Справа № 420/18144/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, з врахуванням періодів роботи на посаді викладача класу фортепіано з 01.10.2015 по теперішній час до спеціального педагогічного стажу, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просила суд:

(1). Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у відмові здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням періодів роботи на посаді викладача класу фортепіано в Комунальному закладі «Роздільнянська міська школа мистецтв» з 01.10.2015 року по теперішній час до спеціального педагогічного стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років;

(2). Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням періодів роботи на посаді викладача класу фортепіано в Комунальному закладі «Роздільнянська міська школа мистецтв» з 01.10.2015 року по теперішній час до спеціального педагогічного стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивачки

В обґрунтування позовних вимог вказала, що вважає, що в неї наявний необхідний спеціальний стаж роботи, посада відноситься до посад педагогічних працівників, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому, має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачка вважає, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі моїх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням періодів роботи на посаді викладача класу фортепіано в КЗ «Роздільнянська міська школа мистецтв» з 01.10.2015 року по сьогоднішній день до спеціального педагогічного стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років - носить цілком формальний характер, є протиправною, необґрунтованою та такою, що порушує її права, які гарантовані ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

(б) Позиція Відповідача

09.08.2023 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідачем зазначено, що позивачці з 19.02.2023 року призначена пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 при страховому стажі 42 роки 2 місяці 12 днів (стаж враховано по 31.03.2023, коефіцієнт стажу - 0,42167) та заробітній платі за період з 01.07.2000 по 31.03.2023 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення -1,86094). Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 з 01.10.2015 по даний час працює викладачем школи мистецтв. Розділом 1 Освіта Переліку посада викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена. 27.06.2023 листом позивачці було поінформовано про відсутність підстав для нарахування вищезазначеної грошової допомоги.

ІІІ Процедура та рух справи

24.07.2023 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що 10.05.2023 року позивачці призначено пенсію за віком.

03.05.2023 року позивачка звернулася з заявою на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, в якій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» просила виплатити зазначену допомогу, та зазначила, що раніше будь-який вид пенсії не отримувала, з питань призначення пенсії в органи Пенсійного фонду України не зверталася та пенсію не призначала.

Листом від 27.06.2023 року відповідач повідомив позивачку, що розділом 1 «Освіта» Переліку посада викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена, за записами у трудовій книжці позивачка працює по даний час викладачем мистецтв, що не дає право на виплату грошової допомоги.

Позивачка вважає вказану відмову протиправною, тому звернулася до суду.

IV. Джерела права та висновки суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Ключовим правовим питанням у справі є право позивача на виплату йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до вимог п. 7-1 Прикінцевих положень до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Судом встановлено, що позивачці вперше призначено пенсію, що не оспорюється відповідачем. Відповідачем також не оспорюється питання наявності спеціального страхового стажу.

Отже, спірність полягає саме щодо визначення посади викладача мистецтв до посад, що дає право на виплату грошової допомоги.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про освіту» передбачено, що невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Пункт 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433, визначає, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963 посада викладача віднесена до педагогічних посад.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 р. у справі № 442/456/17 дійшла наступних висновків:

«……..викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909».

Така позиція була висловлена Верховним Судом у постанові 26.03.2019 р. у справі № 484/211/17 та від 23.01.2020 р. у справі № 756/9879/16-а.

Посилання відповідача, що посада викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років № 909, а тому роботи на цих посадах не може бути зарахована до спеціального стажу є безпідставною, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 р. затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, відповідно до якого до посад педагогічних працівників належать, зокрема, викладачі всіх спеціальностей.

Отже, враховуючи, що позивачка працює по даний час викладачем мистецтв, вона має право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до квитанції від 17.07.2023 року позивачка сплатила судовий збір у сумі 2147,20 грн., який належить до розподілу на користь позивачки на підставі ч. 3 ст. 139 КАС України.

Проте, виходячи зі змісту позовних вимог та їх обґрунтувань, позивачем заявлено одну основну вимогу немайнового характеру та одну похідну від неї вимогу зобов`язального характеру.

Отже, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає належна сума судового збору в розмірі 1073,60 грн.

При цьому, суд звертає увагу позивачки на те, що підстави та порядок повернення судового збору, в тому числі внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, встановлені ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у відмові здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у справі - судовий збір у розмірі у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три),60 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО