Справа № 357/8853/23

1-кп/357/1007/23

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

28 вересня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

у режимі відеоконференції з Київським районного суду міста Полтави:

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023111030002904, яке внесене до ЄРДР 10 червня 2023 року, стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В :

згідно з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2023 року, до ОСОБА_5 продовжене застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 (два) місяці та покладенням таких обов`язків: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_5 проживає чи перебуває, без дозволу суду; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим ОСОБА_4 ; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2023 року, до ОСОБА_4 продовжене застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 вересня 2023 року, включно, із альтернативою у виді застави, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн та покладенням таких обов`язків: з`являтись до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим ОСОБА_5 .

У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання, у якому просив: продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.

Мотивував це тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти спроби переховування від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих, іншого обвинуваченого; вчинення інших кримінальних правопорушень.

На його думку, про ризик переховування від суду свідчать: відсутність у ОСОБА_4 постійного місця проживання на території м. Біла Церква, тяжкість покарання, усвідомлюючи настання якого ОСОБА_4 може змінити своє місце проживання, з метою уникнення відповідальності; відсутність у ОСОБА_4 місця проживання, соціальних зв`язків.

На його думку, про ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих, іншого обвинуваченого, свідчать: факт знайомства ОСОБА_4 з іншим обвинуваченим ОСОБА_5 , який надав викривальні показання; фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство, що може вплинути на правдивість наданих обвинуваченим ОСОБА_5 показів.

На його думку, про ризик вчинення інших кримінальних правопорушень свідчать: наявність у ОСОБА_4 судимостей, факт вчинення злочину, зазначеного в обвинувальному акті у період відбуття іспитового строку.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вагомість зібраних доказів, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , вік та стан здоров`я ОСОБА_4 , репутацію останнього, який раніше судимий, вважала, що запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, більш м`якими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою неможливо.

Разом з цим, прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання, у якому просив: продовжити на 2 (два) місяці строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , заборонивши останньому цілодобово залишати житло та поклавши на нього такі обов`язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_5 проживає чи перебуває, без дозволу суду; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим ОСОБА_4 ; носити електронний засіб контролю.

Мотивував це тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти спроби переховування від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих, іншого обвинуваченого; вчинення інших кримінальних правопорушень.

На його думку, про ризик переховування від суду свідчать: відсутність у ОСОБА_5 постійного місця проживання на території м. Біла Церква, тяжкість покарання, усвідомлюючи настання якого ОСОБА_5 може змінити своє місце проживання, з метою уникнення відповідальності; відсутність у ОСОБА_5 місця проживання, міцних соціальних зв`язків.

На його думку, про ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих, іншого обвинуваченого, свідчать: факт знайомства ОСОБА_5 з іншим обвинуваченим ОСОБА_4 та оскільки, на даний час, не допитані усі потерпілі, свідки.

На його думку, про ризик вчинення інших кримінальних правопорушень свідчить те, що ОСОБА_5 проігнорувавши встановлені законом норми поведінки в суспільстві, вчинив ряд умисних тяжких злочинів, що свідчить про відсутність будь-яких стримуючих факторів щодо вчинення протиправної поведінки, в тому числі кримінальних правопорушень. Тому наявні передумови для вчинення останнім інших злочинів. У світлі наявності зазначеного ризику необхідно враховувати період початку злочинного шляху ОСОБА_5 . Так останній достовірно знаючи про воєнний стан на території України, неспровоковану військову агресію проти українського народу з боку російської федерації, усвідомлюючи надзвичайно складний період у житті української нації, протиставив себе державі, суспільному порядку та моральності, без будь-яких докорів сумління та співчуття вирішив збагатитись за рахунок чужого майна, задовольняючи при цьому свої корисливі інтереси. Характер вчиненого кримінального правопорушення, поведінка ОСОБА_5 вказують на його сміливість щодо вчинення злочинів, а відтак наявність у нього морального бажання та схильності до вчинення інших кримінальних право рушень, зокрема корисливих.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вагомість зібраних доказів, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , вік та стан здоров`я ОСОБА_5 , вважала, що запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, більш м`якими запобіжними заходами, аніж тримання під домашнім арештом неможливо.

У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити час домашнього арешту, з цілодобового на нічний, оскільки він має намір працювати, а також просив змінити адресу його виконання з: АДРЕСА_1 , оскільки адреса за якою він відбуває домашній арешт належить тещі, з якою в нього напружені відносини.

Його захисник ОСОБА_7 просила змінити час домашнього арешту з цілодобового до нічного, оскільки ОСОБА_5 має троє дітей і йому потрібно працювати, щоб їх утримувати.

У свою чергу, ОСОБА_4 не заперечував проти застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив тільки, щоб його утримували не в СІЗО, а в приміщенні ІТТ, оскільки у першому є загроза його життю.

Його захисник ОСОБА_6 підтримав свого підзахисного.

Суд вирішує питання щодо продовження запобіжних заходів, виходячи із такого.

Судом установлено, що до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на 2 (два) місяці, про що Білоцерківським міськрайонним судом Київської області винесена ухвала від 02 серпня 2023 року.

Також, на обвинуваченого ОСОБА_5 покладені обов`язки, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_5 проживає чи перебуває, без дозволу суду; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим ОСОБА_4 ; носити електронний засіб контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, на стадії судового провадження, строк тримання особи під домашнім арештом, а також строк дії обов`язків, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, може бути продовжений за клопотанням прокурора, у разі якщо він доведе обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові.

Суд вважає, що прокурором цей обов`язок виконаний, а саме нею доведено, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти спроби переховування від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих, іншого обвинуваченого; вчинення інших кримінальних правопорушень.

Суд зазначає, про ризик переховування від суду свідчать: відсутність у ОСОБА_5 постійного місця проживання на території м. Біла Церква, тяжкість покарання, усвідомлюючи настання якого ОСОБА_5 може змінити своє місце проживання, з метою уникнення відповідальності; відсутність у ОСОБА_5 місця проживання, міцних соціальних зв`язків.

Суд вважає, що про ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих, іншого обвинуваченого, свідчать: факт знайомства ОСОБА_5 з іншим обвинуваченим ОСОБА_4 та оскільки, на даний час, не допитані усі потерпілі, свідки, зважаючи на важливість їх показань.

На думку суду, про ризик вчинення інших кримінальних правопорушень свідчить те, що ОСОБА_5 не має джерел доходів, місця працевлаштування, обвинуваться у вчиненні кримінального правопорушення з корисливого мотиву, що в сукупності з іншими відомими даним вказує на те, що він може вчиняти кримінальні правопорушення, для забезпечення свого існування, задоволення побутових потреб.

Отож, оскільки прокурором доведене продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під домашнім арештом та дії покладених на нього обов`язків на строк 2 (два) місяці.

Водночас за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_5 суд змінює адресу виконання домашнього арешту на: АДРЕСА_1 .

У свою чергу, судом установлено, що до обвинуваченого ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 вересня 2023 року, включно.

Також, до обвинуваченого ОСОБА_4 застосований альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 214 720 грн. та покладені обов`язки, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з`являтись до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно із ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, для продовження строку тримання під вартою, прокурор має довести, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові.

У судовому засіданні, прокурор заявлено, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти спроби переховування від суду, незаконного впливу на іншого обвинуваченого; вчинення інших кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що вони належним чином обґрунтовані та доведені.

Суд зазначає, що про ризик переховування від суду свідчать: відсутність у ОСОБА_4 постійного місця проживання на території м. Біла Церква, тяжкість покарання, усвідомлюючи настання якого ОСОБА_4 може змінити своє місце проживання, з метою уникнення відповідальності; відсутність у ОСОБА_4 місця проживання, соціальних зв`язків.

Суд вважає, що про ризик незаконного впливу на іншого обвинуваченого, свідчать: факт знайомства ОСОБА_4 з іншим обвинуваченим ОСОБА_5 , який надав викривальні показання; фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство, що може вплинути на правдивість наданих обвинуваченим ОСОБА_5 показів.

На думку суду, про ризик вчинення інших кримінальних правопорушень свідчать: наявність у ОСОБА_4 судимостей, факт вчинення злочину, зазначеного в обвинувальному акті у період відбуття іспитового строку.

У зв`язку з викладеним, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , вік та стан здоров`я ОСОБА_4 , репутацію останнього, який раніше судимий, суд вважає, що запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, більш м`якими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою неможливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року № 1928-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 648 грн.

Суд вважає, що з огляду на розмір заявленої, в обвинувальному акті, шкоди, вище встановлених даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , йому необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд зазначає, що такий розмір застави гарантуватиме виконання ним покладених на нього КПК України обов`язків та не буде завідомо непомірним.

Суд вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: з`являтись до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим ОСОБА_5 .

Суд зазначає, що покладення таких обов`язків є необхідним для досягнення мети запобіжного заходу, визначеного в ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, суд клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольняє.

У свою чергу, вирішуючи клопотання засудженого про залишення в ізоляторі тимчасового тримання, суд керується таким.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року № 3782-XII, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров`я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року № 3782-XII, право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають: підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року № 3782-XII, з урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров`я, житла та майна осіб, взятих під захист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року № 3782-XII, безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи: а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання; б) окреме тримання.

Отже, з метою забезпечення безпеки обвинуваченого, який тримається під вартою, його може бути переведено з слідчого ізолятора в інше місце з спеціальним режимом тримання.

Отож, з огляду на наведені у судовому засіданні обставини, суд вважає за необхідне забезпечити безпеку обвинуваченого ОСОБА_4 , шляхом утримування його не у слідчому ізолятора, а в Ізоляторі тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції в Київської області.

Керуючись ст. 314-316 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 листопада 2023 року, включно.

Утримувати ОСОБА_4 в умовах Ізолятора тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції в Київської області.

Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 214 720 грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право внести заставу в будь-який момент протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави, звільнити ОСОБА_4 з-під варти та покласти на нього такі обов`язки: з`являтись до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим ОСОБА_5 .

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, рахувати з дня звільнення обвинуваченого з-під варти та встановити строк дії обов`язків 2 (два) місяці.

Установити двохмісячний строк дії покладених судом обов`язків, який обчислювати починаючи з дня внесення застави.

Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , про продовження строку домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_9 , - задовольнити.

Продовжувати застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на 2 (два) місяці.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 , протягом строку дії запобіжного заходу, цілодобово залишати житло за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 виконувати обов`язки, такі обов`язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_5 проживає чи перебуває, без дозволу суду; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, з особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також іншим обвинуваченим ОСОБА_4 ; носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків покласти на Полтавське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Роз`яснити, що згідно ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, прокурором, обвинуваченим, захисником, безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п`яти днів, з дня її оголошення, лише в частині продовження строку тримання під вартою

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.

Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала виконується негайно, після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 02 жовтня 2023 року о 08:30 год.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина ДУБАНОВСЬКА