ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6074/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) про визнання протиправною бездіяльності Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 10 листопада 2003 року по 31 грудня 2022 року.

Зобов`язання Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у період з 10 листопада 2003 року по 31 грудня 2022 року у повному обсязі з урахуванням показників та правил, визначених Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

Визнання протиправними дій Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2008 року по 01 березня 2018 року та не застосування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язання Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) нарахувати та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2008 року по 01 березня 2018 року із застосування місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошового компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.

Визнання протиправною бездіяльності Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не виплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно, відповідно до абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язання Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) нарахувати та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно, відповідно до абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошового компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.

Визнання протиправною бездіяльності Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не нарахування та не виплати щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань Про затвердження інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи від 18.10.2004 року №203 за період з 01.01.2008 року по 07.10.2009 року.

Зобов`язання Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) провести нарахування та виплату щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань Про затвердження інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи від 18.10.2004 року №203 за період з 01.01.2008 року по 07.10.2009 року.

Визнання протиправною бездіяльності Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не проведення нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану за період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року.

Зобов`язання Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) провести нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану за період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року.

Визнання протиправними дій Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не проведення нарахування та виплати у період з 5.11.2003 року по 1.01.2006 року, 09.07.2007 року по 28.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 28.12.2014 року, з 18.07.2018 року по 31.12.2022 року доплати, визначеною статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі визначеному Постановою КМУ від 26 липня 1996 року №836.

Зобов`язання Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) провести за період з 5.11.2003 року по 1.01.2006 року, 09.07.2007 року по 28.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 28.12.2014 року, з 18.07.2018 року по 31.12.2022 року нарахування доплати, як громадянину, який працював на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (дві мінімальні заробітні плати), з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 10 листопада 2003 року по 31 грудня 2022 року, а саме в Державній установі Маневицька виправна колонія (№42). 15.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо отриманих ним розрахунків при звільнені, на що відповідач надіслав відповідь з додатками з яких ОСОБА_1 стало відомо, що за весь період проходження служби неправильно, всупереч чинному законодавству України, нараховували грошове забезпечення, зокрема: не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 10 листопада 2003 року по 31 травня 2021 року (індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 28.02.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, якою затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, з урахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004; індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по травень 2021 року відповідно до вимог п.5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів ) та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004); щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення та підвищення посадового окладу у кримінально-виконавчих установах нарахована та виплачена не у всіх місяцях, на які позивач мав право; доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як працівнику який працював у зоні добровільного гарантованого відселення виплачувалась не у розмірах передбачених чинним законодавством; додаткова винагорода, у розмірі 30 000, 00 грн, що передбачена Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» не нараховувалась та не виплачувалась у повному обсязі.

Позивач вважає дії (бездіяльність) відповідача щодо не проведення нарахування та виплати зазначених складових грошового забезпечення у відповідних розмірах протиправними.

Так, позивачу не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 10 листопада 2003 року по 31 травня 2021 року, зокрема, індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 28.02.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, якою затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Крім того, відповідач безпідставно оминув норми абзацу третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для перерахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року. При цьому позивач вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за спірний період повинна здійснюватися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44).

Також, позивач зазначив, що Інструкцією про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Державного департаменту з питань виконання покарань від 18 жовтня 2004 року №203 (далі - Інструкція №203), була передбачена виплата щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення. Однак, відповідач таку щомісячну надбавку з 01 січня 2008 року по 07 жовтня 2009 року безпідставно не нараховував та не виплачував.

Позивач також зазначив, що Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану (далі Постанова №168, застосовується з 24 лютого 2022 року), якою встановлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн щомісячно. Проте, відповідач не виплачував йому додаткову винагороду всупереч Постанові №168.

Крім того, позивачу, всупереч положенням чинного законодавства, у період з 5.11.2003 року по 1.01.2006 року, 09.07.2007 року по 28.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 28.12.2014 року, з 18.07.2018 року по 31.12.2022 року не нараховувалася та не виплачувалася доплата, визначена статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі визначеному Постановою КМУ від 26 липня 1996 року №836.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав й у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Щодо самих позовних вимог то зазначає, що доводи позовні вимоги в частині індексації грошового забезпечення зводяться виключно до застосування статті 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення в редакції з 01.01.2016, обґрунтування базується на невірному застосуванні норм матеріального права. На момент спірних правовідносин набув чинності та застосовується з 23.07.2003 Порядок №1078. До 11.07.2007 у Порядку №1078 була відсутня така категорія осіб як особи рядового та начальницького складу. Нарахування індексації грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу було розпочато з 2007 року, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №913 від 17.07.2007. Також доводи позовної заяви зводяться виключно до застосування абз.1-6 п.5 Порядку №1078 в редакції з 15.12.2015 по 15.03.2018, обґрунтування базується на невірному застосуванні норм матеріального права, а як наслідок такі позовні вимоги не можуть бути задоволені. У періоди з 22.06.2004 по 31.08.2004; з 01.04.2005 по 31.10.2005, грудень 2005 року; з 01.03.2006 по 31.08.2006, грудень 2006 року; з 01.05.2007 по 31.05.2007; з 01.06.2008 по 30.06.2008; з 01.08.2009 по 31.10.2009; з 01.10.2010 по 31.10.2010; з 01.02.2011 по 28.02.2011, 01.05.2011 по 28.02.2014 індекс споживчих цін не перевищував 101 відсоток (таким чином індексація заробітної плати правомірно не здійснювалася за цей період, оскільки індексація провадиться, якщо індекс споживчих цін перевищив 101 відсотків (величина порога індексації) (п. 1-1 Порядку №1078 в редакції з 17.07.2003 до 01.01.2016). У періоди: з 01.01.2017 по 31.05.2017; з 01.03.2018 по 30.11.2018; з 01.01.2021 по 31.05.2021; з 01.01.2022 по 28.02.2022, травень 2022 року, липень 2022 року індекс споживчих цін не перевищував 103 відсотка (таким чином індексація заробітної плати правомірно не здійснювалася за цей період, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (п.1-1 Порядку №1078 в редакції з 01.01.2016 року до 31.12.2022).

У всі інші періоди проходження служби індексація грошового забезпечення нараховувалась.

Щодо зобов`язання провести індексацію заробітної плати за період з 01.01.2008 по 01.03.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року, то зазначає, що доводи позивача щодо нарахування індексації грошового забезпечення за січень 2008 року по березень 2018 року включно у меншому розмірі зводяться лише до того, що відповідач неправильно визначив «базовий» місяць, яким на його переконання, має бути січень 2008 року, оскільки 01.01.2008 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі -Постанова №1294), якою затверджено схеми посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, що залишалися незмінними до березня 2018 року.

Однак суду слід звернути увагу на те, що відповідно до норм Порядку №1078 в редакції, що діяла до грудня 2015, «базовим» місяцем вважався місяць, в якому відбулося (1) підвищення мінімальної зарплат, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи (2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).

З прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013, яка набрала чинності з 15.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати (грошового забезпечення) та інших доходів населення. Пункт 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 пов`язує початок обчислення зростання індексу споживчих цін з місяцем у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

З 01.12.2015 пункт 5 Порядку №1078 передбачає, що базовим місяцем має бути місяць підвищення посадового окладу. Станом на 1 грудня 2015 року саме для позивача, ОСОБА_1 базовий місяць був серпень 2015 року (збільшилась надбавка за вислугу років), тому базовий місяць не може бути січнем 2008 року. Наступна зміна базового місяця відбулась в січні 2017 року у зв`язку із збільшенням посадового окладу відповідно до наказу Міністерства юстиції України №372/5 від 14.02.2017 «Про затвердження схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», що підтверджується доданими до відзиву довідками з розрахунком всіх складових індексації грошового забезпечення.

Постанова №1013 не містить вказівок про те, що її положення застосовуються до правовідносин щодо нарахування індексації за період до набрання нею чинності (тобто зворотна дія в часі). З огляду на це твердження позивача щодо визначення січня 2008 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2008 року по березень 2018 року є помилковими.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 №44, зазначив, що в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (додаток 8 Схема тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби) (далі - Постанова № 704) було затверджено саме тарифний розряд (який не змінювався). Таким чином, оскільки розмір підвищення грошового доходу позивача у деяких місяцях періоду з 01.03.2018 по 31.12.2022 не перевищував суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, та враховуючи той факт, що з березня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, підстави для перерахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за весь період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відсутні.

Розмір здійснених виплат, розрахованих установою у вказаний період в межах належної компетенції здійснено із урахуванням індексу споживчих цін за 1 або 100 в 2018 - 2022 роках, що відповідає приписам Порядку №1078.

Позивач у позовній заяві як на обґрунтування своїх позовних вимог лише вказує, що у межах спірних правовідносин відповідач безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необгрунтованого висновку про відсутність підстав для перерахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року.

Проте, сам позивач для суду не вказує, не дає відповідних розрахунків, як саме установа оминула норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Породу №1078. Установа нічого не оминала, а правомірно встановлювала, що коли відбувалось перевищення розміру підвищення грошового доходу позивача суми індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, яке слугувало та впливала на встановлення права позивача на отримання визначеної суми індексації, то індексація грошового забезпечення виплачувалась.

Підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 листопада 2018 року відсутні, оскільки у вказані періоди не відбувалось перевищення розміру підвищення грошового доходу позивача суми індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, а також беручи до уваги те, що з травня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Таким чином, оскільки право на проведення індексації грошового забезпечення у осіб рядового і начальницького складу виникло лише з грудня 2018 року, і за весь період для розрахунку індексації грошового забезпечення з грудня 2018 року по грудень 2022 року застосовувався базовий місяць - березень 2018 року, то суду слід дійти переконливого висновку, що дії установи, як відповідача в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення лише за періоди, вказані в доданих до відзиву довідках, є правомірними та такими, що вчинені у відповідності до вимог наведених вище норм законодавства.

Поряд з тим, виплата грошової компенсації сум податку, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців, має бути здійснена одночасно з виплатою їм такого грошового забезпечення. З огляду на те, що позивачу ще не було нараховано та виплачено спірну індексацію за рішенням суду, то позовні вимоги у частині зобов`язання установи одночасно з виплатою індексації здійснити виплату компенсації сум податку з доходів фізичних осіб є передчасними.

Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення звертає увагу на те, що на виконання наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 12.01.2008 року №5 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з 01 січня 2008 року було упорядковано складові грошового забезпечення співробітників установи. У зв`язку з тим, що щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення вищевказаним документом передбачена не була, то за період з 01.01.2008 року по 07.10.2009 року не виплачувалась.

Стверджує, що тут має суперечність між двома нормативними актами, що мають однакову юридичну силу (наказами). Наказ №5 прийнятий пізніше за Інструкцію №203, а за загальним правилом у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.

Також, зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 врегульовувала питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу з 01.01.2008 року (в ній також щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення передбачена не була), має вищу юридичну, ніж наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, і всі акти, що приймалися на її виконання, мали їй відповідати.

А відтак, правові підстави для виплати надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення, відсутні.

Не погоджується відповідач із вимогами позову про виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн щомісячно відповідно до Постанови №168, виходячи з наступного.

Позивач стверджує, що додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно не нараховувалась та не виплачувалась, про що свідчить відповідь відповідача від 27.06.2022 №4/3138-22/Р-36. Водночас, позивач до 27.06.2022 зі спірних питань щодо виплати вказаної додаткової винагороди не звертався до установи, дані твердження також спростовуються наступним.

Наказом від 25.05.2022 №49/ОС-22 «Про особовий склад» було призначено виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, особам рядового і начальницького складу (в тому числі позивачу) за період з 24.02.2022 по 25.04.2022, в межах виділеного фінансування, визначену пропорційно фактично відпрацьованому часу несення служби, розрахованого у годинах.

Наказом від 22.08.2022 №82/ОС-22 «Про особовий склад» було призначено виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, особам рядового і начальницького складу (в тому числі позивачу) за період з 26.04.2022 по 31.05.2022, в межах виділеного фінансування, визначену пропорційно фактично відпрацьованому часу несення служби, розрахованого у годинах.

Так, за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, пропорційно фактично відпрацьованому часу (40 годин), в розмірі 1785,71 грн.

За період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, пропорційно фактично відпрацьованому часу (304 години), в розмірі 12258,06 грн.

За період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, пропорційно фактично відпрацьованому часу (411 години), в розмірі 17125,00 грн.

За період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, пропорційно фактично відпрацьованому часу (280 години), в розмірі 11290,32 грн.

При цьому, акцентує увагу на тому, що до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 2 Постанови №168, в редакції постанови КМУ від 07.07.2022 №793 «...додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць...», яка застосовується з 24 лютого 2022 року, тобто за весь час права позивача на отримання такої додаткової винагороди по день його звільнення, а тому підстав для задоволення позову, в цій частині позовних вимог, немає.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не проведення нарахування та виплати у період з 05.11.2003 року по 1.01.2006 року, 09.07.2007 року по 28.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 28.12.2014 року, з 18.07.2018 року по 31.12.2022 року доплати, визначеною статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі визначеному Постановою КМУ від 26 липня 1996 року №836 зазначив, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, у підприємств, установ, організацій, які знаходяться на території зон радіоактивного забруднення (крім зони відчуження), відсутній обов`язок подавати до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат на виплату доплат до зарплати відповідно до статті 39 Закону №796-XII, тобто відсутні делеговані державою повноваження, у зв`язку із чим дана вимога задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідач також вважає, що позов подано з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, а тому судом мають бути застосовані наслідки, визначені статтею 123 КАС України.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

30.06.2023 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 12.06.2023 подано клопотання про поновлення строку звернення до суду та нову редакцію позовної заяви у якій просить:

визнати протиправною бездіяльності Державної Установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 10 листопада 2003 року по 31 грудня 2022 року;

зобов`язати Державну установу Маневицька виправна колонія (№42) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у період з 10 листопада 2003 року по 31 грудня 2022 року у повному обсязі з урахуванням показників та правил, визначених Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум;

визнати протиправними дій Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2008 року по 01 березня 2018 року та не застосування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

зобов`язати Державну установу Маневицька виправна колонія (№42) нарахувати та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2008 року по 01 березня 2018 року із застосування місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошового компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 №44;

визнати протиправною бездіяльність Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не виплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078;

зобов`язати Державну установу Маневицька виправна колонія (№42) нарахувати та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошового компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 №44;

визнати протиправною бездіяльність Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не нарахування та не виплати щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань Про затвердження інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи від 18.10.2004 №203 за період з 01.01.2008 по 07.10.2009;

зобов`язати Державну установу Маневицька виправна колонія (№42) провести нарахування та виплату щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань Про затвердження інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи від 18.10.2004 №203 за період з 01.01.2008 по 07.10.2009;

визнати протиправною бездіяльність Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не проведення нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану за період з 24.02.2022 по 31.05.2022;

зобов`язати Державну установу Маневицька виправна колонія (№42) провести нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.

Ухвалою суду від 12.07.2023 продовжено розгляд справи.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 10 листопада 2003 року по 31 грудня 2022 року, а саме в Державній установі Маневицька виправна колонія (№42).

Згідно витягу з наказу начальника Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) від 29.12.2022 року №123/ОС-22 по особовому складу ОСОБА_1 було звільнено зі служби на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію (за власним бажанням).

15.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо грошового забезпечення за час проходження служби.

Листом від 03.03.2023 за №4/1025-23/К-10 Державна установа Маневицька виправна колонія (№42) повідомила позивача, що за період проходження позивачем служби в установі, а саме з 22.06.2004 по 31.12.2022 грошове забезпечення розраховувалась згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10.06.1999 №149 Про затвердження Інструкції про порядок застосування нормативних актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2004 №203 Про затвердження Інструкції про порядок застосування нормативних актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, пункт 10 якої передбачав виплату матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення одноразово, як правило, при наданні чергової відпустки; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не передбачалась, наказу Міністерства юстиції України від 09 лютого 2018 року №326/5 Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, пункт 18 якої передбачав виплату допомоги на оздоровлення в розмірі, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення згідно рапорту отримувача; а пункт 19 один раз на рік, за наявності фонду грошового забезпечення могла надаватися на підставі мотивованого рапорту матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищував місячного грошового забезпечення та наказу Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, пункт 14 якої передбачає виплату допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення згідно рапорту отримувача, а пункт 15 один раз на рік, лише за наявності економії фонду грошового забезпечення, може надаватися на підставі мотивованого рапорту допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Індексація грошового забезпечення здійснювалась відповідно до Постанови №1078.

Доплата, як громадянину, який працював на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (дві мінімальні заробітні плати) за період з 22.06.2004 по 31.12.2022 не передбачена.

Додаткова винагорода, що передбачена Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» нарахована пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Позивач вважаючи дії (бездіяльність) відповідача щодо не проведення нарахування та виплати складових грошового забезпечення у відповідних розмірах протиправними, звернувся до суду.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог, які стосуються виплати позивачеві індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282).

Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямована на підтримання купівельної спроможності їх грошових доходів.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, грошове забезпечення є об`єктом індексації. Тому суд вважає помилковими доводи відповідача про відсутність у позивача права на індексацію з тих підстав, що нормативними актами, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, не було передбачено індексації грошового забезпечення (заробітної плати) осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи.

Суд зауважує, що Закон №1282-ХІІ не містить винятків для індексації грошового забезпечення певної категорії осіб, зокрема, тієї, до якої належав позивач.

Статтею 3 Закону №1282 передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

За змістом статті 4 Закону №1282 (в редакції, що діяла до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VІІІ від 24.12.2015 внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення №1282-XII та поріг індексації підвищено зі 101 % до 103 %.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078, далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (в редакції до 01.01.2016) та в розмірі 103 відсотка (в редакції після 01.01.2016).

Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно із абзацом 1 пункту 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Як вже зазначалося судом, ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 10 листопада 2003 року по 31 грудня 2022 року, а саме в Державній установі Маневицька виправна колонія (№42).

З довідки ДУ Маневицька виправна колонія (№42) від 03.03.2023 №4/1024-23/К-10, слідує, що ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувала індексація грошового забезпечення у період: січень - квітень 2007 року, серпень - грудень 2007 року, липень - грудень 2008 року, січень - липень 2009 року, грудень 2009 року, січень - липень 2010 року, листопад - грудень 2010 року, січень 2011 року, липень 2014 року - грудень 2016 року, червень - грудень 2017 року, січень - лютий 2018 року, грудень 2018 року - грудень 2022 року.

Відповідач стверджує, що індексація грошового забезпечення позивача здійснювалася відповідно до Порядку №1078, а саме у періоди, коли індекс споживчих цін перевищував 101 (в редакції до 01.01.2016) та 103 відсотка (після 01.01.2016 року), в періоди коли індекс споживчих цін не перевищував 101 та 103 відсотки відповідно індексація грошового забезпечення не проводилася.

Разом з тим, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги в частині ненарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 10.11.2003 по 31.12.2022 не наводить достовірних та обґрунтованих відповідних розрахунків, за якими, на його думку індексація грошового забезпечення за період з 10.11.2003 по 31.12.2022 нарахована та виплачена йому у неналежному розмірі.

Доказів, які б підтверджували обставини щодо не проведення відповідачем нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 10.11.2003 по 31.12.2022 відповідно до Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078, позивач суду не надав.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 10.11.2003 по 31.12.2022 та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.11.2003 по 31.12.2022 у повному обсязі з урахуванням показників та правил, визначених Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум індексації задоволенню не підлягають.

При цьому, єдиний висновок позивача про неналежну виплату йому індексації фактично ґрунтується на незастосуванні відповідачем при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 01.03.2018 базового місяця січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 базового місяця березень 2018 року.

Щодо позовних вимог про встановлення при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 01.03.2018 базового місяця січень 2008 року суд зазначає наступне.

09.12.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - Постанова №1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.

Постановою №1013 до Порядку №1078 внесені зміни, пункт 5 викладено в новій редакції: 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру .

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Таким чином, з аналізу зазначених правових норм слід дійти висновку, що індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (в межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

При цьому, важливим елементом алгоритму нарахування індексації є термін (так званий базовий місяць), від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого порогу), визначеного законом.

Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує:

- 101 відсоток за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII в редакції, що діяла до 01.01.2016);

- 103 відсотки за період після 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII зі змінами).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:

1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, або

2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

При цьому місяць, у якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У зв`язку з прийняттям Постанови №1013, якою внесені зміни серед іншого і до пункту 5 Порядку №1078, з 01.01.2016 істотно змінився порядок нарахування індексації, оскільки базовим місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.

Судом встановлено, що у період з січня 2008 року по грудень 2015 року включно відповідач здійснював позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, в такі періоди: липень 2008 року липень 2009 року (базовий місяць квітень 2008 року), грудень 2009 року липень 2010 року (базовий місяць серпень 2009 року), листопад - грудень 2010 року (базовий місяць серпень 2010 року), січень 2011 року (базовий місяць січень 2011 року) липень 2014 року липень 2015 року (базовий місяць липень 2011 року), серпень 2015 року - грудень 2015 року (базовий місяць серпень 2015 року).

Доводи позивача щодо нарахування індексації грошового забезпечення за січня 2008 року по лютий 2018 року включно у меншому розмірі зводяться до того, що відповідач неправильно визначив базовий місяць, яким, на його переконання, має бути січень 2008, оскільки 01.01.2008 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 1294), якою затверджено схеми посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, що залишалися незмінними до березня 2018 року.

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм Порядку №1078 в редакції, що діяла до грудня 2015, базовим місяцем вважався місяць, в якому відбулося (1) підвищення мінімальної зарплат, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи (2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). З прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013, яка набрала чинності з 15.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати (грошового забезпечення) та інших доходів населення. Пункт 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013, пов`язує початок обчислення зростання індексу споживчих цін з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

Постанова №1013 не містить вказівок про те, що її положення застосовуються до правовідносин щодо нарахування індексації за період до набрання нею чинності (тобто зворотна дія в часі).

З огляду на це, твердження позивача щодо визначення січня 2008 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2008 року по грудень 2015 року є помилковими. При цьому, позивач не навів інших доводів, які спростували б правильність проведених відповідачем нарахувань індексації за вказаний період.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що аргументи позивача не доводять помилковості дій відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2008 року по грудень 2015 року, тому у задоволенні позовних вимог за цей період слід відмовити з мотивів їх безпідставності.

Щодо періоду з 01.01.2016 по 28.02.2018, то суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення позивачу за період січень - грудень 2016 року (базовий місяць серпень 2015 року), за період червень 2017 року - лютий 2018 року (базовий місяць січень 2017 року).

Пункт 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 пов`язує початок обчислення зростання індексу споживчих цін з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

Постановою Кабінету Міністрів України №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01.01.2008.

З січня 2008 року по 28.02.2018 посадовий оклад військовослужбовців не змінювався.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.

У подальшому після прийняття Постанови №704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Отже, в контексті нової редакції Порядку №1078 базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з січня 2016 року (тобто з наступного місяця після запровадження описаного нового правового регулювання, що набрало чинності в грудні 2015 року) по лютий 2018 року включно є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а та від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 19.05.2022 у справі №380/11904/21 які полягають, зокрема, у такому.

Місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. За змістом пункту 5 Порядку №1078 підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку. Аналіз пункту 5 Порядку №1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з січня 2008 року по лютий 2018 року включно розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались, що виключало підстави для встановлення іншого, відмінного від січня 2008 року, базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Відтак, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з урахуванням базового місяця січень 2008 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог, які стосуються періоду з 01.03.2018 по 31.12.2022, судом враховано наступне.

Як встановлено судом, індексація грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року позивачу не нараховувалась, а у періоди з грудня 2018 року по грудень 2022 року нарахування та виплата індексації проводились. При цьому, для нарахування індексації грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по грудень 2022 року застосовано базовий місяць березень 2018 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються довідкою ДУ Маневицька виправна колонія (№42) від 03.03.2023 №4/1024-23/К-10.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Як вже зазначалося судом, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Пунктом 4 цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018.

Відтак, березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) позивача. Вказана обставина сторонами у справі не заперечується.

Згідно із абзацом другим пункту п`ятого Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по жовтень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103 %.

Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку №1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Проте, як слідує з матеріалів справи, у межах спірних правовідносин відповідач, вирішуючи питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року (місяць підвищення посадового окладу позивача згідно Постанови №704) по день виключення позивача із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку №1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Саме тому, із урахуванням зазначених норм, та із застосуванням, як місяця підвищення грошового доходу позивача (базового місяця) березня 2018 року, відповідач почав здійснювати нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення тільки з 01 грудня 2018 року, тобто місяця, який є наступним після місяця, у якому індекс споживчих цін перевищив 103%.

Проте, на переконання суду, у межах спірних правовідносин відповідач безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.

Як наслідок, не перевіривши наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та, не встановивши факту перевищення розміру підвищення грошового доходу позивача суми індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, відповідач не міг встановити право позивача на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078.

При цьому, оскільки обов`язок визначення наявності у позивача права на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 покладений на відповідача, то у межах спірних правовідносин суд лише констатує ту обставину, що відповідач безпідставно, за відсутності для цього правових підстав, передбачених законом, не перевірив наявність у позивача права на отримання зазначеної вище суми індексації за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.

За таких обставин суд ставить під сумнів правильність визначення відповідачем нарахованих позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що неврахування відповідачем вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 є протиправним, а тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача належить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Разом з тим, суд зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.

Стосовно справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Верховний Суд виклав у постановах від 29.11.2021 в справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 в справі №400/1118/21, від 20.04.2022 в справі №420/3593/20 та від 31.05.2022 в справі № 400/4491/20.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (далі - Порядок №44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до пункті 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що нарахування та виплату індексації грошового забезпечення слід проводити з врахуванням пункту 2 Порядку №44.

Щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань Про затвердження інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи від 18.10.2004 року №203 за період з 01.01.2008 року по 07.10.2009 року, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною п`ятою статті 23 Закону України від 23 травня 2005 року №2713-IV Про Державну кримінально-виконавчу службу України (в редакції, чинній на час проходження служби позивачем, далі Закон №2713-IV) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється дія статей 22 і 23 Закону України Про міліцію, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

09 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 10 листопада 2015 року №766-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної поліції. Частина п`ята статті 23 Закону №2713-IV у редакції Закону №766-VIII та з урахуванням змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року №2713-IV Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1999 року №1510 затверджено умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1999 року №1510 (далі - Постанова №1510).

Абзацом другим пункту 4 Постанови №1510 (в редакції, чинній у період з 05 листопада 2003 року до 01 січня 2008 року) було установлено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи оклади за спеціальними званнями, надбавки, доплати та премії виплачуються у розмірах та порядку, що передбачені Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96.

Пунктом 2-1 зазначеного Указу установлено особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ щомісячні надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років). Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 18 грудня 2007 року №1234/2007 з 01 січня 2008 року.

З 01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (чинна до 01 березня 2018 року, далі Постанова №1294), пунктом 2 якої установлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (далі - державні органи).

Інструкцією про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, яка затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18 жовтня 2004 року №203 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2004 року за №1411/10010 (Інструкція №203), визначено склад та умови виплати грошового забезпечення вказаній категорії осіб.

Пунктом 1.2 Інструкції №203 установлено, що грошове забезпечення складається з окладів грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення. До окладів грошового забезпечення належать посадові оклади та оклади за спеціальним званням, а також оклади грошового утримання курсантів навчальних закладів. Додаткові види грошового забезпечення включають надбавки, доплати, премії, одноразові й щомісячні винагороди, матеріальну допомогу та грошову допомогу при звільненні. Поряд з окладами грошового забезпечення в обов`язковому порядку виплачуються надбавки за вислугу років до окладів грошового забезпечення (далі - надбавки за вислугу років), щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавок за вислугу років) (далі - щомісячна 100-відсоткова надбавка), а також грошова допомога при звільненні.

Згідно з пунктом 6.1 6.3 Інструкції №203 особам рядового і начальницького складу виплачується щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавок за вислугу років). Установлення щомісячної 100-відсоткової надбавки особам рядового і начальницького складу проводиться до посадових окладів (без урахування їх підвищень), окладів за спеціальними званнями та надбавок за вислугу років. Особам рядового і начальницького складу ця надбавка виплачується в усіх випадках, якщо вони мають право на отримання окладів грошового забезпечення.

Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18 жовтня 2004 року №203 втратив чинність на підставі наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07 жовтня 2009 року №222.

З довідки про додаткові види грошового забезпечення та індексацію грошового забезпечення від 03.03.2023 року №4/1024-23/К-10 слідує, що у період з 01 січня 2008 року по 07 жовтня 2009 року (спірний період) щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася. Єдиною підставою, якою відповідач пояснює невиплату щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення, є обмежене бюджетне фінансування.

Проте, суд зауважує, що за змістом пункту 1.14 Інструкції №203 додаткові види грошового забезпечення (крім надбавок за вислугу років та щомісячної 100-відсоткової надбавки, інших надбавок і доплат, що мають обов`язковий характер) установлюються в залежності від фінансових можливостей підприємств, установ. Звідси слідує, що встановлення додаткових видів грошового забезпечення залежить від фінансових можливостей підприємств, установ, однак це не може стосуватися щомісячної 100-відсоткової надбавки, яка мала обов`язковий характер.

Отже, виходячи з меж позовних вимог, взаємопов`язані позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 07 жовтня 2009 року та зобов`язання провести нарахування та виплату щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення за указаний період належить задовольнити.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Станом на дату розгляду даної адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено (Указ Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затверджений Законом України від 15.08.2022 №2500-IX).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та №69/2022 Про загальну мобілізацію КМУ 28.02.2022 прийнято Постанову №168.

Пунктами 1, 3 Постанови №168 (в первісній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою КМУ від 22.03.2022 №350 Про внесення зміни до пункту 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова №350) внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка,.

При цьому, у пункті 2 Постанови №350 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Отже, із набранням чинності Постановою №350 особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби набули право на отримання з 24.02.2022 додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно, за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.

Розпорядженням КМУ від 06.03.2022 №204-р Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми єПідтримка затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка (далі Перелік) згідно з додатком, з якого слідує, що Волинська область включена у вказаний Перелік.

Не є спірною та обставина, що ДУ Маневицька виправна колонія (42) розташована на території Волинської області.

Проте, як вбачається із довідки ДУ Маневицька виправна колонія (42) від 03.03.2023 №4/1024-23/К-10, позивачу за період проходження служби в ДУ Маневицька виправна колонія (42) під час дії воєнного стану з 24.02.2022 по 31.05.2022 виплачувалася додаткова винагорода відповідно до Постанови №168, зокрема:

за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, пропорційно фактично відпрацьованому часу (40 годин), в розмірі 1785,71 грн;

за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, пропорційно фактично відпрацьованому часу (304 години), в розмірі 12258,06 грн;

за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, пропорційно фактично відпрацьованому часу (411 години), в розмірі 17125,00 грн;

за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, пропорційно фактично відпрацьованому часу (280 години), в розмірі 11290,32 грн, що призвело до порушення права позивача на отримання вказаної додаткової винагороди у належному розмірі.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22 розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).

Однак, суд зазначає, що лист Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22, не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення спірних правовідносин.

Разом з тим, приписами Постанови №168 передбачено щомісячне нарахування додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.

Аналогічні правові висновки щодо необхідності нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн працівникам Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка викладені у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 по справі №160/7770/22, від 03.05.2023 у справі №280/5888/22.

Лише 01.07.2022 постановою КМУ №754 внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, зокрема, в абзаці 1 після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Постанова КМУ від 01.07.2022 №754, відповідно до пункту 2 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 позивач мав отримувати щомісячну додаткову виплату в розмірі 30 000,00 грн, так як позивач у вказаний період проходив службу у вказаній установі Державної кримінально-виконавчої служби, що розташована в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надається допомога в рамках Програми єПідтримка.

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом прийняття рішення про визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000, 00 грн щомісячно відповідно до Постанови №168 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

З огляду на вищевикладені обставини у справі, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно з встановленням базового місяця - січень 2008 року та зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44; визнання протиправними дій Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення нарахування та виплати позивачу щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 07 жовтня 2009 року та зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) за період з 01 січня 2008 року по 07 жовтня 2009 року; визнання протиправною бездіяльності Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року №168, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 та зобов`язання Державну установу Маневицька виправна колонія (№42) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року №168, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати Державну установу Маневицька виправна колонія (№42) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Визнати протиправними дії Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року.

Зобов`язати Державну установу Маневицька виправна колонія (№42) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 07 жовтня 2009 року.

Зобов`язати Державну установу Маневицька виправна колонія (№42) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) за період з 01 січня 2008 року по 07 жовтня 2009 року.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року №168, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.

Зобов`язати Державну установу Маневицька виправна колонія (№42) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року №168, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна установа Маневицька виправна колонія (№42) (44600, смт. Маневичі, вул. Андрія Снітка, 25, код ЄДРПОУ 08562660).

Суддя Ю.Ю. Сорока