Справа № 308/7146/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Логойда І.В., за участі секретаря судового засідання Янцо М.В., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - Дурдинець Р.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів фінансово-кредитних послуг (ведення банківського рахунку),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів фінансово-кредитних послуг (ведення банківського рахунку), згідно з якою просить зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» переказати на рахунок ОСОБА_1 (IBAN: НОМЕР_1 ) за рахунок власних коштів безпідставно списані 08.02.2023 року грошові кошти в сумі 25214,78 грн. та 2631,2 гривень шляхом їх відновлення на картковому рахунку № НОМЕР_2 ; стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані 07.04.2023 року грошові кошти в сумі 1382,27 гривень. Позовні вимоги мотивує наступним. Працює касиром на АЗС «Укрнафта», заробітна плата від роботодавця надходить на її банківський рахунок, відкритий 21.07.2020 року в AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 . До вищевказаного банківського рахунку AT КБ «ПриватБанк» випустило кредитну карту № НОМЕР_4 . Вказаною кредитною картою позивач ніколи не користувалась, кошти з неї не знімала та не робила жодних транзакцій. 08.02.2023 року ввечері побачила, що з кредитної карти № НОМЕР_4 AT КБ «ПриватБанк» списано кошти двома платежами в сумі 25214,78 грн та 2 631,2 грн. Жодних розпоряджень AT КБ «ПриватБанк» на перерахування коштів з її рахунку не давала, а тому 09.02.2023 звернулась до відділення AT КБ «ПриватБанк» в м. Чоп та повідомила менеджера банку про безпідставне списання коштів з кредитної карти № НОМЕР_4 . 09.02.2023 року, з метою унеможливлення подальшого несанкціонованого списання коштів з її банківського рахунку, кредитну карту № НОМЕР_4 було вилучено та замість неї видано кредитну карту № НОМЕР_2 . Також 10.02.2023 року позивач звернулась з заявою про кримінальне правопорушення, а саме незаконне списання коштів в сумі 27845 грн з її кредитної карти до відділку поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції. 07.04.2023 року AT КБ «ПриватБанк» списало, без її згоди, з її банківського рахунку НОМЕР_3 кошти в сумі 1382,27 грн для погашення заборгованості по кредитній карті № НОМЕР_2 . Дії Банку по списанню коштів з рахунку вважає незаконними та порушують її права на належну якість послуг банківського рахунку, як споживача.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи відкладався 02.06.2023, 03.07.2023, 02.10.2023

Заявою від 26.06.2023 позивач збільшила позовні вимоги та просить також додатково стягнути з відповідача безпідставно списані 07.06.2023 грошові кошти в сумі 1402, 62 грн.

Заявою від 01.10.2023 позивач просила збільшити позовні вимоги та просить також додатково стягнути з відповідача безпідставно списані грошові кошти ще на суму 3566,95 грн.

Відповідач подав письмовий відзив на позов від 01.06.2023, згідно з яким за результатами проведення службової перевірки службою безпеки банку сформовано висновок про наступне. 08.02.2023 в період часу з 18:32 по 18:34 з картки НОМЕР_5 клієнта ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 ) було списано грошові кошти в сумі 27845,98 грн. ОСОБА_1 зверталась на гарячу лінію 3700 (запис розмови від 2023-02-09 15:32:51), а безпосередньо у відділенні банку 09.02.2023 також підписала Анкету-опитувальник фізичної особи. Згідно логів входу до "Приват24" 08.02.2023 року об 18:28:59 год. зафіксований вхід до акаунту клієнта ОСОБА_1 з нетипового пристрою IPHONE14,5 операційна система IOS, 16.3 IMEI НОМЕР_11 з Ір-адреси НОМЕР_7 ( Limited Liability Company "lifecell" NCC ) з географічними координатами пристрою НОМЕР_12 ( АДРЕСА_1 ). Разом з тим, крім входу в акаунт Приват24 ОСОБА_1 з нетипового пристрою, також зафіксовано того ж дня, 08.02.2023 об 18:28:43 год., 18:31:02 год., 18:32:02 год., 18:33:55 год. також вхід в акаунт з типового пристрою SM-A105FN/SAMSUNG, операційна система Android11. Зміна паролю для входу до аканту «Приват24» за телефоном НОМЕР_8 клієнта ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 ) 08.02.2023 року не зафіксовано, що свідчить про компрометацію логіну та паролю. В подальшому, 08.02.2023 о 18:30 год. картковий рахунок НОМЕР_5 було додано до електронного гаманця в Apple Pay. Сервіс Apple PAY - безконтактний сервіс, що дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно встановити на телефон додаток, додати до нього банківські картки із введенням даних картки. Щоб прикріпити карту до електронного гаманця необхідно при реєстрації внести повний номер картки, термін дії, а також CVV2-код. Після успішної авторизації карток у додатку, можливо користуватися картками без її фізичної присутності, в тому числі можливе безконтактне зняття готівки. Інформацію про активацію картки НОМЕР_5 в електронному гаманці в Apple Pay було надіслано повідомленням в додаток «Приват24». Також за допомогою додатку «Приват24» було подана заявка для збільшення ліміту. В подальшому на сайті https://www.ipay.ua/ із застосуванням стороннього платіжного сервісу (термінал C0146982, мерчант RAIFFEISEN BANK JSC та термінал E8518527, мерчант PJSC BANK VOSTOK) за допомогою Apple Pay (3D-Secure) здійснено два платежі на загальну суму 27845,98 грн. Враховуючи вище вказане, дані операції були проведені лише в результаті компрометації клієнтом даних картки, а також логіну та паролю до акаунту "Приват24".

У судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги. Вважає, що дії по входу до Приват24 не доводять підстави для їх списання, не доведено існування легальної процедури верифікації, списання коштів, вказує на інший пристрій та місце його розташування, за вказаної інформації банк повинен відмовляти у таких діях по списанню коштів з рахунків.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що були вчинені всі дії по верифікації, а отже, у банку не було підстав для нездійснення цієї дії по списанню, картка була додана до сервісу Google Pay, який дозволяє безконтактне зняття готівки за допомогою засобів ідентифікації, при чому зміни паролів не відбулося.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що у позивача наявний банківський рахунок, відкритий 21.07.2020 року в AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 . До вищевказаного банківського рахунку AT КБ «ПриватБанк» випустило кредитну карту № НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 13.02.2023. З останньої 08.02.2023 списано двома платежами грошові кошти у сумі 24245 грн. та 2530 грн. Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 15.02.2023 станом на 15.02.2023 позивач має наступний рахунок № НОМЕР_9 з кредитним лімітом 28000 грн. Додано також копію такої картки. Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 07.04.2023 з рахунку № НОМЕР_3 списано 1382, 27 грн. та 1402,62 грн., що не заперечується сторонами.

Представник позивача після початку першого судового засідання у даній справі подав заяву від 01.10.2023 про збільшення позовних вимог ще на суму 3566,95 грн.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Зважаючи на вимоги вказаної норми заява про збільшення позовних вимог від 01.10.2023 не може бути задоволена судом.

Згідно з поданими АТ КБ «Приватбанк» доказами - витягами про вхід у систему - 08.02.2023 року об 18:28:59 год. зафіксований вхід до акаунту клієнта ОСОБА_1 з нетипового пристрою IPHONE14,5 операційна система IOS, 16.3 IMEI НОМЕР_11 з Ір-адреси НОМЕР_7 (Limited Liability Company "lifecell" NCC) з географічними координатами пристрою НОМЕР_12 ( АДРЕСА_1 ). Разом з тим, крім входу в акаунт Приват24 ОСОБА_1 з нетипового пристрою, також зафіксовано того ж дня, 08.02.2023 о 18:28:43 год., 18:31:02 год., 18:32:53 год., 18:33:55 год., 18:34:57 год., 18:35:31 год., також вхід в акаунт з типового пристрою SM-A105FN/SAMSUNG, операційна система Android11. Зміна паролю для входу до аканту «Приват24» за телефоном НОМЕР_8 ОСОБА_1 08.02.2023 року банком не зафіксовано, про що свідчить довідка Приватбанку від 08.02.2023 126935 (Сценарії в Channels (Privat24) о 18:32, автор події ОСОБА_3 НОМЕР_13.

Позивач 09.02.2023 року, з метою унеможливлення подальшого несанкціонованого списання коштів з банківського рахунку, кредитну карту № НОМЕР_4 замінила в банку на кредитну карту № НОМЕР_2 (копія кредитної карти додана). Також 10.02.2023 року звернулась з заявою про кримінальне правопорушення, а саме незаконне списання, коштів в сумі 27845 грн. з кредитної карти до Відділку поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції (копія талону-повідомлення про прийняття заяви додана до справи). 07.04.2023 року AT КБ «ПриватБанк» списало, без її згоди, з банківського рахунку НОМЕР_3 кошти в сумі 1382,27 грн для погашення заборгованості по кредитній карті № НОМЕР_2 , а також 07.06.2023 на суму 1402,62 грн.

У судовому засіданні 17.10.2023 була допитана у якості свідка ОСОБА_1 , працює на АЗС №Укрнафта», проживає: АДРЕСА_2 . Про дану подію повідомила, що була вдома, побачила на телефоні повідомлення про збільшення ліміту о 18.30 год., побачила списання, о 18.32 год. ще дві тисячі списало. Був телефонний дзвінок, коли відповіла на такий, то розмова була на англійській мові, яку не розуміє, назвала номер телефону, з якого телефонували при цьому- НОМЕР_10 . Повідомила, що вміє користуватися Приват24. У той день було одне сповіщення у Приват24. Наступні входи до Приват24 не пам`ятає. Раніше повідомляла Приватбанк про відмову від збільшення ліміту.

Спірні відносини сторін регулюються главою 72 ЦК України («Банківський рахунок»), Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про платіжні послуги», іншими нормативно-правовими актами.

Суд констатує, що спір в цілому побудований на розбіжності позицій сторін щодо дій позивача з втрати контролю за номером свого фінансового телефону. Положеннями нормативно-правових актів України граничні строки такого повідомлення в днях, годинах чи хвилинах не встановлені, тобто в кожному конкретному випадку необхідно оцінювати розумність і добросовісність поведінки сторін та обставини, які сприяли або перешкоджали такому повідомленню.

При цьому суд констатує, що, не дивлячись на відсутність спеціальних знань у галузі юриспруденції та банківської справи, позивач надалі виявила поведінку, яку слід було розумно очікувати від неї в даній ситуації, зокрема звернулася у банківську установу та до органів Національної поліції з відповідною заявою про кримінальне правопорушення.

Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі безпідставного списання банком коштів з рахунка клієнта банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги», чинного на день існування правовідносин, надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом. Надавач платіжних послуг може передбачити в договорі з платником виконання платіжних операцій, пов`язаних між собою спільними ознаками, у визначений період часу (далі - пов`язані між собою платіжні операції). У такому разі згода надається перед виконанням першої платіжної операції. Порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника. Платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом. Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом. Згода на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій) може бути надана платником надавачу платіжних послуг платника особисто, через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції або через отримувача. Згода на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій), крім платіжних операцій, що здійснюються для виконання платником грошових зобов`язань перед надавачем платіжних послуг платника, може бути відкликана платником у будь-який час, але не пізніше настання моменту безвідкличності платіжної інструкції відповідно до цього Закону. У разі відкликання згоди на виконання платіжної операції така платіжна операція вважається неакцептованою. У разі відкликання згоди на виконання пов`язаних між собою платіжних операцій такі подальші виконані платіжні операції вважаються неакцептованими. Форма та порядок надання розпорядження платника про відкликання згоди на виконання платіжної операції визначаються договором між платником та надавачем платіжних послуг платника. Надавач платіжних послуг платника зобов`язаний фіксувати в операційно-обліковій системі час отримання згоди платника на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій), а також розпорядження платника про відкликання згоди на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій).

Суду не надано договір з приводу наведених умов.

Згідно зі ст. 43 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг зобов`язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті. Надавач платіжних послуг платника під час виконання платіжної операції з рахунку платника зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції ініціатора відповідність: 1) номера рахунку платника та коду платника (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або 2) унікального ідентифікатора платника.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.

Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про платника, що зберігається у такого надавача платіжних послуг. У разі недотримання вимог, зазначених у цій частині, відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, несе надавач платіжних послуг платника. Такі ж дії передбачені даним законом щодо порядку виконання платіжних операцій.

Згідно зі ст. 52 Закону України «Про платіжні послуги» платник протягом 60 календарних днів після списання коштів з його рахунку має право подати письмовий запит до надавача платіжних послуг платника з вимогою відшкодування суми платіжної операції згідно з положеннями цієї статті. Форма та порядок подання запиту з вимогою відшкодування суми платіжної операції визначаються договором між платником та надавачем платіжних послуг. Надавач платіжних послуг повинен фіксувати дату і час отримання запиту з вимогою відшкодування суми платіжної операції в операційно-обліковій системі. Надавач платіжних послуг платника зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту платника відшкодувати йому суму платіжної операції або надати обґрунтовану відмову у відшкодуванні. Платіжна операція відшкодовується в повному обсязі. Платник має право оскаржити відмову у відшкодуванні суми платіжної операції в судовому порядку. Надавач платіжних послуг платника має право на отримання від отримувача відшкодування суми сплаченої платнику оскарженої платіжної операції в судовому порядку.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про платіжні послуги» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів. Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).

Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації. Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.

Згідно з п. 140 Розділу VІІ Постанови НБУ від 29.07.2022 № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. Згідно з п.п.16-17 Розділу І Постанови НБУ від 29.07.2022 № 164 власник рахунку здійснює контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів. Користувач здійснює контроль за використанням платіжного інструменту для проведення операцій.

Згідно з п.п. 143-144 Розділу VІІ Постанови НБУ від 29.07.2022 № 164 надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

Згідно з п. 150 Розділу VІІ Постанови НБУ від 29.07.2022 № 164 емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.

Посилання відповідача у відзиві на позов на Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Постанови Правління НБУ від 05.11.2014 №705 є нерелевантним, оскільки такий втратив чинність на момент виникнення спірних відносин.

Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення такого користувача до цивільно-правової відповідальності - в усіх інших випадках відповідальність покладається на банк. Відповідач не довів існування обставин умисного або з необережності розголошення реквізитів платіжної карти позивача або втрати такої, інших дій або бездіяльності позивача, що призвели до несанкціонованого доступу невстановлених осіб до банківського рахунку позивача. Неодноразовий вхід до Приват24 позивачки не є доказом такого. ПАТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції по списанню.

При цьому, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема у постанові Верховного Суду України від № 176/1445/22 від 16.08.2023, а також від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15 та неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.01.2018 у справі № 202/10128/14-ц, від 18.04.2018 у справі № 190/926/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 320/1169/16-ц, від 22.11.2018 у справі № 712/2283/16-ц, від 05.12.2018 у справі № 754/15020/15-ц, від 17.07.2019 у справі №571/841/16-ц, від 13.09.2019 у справі № 501/4443/14-ц, від 02.10.2019 у справі № 182/3171/16, від 16.10.2019 у справі № 676/2792/16-ц, від 20.11.2019 у справі № 210/245/18-ц, від 05.12.2019 у справі № 168/613/16-ц, від 23.01.2020 у справі № 179/1688/17, від 07.10.2020 у справі № 748/1418/19 та інших.

Відтак, відповідачем, як фінансовою установою, допущено порушення прав позивача, як споживача фінансової послуги, яке полягало в протиправних діях відповідача, а саме: в несанкціонованому позивачем списанні належних йому коштів. Належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача відповідачем суду не надано.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі. Суд також погоджується, що спосіб судового захисту обрано позивачем відповідно до вимог закону.

У відповідності до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів фінансово-кредитних послуг (ведення банківського рахунку) - задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти в сумі 30630,87 грн. шляхом їх відновлення на картковому рахунку № НОМЕР_2 .

Стягнути з акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в дохід державного бюджету 2684 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_6 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001.

Повний текст рішення складено 20.10.2023.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда