ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/812/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Мендрика Дмитра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Мендрика Дмитра Олександровича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі І відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ІІ відповідач), в якому представник позивача просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 14 липня 2023 року на банківський рахунок, відкритий у АТ «А-БАНК» НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 через кабінет пенсіонера звернулась з вимогою до відповідача поновити пенсію та виплачувати на її банківський рахунок, але відповідач проігнорував заяву та вказав, що вона давно не отримувала пенсію. Банківський рахунок відповідач завантажив у пенсійну справу.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсійної виплати. Спірним питанням є дії відповідача щодо невиплати пенсії на банківський рахунок позивача.

Згідно з роздруківками з електронного кабінету пенсіонера позивачу відмовлено у виплаті пенсії, оскільки виплату пенсії припинено у зв`язку з довготривалим неотриманням пенсійних виплат.

14 липня 2023 року позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надано реквізити банку для перерахунку пенсії та заяву щодо поновлення виплат. Заяву про рахунок задоволено, а про виплату пенсії ні.

З посиланням на норму частини першої статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом, представник позивача вважає, що виплата пенсії припиняється лише на підставі відповідного рішення територіальних органів Пенсійного фонду або суду. При цьому, перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії лише у випадках, прямо передбачених законом. Разом з тим, матеріали справи не містять рішення пенсійного органу про припинення виплати пенсії позивачу.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

З огляду на викладене, представник позивача вважає, що невиплата пенсії І відповідачем є протиправною.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що 18 серпня 2023 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідним реєстраційним № 7525/2023 подало відзив на позовну заяву від 18 серпня 2023 року № 1200-0902-7/16521, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень проти позову І відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за віком. Виплата пенсії здійснювалась через відділення АТ «Укрпошта». Пенсія виплачена по 28 лютого 2022 року в розмірі 2200,00 грн. З серпня 2022 року виплату пенсії ОСОБА_1 переведено до АТ «Ощадбанк» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану». На цей рахунок також зараховано неотриману через відділення поштового зв`язку пенсію за період з березня 2022 року по липень 2022 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» суми пенсії, зараховані на поточний рахунок, відкритий за зверненням Пенсійного фонду України, повертаються банком Пенсійному фонду України не пізніше ніж наступного операційного дня від дня закінчення шестимісячного строку з дати відкриття такого рахунка, якщо протягом цього строку одержувачем не укладено договір банківського рахунка.

Виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01 травня 2023 року відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Рішення стосовно припинення виплати формується у випадку закриття постійною причиною. Заборгованість з пенсії за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2023 року складає 33111,00 грн.

14 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась засобами вебпорталу із заявою щодо подовження виплати пенсії, де був зазначений картковий рахунок, відкритий в ПАТ «А-БАНК». Зміни у картковому рахунку були долучені до пенсійної справи, проте виплата пенсії поновлена не була на підставі необхідності особистого звернення до територіального органу Пенсійного фонду України.

За статтею 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату i доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, у частині першій цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Саме на підставі частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено з 01 травня 2023 року.

Щодо вимоги визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії І відповідач зазначив, що відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами), заява про поновлення пенсії особисто подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. Під час прийому заяви про поновлення виплати пенсії спеціалістом територіального органу Пенсійного фонду України проводиться ідентифікація особи пенсіонера.

Отже, для поновлення виплати пенсії пенсіонеру потрібно звернутися в органи Пенсійного фонду особисто з заявою про поновлення виплати згідно з додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 з заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії до відповідача не зверталась.

На її звернення засобами вебпорталу їй надано роз`яснення.

Положення пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються до всіх пенсіонерів в разі припинення їм виплати пенсії.

Якщо ж позивач із заявою про поновлення виплати пенсії та необхідними документами, які б дозволили з`ясувати (спростувати) обставини, що стали підставою для зупинення виплати пенсії, до органу Пенсійного фонду України особисто не зверталась, то фактично позивачем не вчинено необхідних дій для реалізації права на отримання належних їй сум пенсійних виплат, передбачених Порядком.

З посиланням на положення статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», І відповідач зазначає, що Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення, перерахунку та виплати пенсії, а отже, ці повноваження є дискреційними.

Також І відповідач зазначив, що не підлягає задоволенню вимога про стягнення судового збору.

З урахуванням викладеного, І відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою від 31 липня 2023 року позовну заяву адвоката Мендрика Дмитра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою від 04 серпня 2023 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалами від 28 серпня 2023 року:

- залучено до участі у справі другим відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська область, 65107);

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надати суду письмові пояснення щодо перерахування та виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за віком за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2023 року на картковий рахунок позивача та щодо прийняття (неприйняття) органом Пенсійного фонду України рішення про призупинення виплати пенсії позивача з 01 травня 2023 року, з поясненням фрази «рішення стосовно припинення виплати формується у випадку закриття постійною причиною»; рішення (протокол, розпорядження тощо) про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позов не визнало, про що 08 вересня 2023 року на офіційну електронну адресу суду за вхідним реєстраційним № 8141/2023 подало відзив на позовну заяву від 07 вересня 2023 року № 1500-0903-8/124813, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Заперечуючи проти позовних вимог, ІІ відповідач зазначив, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримувала пенсію за віком, надалі виплати припинено у зв`язку з довготривалим неотриманням пенсійних виплат.

Позивач звернулась 14 липня 2023 року до територіальних органів Пенсійного фонду України через вебпортал з вимогою про поновлення пенсії. Позивачу відмовлено з таких підстав.

Позивач отримувала виплати пенсії у поштовому відділенні. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з березня 2022 року у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

14 липня 2023 року за № 346 до Головного управління надійшла заява через вебпортал про продовження виплати пенсії через відділення банку.

Оскільки пенсія була призупинена відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, з урахуванням змін, внесених постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961, відновлення виплати пенсії ОСОБА_1 можливо лише після отримання заяви від заявника - одержувача пенсії.

В обґрунтування такої позиції ІІ відповідач зазначив таке.

Виплата пенсій одержувачам через уповноважені банки здійснюється відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (зі змінами, далі - Порядок № 1596).

Цей Порядок визначає механізм виплати пенсій головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії в уповноважених банках.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 1596 якщо суми пенсії та грошової допомоги отримуються з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, і протягом року за такою платіжною карткою не проводилися видаткові операції особисто одержувачем, а банком протягом року не проводилася фізична ідентифікація особи, уповноважений банк повідомляє про це відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення. У такому разі орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення забезпечує проведення ідентифікації та верифікації особи на підставі пред`явленого (в обов`язковому порядку) одержувачем особисто паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та визначеного законодавством документа, в якому зазначено відомості про місце її проживання. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту через установи уповноваженого банку за умови проведення ідентифікації особи.

Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

Отже, для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно особисто звернутися із заявою та необхідними документами до відділу обслуговування громадян (сервісного центру). Іншого чинним законодавством не передбачено.

З урахуванням викладеного, ІІ відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

На виконання вимог ухвали від 28 серпня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на офіційну електронну адресу суду 01 вересня 2023 року за вхідним реєстраційним № 7895/2023 надійшли додаткові пояснення від 31 серпня 2023 року № 1200-0902-7/17328 та витребувані судом документи.

У додаткових поясненнях від 31 серпня 2023 року № 1200-0902-7/17328 І відповідач зазначив, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суб`єктами солідарної системи, зокрема, є підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Таким чином, виплата пенсії може проводитись підприємствами поштового зв`язку або банківськими установами.

Статтею 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати пенсій підприємствами поштового зв`язку визначено Інструкцією про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв`язку, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року за № 464/156, постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 липня 2009 року за № 592/16608.

Цей Інструкція визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.

Виплата пенсій, грошової допомоги проводиться згідно із зазначеною у відомості/списку датою виплати та до кінця виплатного періоду.

У разі невиплати пенсії, грошової допомоги працівник виплатного об`єкта, що проводив її доставку, на вільному місці у виплатній відомості, виплатній квитанції (на лицьовому або зворотному боці) зазначає причину невиплати («Відсутній», «Помер», «Виїхав» тощо), дату доставки і ставить свій підпис.

Відомості, разові доручення систематизуються за номерами, відривні талони від них складаються окремо залежно від відміток про повну виплату або невиплату та разом з даними про виплату в електронному вигляді додаються до звіту про виплату пенсій, грошової допомоги , складеного згідно з додатком 9.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за віком. Виплата пенсії здійснювалась через відділення АТ «Укрпошта» (дата виплати - 19). Пенсія виплачена по 28 лютого 2022 року.

Саме через тривалу невиплату, а саме з серпня 2022 року виплату пенсії ОСОБА_1 переведено до АТ «Ощадбанк» на поточний рахунок, відкритий за зверненням Пенсійного фонду України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану». На цей рахунок також зараховано неотриману через відділення поштового зв`язку пенсію за період з березня 2022 року по липень 2022 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» суми пенсії, зараховані на поточний рахунок, відкритий за зверненням Пенсійного фонду України, повертаються банком Пенсійному фонду України не пізніше ніж наступного операційного дня від дня закінчення шестимісячного строку з дати відкриття такого рахунка, якщо протягом цього строку одержувачем не укладено договір банківського рахунка.

Тобто пенсійні виплати позивача за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2023 року в сумі 33111,00 грн повернуті на банківський рахунок Пенсійного фонду України, відкритий у АТ «Ощадбанк»: р/р НОМЕР_2 , ідентифікаційний код 00035323.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною першою статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Виплату пенсії ОСОБА_1 автоматично призупинено Пенсійним фондом України в Луганській області з 01 травня 2023 року відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Частиною другою статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Відповідно до пункту 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами), заява про поновлення пенсії особисто подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. Під час прийому заяви про поновлення виплати пенсії спеціалістом територіального органу Пенсійного фонду України проводиться ідентифікація особи пенсіонера.

14 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась засобами вебпорталу із заявою № 345 щодо зміни виплатних реквізитів, яка була опрацьована. Повторно 14 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась засобами вебпорталу із заявою № 346 щодо поновлення виплати.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18 липня 2023 року № 909230158434 відмовлено у поновленні пенсії.

На сьогодні, відповідно до змін від 04 серпня 2023 року до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» передбачено що виплата пенсії може бути відновлена за поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія. Підпис», заявами про виплату пенсії на поточні рахунки в уповноважених банках або за заявами про поновлення виплати пенсії, що надійшли через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду особи пенсіонера у режимі відеоконференцзв`язку, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу. Порядок та умови встановлення особи шляхом відеоконференцзв`язку затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Міністерством соціальної політики та Міністерством цифрової трансформації.

Дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та з 18 травня 2018 року отримує пенсію за віком довічно, про що свідчить рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 02 вересня 2018 року № 909230158434 про призначення пенсії.

З заяв по суті справи судом встановлено, що:

у період з 01 березня 2022 року по 31 липня 2022 року позивач через відділення АТ «Укрпошта» пенсію не отримувала через ведення на території м. Попасна Сєвєродонецького району Луганської області бойових дій;

з 01 серпня 2022 року виплату пенсії переведено до відділення АТ «Ощадбанк» на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану»;

з 01 травня 2023 року виплату пенсії позивачу припинено в автоматичному режимі через неотримання позивачем пенсії протягом 6 місяців підряд без прийняття рішення.

14 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області через вебпортал Пенсійного фонду України з заявами, зареєстрованими за №№ 346, 345, про поновлення виплати пенсії та про виплату пенсії на поточний банківський рахунок, відкритий в АТ «А-БАНК», відповідно.

За наслідками розгляду поданих заяв заяву про виплату пенсії на поточний банківський рахунок, відкритий в АТ «А-БАНК», опрацьовано та долучено до матеріалів пенсійної справи, а у задоволенні заяви про поновлення виплати пенсії відмовлено, про що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 18 липня 2023 року № 909230158434 про відмову у перерахунку пенсії.

В обґрунтування зазначеного рішення вказано, що для перерахунку пенсії - подовження виплати - звернення через вебпортал від 14 липня 2023 року № 346 надані такі документи: паспорт, ідентифікаційний номер. Позивачу відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, заява на поновлення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. До заяви додаються документи, а саме документ, що засвідчує особу - паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, заява про спосіб виплати пенсії. Згідно з вищезазначеним, право на перерахунок позивач не має.

19 липня 2023 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області через вебпортал Пенсійного фонду України з заявою, зареєстрованою за № ВЕБ-12001-Ф-С-23-163713, якою просила повідомити дату виплати пенсії та розмір заборгованості з невиплаченої пенсії.

Листом від 02 серпня 2023 року № 1200-0501-8/14961 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначило, що виплата пенсії буде поновлена за умови особистого звернення до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії та надання документу, що посвідчує особу та місце проживання. Заява про зміну виплатних реквізитів від 14 липня 2023 року за № 345 опрацьована, але питання перерахування пенсії на новий рахунок у банку може бути вирішено після поновлення її виплати.

Заявою від 18 липня 2023 року № 1200-0501-8/14128 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулось до АТ «Ощадбанк». Означеною заявою Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просило повернути пенсію (разом з нарахованими відсотками) ОСОБА_1 на банківський рахунок Пенсійного фонду України, відкритий у АТ «Ощадбанк».

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11 серпня 2023 року № 3259/05-16, з урахуванням додаткових пояснень від 31 серпня 2023 року № 1200-0902-7/17328, позивачу за період з березня 2022 року по квітень 2023 року нараховано, але не виплачено пенсію у загальному розмірі 33111,00 грн (березень 2022 року лютий 2023 року по 2300,00 грн щомісячно, березень 2023 року 2760,00 грн, квітень 2023 року 2751,00 грн).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

В Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України Права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Конституції України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: «перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою» (параграф 30).

Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).

Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV регламентовано, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Статтею 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Абзацом першим частини першої статті 47 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 49 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009);

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою цієї статі визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

З вищевказаних норм чинного законодавства слідує, що частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV визначено вичерпний перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду. Цим переліком передбачена можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Кабінетом Міністрів України 26 лютого 2022 року прийнято постанову № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період ведення воєнного стану» (далі Постанова № 162 в редакції, чинній на дату відкриття І відповідачем рахунку в АТ «Ощадбанк» на позивача).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 162 Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо виплати та доставки пенсій, грошової допомоги на період введення воєнного стану з урахуванням таких особливостей:

АТ «Укрпошта» за погодженням з відповідною військовою адміністрацією до 28 числа місяця, що передує виплатному періоду, подає Пенсійному фонду України письмове повідомлення про населені пункти, в яких АТ «Укрпошта» не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій, а протягом трьох днів - про відновлення такої можливості у зазначених населених пунктах. Одержувачам, яким у визначених населених пунктах АТ «Укрпошта» не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій, Пенсійний фонд України відповідні суми пенсій перераховує на їх поточні рахунки, які відкриваються в банку за зверненням органів Пенсійного фонду України без отримання від одержувачів заяв про виплату пенсії з відкриттям рахунка в банку, відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 35, ст. 1803; 2016 р., № 79, ст. 2636), і вони виплачуються одержувачам після укладення ними договору банківського рахунка з банком. На таких же умовах виплата пенсій за поточний місяць здійснюється у разі, коли до Пенсійного фонду України до 15 числа поточного місяця надійде додаткове повідомлення АТ «Укрпошта», погоджене з відповідною військовою адміністрацією про населені пункти, в яких АТ «Укрпошта» не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій одержувачам. При цьому до такого повідомлення Пенсійному фонду України додаються відомості на виплату пенсій (абзац сьомий);

суми пенсій, зараховані на такі поточні рахунки, повертаються банком Пенсійному фонду України не пізніше ніж наступного операційного дня від дня відмови банком в укладенні договору банківського рахунка з підстав, визначених законодавством та/або нормативними актами Національного банку, а також не пізніше ніж наступного операційного дня від дня закінчення шестимісячного строку з дати відкриття такого рахунка, якщо протягом цього строку одержувачем не укладено договір банківського рахунка. При цьому банк повідомляє Пенсійному фонду України про причини повернення сум пенсій. У разі звернення одержувача, яким не укладено договору банківського рахунка, до органу Пенсійного фонду України у визначеному законодавством порядку, в тому числі надіслання одержувачем письмової заяви поштовим відправленням, щодо виплати пенсії через поточний рахунок, відкритий в іншому уповноваженому банку, або щодо виплати йому пенсії за місцем проживання через АТ «Укрпошта» суми пенсій, зараховані на поточний рахунок, через який здійснювалися виплати до такого звернення, повертаються банком Пенсійному фонду України не пізніше ніж наступного операційного дня від дня надходження до банку відповідної вимоги Пенсійного фонду України (абзац восьмий).

Міністерству соціальної політики, Пенсійному фонду України, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрам з нарахування та здійснення соціальних виплат забезпечити: перевірку шляхом зворотного зв`язку з одержувачем за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку відомостей, що надійшли з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку чи в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, щодо зміни фактичного місця проживання; інформування одержувачів пенсій та грошових виплат про порядок отримання перерахованих банку коштів у разі застосування положень цієї постанови (пункт 2 Постанови № 162).

Згідно з пунктом 3 Постанови № 162 неможливість (у тому числі технічна) доставки акціонерним товариством «Укрпошта» пенсій, грошової допомоги на території адміністративно-територіальних одиниць, зазначених в абзаці п`ятому пункту 1 цієї постанови, включаючи втрату відомостей на виплату пенсій, грошової допомоги, відсутність готівкових коштів, посвідчується відповідною військовою адміністрацією. Невиплачені суми пенсій, грошової допомоги включаються до виплати у наступних виплатних періодах.

З аналізу наведених норм слідує, що одержувачі пенсії можуть звернутися до органу Пенсійного фонду України у визначеному законодавством порядку, в тому числі шляхом надіслання одержувачами письмової заяви поштовим відправленням, щодо виплати пенсії через поточний рахунок, відкритий в іншому уповноваженому банку. Невиплачені суми пенсій включаються до виплати у наступних виплатних періодах.

Нормативно-правовими актами, які регулюють питання поновлення пенсії та виплати пенсії через банківський рахунок є Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), та Порядок виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) (далі Порядок № 1596), відповідно.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії Порядку № 22-1 (в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про поновлення виплати пенсії) заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (абзац другий пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу третього пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 у разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.

Заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (пункт 1.2 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1).

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 1.8 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

За приписами абзацу сьомого пункту 1.8 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Аналізуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що заява про поновлення пенсії, як і заява про призначення пенсії можуть подаватися заявниками до територіального органу Пенсійного фонду України через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Судом встановлено, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявами про поновлення виплати пенсії та виплату пенсії на поточний банківський рахунок через вебпортал Пенсійного фонду України, подання яких неможливе без використання електронного підпису.

Пунктом 1 розділу «Загальні положення» Порядку № 1596 (в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про виплату пенсії на поточний банківський рахунок) визначено, що цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.

Відповідно до абзацу першого пункту 4, пункту 5 розділу «Загальні положення» Порядку № 1596 (в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про виплату пенсії на поточний банківський рахунок) виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків). Уповноважені банки проводять операції з відкриття поточних рахунків, зарахування сум пенсій та грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на поточні рахунки і їх виплати відповідно до зобов`язань, визначених додатком до Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231, та укладених договорів, передбачених пунктом 3 цього Порядку.

Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка (абзац перший пункту 6 розділу «Загальні положення» Порядку № 1596).

Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312) - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 269 та від 20 березня 2022 р. № 332, за виключенням осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 цього Порядку, уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк» (абзац другий пункту 6 розділу «Загальні положення» Порядку № 1596).

За приписами пунктів 8, 9 розділу «Відкриття поточних рахунків» Порядку № 1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті. Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін. У разі відкриття поточного рахунка за зверненням органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення одержувач повинен укласти договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 10 розділу «Відкриття поточних рахунків» Порядку № 1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.

Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису (абзац восьмий пункту 10 розділу «Відкриття поточних рахунків» Порядку № 1596).

Відповідно до пункту 11 розділу «Відкриття поточних рахунків» Порядку № 1596 одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку чи органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення згідно з пунктом 10 цього Порядку.

За приписами пункту 16 розділу «Зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки» якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку. У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку. Орган Пенсійного фонду України та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги у разі виключення банку з переліку уповноважених банків.

Аналізуючи вищенаведені норми Порядку № 1596, суд дійшов висновку, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги може бути подана одержувачами пенсії як особисто, так і через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Посилання відповідачів на пункт 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 та пункт 17 Порядку № 1596 є безпідставними, оскільки позивач не є внутрішньо переміщеною особою та припинення виплати пенсії відбулося не з підстав неотримання сум пенсії, які отримуються з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, і протягом року за такою платіжною карткою не проводилися видаткові операції особисто одержувачем, а банком протягом року не проводилася фізична ідентифікація особи, а з підстав, визначених Порядком № 162 (рахунок в банку позивачу відкрито органом Пенсійного фонду України).

Таким чином, позивачем особисто та належним способом подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області заяви про поновлення виплати пенсії та про виплату пенсії на поточний банківський рахунок.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18 липня 2023 року № 909230158434, яким позивачу відмовлено у поновленні виплати пенсії, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо припинення позивачу виплати пенсії, суд зазначає таке.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у додаткових поясненнях від 31 серпня 2023 року № 1200-0902-7/17328 зазначає, що виплату пенсії ОСОБА_1 було автоматично призупинено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01 травня 2023 року відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд (підстава, визначена пунктом 4 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV).

Отже, судом встановлено, що І відповідачем рішення про припинення виплати пенсії позивачу з 01 травня 2023 року не приймалося. Разом з цим можливість припинення територіальними органами Пенсійного фонду виплати пенсії без вирішення цього питання шляхом прийняття відповідного рішення чинним законодавством не передбачена.

В судовому порядку адміністративний суд має здійснити перевірку правомірності припинення виплати пенсії позивачу шляхом дослідження відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду із наданням правової оцінки тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому суб`єкт владних повноважень повідомляє суду для доведення правомірності («виправдання») своєї поведінки.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що припинення з 01 травня 2023 року виплати позивачу раніше призначеної пенсії за віком здійснено територіальним органом Пенсійного фонду України не у спосіб, визначений частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, а отже, дії відповідача є протиправними.

Таким чином, позивач, починаючи з 01 травня 2023 року, не отримує пенсію з вини І відповідача. Відповідно, суми пенсії, невиплачені позивачу з вини І відповідача, мають бути виплачені їй за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд вважає за необхідне також наголосити на тому, що неотримання пенсійних виплат за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2023 року в сумі 33111,00 грн відбулось не з вини позивача, оскільки неможливість отримання пенсії позивачем спричинила військова агресія Російської Федерації та подальша окупація нею м. Попасна Сєвєродонецького району Луганської області, на території якого не здійснюють свою діяльність будь-які державні або банківські установи, поштові відділення АТ «Укрпошта».

Наразі відсутній чіткий механізм відновлення виплати пенсій особам, які знаходяться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а тому існуючі «загальні» норми не повинні тлумачитись Пенсійним фондом України з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося не з вини позивача, а знаходячись в окупації й так є постраждалою від дій агресора.

Очевидним є те, що необхідність приїзду людей похилого віку, які знаходяться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, виключно з метою особистого звернення до пенсійного органу є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу Рішення від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 щодо неприпустимості обмеження конституційних прав і свобод, рівності конституційних прав громадян незалежно від місця проживання, а також наражає на небезпеку при проходженні окупаційних блок постів та кордонів.

В умовах воєнного стану ще більш очевидною стає невідповідність надмірного формалізму при застосуванні відповідачем норм Порядків № 22-1 та № 1596 принципу верховенства права, за яким людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, стає в умовах воєнного стану.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Припинивши позивачу виплату раніше призначеної пенсії за віком без прийняття рішення, І відповідач вчинив протиправні дії. Відповідно, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій, а також зобов`язання І відповідача до вчинення необхідних дій з метою відновлення прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення її прав та законних інтересів протиправними діями І відповідача.

Отже, у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії слід відмовити.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 травня 2023 року раніше призначеної пенсії за віком;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18 липня 2023 року № 909230158434, яким ОСОБА_1 відмовлено у поновленні виплати пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2023 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком, а також виплатити заборгованість з пенсії за віком, яка утворилась за період її несплати, починаючи з 01 березня 2022 року, на рахунок, відкритий у Акціонерному товаристві «Акцент-Банк», відповідно до поданої 14 липня 2023 року заяви.

Оскільки зі змісту Закону № 1058-ІV та самого визначення поняття пенсія випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 19 березня 2013 року, від 05 листопада 2013 року у справах № 21-53а13 та № 21-293а13 відповідно та Верховним Судом у постановах від 11 квітня 2018 року, від 24 квітня 2018 року у справах № 820/5621/15 та № 167/592/17 відповідно (№№ рішень в ЄДРСР 30443158, 35794465,73335414, 73604844 відповідно).

Таким чином, нарахування та виплата пенсії позивачу має здійснюватися постійно до виникнення підстав, визначених частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, та прийняття рішення про припинення виплати пенсії територіальним органом Пенсійного фонду України або судом, або до іншого законодавчого регулювання порядку та строків нарахування пенсій.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі пункту 1 частини першої статті 371 КАС України, яким закріплено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, рішення суду слід звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду з позовом, поданим в електронній формі, позивачем сплачено судовий збір в сумі 858,88 грн, що підтверджено квитанцією від 31 липня 2023 року № 37025.

З огляду на те, що судом встановлено порушення І відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій саме І відповідача, суд присуджує позивачу понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858,88 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не вирішується, оскільки до ухвалення рішення суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката позивачем не заявлено і суду не надано доказів, які підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 370, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов адвоката Мендрика Дмитра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська область, 65107) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 травня 2023 року раніше призначеної пенсії за віком.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18 липня 2023 року № 909230158434, яким ОСОБА_1 відмовлено у поновленні виплати пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2023 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком, а також виплатити заборгованість з пенсії за віком, яка утворилась за період її несплати, починаючи з 01 березня 2022 року, на рахунок, відкритий у Акціонерному товаристві «Акцент-Банк», відповідно до поданої 14 липня 2023 року заяви.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 858,88 грн (вісімсот п`ятдесят вісім грн 88 коп.)

Рішення суду звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська