Постанова

Іменем України

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 565/605/22

провадження № 61-10966св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12 липня 2022 року у складі судді Бренчук Г. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Шимків С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП НАЕК «Енергоатом») в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (далі - ВП «Рівненська АЕС») про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що 28 лютого 2022 року після закінчення робочого дня йому повідомили про відсторонення від роботи. З наказом про відсторонення від роботи він ознайомився під розписку і отримав його примірник лише о 20 год. 30 хв. 16 березня 2022 року. На переконання позивача, наказ про відсторонення є незаконним, адже не був належним чином доведений до його відома, в ньому не визначено періоду відсторонення, не зазначено обґрунтованих правових підстав для цього.

Просив суд:

визнати незаконним та скасувати наказ ДП НАЕК «Енергоатом» № 1189-к від 04 березня 2022 року «Про відсторонення від роботи», яким інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) I категорії реакторного цеху 2 ОСОБА_1 , таб. № 273, відсторонено від роботи з 28 лютого 2022 року без збереження заробітної плати;

зобов`язати ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Рівненська АЕС» допустити ОСОБА_1 до роботи на посаді інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) І категорії реакторного цеху 2 ДП НАЕК «Енергоатом»;

стягнути з ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Рівненська АЕС» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати відсторонення - 28 лютого 2022 року до дня ухвалення рішення суду, що на день подання позовної заяви складає 157 749,08 грн, та компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000 грн;

стягнути з ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Рівненська АЕС» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 669,89 грн та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що увесь персонал ВП «Рівненська АЕС» та інші особи, які мають намір перебувати або згідно з посадовими обов`язками виконувати роботи в зонах обмеженого доступу, підлягають обов`язковому контролю на безпеку. Відповідно до п. 2.9 Правил внутрішньо трудового розпорядку ВП «Рівненська АЕС» (1-ПВ-РАЕС) до прийому на роботу громадянин зобов`язаний пройти спеціальну перевірку та отримати допуск до виконання особливих робіт (за необхідністю). Документи для проведення перевірки оформляються службою фізичного захисту.

02 березня 2022 року у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою зменшення загрози безпечній роботі ВП «Рівненська АЕС» т.в.о. президента ДП «НАЕК «Енергоатом» видав розпорядження №01-145-р «Про посилення захисту та безпеки АЕС». Згідно вказаного розпорядження генеральних директорів зобов`язано при виявлені нелояльних до України працівників або осіб, що деморалізують персонал, схиляють до колаборації з російським загарбником, сіють паніку, здійснюють націлену антиукраїнську пропаганду та інші дії, спрямуванням або результатом яких може бути послаблення захисту та безпеки АЕС, негайно забороняти таким особам доступ до робочих місць шляхом вилучення службової переписки, а їх самих та інформацію про них передавати до підрозділів СБУ. На виконання вказаного розпорядження генеральним директором ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 04 березня 2022 року видано вказівку № 15 «Про посилення захисту АЕС», якою зобов`язано працівників ВП «Рівненська АЕС» цілодобово при виявлені не лояльних до України працівників або осіб, що деморалізують персонал, схиляють до колаборації з російським загарбником, сіють паніку, здійснюють націлену антиукраїнську пропаганду та інші дії, спрямуванням або результатом яких може бути послаблення захисту та безпеки АЕС, негайно повідомляти керівників підрозділів. Службі фізичного захисту негайно забороняти таким особам доступ на територію захищеної зони та передавати інформацію про них до відділу в м. Вараш УСБУ в Рівненській області.

Позивач працює на посаді інженера по роботі з регулюючими та наглядовими органами реакторного цеху № 2, де зоною обслуговування є закріплене обладнання і трубопроводи РЦ-2, що зареєстровані в Інспекції на ВП «Рівненська АЕС» Держатомрегулювання, в Державній службі України з питань праці, а також у відділі інспекції СВНтаПБ у ВП «Рівненська АЕС» (п. 3.2. Посадової інструкції). Відповідно до п. 3.3. Посадової інструкції у інженера є необхідність відвідування зони суворого режиму в реакторних відділеннях енергоблоків № 3 та № 4 визначена обсягом систематичного нагляду за обладнанням та трубопроводами під час експлуатації, ремонту, реконструкції, монтажу, реєстрації технічного опосвідчення, яке виконується згідно встановленого порядку до наказів та правил з радіаційної безпеки. Відповідно до п. 5.1.1 Посадової інструкції обов`язком інженера є здійснення контролю за підвідомчим обладнанням та трубопроводами під час експлуатації, ремонту, модернізації та реконструкції, проводити регулярні обходи з метою виявлення дефектів в основному металі та зварних з`єднаннях, руйнування опор та підвісок, появи шумів, вібрації, ударів у обладнанні та трубопроводах. Вказане свідчить, що у позивача є можливість перебування в зоні суворого режиму, який потребує посиленого фізичного захисту, спрямованого на забезпечення захищеності ядерних установок.

У п. 1.3 Витягу № 072-18-ВТ-СФЗ Організації пропускного та внутрішньооб`єктового режимів на ВП «Рівненська АЕС» зазначено, що встановлений на ВП «Рівненська АЕС» пропускний та внутрішньооб`єктовий режим є важливою складовою частиною системи організаційно-правових заходів фізичного захисту ядерної установки з ядерними матеріалами, спрямованих на мінімізацію вчинення диверсії, крадіжки або будь-якого іншого неправомірного вилучення радіоактивних матеріалів. Підрозділом з охорони та оборони ВП «Рівненська АЕС» є військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (п. 2.3 Витягу). Згідно п.2.4. Витягу військовослужбовці, які несуть службу на постах з контрольно-пропускними функціями та внутрішніх постах охорони відповідають за його охорону та оборону, якісне проведення контрольно-пропускних функцій та адекватне реагування у разі вчинення порушення пропускного, внутрішньооб`єктового режимів або інших протиправних дій. Відповідно до п. 15.6 Витягу військовослужбовці або працівники служби фізичного захисту, які отримали інформацію або самостійно виявили порушення пропускного та внутрішньооб`єктового режимів зобов`язані негайно відреагувати та вжити заходів щодо його припинення або усунення наслідків. Реагування та вжиття заходів щодо припинення або усунення наслідків порушення повинно здійснюватися при повній взаємодії військовослужбовців, начальника зміни ЦПФЗ та ін. працівників служби фізичного захисту (п. 15.7 Витягу). Згідно з п. 15.11 Витягу у всіх випадках виявлення ознак вчинення особою порушення пропускного та внутрішньооб`єктового режимів, дана особа на вимогу військовослужбовця або працівника СФЗ повинна передати їм свою індивідуальну електронну перепустку до з`ясування всіх обставин.

28 лютого 2022 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 було почуто розмову ОСОБА_1 з негативними висловлюваннями щодо супротиву нашої держави збройній агресії російської федерації. ОСОБА_1 висловлювався про підтримання військової агресії російської федерації на території України, про безперспективність спротиву та фактично схиляв до припинення спротиву російській федерації. Того ж дня військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 подано коменданту спеціальної комендатури рапорти, які на виконання завдань із забезпечення фізичного захисту ядерної установки в подальшому були передані службі фізичного захисту ВП «Рівненська АЕС» для негайного реагування. 28 лютого 2022 року служба фізичного захисту зреагувала на повідомлення в/ч НОМЕР_1 та після закінчення робочого дня ОСОБА_1 заблокувала та вилучила його електронну перепустку та повідомила його про відсторонення від роботи. Інформація отримана від військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 була передана на перевірку до компетентних органів. Доказів завершення перевірки суду не надано.

Для недопущення ймовірних загроз у безпечній роботі ВП «Рівненська АЕС» відповідачем видано наказ № 1189-к від 04 березня 2022 року «Про відсторонення від роботи». При винесенні наказу відповідачем враховано вимоги Конституції України, Кодексу законів про працю України, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про основи національної безпеки України», Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», наказу Державного комітету ядерного регулювання України 28 серпня 2008 року № 156 «Про затвердження Загальних вимог до систем фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів і Загальних вимог до систем фізичного захисту ядерних матеріалів при їх перевезенні», норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року № 162, Правил фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 04 серпня 2006 року № 116, Витягу Організації пропускного та внутрішньооб`єктового режимів на ВП «Рівненська АЕС» 072-18-ВТ-СФЗ, інструкції 072-5-1-СФЗ, розпорядження ДП «НАЕК «Енергоатом» № 01-145-р від 02 березня 2022 року «Про посилення захисту та безпеки АЕС», вказівки № 15 від 04 березня 2022 року «Про посилення захисту АЕС».

За таких обставин суд вважав, що відсутні правові підстави для скасування наказу № 1189-к від 04 березня 2022 року «Про відсторонення від роботи» та допуску ОСОБА_1 до роботи. Тому не вбачається і підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Статтею 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається, зокрема, у випадках, передбачених законодавством. При цьому усупереч доводам заявника його відсторонення прямо передбачене законодавством. Так, державним комітетом ядерного регулювання України №156 від 28 серпня 2008 року відповідно до статті 33 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», статті 20 Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», підпункту 5 пункту 4 Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року N 1830 та з метою забезпечення регулювання діяльності в сфері фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів затверджено Загальні вимоги до систем фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів і Загальні вимоги до систем фізичного захисту ядерних матеріалів при їх перевезенні. Згідно з п. 5.2.4. Загальних вимог експлуатуюча організація забезпечує своєчасне виявлення потенційних внутрішніх правопорушників на ядерній установці шляхом відсторонення від особливих робіт порушників вимог фізичного захисту.

Очевидно, що в існуючому спорі індивідуальне право позивача нівелюється загальними засадами забезпечення радіаційної безпеки, тобто публічним інтересом. Апеляційний суд вважає, що вжитий роботодавцем ряд заходів є виправданим та достатнім поставленій меті за відповідного правового режиму. На час розгляду справи судом попередньої інстанції та її перегляду апеляційним судом будь-якої інформації щодо завершення спеціальної перевірки позивача чи дозволу на його допуск до роботи на ядерному об`єкті матеріали справи не містять. Відсутність в наказі вказівки про строк відсторонення від роботи не спонукає до визнання його незаконним. На переконання колегії суддів, в розрізі даного питання час, на який відсторонено позивача від роботи, залежить не виключно від роботодавця, адже право бути допущеним до роботи пов`язується із проведенням щодо позивача відповідної перевірки, а також залежить від безпосередньої участі останнього в таких заходах. При цьому за позивачем зберігається робоче місце, а трудовий договір не припинений. Оскільки відсутні правові підстави для скасування оспорюваного наказу про відсторонення від роботи, то відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, завданої діями роботодавця, позаяк вони були правомірними.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржені судові рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

Зазначає, що в преамбулі оспорюваного наказу зазначено, що його відсторонено у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та з метою зменшення загрози безпечній роботі ВП «Рівненська АЕС», проте такої підстави для відсторонення працівника від роботи статтею 46 КЗпП України не передбачено, будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника у зв`язку в військовою агресією російської федерації проти України та з метою зменшення загрози безпечній роботі ВП «Рівненська АЕС» не зазначено. Локальні документи розпорядчого характеру керівництва ДП «НАЕК «Енергоатом» не є нормативно-правовими актами, а тому не є частиною законодавства. Тому відсутні підстави вважати, що відповідач під час відсторонення керувався іншими актами законодавства, крім зазначених в ньому.

«В інших випадках, передбачених законодавством» необхідно розуміти як в інших випадках, передбачених нормативно-правовим актом, тобто актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні, оскільки встановлення обмеження права на працю підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 10, 64 Конституції України. Натомість суд апеляційної інстанції, крім того, що обґрунтував своє рішення припущеннями, припустився ще однієї помилки у застосуванні статті 46 КЗпП України - допустив обмеження права на працю у виді відсторонення від роботи на підставі підзаконного акту. Посилання у постанові суду на те, що підзаконний акт прийнятий відповідно до статті 33 Закону України «Про використання ядерної енергії із радіаційну безпеку», статті 20 Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» є безпідставним, оскільки вказані норми законів не передбачають відсторонення від роботи.

У законодавчому порядку ще до початку збройної агресії російської федерації проти України в цілях національного захисту та виконання завдань територіальної оборони за військовим командуванням було закріплено право відсторонювати від роботи керівників підприємств, установ та організацій у випадках, визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану». При цьому, таких обмежень права на працю відносно працівників підприємств, установ та організацій встановлено не було.

В оспорюваному наказі від 04 лютого 2022 року не зазначено строку відсторонення працівника від роботи, не вказані ні конкретний період чи дату відстрочення, ні причини, після усунення яких працівник буде допущений до роботи.

Керівник зобов`язаний ознайомити працівника з наказом про відстороненню від роботи. У разі, коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. Оспорюваний наказ виданий 04 березня 2022 року. Він був відсторонений від роботи цим наказом з 20 лютого 2022 року, потім на підставі наказу № 3086-к від 01 липня 2022 року, із яким його взагалі не ознайомили, були внесені зміни до спірного наказу, згідно з яких днем відсторонення необхідно вважати 01 березня 2022 року. Поряд з цим, розпорядження «Про посилення захисту та безпеки АЕС» № 01-145-р, видане 02 березня 2022 року. Підстави для відсторонення повинні бути на момент відсторонення, а не на момент видачі наказу про відсторонення. Отже спірним наказом (з урахуванням змін до нього) він був відсторонений від роботи заднім числом.

У грудні 2022 року ДП НАЕК «Енергоатом» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Зазначає, що в існуючому спорі між ОСОБА_1 та ДП «НАЕК «Енергоатом» суспільний інтерес переважає індивідуальне право позивача і має на меті забезпечення справедливої рівноваги між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно застосував наведені норми матеріального права, дав належну оцінку правовим підставам заявленого позову та зібраним у справі доказам, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та засад змагальності сторін, відповідно до яких позивач зобов`язаний був довести обставини, на які посилався на підтвердження позову, у зв`язку з чим суди дійшли правильного висновку із дотриманням вимог чинного трудового законодавства та встановили відсутність порушень трудового права позивача.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі Верховного Суду від 09 листопада 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18, від 17 червня 2020 року у справі № 185/676/18, від 12 серпня 2021 року у справі № 755/3373/19, від 03 червня 2020 року у справі № 205/4333/17, від 11 червня 2020 року у справі № 200/20428/17).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 працює на посаді інженера по роботі з регулюючими та наглядовими органами реакторного цеху № 2.

Зоною обслуговування є закріплене обладнання і трубопроводи РЦ-2, що зареєстровані в Інспекції в ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Рівненська АЕС», в Державній службі України з питань праці, а також у відділі інспекції СВНтаПБ у ВП РАЕС (п. 3.2. Посадової інструкції). Відповідно до пункту 3.3. Посадової інструкції в інженера є необхідність відвідування зони суворого режиму в реакторних відділеннях енергоблоків № 3 та № 4 визначена обсягом систематичного нагляду за обладнанням та трубопроводами під час експлуатації, ремонту, реконструкції, монтажу, реєстрації технічного посвідчення, яке виконується згідно зі встановленим порядком до наказів та правил з радіаційної безпеки. Відповідно до п. 5.1.1 Посадової інструкції обов`язком інженера є здійснення контролю за підвідомчим обладнанням та трубопроводами під час експлуатації, ремонту, модернізації та реконструкції, проводити регулярні обходи з метою виявлення дефектів в основному металі та зварних з`єднаннях, руйнування опор та підвісок, появи шумів, вібрації, ударів у обладнанні та трубопроводах.

Відповідно до п. 2.9 Правил внутрішньо трудового розпорядку ВП «Рівненська АЕС» (1-ПВ-РАЕС) до прийому на роботу громадянин зобов`язаний пройти спеціальну перевірку та отримати допуск до виконання особливих робіт (за необхідністю). Документи для проведення перевірки оформляються службою фізичного захисту.

02 березня 2022 року у зв`язку із військовою агресією РФ проти України та з метою зменшення загрози безпечній роботі ВП АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» т.в.о. президента ДП «НАЕК «Енергоатом» видано розпорядження № 01-145-р «Про посилення захисту та безпеки АЕС». Згідно вказаного розпорядження генеральних директорів зобов`язано при виявлені нелояльних до України працівників, або осіб, що деморалізують персонал, схиляють до колаборації з російським загарбником, сіють паніку, здійснюють націлену антиукраїнську пропаганду та інші дії, спрямуванням або результатом яких може бути послаблення захисту та безпеки АЕС, негайно забороняти таким особам доступ до робочих місць шляхом вилучення службової переписки, а їх самих та інформацію про них передавати до підрозділів СБУ.

На виконання вказаного розпорядження генеральним директором ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 04 березня 2022 року видано вказівку № 15 «Про посилення захисту АЕС», якою зобов`язано працівників ВП РАЕС цілодобово при виявлені не лояльних до України працівників, або осіб, що деморалізують персонал, схиляють до колаборації з російським загарбником, сіють паніку, здійснюють націлену антиукраїнську пропаганду та інші дії, спрямуванням або результатом яких може бути послаблення захисту та безпеки АЕС негайно повідомляти керівників підрозділів. Службі фізичного захисту негайно забороняти таким особам доступ на територію захищеної зони та передавати інформацію про них до відділу в м. Вараш УСБУ в Рівненській області.

У п. 1.3 Витягу № 072-18-ВТ-СФЗ Організації пропускного та внутрішньооб`єктового режимів на ВП «Рівненська АЕС» зазначено, що встановлений на ВП РАЕС пропускний та внутрішньооб`єктовий режим, є важливою складовою частиною системи організаційно-правових заходів фізичного захисту ядерної установки з ядерними матеріалами, спрямованих на мінімізацію вчинення диверсії, крадіжки або будь-якого іншого неправомірного вилучення радіоактивних матеріалів. Підрозділом з охорони та оборони ВП «Рівненська АЕС» є військова частина НОМЕР_1 національної гвардії України (п. 2.3 Витягу). Згідно п.2.4. Витягу військовослужбовці, які несуть службу на постах з контрольно - пропускними функціями та внутрішніх постах охорони відповідають за його охорону та оборону, якісне проведення контрольно-пропускних функцій та адекватне реагування у разі вчинення порушення пропускного, внутрішньооб`єктового режимів або інших протиправних дій. Відповідно до п. 15.6 Витягу військовослужбовці або працівники служби фізичного захисту, які отримали інформацію або самостійно виявили порушення пропускного та внутрішньооб`єктового режимів зобов`язані негайно відреагувати та вжити заходів щодо його припинення або усунення наслідків. Реагування та вжиття заходів щодо припинення або усунення наслідків порушення повинно здійснюватися при повній взаємодії військовослужбовців, начальника зміни ЦПФЗ та ін. працівників служби фізичного захисту (п. 15.7 Витягу). Згідно з п. 15.11 Витягу у всіх випадках виявлення ознак вчинення особою порушення пропускного та внутрішньооб`єктового режимів, дана особа на вимогу військовослужбовця або працівника СФЗ повинна передати їм свою індивідуальну електронну перепустку до з`ясування всіх обставин.

28 лютого 2022 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 було почуто розмову ОСОБА_1 з негативними висловлюваннями щодо супротиву нашої держави збройній агресії РФ. ОСОБА_1 висловлювався про підтримання військової агресії РФ на території України, про безперспективність спротиву та фактично схиляв до припинення спротиву РФ.

Того ж дня військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 подано коменданту спеціальної комендатури рапорти, які на виконання завдань із забезпечення фізичного захисту ядерної установки в подальшому були передані службі фізичного захисту ВП «Рівненська АЕС» для негайного реагування.

28 лютого 2022 року служба фізично захисту зреагувала на повідомлення в/ч НОМЕР_1 та після закінчення робочого дня ОСОБА_1 заблокувала та вилучила індивідуальну електронну перепустку, до з`ясування всіх обставин.

Інформація отримана від військовослужбовців військової частини була передана на перевірку до компетентних органів. Доказів завершення перевірки суду не надано.

Для недопущення ймовірних загроз у безпечній роботі ВП «Рівненська АЕС» на підставі наказу генерального директора ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» № 1189-к від 04 березня 2022 року ОСОБА_1 з 28 лютого 2022 року відсторонено від роботи, без збереження заробітної плати, зі скасуванням пільг та компенсацій за умови праці, а також заблоковано з 28 лютого 2022 року індивідуальну електронну перепустку ОСОБА_1 , для проходу на територію ВП «Рівненська АЕС».

Мотивом для прийняття оспорюваного наказу № 1189-к від 04 березня 2022 року «Про відсторонення від роботи» стало повідомлення Військової частини НОМЕР_1 , яка є підрозділом з охорони та оборони ВП «Рівненська АЕС». У наказі зазначено, що ОСОБА_1 відсторонено від роботи у зв`язку із військовою агресією РФ проти України та з метою зменшення загрози безпечній роботі ВП «Рівненська АЕС», відповідно до ст. 46 КЗпП України, розпорядження ДП «НАЕК «Енергоатом» № 01-145-р від 02 березня 2022 року.

Наказ № 1189-к від 04 березня 2022 року містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з ним. При цьому дата ознайомлення з наказом не зазначена.

Відповідно до наказу № 3086-к від 01 липня 2022 року внесено зміни до наказу № 1189-к від 04 березня 2022 року, а саме по тексту наказу цифри «28.02.2022» замінено на «01.03.2022».

На час розгляду справи судом попередньої інстанції та її перегляду апеляційним судом будь-якої інформації щодо завершення спеціальної перевірки позивача чи дозволу на його допуск до роботи на ядерному об`єкті матеріали справи не містять.

Позиція Верховного Суду

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).

Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 2-1 КЗпП України, тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 51 КЗпП України).

Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 46 КЗпП України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18), на яку є посилання в касаційній скарзі, зроблено висновок, що «статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи, відповідно до якої відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством. За змістом вищеназваної статті допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19) вказано, що «відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку. Разом з тим за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом. Такої підстави відсторонення, як відмова виконувати розпорядження уповноваженої особи Фонду та вчинення дій, направлених на протидію законних вимог керівника, нормами статті 46 КЗпП України не передбачено, будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади працівника за невиконання вимог керівника відповідачем не зазначено».

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 205/4333/17 (провадження № 61-45345св18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року у справі № 185/676/18 (провадження № 61-8219св19) зазначено, що «відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов`язаний усунути працівника від роботи. Таким чином, відсторонення особи від роботи можливе за наявності передбачених законодавством обставин».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2021 року у справі № 755/3373/19 (провадження 61-6985св20) вказано, що «за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 185/676/18 (провадження № 61-8219св19). Такої підстави відсторонення як проведення службового розслідування по факту можливої причетності до організації нападу на іншого працівника нормами статті 46 КЗпП України не передбачено, а локальні нормативно-правові документи підприємства не відносяться до законодавчих актів, а тому, зазначення у них додаткових підстав для відсторонення працівника від роботи, не може бути підставою для їх застосування, а у разі такого застосування не свідчить про його законність. Правовий висновок про те, що статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи висловлено Верховним Судом у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19) та від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18)».

Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України (рішення від 09 липня 1998 року № 12-рп/98) офіційно розтлумачив термін «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в частині третій статті 21 КЗпП України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

У рішенні № 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року у справі № 1-14/2020(230/20) за конституційним поданням Верховного Суду Велика Палата Конституційного Суду України зазначила, що «обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України» (абзац другий пункту 3.2 мотивувальної частини).

Наказом Державного комітету ядерного регулювання України № 156 від 28 серпня 2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2008 року за N 999/15690, відповідно до статті 33 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», статті 20 Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», підпункту 5 пункту 4 Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1830 та з метою забезпечення регулювання діяльності в сфері фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів затверджено Загальні вимоги до систем фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів і Загальні вимоги до систем фізичного захисту ядерних матеріалів при їх перевезенні.

Згідно з п. 5.2.4. Загальних вимог експлуатуюча організація забезпечує своєчасне виявлення потенційних внутрішніх правопорушників на ядерній установці шляхом, зокрема, відсторонення від особливих робіт порушників вимог фізичного захисту.

У пунктах 10 та 18 частини першої статті 1 Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» визначено, що особливі роботи - всі роботи у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, допуск до виконання яких надається за умови проведення спеціальної перевірки відомостей щодо фізичних осіб - виконавців таких робіт; а фізичний захист - діяльність у сфері використання ядерної енергії, спрямована на забезпечення захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та на зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.Зокрема, постановлено військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, встановлено можливість обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також введення тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року № 254/2023. Указом Президента України від 26 липня 2023 року 451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, тобто який триває і станом на час розгляду цієї справи Верховним Судом.

За змістом статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VІІІ) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У статті 8 Закон № 389-VІІІ зазначено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, встановлювати (посилювати) охорону об`єктів державного значення, об`єктів державного значення національної транспортної системи України та об`єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об`єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи.

Таким чином, відсторонення від роботи (виконання особливих робіт) певних категорій працівників - потенційних внутрішніх правопорушників вимог фізичного захисту на ядерній установці, було передбачене законодавством.

У справі, що переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 працює на посаді інженера по роботі з регулюючими та наглядовими органами реакторного цеху № 2, де зоною обслуговування є закріплене обладнання і трубопроводи РЦ-2; відповідно до пункту 3.3. Посадової інструкції в інженера є необхідність відвідування зони суворого режиму в реакторних відділеннях енергоблоків № 3 та № 4 визначена обсягом систематичного нагляду за обладнанням та трубопроводами під час експлуатації, ремонту, реконструкції, монтажу, реєстрації технічного посвідчення, яке виконується згідно зі встановленим порядком до наказів та правил з радіаційної безпеки; 02 березня 2022 року у зв`язку із військовою агресією РФ проти України та з метою зменшення загрози безпечній роботі ВП АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» т.в.о. президента ДП «НАЕК «Енергоатом» видано розпорядження № 01-145-р «Про посилення захисту та безпеки АЕС», згідно з яким генеральних директорів зобов`язано при виявлені нелояльних до України працівників, або осіб, що деморалізують персонал, схиляють до колаборації з російським загарбником, сіють паніку, здійснюють націлену антиукраїнську пропаганду та інші дії, спрямуванням або результатом яких може бути послаблення захисту та безпеки АЕС, негайно забороняти таким особам доступ до робочих місць шляхом вилучення службової переписки, а їх самих та інформацію про них передавати до підрозділів СБУ; 28 лютого 2022 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , що є підрозділом з охорони та оборони ВП «Рівненська АЕС», було почуто розмову ОСОБА_1 з негативними висловлюваннями щодо супротиву нашої держави збройній агресії РФ. ОСОБА_1 висловлювався про підтримання військової агресії РФ на території України, про безперспективність спротиву та фактично схиляв до припинення спротиву РФ, у зв`язку з чим військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 подано коменданту спеціальної комендатури рапорти, які на виконання завдань із забезпечення фізичного захисту ядерної установки в подальшому були передані службі фізичного захисту ВП «Рівненська АЕС» для негайного реагування; за повідомленням в/ч № НОМЕР_1 про негативні висловлювання ОСОБА_1 щодо супротиву держави Україна збройній агресії російській федерації, для недопущення ймовірних загроз у безпечній роботі ВП «Рівненська АЕС», відповідно до статті 46 КЗпП України, розпорядження ДП «НАЕК «Енергоатом» № 01-145-р від 02 березня 2022 року, на підставі наказу генерального директора ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» № 1189-к від 04 березня 2022 року ОСОБА_1 відсторонено від роботи; наказ № 1189-к від 04 березня 2022 року містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з ним; інформація отримана від військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 передана для проведення спеціальної перевірки щодо позивача до відділу в м. Вараш УСБУ в Рівненській області, доказів завершення якої суду не надано.

За встановлених у цій справі обставин колегія суддів погоджується з висновком судів, що відсутність в оспорюваному наказі вказівки про строк відсторонення від роботи не може бути підставою для його скасування, оскільки такий строк залежить не виключно від роботодавця, а й від проведення щодо позивача спеціальної перевірки.

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина перша статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12 липня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

А. Ю. Зайцев