Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/5338/23

Провадження № 2-а/209/42/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2023 р.

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

при секретарі Золотих Л.М.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Іванова Василя Михайловича про визнання неправомірною та скасування постанови серії БАБ №180480 від 17.08.2023 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська в Дніпропетровській області з позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАБ №180480 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 17.08.2023 року, винесену інспектором поліції за правопорушення, передбачене ст.127-3 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, та провадження по справі закрити.

В обґрунтуваннясвого позовувказав,що постановоюв справіпро адміністративнеправопорушення БАБ№ 180480від 17.08.2023його незаконнопритягнуто доадміністративної відповідальностіза адміністративнеправопорушення,передбачене ст.127-3КУпАП,та накладеноадміністративне стягненняу виглядіштрафу урозмірі 10000(десятьтисяч)гривень.Зазначеною постановоюінспектором встановлено,що 17серпня 2023р.він, ОСОБА_1 ,будучі інспекторомз водіння,проводив практичненавчання зкандидатом уводії,який несклав теоретичнийіспит гр. ОСОБА_2 ,чим порушивпорядок підготовкиводіїв,а такожпередав керуванняособі якане маєправа керування.На йогопояснення,що вінне проводивжодних практичнихнавчань тапояснення громадянки ОСОБА_2 ,що вонамає водійськепосвідчення водіяСполученого КоролівстваВеликої Британії,інспектори нереагували тавинесли постанову,якою йогонезаконно притягнулидо відповідальності.Вважає,що постановапро притягненняйого доадміністративної відповідальностібула винесенапрацівниками поліціїпоспішно,без ретельногоурахування всіхобставин справита наявнихдоказів,тому вважає,що вказанавище постановав справіпро адміністративнеправопорушення БАБ№ 180480від 17.08.2023року винесенанезаконно,упереджено,з грубимпорушенням порядкурозгляду справипро адміністративнеправопорушення танорм КУпАП,що призвелодо незаконногопритягнення йогодо адміністративноївідповідальності танакладення адміністративногостягнення.Отже,обов`язокдоказування позазначеній адміністративнійсправі закономпокладено навідповідача,тобто відповідачповинен довестисуду правомірністьскладання вищезазначеноїпостанови.Однак,як видноз оскаржуваноїпостанови,інспектор обмеживсялише описомскоєного,на йогодумку,правопорушення безналежної мотиваціїоцінки обставин,без зазначеннябудь-якихналежних тадопустимих доказів,на підставіяких зробленовисновок провчинення нимадміністративного правопорушення.Відтак братидо увагидані,зазначені впостанові неможна,оскільки привинесенні постановине врахованоданих нимта громадянкою ОСОБА_2 ,Інспектору заперечень/поясненьне наведеножодних належнихта достатніхдоказів,на якихґрунтується висновокпро вчиненняним адміністративногоправопорушення,не встановленосвідків події,то повноі всебічноне булидосліджені усіобставини справи. По-перше.Відповідно доВіденської конвенціїдорожнього рухувід 08листопада 1968року,яку ратифікованоіз застереженнямі заявамиУказом ПрезидіїВР УРСР№ 2614-VIIIвід 25.04.74.України таВелика Британіяє сторонамиВіденської конвенції.Отже,у разінаявності національногопосвідчення європейськогозразка можназаконно керуватиавто закордоном увсіх країнах-учасницях Віденськоїконвенції. По-друге.Винесена Постанова,не відповідаєвстановленій формі,(Додатки2та 6до Інструкції№1395від 07.11.2015р.зареєстрованій вМЮУ 10.11.2015р.за №1408/27853). По-трете. Не маючи законних належних та допустимих доказів, Інспектор при складанні постанови скористався так званим «спрощеним підходом», бездоказовим, що суперечить п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.15.2005 року та ст. 62 Конституції України. Звертає увагу, що у Постанові у справі про адміністративне правопорушення, відсутні посилання на будь-які докази, які б свідчили про наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. При складанні та прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення Інспектором повинні бути з`ясовані всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч цьому, Постанова у справі про адміністративне правопорушення, складена Інспектором, свідчить про неналежне з`ясування всіх обставин адміністративної справи. Таким чином, при складанні і винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення Інспектором було порушено норми ст.280 КУпАП. Вищевикладене в сукупності свідчить, про поверхове з`ясування Інспектором обставин нібито вчиненого ним адміністративного правопорушення та на те, що аналіз доказів взагалі не проводиться, що й послугувало прийняттю незаконного рішення, а саме складення оскаржуваної Постанови серії БАБ № 180480 від 17.08.2023 р. - на підставі одних лише припущень, що є недопустимим відповідно до вимог чинного законодавства України та ст. 62 Конституції України. З урахуванням норм цієї статті, посадові особи, які складають постанову про адміністративне правопорушення повинні довести, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, скоїла це правопорушення.

Ухвалою судді від 18 вересня 2023 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами спрощеного провадження та призначення справи до розгляду. (а.с.25).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, письмово просив розглядати справу за його відсутністю.

Відповідач - інспектор СРПП ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Іванов В.М. в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на Інструкцію з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, норми КУпАП, КАС України, просив суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до змісту постанови серії БАБ №180480 від 17.08.2023 року, 17.08.2023 року о 16 год. 40 хв. в м. Кам`янське по пр. Дружби Народів, водій ОСОБА_1 ,будучи інструкторомз водіння,проводив практичненавчання зкандидатом уводії,який несклав теоретичнийіспит згромадянкою ОСОБА_2 ,чим порушивпорядок підготовкиводіїв. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10000,00 грн. (а.с.8).

Судом встановлено, що копію вищевказаної постанови позивач отримував відразу після її складання (а.с.8).

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановленийКодексом України про адміністративні правопорушення.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначаєЗакон України "Про дорожній рух".

Відповідно дост.1Закону України "Про дорожній рух"цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух"зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно ст. 1273 КУпАП порушення посадовимиособами закладів,їх філійчи іншихвідокремлених підрозділів,фізичними особами-підприємцями встановленогопорядку підготовки,перепідготовки іпідвищення кваліфікаціїводіїв транспортнихзасобів,а саме: здійсненняпідготовки,перепідготовки водіївтранспортних засобівособою,яка немає чинногодокумента спеціалістаз підготовкиводіїв транспортнихзасобів; допускосіб,які несклали теоретичнийіспит,до практичноїпідготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимогПравил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п. «і» п. «а» ч. 2 ст. 41 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) ( в ред. чинній з 29.03.2011) сторони будуть визнавати національне посвідчення водія, що відповідає вимогам додатку 6 до Конвенції.

Згідно доданої до позовної заяви копії посвідчення водія, виданого Сполученим Королівством Великої Британії 18.06.2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкриті категорії «АМ», «А», «В» на право керування транспортними засобами. (а.с.21-22)

Згідно медичної довідки, виданої 06.11.2018 року, ОСОБА_2 придатна до керування транспортними засобами категорії «В1», «В» (а.с.20)

Відповідно дост.23 Закону України «Про Національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зКУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачено, що Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195)

Таким чином, до компетенції органів Національної поліції належить розгляд справ про порушенняправил дорожнього руху, в тому числі за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

За положеннямистатті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушенняорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також засувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно дост.74 КАС Українисуд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно дост.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінка доказів здійснюється судом за правиламист.90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд дає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, також і кожному доказу, що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. В силу п.3 ч.3ст.286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не враховано даних позивачем та громадянкою ОСОБА_2 , Інспектору заперечень/пояснень, не наведено жодних належних та достатніх доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, не встановлено свідків події, то повно і всебічно не були досліджені усі обставини справи. Відповідно доВіденської конвенціїдорожнього рухувід 08листопада 1968року,яку ратифікованоіз застереженнямі заявамиУказом ПрезидіїВР УРСР№ 2614-VIIIвід 25.04.74.України таВелика Британіяє сторонамиВіденської конвенції.Отже,у разінаявності національногопосвідчення європейськогозразка можназаконно керуватиавто закордоном увсіх країнах-учасницях Віденськоїконвенції. ВинесенаПостанова,не відповідаєвстановленій формі,(Додатки2та 6до Інструкції№1395від 07.11.2015р.зареєстрованій вМЮУ 10.11.2015р.за №1408/27853). Не маючи законних належних та допустимих доказів, Інспектор при складанні постанови скористався так званим «спрощеним підходом», бездоказовим, що суперечить п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.15.2005 року та ст. 62 Конституції України.

За вказаних обставин, відповідачем взагалі не надано до суду ніяких доказів по справі, що підтверджують позицію відповідача в порядку ч.2ст. 77 КАС України, а саме порушення позивачем ст.1273 КУпАП.

Згідно ч.2ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати належить віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючисьст. 19 Конституції України, ст. ст.5,9,19,77,139,241-246,286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Іванова Василя Михайловича про визнання неправомірною та скасування постанови серії БАБ №180480 від 17.08.2023 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №180480 від 17.08.2023 року відносно ОСОБА_1 за ст.1273 КУпАП- скасувати.

Провадження в справі - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2023 року.

Суддя Лобарчук О.О.