ч.3 ст.25 Закону не поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, може бути суб`єктом правопорушень, передбачених ст.172-4 КУпАП.
Судом також встановлено, що 19.11.2019 року ОСОБА_1 підписав пам`ятку-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, вимогами антикорупційного законодавства, встановлених законом України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінальним кодексом України та Кодексу про адміністративні правопорушення.
Отже, ОСОБА_1 був ознайомлений з вищевказаними обмеженнями та вимогами, що, на переконання суду, свідчить про умисне їх порушення під час надання ОСОБА_1 платних послуг ОСОБА_2 як водія таксі.
Таким чином, на підставі вищевказаних досліджених під час судового розгляду матеріалів адміністративної справи суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.172-4 КУпАП, оскільки він, перебуваючи на посаді інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берегу) УПП в м.Києві ДПП НПУ та, будучи відповідно до пп.з) п.1 ч.1 ст.3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п.1 ч.1 ст.25 Закону займався іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) діяльністю.
Судом також встановлено, що на підставі наказів УПП в м.Києві ДПП НПУ «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 01.11.2022 року №171 та «Про продовження строку проведення службового розслідування» від 21.11.2022 року №202 у період з 01.11.2022 року по 29.11.2022 року проведено службове розслідування, під час якого встановлено, що 23.09.2022 року ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою під час дії комендантської години, як водій таксі на особистому автомобілі надавав платні послуги ОСОБА_2 .
В рамках службового розслідування дисциплінарною комісією було зазначено, що в діях ОСОБА_1 , можливо, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, копію висновку службового розслідування направлено до КМУ ДВБ НПУ для вивчення додаткових обставин та прийняття рішення згідно чинного законодавства.
20.12.2022 року за вих.№1606/43-10/01-2022 результати перевірки стосовно ОСОБА_1 разом з матеріалами службового розслідування направлено до Київської міської прокуратури для вивчення та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
26.12.2022 року Київською міською прокуратурою за викладеними фактами розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42022100000000638 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України, за результатами якого 26.06.2023 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України винесено постанову про закриття цього кримінального провадження.
Як зазначається в адміністративному матеріалі, оскільки ОСОБА_1 вчинявся ряд ідентичних проступків з однаковою метою, формою вини, тим же суб`єктом та засобами дії, які складають у сукупності єдине правопорушення, то в його діях вбачається продовжуваний адміністративний проступок, який тривав з 11.09.2022 по 23.09.2022 року, датою виявлення цього правопорушення вказано 02.08.2023 року, постанова про закриття вищевказаного кримінального провадження винесена 26.06.2023 року.
Водночас, виходячи з наведеного, судом встановлено, що фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, є 20.12.2022, тобто з моменту, коли працівниками КМУ ДВБ НПУ за результатами перевірки та службового розслідування стосовно ОСОБА_1 вже було встановлено в його діях склад цього адміністративного правопорушення, що підтверджується вищевказаними відомостями.
На підставі вищезазначеного суд також відхиляє твердження, що моментом фактичного виявлення адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , є 02.08.2023 року - дата складання відповідного адміністративного протоколу працівниками КМУ ДВБ НПУ, оскільки саме цими працівниками, які уповноваженні на складання протоколів вказаної категорії, вже 20.12.2022 було встановлено в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП. Суд також звертає увагу, що здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000638 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України, є самостійною правовою процедурою, що жодним чином не впливає та не є пов`язаною із виявленням ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП.
Суд також виходить з ч.4 ст.38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Разом з тим адміністративний протокол №5/2023 з додатками за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 с.172-4 КУпАп, було складено 02.08.2023 року, тобто після спливу шести місяців з дня виявлення цього адміністративного правопорушення.
Щодо повноважень суду встановлювати наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у разі винесення постанови про закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, суд доходить до наступного висновку.
Так, аналіз ч.4 ст.38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, згідно з якою провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, свідчить, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня виявлення правопорушення).
Разом з тим, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та для закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом є необхідним встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Тобто, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Початок перебігу встановленого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення законодавець пов`язує з вчиненням адміністративного правопорушення, встановлення наявності або відсутності якого повинно здійснюватися при вирішенні питання про закриття провадження у справі.
Отже, застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе у разі встановлення наявності або відсутності протиправної винної дії чи бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Наведене також підтверджується ст.ст.251, 280 КУпАП, виходячи з яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд, зокрема, встановлює винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, серед іншого, з`ясувати чи винна особа у вчинені адміністративного правопорушення,
Таким чином, суд доходить висновку про наявність у нього повноважень щодо визначення вини особи при закритті провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Наведене підтверджується й практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях у справах «Пантелеєнко проти України» та «Грабчук проти України» Суд, з-поміж іншого, зазначив, що судові рішення про закриття кримінального провадження проти заявника було сформульовано таким чином, що немає сумнівів щодо їхньої думки про те, що заявник скоїв злочин, який йому інкримінується.
Як вже зазначалося вище, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172- 4 КУпАП, отже, його слід визнати винним у вчиненні цього адміністративного правопорушення.
Разом з тим, ураховуючи, що на момент розгляду справи пройшло більше шести місяців з дня виявлення зазначеного правопорушення, та враховуючи закінчення встановленого ст.38 КУпАП строку для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, суд вважає, що провадження у даній справі щодо ОСОБА_1 слід закрити на підставі п 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, стст.2, 7, 9, 38, п.7 ч.1 ст.247, 172-4, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАп, суд, -
П О С Т А Н ОВ И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП закрити на підставі п 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя Г.Л.Сергієнко
