РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/866/22

Провадження 2/621/99/23

30 жовтня 2023 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого- судді В.Філіп`євої

за участю секретарів судового засідання А.Лацько, А.Бабич

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (не з`явилася)

представник позивача адвокат Макух Аліна Василівна (в режимі відеоконференції)

відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України (представник Ю.Давиденко, Л.Бабій - не з`явився)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , до Моторного (транспортне) страхового бюро України

про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2022 року представник позивача адвокат А.Макух, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовною заявою до Моторного (транспортне) страхового бюро України, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 98033,41 грн - відшкодування витрат, понесених на лікування, 9603,43 грн відшкодування, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, 85014,00 грн відшкодування пов`язане з стійкою втратою працездатності, та судові витрати по справі.

Рух справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений.

Згідно Рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 року, визначено особливості роботи судів в умовах воєнного стану, виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, обмежено допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками справи, та рекомендовано зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, тощо).

Територія Чугуївськогорайону Харківськоїобласті,зокрема Зміївськаміська територіальнагромада таСлобожанська селищнатериторіальна громада,що знаходитьсяв межахюрисдикції Зміївськогорайонного судуХарківської області,відповідно доНаказу Міністерстваз питаньРеінтеграції тимчасовоокупованих територій № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами), з 24 лютого 2022 року віднесена до території, на якій ведуться активні бойові дії.

Разом з тим, Згідно положень статей 12-2, 20, 26 Закону України № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05. 2015, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно доКонституції Українита цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбаченічастиною другоюстатті 64 Конституції України.

Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно доКонституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.07.2022 відкрито провадження за позовною заявою та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.(а.с.116)

08.07.2022 року від представника відповідача начальника відділу претензійно-позовної роботи МТСБУ Ю.Давиденко надійшло клопотання про направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками (а.с.118-119)

В подальшому, представники відповідача в судове засідання по розгляду справи не з`явилися, відзиву на позовну заяву, заяв про відкладення судового засідання, чи інших заяв не подавали, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, в томоу числі й шляхом направлення повідомлень через офіційну електронну адресу відповідача та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с.144-145, 146-146, 151-154)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.11.2022 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.150)

22.02.2023 року надійшло клопотання представника відповідача адвоката Л.Бабій про надання доступу до матеріалів справи та письмові пояснення по суті спору (а.с.175-183)

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала (а.с.120 -121, 186-187)

Відповідно доч.3статті 211ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу відсутності учасників справи без здійснення фіксації судового засідання звукозаписувальними технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Позиції сторін по справі.

В обґрунтуванняпозову зазначено, що 02 липня 2020 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, де водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд на ОСОБА_1 , яка внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження. Цивільно-правова відповідальність водія на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була, а отже, відповідно до діючого законодавства, виплати щодо відшкодування шкоди, спричиненої ДТП, має здійснювати відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України. 04 вересня 2020 року позивач звернулася до відповідача через свого представника з заявою про виплату їй страхового відшкодування, а 24.09.2020, 21.10.2020, 16.12.2020, 21.04.2021, 10.06.2021, 02.07.2021,12.07.2021, 30.08.2021, 29.12.2021 року додатково надіслала чеки по витратах на лікування та медичну документацію. В грудні 2020 рокоу позивачеві внаслідок ДТП рішенням МСЕК встановлено 2 групу інвалідності, однак станом на момент звернення до суду з позовом страхове відшкодування не виплачено. Листом від 15.09.2020 року Відповідач повідомив про необхідність наявності документального підтвердження завершення кримінального провадження щодо водія ОСОБА_3 , що позивач сприймає як відмову у виплаті страхового відшкодування, в зв`язку з чим змушена звернутися до суду із зазначеним позовом та просить стягнути з відповідача на користь позивача 98033,41 грн - відшкодування витрат, понесених на лікування, 9603,43 грн відшкодування, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, 85014,00 грн відшкодування пов`язане з стійкою втратою працездатності, та судові витрати по справі (а.с.1-6)

Відповідачем Моторне (транспортне)страхове бюроУкраїни візивна позовнузаяву неподавався,однак 23.02.2023року наадресу судучерез систему«Електронний Суд» надіслані письмові пояснення представника відповідача Л.Бабій, в яких зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки водій ОСОБА_3 не залучений до участі у справі в якості ІІІ особи, хоча можливе рішення суду може вплинути на його права та обов`язки. Крім того, не відомо, чи проводилися будь-які розрахунки між позивачем та водієм ОСОБА_3 з питань відшкодування шкоди, що має бути також враховано судом при ухваленні рішення. До матеріалів справи не надано доказів щодо притягнення водія до відповідальності за вчинену дорожньо-транспортну пригоду, відсутні відомості щодо власника транспортного засобу ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 , які також впливають на права обов`язки як відповідача МТСБУ, та і водія ОСОБА_3 . Крім того, з наданих чеків понесених витрат вбачається перерахування коштів за автостоянку на суму 60,00 грн на ім`я ОСОБА_4 , та касовий ордер ТОВ «Рест-маркет груп» на суму 2800,00 грн бази відпочинку «Корабель», з яких НЕ вбачається, що це заклади установи охорони здоров`я, де позивач проходила курс лікування чи реабілітації (а.с.178-182)

Обставини, встановлені судом

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, додані до неї, заяви учасників, суд встановив наступне:

04 вересня 2020 року ТОВ «ЮК «Відшкодування», діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулося до Моторного (транспортне) страхового бюро України (відповідача) з заявою про виплату страхового відшкодування на користь потерпілої в сумі 66150,13 грн (а.с.10-11)

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020220300000608 від 04.07.2020, 03 липня 2020 року зареєстровано повідомлення про те, що 02.07.2020 року, приблизно о 19:30 годині, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ВАЗ21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись від с.Перштравневе в сторону с.Бірки Зміївського (на даний час Чугуївського) району Харківської області, по асфальтованій дорозі не воправся з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив наїзд на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив останній тілесні ушкодження. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 статті 286 Кримінального кодексу України (а.с.12)

Відповідно до відомостей з перевірки чинності полісів страхування цивільної відповідальності, поліс на транспортний засіб, реєстраційний номер НОМЕР_1 не знайдено (а.с.40)

Згідно повідомення КНП « Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім..проф.О.І.Мещанінова» Харківської міської ради від 24.07.2020 року та виписки з медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 з 02.07.2020 по 21.08.2020 року перебувала у вказаному закладі з потребою у проведенні операційного втручання внаслідок отриманої травми (а.с.13, 57-58)

Лікування позивачки здійснювалося лікарськими засобами згідно переліку, наданого лікарем, (а.с.59-60), понесені позивачем витрати на лікування та санаторне відновлення, згідно наданих чеків склали грн (а.с.15-56, а.с.59-60,)

15.09.2020 року відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України надіслало на адресу ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» відповідь на звернення щодо ДТП від 02.07.2020 року, в якій зазначено перелік документів, необхідних длля здійснення виплати, а також зазначило, що для прийняття рішення щодо відшкодування шкоди МТСБУ необхідно отримати завірений належним чином документ, складений відповідною уповноваженою установою (вирок суду, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи), що підтверджує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП (а.с.72)

Крім того, 21.10.2020, 16.12.2020, 21.04.2021, 10.06.2021, 02.07.2021, 30.08.2021, 29.12.2021 року ТОВ «ЮК «Відшкодування», діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулося до Моторного (транспортне) бюро України (відповідача) з заявою про збільшення виплати страхового відшкодування на користь потерпілої, та надало чеки аптечних закладів на підтвердження понесених витрат, а також медичну документацію (а.с.63 -71,73, 84-86, 87-91, 92-103, 104-106, 107-111)

Як вбачається з копії трудової книжки, позивач ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди працевлаштована не була (а.с.14)

Відповідно до Довідки акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 283197, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 03.11.2020 року по 01 грудня 2021 року та рекомендовано диспансерне спостереження травматолога й хірурга, а також санаторно-курортне лікування. При цьому, як вбачається з індивідуальної програми реабілітації інваліда №1282/1562, за наслідками проведеної реабілітації, можливо лише часткове відновлення життєдіяльності, трудової діяльності та соціально-побутового стану позивача(а.с.74-83)

Згідно відповіді слідчого відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 06.10.2022 року, матеріали ЄРДР № 12020220300000608 від 04.07.2020 за ч.1 статті 286 КК України пребувають у Харківському НДЕКЦ, де проводиться авто-технічна експертиза (а.с.137-138)

Норми права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, та мотиви їх застосування судом.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Щодо залучення/незалучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом положень ст.ст.53,54 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх можебути залученодо участіу справітакож зазаявою учасниківсправи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановленістаттею 43цього Кодексу.

Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

З системного аналізу вище наведених норм законодавства вбачається, що правове становище третіх осіб у цивільному процесі не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача), і зумовлений, перш за все, необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб`єктами права регресу.

Про можливість подання регресного позову до водія учасника дорожньо-транспортної пригоди в разі ухвалення рішення суду в цій справі зазначає в своїх поясненнях і представник відповідача, однак заяву (клопотання) про залучення третьої особи із зазначенням її прізвища, ім`я, по-батькові, адреси реєстрації (проживання, листування), інших ідентифікуючих відомостей, до суду не подає.

Таких відомостей про водія, що керував транспортним засобом та був учасником ДТП 02.07.2020 року разом із позивачкою, не надає і представник позивача, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості залучити цю особу до участі у справі.

Щодо суті спору.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового

або майнового права та інтересу.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено загальне правило, згідно якого майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1, ч.2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності.

Статтею 999 Цивільного кодексу України, встановлено спеціальні правила, за яким законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом Закон), яким визначено як засади, так і процедуру отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди.

При цьому, згідно пункту 1.4 статті 1 вказаного Закону, особами, відповідальність яких застрахована є страхувальник (юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) та іншіособи,які правомірноволодіють транспортнимзасобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо неправомірного заволодіння транспортним засобом ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм ОСОБА_3 , а тому є достатні підстави вважати його особою, яка правомірно володіла цим транспортним засобом, та цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідно до положень цього Закону. Таким чином, посилання представника відповідача на відсутність відомостей про власника цього транспортного засобу не має вирішального значення для вирішення цього спору по суті.

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та\або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 Закону, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

У постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови винною особою.

Згідно з підпунктом а) пункту 41.1 статті 41 вказаного Закону, МТСБУза рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

При цьому, згідно рункту 41.3 статті 41 цього ж Закону, МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування.

Матеріали справи не містять відомостей щодо наявності у водія ОСОБА_6 страхового полісу страхування цивільно-правової відповідальності будь-якої зі страхових компаній, а також можливості у позивача задовольнити позовні вимоги на підставі інших видів страхування, а отже Моторне(транспортне) страхове бюро України є належним відповідачем у справі.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно з пунктом 35.1 статті 35 цього Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 вказаного Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як вбачається зі змісту абзаців першого-третього пункту 36.2 статті 36 Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених устатті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

При цьому, вище вказаний порядок звернення потерпілого до страховика (в даному випадку МТСБУ) не є обов`язковим досудовим порядком врегулювання спору, який виключає право особи на безпосереднє звернення до суду з відповідним позовом, що підтверджується й постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19).

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивачкою на виконання вимог Закону, в особі її представників надіслано до відповідача МТСБУ повідомлення про страховий випадок та копії документів, що підтверджують розмір понесених витрат, однак відповідачем не було прийнято будь-якого рішення щодо здійснення відшкодування або відмови у такому.

Згідно положень статей 24-25 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язкуз лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку,за кожнийдень лікування,підтверджений відповіднимзакладом охорониздоров`я,але небільше 120днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

Представниками позивача на адресу відповідача направлялися документи, що підтверджують розмір понесених витрат на лікування, в зв`язку з чим в позові просить стягнути з відповідача на користь позивача 98033,41 грн відшкодування витрат, понесених на лікування.

Представник відповідача в поясненнях заперечував проти вказаного розміру, посилаючись в тому числі на те, що перерахування коштів за автостоянку на суму 60,00 грн на ім`я ОСОБА_4 , та касовий ордер ТОВ «Рест-маркет груп» на суму 2800,00 грн бази відпочинку «Корабель», з яких НЕ вбачається, що це заклади установи охорони здоров`я, де позивач проходила курс лікування чи реабілітації.

Суд погоджується з запереченнями відповідача щодо віднесення витрат на відпочинок ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на базі відпочинку «Корабел» ТОВ «Рест-маркет Груп», вартістю по 2870,00 гривень кожна, на суму 5740,00 гривень, автостоянку 60,00 грн, та витрат палива на суму 2120,00 грн, до витрат, пов`язаних із лікуванням, в зв`язку з відсутністю належних і допустимих доказів про віднесення вказаного закладу до системи органів охорони здоров`я. Крім того, відсутні докази цільового використання палива від 06.10.2020 та 09.10.2020 року в сумі 800,00 грн, за наданими чеками, з витратами, пов`язаними на лікування потерпілої.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого 89313,41 гривень.

Крім того, згідно статті 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством. Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» на дату настання страхового випадку 02.07.2020, складав 4723,00 грн, а дні перебування на стаціонарному лікуванні потерпілої ОСОБА_1 з 02.07.2020 по 21.08.2020 року, тобто 1 місяць 19 днів, в зв`язку з чим сума відшкодування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності становить 4723,00 +2894,74=7617,74 гривень

Крім того, згідно статті 26 цього Закону, шкода,пов`язана ізстійкою втратоюпрацездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування в розмірі, визначеному у пункті 26.2 цієї статті.

Як зазначалося вище, розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» на дату настання страхового випадку 02.07.2020, складав 4723,00 грн, а отже розмір шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності потерпілим, становить 4723х18=85014,00 гривень.

Згідно ч.1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволені частково на 94 %, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у сумі 1810,91 гривню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 999, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12,13,76-82,89, 141,259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Моторне (транспортне) бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02002, місто Київ, Русанівський бульвар, 8, на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,:

-відшкодування витрат, понесених на лікування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 02.07.2020 року, - в розмірі 89313,41 (вісімдесят дев`ять тисяч триста тринадцять грн. 41 коп)гривень;

-відшкодування витрат, пов`язаних з тимчасовою втратою непрацездатності внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 02.07.2020 року, - в розмірі 7617,74 (сім тисяч шістсот сімнадцять грн. 74 коп) гривень;

-відшкодування витрат,пов`язаних зі стійкою втратою працездатності внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 02.07.2020 року, - в розмірі 85014,00 (вісімдесят п`ять тисяч чотирнадцять) гривень.

Стягнути з відповідача Моторне (транспортне) бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02002, місто Київ, Русанівський бульвар, 8, на користь держави судовий збір у розмірі 1810,91 (одна тисяча вісімсот десять грн 91 коп) гривню.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач:Моторне (транспортне)бюро України,код ЄДРПОУ21647131, юридична адреса: 02002, місто Київ, Русанівський бульвар, 8,

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2023 року.

Суддя В.Філіп`єва