Справа № 373/852/23

Провадження № 2/373/402/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участю секретаря Тітрової І.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій сторін. Стислий виклад відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив. Докази, відхилені судом

Представник позивачаПрАТ «СГ«ТАС» МицІ.В.звернулася досуду ізпозовом,в якомупросить стягнутиіз ОСОБА_1 на користьПрАТ «СГ«ТАС» матеріальнушкоду впорядку регресув розмірі98000,00грн.та судовівитрати врозмірі 2684,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.02.2020 відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «RenaultMidlinerМ-180», реєстраційнийномернийзнак НОМЕР_1 , цивільна відповідальність якого застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» за полісом № АО6473399, та транспортним засобом "Land Rover Range Rover Sport», реєстраційнийномернийзнак НОМЕР_2 .

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.03.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 12.02.2020 та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

15.05.2020 ПрАТ «СГ «ТАС» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 98000 грн 00 коп. потерпілому ОСОБА_2 - власнику автомобіля «Land Rover Range Rover Sport», реєстраційнийномернийзнак НОМЕР_2 .

Оскільки вину ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП встановлено постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.03.2020, то у позивача виникло право регресної вимоги до заподіювача шкоди - ОСОБА_1 .

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

07.06.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ПрАТ «СГ «ТАС» (приватне), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, оскільки сплачена позивачем (страховиком) сума відшкодування в розмірі 98000, 00 грн., знаходиться в межах ліміту відповідальності страховика. Вважає, що на підставі вимог п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортних засобів» (Закон) та ч. 3 ст. 988 ЦК України страховик відшкодовує оцінену шкоду, внаслідок ДТП. Зазначає, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір та сплачує страхові платежі суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Разом з цим, стверджує, що залишення місця ДТП не спричиняє негативних наслідків страховій компанії та не впливає на об`єм здійсненого страхового відшкодування. Крім цього, заявив клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки страхове відшкодування виплачено 15.05.2020 (дата порушеного права), а позов подано до суду 16.05.2023, тобто поза межами строку позовної давності.

06.07.2023 до суду подано відповідь на відзив, в якому представник позивача ОСОБА_3 зазначив, що загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки ст. 257 ЦК України), яка відповідно до п. 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID), строки визначенні статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину. Отже, позивач дотримався строку позовної давності.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до вимог ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

3. Встановлені судом обставини

30.03.2020 постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, і на нього відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп.

Постановою судді встановлено, що 12.02.2020 о 16:34 год. в м. Харкові по пр. Перемоги, 61, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Midliner М180», д.н.з. НОМЕР_1 ,при змінінапрямку руху,не впевнився,що цебуде безпечно,не вибравбезпечну швидкістьта допустивнаїзд натранспортний засіб«LandRoverRangeRoverSport»,д.н.з. НОМЕР_2 . Автомобілі отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки, чим порушив вимоги пунктів 10.1, 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП.

Крім цього, 12.02.2020 о 16:34 год. в м. Харків по пр. Перемоги, 61, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Midliner М180», д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП та залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 «А» ПДР, за що відповідальність передбачена за ст. 1224 КУпАП.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО6473399 від 14.09.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) як власником транспортного засобу «Renault Midliner М180», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , застраховано цивільну відповідальність в ПрАТ «СГ «ТАС» на суму 100 000,00 грн. Строк дії договору з 15.09.2019 по 14.09.2020 включно.

19.03.2020 потерпілий від ДТП ОСОБА_2 подав страховику АТ «СГ «ТАС» (приватне) заяву про страхове відшкодування (а/с 13).

Відповідно до страхового акту № 10122/58/920 від 13.05.2020 та розрахункусуми страховоговідшкодування розмір страхового відшкодування становить 98000 грн 00 коп. (а/с 7-8).

З копіївисновку щодовартості матеріальногозбитку заподіяноговласнику колісноготранспортного засобу№ 88/02-20від 19.02.2020вбачається,що вартістьматеріального збиткуавтомобіля «LandRoverRangeRoverSport»,д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням ПДВ становить 129380,60 грн., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 110600,83 грн., вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження становить 129380,60 грн., ринкова вартість з урахуванням ПДВ, до моменту ДТП, становить 1 045 620,00 грн (а/с 14-27).

Як вбачається з копії платіжного доручення № 98781 від 15.05.2020 АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснило виплату страхового відшкодування на суму 98 000 грн 00 коп., призначення платежу: «страхове відшкодування згідно договору № АО6473399, отримувач ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_3 ,т/з«LandRoverRangeRoverSport»,д.н. НОМЕР_2 , без ПДВ» (а/с 5).

4. Застосовані судом норми права

Цивільним кодексом України (ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин міститьЗакон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власниківназемних транспортних засобів» (Закон).

Згідно з вимогами ст. 3 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Це передбачено також пунктом 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, відповідно до якого страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно доабзацу «В» підпункту 38.1.1пункту38.1ст.38 Закону страховик післявиплати страховоговідшкодування маєправо податирегресний позовдо страхувальникаабо водіязабезпеченого транспортногозасобу,який спричинивдорожньо-транспортнупригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно дочастин 1-4ст.12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Учасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом.Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно доположень ст.263ЦПК України судоверішення повинноґрунтуватися назасадах верховенстваправа,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 04.07.2018, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону та ст. 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

5. Висновок суду з оцінки аргументів учасників справи, обставин справи, досліджених доказів в їх сукупності, застосовних норм права

Предмет позову - відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, суд враховує, що до обставин, які підлягають доказуванню відносяться факти заподіяння шкоди потерпілому (її наявність), протиправної поведінки відповідача, як заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина заподіювача шкоди, а також розмір заподіяної шкоди та факт відшкодування шкоди страховиком потерпілому.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 1166 ЦК України вина заподіювача шкоди презюмується, а доведення відсутності вини щодо заподіяння шкоди покладається на заподіювача шкоди.

Факт заподіяння шкоди та вина заподіювача шкоди відповідача ОСОБА_1 встановлена та підтверджується постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.03.2020 у справі № 638/3384/20 (а/с 30-31).

Відповідно дочастин 4-5ст.82ЦПК Україниобставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд відхиляє доводи відповідача викладені у відзиві на позов, оскільки сплачена позивачем (страховиком) сума відшкодування, в розмірі 98000,00 грн, знаходиться в межах ліміту відповідальності страховика, то винуватець ДТП (відповідач ОСОБА_1 ) не зобов`язаний відшкодовувати суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування, оскільки це суперечитиме вимогам абзацу «В» підпункту 38.1.1пункту38.1ст.38 Закону.

Посилання відповідача, що залишення місця ДТП не спричиняє негативних наслідків страховій компанії та не впливає на об`єм здійсненого страхового відшкодування не заслуговує на увагу, оскільки нормою закону передбачено вичерпний перелік підстав, за яких страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. До таких підстав відноситься самовільне залишення місця пригоди, винятків чи застережень дана норма закону не містить.

Оскільки залишення відповідачем ОСОБА_1 місце пригоди встановлено та підтверджено постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.03.2020 у справі № 638/3384/20, яка набрала законної сили, то в позивача виникло право на подачу регресного позову.

Суд дійшоввисновку зарезультатами дослідженнядоказів,що позивачемдоведено:факт заподіянняшкоди увигляді пошкодженнятранспортного засобу«LandRoverRangeRoverSport»,д.н.з. НОМЕР_2 ; протиправну винну поведінку відповідача ОСОБА_1 , який залишив місце ДТП, щодо заподіяння цієї шкоди та причинний зв`язок між шкодою та поведінкою останнього, що встановлено постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.03.2020 у справі № 638/3384/20.

Обов`язок страховика здійснити страхову виплату передбачений умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО6473399 від 14.09.2019.

Розмір заподіяної шкоди встановлено страховим актом № 10122/58/920 від 13.05.2020, розрахункомсуми страховоговідшкодування та висновком щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 88/02-20 від 19.02.2020.

Відшкодування шкоди позивачем потерпілому в зв`язку з пошкодженням його автомобіля у сумі 98000грн 00коп. підтверджується копією платіжного доручення № 98781 від 15.05.2020.

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначенні статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, з 19.12.2020 до 31.08.2022 на території України установлено карантин, який було неодноразово продовжено. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 карантин в України продовжено до 30.06.2023.

Суд, беручи до уваги, що карантин в України тривав до 30.06.2023, вважає, що позовна давність не спливла станом на 15.05.2023, а тому клопотання про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова група«ТАС» є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у повному обсязі.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група«ТАС» в порядку регресу матеріальну шкоду в розмірі 98000 (дев`яносто вісім тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група«ТАС» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», місцезнаходження: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ