ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 905/4/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Вронська Г. О., Губенко Н. М.

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А. М.

та представників:

позивача - Блажко У. В.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 (головуючий суддя - Медуниця О. Є., судді - Істоміна О. А., Попков Д. О.)

та рішення Господарського суду Донецької області від 16.01.2023 (суддя - Сковородіна О. М.)

у справі № 905/4/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Державного підприємства "Селидіввугілля"

про стягнення 200 236 619,86 грн

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Селидіввугілля" (відповідач) про стягнення 122 383 028,29 грн заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії за період з першої декади березня 2021 по третю декаду листопада 2021.

2. В обґрунтування позовних вимог ПрАТ "НЕК "Укренерго" посилається на неналежне виконання ДП "Селидіввугілля" договору про врегулювання небалансів електричної енергії, умови якого затверджені наказом позивача № 85 від 06.03.2020, щодо оплати електричної енергії для врегулювання небалансів.

3. В ході розгляду справи від позивача надійшла заява від 21.02.2022, в якій останній збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 200 236 619,86 грн, з яких заборгованість у розмірі 181 252 651,67 грн, 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 1 783 161,99 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 123 801,07 грн, пеню в сумі 1 896 333,68 грн та штраф у розмірі 10 180 671,45 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.01.2023 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 173 912 276,32 грн, 3% річних у сумі 1 588 421,08 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 123 801,07 грн, пеню в сумі 1 707 638,64 грн, штраф у розмірі 9 724 215,76 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 7 340 375,35 грн основного боргу суд зазначив, що позивачем не враховано підписання між сторонами актів коригування (врегулювання) розміру заборгованості. Часткове задоволення вимог щодо стягнення 3% річних, пені та штрафу обґрунтоване тим, що розрахунок суми таких нарахувань має здійснюватися саме від фактичного розміру заборгованості (з урахуванням коригування).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 рішення Господарського суду Донецької області від 16.01.2023 в частині стягнення та в частині відмови у стягненні з відповідача 3% річних, інфляційних втрат, пені, штрафу скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким вимоги ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення 1 783 161,99 грн 3% річних, 5 123 801,07 грн інфляційних втрат, 1 896 333,68 грн пені, 10 180 671,45 грн штрафу залишено без розгляду. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 16.01.2023 залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 173 912 276,32 грн та відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 7 340 375,35 грн основної заборгованості враховуючи підписання між сторонами актів коригування (врегулювання) розміру заборгованості.

8. Разом з цим, щодо поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог апеляційний господарський суд зазначив про те, що за змістом названої заяви ПрАТ "НЕК "Укренерго" окрім основної заборгованості нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 1 783 161,99 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 123 801,07 грн, пеню в сумі 1 896 333,68 грн та штраф у розмірі 10 180 671,45 грн, що не було заявлено в позовній заяві.

9. При цьому, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що хоча подана позивачем заява (вх.№3825/22 від 23.02.2022) була названа останнім як "заява про збільшення позовних вимог", за своїм змістом, у частині вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, є новими позовними вимогами. Стягнення 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум та обґрунтовується самостійними підставами для їх стягнення (прострочення грошового зобов`язання, обставини знеціненням грошових коштів від інфляції, обґрунтованість розміру такої міри відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, період нарахування таких сум тощо). Такі вимоги хоча і є пов`язаними підставами виникнення з первісно заявленими позивачем у цій справі вимогами про стягнення заборгованості, однак їх розгляд спільно з цими первісними вимогами в одному провадженні міг бути здійснений лише у разі дотримання позивачем положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

10. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Господарський суд Донецької області дійшов помилкового висновку про можливість розгляду по суті нових додатково заявлених ПрАТ "НЕК "Укренерго" позовних вимог (про стягнення 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу), адже відповідно до положень ГПК України мав залишити такі вимоги без розгляду.

11. З огляду на наведене колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції, розглянувши вимоги ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, порушив норми процесуального права, що у контексті приписів частини першої статті 277 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду Донецької області від 16.01.2023 у відповідній частині з прийняттям нового рішення про залишення вимог про стягнення зазначених нарахувань без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

12. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 і рішення Господарського суду Донецької області від 16.01.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 7 340 375,35 грн основного боргу та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 181 252 651,67 грн задовольнити повністю.

13. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень пункту 7.7.3 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307.

Позиція інших учасників справи

14. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

15. ДП "Селидіввугілля" заявою від 13.11.2020 надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, умови якого були затверджені наказом ПрАТ "НЕК "Укренерго" № 85 від 06.03.2020.

16. Повідомленням № 01/41726 від 16.11.2020 позивач повідомив відповідача про укладання договору.

17. Згідно з п.п.1.3, 1.4 Договору сторона, відповідальна за баланс, (далі СВБ; відповідач) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. Оператор системи передачі (далі ОСП; позивач) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018.

18. Відповідно до п.1.5 Договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

19. Главою 2 Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (далі АР; позивач) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

20. Згідно з п.5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

21. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п.5.6 Договору).

22. Позивач через систему управління ринком (http/mms.ua.energy) за кожну декаду надсилав відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів із зазначенням суми, що СВБ зобов`язано сплатити АР.

23. Згідно з твердженнями позивача, не сплаченим залишається борг на загальну суму 181 252 651,67 грн по виставлених рахунках: перша декада березня 2021 - 4 332 372,21 грн; друга декада березня 2021 - 4 416 182,42 грн; третя декада березня 2021 - 4 117 969,39 грн; третя декада травня 2021 - 2 571 574,30 грн; перша декада червня 2021 - 3 251 571,02 грн; друга декада червня 2021 - 3 704 090,80 грн; третя декада червня 2021 - 4 545 752,14 грн; перша декада липня 2021 - 3 390 197,42 грн; друга декада липня 2021 - 5 254 547,08 грн; третя декада липня 2021 - 4 733 579,46 грн; перша декада серпня 2021 - 6 465 675,33 грн; друга декада серпня 2021 - 6 109 594,65 грн; третя декада серпня 2021 - 5 062 174,14 грн; перша декада вересня 2021 - 5 567 240,04 грн; друга декада вересня 2021 - 6 203 200,95 грн; третя декада вересня 2021 - 6 899 819,90 грн; перша декада жовтня 2021 - 6 521 199,76 грн; друга декада жовтня 2021 - 7 679 311,63 грн; третя декада жовтня 2021 - 8 851 458,26 грн; перша декада листопада 2021 - 7 519 003,21 грн; друга декада листопада 2021 - 7 617 586,14 грн; третя декада листопада 2021 - 7 568 928,04 грн; перша декада грудня 2021 - 7 028 173,25 грн; друга декада грудня 2021 - 7 354 636,02 грн; третя декада грудня 2021 - 8 672 371,02 грн; перша декада січня 2022 - 7 068 692,02 грн; друга декада січня 2022 - 7 550 863,93 грн; третя декада січня 2022 - 7 526 326,91 грн; врегулювання лютого 2021 - 13 668 560,23 грн.

Позиція Верховного Суду

24. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

25. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

26. Постанова суду апеляційної інстанції і рішення місцевого господарського суду у справі, яка переглядається оскаржуються в частині висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7 340 375,35 грн основного боргу, відповідно, висновки судів попередніх інстанцій в іншій частині не є предметом касаційного перегляду у цій справі.

27. Так, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 7.7.3 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 у подібних правовідносинах.

28. Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

29. Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

30. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

31. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

32. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

33. За змістом частини першої статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

34. Пунктом 55 частини першої статті 1 Закону передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

35. Згідно з частиною першою статті 31 Закону оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

36. Судами встановлено, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі, на якого покладено функції адміністратора розрахунків.

37. Відповідно до статті 52 Закону адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

38. Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.

39. Частиною п`ятою статті 70 Закону визначено, що оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.

40. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

41. Суди встановили, що між сторонами укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії, шляхом приєднання відповідача до типового договору врегулювання небалансів.

42. Так, згідно з п.п.1.3, 1.4 Договору сторона, відповідальна за баланс, (далі СВБ; відповідач) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. Оператор системи передачі (далі ОСП; позивач) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №307 від 14.03.2018.

43. Згідно з пунктом 1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку), у редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, система управління ринком - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

44. Пунктом 1.11.1 Правил ринку передбачено, що за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

45. Відповідно до пункту 1.11.8 Правил ринку АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

46. Пунктом 1.9.1. гл. 1.9. розділу І Правил ринку передбачено, що оператор системи передачі (ОСП) забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

47. Відповідно до п 7.3.1. Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

48. Судами встановлено, що позивач через систему управління ринком (http/mms.ua.energy) за кожну декаду надсилав відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів із зазначенням суми, що СВБ зобов`язано сплатити АР.

49. Згідно з п.7.7.3. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

50. Виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, можна узагальнити, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку в Системі наділений саме адміністратор розрахунків. При цьому, оплата платіжного документа на банківський рахунок АР має здійснюватись протягом двох банківських днів з дати направлення відповідного платіжного документа.

51. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за загальний період - перша декада березня 2021 року - третя декада січня 2022 року та врегулювання у лютому 2021 року ПрАТ "Укренерго" через систему управління ринком (MMS) були виставлені рахунки за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний сплатити за електричну енергію з метою врегулювання небалансів.

52. Відповідно до п.4 частини другої статті 33 Закону України "Про ринок електроенергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку.

53. Згідно з п.п.3.2. п.3.2 Договору ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.

54. Суди попередніх інстанцій встановили наявність заборгованості відповідача перед позивачем та обов`язок останнього оплатити таку заборгованість. При цьому, суди зазначили, що сума основної заборгованості, яка виникла в березні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2021 року та січні 2022 року є меншою на 7 340 375,35 грн, аніж заявлено позивачем до стягнення.

55. Так, місцевий господарський суд з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції встановив, що між сторонами були підписані акти коригування (врегулювання) розміру заборгованості та узгоджено: акт № ВР/21/03-1873 від 11.11.2021 за березень 2021 року в сумі 10 149 578,77 грн; акт № ВР/21/09-1873 від 04.03.2022 за вересень 2021 року в сумі 18 207 065,19 грн; акт № ВР/21/10-1873 від 28.06.2022 за жовтень 2021 року в сумі 20 640 875,49 грн; акт № ВР/21/11-1873 від 23.05.2022 за листопад 2021 року в сумі 21 827 409,39 грн; акт № ВР/21/12-1873 від 07.06.2022 за грудень 2021 року в сумі 23 003 682,81 грн; акт № ВР/22/01-1873 від 28.06.2022 за січень 2022 року в сумі 21 326 078,12 грн.

56. Таким чином, за висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи підписані між сторонами акти коригування (врегулювання) розміру заборгованості, фактичний розмір заборгованості становить 173 912 276,32 грн.

57. Так Суд зазначає, що відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

58. Згідно статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

59. За приписами частини другої статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

60. Згідно частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

61. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

62. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

63. Верховний Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

64. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

65. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

66. Отже, з урахуванням наведених приписів процесуального законодавства, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку, що для визначення дійсної суми основної заборгованості відповідача необхідним є врахування підписаних між сторонами актів коригування (врегулювання) розміру заборгованості.

67. Верховний Суд зазначає, що розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій дослідили наявні в матеріалах справи докази, з`ясували істотні обставини із застосуванням передбачених статтею 86 ГПК України критеріїв дослідження доказів щодо оцінки кожного такого доказу окремо і їх сукупності в цілому та забезпечили дотримання стандартів доказування, визначених процесуальним законом. Дотримання вимог статті 86 ГПК України свідчить про прийняття законного і обґрунтованого судового рішення у справі відповідно до вимог статті 236 ГПК України, а незгода позивача з таким рішенням суду за результатом розгляду справи не свідчить про прийняття судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

68. У касаційній скарзі скаржник фактично порушує питання щодо встановлення інших обставин справи, які не встановлювались судами попередніх інстанцій, а також щодо переоцінки доказів у справі, однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

69. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

71. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

72. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

73. За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення і постанова- без змін.

Розподіл судових витрат

74. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 і рішення Господарського суду Донецької області від 16.01.2023 у нескасованій частині у справі № 905/4/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Г. О. Вронська

Н. М. Губенко