печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19564/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судових засідань - Ковалівській В.В.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_2.,

представника відповідача - Гайдамащука О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного спрощеного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним правочину щодо розірвання договору,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2023р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання визнання недійсним правочину щодо розірвання договору. В обґрунтування позову посилається , що перебуває на банківському обслуговуванню у відповідача шляхом укладання договору банківського обслуговування НОМЕР_1 та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. 23.02.2023. Банк повідомив позивача про відмову від підтримання ділових відносин, відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин. У нього відсутній примірник договору про розірвання якого було повідомлено листом. Вважає такі дії відповідача щодо розірвання договору банківського обслуговування протиправним. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просила задовольнити.

Представник відповідача надав відзив, в судовому засіданні просив відмовити в позові та проводити засідання в закритому судовому засіданні.

Судом було відмовлено

Ухвалою Печерського районного суду від 10.07.2023. відкрито провадження в порядку загального провадження.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до слідуючого.

В обґрунтування позову посилається, що перебуває на банківському обслуговуванню шляхом укладання договору банківського обслуговування НОМЕР_1 та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

23.02.2023. Банк повідомив позивача про відмову від підтримання ділових відносин, відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 11 Цивільною кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, шо не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг, зокрема належить відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.

Згідно із ст. 341 ГК України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо у кладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовані положеннями гл. 72 ЦК України.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на банки покладено обов`язок щодо проведення ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 64 Закону про банки Банк здійснює ідентифікацію, верйфікашю кнєнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті. Банк має право витреоу вати, а ктієнт (особа, представник клієнта) зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини V сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, 'фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зорої масового знищення.

Жодного роз`яснення НБУ чи будь-якого іншого органу державної влади щодо інформації, яка може бути витребу вана банком у клієнта для його ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання первинного фінансового моніторингу, немає. Тобто, перелік питань законодавчо не регламентований та не є імперативно обмеженим.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (дачі Закон про фінансовий моніторінг) банки є суб`єктами первинного фінансового моніторинг}.

Відповідно до ч 2 ст. 6 Закону про фінансовий моніторінг суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний. зокрема: здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом, забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, в процесі, в день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення, зокрема з використанням засобів автоматизації. Особливості та строки виявлення суб єктами первинного фінансового моніторингу фінансових операцій залежно від специфіки їх діяльності можуть встановлюватися нормативно-правовими актами суб єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб`єктами первинного фінансового моніторингу; забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками та розробляти критерії ризиків; проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; здійснювати управління ризиками, пов`язаними із запровадженням чи використанням нових та існуючих інформаційних продуктів, ділової практики^ або технологій, в тому числі таких, що забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом. Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб`єктами державного фінансового^ моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик (ч. З ст. 6 Закону про фінансовий моніторінг).

Положення ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону про фінансовий моніторінг регламентують, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов`язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта). ІІри цьому, документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані.

Окрім того, у разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний провести поглиблену перевірку клієнта.

Суб`єкт первинного Фінансового моніторингу має право відмовитись від встановлення (пі ггпимання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення Фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчений К іігнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику (ст. 10 Закону про фінансовий моніторінг).

Розділом 1.1.7 Умов та правил надання банківських послуг AT КБ "ПриватБанк" (далі - Умови та правила), перевірка за посиланням https://privatbank.ua/terms, передбачені умови щодо належної перевірки Клієнта, вимоги FATCA, санкційні вимоги, зобов`язання з інформування, відмова від підтримання ділових відносин/проведення операцій:

Розділом 1.1.7.1.Протягом строку дії Договору Банк має право витребувати, а Клієнт зобов`язаний надавати на вимогу Банку та/або з власної ініціативи достовірні документи та/або відомості/інформацію, необхідні для виконання вимог законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - законодавство у сфері запобігання та протидії).

Розділом 1.1.7.2.Клієнт зобов`язаний надавати на першу вимогу Банку та/або з власної ініціативи достовірні документи (у т.ч. отримувати їх від офіційних органів) та/або відомості/інформацію необхідні для здійснення належної перевірки Клієнта (ідентифікації та верифікації клієнта (його представника), встановлення кінцевого бенефіціарного власника Клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності), встановлення (розуміння)/ з`ясування мети та характеру ділових відносин або проведення фінансової операції, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у Банка інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями), у тому числі для виконання процедур агента валютного нагляду), забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про Клієнта, джерел походження коштів, факту належності Клієнта, кінцевого бенефіціарного власника Клієнта (для юридичних осіб), до національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, членів їх сімей або осіб пов`язаних з політично значущими особами (далі - Публічні діячі), джерела статків (багатства) та джерела коштів, пов`язаних із фінансовими операціями Публічних діячів, а також щодо ідентифікації посадових осіб органів управління та контролю Клієнта-юридичної особи, а також щодо ідентифікації уповноважених осіб Клієнта, осіб, від імені або за дорученням чи в інтересах яких діє Клієнт при проведенні операції, осіб, на користь яких Клієнт надав Банку доручення на систематичне (два або більше разів) договірне списання коштів з рахунку, та іншу інформацію чи документи відповідно до вимог законодавства України, умов Договору та внутрішніх документів Банку з питань фінансового моніторингу, у тому числі вимог FATCA. У разі ненадання Клієнтом документів для здійснення Банком визначеної нормативно- правовими актами та внутрішньобанківськими документами Банку у сфері запобігання та протидії належної перевірки Клієнта, Сторони узгодили можливість призупинення/обмеження обслуговування Клієнта до моменту отримання відповідних документів та/або відомостей/інформації.

У випадку порушення Клієнтом умов цього пункту щодо надання відповідних документів та/або інформації Банк може прийняти рішення щодо відмови Клієнту в підтриманні ділових відносин, відмови в обслуговуванні/ наданні будь-яких послуг за цим Договором та/ або розірвання цього Договору.

1.1.7.8. Клієнт зобов`язується завчасно надавати Банку документи (у т.ч. отримувати їх від офіційних органів) та інформацію для оцінки фінансового стану Клієнта, аналізу відповідності фінансових операцій Клієнта його фінансовому стану та/або змісту діяльності Клієнта (його соціальному статусу), для підтвердження економічної доцільності фінансових операцій, з`ясування джерел походження коштів (активів) Клієнта, джерел статків (багатства) та джерел коштів, пов`язаних із фінансовими операціями Публічних осіб. У випадках, коли Банку для проведення операцій та/або надання послуг за цим Договором необхідні будь-які документи та/або інформація, Клієнт зобов`язується надати до Банку всі необхідні на думку Банку документи/інформацію до моменту/дати проведення такої операції Банком та/або надання послуги, або в інший строк, встановлений Банком.

У випадку порушення Клієнтом умов цього пункту щодо надання відповідних документів та/або інформації Банк може прийняти рішення щодо відмови Клієнту в обслуговуванні/в проведенні фінансової операції/наданні будь-яких послуг за цим Договором та/ або розірвання цього Договору.

Враховуючи наведені положення законодавства, а також Умови та правила. AT КБ "ПриватБаик" під час аналізу діяльності Позивача на підставі наявних документів та відомостей встановив Позивачу неприйнятно високий ризик, у зв`язку із чим прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин із Позивачем.

Таким чином, приписи Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", як норми спеціального закону, та погоджені сторонами умови Договору банківського обслуговування, прямо наділяють Банк правом та навіть обов`язком відмовитися від ділових відносин з клієнтом з неприйнятно високим ризиком та розірвати договір, шо також кореспондується і з положеннями ст. 651.1075 ПК України.

Зазначене підтверджується і судовою практикою в аналогічних спорах, зокрема постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.04.2019 року у справі № 910/1555/18, в якій судом серед іншого встановлено: "Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Банк припинив договірні відносини з позивачем шляхом одностороннього розірвання договору № 02500979201 від 24.03.2014, здійснюючи свої функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, покладені на нього в сичу приписів 11 Закону № 1702-VI1, та вказані дії не суперечать умовам пункту 8.5 цього договору. Отже, з усього вищезазначеного вбачається, що Позивачем не доведено порушення його прав, інтересів з боку АТ КБ "ПриватБанк", а позовні вимоги по суті спрямовані на примушення Банку до порушення Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи зазначені норми матеріального права, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою в позові відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати не не відшкодовується.

На підставі викладеного, керуючись ст..16 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним правочину щодо розірвання договору.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остапчук Т.В.