ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2023 року Справа № 280/3644/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (69002, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 75, оф. 226)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД КРАНКОМПЛЕКТ» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, оф. 313)

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД КРАНКОМПЛЕКТ» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 83741,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД КРАНКОМПЛЕКТ» за звітний період складає 63 особи, отже середньооблікова кількість осіб з інвалідністю повинна складати 3 особи. Водночас, у даного роботодавця за звітний період 2022 рік працевлаштовані дві особи з інвалідністю, що є меншим за установлений законодавством норматив. Посилаючись на норми Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 06.06.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем недоліки позову усунуто.

Ухвалою суду від 19.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №280/3644/23; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 04.07.2023 № 27950), в якому зазначив, що ТОВ «Завод Кранкомплект» відноситься до категорії малих підприємств, у штаті якого протягом 2022 року рахувалось 69 працівників, у тому числі 3 особи з інвалідністю, зокрема: ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю третьої групи і працює на посаді електромонтера з 13.08.2012 за сумісництвом, а з 07.11.2017 - на постійній роботі до теперішнього часу; ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю третьої групи і працює на посаді токаря з 12.07.2017 на постійній роботі до теперішнього часу; ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю третьої групи і працював на посаді техніка-технолога КП3111 з 14.07.2020 на постійній роботі до 01.07.2022, коли був звільнений за згодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Відповідно до п. 9 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 № 591, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), та кількості осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого: якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 - в бік збільшення. У даному випадку, при обчисленні кількості осіб з інвалідністю, які працювали на підприємстві протягом 2022 року, виходить число 2,5, до якого відповідно до вищенаведеної Інструкції слід застосувати правило заокруглення в бік збільшення, тобто до 3 осіб. Окрему увагу звертає на те, що помилковому зазначенню позивачем у розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (надалі - Розрахунок), що доданий до позову, могла сприяти помилка у звіті «Відомості нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» за II квартал 2022 року, направленому підприємством 10.08.2022 до ГУ ДПС у Запорізькій області (у звіті містився некоректний Об`єднаний податковий розрахунок з ЄСВ та ВЗ за травень і червень 2022 року з помилковою кількістю працюючих на підприємстві осіб з інвалідністю - 2 замість належних 3). У зв`язку з виявленою помилкою за цей звітній період, ТОВ «Завод Кранкомплект» 12.05.2023 направило до ПФУ уточнений звіт, де виправило допущену помилку. Про подання до ПФУ уточнюючого Об`єднаного податкового розрахунку з ЄСВ та ВЗ за травень і червень 2022 року з проханням скасувати адміністративно-господарські санкції, підприємство повідомило позивача листами від 12.05.2023 вих. № 12/05 та від 31.05.2023 вих. №31/05, але це звернення залишено позивачем без відповіді та реагування. Таким чином, відповідач наполягає на тому, що ним додержано норматив середньооблікової чисельності штатних працівників, яким встановлена інвалідність, що встановлений ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», тому у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД КРАНКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 37647946) зареєстроване в якості юридичної особи.

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у 2022 році по ТОВ «ЗАВОД КРАНКОМПЛЕКТ»:

середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 63 особи;

середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, 2 особи;

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 3 особи;

фонд оплати праці штатних працівників 5104209,22 грн;

середня річна заробітна плата штатного працівника 81019,19 грн;

кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, 1 одиниця;

сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 81019,19 грн.

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, за 2022 рік, направлений через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України 17.04.2023.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у добровільному порядку, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкції та пені за їх несвоєчасну сплату в загальному розмірі 83741,63 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 8 ст. 69 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, осіб з інвалідністю, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 875-XII, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю (ч. 3 ст. 17 Закону № 875-XII).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 Закону № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII (в редакції до 06.11.2022), підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у ч. 3 ст. 18 Закону № 875-XII (в редакції, чинній з 06.11.2022), підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 19 Закону № 875-XII (в редакції до 06.11.2022), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

З 06.11.2022 положення ст. 19 Закону № 875-XII змінено, і відповідно до ч.ч. 1-2 даної статті для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону № 875-XII (яка є ч. 4 ст. 19 Закону № 875-XII після змін, внесених з 06.11.2022) виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону №875-XII (у редакції з 06.11.2022), Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Частинами 11 та 12 ст. 19 Закону № 875-XII (у редакції з 06.11.2022) передбачено, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 20 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді (ч. 10 ст. 20 Закону № 875-XII).

Як встановлено судом із матеріалів справи, у ТОВ «ЗАВОД КРАНКОМПЛЕКТ» протягом 2022 року були працевлаштовані наступні особи з інвалідністю:

ОСОБА_1 електромонтер, прийнятий на роботу за сумісництвом наказом від 13.08.2012 № 50 та переведений на постійну роботу наказом від 07.11.2017 № 188 (встановлення інвалідності третьої групи підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК від 23.12.2013 № 503591);

ОСОБА_2 токар, прийнятий на роботу наказом від 11.07.2017 № 175 (встановлення інвалідності третьої групи підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК від 18.05.2020 № 657335);

ОСОБА_3 технік-технолог, прийнятий на роботу наказом від 13.07.2020 № 52-к та звільнений з 01.07.2022 наказом від 01.07.2022 № 15-к (встановлення інвалідності третьої групи підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК від 25.11.2021 № 625059).

Відповідно до п. 9 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 № 591, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), та кількості осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого: якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 - в бік збільшення.

Крім того, відповідачем подано некоректний Об`єднаний податковий розрахунок з ЄСВ та ВЗ за травень та червень 2022 року, у зв`язку із чим в розрахунку неправильно визначені показники середньої кількості осіб з інвалідністю, а саме помилково не зазначено дані працюючих осіб з інвалідністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Однак, 12.05.2023 підприємством подано уточнюючий розрахунок, в якому виправлено ці помилки. При цьому, відповідач повідомляв позивача про зазначені обставини, проте доказів надання відповіді на відповідні листи матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що протягом 2022 року відповідач дотримався нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, що свідчить про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідного нормативу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За правилами статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (69002, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 75, оф. 226; код ЄДРПОУ 20508338) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД КРАНКОМПЛЕКТ» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, оф. 313; код ЄДРПОУ 37647946) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 23.10.2023.

СуддяЮ.П. Бойченко