КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 12 жовтня 2023 року, з використанням відеоконференцзв`язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , кожного окремо, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року, відносно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, громадянин України, одружений, з вищою освітою, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 409 КК України,

за участю: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 22 жовтня 2023 року, одночасно визначено заставу у розмірі 55 886 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 149 998 024 грн. та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, врахував дані про особу підозрюваного у їх сукупності та прийшов до висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам. Також слідчим суддею враховано те, що органу досудового розслідування ще необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Водночас, у разі наявності для того підстав застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання. Захисник ОСОБА_6 також вважає, що підозрюваному необхідно зменшити розмір застави встановивши її у межах відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Захисники вважають ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою з огляду на наступне.

Стверджують, що клопотання слідчого про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою не містить належним чином доведених обставин, у тому числі доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 409 КК України, а також свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Звертають увагу на те, що члени родини підозрюваного багато років займаються підприємницькою діяльністю, отримували багатомільйонні легальні доходи, які задекларовано, що підтверджено їх податковими деклараціями та іншими відомостями про їх доходи. При цьому, стороною обвинувачення не наведено жодних доказів того, що придбання активів дружиною, матір`ю та тещою підозрюваного у період 2022 - 2023 років відбулося за прямою вказівкою чи дорученням ОСОБА_5 . Вважають, що надані слідчим матеріали не містять достовірної і перевіреної інформації про існування фактів, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 є причетним до набуття його близькими особами активів, вартість яких перевищує законні доходи останніх.

Захисник ОСОБА_7 зауважує, що Національне агентство з питань запобігання корупції складаючи висновок від 19 липня 2023 року за результатами моніторингу способу життя ОСОБА_5 у порядку ст. 51-4 ЗУ «Про запобігання корупції» не прийняло до уваги те, що підозрюваний обіймаючи посаду, цілком правомірно через законодавче призупинення подання декларацій на час дії військового стану не подавав власні декларації за наступні після 2020 року періоди 2021, 2022 року та суттєві зміни у майновому стані, що могли відбутися протягом вказаних років. Де ним могли бути відображенні усі доходи з інших джерел, ніж грошове забезпечення військово службовця та ймовірні витрати. Натомість тільки на підставі вибіркової взятої до уваги декларації за 2020 рік робиться сумнівний висновок, що його майнові трати у 2022 та 2023 роках не підтверджені попередньою декларацією. Зауважує, що НАЗК не враховано і доходи сім`ї ОСОБА_5 за попередні роки.

Захисники наголошують, що ОСОБА_5 з 06 березня 2023 року не є суб`єктом злочинів у військовій сфері, що виключає можливість кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 407, ч. 5 ст. 409 КК України. Зауважують, що органу досудового розслідування було надано усі підтверджуючі відсутність ОСОБА_5 на службі документи, у тому числі виписні епікризи, довідки з медичних закладів, органів військового управління, зважаючи на те, що підозрюваний отримав множинні вогнепальні наскрізні кульові поранення обох гомілок. Також, вказують, що ОСОБА_5 знаходячись на реабілітації за кордоном, у Туреччині дотримався усіх необхідних для цього процедур, оскільки є медичні висновки, погодження і дозволи військового командування, включення у відповідний список осіб, яким наказом Головнокомандувача Збройних Сил України дозволено виїхати за кордон.

Крім того, зазначають про недотримання належної процедури повідомлення ОСОБА_5 . Про підозру в частині вручення письмового повідомлення про підозру.

Вважають, що органом досудового розслідування не доведено зменшення заявлених ризиків або з`явлення нових ризиків, які б виправдовували подальше тримання підозрюваного під вартою. Переконані, що перелік слідчих (розшукових) та процесуальних дій, вказаних у клопотанні слідчим, які необхідно здійснити у кримінальному провадженні при подальшому досудовому розслідуванні, не є такими, які неможливо здійснювати якщо підозрюваний буде знаходитись не під вартою.

Окрім наведеного просять врахувати дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій, має низку нагород, відзнак, з військової посади звільнений у відставку за станом здоров`я. Крім того, підозрюваний має серйозні проблеми із здоров`ям, чисельні вогнепальні поранення нижніх кінцівок, у зв`язку з чим потребує постійного лікування та медичного нагляду, що неможливо забезпечити в умовах слідчого ізолятору.

Захисник ОСОБА_6 також вказує, що слідчим суддею визначено непомірний для підозрюваного розмір застави. Вважає, що слідчий суддя при визначені розміру застави фактично керувався сумою незаконно набутих ОСОБА_5 активів за результатами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, як про це стверджує сторона обвинувачення. Водночас стороною захисту надано докази, які підтверджують наявність у близьких осіб ОСОБА_5 фінансових можливостей для придбання нерухомості і транспортних засобів, та відповідно законність набуття таких активів, - у зв`язку з чим визначений розмір застави є очевидно необґрунтованим і безпідставним. Зауважує, що слідчим суддею належним чином не мотивовано в ухвалі наявність виключного випадку, визначеного ч. 5 ст. 182 КПК України, а лише зазначено про підвищену суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та підвищений суспільний інтерес. При цьому просить врахувати, що на все майно ОСОБА_5 та його близьких осіб накладено арешт, що додатково підтверджує неможливість внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Центральним апаратом Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 26 квітня 2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023164110000003, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 409 КК України та за фактом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 426-1 КК України.

22 липня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи; нез`явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану; ухиленні військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 409 КК України.

24 липня 2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 липня 2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 вересня 2023 року, одночасно визначено заставу у розмірі 150 000 000 гривень.

07 вересня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду скасовано вказану ухвалу суду першої інстанції, постановлено нову ухвалу, якою відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 вересня 2023 року, одночасно визначено заставу у розмірі 149 998 024 гривень

15 вересня 2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 22 жовтня 2023 року.

18 вересня 2023 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою до 22 жовтня 2023 року, у випадку визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, визначити його у розмірі 149 998 024 грн.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року клопотання слідчого задоволено.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з вимогами ст.ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 409 КК України.

Зокрема, слідчий суддядослідивши клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Також слід враховувати, що повідомлення про підозру - це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування може перерости у твердження у вигляді обвинувального акту. Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, надавати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності, крім випадку їх очевидної недопустимості. Повнота та всебічність проведеного розслідування теж не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при дослідженні обґрунтованості підозри.

Викладення змісту підозри, правової кваліфікації кримінального правопорушення та стислого викладу обставин кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями органу досудового розслідування, а тому викладаються у повідомленні про підозру у такому виді, як він вважає за необхідне. Відповідно, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від сторони обвинувачення викладення змісту підозри так, як на їх думку це має бути. Те ж саме стосується наявності або відсутності підстав для кваліфікації дій інших осіб, крім тих, яким повідомлено про підозру.

Крім того, як вже зазначалося вище, на момент повідомлення особі про підозру не є необхідним встановлення органом досудового розслідування усіх елементів складу інкримінованого злочину, оскільки досудове розслідування фактично і здійснюється з тією метою, аби встановити всі його елементи (суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона), а також кваліфікуючі ознаки.

Всупереч доводам сторони захисту, за результатами апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, а тому відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є необґрунтованим. Більше того, характер та послідовність дій ОСОБА_5 , наведених у повідомленні про підозру, у сукупності з наданими до клопотання доказами, пов`язують його з інкримінованими злочинами тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування та стверджувати, що такі злочини за викладених у клопотанні обставин станом на день розгляду клопотання слідчим суддею могли мати місце.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.

Також, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим і прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не відпали та продовжують існувати, і дають підстави для продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою, у тому числі у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання, для запобігання зазначеним ризикам.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, у їх сукупності, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.

Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Наведене нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Посилання захисників на дані, що характеризують особу підозрюваного, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою, оскільки слідчий і прокурор у повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Беззаперечних даних, які б унеможливлювали подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, навіть з урахуванням стану здоров`я останнього, матеріали судового провадження не містять.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність продовження підозрюваному строку тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не дотримався вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і який не може бути завідомо непомірним для нього на, що правильно звертає увагу сторона захисту.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу в тому числі і стан його здоров`я та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з плином часу зменшуються, колегія суддів приходить до висновку, що, з урахуванням стадії досудового розслідування даного кримінального провадження, визначена суддею застава у розмірі 149 998 024 грн. є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_5 .

З урахуванням наведеного та практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 135 000 000 гривень, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка на даний час буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на вищенаведене, апеляційні скарги захисників підлягають частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання слідчого необхідно задовольнити частково, продовжити підозрюваному строк тримання під вартою, з одночасним визначенням застави у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 135 000 000 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , кожного окремо,задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 22 жовтня 2023 року, одночасно визначено заставу у розмірі 149 998 024 гривень, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання старшого слідчого особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 та продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , 21 серпня 1972 року строк тримання під вартою до 22 жовтня 2023 року.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 135 000 000 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617; код банку: 820172; назва банку: ГУ ДКСУ у м. Києві; номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- не відлучатися з м. Одеса, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави, але не більше строку досудового розслідування.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному положення ст. 182 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 757/41318/23-к Справа №11-сс/824/6086/2023 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1