ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2023 р. Cправа № 902/722/23

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

представника позивача - Гуйда Д.М. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (вул. А. Аболмасова, 5, м. Київ, 02002) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (вул. М. Василенко, 7-А, м. Київ, 03124)

до: Фізичної особи - підприємця Нагул Наталії Валеріївни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 67 100,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

29.05.2023 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (в подальшому - ГС "ОКУАСП") в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (в подальшрму - ТОВ "Бест Мьюзік") до Фізичної особи - підприємця Нагул Наталії Валеріївни (в подальшому - ФОП Нагул Н.В.) про стягнення 67 000,00 грн. за незаконне використання твору.

Ухвалою суду від 05.06.2023 за вказаним позовом відкрито провадження в межах справи № 902/722/23, визначено, що спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.06.2029.

27.06.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 29.06.2023 підготовче засідання відкладено на 21.07.2023.

03.07.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 18.09.2023.

Ухвалою суду від 18.09.2023 оголошено перерву в судовому засіданні на 29.09.2023.

Проте, 29.09.2023 судове засідання у справі № 902/207/22(902/722/23) не відбулося з об`єктивних причин.

Ухвалою суду від 03.10.2023 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.10.2023.

В судовому засіданні 20.10.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав та за обставин, вказаних у позові.

Ухвала направлена на адресу відповідача вказану в позовній заяві, яка співпадає з адресою, вказаною у витязі з ЄДР, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі № 902/722/23 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів про судове провадження у даній справі.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.10.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В позовній заяві позивач обґрунтовує позовні вимоги таким. Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (ГС ОКУАСП) діє у повній відповідності до наданих йому позивачами доручень (погоджень).

ГС ОКУАСП отримала погодження на право пред`явити судовий позов щодо твору: "ІНФОРМАЦІЯ_4" (виконавець - ОСОБА_3) отримала на підставі ДЕКЛАРАЦІЇ-ДОРУЧЕННЯ від 15.02.2023, яка підписана позивачем.

Представником ГС ОКУАСП (копію Довіреності додано до матеріалів справи) були проведені фіксації фактів використання відповідачкою музичних творів в публічному закладі, в якому здійснює господарську діяльність відповідач. Позивачем надано детальну інформацію щодо зазначеної фіксації, а саме :

- Прізвище представника, який здійснював фіксацію: ОСОБА_2

- Дата проведення фіксації: 17.03.2023 р.

- Назва публічного закладу, в якому була проведена фіксація: магазин "Домашній маркет".

- Адреса публічного закладу, в якому була проведена фіксація: м. Вінниця, вул. Стеценка, 57.

Фіксація була проведена, як шляхом складання відповідного акту фіксації, так і проведенням відеозапису використання відповідачем музичних творів.

Як вказує позивач, йому належать (і належали під час фіксації) майнові авторські права на музичний твір (надалі - «Твір»): "ІНФОРМАЦІЯ_4" (виконавець - ОСОБА_3), що підтверджується наявністю у позивача таких документів як: Договір № 349-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав від 07..09.2018 разом з Додатками 1.2, 2.2 (строк дії договору: з 07.09.2018 і без обмеження терміну відповідно до 8.1., 8.2. Договору; Територія: країн всього Світу).

Позивач зазначає, що використання музичних творів у публічному закладі є публічним виконанням, а подані позивачем докази, на його думку свідчать, що відповідач у своєму закладі використовував способом публічного виконання твори (причому не має значення прямо чи опосередковано).

При цьому, позивач дозволу (права) на використання зазначених у позові творів відповідач не отримував. А, оскільки відповідач здійснив бездоговірне використання музичного твору у комерційних цілях (для супроводження своєї господарської діяльності), то у порядку ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» відповідач вчинив дії, які порушують майнові права позивача, що визначені у ст. 15 зазначеного закону і таке порушення дає підстави для судового захисту шляхом стягнення компенсації за порушення авторських прав.

З огляду на зазначене та в порядку Закону України «Про авторське право і суміжні права», а також із врахуванням того, що відповідач використав один твір, авторські майнові права на які належать позивачу і знаходились в управлінні позивача, із посиланням на наявність обставин, що свідчать про порушення майнових авторських прав позивачів, ГС "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", що виступає в інтересах позивача - ТОВ "Бест Мьюзік" звернулась до суду із позовом про стягнення з ФОП Нагул Н.В. компенсації в сумі 67 100,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує з наступних підстав.

На підставі договору оренди нежитлового приміщення від 20 січня 2020 року №20/01-2020 ФОП Нагул Н.В. орендувала приміщення за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 57, де здійснювала господарську діяльність до початку військової агресії російської федерації проти України. 25 лютого 2022 приміщення повернуто власнику на підставі акту прийому передачі приміщення.

Наявність прізвища відповідача у куточку споживача у приміщенні за адресою м. Вінниця вул. Стеценка, 57, 15 березня 2023, відповідачу не відомо. При поверненні приміщення власнику куточок споживача остання не забирала, оскільки поспішно передала приміщення та покинула Україну.

Крім того, у банківському чеку № 14328 від 15 березня 2023 на який позивач посилається як доказ того, що саме ФОП Нагул Н.В. здійснює діяльність у магазині "Домашній маркет" за адресою м. Вінниця вул. Стеценка, 57, прізвище відповідача відсутнє.

Відповідач вказує, що з 25 лютого 2022 не має ніякого відношення до приміщення, розташованого за адресою м. Вінниця, вул. Стеценка, 57 та не здійснюю у ньому господарської діяльності.

Хто на даний час здійснює діяльність у приміщенні за адресою м. Вінниця, вул. Стеценка, 57 відповідачу не відомо, оскільки приміщення не перездавала, а повернула власнику.

Таким чином, відповідач вважає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що на диску відео фіксації, який доданий до позову (Додаток № 215) представником організації колективного управління на відео, починаючи з 28 хв. при купівлі товарів у супермаркеті відповідача під час розрахунку не було надано фіскальний чек, надання якого вимагається законодавством України, а саме п.2. ст. 3 Закону № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Також представник позивача, спілкуючись з касиром, просив надати йому фіскальний чек, про що чітко чутно на відеозаписі. Натомість, касир відповідача сказав, що фіскальний чек вони не видають, після чого представник позивача запитав про наявність куточку споживача для визначення суб`єкта господарської діяльності у цьому закладі.

У куточку споживача був зафіксований такий документ: Ліценція на право Роздрібна торгівля алкогольними напоями (30хв. 52с.).

Ознайомившись з Ліценцією, позивач звертає увагу, що дата реєстрації цієї ліцензії 27.10.2022 та термін дії з 02.11.2022 до 02.11.2023, хоча відповідач вказує, що з 25.02.2022 він не веде ніяку господарську діяльність в приміщенні. Відповідач вказує, що повернув приміщення власнику, а наявність прізвища відповідача у куточку споживача йому не відомо, оскільки вона спішно повернула приміщення, а "куточок споживача не забирала".

Однак реєстрація ліцензії на продаж алкогольних напоїв на ФОП Нагул Наталії Валеріївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) відповідача 27.10.2022, через 8 місяців після того, як зазначає відповідач у відзиві, коли остання спішно покинув Україну, спростовує доводи відповідача, що він не здійснює господарську діяльність в магазині у АДРЕСА_3 та ставить під сумнів додані документи до відзиву.

Відповідач також вказує, що в магазині "Домашній маркет" господарську діяльність здійснює інший ФОП, але відповідних доказів до матеріалів справи відповідач не надає.

Відповідач в відзиві звертає увагу на те, що в чеку з платіжного терміналу вказаний інший можливий власник цього закладу. Але перевіривши інформацію з чеку за ідентифікаційним кодом в ЄДР виявилося, що дані не співпадають між собою, тобто в термінальному чеку вказано ФОП Новохацький В.В., а за ідентифікаційним кодом ФОП Шпак А.Ю.

Таким чином вдалося чітко встановити одного суб`єкта господарської діяльності, який здійснює господарську діяльність у магазині згідно куточку споживача, а саме ФОП Нагул Н.В..

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача, надаючи оцінку спірним правовідносинам та порушеному праву позивача, суд виходив із наступного.

07.09.2018, громадянка України ОСОБА_1 (творчий псевдонім ОСОБА_3) (надалі - правовласник) та ТОВ "Бест Мьюзік" (надалі - видавець) уклали договір про передачу виключних авторських і суміжних прав № 349-ПФ, відповідно до п. 2.1 якого правовласник передає видавцю належні правовласнику виключні майнові права на об`єкти, зазначені в додатках до договору, що означає право видавця використовувати об`єкти протягом строку і на території способами, зазначеними в п. 2.2 Договору. За надані виключні майнові права на об`єкти видавець зобов`язується виплачувати правовласнику роялті та виконувати інші зобов`язання, покладені на нього договором.

Права на використання об`єктів вважаються переданими видавцю в момент підписання договору та відповідних додатків до нього (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 2.4 Договору, з метою організації збору винагороди за використання об`єктів способами, зазначеними в п. 2.2 договору, в тому числі за відтворення об`єктів в формі звукового або аудіовізуального запису в особистих цілях, видавець має право частково передавати права на використання об`єктів в управління організації, що здійснює управління правами на колективній основі, або іншій аналогічній організації, а також має право наділити таку організацію правом видавати дозволи (субліцензії) на відповідні способи використання і на збір відповідної винагороди в порядку, визначеному договором між такою організацією і видавцем з обов`язковою реєстрацією правовласника у відповідному каталозі такої організації. Видавець зобов`язаний вибрати відповідну організацію для збору винагороди на основі сумлінності. Умови, на яких буде здійснюватися використання об`єктів кінцевими користувачами, в такому випадку будуть визначатися договорами між такою організацією і кінцевими користувачами.

За змістом п. 2.8 Договору, правовласник передає видавцю право здійснювати будь-які юридичні дії відповідно до чинного законодавства України з метою забезпечення майнових суміжних та/або авторських прав на об`єкти, в тому числі шляхом фіксації фактів порушення суміжних та/або авторських прав, пред`явлення претензій, заяв, судових позовів, представляти і захищати майнові і немайнові інтереси, а також здійснювати будь-які, за вибором видавця, юридичні дії, пов`язані з неправомірним використанням об`єктів, права на які передані видавцю відповідно до умов цього договору.

В пунктах 8.1, 8.2 Договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом строку, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного їх виконання. При відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 30 і більше днів до закінчення терміну його дії, договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк.

Строк означає період часу, який починає обчислюватись з моменту підписання сторонами договору і триває до 31 грудня 2019, якщо інше не передбачено в додатках до договору (п.1.20 Договору).

06.02.2023 сторони за договором склали додаток № 1.2 до переліку творів, права та способи використання яких передаються правовласнику видавцю, а саме: назва твору - "ІНФОРМАЦІЯ_4", автор музики та тексту - ОСОБА_1 , частка правовласника в музиці та в тексті - 100%, виконавець - ОСОБА_3, частка прав правовласника в творі, що передаються видавцю в цілому - 100%.

Крім того, 06.02.2013 сторони за договором склали додаток № 2.2 до переліку творів записаних на фонограму, права та способи використання яких передаються правовласнику видавцю, а саме: назва твору - "ІНФОРМАЦІЯ_4", автор музики та тексту - ОСОБА_1 , частка правовласника в фонограмі, що передається видавцю - 100%, виконавець - ОСОБА_3, частка прав правовласника у виконанні, що передаються видавцю в цілому - 100%.

26.06.2020 ГС "ОКУАСП" (надалі - організація) та ТОВ "Бест Мьюзік" (надалі - правовласник) уклали договір про управління майновими авторськими правами № АВ110620, відповідно до п. 2.1 якого правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об`єкти авторських прав (у тих сферах про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об`єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом.

Надання повноважень на управління правами за цим договором передбачає, право на укладання організацією договорів про надання дозволів на використання об`єктів авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагороди за використання об`єктів авторських прав, здійснення функцій по розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій, які прямо не заборонені законом (п. 2.2 Договору).

За змістом п. 2.5 Договору, правовласник уповноважує організацію отримувати від третіх осіб, зокрема, від організацій колективного управління винагороду, зібрану ними за використання об`єктів авторського права (переданих в управління правовласником організації), у тому числі впродовж періодів, передуючих укладенню цього договору.

Згідно з п. 4.1 Договору, за цим договором організація отримує повноваження здійснювати управління майновими правами правовласника на колективній основі щодо наступних видів використання об`єктів авторських прав: публічне використання об`єктів авторських прав (творів); публічне виконання об`єктів авторських прав (творів); публічне сповіщення авторських прав (творів).

Відповідно до п. 4.3 Договору, правовласник передає організації за цим договором невиключне право здійснювати збір винагороди при використанні об`єктів майнових авторських прав щодо способів, зазначених в підпунктах 4.1.1.1 та 4.1.1.2 Договору.

Пунктами 6.1.-6.3. Договору передбачено, що організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об`єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані організації за цим договором. Організація має право вживати будь-яких заходів, направлених на захист прав правовласника, у тому числі здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторських прав. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання за письмовим погодженням з правовласником має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. При цьому при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так і від імені правовласника, беручи за основу приписи закону. При цьому якщо організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам, залученим організацією до такого представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього договору для такого представництва достатньо). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов`язки, в інтересах якої вона діє (правовласника) в рамках, передбачених законом.

Відповідно до п. 7.1. Договору організація здійснює розподіл винагороди на підставі закону, статуту та внутрішніх правил організації.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково (п. 9.1 Договору).

Згідно з п. 13.2., 13.3. Договору організація в разі звернення до суду на захист прав правовласника щодо конкретних об`єктів авторського права повинна від нього отримати окремий дозвіл на таке звернення (за умови, що організація звернулася до суду саме щодо прав, які передані їй в управління). Сторони не визнають жодні можливі спекуляції третіх осіб у судових процесах з приводу повноважень організації на подання позовів в інтересах правовласника та повноважень організації здійснювати представництво інтересів правовласника в судовому процесі. Повноваження організації з приводу ініціювання судового процесу або представництва в такому процесі можуть бути поставлені під сумнів третьою особою виключно у випадку направлення правовласником заяви до суду з приводу обмеженості повноважень організації у відповідному процесі.

01.07.2020 сторони підписали додаткову угоду № 1 до Договору про управління майновими авторськими правами, відповідно до п. 1 якої у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов.

У декларації-дорученні до договору від 26.06.2020 правовласник підтвердив наявність в його каталозі (серед об`єктів, на які в нього є права) станом на 15.02.2023 такий об`єкт авторського права: назва музичного твору: "ІНФОРМАЦІЯ_4" (виконавець - ОСОБА_3), спосіб використання, щодо якого отриманні майнові авторські права, - публічне виконання, автор музики та тексту - ОСОБА_1 , частка правовласника на публічне використання - 100%, договір, на підставі якого отримані права, - договір № 349-ПФ від 07.09.2018.

Одночасно із декларуванням правовласник, як довіритель, надає цю попередню письмову згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням, за якою ГС ОКУАСП отримує повноваження здійснювати фіксацію фактів використання зазначених об`єктів авторського права, а також попередню письмову згоду (дозвіл), якою одночасно є дорученням пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами щодо зазначених об`єктів.

26.06.2020 між сторонами підписаний додаток до договору про управління майновими авторськими права, згідно з яким останні узгодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких стосується договорів в цілому, і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою, ніж сума, еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 01 січня року, в якому матиме місце використання (незалежно від кількості використань). Водночас щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума, еквівалента 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 01 січня року, в якому матиме місце використання (незалежно від кількості використань).

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ТОВ «Бест Мьюзік» наділено майновими авторськими правами щодо музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_4» у виконанні «ОСОБА_3», а заявник позову - ГС «ОКУАСП», наділений правом збирати винагороду за публічне виконання цього твору, здійснювати фіксацію фактів їх комерційного використання та подавати позови до суду про виплату компенсації за незаконне використання такого твору від імені та в інтересах ТОВ «Бест Мьюзік».

Вказане свідчить про наявність між ГС «ОКУАСП» та ТОВ «Бест Мьюзік» договірних відносин про управління майновими авторськими правами щодо музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_4» у виконанні «ОСОБА_3».

01.07.2020 позивач видав довіреність на ім`я ГС «ОКУАСП», за якою з метою усунення будь-яких спірних моментів із представництва в судах своїх інтересів підтверджує повноваження останньої на здійснення будь-яких дій, направлених на реалізацію положень укладеного договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020, у тому числі звертатися до суду в інтересах і на користь довірителя із стягненням компенсації, збитків або інших сум на рахунок повіреного, реалізовувати право на апеляційне та касаційне оскарження, представляти інтереси довірителя в судах будь-яких інстанцій тощо. Для реалізації зазначених повноважень повірений залучає власних представників без додаткового їх погодження із повіреним.

Довіреність діє з дати її видачі та до остаточного закінчення строку дії Договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020, укладеного між ТОВ «Бест Мьюзік» та ГС «ОКУАСП».

ГС «ОКУАСП» 23.01.2020 включена до Реєстру організацій колективного управління, на підтвердження чого свідчить витяг з Реєстру.

Відповідно до підп. 2.2.6., 2.4.9., 2.4.10. статуту ГС «ОКУАСП» напрямками діяльності останньої є: фіксація фактів правопорушень авторського права; здійснення (за участі своїх уповноважених представників) фіксації використання об`єктів авторського права для виявлення можливих порушень щодо майнових авторських прав, що знаходяться в управління організації; виступ в інтересах правововласників (зокрема членів організації) в суді (в будь-яких судах та судових інстанціях).

30.12.2022 ГС «ОКУАСП» видано довіреність Гавзінському Е.І. на представництво інтересів спілки перед фізичними та юридичними особами, зокрема із правом виявляти незаконне використання об`єктів авторського права та суміжних прав, та здійснювати фіксацію і вживати заходи для усунення таких порушень.

На підтвердження факту порушення майнових авторських прав ГС "ОКУАСП" приєднала до матеріалів справи акт фіксації використання об`єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання від 15.03.2023 № 03/03/23, який складений уповноваженим представником позивача Гавзінським Е.І (довіреність б/н від 30.12.2022). В даному акті зазначено назву публічного закладу, в якому використовуються об"єкти авторського права способом публічного виконання - магазин "Домашній маркет", адресу публічного закладу - м. Вінниця, вул. Стеценка, буд. 57, суб`єкт господарювання - фізична особа-підприємець Нагул Н.В., ІПН НОМЕР_1 , розрахункові документи, які надані відповідачам в публічному закладі - фіскальний чек № 14328, куточок споживача та технічний засіб, за допомогою якого була здійснена фіксасція - XIAOMI MI Note 10 model: Mobile phone-M1910F4G.

У вказаному акті міститься посилання на те, що підстава використання об`єкта авторського права представником публічного закладу не заявлена

В додатку № 2 до цього акта зазначено перелік музичних творів, виконання яких зафіксовано у магазині "Домашній маркет", що знаходиться в АДРЕСА_3 , в тому числі музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_4 " (виконавець - ОСОБА_3).

В підтвердження факту відвідування представником ГС "ОКУАСП" магазину "Домашній маркет" до матеріалів справи приєднано чек від 15.03.2023 № 14328 та диск відеозвукозапису, на якому зафіксовано факт звучання в цьому магазині музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_4 " (виконавець - ОСОБА_3).

21.04.2023 ГС ОКУАСП на адресу відповідача направлено вимогу до порушника звернутися із заявою про надання дозволу на використання об`єкта авторського права, на підтвердження чого долучено вкладення у цінний лист та копію Витягу з Реєстру поштових

відправлень.

Відповідачем відповіді на вказану претензію не надіслано, доказів сплати компенсації за порушення авторських прав суду не надано.

Враховуючи наведене позивачем заявлено вимогу про стягнення компенсації в сумі 67 100,00 грн.

Відповідно до ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ст. 421 ЦК України, суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Ч. 1 ст. 424 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Ст. 443 ЦК України визначено, що використання твору здійснюється виключно з дозволу суб`єкта авторського права або іншої уповноваженої на надання такого дозволу особи, крім випадків правомірного використання твору без такого дозволу, встановлених законом.

Ст. 1108 ЦК України передбачено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) дозвіл на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензіат не має права використовувати об`єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об`єкта права інтелектуальної власності. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об`єкта у зазначеній сфері. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері. За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об`єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

За змістом ст. 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у ч. 1 ст. 8 цього Закону, та інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до правочину або закону.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону (виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами), будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. (ч. 1 ст. 31 Закону).

В ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.

Згідно із ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав; в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення; г) виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу; д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав; е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об`єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ст. 441 ЦК України суб`єкти авторського права можуть здійснювати свої майнові права особисто, через представника чи іншу уповноважену особу або через організацію колективного управління відповідно до закону.

Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону, організація колективного управління - громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі (центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності), що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

Частинами 1, 3, 4, 9 ст. 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" унормовано, що колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюють організації колективного управління, зареєстровані Установою у встановленому цим Законом порядку. Організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об`єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених ст. 12 цього Закону. Правовласники як суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правовласники мають право вільно обирати організацію колективного управління, яка буде управляти їхніми майновими правами, визначати, які саме майнові права і на які об`єкти авторського права і (або) суміжних прав передавати в управління, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об`єктів, або на підставі закону. Організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників.

Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють, зокрема такі функції: збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація.

Отже, одним зі способів управління суб`єктами авторського права і суміжних прав своїми правами є доручення їх управління організаціям колективного управління. При цьому організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського та (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

Судом встановлено, що виключні майнові авторські права на музичні твори належать позивачу у справі - ТОВ "Бест Мьюзік", яке передало право на управління цими правами заявнику - ГС "ОКУАСП", про що свідчить договір №АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020, за умовами якого ГС "ОКУАСП" має право збирати винагороду за публічне виконання творів, здійснювати фіксацію фактів їх комерційного використання та подавати позови до суду про виплату компенсацій за незаконне використання цих творів.

Як встановлено судом, на підтвердження факту використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_4» у виконанні «ОСОБА_3» у приміщенні магазину "Домашній маркет", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 57, де здійснює господарську діяльність відповідач, надано акт фіксації № 03/03/23 комерційного використання об`єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання, відео-звукозапис публічного виконання та чек № 14328 від 15.03.2023, 11:43 та 11:41.

Суд, дослідивши відеозапис фіксації порушення, встановив, що використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_4» у виконанні «ОСОБА_3» здійснювалося у приміщенні магазину "Домашній маркет", в якому здійснює господарську діяльність відповідач, шляхом публічного виконання у приміщенні. Якість відеозапису та безперервна зйомка дають підстави виключити можливість монтажу.

В акті фіксації зазначено, що в приміщенні закладу наявні працюючі прилади/технічні засоби для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом (тобто публічне виконання). Розповсюдження звукової хвилі - публічне виконання безпосередньо зафіксовано на доданому до акту відео-звукозаписі і приймається на слух, а не зором. Фіксація здійснена уповноваженою особою організації Гавзінським Е.І. на підставі виданою нею довіреністю від 30.12.2022.

У чеку міститься інформація про кафе (його місцезнаходження), дату та час.

Суд зауважує, що на відеограмі (30 хв. 52 сек.) фіксації порушення міститься зйомка куточка споживача магазину, у якому розміщена ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ФОП Нагул Н.В.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач власними діями у своїй господарській діяльності використав музичні твори, шляхом публічного виконання чим свідомо допустив звучання музичних творів у приміщенні магазину, та оскільки у нього відсутні права використовувати у такий спосіб наведені музичні твори, відповідач порушив майнові авторські права ТОВ "Бест Мьюзік", управління якими здійснює ГС "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами".

Особа, яка здійснює господарську діяльність у приміщенні магазину, несе відповідальність за додержання в ній вимог закону щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності.

Вказаної позиції дотримується також Верховний Суд України у своїй постанові від 09.07.2019 у справі №910/12033/18).

Отже, незаконне комерційне використання музичного твору зафіксоване за допомогою відеозйомки. Такий доказ самостійно або разом з іншими наявними у справі доказами, зокрема фіскальним чеком, свідчить про виконання у комерційному закладі відповідача відповідного об`єкта авторського права.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього майнових прав на використання вищевказаних фонограм і зафіксованих у нього виконання музичних творів, зокрема, укладання ліцензійного договору із відповідним правовласником.

Варто зауважити, що кожен музичний твір є окремим об`єктом авторського права, який належить конкретному суб`єкту, а тому і кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації.

Стягнення цієї компенсації обумовлене тим, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні обов`язку укласти договір з ГС "ОКУАСП", як організацією колективного управління, і є протиправною формою поведінки, позивач позбавлений можливості отримати відповідну суму коштів (згідно з тарифами), яка є його збитками у вигляді упущеної вигоди (постанова Верховного Суду від 08 червня 2021 у справі № 910/16803/19).

У додатку від 26.06.2020 до договору від 26.06.2020 №АВ110620 про управління майновими авторськими правами сторони узгодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких стосується договір, в цілому і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в залежності від кількості використань). Водночас, щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).

На думку суду, позивач згідно наданих ним доказів, довів належність йому авторського права та права на їх захист, а також факт використання об`єктів вказаних прав відповідачем.

Оскільки комерційне використання відповідачем музичного твору мало місце 15.03.2023, то розмір компенсації, що підлягає стягненню, має визначатися з урахуванням установленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2023, а саме 2 684,00 грн (ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік").

Таким чином, розмір компенсації за незаконне використання музичного твору становить 67 100,00 грн (25 х 2 684).

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 67 100,00 грн. компенсації за неправомірне використання об`єктів авторського права обгрунтована та підлягає задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача стосовно того, що остання не здійснює господарську діяльність у вказаному магазині і 25.02.2022 повернула приміщення власнику на підставі акту прийому-передачі, то суд оцінює їх критично з огляду на таке.

Однією з вимог Порядку провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою КМУ від 15 червня 2006 р. N 833 є обов`язкова наявність у магазині (торговому залі) на видному та доступному місці куточка покупця (споживача). "Куточок покупця" (споживача) - інформаційний стенд з регламентованою інформацією для інформування та захисту інтересів споживачів.

У куточку споживача, в магазині за адресою вул. Стеценка, буд. 57 міститься Ліценція на право Роздрібна торгівля алкогольними напоями, видана ФОП Нагул Н.В., код НОМЕР_1 , з датою реєстрації 27.10.2022 та терміном дії ліцензії з 02.11.2022 по 02.11.2023. В ліцензії також зазначено адреса місця торгівлі - Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Стеценка, буд. 57, магазин (30 хв. 52 с. відеозапису).

Таким чином реєстрація ліцензії на продаж алкогольних напоїв на ФОП Нагул Н.В. 27.10.2022, через 8 місяців після того, як зазначає відповідач у відзиві, було повернуто приміщення за актом прийому-передачі, спростовує доводи відповідача, що він не здійснює господарську діяльність в магазині у м. Вінниця, вул. Стеценко, 57.

При винесенні даного рішення суд врахував висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Заява № 63566/00) п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23).

За таких обставин, решту аргументів відповідача, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.

Ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача, згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236- 238, 240-242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Нагул Наталії Валеріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (вул. А. Аболмасова, 5, прим. 57, офіс 1, м. Київ, 02002, код 43370642) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (вул. М. Василенко, 7-А, м. Київ, 03124, код 40471053) за незаконне використання твору "ІНФОРМАЦІЯ_4" (виконавець ОСОБА_3) 67 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

4. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію рішення суду надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на адресу електронної пошти: ГС "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" - 42502769@mail.gov.ua; представнику ГС "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", адвокату Гуйді Д.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Бест Мьюзік" - org@bestmusic.com.ua; ФОП Нагул Н.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3

Повне рішення складено 30 жовтня 2023 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ФОП Нагул Н.В. ( АДРЕСА_1 )