Справа №461/8836/23
Провадження №3/461/3084/23
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2023 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 2 ст. 181-1 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В :
як вбачається із протоколу по адміністративне правопорушення серії ГП №507141 від 16 вересня 2023 року, 16.09.2023 року о 18 год. 25 хв., за адресою: м. Львів, вул. Сербська, 9/4, ОСОБА_1 надавала платні інтимні послуги за грошову винагороду у розмірі 3000 гривень, чим, на думку автора протоколу, остання вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 181-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Судова повістка скеровувалася за адресою зазначеною у протоколі, однак причини її неотримання особою, яка притягається до відповідальності суду невідомі.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону. До протоколу не надано суду жодних доказів, які б підтверджували факт вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення.
Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без сукупності належних та допустимих доказів вини особи, не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Жодних доказів на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке ставиться у вину органом поліції, суду не надано.
При цьому, в графі «особу встановлено» протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що особу встановлено згідно паспорта, однак, документів щодо підтвердження особи, яка на думку автора протоколу вчинила адміністративне правопорушення, суду не надано.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було порушено вимоги ст. 255 КУпАП та не зібрано доказів, які б підтверджували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 181-1 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.248, 249, 251, 283-285 КУпАП, суддя , -
П О С Т А Н О В И В :
закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 181-1 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р. Волоско
