ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 рокусправа № 380/10652/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда» до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда» (далі ТзОВ «Альфа Тіда», позивач), від імені якого діє представник адвокат Качмар І. О., до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову від 26.04.2023 № ПШ015562 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Ухвалою від 22.05.2023 позовну заяву залишено без руху. На усунення недоліків представник позивача надав примірник адміністративного позову від 09.05.2023 із зазначення повного найменування відповідача, а саме: - Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області (далі відповідач, ВДНК у Львівській області).

Позовні вимоги обґрунтовує такими аргументами: начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області прийняв постанову про стягнення адміністративно-господарського штрафу № ПШ015562 від 26.04.2023 за порушення законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-ІІІ). Вказує, що ТзОВ «Альфа Тіда» не є власником автомобіля марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , що здійснював перевезення вантажу, тому не може бути притягнений до відповідальності за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ. Крім того, зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити, за яке саме порушення його притягнуто до відповідальності. Звертає увагу суду, що відповідач не викликав ТзОВ «Альфа Тіда» на розгляд справи про накладення штрафу і тим самим позбавив позивача можливості надати пояснення та докази, що дозволили б суб`єкту владних повноважень правильно встановити обставини справи.

Відповідач позов не визнає. Представниця відповідача подала відзив на позовну заяву (а. с. 38-52), просить суд відмовити в задоволенні позову ТзОВ «Альфа Тіда» в повному обсязі та повідомляє такі обставини: підчас проведення 01.03.2023 рейдової перевірки встановлено, що водій здійснював перевезення вантажів з м. Львова до м. Красилів згідно ТТН № 13564503-1143-1 від 28.02.2023. На час перевірки виявлено, що у водія відсутня особиста картка водія в слоті цифрового тахографа, також відсутня роздруківка з тахографа за 01.03.2023, чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Звертає увагу суду, що водій заперечень щодо визначення позивача перевізником в акті перевірки не висловив. Так само, водієм не заперечувалися зафіксовані у акті порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту. Повідомлення про запрошення на розгляд справи № 663 26.04.2023 надіслано позивачу 04.04.2023 та вручене 10.04.2023. На засідання позивач не з`явився, тому відповідно до норм пункту 27 Порядку № 1567 розгляд справи відбувся за наявними матеріалами перевірки без його участі. Щодо твердження представника позивача про відсутність даних про конкретні порушення у постанові зазначає, що постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу містить чіткі пункти до заповнення та виноситься на підставі акту виявлених порушень, де в повній мірі висвітлено, які документи були відсутні та яка відповідальність за це передбачена. Вказує, що накладення адміністративно господарського штрафу не є притягненням до адміністративної відповідальності, тому покликання представника позивача на передбачені КУпАП процедури та строки є необґрунтованими.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив (а.с. 53-59), де зазначив, що у акті перевірки не встановлено факту перевезення вантажу, оскільки він не містить посилання на подорожній лист або на будь-які інші документи, що дозволили б встановити факт здійснення перевезення як такого. Крім того представник позивача зазначає, що під час перевірки у водія була наявна індивідуальна контрольна книжка водія, яку дозволяється вести у разі, якщо транспортний засіб не обладнаний цифровим тахографом.

Представниця відповідача подала заперечення на відповідь на відзив (а.с. 60-63), де виклала доводи щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи аналогічні тим, що зазначені у відзиві. Так само вказала, що п. 6.1 Положення № 340 містить імперативну вимогу до конкретного переліку транспортних засобів щодо обладнання цифровими тахографами, до якого відноситься даний транспортний засіб. Тому використання водієм індивідуальної контрольної книжки суперечить законодавству. Крім того, представниця відповідача наголошує, що водій під час перевірки надав товарно-транспортну накладну, яка містить інформацію, крім іншого, про особу перевізника та вантаж, який перевозився.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ТзОВ «Альфа Тіда» зареєстроване як суб`єкт господарювання 04.04.2018, основним видом діяльності якого є «49.41 Вантажний автомобільний транспорт» (а. с. 64).

01.03.2023 інспектори ВДНК Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, на підставі направлення № 004369 від 24.02.2023 проводили рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, на 170 км автомобільної дороги М-03 Львів-Красилів зупинили транспортний засіб марки DAF FA LF 55.220 номерний знак НОМЕР_2 . Водій цього транспортного засобу ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки такі документи:

- посвідчення водія серії НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 ;

- товарно-транспортну накладну № 13564503-1143-1 від 28.02.2023;

Посадові особи відділу ВДКН у Хмельницькій області склали акт перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 352932, в якому зазначили такі відомості:

- на ділянці 170 км автомобільної дороги М-03 Львів-Красилів проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 на праві власності, проте згідно ТТН 13564503-1143-1 від 28.02.2023 перевізником є ТзОВ «Альфа Тіда»;

- перевіркою встановлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час надання послуг з перевезень вантажу у водія відсутня особиста карта водія у слоті цифрового тахографа, також відсутня роздруківка з тахографа за 01.03.2023.

- відповідальність за порушення передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, перелік яких визначений ст. 48, цього закону, а саме особистої картки водія у слоті цифрового тахографа та роздруківки з тахографа за 01.03.2023.

Повідомлення перевізника про розгляд 26.04.2023 справи № 663 зареєстроване у Державній службі України з безпеки на транспорті 29.03.2023 за № 20286/31/24-23 скероване ТзОВ «Альфа Тіда» рекомендованим поштовим відправленням 04.04.2023 та вручене 10.04.2023, що підтверджується ШКІ кодом № 7905100130910 (а.с. 49).

26.04.2023 посадова особа контролюючого органу розглянула справу № 663 без участі ТзОВ «Альфа Тіда» та прийняла постанову № ПШ015562 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої з ТзОВ «Альфа Тіда» стягується штраф в сумі 17000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів і вантажів, а саме: - відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:

відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ).

За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 2344-ІІІ, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб);

- автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

- внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;

- рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до статті 33 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: - виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; - утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; - забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; - забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; - організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; - забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; - забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; - забезпечувати безпеку дорожнього руху; - забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до пункту 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни (п. 6.2 Положення № 340).

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців (п. 6.4 Положення № 340).

Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України (п. 7.1 Положення № 340).

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, серед іншого, - своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; - використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Внутрішні перевезення вантажів регламентує Розділ IIІ Закону № 2344-ІІІ, котрий містить статтю 48 «Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення».

Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: - дата і місце складання; - вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); - автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; - вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); - транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; - пункти завантаження і розвантаження.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363) встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначає стаття 60 Закону № 2344-ІІІ. Частиною першою цієї статті передбачено застосування до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарських штрафів в т.ч. за такий склад правопорушення: - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60).

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом (частина п`ята статті 60 № 2344-ІІІ).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (пп.2);

- здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (пп.19).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення №103). Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1579-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, в т.ч. Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 14, 17 статті 6 Закону № 2344-ІІІ).

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.21 статті 6 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до статті 6 Закону № 2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову № 1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок № 1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено в пунктах 20-30 Порядку № 1567.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3(пункт 21).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25).

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (пункт 27, 29).

Відповідно до п. 32 Порядку № 1567 скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до Укртрансбезпеки. Крім того, постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути оскаржена до суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України).

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

Закон № 2344-ІІІ визначає автомобільного перевізника як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

ОСОБА_3 є власницею транспортного засобу DAF, модель LF 55.220, номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами. Отже, законодавство України розмежовує поняття власника транспортного засобу та автомобільного перевізника.

Згідно акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2023 № 352932, у ході перевірки водієм ОСОБА_1 надано товарно-транспортну накладну № 13564503-1143-1 від 28.02.2023, де автомобільним перевізником вказано ТОВ "Альфа Тіда".

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним зареєстрованим видом діяльності ТОВ «Альфа Тіда» є 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт» (а.с.64).

Суд також встановив, що Львівський окружний адміністративний суд при розгляді справи №380/13532/21 за участі Укртрансбезпеки встановив (а.с.65-66), що відповідно до договору оренди транспортного засобу від 08.05.2019 № 1/05-2019 ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) передало ТОВ «Альфа Тіда» (орендар) в користування вантажний автомобіль марки DAF FA LF 55.220 (фургон ізотермічний), з державним номерним знаком НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_5 , рік випуску 2011 для використання в господарській діяльності підприємства, а орендар прийняв автомобіль та оплачує його використання. Відповідно до п.4.1 вказаного договору, договір укладений на строк з 08.05.2019 по 30.04.2022 і може бути продовжений сторонами за взаємною згодою. Отже, ці обставини додатково підтверджують те, що описаний вище транспортний засіб перебуває у користуванні ТОВ «Альфа Тіда», котре використовує його у власній господарській діяльності при здійсненні перевезень вантажним автомобільним транспортом на підставі договору оренди.

Отже, в розумінні Закону № 2344-ІІІ ТОВ "Альфа Тіда" є автомобільним перевізником, тому:

- зобов`язане відповідно до статті ст.ст 18, 34 виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; - забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; - забезпечувати безпеку дорожнього руху; - організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; - здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; - забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- зобов`язане здійснювати контроль за роботою водіїв транспортних засобів, що включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю, в т.ч. Положення № 340 та Інструкції № 385;

- для здійснення вантажних перевезень зобов`язане забезпечувати водія документами, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, згідно переліку, передбаченого ст. 48 цього закону;

- діяльність цього суб`єкта господарювання щодо організації та здійснення вантажних перевезень підлягає державному контролю, який здійснюють посадові особи Укртрансбезпеки відповідно до Порядку № 1567;

- у випадку виявлення внаслідок здійснення заходів державного контролю фактів порушення законодавства про автомобільний транспорт може бути притягнуте до відповідальності на підставі статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 року по справі № 820/4624/17 сформував такі висновки щодо тлумачення та застосування положень ст.ст. 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»:

(1) аналіз її положень дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством;

(2) положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Оскарженою постановою № ПШ015562 від 26.04.2023 на ТзОВ «Альфа Тіда» як перевізника накладено штраф в розмірі 17000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів і вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: особистої картки водія у слоті цифрового тахографа та роздруківки з тахографа за 01.03.2023.

Оскільки особиста картка водія у слоті цифрового тахографа та роздруківки з тахографа за 01.03.2023 є «іншими документами» в контексті ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», то водій ТзОВ "Альфа Тіда", здійснюючи 01.03.2023 вантажне перевезення, був зобов`язаній надати такі документи інспекторам Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки, - проте не надав.

Оскільки водій ТзОВ "Альфа Тіда" 01.03.2023 не надав до перевірки перелічених вище документів, а сам перевізник на розгляд справи не з`явився та не спростував висновків акта перевірки № 352932 від 01.03.2023 (не надав доказів ведення обліку робочого часу та часу відпочинку водія у передбачений законодавством спосіб), то відповідач правильно кваліфікував цю ситуацію як порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні вантажів, що полягає у відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ.

За таких обставин постанова № ПШ015562 від 26.04.2023 про накладення на ТзОВ «Альфа Тіда» штрафу в сумі 17000 грн. на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ є правомірною.

Суд відхиляє твердження позивача про наявність у нього індивідуальної контрольної книжки водія з таких мотивів.

Відповідно до п. 6.3 Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Проте з аналізу абз. 1 п. 6.1 Положення № 340 можна дійти до висновку, що ця норма містить імперативну вимогу щодо обладнання діючими та повіреними тахографами вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн. Транспортний засіб марки DAF FA LF 55.220 (фургон ізотермічний) номерний знак НОМЕР_2 відповідно до реєстраційних документів має повну масу 18 тонн, повинен бути обладнаний та по факту був обладнаний діючим та повіреним тахографом, проте в слоті цього пристрою на час перевірки не було особистої картки водія, а до перевірки не було надано роздруківки з цифрового тахографа.

Таким чином, ТзОВ «Альфа Тіда» як автомобільний перевізник не виконало своїх передбачених законом обов`язків з організації перевезень та забезпечення контролю за часом роботи і відпочинку водіїв.

Оцінюючи інші аргументи позивача, суд керується такими мотивами:

1) санкція статті 60 Закону № 2344-ІІІ передбачає застосування до автомобільних перевізників штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці штрафи в розумінні Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, які застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Адміністративно-господарські санкції є заходами організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків; види санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом (ГКУ), іншими законодавчими актами. Наведені вище та проаналізовані судом норми Закону № 2344-ІІІ свідчать про те, що Укртрансбезпека та її територіальні органи є органами державної влади, які мають повноваження застосовувати до суб`єктів господарювання штрафи за порушення встановлених законодавчими актами правил господарської діяльності щодо здійснення вантажних перевезень. З огляду на це, усі наведені позивачем аргументи щодо недотримання відповідачем процедури та відсутності підстав для притягнення ТзОВ «Альфа Тіда» до адміністративної відповідальності є нерелевантними, оскільки спірні правовідносини не регулюються КУпАП;

2) твердження позивача про відсутність обґрунтування підстав для винесення відповідачем оскарженої постанови є помилковим. Відповідно до додатку п`ятого до Порядку № 1567 постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу містить чіткі реквізити для заповнення під час її винесення керівником територіального органу Укртрансбезпеки; в оскарженій постанові всі передбачені її формою реквізити заповнені та дозволяють достеменно розуміти її зміст. Щодо викладу обставин, зафіксованих під час рейдової перевірки, то такі наводяться в акті перевірки, з яким інспектори Укртрансбезпеки ознайомили водія ТзОВ «Альфа Тіда», який акт підписав та отримав його копію, будь-яких зауважень чи пояснень в акті не навів (а.с.45).

3) твердження позивача про те, що його не було повідомлено у належний спосіб про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є помилковими.

Так, пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Повідомлення перевізника про розгляд 26.04.2023 справи № 663 зареєстроване у Державній службі України з безпеки на транспорті 29.03.2023 за № 20286/31/24-23 скероване ТзОВ «Альфа Тіда» рекомендованим поштовим відправленням на його зареєстроване місцезнаходження як суб`єкта господарювання (м. Львів, вул. Шевченка, 317) 04.04.2023 та вручене 10.04.2023, що підтверджується ШКІ кодом № 7905100130910 (а.с. 49).

Оскільки виклики на розгляд справи скеровувалися перевізнику на його зареєстроване місцезнаходження (як суб`єкта господарювання), то він вважається належним чином повідомленим про розгляд справи за його участі. За таких обставин розгляд справи № 663 без участі представника ТзОВ «Альфа Тіда» відбувся відповідно до вимог Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567, а його скарги з цього приводу є безпідставними.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у справі № 820/4810/17 від 01 березня 2018 року про те, що «…відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв?язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу». Право взяти участь у процесі прийняття рішення є процедурною гарантією, котра дозволяє автомобільному перевізнику реалізувати інші процесуальні права надати Укртрансбезпеці пояснення, докази, висловити свої аргументи та міркування з метою спростування обставин, які зафіксовані в акті перевірки та трактуються інспекторами як порушення законодавства про автомобільний транспорт. Разом з тим, автомобільний перевізник не надав відповідачу будь-яких пояснень чи доказів на спростування обставин, наведених в акті перевірки; також не надав таких доказів та пояснень до свого позову, щоб спростувати наведені в акті перевірки обставини в суді.

Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що доводи позивача не підтверджують порушення контролюючим органом прав автомобільного перевізника під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії (постанова про накладення штрафу) є таким, що відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, тому позовні вимоги про скасування постанови № ПШ015562 від 26.04.2023 є безпідставними.

Враховуючи висновок суду по суті позову та керуючись встановленими ст. 139 КАС України правилами розподілу судових витрат суд покладає усі понесені позивачем судові витрати на нього. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись ст.ст.19-22,25,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович