Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2023 року Справа№200/4530/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність стосовно нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 із застосуванням абз. абз. 4- 6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078; - зобов`язати нарахувати і виплати індексацію грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078, а саме в розмірі 1755,56 грн/міс.; - визнати протиправними дії стосовно відрахування з доходів військового збору; - зобов`язати нарахувати і виплати утримані з її доходів розміри військового збору за період з 24.02.2022 по 31.05.2023.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення. Вважає, що з березня 2018 року відповідач повинен був виплачувати індексацію грошового забезпечення в розмірі 1755,56 грн/міс., а в разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103%, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить вищезазначену суму індексації.

Також позивач вважає, що в період з 24.02.2022 по 31.05.2023 відповідач неправомірно утримував з доходів позивача військовий збір. Зазначає, що в довідках про доходи позивача вказано, що відповідач проводив утримання військового збору з доходів позивача, але одночасно із тим нараховував додаткову винагороду за участь в заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, що підтверджує залучення позивача до таких заходів.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачу за період проходження служби виплачувалась індексація грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства. Доводи позовної заяви про наявність підстав для застосування щомісячної фіксованої індексації в період з 24.02.2022 по 31.12.2023 вважає безпідставними, оскільки такі ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Також відповідач зазначає, що в період з 24.02.2022 по 09.07.2022 грошове забезпечення

військовослужбовців, які безпосередньо приймали участь у бойових діях, здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів підлягало оподаткуванню військовим збором. З 09.07.2022 17.10.2022 позивач перебувала у полоні, що фактично унеможливлює здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, 17.10.2022 14.11.2022 - позивач знаходилася на лікуванні, що унеможливлювало здійснення заходів, 15.11.2022 15.12.2022 позивач знаходилася у відпустці, що унеможливлювало здійснення заходів, 15.12.2022 18.12.2022 у зв`язку із тим, що позивач здійснювала заходи, оподаткування військового збору з доходу позивача не здійснювалося, 19.12.2022 18.01.2023 позивач знаходилася на огляді військово-лікарської комісії, що унеможливлювало здійснення заходів, 18.01.2023 08.02.2023 позивач знаходився на лікуванні, що унеможливлювало здійснення заходів. У решті спірного періоду позивач заходів не здійснювала, окрім періоду з 03.05.2023 по 18.05.2023, в який оподаткування військового збору з доходу позивача не здійснювалося.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2023 року продовжено Військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 04.11.2022.

Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2022 № 37 установлено, що нижчепойменованих військовослужбовців призначених на посади наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №3/дск, зокрема, старшого солдата ОСОБА_1 , відповідальним виконавцем стройової частини, вирішено вважати таким, що з 24 лютого 2022 року прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов`язків за посадами з відповідними посадовими окладами.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.05.2022 № 3 старшого солдата ОСОБА_1 відповідального виконавця стройової частини вирішено вважати такою, що з 25.03.2022 безвісті зникла в районі виконання бойових завдань за призначенням. Вирішено виключити з котлового забезпечення з 25 березня 2022 року. Призупинено виплату грошового забезпечення з 25 березня 2022 року.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.05.2022 № 4 від займаної посади вирішено увільнити старшого солдата ОСОБА_1 відповідального виконавця стройової частини.

З наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.10.2022 № 183 виливає, що нижчепойменованих осіб рядового, сержантського, старшинського складу, які до цього часу обліковувалися як безвісті зниклі в районі виконання бойових завдань за призначенням та перебувають розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_3 , вирішено вважати такими, які звільнені з полону та перебувають на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_4 з 17 жовтня 2022 року по теперішній час, зокрема, старшого солдата ОСОБА_1 , колишнього відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.11.2022 № 211 старшого солдата ОСОБА_2 , відповідального виконавця стройової частини відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_1 , вирішено вважати такою, що повернулася з лікування з Військової частини НОМЕР_4 та допущена до тимчасового виконання обов`язків за невакантною посадою.

Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_5 , виданого 20.12.2022, позивач з 06.01.2022 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді діловод, а з 24.02.2022 на посаді відповідальний виконавець. Також зазначено, що щ 30.01.2018 по 29.10.2020 позивач проходила військову службу в Мангушському РВК на посаді діловод, а 29.10.2020 була звільнена з військової служби

Позивач звернулася до відповідача з рапортом від 05.07.2023, яким просила нарахувати і виплатити їй індексацію грошового забезпечення за періоди з 24.02.2022 по 31.12.2022, з урахуванням положень абз. абз. 4-6 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» від 07.07.2003 №1078, якщо такі виплати не здійснювались вчасно.

Листом відповідача № 3231 від 14.07.2023 позивачу повідомлено про те, що нарахування та виплати індексації грошового забезпечення вони проводять з 01.04.2022 згідно наказів про перерахунок грошового забезпечення. Зазначено, що базовий місяць нарахування індексації 01.03.2018.

Також позивача надала до суду копії розрахункових листів за період з листопада 2022 року по червень 2023 року.

Спірним між сторонами є виплата суми індексації в разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, а також правомірність утримання військового збору з грошового забезпечення.

Правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації не є спірними.

Відповідно до статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Частиною 2 ст. 6 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Приписами абзаців 1 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі Порядок № 1078), у редакції, чинній з 15.03.2018, було передбачено, що в разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Згідно з абзацами 1 6 п. 5 Порядку № 1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що в разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Верховний Суд у постанові від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22 зазначив, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

1 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

Як було зазначено, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації не є спірними.

Суд зазначає, що приписи абзаців 4 6 п. 5 Порядку № 1078 застосовуються тільки якщо розмір підвищення грошового доходу особи (з підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Застосування указаних приписів здійснюються індивідуально щодо кожної особи в залежності від розміру підвищення грошового доходу.

Проте, як було встановлено судом, у 2018 році позивач проходила військову службу в Мангушському РВК на посаді діловод (звільнена з військової служби 29.10.2020), а не у Військовій частині НОМЕР_1 . Уперше на посаду відповідальний виконавець позивач була призначена 24.02.2022 у Військовій частині НОМЕР_1 .

Отже, відсутні підстави для застосування приписів абзаців 4 6 п. 5 Порядку № 1078 до спірних правовідносин, оскільки на момент набрання чинності Постановою № 704 позивачка не обіймала посаду відповідального виконавця у Військовій частині НОМЕР_1 і, відповідно, грошове забезпечення (дохід) за цією посадою не отримувала.

У позові зазначено, що розмір грошового забезпечення за посадою відповідального виконавця за березень 2018 року, за розрахунком відповідно до Постанови №704 складав 9993,00 грн, а розмір грошового забезпечення за посадою відповідального виконавця за лютий 2018 року, за розрахунком відповідно до Постанови №1294 складав 7489,81 грн. Тому грошове забезпечення збільшилось на 2503,19 грн.

Проте суд не може враховувати указані в позові розрахунки, оскільки вони здійснені не щодо грошового забезпечення позивачки, а щодо невизначеної особи. При цьому, позивач самостійно розраховує в тому числі і премію, яка в Постанові № 704 не визначена в певному розмірі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині індексації грошового забезпечення.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання нарахувати і виплати утримані з доходів розміри військового збору за період з 24.02.2022 по 31.05.2023.

Відповідно до підпунктами 1.1 - 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Водночас абзацом другим пп. 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

Отже, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців тільки на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), правовою підставою якої є, зокрема, Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 вирішено ввести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях".

Проте у наступному, відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Отже, з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану, а не «період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС)».

Тому з 24.02.2022 абзац другий пп. 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відтак у період з 24.02.2023 по 08.07.2022 грошове забезпечення позивача підлягало оподаткуванню військовим збором.

У зв`язку з наведеним Законом України від 19 червня 2022 року № 2308-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану», який набрав чинності 09.07.2022, підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:

"У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".

З наведеного випливає, що не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців тільки за час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а не за весь час перебування на військові службі в період дії правового режиму воєнного стану.

Як було встановлено судом позивачка з 25.03.2022 до 17.10.2022 вважалася такою, що перебуває в полоні, до 15.11.2022 позивачка перебувала на лікуванні.

Доказів безпосередньої участі позивача з 17.10.2022 в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до суду не надано.

Водночас суд відхиляє аргументи позивача щодо того, що отримання нею додаткової винагороди, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», вказує на її залучення до заходів (безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації). Указаною Постановою передбачені різні випадки виплати додаткової винагороди, у тому числі особам, що захоплені в полон, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини тощо.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині відрахування з доходів військового збору не підлягають задоволенню.

Отже, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ; АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Повне рішення суду складено 20 жовтня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков