Справа № 136/1232/23

провадження № 2/136/268/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2023 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Липовецької міськоїради (далі відповідач), у якому просив:

- визнати за позивачем право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , який за життя 13.08.2012 заповів все своє майно своєму синові позивачу. Після смерті батка позивач спадщину прийняв, вчасно подавши до нотаріуса відповідну заяву. Однак, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Ухвалою суду від 10.07.2023 відкрито провадженняу справіта призначеноїї розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано спадкову справу.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, а у своїй заяві просив суд про розгляд справи за відсутності представника.

Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.

Ухвалою суду від 13.09.2023 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, а у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, позов просив задовольнити.

Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 13.08.2012, посвідчений приватним нотаріусом Кобзар С.В., згідно якого все своє майно заповів позивачу. У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, що складається з одного житлового будинку, хліва та погріба, по АДРЕСА_2 , що видане ОСОБА_2 виконкомом Липовецької селищної ради депутатів трудящих від 19.06.1980. Надалі належне ОСОБА_2 будинковолодіння, згідно рішення виконавчого комітету Липовецької селищної ради від 16.12.1986 значиться за адресою АДРЕСА_3 . Також, наявний технічний паспорт на вказаний будинок з описом місця розташування, характеристик приміщень та площі. З матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 вбачається, що після його смерті протягом шести місяців позивач, який проживав у російській федерації, подав заяву до нотаріуса в м. Липовець про прийняття спадщини ОСОБА_2 . Інших спадкоємців, які б мали право претендувати на обов`язкову частку у спадщині не виявлено, а згідно довідки, виданої Липовецькою міською радою від 02.03.2023 ОСОБА_2 був зареєстрований та постійно проживав один. Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.03.2023 нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, посилаючись на те, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчує право власності спадкодавця на таке майно. Відповідно до довідки Липовецької міської ради від 13.02.2023 за №02-42/153 було відмовлено у видачі дубліката вищезазначеного свідоцтва про право власності на домоволодіння. Також згідно довідки Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області, архівного відділу від 23.02.2023 №01-16/46 не можливо надати копію рішення Липовецької селищної ради за 1980 рік про право власності на будинок АДРЕСА_4 , у зв`язку із тим, що документи за 1980 рік у архіві відсутні. Окрім цього враховуючи, що позивач є громадянином російської федерації, а тому незавершені нотаріальні дії за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором, визначеної постановою КМ України від 03.03.2022 №187 зупиняються.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Судом буловстановлено,що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а післяйого смертівідкрилася спадщинау виглядіжитлового будинкуз господарськимибудівлями по АДРЕСА_1 .

Судом було встановлено, що за життя ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння, що складається з одного житлового будинку, хліва та погріба, по АДРЕСА_2 , що видане ОСОБА_2 виконкомом Липовецької селищної ради депутатів трудящих від 19.06.1980. Надалі належне ОСОБА_2 будинковолодіння, згідно рішення виконавчого комітету Липовецької селищної ради від 16.12.1986 значится за адресою: АДРЕСА_3 .

Як визначено в ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Судом було встановлено, що за життя ОСОБА_2 склав заповіт від 13.08.2012, посвідчений приватним нотаріусом Кобзар С.В., згідно якого все своє майно заповів позивачу.

В силу вимог ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

Проте, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

З матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 вбачається, що після його смерті протягом шести місяців позивач, який проживав у російській федерації, подав заяву до нотаріуса в м. Липовець про прийняття спадщини ОСОБА_2 . Інших спадкоємців, які б мали право претендувати на обов`язкову частку у спадщині не виявлено, а згідно довідки, виданої Липовецькою міською радою від 02.03.2023 ОСОБА_2 був зареєстрований та постійно проживав один.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування", при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Однак,нотаріусом буловідмовлено позивачуу видачісвідоцтва проправо наспадщину черезвідсутність оригіналуправовстановлюючого документуна спадковемайно,а такожчерез те,що позивач є громадянином російської федерації, а тому незавершені нотаріальні дії за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором, визначеної постановою КМ України від 03.03.2022 №187, зупиняються.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що свідоцтво про право особистої власності на домо-володіння, що складається з житлового будинку, хліва та погріба, по АДРЕСА_2 , що видане ОСОБА_2 виконкомом Липовецької селищної ради депутатів від 19.06.1980 було втрачено, про що у газеті "Липовецькі вісті" від 15.02.2023 оголошення, що його слід вважати недійсним.

Крім того, відповідно до довідки Липовецької міської ради від 13.02.2023 за №02-42/153 було відмовлено у видачі дубліката вищезазначеного свідоцтва про право власності на домоволодіння.

В силу припису ч.ч. 1 та 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд зауважує, що в силу вимог ст. 392 ЦК України власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку, а з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, а в сукупності, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Щодо відмови нотаріуса увидачі позивачусвідоцтва проправо наспадщину черезте,що позивач є громадянином російської федерації, суд зазначає наступне.

04.03.2022 набрала чинності Постанова КМУ від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації, яка постановляє:

"Для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах..."

Станом на дату винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії - 02.03.2023 п.п. 1 п. 1 постанови КМ України від 28.02.2022 №164 було викладено у такій редакції: "Установити, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням таких особливостей (заборон): 1) незавершені нотаріальні дії за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором, визначеної постановою КМ України від 03.03.2022 №187 Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1272), зупиняються. У разі звернення такої особи за вчиненням нотаріальної дії нотаріус відмовляє у її вчиненні. Ці обмеження діють до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, та не поширюються на нотаріальні дії із засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства російської федерації та посвідчення заповіту військовополоненого, а також на звернення юридичних осіб, визначених абз. 5-8 пп. 1 п. 1 зазначеної постанови".

Однак, станом на дату подання до суду позову та на день розгляду справи пп.1 п. 1 викладено та опубліковано в редакції Постанов КМ України №719 від 24.06.2022 та № 213 від 10.03.2023, і наразі ці обмеження не поширюються на такі нотаріальні дії як видача свідоцтва про право на спадщину.

Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний. Так, на підставі рішення суду позивач, який є громадянином російської федерації набуватиме право власності на майно та зможе володіти і користуватися цим майном. При цьому, він зможе здійснити державну реєстрацію права власності на таке майно, а офіційне визнання державою такого права шляхом його державної реєстрації надасть можливість вимагати виконання ряду обов`язків, які виникають з набуттям права власності, та які сприятимуть економічним інтересам нашої Держави.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: визнати за позивачем право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_3 ,РНОКПП - НОМЕР_1 )до Липовецькоїміської радиВінницького районуВінницької області(місцезнаходження:вул.Героїв Майдану,буд.4,м.Липовець,Вінницький р-н,Вінницька обл.,ЄДРПОУ -04325957)про визнанняправа власностіна спадковемайно впорядку спадкуванняза заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО